РОЗВИТОК ЗОНАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ ЧЕТВЕРТИННОГО ПЕРІОДУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ : РАЗВИТИЕ зональных ЛАНДШАФТОВ четвертичного периода НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • РОЗВИТОК ЗОНАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ ЧЕТВЕРТИННОГО ПЕРІОДУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • РАЗВИТИЕ зональных ЛАНДШАФТОВ четвертичного периода НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 504
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

    На правах рукопису


    ГЕРАСИМЕНКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА


    УДК 551.8 (477)


    РОЗВИТОК ЗОНАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ
    ЧЕТВЕРТИННОГО ПЕРІОДУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

    11.00.04 геоморфологія та палеогеографія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора географічних наук


    науковий консультант
    доктор географічних наук
    Ж.М.Матвіїшина




    Київ 2004










    ЗМІСТ

    ВСТУП......................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЛАНДШАФТІВ ЧЕТВЕРТИННОГО ПЕРІОДУ .......11
    1.1. Стан вивченості четвертинних ландшафтів України та їх зональних компонентів....................................................................................................11
    1.1.1. Вивчення розвитку четвертинних грунтів та ґрунтових покривів...12
    1.1.2. Вивчення історії розвитку рослинності четвертинного періоду.......15
    1.1.3. Вивчення розвитку четвертинних ландшафтів...............................19
    1.2. Теоретико-методологічні положення дослідження.................................27
    1.2.1. Пам’ятники та індикатори палеоландшафтів.............................................27
    1.2.2. Палеоландшафтні критерії виділення таксонів палеоетапності...............29
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЗОНАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ ЧЕТВЕРТИННОГО ПЕРІОДУ...39
    2.1. Палеоландшафтна інформативність будови лесово-грунтових розрізів...39
    2.2.Методико-методологічні аспекти літолого-педологічних досліджень та їх палеоландшафтна інформативність.....................................................42
    2.3.Методико-методологічні аспекти палінологічних досліджень та їх палеоландшафтна інформативність.....................................................................50
    2.4. Методико-методологічна модель реконструкції зональних палео-ландшафтів.....55
    2.4.1. Польовий палеоландшафтний аналіз...............................................55
    2.4.2. Палеоландшафтний діагноз (з використанням даних лабораторних
    досліджень)......................................................................................................57
    2.4.3. Класифікація ландшафтів четвертинного періоду.........................61
    2.4.4. Просторовий i часовий синтез палеоландшафтних даних................68
    РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ЛАНДШАФТІВ ПЛЕЙСТОЦЕНОВИХ ЕТАПІВ..77
    3.1.Еоплейстоцен...............................................................................................77
    3.1.1. Березанський етап..............................................................................77
    3.1.2. Крижанівський етап..........................................................................91
    3.1.3. Іллічівський етап..............................................................................103
    3.1.4. Широкинський етап........................................................................105
    3.2. Ранній плейстоцен....................................................................................114
    3.2.1. Приазовський етап...........................................................................114
    3.2.2. Мартоноський етап..........................................................................125
    3.2.3. Сульський етап................................................................................139
    3.2.4. Лубенський етап..............................................................................143
    3.2.5. Тилігульський етап..........................................................................154
    3.3. Середній плейстоцен................................................................................158
    3.3.1. Завадівський етап............................................................................160
    3.3.2. Орільський етап...............................................................................172
    3.3.3. Потягайлівський етап..................................................................174
    3.3.4. Дніпровський етап...........................................................................180
    3.4. Пізній плейстоцен.....................................................................................185
    3.4.1. Кайдацький етап..........................................................................188
    3.4.2. Тясминський етап............................................................................226
    3.4.3. Прилуцький етап..............................................................................231
    3.4.4. Удайський етап................................................................................249
    3.4.5. Витачівський етап........................................................................255
    3.4.6. Бузький етап.................................................................................276
    3.4.7. Дофінівський етап...........................................................................284
    3.4.8. Причорноморський етап.................................................................292
    РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК ЛАНДШАФТІВ ГОЛОЦЕНУ....299
    4.1. Давній голоцен (пізньольодовиків’я).....................................................299
    4.1.1. Беллінг..........................................................................................299
    4.1.2. Середній дріас..................................................................................309
    4.1.3. Аллеред.............................................................................................310
    4.1.4. Пізній дріас.......................................................................................314
    4.2. Ранній голоцен..........................................................................................318
    4.2.1. Пребореал.........................................................................................319
    4.2.2. Бореал...............................................................................................329
    4.3. Середній голоцен......................................................................................334
    4.3.1. Атлантичний час..........................................................................336
    4.3.2. Суббореальний час......................................................................345
    4.4. Пізній голоцен.......................................................................................365
    РОЗДІЛ 5. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЧЕТВЕРТИННИХ ЛАНДШАФТІВ.......387
    5.1. Закономірності розвитку зональних ландшафтів четвертинного періоду..............................................................................................................387
    5.1.1. Плейстоцен...................................................................................399
    5.1.2. Голоцен.........................................................................................406
    5.2. Закономірності територіальної диференціації зональних ландшафтів четвертинного періоду....................................................................................416
    5.2.1.Плейстоцен........................................................................................416
    5.2.2. Голоцен.............................................................................................440
    РОЗДІЛ 6. НАУКОВО-ПРИКЛАДНЕ ЗНАЧЕННЯ РЕКОНСТРУКЦІЙ МЕЗО- I МІКРОЕТАПНОСТІ РОЗВИТКУ ПАЛЕОЛАНДШАФТІВ...442
    6.1. Етапність розвитку ландшафтів четвертинного періоду i довгострокове прогнозування природних змін .........................................................................444
    6.2. Палеоландшафтна етапність і розвиток матеріальних культур людства453
    ВИСНОВКИ.....................................................................................................461
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................466





    ВСТУП
    Актуальність роботи. На сучасному етапі глобальних змін природного середовища важливого значення набуває проблема розробки прогнозу трендів розвитку ландшафтів та їх компонентів. Вивчення закономірностей розвитку ландшафтів у четвертинному періоді створює передумови для обгрунтування прогнозу майбутніх змін ландшафтів під впливом природних чинників. При сучасній активній взаємодії природи та суспільства проблема вирізнення природних та антропогенних чинників у глобальних змінах є особливо актуальною. Її вирішення сприятиме розробці шляхів оптимізації антропогенних навантажень та адаптаційного планування господарювання. Для найповнішого вивчення впливу глобальних змін на розвиток природи актуальним є використання палеоландшафтознавчого підходу. Головні закономірності розвитку ландшафтів четвертинного періоду (циклічність, спрямованість, зональність тощо) визначені у роботах К.К.Маркова, М.Ф.Веклича, А.О.Величка, Н.О.Сіренко, С.І.Турло, М.О.Куниці, І.В.Мельничука та ін., та обгрунтовані для основних теплих і холодних етапів. Для прогнозування важливим є визначення закономірностей розвитку ландшафтів протягом окремого палеогеографічного етапу, і, отже, вивчення короткоперіодичної етапності та циклічності їх розвитку.
