палеогеографічні умови утворення травертинів поділля : палеогеографические условия образования травертинов Подолья

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

Волік Олена Володимирівна

УДК 552.545 (477.43/44)

палеогеографічні умови утворення травертинів поділля

11.00.04 геоморфологія і палеогеографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
канд. геолого-мінералогічних наук, професор
Свинко Йосип Михайлович

Тернопіль-2005

ЗМІСТ
Вступ...................................................................................................................... 4
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення травертинів та палеогеографічних умов їх утворення.................................................................... 9
1.1. Історія дослідження травертинів, їх генезису, морфології,
викопних флори та малакофауни.................................................................. 9
1.2. Методологія і методика вивчення травертинів
та їх палеогеографічного значення.............................................................. 12
1.2.1. Методологічні підходи ................................................................. 12
1.2.2. Методи дослідження..................................................................... 15
1.3. Теоретичні засади вивчення травертинів та палеогеографічних
умов їх утворення.......................................................................................... 21
1.3.1. Термінологія та класифікація....................................................... 21
1.3.2. Схема формування метеогенних травертинів............................ 29
1.3.3. Хімізм утворення травертинів...................................................... 30
1.3.4. Вплив фізичних чинників на розчинення та осадження
карбонату кальцію................................................................................... 34
Розділ 2. Передумови поширення травертинів на Поділлі.............................. 38
2.1. Стратиграфія і літологія ........................................................................ 38
2.2. Тектоніка................................................................................................. 46
2.3. Рельєф...................................................................................................... 52
2.4. Підземні води.......................................................................................... 54
2.5. Клімат...................................................................................................... 58
2.6. Рослинність та малакофауна.................................................................. 60
Розділ 3. Морфогенетичні особливості травертинів Поділля
та їх палеогеографічне значення............................................................................ 65
3.1. Закономірності поширення травертинів.............................................. 65
3.2. Структура і текстура травертинів та їх зв’язок із
палеогеографічними умовами..................................................................... 75
3.3. Вплив умов середовища на морфологію травертинових
утворень Поділля........................................................................................... 81
3.4. Викопна флора травертинів індикатор
палеогеографічних умов.............................................................................. 92
3.5. Викопна малакофауна та її палеогеографічне значення................... 101
3.6. Сучасні природні комплекси травертинових утворень.................... 110
Розділ 4. Чинники та палеогеографічні умови утворення травертинів
Поділля.................................................................... 115
4.1. Головні чинники травертиноутворення............................................. 115
4.1.1. Вплив температури, вмісту СО2 та інших властивостей
водного середовища на генезис травертинів...................................... 115
4.1.2. Вплив живих організмів.............................................................. 120
4.2. Сучасне травертиноутворення на Поділлі і його значення
для відтворення палеогеографічних умов................................................. 124
4.2.1. Природні особливості території сучасного травертиноутворення................................................................................ 124
4.2.2. Формування травертинів на скелях............................................ 127
4.2.3. Відкладання травертинів на схилах та в потоках...................... 129
4.3. Палеогеографічні умови та час утворення травертинів.................... 132
4.3.1. Умови формування травертинів................................................. 132
4.3.2. Час утворення травертинів Поділля........................................... 136
Розділ 5. Прикладне значення травертинів Поділля, проблеми їх
раціонального використання та охорони............................................................ 141
5.1. Травертини унікальні пам’ятки природи........................................ 141
5.2. Культові та оборонні споруди, пов’язані з травертинами................ 142
5.3. Проблеми раціонального використання та охорони травертинів....148
Висновки.......................................................................................................... 154
список використаних джерел......................................................... 159

Вступ
Актуальність теми. Дослідження палеогеографічних умов четвертинного періоду, зокрема пізнього плейстоцену і голоцену Поділля, має велике науково-теоретичне та практичне значення для пізнання закономірностей процесів формування сучасних природних систем. Вони дають можливість відтворити послідовність змін клімату і палеоландшафтів у часі та прогнозувати зміни природного середовища в майбутньому з метою оптимізації раціонального використання природних ресурсів. У розв’язанні цих завдань певну роль може відіграти дослідження травертинів. На жаль, до недавнього часу вони незаслужено залишались поза увагою вчених - географів та геологів.
Не зважаючи на значне поширення травертинів на Поділлі, існує лише декілька робіт вітчизняних та польських авторів, присвячених цим рідкісним та оригінальним утворенням, але і ті мають епізодичний характер та стосуються вивчення лише окремих питань їх складових частин та умов утворення. Так, роботи А.Ломницького з кінця ХІХ ст. [165, 166], М.Куниці [59,60, 61], З.Хмілевського [119] другої половини ХХ ст. стосуються тільки викопної малакофауни з декількох місцезнаходжень травертинів у Подністров’ї; роботи М.Криштофовича [51], Н.Пименової [80] та Л.Баженової [7,8] опису невеликої кількості викопної флори з цього ж регіону.
До цього часу нез’ясованими залишались закономірності поширення травертинів, їх морфогенетичні особливості, сучасні, палеогеографічні умови й час утворення; необхідною була розробка конкретних методик досліджень травертинів для відтворення палеогеографічних умов їх утворення та вивчення сучасних природних комплексів, пов’язаних з ними, розкриття проблем раціонального використання та охорони цих унікальних природних утворень регіону. Вирішення цих проблем необхідне для з’ясування наукового та практичного значення травертинів, встановлення яких є актуальним з огляду на один із пріоритетних напрямків розвитку сучасної географічної науки необхідності комплексного вивчення природних систем з метою їх раціонального використання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились в межах колективної теми кафедри фізичної географії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Комплексні фізико-географічні дослідження природно-господарських систем (на прикладі Поділля)” та Програми (плану дій) з охорони довкілля, раціонального використання ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2000-2005 рр. (затверджена рішенням сесії Тернопільської обласної ради від 21 серпня 2000р. у №176).
Крім того, автор брала участь у проведенні інвентаризації геологічних об’єктів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду Тернопільської області на основі договору з науковим центром заповідної справи Мінприроди України у 2004 р., де виконувала роботу з дослідження травертинових скель Подністров’я як природоохоронних об’єктів.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи аналіз морфогенетичних особливостей травертинів Поділля та з’ясування палеогеографічних умов їх утворення, обґрунтування шляхів раціонального використання й охорони.
Для досягнення мети нами були поставлені такі завдання:
1) розкрити закономірності поширення травертинів на Поділлі, здійснити їх класифікацію за морфологічними ознаками, вивчити структуру та текстуру цих порід;
2) дослідити викопні флору і малакофауну з травертинів як основні індикатори палеогеографічних умов їх утворення;
3) з’ясувати механізми та чинники формування травертинів на Поділлі, сучасні природні комплекси травертинів та їхній зв’язок з природними комплексами минулого;
4) відтворити палеогеографічні умови та встановити час утворення травертинів;
5) обґрунтувати головні напрямки раціонального використання та охорони травертинів Поділля.
Об’єкт дослідження травертові утворення Поділля.
Предмет дослідження палеогеографічні умови утворення, закономірності поширення, морфологія, генезис, скам’янілі рештки рослин і молюсків, природні комплекси травертинів.
Фактичний матеріал і методи дослідження. У 2001-2004 роках нами виявлено й обстежено понад 50 місцезнаходжень травертинових утворень, зібрано й описано понад 500 зразків із викопною флорою та понад 1100 викопних молюсків. Проведено хімічні аналізи для визначення вмісту бікарбонату кальцію та вуглекислого газу у водах, що відкладають травертини. Результати польових і лабораторних досліджень покладено в основу даної роботи. Крім цього, нами використовувалися матеріали публікацій вітчизняних та зарубіжних авторів.
Вивчення травертинів здійснювалось із допомогою таких методів: літологічних (опис розрізів, вивчення структур та текстур, дифрактометричний аналіз), палеогеографічних (фаціальний та палеоекологічний аналізи), палеонтологічних (малакофауністичний аналіз, вивчення макрорешток рослин), хімічних (комплексонометричне визначення твердості води, визначення вмісту СО2), геодезичного нівелювання, картографічного методу та методів ландшафтних досліджень (дослідження фацій і урочищ).
Наукова новизна одержаних результатів: 1) поглиблено підходи та методи дослідження травертинів, запропоновано комплексну методику їх вивчення, яка включає палеонтологічні (малакофаунистичні та палеоботанічні), геологічні, геоморфологічні, фізико-хімічні, палео- та фізико-географічні (вивчення ПТК) методи; 2) вперше розроблено схему районування території
поширення травертинів за особливостями їх формування і морфології; 3) розроблено класифікації текстур та травертинових утворень за морфологічними ознаками, застосовано їх як одні з критеріїв розкриття палеогеографічних умов утворення цих порід; 4) на підставі фізико-хімічних досліджень розкрито механізм сучасного травертиноутворення на Поділлі; 5) відтворено палеогеографічні умови утворення травертинів на території дослідженого регіону, виділено і охарактеризовано їх сучасні та палеогеографічні фації, простежено взаємозв’язок між ними.
Практичне значення одержаних результатів. Результати вивчення морфогенетичних особливостей травертинів Поділля та палеогеографічних умов їх утворення можуть бути використані для деталізації палеогеографічних обстановок на Поділлі в голоцені. Дослідження показали, що більшість травертинових скель - прекрасні екскурсійні об’єкти, тому інформація про них повинна бути використана при створенні схеми туристичного освоєння території.
Розроблені у процесі дослідження тематичні напрацювання та зібраний фактичний матеріал використовуються у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка при викладанні курсів Палеоландшафтознавство”, Геологія і геоморфологія плейстоцену”, Геологія” на географічному факультеті, а також курсу Геологія з основами палеонтології” на хіміко-біологічному.
Особистий внесок здобувача. Обстежено понад 50 місцезнаходжень травертинів на Поділлі, зібрано і описано понад 500 зразків із макрорештками рослин та понад 1100 зразків малакофауни. Досліджено структуру та текстуру, природні комплекси травертинів, проведено хімічні аналізи води з метою дослідження сучасного утворення травертинів на Поділлі, встановлено палеогеографічні умови формування травертинів. У роботах, опублікованих у співавторстві, переважна більшість польових і лабораторних досліджень проведена дисертантом особисто, співавтор здійснював лише загальне керівництво роботами та оформленням їх результатів.
Апробація результатів роботи. Результати досліджень були оприлюднені на міжнародних географічних конференціях Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002), Антропогенні географія і ландшафтознавство в ХХ-ХХІ ст.” (Вінниця, 2003), Екологічна географія: історія, теорія, методи і практика”(Тернопіль, 2004), Ландшафтознавство: традиція та тенденції” (Львів, 2004), Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки” (Львів, 2004), Мінералогія: історія, теорія, практика” (Львів, 2004), а також ІІ міжнародному з’їзді українських істориків (Кам’янець-Подільський, 2003), ІХ з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 робіт, загальним обсягом 7,66 д.а., з них 4 одноосібних у фахових виданнях, 8 статей у співавторстві у фахових виданнях та 2 статті у матеріалах конференцій, а також один посібник для студентів у співавторстві.
Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг становить 141 сторінку, робота ілюстрована 7 таблицями, 35 рисунками, 28 фотографіями. Перелік літературних джерел охоплює 192 найменування, в тому числі 66 праць іноземних авторів.

Список литературы

Висновки
1. Травертин це термін, що означує всі карбонатні біохемогенні континентальні відклади в озерах, річках та джерелах не залежно від температури їх води, а вапняковий туф - пористий різновид відкладів джерел. Проте травертини слід розглядати як системно організовані утворення, які являють собою не просто осадові породи, а природні тіла, що задіяні у безперервний колообіг речовини та енергії, що існує в природі.
2. Травертини досить складні природні утворення, в яких кожна морфогенетична особливість зумовлена певними умовами формування. Саме тому для реконструкції палеогеографічних умов утворення цих порід необхідно застосовувати комплексну методику, яка включає дослідження закономірностей розміщення, структури та текстури, морфології травертинів, а також викопних флори та малакофауни, природних комплексів, сучасних процесів травертиноутворення.
3. За густотою місцезнаходжень травертинів та особливостями процесу травертиноутворення територію поширення травертинів поділяємо на три зони (Північну, Середню, Подністровську). Переважна більшість травертинів Поділля знаходиться в Подністровській зоні, тут спостерігається сучасне утворення травертинів. На території цієї зони вирізняються три вузли: Стрипсько-Дністровський, Заліщицько-Борщівський, Студеницько-Ушицький.
4. Для травертинів характерні зерниста, щільна, інкрустаційна структури. Текстури травертинів поділяємо на первинні та вторинні (натічні). Первинні включають біогенні (трубчасті, листкові, мохові, водоростеві, ремейдерна) та абіогенні (верствувата, масивна, брекчієва) текстури. Текстура травертинів є важливим показником палеогеографічних умов їх утворення, оскільки її формування залежить від оточуючого середовища.
5. Згідно із розробленою класифікацією травертинові утворення Поділля поділяємо на такі морфологічні форми: скелі (однорідні та неоднорідні), травертинові скупчення, травертинові панцири, загати в потоках.
6. У формуванні травертинових скель Поділля виділяємо чотири етапи, які можуть накладатися і по-різному комбінуватись між собою. На першому етапі відбувається відкладання карбонату кальцію безпосередньо на осипах звітрілих порід паралельно до схилу; на другому - у верхній частині травертинового скупчення виникає невелика горизонтальна поверхня, СаСО3 відкладається у вигляді горизонтальної верстви, поступово збільшуючи висоту скелі; на третьому травертини відкладаються на вертикальній стінці, порослій мохами. Четвертий етап характеризується тим, що горизонтальна поверхня досягла рівня водоносного горизонту, відтік води став утрудненим, потічок зміщується до краю скелі, обминає її і нарощує поряд нове травертинове нагромадження, видовжуючи травертинову скелю на десятки або й сотні метрів.
7. Травертинові скелі в будові місцевостей річкових долин виступають як рідкісні урочища. В межах травертинових скель виділяємо ряд фацій (фації горизонтальної площадки та вертикальної стінки). Аналіз сучасних фацій є ключем для реконструкції палеофацій.
8. Аналіз складу виявлених викопних молюсків (Helix pomatia Linne, Bradybaena (Eulota) fruticum Mill., Сepea vindobonensis Fer., Zenobiella vicina Rssm., Zonitoides nitida Müll, Perforatella bidens Chemn., Lacinaria plicata Drap. (Clausilia (Alinda) plicata Drap.), Retinella nitens Gm., Isognomostoma personatum Lam., Cepea nemoralis L., Helicella instabilis Rssm., Cochlodina laminata Mont., Euomphalia strigella Cless., Helix lutescens Rssm., Succinea hungarica Hazay., Vitrea (Hyalina) crystalline Müll., Hyalina (Vitrea) diaphana Stud., Helicella striata Müll)) та рослин (листовик сколопендровий (Phyllitis sclopendrum Newm.), верба козяча (Salix caprea L.), верба біла (S. alba L.), верба ламка (S. fragilis L.), верба попеляста (S. cinarea L.), верба тритичинкова (S. triandra L.), тополя чорна (Populus nigra L.), тополя біла (P. alba L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), ліщина звичайна (Corylus avellana L.), вільха чорна (Alnus glutinosa Gaerth.), дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб скельний (Q. petraea Liebl.), в’яз гладенький (Ulmus leavis Poll.), в’яз шорсткий (U.scabra Mill.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), клен польовий (A. campestre L.), клен несправжньоплатановий, (А. pseudoplatanus L.), липа серцелиста (Tilia cordata L.), липа великолиста (T. platyphyllos Scop.), дерен справжній (Cornus mas L.)) свідчить про існування теплого та вологого клімату та різноманітних ландшафтів на Поділлі в час формування травертинів. На даній території панували теплолюбні вологі та мезофільні широколистяні та змішані ліси, лісостепи.
9. Умови, в яких формувалися травертини Поділля були такими:
а) стрімкі кам’янисті сухі схили долини Дністра, що добре прогрівалися сонцем, порослі дубом скельним, кленом польовим, дереном; б) стрімкі кам’янисті схили над Дністром, добре зволожені, часом заболочені через утруднений стік води з травертинової скелі, поширений ліс із в’яза гладенького, вільхи звичайної, явора, граба звичайного, місцями з’являється тополя чорна та біла; в) підтоплені береги невеликих озерець чи калюж, густо порослі мохом, водоростями, водною рослинністю, довкола водойм існували зарості із верби ламкої, білої, попелястої, три тичинкової, в’яза гладенького, вільхи звичайної; г) схили середньої стрімкості, достатньо зволожені та освітлені, проте не заболочені, зарослі лісами з клена гостролистого, дуба звичайного, липи звичайної, ліщини звичайної, в’яза шорсткого, граба звичайного, верби козячої та ін.; ґ) схили середньої стрімкості, добре прогріті сонцем, сухі, з багатою трав’янистою рослинністю, подекуди зарослі кленом польовим, ясеном звичайним.
10. Для горизонтальних поверхонь та вертикальних стінок травертинових скель в минулому були характерними наступні палеофації. Палеофації горизонтальних поверхонь скель: 1) горизонтальна поверхня травертинової скелі із грабово-паклено-в’язовим лісом та дерново-карбонатними ґрунтами на травертиновому елювії; 2) горизонтальна поверхня травертинової скелі із різнотравною лукою та дерново-карбонатними ґрунтами на травертиновому елювії; 3) перезволожена горизонтальна поверхня травертинової скелі із вологолюбною рослинністю та дерново-карбонатними ґрунтами на травертиновому елювії; 4) заболочена горизонтальна поверхня травертинової скелі із очеретово-рогозовою рослинністю. Палеофації вертикальних стінок скель: 1) вертикальна стінка травертинової скелі із петрофітною рослинністю; 2) перезволожена вертикальна стінка травертинової скелі із моховою рослинністю; 3) перезволожене східчасте підніжжя травертинової скелі з моховою рослинністю на травертиновому гравії; 4) травертинові куполи біля підніжжі скелі, покриті водоростями; 5) перезволожене східчасте підніжжя травертинової скелі з очеретово-рогозовою рослинністю.
11. Утворення найбільших травертинових скель Поділля, на нашу думку, почалось в аллереді (близько 11,8-11 тис. років тому); у ранньому голоцені (10,3 8,4 тис. років тому) відбулось похолодання, тому процес травертиноутворення міг сповільнитися або й частково припинитися. В середньому голоцені (8,0 2,6 тис. років тому) у зв’язку із потеплінням, особливо в атлантичний період (8,0 4,6 тис. років тому) утворення травертинів знов посилилося. В пізньому голоцені утворення травертинів продовжувалося, хоча відбувалося поступове похолодання і встановлення сучасних кліматичних умов.
12. Сучасне утворення травертинів на Поділлі спостерігається в південній частині Поділля приблизно до лінії с. Трибухівці (долина Стрипи) с. Отроків (долина Ушиці). По всій території відбувається відкладання травертинів в межах травертинових скель та безпосередньо на схилах (в обох випадках кальцит відкладається на мохах, рідше на водоростях), осадження ж кальциту в невеликих потоках має обмежене поширення (в каньйоні Дністра вниз по течії від Іване-Золотого), а в ріках - не виявлено. Утворення травертинів відбувається в межах крутих схилів стінок. Це пов’язано з тим, що тут відбувається розвантаження міоценового водоносного горизонту, створюються оптимальні умови для руху води.
13. Зважаючи на значну наукову та естетичну цінність, більшість травертинових скель необхідно взяти під охорону держави як комплексні пам’ятки природи. В першу чергу до них слід віднести травертинові скелі біля Переволоки, Стінки, Космирина Бучацького району, Устечка Заліщицького району Тернопільської області, Ісакова Городенківського району Івано-Франківської області. Мальовничі скелі можуть використовуватися як екскурсійні об’єкти, їх варто включити до екскурсійних маршрутів на лише обласного, а й загальнодержавного значення. Розробку травертинів для господарських потреб (випалювання вапна, виготовлення облицювальних плиток та інших цілей) можна дозволяти лише в окремих випадках за рішенням спеціально створеної комісії.

Список використаних джерел
1. Аллисон А., Пальмер Д. Геология. - М.: Мир, 1984.- 430 с.
2. Артюх В.С. Раннехристианский храм на Днестре// Международный симпозиум по искусственным пещерам.- Материалы международного симпозиума (9-13 сентября 1998р., Киев-Одесса).-С. 6 8.
3. Артюшенко А.Т. Растительность Лесостепи и Степи Украины в четвертичном периоде (по данным спорово-пыльцевого анализа).-К.: Наукова думка, 1970.- 173 с.
4. Артюшенко А.Т., Арап Р.Я., Безусько Л.Г. История растительности западных областей Украины в четвертичном периоде.-К.: Наукова думка, 1982.-136 с.
5. Артюшенко А.Т., Палиенко В.П. О геологическом строении и возрасте пойменных отложений басейна верхнего Днестра в Предкарпатье// Геологический журнал.- 1968.- №28.- С. 65 71
6. Атлас текстур и структур осадочных горних пород. Ч.1.Обломочные и глинистые породы. - М.:Госгеолтехиздат, 1962.-576 с.
7. Баженова Л.Д. Новые материалы к изучению вюрмской флоры Горного Крыма// Тектоника и стратиграфия.- 1980.- № 19.- С.101 103.
8. Баженова Л.Д. Флора четвертичных травертинов юга европейской части СССР: Автореферат диссертации на соискание ученой ступени кандидата геолого-минералогических наук 04.00.09/ Инст. геологии АН УССР. - Киев, 1980.- 22 с.
9. Баженова Л.Д. О некоторых местонахождениях позднечетвертичной флоры в известковых туфах Поднестровья // Материалы по изучению четвертичного периода на територии Украины.- К.: Наукова думка.-1982.-С. 162 168.
10. Бартош Т.Д. Геология и ресурсы пресноводных известковых отложений голоцена.- Рига: Зинатне, 1976.- 198 с.
11. Безбородов Р.С. Краткий курс литологии. -М.: Недра, 1983.- 137 с.
12. Богуцький А.Б. Генетичні типи четвертинних (антропогенових) відкладів Волино-Подільської височини// Матеріали наукової конференції по вивченню та використанню продуктивних сил Поділля.- Вип. 1. Львів:Вид-во Львів. ун-ту.- 1966.- С.28 31.
13. Богуцкий А.Б. Генетические типы четвертичных (антропогеновых) отложений юго-западной окраины Русской платформы и их инженерно-геологическая характеристика: Автореферат диссертации на соискание ученой ступени кандидата геолого-минералогических наук/Моск. гос. ун-т.- М.,1967.-22 с.
14. Богуцкий А.Б. Элювиальные образования на карбонатных породах юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы// Четвертичный перыод.- № 16.- К.: Наукова думка.-1976.- С. 41 47.
15. Богуцкий А.Б. Антропогеновые покрывные отложения Волыно-Подолии// Антропогеновые отложения Украины. -К.: Наукова думка, 1986. С.21 134.
16. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения.- К.: Наукова думка, 1990.- 192 с.
17. Волік О. Викопна флора з травертинів Поділля як індикатор палеогеографічних умов їх утворення// Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. 2003.- №1.- С. 41-45.
18. Волік О. Викопні молюски з четвертинних травертинів Середнього Придністров’я та їх палеогеографічне значення//Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія.- 2003.- №2.- С. 40-44.
19. Волік О. Викопні флора та малакофауна з травертинової скелі біля села Трибухівка та їх палеогеографічне значення//Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія.- 2004.- №3.- С. 48-50.
20. Волік О. Сучасні процеси травертиноутворення на Поділлі// Наукові записки Вінницького держ. пед. унів. ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. 2005.- № 8.- С. 15 22.
21. Гавриленко К.С., Штогрин О.Д., Щепак В.М. Підземні води західних областей Украни.- К.: Наукова Думка, 1968.- 220 с.
22. Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты /Доленко Г.Н., Ризун Б.П., Сеньковский Ю.Н. и др.-К.: Наукова думка, 1980.-106 с.
23. Герасименко Н.П. Природная среда обитания человека на юго-востоке Украины в позднеледниковье и голоцене// Археологический альманах.-1997.- № 6.- С. 3 64.
24. Герасименко Н.П. Динаміка зміни клімату та ландшафтів лісостепу та степу України у 3-1 тис.до н.е.// Україна та глобальні процеси: географічний вимір, т.2.- Київ-Луцьк, 2000.- С.26 29.
25. Геренчук К.И. О морфологической структуре географического лпндшафта// Изв. Всесоюз. геогр.о-ва.- 1956.- Т.88.- №. 4.-С.370-376.
26. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв А.Г. Польові географічні дослідження.- К.: Вища школа, 1975.-196 с.
27. Геренчук К.І., Топчієв О.Г. Теоретичні основи методики польових географічних досліджень.- К.: Вища школа, 1973.-68 с.
28. Гитилис В.С., Кащук А.Я. К фауне наземных моллюсков Тернопольской области //Научный ежегодник Черновицкого гос. ун-та.- 1960.- С.441 444.
29. Гофштейн І.Д. Неотектоніка і морфогенез Верхнього Придністров’я.-К.: Вид-во АН УСРСР, 1962.-132 с.
30. Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии (Материалы для составления археологической карты Подольской губернии).-Каменец-Подольский, 1901.- 186 с.
31. Данилків І.С., Лобачевська О.В., Мамчур З.І. Мохоподібні українського Розточчя.- Львів, 2002.- 320 с.
32. Даниловский И.В. Фауна и возраст известковых туфов на правом берегу р.Луги близь дер Вяз// Геол. Ком.- 1928.- т. 147.- №6.- С.35 48.
33. Денисик Г.И. Урочища стенки” лесостепи Европейской части СССР// География и природные ресурсы.- 1987.- №2.- С.40 45.
34. Денисик Г.І. Край каньйонів Середнє Придністров’я// Український географічний журнал.-1996.- №3.- С.60 63.
35. Денисик Г.І. Лісополе України.- Вінниця: Тезис, 2001.- 284 с.
36. Диагенез и катагенез осадочных образований/ Под ред. Ларсена Г., Чилингара Дж.В.: Пер. с англ. - М.: Мир, 1971.-463 с.
37. Дроф Э. Растения: мезозойские и кайнозойские формы//. Методика палеонтологических исследований .-М.: Мир, 1973.- С.117-121.
38. Дублянский В.Н., Баженова Л.Д., Башкин А.И. Четвертичные известковые туфы Горного Крыма.-К.: ИНГ АН УССР, 1982.- 34 с.
39. Заморій П.К. Четвертинні відклади Української РСР.-К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1961.- 328 с.
40. Захарьев В.А., Ридуш Б.Т. Спелеологические и спелеистические исследования в Соколецком микрорегионе (Хмельницкая область)// Международный симпозиум по искусственным пещерам.- Материалы международного симпозиума (9-13 сентября 1998р., Киев-Одесса).-С. 18-23.
41. Землезнавство/ Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г./ За ред. Шищенка П.Г.- К.: Либідь, 2000.-464 с.
42. Иванова И.К. Палеландшафты Среднего Приднестровья в верхнем плейстоцене// Палеоландшафты, фауна и флора ледниковых и перегляциальных зон плейстоцена: Преп./Ин-та геологических наук; 80 15. -К.: 1970.- С.16 17.
43. Історично-меморіальний збірник Чортківської округи. Повіти: Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики.- Нью-Йорк- Париж Сідней Торонто, 1974.-С. 240-241.
44. Карбонатные породы. Генезис, распространение, классификация /Под ред. Чилингара Дж., Бисселла Г., Фэйрбриджа Р.: пер. с англ.-М.: Мир, 1970.-т.1.- 395с.
45. Карбонаты: минералогия и химия/ П.Х. Риббе, Р.Дж. Ридера, Дж. Голдсмит и др./ Под ред. Р. Дж. Ридера: Пер. с англ.-М: Мир, 1987.-С.283 295.
46. Ковальчук І.П. Вектори розвитку української геоморфології// Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє.- Матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції до 50-річчя кафедри геоморфології і палеогеографії Львів. нац. ун-ту ім. І.Франка.- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.І.Франка.-2002.- С.196 201.
47. Ковальчук І.П., Симоновська М.Я. Регіональні закономірності поширення і тенденції розвитку яркових систем басейну Дністра// Вісник Львів. ун-ту. Серія: Географія.-1992.-№ 18 С.16 19.
48. Коробков И.А. Палеонтологические описания. Изд. 3-е, исправ. и доп. Л.: Недра, 1978.- 208 с.
49. Кравчук Я.С. Геоморфологічні дослідження Українських Карпат у ХІХ першій половині ХХ століть: теоретичні та прикладні проблеми// Українська геоморфологія: стан і перспективи.- Матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції.- Львів.- 1997.- С.128 130.
50. Кравчук Я.С. Принципи розробки уніфікованих легенд для геоморфологічних карт середних і великих масштабів// Українська геоморфологія: стан і перспективи. - Матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції.- Львів.- 1997.- С. 47 49.
51. Криштофович А.Н. Новые находки молодой третичной и послетретичной флоры на юге России// Записки Новороссийского Общ.Естеств.,т.29.- 1912.- С.25 34.
52. Кудрин Л.Н. Стратиграфия, фации и экологический анализ фауны палеогеновых и неогеновых отложений Предкарпатья.-Львов: Изд. Львов. ун-та, 1966.-173 с.
53. Кузьмович М.Л. Біотопічне розміщення наземних молюсків в умовах Західного Поділля та їх охорона// Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля.-Тернопіль, 1990.-С. 70 71.
54. Кузьмович М.Л. Наземні молюски Тернопільської області та питання їх охорони// Природа, населення та господарство Тернопільсткої області, їх вивчення в загальноосвітній школі.- Тернопіль, 1991.- С.62 69.
55. Кузьмович М.Л. Наземні молюски лісів і лук заходу Подільської височини// Наукові записки ТДПУ Серія: Біологія.- 1997.- №1(4)-С.23-26.
56. Кукурудза С., Кіптач Д, Рутинський М. Еколого-геоморфологічна оцінка гідрогенних явищ та процесів Подільського Придністров’я // Українська геоморфологія: стан і перспективи.- Матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції.- Львів.- 1997.- С.134 137.
57. Куниця М.О. Голоценові травертини на Дністрі та їх фауна//Доповіді АН УРСР.- 1965.- № 9.- С.1190-1193.
58. Куница Н.А. Изменения в составе малакофаунистических комплексов плейстоцена Украины// Моллюски. Вопросы теоретической и прикладной малакологии. Л.: Наука.- 1965.- С.56-58.
59. Куниця М.О. До питання про будову і умови утворення терасових відкладів середнього Дністра// Геоморфологія річкових долин України.-К.: Наукова думка, 1965.- С.15 29.
60. Куниця М.О. Helicigona banatica (Rossm.) в плейстоцені Поділля// Доповіді АН УРСР.- 1969.- №10.-С.877-879.
61. Куница Н.А. О зональности в распределении моллюсков плейстоцена Украины// Доклады АН СССР.- 1969.-т. 183.- С. 1352-1354.
62. Куница Н.А. Стратиграфия и малакофауна плейстоцена Украины.- Черновцы, 1974.- 82с.
63. Куница Н.А. Моллюски позднего плейстоцена Волыно-Подолии// Материалы по четвертичному периоду Украины. К IX конгрессу международной ассоциации по изучению четвертичного периода.-К.:Наукова думка.- 1974.- С.61 73.
64. Куница Н.А. Римичные изменения малакофауны Украниы в плейстоцене и ее зональная структура// Физическая география и геоморфология.- Вип 17, К.:Вища школа.- 1977.- С.71 78.
65. Куница Н.А. Палеогеографические реконструкции плейстоцена по малакофаунистическим данным (на примере Украины): Автореферат на соискание ученой степени доктора географических наук: 11.00.04/ Инст. геофизики им.С.И. Субботина АН УССР. К., 1983.- 46 с.
66. Куница Н.А. Динамика широтно-зональной структуры ландшафтов юго-запада Русской равнины в плейстоцене// География и природные ресурсы.-Новосибирск: Наука.- 1985.- №4.-С.3-10.
67. Лазаренко Є.К., Сребродольський Б.І. Мінералогія Поділля.- Львів: вид-во Льв. ун-ту, 1966.- 344 с.
68. Ласкарев В.Д. Общая геологическая карта Европейской Росии. Лдист 17-й.-Труды Геологического комитета, новая серия, 1914, вып 77
69. Лихарев И.М., Раммельмейер Е.С. Наземные моллюски фауны СССР. М.-Л.: Изд-во АН. СССР, 1952.-278 с.
70. Ломаев А.А., Ломаева Е.Т., Люрин И.Б. Карст известковых туфов Подолии //Гидрогеология и карстоведение. 1975.-Вып.7.-С.204-205.
71. Матвіїшина Ж.М., Герасименко Н.П. Палеоекогеографічні умови України у ранньовитачівський час// Геоморфологія в Україна: напрямки і завдання.- К.: Знання, 1999.-С.164 170.
72. Мельничук И.В. Об истории исследования и географии континентальных молюссков антропогена Украины //Физическая география и геоморфология. -Вип 17.- К.:Вища школа.- 1977.- С.79 84.
73. Мельнычук И.В. О палеогеографических условиях формирования антропогеновых отложений Прикарпатья (по данным фауны моллюсков)// Природные ресурсы Карпат и Приднестровья, вопросы их рационального использования и охраны.- Черновцы, 1978.- С.36 37.
74. Мельничук І. Палеогеографічний підхід до визначення віку антопогенових терас середнього Придніпров’я// Українська геоморфологія: стан і перспективи.- Матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції.- Львів.- 1997.- С. 55 58.
75. Опорный разрез силура и нижнего девона Подолии/ Никифорова О.И., Предтеченский Н.Н., Абушик А.Ф. и др.-Л.: Наука, 1972.-259 с.
76. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин ЮН. и др.- К.: Наукова думка, 1987.-548 с.
77. Палиенко В.П. О типах голоценового аллювия долины Днестра // Метериалы по четвертичному периоду Украины.-К.: Наукова думка, 1974.-С.247 253.
78. Пастернак С.І. Біостратиграфія крейдових відкладів Волино-Подільської плити.-К.: Вид-во АН УРСР, 1959.-98 с.
79. Пастернак С.І., Гаврилишин В.І., Гинда В.А. Стратиграфія і фауна крейдових відкладів заходу України.- К.: Наукова думка, 1968.-272 с.
80. Пименова Н.В. Четвертинні туфи с. Песець на Поділлі// Четвертинний період.-К.:Вид-во АН УРСР.- 1934.- №7. -С.33-39.
81. Покорны Я. Деревья вокруг нас. Прага: Артия,1980.-192 с.
82. Полянський Ю. Тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром.-Львів, 1929.-170 с.
83. Природа Івано-Франківської області/ За ред Гернчука К.І.-Львів: Вища школа, 1973.-158 с.
84. Природа Чернівецької області/ За ред Гернчука К.І.-Львів: Вища школа, 1978.- С.162 с.
85. Природа Тернопільської області/ За ред Гернчука К.І.-Львів: Вища школа, 1979.- 166 с.
86. Природа Хмельницької області/ За ред Гернчука К.І.-Львів: Вища школа, 1981.- 152 с.
87. Рослый И.М. Палеогеография антропогена.Общая часть.- К.: Вища школа, 1982.-172 с.
88. Рубцов Л.И., Гордиенко И.И. Деревья и кустарники. Справочник.- К.: Наукова думка, 1974.-587 с.
89. Руководство по изучению новейших отложений/ Под. ред. П.А. Капилина.-М.:Из-во МГУ, 1976.-309с.
90. Рухин Л.Б. Основы литологии. Учение об осадоч