ГЕОМОРФОЛОГІЯ СУЛЬФАТНОГО КАРСТУ ПРУТ–ДНІСТЕРСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ : Геоморфологии сульфатного карста   Прут-Днестровского МЕЖДРИЧЬЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ГЕОМОРФОЛОГІЯ СУЛЬФАТНОГО КАРСТУ ПРУТ–ДНІСТЕРСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ
  • Альтернативное название:
  • Геоморфологии сульфатного карста   Прут-Днестровского МЕЖДРИЧЬЕ
  • Кол-во страниц:
  • 209
  • ВУЗ:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка

    На правах рукопису

    Ковальська Леся Володимирівна

    УДК 551.435.8 (477.85/86)

    ГЕОМОРФОЛОГІЯ СУЛЬФАТНОГО КАРСТУ
    ПРУТДНІСТЕРСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ

    Спеціальність 11.00.04 геоморфологія і палеогеографія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук





    науковий керівник
    Кравчук Ярослав Софронович
    кандидат географічних наук,
    професор


    Львів 2005









    ЗМІСТ





    Вступ.


    4





    РОЗДІЛ 1. Науково-методичні аспекти геоморфологічних досліджень карсту....
    1.1. Теоретико-методологічні основи вивчення карсту..
    1.2. Історія вивчення карсту Прут-Дністерського межиріччя.......
    1.3. Підходи до вивчення карсту. Методи досліджень ..........................




    9
    9
    15
    28




    Висновки до розділу 1...


    38





    РОЗДІЛ 2. Природні умови розвитку карсту..



    40




    2.1. Фізико-географічні умови розвитку карсту.....


    40




    2.1.1. Клімат.......


    40




    2.1.2. Рельєф...........


    44




    2.1.2.1. Морфологічні комплекси........


    44




    2.1.2.2. Історія розвитку рельєфу у пліоцен-плейстоценовий період ..........................................................



    48




    2.1.2.3. Орографія.....


    50




    2.1.2.4. Геоморфологічна регіоналізація....


    51




    2.1.3. Ґрунтово-рослинний покрив..


    54




    2.2. Геологічні і гідрогеологічні умови розвитку карсту...


    55




    2.2.1. Тектонічна будова.......


    55




    2.2.2. Геологія............................................


    62




    2.2.3. Головні водоносні горизонти.....................................


    73




    Висновки до розділу 2...


    79





    РОЗДІЛ 3. Морфологія, генезис та поширення карстових форм........................................................................................




    81




    3.1. Класифікація поверхневих утворень.....................


    81




    3.2. Класифікація підземних утворень.........................


    96




    3.3. Морфологія карстових утворень....................
    3.3.1. Поверхневі форми......................................................................
    3.3.2. Підземні форми.........................................................................


    102
    102
    107




    3.4. Закономірності поширення карсту................


    110




    Висновки до розділу 3...


    116





    РОЗДІЛ 4. Розвиток карстових процесів.....
    4.1. Епохи карстоутворення. Вік карстового рельєфу............................
    4.2. Природний розвиток карсту.......................



    118
    118
    123




    4.3. Антропогенний (прискорений) розвиток карстового процесу.......
    4.4. Динаміка карстового процесу............................................................


    132
    143




    Висновки до розділу 4...


    152





    РОЗДІЛ 5. Регіональні особливості карсту Прут-Дністерського межиріччя. Еколого-прикладні аспекти карстологічних досліджень .........................................................................................





    155




    5.1. Карстологічна регіоналізація території....


    155




    5.1.1. Принципи регіоналізації.........................


    155




    5.1.2. Характеристика карстових районів та підрайонів.......


    158




    5.2. Оцінка екологічного стану закарстованих територій......


    168




    5.3. Прикладні аспекти карстологічних досліджень...


    173




    Висновки до розділу 5...


    178





    Висновки....



    180





    Список використаних джерел....

    Додаток А...................................................................................................