    Визначення закономірностей розвитку ландшафтів четвертинного періоду дає можливість глибшого пізнання генезису та властивостей сучасних ландшафтів. Визначення індивідуальних рис розвитку ландшафтів палеогеографічних етапів важливе для ідентифікації відповідних стратонів у четвертинній серії та для розробки стратиграфічних схем. Це визначає актуальність дослідження у зв’язку з програмою геологоздіймальних робіт Геологічна карта-200”, що виконується в Україні.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у відділі палеогеографії Інституту географії НАНУ і пов’язане з його науково-дослідницькою проблематикою, зокрема, з держбюджетними темами Екогеографічні умови території та акваторії України у минулому та їх прогноз” (№ держреєстрації 0195U019508), Тенденції розвитку палеоландшафтів України та їх компонентів” (№ 0199U000478), Геоморфологічні та палеогеографічні основи рацiонального природокористування” (№ 0186U0044810) та з розділом Державної Кліматичної програми Розробити сценарії та підготувати прогноз змін регіонального клімату України до 2050 року з урахуванням палеокліматичних реконструкцій ” (№ 0100V002384). Співвиконавцем цих тем була автор.
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи є реконструкція розвитку зональних ландшафтів протягом палеогеографічних етапів четвертинного періоду та їх географічної диференціації на території України. Предметом дослідження є просторово-часовий розвиток зональних ландшафтів четвертинного періоду, в тому числі закономірності його короткоперіодичної етапності. Зональні палеоландшафти розглядаються як давні типологічні природно-територіальні комплекси, виділення яких зумовлено кліматичними факторами (системи, підсистеми, типи, підтипи та надряди ландшафтів), і які найповніше відображають глобальні кліматичні зміни. Об’єктом дослідження є субаеральні четвертинні відклади, їх стратиграфічна послідовність, літолого-педологічні характеристики та спорово-пилковий склад; відповідно базовими методами дослідження є літолого-педологічний, палінологічний та палеоландшафтний.
    Для досягнення мети потрібно було вирішення таких завдань: 1 обгрунтування теоретико-методологічних положень дослідження мезо- і мікроетапності розвитку палеоландшафтів; 2 розробка методики реконструкції зональних ландшафтів четвертинного періоду та короткоперіодичної етапності їх розвитку; 3 літолого-педологічнi, палінологічнi дослідження та палеоландшафтознавчий синтез результатів з урахуванням даних про давній рельєф і літогенну основу; 4 розробка класифікації зональних ландшафтів четвертинного періоду; 5 побудова регіональних моделей розвитку ландшафтів для територій природних зон, їх кореляція з глобальними кліматичними шкалами; 6 побудова картосхем зональної структури ландшафтів за мезо- і мікроетапами; 7 визначення закономірностей розвитку і поширення ландшафтів, їх індивідуальних рис на палеоетапах; 8 розробка науково-прикладних напрямків мезо- і мікроетапності розвитку палеоландшафтів.
    Наукова новизна. Вперше виконано реконструкції структури зональних ландшафтів території України за короткоперіодичними таксонами палеогеографічної етапності: підетапами, стадіями чи підстадіями плейстоценових етапів і фазами розвитку голоценових ландшафтів. Удосконалено обгрунтування виділення мезо- і мікроетапів розвитку ландшафтів для палеогеографічних етапів четвертинного періоду території України. Складено картосхеми зональної структури ландшафтів за таксонами етапності.
    У теоретико-методологічному аспекті новим є обґрунтування палеоландшафтних критеріїв виділення таксонів мезо-мікроетапності та відповідних різнорангових стратонів; визначення палеогеографічних пам’ятників та індикаторів зональних палеоландшафтних одиниць. У подальший розвиток методики палеогеографічних досліджень розроблено модель реконструкції короткоперіодичної етапності розвитку зональних ландшафтів. Встановлено критерії визначення еталонних розрізів для дослідження ландшафтних сукцесій палеогеографічного етапу. Удосконалено методологічні підходи та прийоми палеоландшафтознавчого синтезу літолого-педологічних і палінологічних даних, з урахуванням відомостей про давній рельєф і літогенну основу ландшафтів.
    Розроблено класифікацію зональних ландшафтів четвертинного періоду території України. Удосконалено критерії віднесення давніх природно-територіальних комплексів до систем, підсистем, типів, підтипів і надрядів палеоландшафтів.
    Встановлено закономірності розвитку зональних ландшафтів протягом теплих етапів. Визначено індивідуальні риси ландшафтних сукцесій та їх типологічних ознак на палеогеографічних етапах.
    У регіональному аспекті новими розробками є графічні моделі змін зональних інваріантів плейстоценових і голоценових ландшафтів у межах сучасних природних зон України. На основі відмін палеоландшафтних сукцесій запропоновано варіант кореляції природних подій плейстоцену і голоцену на території України й лесових регіонів Східної та Західної Європи. Встановлено закономірності змін зональної структури ландшафтів території України протягом ортоетапів і визначено її індивідуальні риси на таксонах короткоперіодичної етапності.
    Науково-прикладне значення одержаних результатів. Закономірності розвитку зональних ландшафтів четвертинного періоду важливі для природно-історичного прогнозування, можуть бути застосовані для вивчення історії формування сучасних ландшафтів та їх компонентів, для обгрунтування фізико-географічного районування. Реконструкції палеоландшафтів важливі для обгрунтування та кореляції регіональних стратиграфічних схем четвертинних відкладів, необхідних при проведенні геолого-здіймальних, інженерно-геологічних, пошукових робіт. Реконструкції історії розвитку палеоландшафтів на археологічних пам’ятниках важливі для визначення геоекоумов середовища давньої людини, природних факторів розвитку матеріальних культур, причин міграції давнього населення.
    Наукові розробки, представлені у дисертації, використано при виконанні бюджетних і госпдоговірних проектів з геологічними, археологічними, природоохоронними установами, виконавцем яких була автор: з Артемівською ГРЕ ПГО Донбасгеологія” (1986-1988, 1986-1989, 1990-1993), з Волноваською ГРЕ ПГО Південьукргеологія” (1989-1992), з Карпатським природно-національним парком (1992-1994), Державною Гідрометеослужбою України (1999-2001), та спільних робіт з Інститутом археології НАНУ (1990-2003), з відділами археології Донецького та Луганського краєзнавчих музеїв (1986-2001).
    Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі теоретичні та методичні положення дослідження розвитку зональних ландшафтів протягом палеогеографічних етапів, а також наукові та прикладні висновки щодо закономірностей розвитку розроблені автором самостійно. Особисто виконано регіональні реконструкції змін ландшафтних інваріантів та зональної структури ландшафтів території України за мезо- і мікроетапами. В основу реконструкцій покладено вихідні матеріали, зібрані протягом польових досліджень автора (1986-2002 рр.): вивчено 52 опорних розрізи із застосуванням аналітичних методів та біля 400 розрізів, у яких виконано стратифікацію і морфогенетичний аналіз відкладів. Реконструкції грунтів базуються на інтерпретації даних понад 1100 літолого-педологічних аналізів (вміст гумусу, карбонатів, валовий хімічний та гранулометричний склад, склад сухих солей та поглинутих катіонів). Для реконструкції рослинності автором виконано біля 1000 спорово-пилкових аналізів. У колективних публікаціях дослідження етапності розвитку природи на основі стратифікації розрізів виконувалось разом із співавторами, на основі палеопедологічних і палінологічних реконструкцій особисто дисертантом.
    Апробація роботи. Результати роботи представлено на понад 30 конференціях, серед яких 28 та 29-ий Конгреси Міжнародного географічного союзу (Гаага, 1996; Сеул, 2000), XIV Конгрес Міжнародного союзу четвертинників INQUA (Берлін, 1995), ІХ Міжнародний палінологічний конгрес (Хьюстон, 1996), з’їзди Українського географічного товариства (Одеса, 1990; Київ, 1995; Луцьк, 2000), конференції комісії з стратиграфії четвертинного періоду Європи INQUA(Лодзь, 1994; Керкраде, 1996, 1998; Вільнюс, 1997; Барі, 2000; Київ, 2001) та лесової комісії INQUA (Лондон, 1994; Бонн, 1999; Москва, 2003), V Європейська палінологічна конференція (Краків, 1998); VI-ІХ Всесоюзні та Всеросійські конференції з вивчення четвертинного періоду (Таллінн, 1990; Москва, 1994; Санкт-Петеребург, 1998; Смоленськ, 2002), Всесоюзні та Всеросійські палінологічні конференції (Мінськ, 1989; Москва, 1996, 1999, 2002), міжнародні конференції Глобальні зміни та географія” (Москва, 1995), Кліматичні зміни ІІІ тис. до н.е.” (Кемер, 1994), Природничі методи в археології” (Санкт-Петербург, 1994), Проблеми регіональної стратиграфії” (Рига, 1999), Кліматичні зміни у пізньому плейстоцені та голоцені” (Прага, 2000), Кліматичні зміни наприкінці теплих етапів” (Лейпціг, 2002), конференції Фундаментальні географічні дослідження” (Київ, 1994), Проблеми географії в Україні” (Львів, 1994), Сучасний стан та перспективи розвитку геоморфології, неотектоніки та палеогеографії” (Київ, 1996), Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального використання та збереження” (Київ, 2001), Географічна освіта та наука в Україні” (Київ, 2003).
    Публікації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладено у 137 наукових працях, в тому числі 48 статтях, 3 брошурах та 4 депонованих монографіях і 82 публікаціях у матеріалах конференцій і тезах доповідей.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, 6 розділів, висновки та список літератури з 421 найменування. Робота має обсяг 504 cтор. (323 стор. тексту, 130 рисунків i 2 таблицi).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Реконструкція розвитку ландшафтiв четвертинного періоду є процесом, у основі якого лежать вивчення палеоетапності та встановлення генетичного зв’язку давніх ландшафтів з їх пам’ятниками та індикаторами. Для реконструкції зональних палеоландшафтів головними є пам’ятники/індикатори кліматично залежних компонентів ландшафту. Розроблені критерії визначення типологічної належності зональних палеоландшафтів базуються на індикаційній ролі викопних грунтів, седиментів, кріогенних порушень і паліноданих, з урахуванням параметрів морфолітогенної основи.
    Таксони палеогеографічної етапності четвертинного періоду є виразом інваріантів різнорангових зональних ландшафтів. Індикаторами інваріантів палеоландшафтів і пам’ятниками таксонів етапності є генетично однорідні верстви. Пам’ятниками палеоландшафтів є педо(літо)генні тіла, що втілюють ареали поширення та умови залягання верств. Різнорангові таксони мезо- і мікроетапності та відповідні стратони визначаються за інваріантами різнорангових зональних типологічних ландшафтних комплексів і їх індикаторів як палеогеографічною підставою. Фаза встановлюється за інваріантом підтипу/надряду ландшафту (один грунтоутворюючий/гіпергенний процес, один палінокомплекс), підстадія за інваріантом інтегрального зонального типу ландшафту (тип грунту, палінозона), стадія за інваріантом системи (підсистеми) ландшафтів (група грунтів, палінозон), підетап за інваріантом глобального міжльодовикового/льодовикового стану ландшафтної оболонки (грунтоутворення /лесоутворення).
    2. Базовими об’єктами для реконструкції мезо- і мікроетапності розвитку ландшафтів є стратиграфічно повні розрізи субаеральних відкладів кліматолітів із синседиментним типом грунтоутворення/гіпергенезу (формуються у транселювіальній групі ландшафтів). У них кожному грунтовому (гіпергенному) процесу відповідає моногенетичний грунт (верства) з одним палінокомплексом, що дає можливість взаємної верифікації реконструкцій палеоландшафтів за палінологічними та літолого-педологічними індикаторами.
    3. Розроблена дисертантом методико-методологічна модель дослідження розвитку зональних ландшафтів включає такі етапи: вибір репрезентативних розрізів для вивчення мікро- і мезоетапності; аналіз морфолітогенних умов формування відкладів і польова реконструкція таксонів етапності за літолого-педологічними даними; компонентні реконструкції: генетичних типів та етапності розвитку грунтів за фізико-хімічними даними, рослинних сукцесій за палінологчними даними; реконструкція типологічних ландшафтних комплексів мезо- і мікроетапів за зональними компонентами, із вирізненням локальних рис за параметрами морфолітогеної основи; розробка класифікації зональних ландшафтів четвертинного періоду; реконструкція ландшафтних сукцесій на етапах і визначення їх характерних рис; кореляція мезо- і мікроетапів за типами ландшафтів, палеогеографічних етапів за характером ландшафтних сукцесій; побудова регіональних моделей розвитку ландшафтів і вивчення закономірностей розвитку; побудова картосхем зональної ландшафтної структури мезо- і мікроетапів і вивчення закономірностей територіальної диференціації ландшафтів; розробка напрямків використання результатів у науково-практичних цілях.
    4. Розроблена дисертантом класифікаційна система зональних ландшафтів четвертинного періоду базується на принципах класифікації сучасних ландшафтів: класифікаційними категоріями прийнято системи, підсистеми, типи, підтипи та надряди палеоландшафтів. Класифікація відображає значне різноманіття четвертинних ландшафтів і демонструє можливі амплітуди ландшафтних змін на території України під впливом природних чинників.
    5. Кожний етап четвертинного періоду характеризувався зміною інваріантів зональних ландшафтів. Теплі етапи мали більшу кількість інваріантів і значніші амплітуди типологічних змін ландшафтів, ніж холодні. Обгрунтовано виділення у плейстоцені 44 підетапів грунтоутворення і лесоутворення. На теплих етапах мало місце по два підетапи грунтоутворення, розділені підетапом лесоутворення. На теплих етапах відбувалися зміни 3-10 інваріантів зональних ландшафтів, на етапах лесоутворення 2-3 інваріантів.
    6. Для палеогеографічних етапів типологічна належність і послідовність змін інваріантів ландшафтів є індивідуальними. Кожен етап відзначався характерними рисами типологічних ландшафтних комплексів та їх сукцесій.
    7. Побудовані регіональні моделі розвитку плейстоценових і голоценових ландшафтів демонструють закономірну послідовність змін їх інваріантів у межах різних ландшафтних зон. Це свідчить про відображення у палеоландшафтних сукцесіях глобального кліматичного сигналу. Найбільші амплітуди типологічних змін ландшафтів мезо- і мікроетапів встановлено у сучасних лісостепу та північному степу.
    8. У розвитку ландшафтів і факторів їх формування на палеогеографічних етапах простежуються закономірності. Для теплих етапів ними є: a більше теплозабезпечення ранніх підетапів грунтоутворення, ніж пізніх; b більша повнота ландшафтних сукцесій на ранніх підетапах; c більше зволоження ранніх підстадій оптимумів, ніж пізніх; d зростання зволоження протягом ранніх підстадій оптимумів; e більше зволоження початкових стадій етапів, ніж заключних. Для інтергляціалів ранніх підетапів простежено загальну послідовність змін умов від прохолодних/вологих до теплих/вологих, теплих/посушливих і прохолодних/посушливих. На всіх етапах лесоутворення простежено зростання посушення від першої до другої половини етапу.
    9. У голоцені розвиток ландшафтів і факторів їх формування мав спрямовано-осциляторні тренди: a потепління і зволоження від початку давнього голоцену до початку атлантики: і у ряду холодних посушливих, і теплих вологих інтервалів; значні амплітуди змін ландшафтів; b потепління і зволоження від початку атлантики до термічного оптимуму голоцену у рядах і теплих вологих, і прохолодних посушливих фаз; незначні амплітуди змін ландшафтів; c континенталізація клімату (редукція широколистянолісових ландшафтів) у кінці атлантики на початку суббореалу; значні амплітуди змін ландшафтів теплих посушливих і вологих прохолодних інтервалів; d зволоження (поширення широколистянолісових ландшафтів) на другій половині суббореалу початку субатлантики; зворотний зв’язок між теплом і вологою виражено у асинхронності кульмінації широколистяних порід у зонах мішаних лісів і степу; e похолодання (зменшення ролі широколистянолісових ландшафтів) на середній пізній субатлантиці; незначні амплітуди змін ландшафтів за фазами.
    10. Складені картосхеми зональної структури ландшафтів території України відображають наявність зональності на всіх мезо- і мікроетапах плейстоцену та голоцену (контрастніше виражена на підетапах грунтоутворення). На всіх етапах посушливість зростала на південь і схід, проте градієнт змін був різним. На всіх етапах існував лісостеповий (чи лісотундростеповий) тип ландшафтів. Зональні лісові типи ландшафтів були редуковані (чи відсутні) на етапах лесоутворення та на пізніх підетапах (чи підстадіях) грунтоутворення пізнього плейстоцену. Зональні степові ландшафти були редуковані (чи відсутні) на ранніх підетапах грунтоутворення від широкинського до кайдацького етапів і на ранніх підстадіях пізніх підетапів кайдацького та лубенського етапів.
    Плейстоценовий тренд похолодання виявлявся у циклічно-спрямованих змінах систем ландшафтів на оптимумах теплих етапів. Теплі суббореальні ландшафти змінилися тепло-помірними у кінці еоплейстоцену. У ранньому плейстоцені тепло-суббореальними були ландшафти ранньомартоноського підетапу, на лубенському етапі з’явилися помірні суббореальні ландшафти. На завадівському етапі поширювалися теплі та тепло-помірні суббореальні ландшафти, на потягайлівському тепло-помірні та помірні, на кайдацькому помірні, на першому підетапі прилуцького часу близькі до помірних. Пізніше у час оптимумів існували ландшафти бореальної системи.
    У пізньольодовиків’ї і голоцені субперигляціальні ландшафти у час холодних інтервалів існували до пізнього пребореалу, суббореальні ландшафти встановилися з початку атлантики (південно-бореальні існували також на епіатлантиці початку суббореалу). Стабільність зонального типу ландшафтів властива зонам мішаних і широколистяних лісів, підзонам середнього та південного степу. Правобережний лісостеп у атлантиці та на початку пізнього суббореалу займали широколистянолісові ландшафти, у північному степу степові ландшафти стабільно існують із кінця ранньої субатлантики.
    11. Порівняння мезоетапності розвитку зональних ландшафтів останнього інтергляціалу й голоцену свідчить, що сучасний стан ландшафтів відповідає оптимуму міжльодовиків’я (початку другої підстадії оптимуму грунтоутворення), що вірогідно продовжуватиметься понад 2 тис. років. Дослідження мікроетапності розвитку голоценових ландшафтів свідчать, що сучасний відрізок відповідає висхідному тренду теплої фази тривалістю біля 500 років і вологій субфазі тривалістю 100-200 років. Сучасний тренд потепління є природним. Сучасний тренд зволоження вирогідно зміниться через 60-70 років дефіцитом зволоження при високому теплозабезпеченні. Враховуючи низьку контрастність змін ландшафтів у субатлантиці (зокрема, на сучасній підстадії hl3b2), природний тренд посушення другої половини ХХІ ст. не повинен призвести до змін зональних типів ландшафтів.
    12. Виконані палеоландшафтні реконструкції можуть бути використані для вивчення історії розвитку сучасних ландшафтів та їх компонентів, зокрема, для визначення віку сучасних інваріантів зональних типів (підтипів) ландшафтів у різних частинах природних зон, визначення віку та генезису реліктових рис у ландшафтах, вивчення ландшафтного різноманіття територій у залежності від палеоумов їх розвитку. Реконструкції зональної ландшафтної структури території України важливі для генетичного обгрунтування, можливо уточнення, сучасного фізико-географічного районування. Аналіз ступеня сенсибільності різних зональних типів палеоландшафтів до глобальних кліматичних змін протягом плейстоцену і голоцену може бути використано для вивчення стійкості змінності сучасних ландшафтів до впливу кліматичних факторів.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адаменко О.М., Адаменко Р.С., Гладилин В.Н., Гродецкая Г.Д. и др. Палеолитическое местонахождение Королево в Закарпатье // Бюлл. комиссии по изучению четвертичного периода. 1989. 58. с.5-25.
    2. Адаменко О.М., Гольберт А.В., Осиюк В.А., Матвиишина Ж.Н. и др. Четвертичная палеогеография экосистемы Нижнего и Среднего Днестра. К., 1996. 197 с.
    3. Адаменко О.М., Гольберт А.В., Осиюк В.А. и др. Четвертичная палеогеография экосистемы Нижнего и Среднего Прута. К.: Манускрипт, 1997. 232 с.
    4. Адаменко О.М., Гродецкая Г.Д. Антропоген Закарпатья. Кишинев: Штииница, 1987. 147 с.
    5. Александровский А.Л. Эволюция почв Восточно-Европейской равнины в голоцене. М.: Наука, 1983. 150 с.
    6. Александровский А.Л. Эволюция почвенного покрова Русской равнины в голоцене // Почвоведение. 1995. ­­ №3. С.290-297.
    7. Александровский А.Л. Отражение природной среды в почве // Почвоведение. 1996. №3. С.277-287.
    8. Александровский А.Л., Мацкевой Л.Г. Почвенно-стратиграфические условия залегания мезолита запада Украины // Четвертичный период. Палеонтология и археология. Кишинев: Штииница, 1989. C.218-223.
    9. Арап Р.Я. Палінологічні дослідження поверхневих шарів грунту лісостепової частини УРСР // Укр.ботан.журн. 1972. Т.29. C.506-513.
    10. Арап Р.Я. Спорово-пыльцевые исследования поверхностных проб почвы растительных зон равнинной Украины. Автореф. дис... канд. биол. наук. К.: Ин-т ботаники АН УССР, 1976. 25 с.
    11. Арап Р.Я., Безусько Л.Г., Сябряй С.В. и др. Доповнення до історії рослинності півдня України у неогені-антропогені (за палеопалінологичними даними) // Укр. ботан. журн. 1992. T.49, №6. C.46-49.
    12. Арап Р.Я., Возгрін Б.Д. Рослинність завадівського етапу у басейні р.Остер // Укр. ботан. журн. 1989. Т.46, №2. С.25-29.
    13. Арап Р.Я., Матвіїшина Ж.М. Рослинність плейстоцену басейну р.Лугані // Укр. ботан. журн. 1988. Т.45. С.44-49.
    14. Арап Р.Я., Чепалыга А.Л., Михайлеску К.Д. Рослинність і палеогеографічні умови лихвинського міжльодовиків’я північно-західного Причорномор’я // Укр.ботан.журн. 1992. Т.49, № 4. С.43-47.
    15. Артюшенко А.Т. Растительность лесостепи и степи Украины в четвертичном периоде. К.: Наук. думка, 1970. 172 с.
    16. Артюшенко А.Т., Арап Р.Я., Безусько Л.Г. История растительности западных областей Украины в четвертичном периоде. К.: Наук. думка, 1982. 135 с.
    17. Артюшенко А.Т., Арап Р.Я., Безусько Л.Г. и др. Новые данные о растительности Украины в голоцене // Развитие природы территории СССР в позднем плейстоцене и голоцене. М.: Наука, 1982. C.173-179.
    18. Артюшенко А.Т., Арап Р.Я. Климатические оптимумы позднеледниковья и голоцена равнинной части Украины // Палеоклиматы голоцена Европейской части СССР. М., 1988. C.136-142.
    19. Артюшенко А.Т., Возгрин Б.Д. Новые данные о возрасте погребенного аллювия пра-Ирпеня на основании спорово-пыльцевых данных // Проблемы палинологии. К.: Наук. думка, 1971. С.163-177.
    20. Артюшенко O.Т., Мельничук І.В. Палеоботанічна і малакофауністична характеристика четвертинних відкладів опорного розрізу біля с.Снятин (Передкарпаття) // Укр. ботан.журн. 1979. т.43, №3. С.528-532.
    21. Артюшенко А.Т., Пашкевич Г.А., Паришкура С.И., Карева Е.В. Палеоботаническая характеристика опорных разрезов четвертичных отложений средней и южной части Украины. К.: Наук. думка, 1973. 96 с.
    22. Артюшенко О.Т., Ромоданова А. П., Христофорова Т.Ф. Історія розвитку рослинності та стратиграфія озерно-алювіальних відкладів долини Дніпра в Канівському районі // Укр. бот. журн. 1969. Т.24, №4. С.47-55.
    23. Археология и палеогеография раннего палеолита Крыма и Кавказа. М.: Наука, 1978.
    24. Атлас палеогеографічних карт Української та Молдавської РСР. К.: Вид-во Ан УРСР, 1960. 78 карт.
    25. Барщевский Н.Е., Купраш Р.П.. Швыдкий Ю.Н. Геоморфология и рельефообразующие отложения района г. Киева. К.: Наук. думка, 1989. 194 с.
    26. Безусько Л.Г. История растительности Малого Полесья в позднем плейстоцене и голоцене. Автореф. дисканд. биол. наук. К.: Ин-т ботаники АН УССР, 1982. 25с.
    27. Безусько Л.Г. Поширення Ephedra distachya L/ (Ephedraceae Wettst.) в пізньольодовиків’ї та голоцені на території України (за палінологічними даними) // Укр. ботан. журн. 1999. T.56, №3. C.300-304.
    28. Безусько Л.Г. Рослинний покрив та клімат України в пізньольодовиків’ї // Укр.ботан. журн. 1999. T.56, №5. C.449-454.
    29. Безусько Л.Г. Новые палинологические характеристики для отложений дубновской (брянской) почвы западных регионов Украины // Методические аспекты палинологии. Мат-лы Х Всероссийской палинологической конференции. М., 2002. С. 18-19.
    30. Безусько Л.Г., Безусько А.Г. Основні домінантні комплекси пилкових поверхневих проб грунтів степової зони України // Наукові записки УКМА. Біологія та екологія. 1999. т.10. С.4-9.
    31. Безусько Л.Г., Богуцький А.Б, Кліманов В.А. Рослинність та клімат Малого Полісся у дубнівський (брянський) міжстадіал // Укр. ботан. журн. 1985. Т.42, №1. С.41-45.
    32. Безусько Л.Г., Богуцький А.Б. Нові дані про рослинність західних областей Україны у верхньму плейстоцені // Укр. ботан. журн. 1986. Т.43, №1. С.47-52.
    33. Безусько Л.Г., Климанов В.А., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Климатические условия Украины в позднеледниковье и голоцене // Палеоклиматы голоцена Европейской части СССР. М., 1988. C.125-135.
    34. Безусько Л.Г., Костильов О.В., Попович С. Палінологічна характеристика поверхневих шарів грунту степів Північно-Західного Причорномор”я //Укр. ботан.журн. 1988. T.45, №4. C.88-91.
    35. Безусько Л.Г., Костильов О.В., Попович С. Відображення складу сучасної рослинності коси Арабатська Стрілка у спорово-пилкових спетрах //Укр. ботан. журн. 1992. T.49, №5. C.60-67.
    36. Безусько Л.Г., Костильов О.В., Попович С. Фітоценологічна інтерпретація палінологічних даних на прикладі Чорноморського біосферного заповідника //Укр. ботан. журн. 1997. T.54, №1. C.80-86.
    37. Безусько Т.В., Тихоненко Ю.Я. Реконструкція флори та рослинності за матеріалами розкопок скіфського могильника (урочище Перещепине, Полтавська область) // Укр.ботан.журн. - 1999. - T.56, №6. - C.600-605.
    38. Безусько Л.Г., Томашевський А.П., Пашкевич Г.А. и др. Палеоботанічні дослідження відкладів ранньослав’янського поселення Тетерівка - Ш (Житомирська обл., Україна) // Укр. ботан. журн. - 1994. - Т.51, №213. - C.157-163.
    39. Бердников В.В. Классификация мерзлотных процессов для палеогеографических целей // Проблемы региональной и общей палеогеографии лессовых и перигляциальных областей. М.: Наука, 1975. С.153-169.
    40. Березина Н.А. Некоторые факторы, определяющие формирование спорово-пыльцевого спектра и использование спорово-пыльцевого анализа при геоботанических исследованиях. Автореф. дис... канд.биол.наук. М.: МГУ, 1969.
    41. Біленко Д.К. Матеріали до геологічної історії долини Верхнього і Середнього Дніпра // Четвертинний період. 1939. Вип.12. 143 с.
    42. Богуцкий А.Б. Основные лессовые и палеопочвенные горизонты перигляциальной лессово-почвенной серии плейстоцена юго-запада Восточно-Европейской платформы //Стратиграфия и корреляция морских и континентальных отложений Украины. К.: Наук. думка, 1987. с.47-52.
    43. Богуцкий А.Б., Величко А.А., Нечаев В.П. Палеокриогенные процессы на западе Украины в верхнем и среднем плейстоцене // Проблемы региональной и общей палеогеографии лессовых и перигляциальных областей. М.: Наука, 1975. С.80-90.
    44. Богуцкий А.Б., Морозова Т.Д. Погребенные почв мезинского (гороховского) комплекса Волынской возвенности и сопредельных областей // Вопросы палеогеографии плейстоцена ледниковых и перигляциальных областей. М.: Наука, 1981.
    45. Болиховская Н.С. Палинология лессов и ископаемых почв // Проблемы общей и физической географии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1976. С.257-277.
    46. Болиховская Н.С. Растительность микулинского межледниковья по данным палинологического анализа полигенетической ископаемой почвы близ стоянки Молодова І // Молодова І. Уникальное мустьерское поселение на Среднем Днестре. М.: Наука, 1982. С.145-154.
    47. Болиховская Н.С. Палинологическое изучение позднеплейстоценовых лессовидных отложений на юго-востоке Русской равнины // Тр.ЗапСибНИГНИ. 1983. вып.179. С.145-148.
    48. Болиховская Н.С. Основные проблемы палеогеографии лессов и ископаемых почв // Палеоботанические методы в изучении палеогеографии плейстоцена. Итоги науки и техники. Т.7. Палеогеография. М., 1991.
    49. Болиховская Н.С. Стратиграфия и корреляция позднего плейстоцена Русской равнины на основе детального палинологического изучения разреза Араповичи // Тенденция развития природы в новейшее время (океан шельф материк). М., 1993.
    50. Болиховская Н.С. Эволюция лессово-почвенной формации Северной Евразии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1995. 269 с.
    51. Болиховская Н.С. Некоторые вопросы детальной климатостратиграфии и корреляции плейстоценовых отложений в свете палинологических данных // Методические аспекты палинологии. Мат-лы Х Всероссийской палинологической конференции. М., 2002. С. 22-23.
    52. Болиховская Н.С., Кайтамба М.Д., Поротов А.В., Парунин О.Б. // К палеогеографии голоцена Черноморского побережья Таманского полуострова: методические аспекты палинологического анализа и ландшафтно-климатические реконструкции. // Методические аспекты палинологии. Мат-лы Х Всероссийской палинологической конференции. М., 2002. С. 23-26.
    53. Болиховская Н.С., Пашкевич Г.А. Динамика растительности в окрестностях стоянки Молодова І в позднем плейстоцене // Молодова І. Уникальное мустьерское поселение на Среднем Днестре. М.: Наука, 1982. С.120-145.
    54. Борисова О.К. Палеогеографические реконструкции для зоны перигляциальных лесостепей Восточной Европы в позднем дриасе // Короткопериодные и резкие ландшафтно-климатические изменения за последние 15000 лет. М., 1994. С.125-141.
    55.Брукс К. Климаты прошлого. М.: Иностранная литература, 1952. 347 с.
    56.Веклич М.Ф. Четвертинні відклади правобережжя Середнього Дніпра. К.: Вид-во АН УРСР, 1958. 200 с.
    57. Веклич М.Ф. Стратиграфия лессов Украины. Сов. геология. 1965. №6. С.35-54.
    58. Веклич М.Ф. Історія розвитку грунтів України у пізньому кайнозої // Сучасні проблеми географічної науки в УРСР.К.: Наук. думка, 1966. С.155-164.
    59. Веклич М.Ф. Стратиграфия лессовой формации Украины и соседних стран. К.: Наук. думка, 1967. 238 с.
    60. Веклич М.Ф. Палеопедология наука о древнем почвообразовании // Палеопедология. К.: Наук. думка, 1972. С.3-14.
    61. Веклич М.Ф. Палеогеография и ее основные задачи // Палеогеография. Палеоландшафты. К.: Наук. думка, 1977. С.3-66.
    62. Веклич М.Ф. Палеоэтапность и стратотипы почвенных формаций верхнего кайнозоя. К.: Наук. думка, 1982. 203 с.
    63. Веклич М.Ф. Проблемы палеоклиматологии. К.: Наук. думка, 1987. 190 с.
    64. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения. К.: Наук. думка. 1990. 190 с.
    65. Веклич М.Ф. Інваріанти пізньокайнозойських палеоландшафтів території України // Укр. геогр. журн. 1996. №4. С.20-27.
    66. Веклич М.Ф. Спроба кореляції етапів розвитку природи людського суспільства на території України // Питання соціоекології, т.2. Тези доповідей. Львів. 1996. С.110.
    67. Веклич М.Ф. Палеогеографія: сучасний етап, головні завдання // Укр. геогр. жунр. 1999. №3. С.12-18.
    68. Веклич М.Ф. Історія та прогноз розвитку природи і довкілля: теоретичні засади // Укр. геогр. журн. 2001. №3. С.45-51.
    69. Веклич М.Ф., Артюшенко А.Т., Сиренко Н.А. и др. Опорные геологические разрезы антропогена Украины, ч.I. К.: Наук. думка, 1967. 106 с.
    70. Веклич М.Ф., Веклич Ю.М. Деякі глобальні та регіональні закономірності і напрямки розвитку палеоклімату // Укр. геогр. журн. 2000. №4. С.3-12.
    71. Веклич М.Ф., Герасименко Н.П. Етапність середньо- та пізньоголоценового грунто- та осадкоутворення на заплаві нижньої Десни // Вісник Київського ун-ту. Сер. геогр. 1993. №2. С.10-16.
    72. Веклич М.Ф., Матвиишина Ж.Н., Медведев В.В. и др. Методика палеопедологических исследований. К.: Наук. думка, 1979. 272 с.
    73. Веклич М.Ф., Матвиишина Ж.Н., Веклич В.М. Палеогеографические этапы и стратиграфия плейстоцена и плиоцена Нижнего и Среднего Приднестровья // Физическая география и геоморфология. 1983. 29. С.66-78.
    74. Веклич М.Ф., Матвіїшина Ж.М., Мельничук І.В. Зміни природних умов у минулому та їх прогноз // Україна та глобальні процеси, т.1. Київ-Луцьк. 2000. С.18-23.
    75. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Дубняк В.А. и др. Опорные геологические разрезы антропогена Украины, ч.II. К.: Наук. думка, 1969. 172 с.
    76. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Дубняк В.А. и др. Опорные геологические разрезы антропогена Украины, ч.III. К.: Наук. думка, 1972. 225 с.
    77. Веклич М.Ф., Сіренко Н.А., Дубняк В.А., Майська Ж.М. и др. Розвиток грунтів України у пізньому кайнозої. К.: Наук. думка, 1973. 210 с.
    78. Веклич М.Ф., Сиренко Ж.Н., Матвиишина Ж.Н. и др. Палеоландшафты областей позднекайнозойского лессообразования // Материалы VI съезда Географ. об-ва СССР. Геоморфология и палеогеография. Л.: 1975. С.22-28.
    79. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А. Плиоцен и плейстоцен левобережья Нижнего Днепра и Равнинного Крыма. К.: Наук. думка, 1976. 187 с.
    80. Веклич М.Ф., Сиренко Ж.Н., Матвиишина Ж.Н. и др. Плейстоценовые палеоландшафты Порожистого и Надпорожистого Приднепровья // Палеогеография. Палеоландшафты. К.: Наук. думка, 1977. С.3-66.
    81. Веклич М.Ф., Сиренко Ж.Н., Мельничук И.В. и др., 1977. Палеогеографические этапы и рабочая стратиграфическая схема плейстоцена равнинной территории Украины // Теоретические и прикладные проблемы палеогеографии. К.: Наук. Думка, 1977. С.89-110.
    82. Веклич М.Ф., Сиренко Ж.Н., Матвиишина Ж.Н. и др. Методика реконструкции природы Среднего Приднепровья в позднем кайнозое. К.: Наук. думка,1982.60 с.
    83. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Матвиишина Ж.Н. и др. Палеогеографические этапы и детальное стратиграфическое расчленение плейстоцена Украины. - К.: Наук. думка, 1984. 33 с., 22 табл.
    84. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Матвиишина Ж.Н. и др. Палеогеография Киевского Приднепровья. К.: Наук. думка, 1984. 176 с.
    85. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Матвиишина Ж.Н. и др. Палеогеографические условия тясминского перигляциального этапа // Физическая география и геоморфология. 1988. в.35. С.74-83.
    86. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Матвиишина Ж.Н. и др. Стратиграфическая схема плейстоценовых отложений Украины // Стратиграфические схемы фанерозоя и докембрия Украины. Киев: Госком геологии Украины, 1993. 40 с., 8 табл.
    87. Величко А.А. Природный процесс в плейстоцене.М.: Наука, 1973.256 с.
    88. Величко А.А., Бердников В.В. Формы и фазы древнего криогенеза //Палеогеография Европы в позднем плейстоцене. М.: Наука, 1973. С.29-38.
    89. Величко А.А., Губонина З.П., Морозова Т.Д. О возрасте перигляциальных лессов и ископаемых почв по материалам изучения озерно-болотных отложений у с .Мезин // Докл. АН СССР. 1967. Т.150, № 3. С.619-622.
    90. Величко А.А., Андреев А.А., Климанов В.А. Динамика растительности и климата Северной Евразии в позднеледниковье и голоцене // Короткопериодные и резкие ландшафтно-климатические изменения за последние 15000 лет. М., 1994. С.4-61.
    91. Величко А.А., Маркова А.К., Морозова Т.Д., Ударцев В.П. Проблемы геохронологии и корреляции лессов и ископаемых почв Восточной Европы // Изв. АН СССР, Сер. геогр. 1984. №2. С.102-113.
    92. Величко А.А., Морозова Т.Д. Микулинская ископаемая почва, ее особенности и стратиграфическое значение // Антропоген Русской равнины и его стратиграфическое значение. М.: Изд-во АН СССР, 1963.
    93. Величко А.А., Морозова Т.Д. Древние почвы // Палеогеография Европы в позднем плейстоцене. М., 1973. С.161-182.
    94. Величко А.А., Морозова Т.Д., Певзнер М.А. Строение и возраст горизонтов лессов и ископаемых почв на главных террасовых уровнях Северного Приазовья // Палеомагнитный анализ при изучении четвертичных отложений и вулканитов. М.: Наука, 1973.
    95. Величко А.А., Морозова Т.Д. Палеогеографические основы истории формирования современного почвенного покрова // Эволюция и возраст почв СССР. Пущино, 1986. С.22-36.
    96. Вигилянская Л.И., Третяк А.Н. Палеомагнетизм опорных разрезов плиоцен-плейстоценовых отложений северо-западного Донбасса // Геофиз. журн. 2000. Т.22, №3. с. 96-104.
    97. Возгрин Б.Д. Крайові льодовикові утворення Середнього Придніпров’я та пов’язані з ними корисні копалини // Фізична географія та геоморфологія. 1975. 14. С.119-126.
    98. Возгрин Б.Д. Лихвинский горизонт плейстоцена левобережья Среднего Днепра // Четвертичный период: методы исследования, стратиграфия и экология. Том 1. Таллинн, 1990. С.122-123.
    99. Возгрин Б.Д., Губкина Т.Б. Прилукские образования южной части Житомирской обл. и их спорово-пыльцевая характеристика // Общая и региональная палеогеография. К.: Наук. Думка, 1984. С.120-131.
    100. Герасименко Н.П. Особенности плейстоценовых почвенных покровов Киевского Приднепровья // Физическая география и геоморфология. 1982. вып.27. С.111-117.
    101. Герасименко Н.П. Влияние древнего рельефа на формирование поздне- и среднеплейстоценовых почв Киевской равнины // Физическая география и геоморфология. 1985. вып. 32. С.108-115.
    102. Герасименко Н.П. Палеоландшафты правобережья Киевского Приднепровья (поздний кайнозой). Москва, 1988. Т.1 - 250 с., Т.2 251 с. Деп. в ВИНИТИ 88 г., №1645-В88, 1646-В88.
    103. Герасименко Н.П. Динаміка рослинності Київської рівнини у післядніпровський час за даними вивчення розрізу с.Старі Безрадичі // Укр. ботан. журн. 1988. Т.45, №2. С.44-49.
    104. Герасименко Н.П. Природная среда обитания мустьерского человека Донбасса // Археологический альманах. 1993. №2. С.5-11.
    105. Герасименко Н.П. Еволюція природи Донеччини у голоцені // Укр. геогр. журн. 1993. №2. С.31-35.
    106. Герасименко Н.П. Реконструкція природного середовища давньої людини на стоянці Амвросієвка // Археологический альманах. 1994. №3. С.261-266.
    107. Герасименко Н.П. До палеофітогеографії Прикарпаття у плейстоцені // Проблеми географії України. Львів, 1994. С.199-200.
    108. Герасименко Н.П. Еволюція природи південного Донбасу в антропогені //Сучасний стан та перспективи розвитку геоморфології, неотектоніки та палеогеографії. К., 1996. С.49-51.
    109. Герасименко Н.П. Природная среда обитания человека на юго-востоке Украины в позднеледниковье и голоцене (по материалам палеогеографического изучения археологических памятников) // Археологический альманах. 1997. №6. С.3-64.
    110. Герасименко Н.П. Динаміка змін клімату та ландшафтів лісостепу та степу Східної України у ІІІ-І тис.до н.е. // Україна та глобальні процеси: географічний вимір.Т.2. К. Луцьк: Вежа, 2000. С.26-29.
    111. Герасименко Н.П. Разнообразие зональных ландшафтов Украины в позднем плейстоцене // Проблеми ландшафтного різноманіття України. К., 2000. C.118-122.
    112. Герасименко Н.П. Эволюция растительного покрова Украины в последнем межледниковье раннем ледниковье // Х Всероссийская палинологическая конференция. Материалы. М., 2002. С.52-53.
    113. Герасименко Н.П. Эволюция почв и растительности Донецкой возвышенности в среднем и раннем плейстоцене // 3-ье Всероссийское совещ. по изуч. четверт. периода. Материалы. Смоленськ, 2002. С.47-49.
    114. Герасименко Н.П. Еволюція ландшафтів протягом останнього міжльодовиків’я та голоцену: прогностичні аспекти // Географічна освіта та наука в Україні. К., 2003. С.239-240.
    115. Герасименко Н.П. Природная середа обитания палеолитического человека Западного Крыма и Донбасса в последнем ледниковом периоде // Варіабельність середнього палеоліту України. К.: Шлях, 2003. С.116-123.
    116. Герасименко Н.П., Горбов В.Н. Хроностратиграфия и палеоэкология эпохи бронзы Северо-Восточного Приазовья // Северо-Восточное Приазовье в системе Евразийских древностей. Донецк, 1996. С. 47-49.
    117. Герасименко Н.П., Колесник А.В. Геологiчний вік мустьє Північно-Західного Донбассу // Доп. АН УРСР. 1989. Сер. Б. №11. С.3-6.
    118. Герасименко Н.П., Педанюк Г.И. Палеогеографические этапы плиоцена и плейстоцена Западного Донбасса. М., 1991. Т.1 -232 с., Т.2 - 260с., Т.3 - 239 с. Деп. в ВИНИТИ 91г., №3690-В91, 3691-В91, 3692-В91.
    119. Герасимов И.П. Погребенные почвы и их палеогеографическое значение // Материалы Всесоюзного совещания по изучению четвертичного периода. М.: Изд-во АН СССР, 1961. С.224-231.
    120. Герасимов И.П. Природа и сущность древних почв // Генетические, географические и исторические проблемы современного почвоведения. - М.: Наука, 1976. С.258-269.
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины