ПРИРОДНІ УМОВИ ПАЛЕОЛІТУ ПІВНІЧНОГО ПОДІЛЛЯ : ПРИРОДНЫЕ УСЛОВИЯ палеолита Северное Подолье

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ТЕОДОРОВИЧ ЛАРИСА ВІТАЛІЇВНА

УДК 551.4:551.8(477.43/.44+477.84-17)

ПРИРОДНІ УМОВИ ПАЛЕОЛІТУ ПІВНІЧНОГО ПОДІЛЛЯ
11.00.04 Геоморфологія і палеогеографія

Дисертація на здобуття наукового ступення
кандидата географічних наук

Науковий керівник: кандидат геолого-мінералогічних
наук, професор Богуцький Андрій Боніфатійович

ЛЬВІВ 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ................................................................9
1.1. Стан вивченості природних умов палеоліту Північного Поділля.......................................................................................10
1.2. Методи польових досліджень.. ..................................................12
1.3. Теоретичні аспекти вивчення палеоліту. Його сліди на території Західної України.......... .............................................16
1.4. Історія вивчення палеоліту Північного Поділля......................21
РОЗДІЛ 2. СТРАТИГРАФІЯ ЛЕСОВО-ҐРУНТОВОЇ СЕРІЇ.............................26
2.1. Походження подільського лесу. ............................ .................26
2.2. Будова лесово-ґрунтових серій. ................................................27
РОЗДІЛ 3. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІВНІЧНОГО
ПОДІЛЛЯ..............................................................40
3.1. Геологічна будова Північного Поділля......................................40
3.2. Поверхневі та підтемні води.................................................... ...43
3.3. Клімат, ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ..........45
РОЗДІЛ 4. ГЕОМОРФОЛОГІЯ ПІВНІЧНОГО ПОДІЛЛЯ. ...............................50
4.1. Морфоструктури та морфоскульптури.......................................50
4.2. Морфографічний та морфометричний аналіз рельєфу
басейну р. Буглівка.............................. .......................................55
4.3. Морфографічні та морфометричні особливості рельєфу
Тернопільської групи палеолітичних пам’яток..........................60
РОЗДІЛ 5. ПАЛЕОЛІТИЧНА ПРОВІНЦІЯ” ПІВНІЧНОГО ПОДІЛЛЯ.........65
5.1. Географія палеолітичних пам’яток...............................................65
5.2. Найважливіші палеолітичні пам’ятки.........................................69
5.2.1. Палеолітичний комплекс БуглівV.........................................71
5.2.2. Багатошарова пам’ятка Великий Глибочок ........................83
5.2.3. Мустьєрська стоянка Пронятин............................................98
5.2.4. Мустьєрська стоянка БуглівVI........................................106
5.2.5. Палеолітична пам’ятка Ігровиця І.......................................107
5.2.6. Мустьєрська стоянка Ванжулів-кар’єр...............................114
5.2.7. Багатошарова пам’ятка Куличівка......................................118
5.3. Інші палеолітичні пам’ятки та місцезнаходження.............. .......140
РОЗДІЛ 6. ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРИРОДНИХ УМОВ ПАЛЕОЛІТУ....................................................................................144
6.1. Динаміка рослинності (на основі даних спорово-пилкових
досліджень).................................................. ..................................144
6.2. Реконструкції палеокріоґенних етапів палеоліту на основі даних
палеокріоґенного аналізу...............................................................148
6.3. Реконструкції палеоумов на основі аналізу фауни
хребетних.................................................................................154
6.4. Відтворення природних умов палеоліту на основі аналізу фауни
молюсків..........................................................................................159
6.5. Палеорельєф та давні рельєфотворчі процеси.............................167
ВИСНОВКИ...........................................................................................................180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................190

ВСТУП

Актуальність теми. Вже давно вчених цікавить вплив палеогеографічних змін природного середовища на еволюцію первісного людсь­кого суспільства. Дуже важливо, що значна кількість археологічних знахідок була виявлена на території Центральної і Східної Європи у лесово-ґрунтових серіях, що формувались протягом усього плейстоцену. Їх вивчення дає можливість відтворити палеогеографічні умови формування та еволюції первісного людського суспільства.
В основу даної роботи покладена наукова концепція, суть якої полягає у генетичному взаємозв’язку трьох великих палеогеографічних феноменів четвертинного періоду: лесу, перигляціалу і палеоліту. У центрі цієї концепції знаходяться сучасні знання про перигляціал. Згідно з цим уявленням, на території Північного Поділля під час зледенінь існувала широка природна зона, яка прилягала до краю материкового льоду. Під терміном „перигляціал” слід розуміти кліматичні, морфогенетичні і седиментаційні умови, специфічні для перигляціальної зони материкових зледенінь. Тут панував екстраконтинентальний клімат, в якому існувала вічна мерзлота, формувалась специфічна „кріоґенна” рослинність, селилась мамонтова фауна і, найголовніше, мешкала давня людина.
У цих своєрідних і неповторних природних умовах відбувалось утворення і нагромадження лесів, у товщі яких збереглися різноманітні перигляціальні форми рельєфу, які є свідками кріогенних процесів. До них відносяться різні форми кріоґенних ґрунтових деформацій, псевдоморфози по полігонально-жильних льодах, сліди давніх соліфлюкційних процесів. У цих товщах лесові горизонти розмежовуються шарами викопних ґрунтів, які свідчать про періоди міжльодовикових, інтерстадіальних та інших потеплінь.
Детальне вивчення цих перигляціальних утворень дозволить реконструювати давню природно-географічну обстановку, встановити за­гальну хронологічну послідовність природних процесів, які відбувались у період палеоліту.
Дана робота покликана відтворити умови існування давньої людини Північного Поділля, встановити вплив коливань природних ритмів на формування палеолітичних культурних горизонтів, які геоморфологічні процеси відбувалися у цей час, як розселялась і пристосовувалась до умов життя первісна людина. Ацент у роботі зроблений на вияснення особливостей палеоліту Північного Поділля, визначення часу найдавнішого заселення території первісним населенням, шляхи та етапи його подальшого розселення, встановлення особливостей розвитку господарства; висвітлення динаміки природних процесів та часу природних ритмів; пошук закономірностей геологічних умов залягання різночасових пам'яток, періодизації на стратиграфічній основі найдавнішого житлобудівництва, мистецтва тощо.
Слід сказати, що до цього часу на території Північного Поділля в основному проводились археологічні та геологічні дослідження палеолітичних пам’яток. Автор вперше намагалась провести їх комплесне вивчення, і на основі цього відтворити природні умови палеоліту даної території.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною держбюджетних тем географічного факультету: „Екологія лесів України”, № держреєстрації 0193 V 0411623; „Плейстоценовий перигляціальний морфо- та літогенез”, № держреэстрації 0196 V013405, а також держзамовної теми „Волино-ПодІлля, Передкарпаття і Волинське Полісся в антропогені”; теми за програмою ІNTAS 960072 „Середньопалеолітичні комплекси Західної України”; українсько-польського наукового проекту „Палеоліт Західної України і Південно-Східної Польщі”. Роботи проводились у тісному контакті з науковцями Інститу геологічних наук ПАН (м. Варшава, проф. Т.Мадейська), університету Марїї Кюрі-Склодовської (м. Люблін, проф. Г. Марущак, проф. М. Ланчонт, проф.
Ю Войтанович) та ін.
Мета і основні завдання досліджень. Мета: враховуючи результати комплексних досліджень лесово-ґрунтових серій, до яких приурочені досліджувані палеолітичні об’єкти Північного Поділля, реконструювати природні умови палеоліту. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
1.Відтворити динаміку природних умов у палеоліті.
2.Встановити особливості палеолітичної культури на теренах
Північного Поділля.
3.Вияснити палеогеографічні умови залягання основних палеолітичних пам'яток.
4.Вивчити стратиграфію лесово-ґрунтових товщ, що вміщують культурні горизонти з метою реконструкцій послідовності та хронології змін у навколишньому середовищі під час проживання у даній місцевості палеолітичних громад.
5.Описати геоморфологічні процеси, що відбувались під час розселення на Північному Поділлі палеолітичних людей, а також процеси, що призвели до руйнування культурних горизонтів.
Об’єктом досліджень даної дисертаційної роботи були природні умови палеоліту Північного Поділля.
Предметом досліджень виступають показники, що відображають стан та динаміку природних умов палеоліту Північного Поділля (температура повітря, кількість опадів та вологи, видовий склад флори і фауни, розвиток геоморфологічних процесів та їх вплив на рельєф тощо).
Методи досліджень: геологічні методи досліджень четвертинних відкладів (генетичний, стратиграфічний, гранулометричний, літолого-петрографічний аналізи); геоморфологічні (морфологічний аналіз, вікових рубежів, корелятних відкладів, аналіз ступеня денудації); палеогеографічні (палеопедологічний, палеокріогений, спорово-пилковий, фауністичний, зокрема малакофауністичний), методи абсолютного датування віку (термолюмінісцентний); археологічний.
Наукова новизна отриманих результатів. Палеоекологія давньої людини новий напрямок палеогеографії плейстоцену, а комплексне вивчення палеолітичних пам'яток Північного Поділля проведено вперше, тому отримані результати можна розглядати як нову сторінку вивчення палеоліту Поділля.
1.Вперше на основі комплексних досліджень вияснено динаміку природних умов палеоліту Північного Поділля у тому числі клімату, рельєфу, рослинності, тваринного світу, ландшафтів і т.д.
2.Проведено кореляцію культурних палеолітичних шарів з основними
горизонтами лесів та викопних ґрунтів.
3.Вияснено співвідношення періодів палеоліту та їх тривалості з періодами плейстоцену.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень, опубліковані у дисертації, були використані при написанні звітів, з зазначених вище тем; значна кількість матеріалів даної роботи використовується при викладаннях спецкурсів „Палеогеографія плейстоцену”, „Археологічні методи досліджень у палеогеографії”. Отримані у ході досліджень дані мають велике значення для вивчення палеоліту не тільки на теренах Поділля, а й на території всієї України.
Особистий внесок здобувача. Автор з 1995 брала участь у комплексних польових дослідженнях, які проводились на території Північного Поділля. Результати досліджень використовувались у написанні звітів з тем географічного факультету. Здобувачем побудувано кліматограми за рештками різних видів ссавців і криву коливання температур у палеоліті на території Північного Поділля. Крім цього, складено картосхеми розміщення палеолітичних об’єктів різних регіонів Північного Поділля.
Основні положення дисертації викладені у публікаціях, перелік яких зазначений у „Списку літературних джерел” даної роботи.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на Першій Всеукраїнській конференції „Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології” (Львів, 1996), на другій Міжнародній науковій конференції „Екологічна географія: Історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004), основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на наукових семінарах кафедри геоморфології і палеогеографії ЛНУ ім. Івана Франка у 1997 2000 рр.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 робіт (з них 2 у співавторстві). У тому числі 2 матеріали конференцій; 4 статті у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Матеріали, отримані вході проведених досліджень дозволяють сформулювати наступні висновки.
1. Об’єктом дослідження даної роботи є природні умови палеоліту Північного Поділля.
Предметом досліджень виступають показники, що відображають стан та динаміку природних умов палеоліту Північного Поділля (температура повітря, кількість опадів та вологи, видовий склад флори і фауни, розвиток геоморфологічних процесів та їх вплив на рельєф тощо).
Мета: враховуючи результати комплексних досліджень лесово-ґрунтових серій, до яких приурочені досліджувані палеолітичні об’єкти Північного Поділля, реконструювати природні умови палеоліту. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
- Відтворити динаміку природних умов палеоліту.
-Встановити особливості палеолітичної культури на теренах Північного Поділля.
- Вияснити палеогеографічні умови залягання основних палеолітичних пам'яток.
-Вивчити стратиграфію лесово-ґрунтових товщ, що вміщують культурні горизонти з метою реконструкцій послідовності та хронології змін у навколишньому середовищі під час проживання у даній місцевості палеолітичних громад.
- Реконструювати геоморфологічні процеси, що відбувались під час розселення на Північному Поділлі палеолітичних людей, а також вивчити процеси, що призвели до руйнування культурних горизонтів.
2. При вивченні природних умов палеоліту Північного Поділля застосовувались знання та методи з різних наук, зокрема геології, археології, геоморфології, географії, особливо палеогеографії.
Вирішуючи поставлені у ході робіт завдання, застосовувалась методика досліджень, яка включала в себе цілий спектр методів різних наук.
Слід виділити наступні методи: геологічні (генетичний, стратиграфічний, літолого-петрографічний аналізи); геоморфологічні (морфологічний, морфографічний і морфогенетичний аналізи, методи вікових рубежів, корелятних відкладів, та і н.), археологічний. Найважливішими при палеогеографічних реконструкціях були: палеокріоґений, палеопедологічний, палінологічний (в т. ч. спорово-пилковий), малакофауністичний, остеологічний та ін., а також методи визначення абсолютного віку (термолюмінісцентний, радіовуглецевий та ін.).
3. З метою проведення кращих палеореконструкцій природних умов Північного Поділля, детально вивчались сучасні природні умови даного регіону: рельєф, клімат, поверхневі та підземні води, рослинність, ґрунти, тваринний світ. Особливо детально вивчалась геоморфологія Північного Поділля.
4. Основні польові дослідження проводились при розкопах палеолітичних пам’яток Північного Поділля. Детально вивчались лесово-ґрунтові нашарування, а також археологічні особливості палеолітичних пам’яток (іх розташування, умови залягання культурних горизонтів, їх вік, техніко-типологічні особливості крем’яних знарядь тощо). Відбирались зразки для термолюмінісцентного та спорово-пилкового аналізів. В ході цих досліджень вдалось виявити наступні закономірності:
а) на території Північного Поділля існує ціла „палеолітична провінція”;
б) чітко виділяються три ареали скупчення палеолітичних об’єктів :
І Тернопільський (у басейні р. Серет, в межах Тернопільського плато;
ІІ Буглівський (у басейні р. Буглівка, Авратинській височина (Хмельницьке плато)); ІІІ Північного краю Поділля (на території Кременецьких гір та прилеглої до них території);
в) всі палеолітичні пам’ятки розміщені на підвищених мисоподібних ділянках, які добре виділяються у рельєфі оточуючої території, на берегах рік чи джерел або на невеликій відстані від них;
г) всі досліджувані пам’ятки приурочені до лесово-ґрунтових серій
четвертинних відкладів. У залежності від наявності стратиграфічних реперів, стану збереження культурного шару, об’єму польових досліджень і кількості археологічних предметів у колекціях, усі пам’ятки можна поділити на чотири типи:
І стратифіковані пам’ятки з великими колекціями розкопаних матеріалів;
ІІ стратифіковані пам’ятки з поодинокими артефактами;
ІІІ пам’ятки з великою кількістю (більше 100 одиниць) підйомних матеріалів;
ІУ пам’ятки з невеликими колекціями підйомних матеріалів [175].
Серед цих палеолітичих об’єктів виділяються багатошарові пам’ятки:
Великий Глибочок І, Куличівка, Буглів V та двошарові: Івачів Долішній, Ігровиця та ін. На основі техніко-типологічного аналізу і систематизації кам’яних індустрій у середньому палеоліті Північного Поділля виділено дві археологічні культури: Житомирську і Молодовську [175]. Археологічні комплекси О. Ситник поділив на леваллуазькі і нелеваллуазькі, в типологічному однобічні і двобічні. Майже всі леваллуазькі комплекси однобічні, нелеваллузькі двобічні [175].
5. Оскільки усі досліджувані палеолітичні об’єкти приурочені до плейстоценових лесово-ґрунтових серій, детально вивчались четвертинні відклади Північного Поділля.
Автор даної роботи користується стратиграфічною схемою лесово-ґрунтової серії Волино-Поділля, розробленою А.Богуцьким [17] і зкорельованою із стратиграфічною схемою УРМСК [таб. 2.1 2.4].
Нижньоплейстоценові леси у районі наших досліджень не виявлені. Середньоплейстоценові відклади розпочинаються луцьким похованим ґрунтом лісового типу. Вище за розрізом простежується нижній горизонт середньоплейстоценових лесів (соліфлюкційна пачка і голубувато-сірі суглинки з карбонатними конкреціями), коршівський викопний ґрунтовий комплекс, верхній горизонт середньоплейстоценових лесів [15, 16, 17, 152]. Ці леси дуже поширені на Поділлі. Верхній горизонт середньоплейстоценових лесів має ряд підгоризонтів лесів, розділених соліфлюкційними пачками (табл 2.3). Верхній плейстоцен Поділля представлений відкладами першої надзаплавної тераси Горині, а також горохівським (мезинським за А.О.Величко) [46, 49], прилуцьким (за М.Ф.Векличем) [42] викопним ґрунтовим комплексом, нижнім горизонтом верхньоплейстоценових лесів, дубнівським викопним ґрунтом, верхнім горизонтом верхньоплейстоценових лесів. За морфологічними ознаками горизонт поділяється на декілька підгоризонтів.
6. При дослідженні геологічних розрізів пам’яток, встановлюються певні закономірності розміщення культурних горизонтів: ашельські культурні шари, в основному, знаходились у горизонтах коршівського викопного ґрунтового комплексу; мустьєрські шари тяжіють до надгорохівських соліфлюкційних відкладів; пізньопалеолітичні культурні горизонти були виявлені у дубнівському викопному грунті і безпосередньо над ним.
Отже, на території наших досліджень палеоліт розпочинається з пізньоашельської епохи (рісс ІІ, кайдацький, коршівський викопний ґрунтовий комплекс середнього плейстоцену), продовжується періодом мустьє (рісс-вюрм, микулино, прилуки, горохівський викопний ґрунтовий комплекс верхнього плейстоцену) і пізнім палеолітом (вюрм ІІ, від вітачівського, молого-шекснінського, дубнівського викопного ґрунту верхнього плейстоцену до голоцену). Причому пізній ашель та мустьє розглядаються як середній палеоліт [175].
Враховуючи результати проведених комплексних досліджень, спираючись на результати термолюмінісцентного датування, можна вважати, що перші палеолітичні громади на Північному Поділлі з’явились близько 220-210 тис. р. тому. Саме такий вік має коршівський викопний ґрунтовий комплекс, до якого приурочені культурні горизонти пізньоашельського віку, зокрема культурний горизонт ІІІ Великого Глибочка І. Спираючись на приуроченість культурних шарів до певних горизонтів лесово-ґрунтових серій, можна зробити висновок, що заселення Північного Поділля відбувалось у кілька етапів: І пізньоашельський ( близько 220-210 тис. р. тому), ІІ розвинутого мустьє (близько 155 тис. р. тому), ІІІ фінальномустьєрський період (близько 85 тис. р. тому), ІV пізньопалеолітичний (близько 35-31 тис. р. тому). Якщо проводити аналогії з культурними горизонтами 9 і 10 багатошарової палеолітичної стоянки МолодовеV на Дністрі, як це робить В.Савич [159], можна попередньо пов’язувати час основного проживання пізньопалеолітичної людини на даній території з одним із інтерстадіалів середнього (верхнього) вюрму, якому передувало сильне похолодання.
7. Проводячи палеогеографічні реконструкції природних умов, можна зробити висновок, що в історії четвертинного періоду найяскравішими природними явищами були зледеніння. Основні зміни в природі були пов’язані з розвитком льодовикових покривів. Саме вони впливали на умови життя і розселення палеолітичних громад. Суворість тогочасного клімату перешкоджала постійному проживанню на території Північного Поділля людей, і вони змушені були періодично залишати ці місця, шукаючи сприятливіших умов у каньйоноподібних долинах Дністра та його приток.
Палеолітичні поселенці уже в епоху мустьє вміли користуватись вогнем, починали будувати житла. Про це свідчать рештки житла типу яранги та вуглинки багать, знайдені при розкопках пам’ятки Великий Глибочок І. Беручи до уваги, знайдену при розкопках культурного шару Пронятина, променеву кістку зубра з гравіруванням, можна говорити про зародження „прамистецтва”. Про вдосконалення набутого людьми досвіду у житлобудуванні та мистецтві свідчать такі знахідки на пам’ятках пізньопалеолітичного віку (шар ІІ) тощо) як значна кількість залишків жител, рештки кострищ, шматки вохри та ін.
Невпинно прогресувала техніка вироблення знарядь праці, збільшувалась їх різноманітність, зменшувались розміри.
9. Беручи до уваги дослідження багатьох вчених і власні дані, слід сказати, що прямого зв’язку між ступенем похолодання і ступенем розвитку льодовика не спостерігається, швидше навпаки [36, 43, 45, 66, 114, 117]. Найбільше похолодання пов’язане з найменшим за площею валдайським зледенінням верхнього плейстоцену. Таким чином, у системі клімат зледеніння зв’язок був однобоким, прямим. Клімат створював зледеніння [45]. Похолодання і континенталізація клімату у плейстоцені є лише частиною тривалого процесу, який продовжувався мільйони років. Слід зауважити, що на фоні загального похолодання пиродні процеси змінювались ритмічно. Але ці ритми не були регулярними в часі і рівними за інтенсивністю. Про це свідчить перешарування горизонтів лесів і викопних грунтів. Адже лесово-ґрунтові серії є відображенням змін природних умов.
10. Наведені у роботі дані переконливо свідчать, що під час зледенінь територія Північного Поділля опинялась у безпосередній близькості до зони поширення льодовика. Тут існувала перигляціальна зона, яка характеризувалась стійкими низькими температурами і широким розвитком багаторічномерзлих порід. Клімат змінювався у часі від початку зледенінь до їх закінчень. Очевидно, специфічною рисою клімату було зниження середньорічних температур (5-6°С нижче нуля), що супроводжувалось зволоженням тільки на початку зледенінь, а пізніше зростала аридизація клімату, зумовлена стійкими антициклонами над поверхнями льодовиків і зміщенням циклонів до півдня [45].
„Сусідство” з льодовиками позначалось у перигляцальній зоні Північного Поділля діяльністю семи палеокріоґенних етапів. Причому деякі з них відбувались у дві фази, перериваючись фазами відносного потепління. Дійсно теплими були лише періоди міжльодовикових епох, під час формування коршівського та горохівського викопних ґрунтових комплексів, клімат яких можливо був навіть теплішим від сучасного.
Враховуючи результати всіх проведених досліджень, можна робити висновок, що у палеоліті на території Північного Поділля на фоні загального похолодання відбувались зміни природних умов. Ці зміни відбувались ритмічно фази потеплінь змінювались фазами похолодань. Причому ці ритми не були регулярними в часі і мали неоднакову тривалість та інтенсивність. Про це свідчать перешарування горизонтів лесів і викопних ґрунтів, адже лесово-ґрунтові серії є відображенням зміни льодовикових умов міжльодовиковими.
Основні зміни природних процесів палеоліту Північного Поділля, на мою думку могли бути такими:
У пізньоашельську добу палеоліту (коршівський (кайдацький) викопний ґрунтовий комплекс) тривав період московсько-дніпровського міжльодовиків’я. Клімат в основному був подібним до сучасного, навіть теплішим. Середня температура найхолоднішого місяця знижувалась 2- -4°С, а липня 20-21°С [164]. У рослинному покриві переважали широколистяно-соснові ліси. У складі трав’яної рослинності злаково-різнотравні ценози.
У фауні хребетних трапляються ще теплолюбиві види, наприклад кінь, благородний олень, бабак, але холодолюбиві тварини переважають.
Cаме у цей час на території Північного Поділля почали селитись пізньоашельські громади.
Після закінченя формування коршівського викопного ґрунтового комплексу знову почалось похолодання клімату, пов’язане з московським зледенінням. На території Північного Поділля це відзначилось проявом другого палеокріогенного етапу середнього плейстоцену ярмолинецького, свідченням якогого є соліфлюкційна пачка, розміщена вище гумусового горизону коршівського викопного ґрунтового комплексу. Похолодання та аридизація клімату викликали зміни у рослинному покриві. Він почав розріджуватись. Домінували ландшафти холодного лісостепу. На початкових стадіях похолодання прогресувала соліфлюкція і, очевидно, з’являлись соліфлюкційні мікроформи рельєфу (натічні соліфлюкційні тераси, опливини тощо). У зв’язку з посиленням похолодання посилюються процеси фізичного вивітрювання, які призводять до руйнування схилових відкладів, утворюється дрібнозем. Поступово нагромаджуються леси.
Після цього, ймовірно, було недовготривале потепління, під час якого формувався тернопільський викопний грунт. Можливо, у цей час на території товтрових останців існували короткочасні мустьєрські поселення.
Похолодання все зростало. Настав тернопільський палеокріогенний етап, який позначився у геологічних розрізах соліфлюкційними порушеннями і морозобійним розтріскуванням, після яких знову відбувалось нагромадження підгоризонту лесів. Саме у цей час територія Північного Поділля знаходилась у безпосередній близькості до межі поширення зледенінь. Це позначилось діяльністю ще одного палеокріогенного етапу лановецького. Фаза потепління перед ним була дуже короткочасною. Формувався останній підгоризонт верхнього горизонту середньоплейстоценових лесів. Рослинний покрив розріджується ще більше, ділянки холодного лісостепу захоплюють нові території. У фауні хребетних переважають арктичні види мамонтового викопного комплексу. Ці дані переконливо свідчать, що у середньому плейстоцені на Північному Поділлі сформувалась перигляціальна зона, середньорічні температури могли знижуватись на 15°С у порівнянні з сучасними.
У микулинський міжльодовиковий період настало потепління, яке позначилось формуванням ґрунту першої фази горохівського викопного ґрунтового комплексу У микулинський міжльодовиковий період настало потепління, яке позначилось формуванням ґрунту першої фази горохівського викопного ґрунтового комплексу. Клімат І-ої фази, можливо, був теплішим ніж клімат коршівського ґрунтотворення. Середні температури найхолоднішого місяця становили -2 - -4°С, а найтеплішого +20 - +22 °С. Клімат цього часу був достатньо вологим для існування соснових лісів з незначними домішками широколистих порід. Процеc грунтотворення був перерваний фазою „а” торчинського кріогенезу. Про це свідчать сліди давні тріщинних утворень (дрібнополігональні тріщини та крупні псевдоморфози по полігонално-жильних льодах). Клімат ІІ-ої фази ґрунтотворення, зважаючи на результати спорово-пилкового та малакофауністичного аналізів, був уже значно сухішим і, очевидно, поступово ставав суттєво прохолоднішим. Соснові ліси чергувались з степовими ділянками ксеротичного типу. Структура рослинного покриву поєднувала лісові, степові і тундрові елементи. Вона відображувала явище гіперзональності, властиве розвитку природи у плейстоцені [12, 67].
Фауна була представлена холодолюбивими видами арктичного поясу, серед них: мамонт, волохатий носоріг, лемінг копитний, песець та інші види.
Очевидно, саме у період горохівського ґрунтотворення на території Північного Поділля почали селитись мустьєрські громади.
З настанням валдайського зледеніння на Північне Поділля знову прийшло значне похолодання, яке проявилось діяльністю фази б” торчинського кріоґенного етапу. Його слідами є соліфлюкційні порушення та крупні клиновидні структури типу псевдоморфоз по полігонально-жильних льодах, які епігенетично розтинають горохівський викопний ґрунтовий комплес та підстелюючі його породи.
Клімат цього періоду був дуже холодним. Рослинний покрив був представлений чергуванням невеликих ділянок сильно розріджених лісів із сосни та берези і відкритих степових просторів.
Початок періоду верхнього палеоліту співпадає з формуванням дубнівського ґрунту, який пов’язаний з вітачівським потеплінням валдайського зледеніння. Під час формування початкових і заключних його фаз клімат був не дуже теплим. У рослинному покриві провідну роль займали степові і тундрово-степові ділянки. Короткочасне відновлення лісової рослинності спостерігалось лише під час кліматичного оптимуму, у середній фазі грунтотворення. У рослинному спектрі з’являється пилок ялини, що, у свою чергу, вказує на збільшення кількості вологи [12, 64]. У формуванні дубнівського ґрунтоутворення можна виділити два етапи: перший (відповідає нижній частині ґрунту) більш вологий, другий (верхня частина викопного ґрунту) більш сухий. Ідентифікована фауна молюсків вказує на домінування у рослинному покриві переважно відкритих фітоценозів типу тундр (можливо, лісотундр).
У фауні хребетних і далі домінують холодолюбиві види. До них навіть додались нові, наприклад вівцебик. Саме у цей час на терени Північного Поділля повернулись давні поселенці. Під час формування нижньої частини післядубнівського лесу похолодання посилювалось, насувалась фаза „б” басівкутського палеокріоґенного етапу. Прогресувала соліфлюкція, а пізніше, після формування нижньої частини наддубнівського лесу, процеси кріоґенезу посилювалися, про що свідчать псевдоморфози по полігонально-жильних льодах, які є слідами рівненського палеокріоґенного етапу. Пізніше процеси кріоґенезу послаблюються, знову розвивається соліфлюкція. Клімат стає трохи м’якішим, формується підгоризонт лесу. Після цього клімат стає ще суворішим і холоднішим насувається красилівський палеокріоґенний етап, з яким пов’язані найкрупніші псевдоморфози по полігонально-жильних льодах. Середні температури повітря січня знижуються до -30°С, а липня до 12. Саме у цей період клімат досягає найбільшої сухості, річна сума опадів становить лише 300 мм.
У рослинному покриві переважають трав’яні рослини ксеротичного типу (лободові, полини, складноцвіті), деревних рослин стало ще менше, натомість збільшується кількість чагарникових видів (зокрема берези).
Палеолітичні знахідки переконливо свідчать, що у цей час на території Північного Поділя перебували верхньопалеолітичні поселенці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдусин Д. А. Основы археологии. М.: Высшая школа. 1989.-336 с.
2. Алексеев В. П. Становление человечества. М., 1984. С. 162.
3. АлексеевВ. П., ПершицА.И. История первобытного общества. М.,Высшая школа, 1990. 351с.
4. Анисюткин Н. К. Исследование памятников мустьерского времени в Черновицкой области // АО 1969.М., 1970. С. 200-220.
5. Анисюткин Н. К. Об археологических культурах мустье (по материалам Приднестровья) // АСГЭ. Вып.19. Л., 1977. С.5-9.
6. Анисюткин Н. К. Жилой комплекс мустьерского поселения Кетросы в Поднестровье // Первобытная археология. - К.: Наукова думка, 1980. - С.38-46.
7. Анисюткин Н. К., Филиппов А. К. К характеристике раннепалеолитических комплексов // Палеолит и неолит. Л.: Недра, 1986. С.58-64.
8. Артюшенко А. Т. История растительности равнинной части Украины в четвертиное время (по материалам спорово-пыльцевых исследований) / Автореф. дисс. на соиск. ученой степени доктора биол. наук. - Киев, 1971. 57с.
9. Артюшенко А. Т., Арап Р.Я., Безусько Л.Г. История растительности западных областей Украины в четвертичном перриоде. - Киев: Наукова думка, 1982. 136с.
10. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (Каменный век). - Киев: Наукова думка, 1987. 137с.
11. Береговая Н. А. Палеолитические местонахождения СССР // МИА. - М.-Л., 1960. - №81. - С.17-25.
12. Безусько Л. Г. История растительности Малого Полесья в четвертичное время по данным споропыльцевых исследований: Автореф. дис. канд. биол. наук: Киевский Ит бот. АН УССР.К., 1989. C. 5- 16.
13. Бібіков С. М. Верхньопалеолітичні знахідки на Середньому Подністров’ї //АП. К. 1949. Т.2.С.140-141.
14. Бибиков С. Н. Некоторые вопросы заселения Восточной Европы в эпоху палеолита // СА. 1959. №4. С.18-28.
15. Богуцкий А. Б. Генезис лессов югозападной окраины Русской платформы // Труды Международного симпозиума по литологии и генезису лессових пород. Т.71. Ташкент: ФАН, 1970. С. 345-354.
16. Богуцкий А. Б. Антропогенновые покровные отложения Украины. К.: Наук. думка, 1986. С.121-132.
17. Богуцкий А. Б. Основные лессовые и палеопочвенные горизонты лессовопочвенной серии плейстоцена на юго-западе ВосточноЕвропейской платформы // Стратиграфия и корреляция морских и континентальних отложений Украины.К: Наук. думка, 1987. С 4752.
18. Богуцкий А. Б. Основные палеокриогенные этапы плейстоцена югозапада Восточно-Европейской платформы // Тезисы. Четвертичный период: методы исследования, стратиграфия и экология. VII Всесоюзное совещание. Т.1. Таллин, 1990 С. 65-66.
19. Богуцький А. Б., Свинко Й.М. Допалеогеновий карст серед верхньокрейдових відкладів Поділля // Доп. АН УРСР. Сер. Б. №1, 1966. С.163-166.
20. Богуцкий А. Б., Савич В.П., Татаринов К.А. Природа и развитие первобытного общества на территории юго-западной Волыни // Первобытный человек и природная среда в плейстоцене и голоцене. М.: Наука, 1974. С. 143-148.
21. Богуцкий А. Б., Величко А.А., Нечаев В. П. Палеокриогенные явления на западе Украины в верхнем и среднем плейстоцене // Проблемы палеогеографии лессовых и периглициальных областей. М., 1975. С.80-90.
22. Богуцкий А. Б., Свинко И. М. Антропогеновые денудационные поверхности выравнивания северного края Подольской возвышенности // Докл. АН УССР, серия Б. 1975. № 6. С. 484-485.
23. Богуцкий А. Б., Волошин П. К., Геренчук К.И. и др. Опорные разрезы и краевые образования материковых оледенений западной части Украины (к VI всесоюзному совещанию по изучению краевых образований материковых оледенений). К.: Изд-во Ин-та геолог. наук, 1980. С.16-32 (Препринт 80-17).
24. Богуцкий А. Б., Морозова Т. Д. О строении гороховского ископаемого почвенного комплекса на Волынской возвышенности и его возрастных аналогов в Польше // Вопросы палеогеографии плейстоцена ледниковых и перигляциальных областей. М.: Наука, 1981. С. 128-151.
25. Богуцкий А. Б. Волошин П.К. Роль криогенных процессов в формировании инженерно-геологических свойств лессов // Теория цикличности лессов в практике инж.-геолог изисканий.М.: Наука, 1985. С.131-138.
26. Богуцкий А. Б., Волошин П. К. Цикличность лессовой толщи югозапада Русской платформы и инженерная стратиграфия // теория цикличности лессов в практике инж.-геол. изысканий.М.: Наука, 1985.С. 11-120.
27. Богуцкй А. Б. Волошин П. К. Проблемы мелиораций перигляциальных зон плейстоцена //Роль мелиорации в природопользовании (Тезисы докладов Всесоюз. совещ. 23-25 апреля 1990 г., Владивосток). 1990. С.12-13
28. Богуцкий А. Б., Волошин П. К. Палеокриогенез как фактор развития эрозионных процессов в лессово-почвенных сериях плейстоцена // Эрозиоведение: теория, эксперимент, практика. Тезисы докл. Всесоюз. конфиренции (Москва. 2628 декабря 1991 г.). М.: Издво Моск. унта, 1991.С.22-23.
29. Богуцький А. Б.., Ситник О. С. Польові дослідження верхньопалеолітичної стоянки Куличівка у Кременці // Вісник Львівського університету. Серія географічна. Вип.28. Львів, 2001. С.225238.
30. Богуцький А. Б., Ситник О. С., Дмитрук Р. Я. Стратиграфія пам’яток середнього палеоліту Поділля і Передкарпаття // Варіабельність середнього палеоліту України. Київ: Шлях, 2003. С.63-77.
31. Бокатчук Р. П. Особенности гранулометрического состава лессов днепровского горизонта на территории Украины // Антропогеновые (четвертичные) формации Украины. К.,1991. С.65-70.
32. Болиховская Н. С. О роли палинологических данных в стратиграфии лессовой формации Русской равнины // Четвертичный период. Палеонтология и археология (к ХVIII международному геологическому конгрессу, Вашингтон, 1969). Кишинев: Штиинца, 1969. С.83-90.
33. Болиховская Н. С. Палинология лессов и погребенных почв Русской равнины // Проблемы общей физической географии и палеогеографии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1976. С.257-277.
34. Борисковский П. И. Древнейшее прошлое человека. М.Л.: Наука, 1978. 222с.
35. Борисковский П. И. Палеолит Украины // МИА. 1953. №40. С.119-130.
36. Бутаков Г. П. Плейстоценовые перигляциальные явления в центре востока Русской равнины // Геоморфология и палеогеография. Л., 1975. С.88-101.
37. Бутаков Г.П. Плейстоценовый перигляциал на востоке Русской равнины. Казань: Издво Казанск. унта, 1986. 144 с.
38. Васильев Ю.М. О формировании осадков в перигляциальной области // Стратиграфия, палеогеография и литогенез антропогена Евразии. М.: Наука, 1973.
39. Васильев Ю. М. Отложения перигляциальной зоны Восточной Европы.М.: Наука, 1980. 172с.
40. Васильев Ю. М. Формирование антропогеновых отложений ледниковых зон М.: Наука, 1969. 183 с.
41. Веклич М. Ф. Палеогеоморфологія області Українського щита. К.: Наук. думка, 1966. 120с.
42. Веклич М. Ф. Стратиграфия лессовой формации Украины и соседних стран. К.: Наук. думка, 1968.238с.
43. Веклич М.