    185

    208










    ВСТУП


    Актуальність теми. За останні десятиліття досягнуто значних успіхів у вивченні умов розвитку карсту Волино-Подільського регіону. Відчутний прогрес у дослідженні карсту Волино-Поділля суттєво розширив можливості регіональних карстологічних узагальнень, що дали змогу по-новому на ширшій інформаційній основі підійти до розв’язання багатьох проблемних питань, безпосередньо пов’язаних із природним та прискореним розвитком сульфатного карсту та його впливом на довкілля. Відомо, що актуальність досліджуваних проблем зумовлена збільшенням площ закарстованих масивів (від локальних до регіональних), особливо у місцях експлуатації родовищ сульфатних порід, де спостерігалась значна зміна гідрогеологічних умов середовища, що часто призводить до порушення функціонування природних систем, сприяє розвитку процесів і явищ, які є небезпечними для людини, господарства тощо.
    Особливістю дисертаційного дослідження є спроба висвітлити геоморфологію карстових утворень. Для реалізації даного наукового завдання вибрано територію Прут-Дністерського межиріччя, дуже цікавого регіону, що завдяки різноманітності унікальних поверхневих та підземних карстових форм, наявності усіх типів карсту, найбільшим на Поділлі ступенем закарстованості, може розглядатися як модельний район для докладного вивчення геоморфології сульфатного карсту помірного поясу.
    Ґрунтовне вивчення геоморфології сульфатного карсту Прут-Дністерського межиріччя необхідне для встановлення науково-пізнавальної цінності рельєфу проектованих (Галицький національний парк, Придністерський карстово-спелеологічний природний парк) природно-заповідних територій, оцінки їхньої геоморфологічної репрезентативності, виділення нових охоронних геоморфологічних об’єктів пам’яток природи та інших природоохоронних цілей.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дисертаційної роботи тісно пов'язана із тематикою науково-дослідних робіт лабораторії інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень кафедри геоморфології і палеогеографії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (науковий керівник тем професор Я.С. Кравчук). Геоморфологічні дослідження, які були проведені автором, ввійшли до звітів з держбюджетних тем: "Геоморфологічні основи і технології планування природоохоронних і рекреаційних територій Карпатського регіону" (номер державної реєстрації 0100U001457), Розробка методики і легенд для геоморфологічного картографування території України” (номер державної реєстрації 0103 U 001911), а також до кафедральної теми "Еволюція рельєфу контактної зони Східноевропейської платформи і Карпатської геосинкліналі".
    Мета роботи враховуючи умови залягання сульфатної товщі й обстановки формування підземних вод міоценових відкладів, на основі польових досліджень, інтерпретації аерофотознімків, даних фондових матеріалів, літературних джерел, встановити закономірності поширення, геоморфологічні особливості карсту Прут-Дністерського межиріччя, причини його активізації та інтенсивність розвитку, обґрунтувати пропозиції щодо регіонального моніторингу закарстованих масивів та оптимізації природокористування в їх межах. Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання: 1) встановити причини виникнення, закономірності поширення та розвитку карстових форм різного генезису та віку; 2) розробити класифікацію поверхневих та підземних карстових форм; 3) оцінити вплив природного та антропогенного чинників на розвиток карсту; 4) визначити ступінь закарстованості території; 5) здійснити карстологічну регіоналізацію території Прут-Дністерського межиріччя.
    Об'єктом досліджень є карстовий рельєф Прут-Дністерського межиріччя.
    Предметом дослідження були: а) морфологія, генезис та вік карстових утворень Прут-Дністерського межиріччя; б) чинники, що впливають на розвиток, поширення та інтенсивність сульфатного карсту; в) наслідки розвитку карсту.
    Фактичний матеріал, підходи і методи досліджень. Робота ґрунтується на теоретичних засадах динамічної геоморфології та суміжних дисциплін, фондових даних, літературних джерелах і результатах власних польових досліджень, проведених у 2001 2004 рр.
    При вивченні карстового рельєфу території межиріччя, геологічної будови, тектоніки, гідрогеологічних умов регіону та динаміки розвитку карсту використовувались матеріали геологічного знімання, пошуково-розвідувальних робіт, зібраних в ДГП Західукргеологія”, ЗУГРЕ, УкрДГРІ (Львівське відділення), а також дані, вміщені у публікаціях українських і польських авторів.
    При виконанні роботи застосовано загальнонаукові та конкретно-наукові підходи, а саме: системний, морфогенетичний, морфометричний, спелеогенетичний, морфодинамічний, палеогеографічний, еколого-геоморфологічний.
    Вивчення карсту здійснювалося за допомогою геоморфологічних методів та методів інших наук. Геоморфологічні методи морфометричні, вікових рубежів, дистанційні, польових спостережень, а серед методів інших наук такі, як: картографічний, фітоіндикаційний, опитування населення.
    Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у наступному: 1) вперше дано розгорнуту характеристику карстового рельєфу Прут-Дністерського межиріччя; 2) з урахуванням умов розвитку, морфології підземних та поверхневих форм, встановлено епохи карстоутворення та вік карстових утворень; 3) розроблено класифікацію поверхневих та підземних карстових форм рельєфу межиріччя; 4) визначено ступінь закарстованості території; 5) деталізовано карстологічну регіоналізацію території дослідження; 6) оцінено вплив сейсмічних процесів на розвиток та поширення карсту.
    Практичне значення отриманих результатів. Результати карстологічних досліджень можуть широко використовуватись: 1) при археологічних пошуках, які відтворюють історію заселення межиріччя; 2) для розробки схеми перспективного туристичного освоєння закарстованих територій; 3) при встановленні ступеня придатності закарстованих територій під будівництво інженерно-технічних споруд (на підставі карти ступеня закарстованості, виходу сульфатних порід на поверхню тощо); 4) для оцінки стану екологічної ситуації.
    Методичні напрацювання, розроблені у процесі досліджень, та зібраний фактичний матеріал використовуються під час комплексної географічної навчальної практики студентів Львівського національного університету (геоморфологічний розділ) на Дністровському географічному стаціонарі, а також при проведенні практичних занять з курсу Карстознавство”.
    Особистий внесок здобувача полягає у визначенні ступеня закарстованості території та екологічної напруги (для кожного карстового району), проведенні самостійних камеральних робіт (картометричних і дешифрування аерофотознімків), польових і напівстаціонарних досліджень карсту. На основі порівняння різночасових аерофотознімків і результатів польових досліджень отримано та уточнено параметри динаміки природно історичного й антропогенно зумовленого розвитку карсту. Основні положення дисертації викладені в одноосібних публікаціях та в одній у співавторстві.
    Апробація результатів досліджень. Результати досліджень оприлюднені на міжнародних конференціях: "Екологічні дослідження річкових басейнів Лівобережної України" (м. Суми, 2002); "Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Матеріали Другого Всеукраїнського семінару" (м. Тернопіль, 2002); "Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки" (м. Львів, 2003); "Природничі науки на межі століть" (м. Ніжин, 2004); на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, 2003, 2004); на наукових семінарах кафедри геоморфології і палеогеографії (2002, 2003).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт (з них 1 у співавторстві), у т.ч. 4 статті у наукових журналах, рекомендованих ВАК України як фахові, 5 у матеріалах конференцій, 2 у тезах конференцій.
    Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків, списку використаних джерел (231 найменування), проілюстрована 32 рисунками (з них 10 фотографій), містить 10 таблиць. Текст основної частини дисертації викладений на 146 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Дослідження, проведені нами, дають підстави сформулювати такі положення й висновки:
    1. Об’єктом досліджень геоморфології карсту є карстовий рельєф, репрезентований взаємопов’язаними між собою поверхневими та підземними формами. Геоморфологія карсту науковий галузевий напрям, який досліджує генезис, вік, морфологію і динаміку карстових форм. Вивчення інших компонентів карстової системи допомагає з’ясуванню закономірностей розвитку, поширення та інтенсивності карсту.
    2. При дослідженні карсту Прут-Дністерського межиріччя вперше застосовано системно-синергетичний підхід. Використання системного підходу дало змогу створити схему розвитку типової форми карстового рельєфу з виділенням чотирьох основних її рівнів, а саме: примітивний, утворення простих систем, прогресивний, регресивний.
    Застосування синергетичного підходу дозволило по-новому проаналізувати умови і процес формування поверхневих та підземних карстових форм, розкрити механізми утворення карстових систем, розшифрувати багатоваріантні шляхи еволюції карстового рельєфу. З використанням синергетичного підходу складено та проаналізовано схему розвитку типових карстових утворень (на прикладі карстової лійки провального типу), теоретично обґрунтувано стадії розвитку карсту, визначено головні чинники, що впливають на дальший його розвиток, встановлено зміни у поведінці типових поверхневих карстових форми внаслідок різких змін природного чинника.
    3. Найсприятливішими для сучасного розвитку сульфатного карсту території Прут-Дністерського межиріччя є такі природні умови: неглибоке залягання (до 30 м) та вихід на денну поверхню сульфатних порід (середній баден), переважно часткова обводненість сульфатної товщі, інтенсивний горизонтальний та вертикальний рух агресивних підземних вод, значна тріщинуватість сульфатних порід.
    Важливим у розвитку карстового рельєфу виступає структурний та літологічний чинники. Підвищена концентрація літологічних і тектонічних тріщин, а також тріщин вивітрювання у верхньому горизонті сульфатної товщі, складеному крупнокристалічними гіпсами, визначила найбільшу закарстованість цього горизонту.
    Ярусне розміщення спелеологічних тріщин у вертикальному розрізі гіпсоангідритової товщі зумовило утворення багатоповерховості печер. Уздовж локальних тріщин та розломів відбувалося закладання вертикальних карстових утворень (понорів, колодязів). Густа мережа тріщин різних напрямків і тектонічно зумовлені переорієнтації стоку вплинули на формування підземних лабіринтових структур. Нахил великих підземних карстових форм, зазвичай, співпадає з загальним похилом усієї території.
    4. Із неоднорідністю природних умов пов'язані морфологічна і генетична різноманітності як поверхневих, так і підземних карстових утворень. До типових поверхневих карстових форм території Прут-Дністерського межиріччя відносяться карстові лійки карстово-суфозійного, провального та корозійного (поверхневого вилуговування) походження. Найпоширенішими є карстово-суфозійні лійки, що характеризують покритий тип карсту. Найбільша концентрація цих форм (110 шт/км2) виявлена у Чортівецькому підрайоні Тлумацького карстового району, що зумовлено відсутністю бронюючого горизонту та близьким заляганням до поверхні гіпсоангідритової товщі (на глибині до 15 м). Лійки поверхневого вилуговування найчастіше трапляються у Придністерському карстовому районі (16 шт/км2); приурочені вони до голого та задернованого типів карсту. Лійки провального типу характерні для Припрутського карстового району. Приуроченість цих утворень зумовлена порушеністю режиму підземних вод та землетрусами. Ці лійки розвиваються у покритому типі карсту.
    5. Серед підземних карстових форм території межиріччя виділяються ерозійно-корозійні та гравітаційно-корозійні форми з переважанням корозійно-ерозійних утворень. Формування найбільших ерозійно-корозійних печер лівобережжя Пруту відбувалося внаслідок висхідного руху артезіанських вод сеноман-силурійського водоносного горизонту в умовах глибокого залягання сульфатної товщі (більше 30 м), яка знаходиться значно глибше рівня дренажу. Свідченням цього виступають колодязі, системи ходів знизу та наявність вапнистого туфу на стелі печер. На правобережжі Дністра утворення підземних карстових форм пов’язане з циклами піднять і стабілізації території, врізанням річкової мережі та зниженням рівня підземних вод.
    6. Враховуючи умови розвитку, у тому числі й обстановки формування підземних вод міоценового комплексу, на межиріччі можна виділити п’ять основних епох карстоутворення. Перша епоха розпочалася у пізньому бадені, друга у пліоцені, третя ранньому плейстоцені, четверта пізньому плейстоцені. Активізація карсту, зумовлена впливом господарської діяльності людини, дає змогу виділити п’яту епоху сучасну.
    Беручи до уваги морфологічні особливості карстових утворень, серед поверхневих та підземних форм розрізняємо: юні, молоді та зрілі утворення. Критеріями визначення відносного віку типових поверхневих форм були: крутизна схилів, характер водовідвідного каналу, обводненість, задернованість або залісненість цієї форми.
    7. У сучасному розвитку карстових систем виділяємо два відмінних процеси природний та прискорений. На сьогодні прискорений карст охоплює південну та, частково, північну частини межиріччя. Найбільше впливає на прискорений розвиток карсту розроблення кар'єрів (Мамалига, Кривче та ін.). Додатковий вплив на активізацію карстового процесу мають сільськогосподарське використання території, прокладання доріг, будівництво споруд тощо.
    За результатами дешифрування аерофотознімків 1952 1986 років, польових та картографічних досліджень встановлено масштаби природно історичних та антропогенно зумовлених змін, що проявилися у ліквідації карстових форм на окремих територіях (с. Добровляни, Тисменицького району), а також позначилися появою на інших (ділянка Мамалига).
    8. Беручи до уваги переважаючий тип карсту, а також головні чинники, що визначають його розвиток, у карстових областях виокремлено менші за рангом таксономічні одиниці: райони та підрайони. Всього на межиріччі виділено чотири карстових райони (Тисменицький, Тлумацький, Придністерський та Припрутський) та 11 підрайонів. Останні звичайно обмежені локальними розломами та мають свої характерні риси, а саме: певні густоту поверхневих карстових форм, ступінь закарстованості, умови дренування сульфатної товщі, вік типових форм та їхній генезис.
    9. Для кожного з карстових районів Прут-Дністерського межиріччя дано оцінку напруги екологічної ситуації. Критеріями визначення екологічної напруги були: бактеріологічний стан вод баденського горизонту, рівень екскурсійного навантаження, наявність несанкціонованих об’єктів у типових поверхневих карстових формах, деґрадованість ґрунтового покриву у межах поверхневих карстових утворень. Враховуючи вищезазначені чинники, можна виділити ділянки з різним ступенем екологічної напруги. Ділянки з проявом екологічної кризи характерні для Тлумацького карстового району; з несприятливою екологічною ситуацією для Припрутського та Тисменицького карстових районів, з задовільною екологічною ситуацією для Придністерського карстового району.
    10. Результати досліджень сульфатного карсту Прут-Дністерського межиріччя можуть бути використані при створенні археолого-спелеологічного музею (печера Думка) та географічного стаціонару поблизу с. Думка (для проходження комплексних фізико-географічних практик студентами Прикарпатського національного університету), проектуванні Придністерського карстово-спелеологічного природного парку та проведенні комплексних фізико-географічних практик на Дністровському географічному стаціонарі студентами ЛНУ імені Івана Франка, а також при оцінці інженерно-геологічної стійкості території межиріччя, придатності вод сульфатної товщі для потреб людини.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

    1. Аксем С.Д., Климчук А.Б. Изучение интенсивности и динамики растворения гипсов в пещерах Запада Украины // Пещеры. Пещеры в гипсах й ангидритах. Пермь: Изд-во. Перм. ун-та, 1988. С. 75 85.
    2. Аксьом С.Д., Хільчевський В.К. Вплив сульфатного карсту на хімічний склад природних вод у басейні Дністра: Монографія. К.: Наукова думка, 2002. 192 с.
    3. Аналіз і узагальнення матеріалів еколого-геологічних досліджень з метою
    адаптації методики робіт стосовно умов території діяльності ДГП "Західукргеологія" за 1993 1997 рр. Звіт державної геологічної партії Укрзахідгеологія; Інв. № 1747 Львів, 1998 Кн. 1 289 с.
    4. Андрейчук В.Н, Проскурняк М.М., Цеплій Л.С. Карстова небезпека на території Чернівецької області // Тез. доп. наук. конф. Чернівецького ун-ту.
    Чернівці: Вид-во Черн. ун-ту, 1995. С. 89.
    5. Андрейчук В.Н. Некоторые закономерности спелеогенеза на юге Подольско-Буковинской карстовой области // Пещеры. Пермь: Изд-во. Перм. ун-та, 1986. С. 17 24.
    6. Андрейчук В.Н. Гидрогеологическая роль разломных нарушений в развитии карста блоково-пластовых структур (на примере Буковини) // Проблемы гидрогеологии и карста: Тез. докл. Пермь: Изд-во. Перм. ун-та, 1984. С. 61 62.
    7. Андрейчук В.Н. Кадастр пещер Западно-Украинского региона // Проблемы изучения, экологии и охраны пещер: Тез. докл. К.: Наукова думка, 1987. С. 68 69.
    8. Андрейчук В.Н. Техногенная активизация обвально-провальных процессов над карстовой пещерой Полушка // Комплексное исследование недр Западного Урала путь ускоренного развития народного хозяйства региона: Тез. докл. научн.-техн. совещ. Пермь: Изд-во. Перм. ун-та, 1988. С. 80 81.
    9. Андрейчук В.Н. Техногенный карстогенез в горнодобывающих районах:
    Автореф. дис... д-ра геол.-минер. наук: 04.00.01/ Росс. академ. наук. Екатеренбург, 1995. 46 с.
    10. Андрейчук В.Н., Коржик В.П. Некоторые методы морфоструктурного анализа закарстованных территорий // Методика изучения карста: Тез. докл. Пермь: Изд-во. Перм. ун-та. 1985. С. 7 8.
    11. Андрейчук В.Н., Ридуш Б.Т. Влияние блоковых тектонических структур на формирование закарстованных ландшафтов (на примере Черновицкой области) // Тез. докл. 5-го сьезда Геогр. об-ва УССР. К.: Наукова думка, 1985. С. 134.
    12. Артюх В. Нові печерні пам'ятки Середього Подністров'я // Скелі й печери в історії та культурі стародавнього населення України. Львів: Меркатор, 1995. С. 3 7.
    13. Беляев В.Л. Задачи градостроительного освоения закарстованых территорий. // Карстовий процесс й его прогноз. Уфа: ИЭВТ, 1980. С. 101 104.
    14. Бень Я., Пронишин Р., Стасюк А., Мельничук О. Сейсмогеодинамічні умови нафтогазових родовищ Передкарпатського прогину // Геодинаміка. 1999. № 1(2) С. 111 115.
    15. Билинкис Г.М. Геодинамика крайнего юго-запада Восточно-Европейской платформи в эпоху морфогенеза. Кишинев: Штиинца, 1992. 180 с.
    16. Билинкис Г.М. Неотектоника Молдавии й смежных районов Украины (Основные черты). Кишинев: Штиинца, 1971. 151 с.
    17. Богуцкий А.Б., Волошин П.К., Круглов І.С., Рудковский Л.Л. Сульфатный карст и инженерно-геологические проблемы градостроительства // Инженерная геология карста: Тез. докл. междунар. симп. Пермь: Изд-во. Перм. ун-та, 1992. С. 125.
    18. Болотов Г.Б., Печеркина Л.В. Условия формирования полостей в сульфатном карстующемся массиве // Гидрогеология й карстоведение. Пермь: Изд-во. Перм. ун-та, 1981. С. 82 85.
    19. Бойко Р.Д. Древня долина на Прут-Дныстровському межирыччы як елемент плыоценовоъ гыдросытки Прикарпаття //Фізична географія та геоморфологія К.: Радянська школа, 1975. Вип. 14. 89 с.
    20. Бутырина К.Г. Плотность карстовых воронок и некоторые другие особенности гипсового карста // Гидрогеология и карстоведение: Учен. зап. Пермского ун-та. Пермь: Изд-во. Перм. ун-та. 1964. Т.119. С. 102109.
    21. Вахрушев Б.А. Карстовий геоморфогенез Кримсько-Кавказького гірсько-карстового регіону: Автореф. дис... д-ра геог. наук: 11.00.04 / ін-т Географії НАНУ. К., 2004 37 с.
    22. Вахрушев Б.А. Карстовий геоморфогенез Крымско-Кавказкого горно-карстового региона: Дис.... д-ра. геог. наук: 11.00.04. К., 2004. 494 с.
    23. Вахрушев Б.А., Дублянский В.Н., Амеличев Г.Н. Карст Бзыбского хребта. Западный Кавказ. М.: РУДН, 2001. 165 с.
    24. Вахрушев Б.О. Географічні аспекти сейсмічного дослідження карстових областей України // Матеріали 8 з'їзду УГТ. Луцьк, 2000. С. 24 26.
    25. Вахрушев Б.О. Регіональні проблеми геоекологічного вивчення карсту Криму // Регіональні екологічні проблеми. К.: Обрії, 2002. С. 50 52.
    26. Волков С.Н. О техногенном этапе развития пещеры Золушка (геохимический аспект) // Проблемы изучения техногенного карста: Тез. докл. совещ. Кунгур.: Изд-во Кунгур. ун-та, 1898. С. 94 95.
    27. Волков С.Н., Андрейчук В.Н. Физические свойства отложений крупнейших гипсовых пещер (на примере пещерной системы "Золушка") // Современное состояние инженерно-геологической изученности и совершенствование методов исследования экзогенных процессов на территории Украйни: Тез. докл. совещ. Черновцы: Прут, 1985. С. 79 80.
    28. Вологдин А.Г. Закономерности формирования полезных ископаемых осадочных отложений. М.: Недра, 1975. 271 с.
    29. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. Львів: Простір М, 1998. 356 с.
    30. Воронов А.Г. Современные проблемы ландшафтной индикации // Ландшафтная индикация природных процессов. М.: Наука, 1976. С. 10 20.
    31. Воропай Л.И., Коржик В.П., Костюк Л.С. Антропогенная активизация карста. Проблемы его хозяйственного использования // Респ. межвед. науч. сб. Физическая география и геоморфология. М.: Наука, 1985. Вып. 32 С. 84 91.
    32. Вялов О.С. Короткий огляд фацій і умов утворення осадків у західних областях УРСР // Наук. зап. Природн. муз. Львів. філ. АН УРСР. Львів: Вид-во Львів ун-ту, 1955. С. 776.
    33. Вялов О.С. Стратиграфия неогеновых моласс Предкарпатского прогиба. К.: Наукова думка, 1965. 192 с.
    34. Гвоздецкий Н.А. Индикация типов карста по аэрофотоснимкам // Ландшафтная индикация природных процессов. М.: Наука, 1976. С. 2126.
    35. Гвоздецкий Н.А. Карст. М.: Мысль , 1981. 214 с.
    36. Гвоздецкий Н.А. Проблемы изучения карста и практика. М.: Мысль, 1972. 392 с.
    37. Геологическая карта масштаба 1: 50 000 листов М-35-98-В (Галич), М-35-110-А (Ивано-Франковск), М35110Б (Тисменица), М35110Г (Отиния): Отчет Ивано-Франковской геолого-сьемочной партии за 1970 1973 гг. // ДГП Укрзападгеология; Инв. № 674. Львів, 1997. Кн. 1. 289 с.
    38. Геологическое строение и полезные ископаемые Среднего Приднестровья: Отчет по груповой геологической сьемке и геологическому доизучению масштаба 1:50 000 с общими поисками, проведенными в 1987 1992 гг. Листы: М35111А, Б, Г й М35112А, Б, В, Г Ивано-Франковской и Тернопольской области /ГГП Укрзападгеология; Инв. № 1672. Львів, 1998. К.1. 455 с.
    39. Геологічна будова і корисні копалини території листів М-35-XXXII (Чернівці), Б-35-II Кимпилунг-Молдовенеськ): Звіт з геологічного довивчення площі М 1: 200 000 за 1993 1998 рр. // Державної геологічної партії Укрзахідгеологія; Інв. № 1715. Львів, 1985. 134 с.
    40. Горбунова К.А. Морфология и гидрогеология гипсового карста: Учебное пособие по спецкурсу. Пермь: Изд-во Пермського ун-та, 1979. 95 с.
    41. Горбунова К.А., Максимович Г.А. Перспективы использования гипсовых пещер // Практическое использование пещер гипсового карста и их охрана в свете задач основных направлений развития народного хозяйства: Тез. докл. совещ. Пермь: Изд. Перм. ун-та, 1987. С. 8 10.
    42. Горбунова К.А., Максимович Н.Г. Типы обстановок карстообразования на территории СССР // Инженерная геология. М.: Мысль. 1988. № 4. С. 93 97.
    43. Гофштейн И.Д. Тектоническая трещиноватость и гипсовый карст Подолии. М.: ВГО, 1967. 65 с.
    44. Гошовский С.В., Рудько Г.І., Преснер Б.М. Екологічна безпека техоприродних геосистем у зв'язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів. К.: ЗАТ "НІЧЛАВА", 2002. 624 с.
    45. Гуневский М. М. Карстовые явления в средней части Днестровско-Прутского междуречья // Матер. IV конф. молод. учен. Молдави. Сек. геолог. и геог. Кишинев: АН МолдССР, 1966. 26 28 с.
    46. Денисик Г.И. Антропогенный карст Подолья // География и природные ресурсы. 1984. № 4. С. 152 154.
    47. Дублянская Г.Н., Дублянский В.Н. Картографирование, районирование и инженерно-геологическая оценка закарстованных территорий. Новосибирск, Металлургия, 1992. 144 с.
    48. Дублянский В.Н. Происхождение и возраст гипсовых печер Приднестровского Подолии // Бюлл. Комиссии по изучению четвертичного периода 1968. № 35. С. 45 51.
    49. Дублянский В.Н. Карстовые пещеры. М.: Знание, 1977. 47 с.
    50. Дублянский В.Н. Картолого-геофизические исследования карстовых
    полостей Приднестровской Подолии и Покутья. К.: Наукова думка, 1969. 136 с.
    51. Дублянский В.Н., Вахрушев Б.А., Амеличев Г.Н., Шутов Ю.И. Красная пещера. Опыт комплексных карстологическых исследований. М.: РУДН, 2002. 190 с.
    52. Дублянский В.Н., Дублянская Г.Н., Шипунова В.А. Методика определения генезиса карстовых полостей (на примере Кунгурской пещеры) // Вопросы карстоведения. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1970. Вьп. II. С. 13.
    53. Дублянский В.Н., Смольников Б.М. Карстолого-геофизические исследования карстовых полостей. К.: Наукова думка, 1969. 151 с.
    54. Дублянский В.Н., Шутов Ю.И., Савчин М.П. и др. Сезонные особенности развития гипсового карста Приднестровской Подолии // Докл. АН УССР. 1981. сек. Б. № 6. С. 14 16.
    55. Дублянський В.Н., Іванов Б.М. Карст Подільсько - Буковинської карстової області // Фіз. географія та геоморф. К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. Вип. 4. С. 29 47.
    56. Зборник радова Одбора за крас и спелеологjу, 6 // Уред. М. Зеренски. Белград: САНУ, 1997. 114 с.
    57. Зверев В.П. Гидрогеохимические исследования системы гипс подземные воды. М.: Мисль, 1967. 79 с.
    58. Зубащенко М.А. Опыт районирования карста восточно-европейской равнины. // Естеств.-науч. ин-та и Молотовского гос. ун-та им. А. Н. Горького: Тез. докл. карст. спелеол. конф. Воронеж: Изд-во Вор. ун-та, 1947. 4 с.
    59. Иванов Б.Н. Новейшие тектонические движения и развитие карстовых явлений на Украине // Четвертичный период. К.: Наукова думка, 1961. Вып. 13 15. С. 8 19.
    60. Иванов Б.Н. О типологии карстового рельефа равнин на примере Подольско-Буковинской карстовой области // Вопросы карста на юге ЕЧ СССР. Ялта: Изд-во АН УССР, 1956. С. 131 155.
    61. Иванов Б.Н. Историко-геологические аспекты развития глубинного карста // Состояние, задачи и методы изучения глубинного карста СССР: Тезы докл. III Всес. карст. спелеол. совещ. М.: Мисль, 1982. С. 13 14.
    62. Иванов Б.Н. Особенности техногенного карстового процесса //Карстовый процесс и его прогноз: Тезы докл. Уфа: ИЗВТ, 1980. С. 90 91.
    63. Іванов Б.М., Шутов Ю.І. Особливості розвитку карсту в південній частині Подільсько-Буковинської карстової області // Фіз. географія та геоморфологія. К., 1970. Вип. 4. С. 48 59.
    64. Каган А.А. Инженерно-геологическое прогнозирование. М.: Недра, 1984. 196 с.
    65. Климчук А.Б. Условия и особенности карстообразования в приповерхностной зоне карбонатных массивов // Пещеры Грузии. Тбилиси: АН Груз.ССР. 1987. №11. С. 54 65.
    66. Климчук А.Б., Аксем С.Д., Рогожников В.Я. Динамика современного карстового процесса в гипсах Приднестровской Подолии по гидрохимическим данным // Кинетика и динамика геохимических процессов: Тез. докл. IV Всесоюз. симпоз. К.: Наукова думка, 1983. С. 136 137.
    67. Климчук А.Б., Аксем С.Д. Гидрохимическая модель спелеогенеза в гипсах // Инженерная геология карста: Тез. докл. междунар. симп. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1992. С. 139.
    68. Климчук А.Б., Андрейчук В. Н. Пещеры запада Украины и их многоцелевое использование // Практическое использование пещер гипсового карста и их охрана в свете задач основных направлений развития народного хозяйства: Тез. докл. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1987. С. 27 28.
    69. Климчук А.Б., Андрейчук В.Н. Геолого-гидрогеологические условия развития и генезис крупных гипсовых пещер Запада Украины // Пещеры. Пещеры в гипсах и ангидритах. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1988. С. 12 25.
    70. Климчук А.Б., Андрейчук В.Н., Турчинов И.И. Структурные предпосылки спелеогенеза в гипсах Западной Украины. К.: Укр. спелеол. Ассоц., 1995. 104 с.
    71. Климчук А.Б., Корженевский Б.А. О карстовых тунелях, мостах и арках Чертовецкого карстового района // Гидрогеология и карстоведение. 1975. № 7. С. 177.
    72. Климчук А.Б., Рогожников В.Я. Взаимосвязь поверхностных и подземных карстовых форм в условиях гипсового карста Приднестровской Подолии // Проблемы инж. геологии Урала. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1984. С. 74 75.
    73. Климчук А.Б., Рогожников В.Я. О значении контракционной трещиноватости в формировании карстовых лабиринтовых систем в гипсах Подолии // Вопросы генезиса, динамики, формирования подземных вод и воднофизические свойства пород УССР. К: Наукова думка, 1978. С. 54.
    74. Климчук А.Б., Рогожников В.Я. Разновозрастность систем трещин в гипсах Подолии и спелеогенез // Состояние, задачи и методы изучения глубинного карста СССР. М.: Мисль, 1982. С. 34 35.
    75. Климчук О.Б. Гідрогеологічні умови розвитку і генезис карстових порожнин в неогенових сульфатних відкладах Волино-Подільського артезіанського басейну: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 04.00.06 / НАНУ Ін-т геолог, наук. К., 1999. 25 с.
    76. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів:
    Інститут Українознавства, 1997. 440 с.
    77. Ковальчук І.П. Українська екогеоморфологія: статус, завдання, перспективи, проблеми // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Львів: Меркатор, 1997. С. 37 41.
    78. Кожурина М.В. Введение в общее землеведение. Черновцы: Изд-во Черновиц. ун-та, 1971 60 с.
    79. Козакова В.П. Найдин Д.П. Основные черти стратиграфии миоценовых отложений юго-западной окраины Русской платформы // Труд. МГРИ. М.: Мисль, 1950. С. 185 196.
    80. Койнов М.М. Покутський лісостеп (Фізико-географічна характеристика) // Збірник геогр. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1959. Вип. 5. С. 58 71.
    81. Корженевский Б.А., Рогожников В.Я. Про типи карсту платформної частини України і Карпат // Докл. АН УССР. Сер. Б. 1972. № 2. С. 110 114.
    82. Корженевский Б.О., Районирование карста Украины // Докл. АН УССР. 1970. №.1. С. 20 23.
    83. Корженевський Б.О., Рогожніков В.Я. Деякі особливості розвитку глибинного карсту сульфатних порід Поділля // Доп. АН УРСР. Сер. Б. 1974 № 3 С. 206 209.
    84. Коржик В.П. Карст наступає // Громадсько-політичний тижневик "Доба" № 90 (364), 28 листопада 2003.
    85. Коржик В.П. Буковина для всіх. Маршрутами екотуризму: Довідникпутівник. Чернівці: Зелена Буковина, 2002. 122 с.
    86. Коржик В.П. Карстові ландшафти віртуальна реальність. // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2001 Вип.41 С. 120 123.
    87. Коржик В.П. О тектонической фазе развития подземных полостей // Проблемы горного природопользования: Тез. докл. науч. практич. конф. Барнаул: Изд-во Барнаул. ун-та, 1989. С. 112 113.
    88. Коржик В.П. Туристские возможности использования пещер Черновицкой области // Исследование карстовых пещер в целях использования их в качестве экскурсионных обьектов. Тбилиси: Мецниереба, 1978. С. 64 67.
    89. Коржик В.П., Куница М.Н. Карстовая пещера "Пионерка" памятник природы республиканского значения // Состояние, задачи и методы изучения глубинного карста в СССР: Тез. докл. ПІ Всесоюз. карст. спел. сов. М.: Мисль, 1982. С. 186 187.
    90. Коржик В.П., Минькевич И.И. О возможностях полифункционального использования пещер в сульфатах // Практическое использование пещер гипсового карста и их охрана в свете задач основных направлений развития народного хазяйства. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1987. С. 24 25.
    91. Коржик В.П., Минькевич И.И. О спелеогенезе карстовой системы Золушка // Пещеры. Пещеры в гипсах и ангидритах. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1988. С. 25 31.
    92. Короткевич Г.В. Некоторые генетические особенности поверхностных карстовых форм областей закрытого карста // Общие вопросы карстоведения. М.: Изд. АН СССР, 1962. С. 165 176.
    93. Кравчук Я.С. Геоморфологія Передкарпаття. Львів: Меркатор, 1999. 187 с.
    94. Кравчук Я.С. Інженерне геоморфологічне картографування Львів: Світ, 1991. 144 с.
    95. Круглов С.С. Нові дані з геології та нафтогазоносності України. Львів: Меркатор, 1999. С. 17 24.
    96. Круглов С.С. Про галечники в кварцевих пісках с. Онут у Придністров'ї // Праці експедиції Чернівецького держ. університету. Сер. геог, 1960. Т. 5. С. 79 82.
    97. Кудрин Л.Н. К геологии и минералогии участка берега Днестра у с. Баламутовка в окрестностях пещеры с древними изображениями // Тр. Львов. геол. об ва. Сер. геогр. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1953. Вьп. 3. С. 133 139.
    98. Кудрин Л.Н. Методика определения возраста карстовых воронок и древнего карста юго-западной окраины Русской платформы // Методика изучения карста. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1963. Вып. 4. С. 89 94.
    99. Кудрин Л.Н. Гипсы верхнего тортона юго-западной окраины Русской платформи // Наукові записки. Серія геологічна Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1955. Т. 35. Вип.8. С. 129 161.
    100. Кудрин Л.Н. До питання про походження карстових печер Поділля К.: ДАН УРСР. 1963. № 9. 7 с.
    101. Куница Н.А., Андрейчук В.Н. Провалообразование и его прогноз в Мамалыжском карстовом районе (Подольско-Буковинская карстовая область). Киев, 1983. 9 с. Рус. Деп. в УкрНИИНТИ 14.06.83, № 485 Ук Д83. Реф... в: Геологичаские процессы. 1983. № 4.
    102. Кутепов М.В., Кожевникова В.Н. Устойчивость закарстованых территорий. М.: Наука, 1989. 151 с.
    103. Кучерук А.Д. Морфология и инженерно-геологическая характеристика карста Собственно-Подольского района // Тез. докл. науч. - техн. совещ. Львовского совнархоза. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1965. С. 45 48.
    104. Кучерук А.Д. Характеристика общей инженерно-геологической устойчивости территории Приднестровского Подолья. // Природничі науки. К.: Вища школа, 1970. С. 54 62.
    105. Кучерук А.Д. Общая инженерно - геологическая характеристика Подолья. К.: Наукова думка, 1974. 175 с.
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины