МОРФОСТРУКТУРИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ТИПУ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ : Морфоструктуры ЦЕНТРАЛЬНОГО ТИПА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ: пространственно-временной АНАЛИЗ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Бортник Сергій Юрійович

УДК 551.4 (477)

МОРФОСТРУКТУРИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ТИПУ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ

11.00.04 геоморфологія та палеогеографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Науковий консультант
Мельничук Іван Васильович
доктор географічних наук,
професор

Київ 2002

ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження МЦТ.......................10
1.1. Стан проблеми дослідження МЦТ..........................................................10
1.2. Термінологічно-понятійний апарат........................................................20
1.3. Принцип ландшафтно-геоструктурної конформності як теоретична основа виявлення та дослідження морфоструктур центрального типу...............30
1.4. Принциповий механізм формування МЦТ на земній поверхні..........39
РОЗДІЛ 2. Методика виявлення та аналізу МЦТ...............................................52
2.1. Дистанційні методи..................................................................................52
2.2. Структурно-геоморфологічні методи.....................................................60
2.3. Палеогеоморфологічні методи................................................................69
2.4. Геолого-геофізичні методи.................................................................73
2.5. Методика картографування МЦТ..........................................................79
РОЗДІЛ 3. Класифікація та систематика МЦТ території України..................88
3.1. Принципи класифікації МЦТ.................................................................88
3.2. Планетарні МЦТ та їх роль у формуванні загальних закономірностей морфологічної структури земної поверхні території України............................113
3.3. Трансконтинентальні МЦТ та їх роль у морфологічній будові земної поверхні території України.....................................................................................133
РОЗДІЛ 4. Характеристика МЦТ території України та їх індивідуальні особливості................................................................................................................142
4.1. Регіональні МЦТ І-го порядку...............................................................142
4.2. Регіональні МЦТ ІІ-го порядку..............................................................174
4.3. Локальні МЦТ..........................................................................................215
РОЗДІЛ 5. Закономірності просторової організації та розвитку МЦТ території України та їх систем.................................................................................................235
5.1. Характер та особливості взаємодії в межах одно- та різнорангових систем МЦТ території України...............................................................................235
5.2. Зв‘язок МЦТ з геоструктурними особливостями території................260
5.3. Зв‘язок МЦТ з морфологічною структурою геофізичних полів території України......................................................................................................286
5.4. Історико-динамічні моделі МЦТ............................................................296
РОЗДІЛ 6. Прикладні аспекти регіональних досліджень МЦТ............................320
6.1. Зв‘язок МЦТ території України із особливостями розміщенням і формуванням родовищ корисних копалин.............................................................320
6.2. МЦТ та сейсмічність території України................................................329
ВИСНОВКИ..333
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ337
ДОДАТКИ.....366

ВСТУП

В останні десятиліття, завдяки залученню в практику досліджень земної поверхні різноманітних матеріалів аерокосмічних зйомок (МАКЗ), було виявлено існування численної кількості морфоструктур нового типу. Вони на поверхні Землі вирізняються як структури кругових обрисів, діаметр яких змінюється від перших кілометрів до декількох тисяч кілометрів. Для даних утворень в науковій літературі переважно вживався термін кільцеві (дугові) структури, який у пізніших геоморфологічних роботах замінився терміном морфоструктури (структури) центрального типу (МЦТ). Подальшими дослідженнями було встановлено, що МЦТ виділяються на картографічних матеріалах різного змісту за комплексом ознак концентричним розташуванням геоморфологічних об‘єктів, кільцевим малюнком гідромережі, ландшафтних комплексів тощо. Існуючі на той час геоморфологічні концепції не передбачали можливості раціонального і у повному обсязі пояснення утворення подібних морфоструктур на земній поверхні. Таким чином, в науках про Землю склалася ситуація, коли, з одного боку, геоморфологічними методами були виявлені морфоструктурні неоднорідності земної поверхні, а з іншого, геоморфологічна та геологічна теорія не мали у своєму арсеналі теоретичні концепції, які могли б пояснити їх формування. Завдяки МЦТ гостро постала проблема вирішення основної геоморфологічної задачі: знаходження конформних зв‘язків між новим типом геоморфологічних об‘єктів МЦТ та будовою земної кори і більш глибоких геолого-геофізичних прошарків планети [123, 126, 206]. Вирішення цієї задачі утруднено через специфічні властивості МЦТ, які не були притаманні прямолінійним та блоковим морфоструктурам. По-перше, в межах МЦТ, що виділяються практично повсюдно, поєднуються гетерогенні та гетерохронні у геолого-геоморфологічному відношенні комплекси, а по-друге, однакові за розміром МЦТ зустрічаються у різних геоморфологічних та геологічних обстановках. Тому найбільш актуальним завданням на сьогоднішній день є знаходження способів доказу єдності процесу морфологічного розвитку та вираженості на земній поверхні об‘єктивно встановлених нових утворень морфологічних структур центрального типу.
Виявлено, що МЦТ утворюють різнопорядкові ієрархічні системи, які охоплюють не тільки континенти, але й дно океанів [177, 206, 261, 262, 298]. Ця обставина спонукала численних дослідників у своїх теоретичних побудовах розглядати МЦТ та процеси, що ініціюють їх виникнення на земній поверхні як одні з провідних, характерні для всіх етапів розвитку Землі в цілому. При такому підході підвищується значення подальших досліджень МЦТ у різних регіонах нашої планети, як в теоретичному, так і в прикладному відношенні. Зокрема, встановлено зв‘язок МЦТ із металогенічними особливостями території, перспективністю на нерудні корисні копалини, в тому числі нафти і газу (210, 225, 226).
На території України до останнього часу мали місце переважно спеціалізовані дослідження кільцевих утворень з чітко вираженою геологічною домінантою (Я.Белевцев, С.Бистревська, О.Балуєв, В.Верховцев, В.Гавриш, Б. Ніколаєнко, А.Радзивілл, В.Радзівіл, М.Семенюк, В.Токовенко, В.Тимофєєв та ін.), в той час як комплексні геоморфологічні дослідження з точки зору розвитку на її території морфоструктур центрального типу не проводились. У цьому відношенні намітилось певне відставання, у порівнянні з іншими країнами, зокрема Росією, де практично сформувався новий напрямок у геоморфологічних дослідженнях, об‘єктом пізнання якого є морфоструктури центрального типу.
Тому актуальною є задача виявлення на території України системи різнорангових МЦТ і визначення їх ролі у сучасній будові рельєфу земної поверхні та її морфоструктурі.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Виконане дисертаційне дослідження тісно пов‘язане з науково-дослідною проблематикою кафедри геоморфології та палеогеографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема, із структурно-геоморфологічними дослідженнями, які проводяться в рамках виконання держбюджетних та госпдоговірних тем. Основні теоретичні, методичні та прикладні положення розроблені при виконані науково-дослідних робіт: "Розробити принципи та методи картографування рельєфу та складання середньомасштабних геоморфологічних карт території України" (№ держреєстрації 0194U031106), "Розробити теоретичні основи та побудувати морфоструктурну модель території України за аерокосмічними та геоморфологічними даними" (№ держреєстрації 0197U003108-2000), співвиконавцем та науковим керівником яких був автор.
Мета та задачі досліджень. Головною метою проведених досліджень було виявлення у морфоструктурі земної поверхні території України та подальше вивчення специфічних ізометричних утворень морфоструктур центрального типу та встановлення їх ролі у геоморфологічній будові території.
Для досягнення цієї мети потрібно було вирішити ряд наступних задач:
- розвинути теоретичні та методичні підходи щодо регіонального структурно-геоморфологічного аналізу з метою виявлення на земній поверхні МЦТ та їх вивчення на території України;
- виявити закономірності просторової організації МЦТ території України;
- розробити систематику та класифікацію МЦТ території України;
- дослідити ієрархічні співвідношення між одноранговими та різноранговими МЦТ та їх системами;
- визначити роль планетарних та трансконтинентальних МЦТ у формуванні морфоструктурного плану території України;
- виявити, охарактеризувати та з‘ясувати роль зон взаємодій (інтерференції) одно- та різнорангових МЦТ та утворених ними морфоструктурних вузлів;
Об‘єкт та предмет дослідження. Об‘єктом дисертаційного дослідження є морфологічні структури центрального типу території України. Предметом закономірності їх просторового розташування і взаємозв‘язок; особливості прояву та фактори формування у морфоструктурі земної поверхні МЦТ; конформні зв‘язки МЦТ із різними компонентами природного середовища; встановлення просторово-часових особливостей прояву на земній поверхні окремих локальних МЦТ.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті виконаного дисертаційного дослідження отримані такі наукові результати:
1. Поглиблені теоретичні уявлення про МЦТ як типового структурного утворення земної поверхні та земної кори на основі запропонованої концепції ландшафтно-геоструктурної конформності.
2. Поглиблені уявлення про механізм прояву та формування на земній поверхні МЦТ
3. Проведена систематика та класифікація МЦТ території України.
4. Вперше для території України на єдиній теоретичній та методичній основі побудована цілісна морфоструктурна модель різнорангових МЦТ.
5. Розроблено методичні підходи та критерії виділення та вивчення МЦТ території України за матеріалами дистанційного зондування та комплексного аналізу геоморфологічних, геологічних, геофізичних та інших матеріалів.
6. Виявлені просторові закономірності розвитку МЦТ території України.
7. Виявлені закономірності історико-динамічного розвитку окремих локальних МЦТ території України.
8. Встановлена роль МЦТ як одного з провідних пошукових критеріїв на різні види корисних копалин та визначений зв’язок МЦТ із сейсмічністю території України.
Практичне значення. Отримані результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися для проведення геолого-знімальних геолого-пошукових та інженерно-вишукувальних робіт. Побудовані карти МЦТ території України та окремих регіонів можуть слугувати при подальшому спеціальному вивченні різних компонентів природного середовища, особливо при проведенні районування, а також еколого-геоморфологічного прогнозу.
Висновки та рекомендації дисертації були впроваджені при проведенні вказаних вище науково-дослідних робіт, а також госпдоговірної теми "Комплексне дешифрування аерокосмоматеріалів та морфоструктурний аналіз території аркуша М-35-ХХІІ (Старокостянтинів) по титулу 906", яка виконувалась на замовлення Державного геологічного виробничого об‘єднання "Північгеологія".
Результати роботи впроваджені у навчальний процес кафедри геоморфології та палеогеографії, де автор читає спецкурси "Аерокосмічні методи дослідження земної поверхні", "Сучасні теоретичні проблеми геоморфології", "Структурна геоморфологія".
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота виконана на основі результатів досліджень отриманих автором при проведенні в якості наукового керівника та відповідального виконавця науково-дослідних робіт по держбюджетній та госпдоговірній тематиці кафедри геоморфології та палеогеографії Київського національного університету мені Тараса Шевченка. Ідея роботи, постановка проблеми та шляхи її вирішення запропоновані автором. Наукові, методичні та прикладні висновки та положення винесені на захист є авторськими.
Апробації результатів роботи. Результати дослідження пройшли апробацію на VII та VIII з’їздах Українського географічного товариства, Міжнародній конференції "Геоэкологические аспекты хозяйствования, здоровья и отдыха” (Пермь, 1993), наукових та науково-практичних конференціях "Підсумки 70-річної діяльності Канівського заповідника" (Канів, 1993), "Сучасний стан та перспективи розвитку геоморфології та палеогеографії антропогену" (Київ, 1996), "Українська геоморфологія: стан та перспективи" (Львів, 1997), "Людина в ландшафті XXI століття: гуманізація географії. Проблеми постнеокласичних методологій" (Київ, 1998), "Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання" (Київ, 1999), науково-практичній конференції Загальнонаукові проблеми еніології та питання проведення моніторингу гео- та біоактивних структур” (Одеса, 12-14.09.2000 р.), ХХІХ Міжнародному географічному конгресі, (14-18 серпня 2000 р. Сеул, Корея), нукових конференціях "Житомирщина на зламі тисячоліть" (Житомир, 2000), IV Щукинские чтения Геоморфология на рубеже XXI века» (Москва, 2000), "Географічна наука та освіта в Україні" (Київ, 2000), " Проблеми ландшафтного різноманіття України" (Київ, 2000), Першій Всеукраїнській науковій конференції "Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія" (Київ, 2001), "Регіональні екологічні проблеми" (Київ, 2002), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Результати дослідження опубліковані в 33 наукових працях (у тому числі 21 у рекомендованих ВАК України наукових виданнях) загальним обсягом 10,8 друкованих аркушів.
Об‘єм та структура роботи. Дисертація складається з вступу, 6 розділів, висновків та списку літератури (321 найменування) та додатків; викладена на 279 сторінках друкованого тексту, містить 59 малюнків та 2 таблиці.
Дисертаційну роботу виконано на кафедрі геоморфології та палеогеографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті проведених морфоструктурних досліджень на території України встановлено широке розповсюдження на земній поверхні різнорангових та різнорангових морфоструктур центрального типу. Показано, що МЦТ на території України мають повсюдний характер поширення. Практично будь-яка точка на земній поверхні має строго визначену позицію в системі різнорангових МЦТ.
Вперше виявлені та з єдиних теоретико-методологічних та методичних позицій на основі розмірної систематики охарактеризовані системи регіональних МЦТ І та ІІ порядків, трансрегіональні, трансконтинентальні та планетарні МЦТ які мають місце на території України. Встановлено, що серед планетарних МЦТ Циркумполярна та Євразійська визначають загальні морфоструктурні особливості території України, зумовлюючи складні геоморфологічні та геолого-геофізичні співвідношення.
В основу методики виявлення та дослідження МЦТ покладений принцип комплексування різномасштабних методів, при якому провідна роль належить сумісному дешифруванню матеріалів аерокосмічних зйомок та топографічних карт. При цьому виділення МЦТ відбувалось шляхом реалізації принципу "від простого до складного": виділення простих дугових лінеаментів виділення їх закономірно організованих ізометричних угрупувань виявлення елементів внутрішньої радіально-концентричної фактури.
Для регіональних МЦТ території України є властивим явище дисиметрії за однією або декількома ознаками. Встановлено, що в ландшафтних особливостях території з найбільшим ступенем конформності відображаються регіональні МЦТ ІІ-го порядку. Враховуючи радіус останніх, для них передбачається астеносферний рівень закладення.
В межах однорангових систем МЦТ особливе місце займають діагональні (північний захід-південний схід) інтерференційні ланцюги регіональних МЦТ, які відбивають стійкий зв’язок із геоструктурними особливостями території. Загалом же високий рівень відповідності геологічної структури, літолого-петрографічного наповнення та геоморфологічних особливостей встановлюється лише для локальних МЦТ і у певній мірі регіональних МЦТ ІІ-го порядку.
Загальний аналіз ієрархічної системи МЦТ території України вказує на домінування у ній радіально-концентричних МЦТ.
На прикладі території України показано, що формування різнорангових МЦТ на земній поверхні є результатом відображення складної еволюції глибинних прошарків планети. Через складні ландшафтно-геоструктурні взаємозв’язки відбувається прояв на земній поверхні МЦТ як наслідок трансляції розрядок енергогенеруючих глибинних джерел. Ступінь конформності між глибинною структурою та МЦТ залежить від кількості та параметрів геофізичних розділів, що проходить глибинний сигнал до поверхні. Передбачається, що внаслідок явища просковзування вздовж геофізичних розділів може спостерігатись невідповідність розмірів МЦТ відповідним геоструктурам.
Найбільш активними ділянками МЦТ території України є їх периферійні зони. За нашими висновками, тут переважають субгоризонтальні тектонічні напруги, в той час як центральні частини МЦТ зазнають вертикальних рухів. Активність периферійних зон як правило посилюється у випадках інтерференційної взаємодії сусідніх МЦТ. Утворені в результаті інтерференційні лінзи, що у глибинному відношенні мають форму клину, є найбільш нестійким ділянками земної поверхні.
Встановлено, що МЦТ на земній поверхні проявляються яскравіше як саме ізометричні утворення в районах із потужним осадовим чохлом, аніж у відкритих в геологічному відношенні геоструктурних одиницях.
Застосовуючи принцип ландшафтно-геоструктурної конформності встановлено прояв МЦТ у різних компонентах природного середовища - характері малюнку гідромережі, особливостях ґрунтового покриву, рослинності тощо. Спостерігається високий ступінь конформності МЦТ морфологічній структурі геофізичних полів території України, зокрема гравітаційному та магнітному.
Встановлені особливості зв‘язку МЦТ з геоструктур ними особливостями території, а також роль у оформленні кругових контурів МЦТ екзогенних факторів. При цьому підтвердились наші теоретичні висновки, що морфологічний результат різнонаправлених однопорядкових та співмірних за енергетикою та амплітудами тектонічних рухів різний. При тектонічному піднятті такий результат (геоморфологічний та ландшафтний, в цілому) є меншим, аніж при опусканні. Стосовно МЦТ це виражається у більш чіткому прояві ядра для купольних МЦТ і периферійних для депресійних. Це положення має велике значення для виявлення генетичної складової МЦТ та встановлення глибини закладання їх енергогенеруючого джерела.
Окремою задачею для подальшого дослідження є виявлене нами явище субпаралельного потроєння долинних комплексів в межах периферійних зон МЦТ, а також морфоструктурної симетрії в межах інтерференційних лінз.
Дослідження МЦТ земної поверхні є перспективним напрямком як з наукової так і практичної точки зору.
В теоретичному плані особливе значення має встановлення та дослідження механізму прояву кільцевих структур в сучасній природі, ландшафтах та його окремих компонентах, зокрема грунтовому та рослинному покриві. На особливу увагу заслуговують дослідження процесів реалізації конформних зв‘язків між кільцевим (дуговим) характером атмосферних явищ та геолого-геоморфологічними особливостями території. Не до кінця прояснені такі зв‘язки і для морфологічної структури льодового покриву морських акваторій та на озерах і річках. Взагалі, виходячи з нашого бачення морфоструктурного аналізу його перспективною задачею, в частині дослідження морфоструктур центрального типу, є вивчення кільцевих форм прояву будь-яких природних компонентів і явищ та кільцевої організації просторового розподілу їх параметрів.
Подальшого розвитку потребує дослідження впливу кільцевих форм організації морфологічної структури земної поверхні на відповідну впорядкованість розміщення на ній соціально-економічних об‘єктів, зокрема різних типів поселень. В усякому випадку слід враховувати виявлену не випадковість їх розміщення стосовно МЦТ при плануванні транспортних артерій залізничних доріг, тунелів, газо- і нафтопроводів.
Особливе значення має продовження досліджень особливостей планової організації гідромережі. Ймовірно, що глибоке розуміння механізму прояву дії сил Коріоліса у будові річкових долин та річкових систем не можливе без оцінки впливу та їх взаємодії із глибинними процесами які формують МЦТ.
Без сумніву, широке впровадження в геологічну практику поряд із прямолінійною тектонікою дугових і кільцевих критеріїв пошуку різних типів родовищ корисних копалин зробить геологічний прогноз більш гнучким та результативним. В цьому плані особливу актуальність набуває проблема подальшого детального крупномасштабного дослідження локальних МЦТ та їх систем на територіях з різними геоморфологічними та геологічними особливостями.

Важливим теоретичним напрямком дослідження МЦТ є подальша розробка проблеми їх генезису на тлі планетарних геодинамічних процесів, які охоплюють усі геосфери. Можна стверджувати думку, що жодна глобальна геодинамічна модель, яка буде пропонуватися для пояснення еволюції як планети в цілому, так і окремих її оболонок, не може не враховувати і, відповідно, не залучати у свою теоретичну конструкцію факт існування на земній поверхні особливих комплексних морфологічних утворень морфоструктур центрального типу [206].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдумавлянов А.А., Иванов П.А. Об изучении кольцевых структур геофизическими методами на примере кальдеры обрушения в одном из районов Центральных Кызылкумов (Зап. Узбекистан) // Региональная геология Средн. Азии, 1977. - №1. С. 61-66.
2. Авдеев Б.Л., Никишин А.М. Эволюция планет земной группы и гигантские кольцевые структуры// Изв. ВУЗов Геология и разведка 1977. - №10. - С. 33-37.
3. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. Киев: Манускрипт, 1995. 363 с.
4. Аксютов Л.Н. Прогнозирование вероятности распознавания объектов по космическим снимкам// Исслед. Земли из космоса. 1995. - № 2. с. 3-12.
5. Александров А.Л., Бабенко В.И., Быстревская С.С., Земков Г.А., Семенюк Н.П., Ткаченко А.Г. Генетические типы кольцевых структур на УЩ (по аэрокосмическим и геолого-геофизическим материалам). (Препр. / АН УССР. ИГФМ. Отделение металлогении). К., 1989. 69 с.
6. Алешина Л.В., Алешин А.В. Автоматизированный анализ рельефа Амурской мега МЦТ // Геоморфология зон перехода - М., 1992 С. 165-166.
7. Амирханова Ф.Ш., Глух А.К. О гидрогеологической роли линейных и кольцевых структур // Исслед. Земли из космоса. 1988. - № 4. С. 31-35.
8. Амурский Г.И., Соловьев Н.Н. Кольцевые фотоаномалии предвестники антиклинальных структур // Сов.геология. 1982. - № 9. С. 36-43.
9. Анализ космических снимков при тектоно-магматических и металлогенических исследованиях. М.: Недра, 1979. 232 с.
10.Андреев В.С., Артемов А.В. Геологическая природа и минерагеническое значение кольцевых структур в складчатых областях Якутской АССР // Разведочная геофизика. 1986. - Вып. 3. С. 9-13.
11.Атлас природных и естественных ресурсов Украинской ССР. Москва, 1978. 183 с.
12.Афанасьєв Н.Ф., Можаев Б.Н. Опыт геоиндикационного моделирования с использованием материалов аэро- и космических съемок // Геология и разведка. 1981. - № 3. С. 46-50.
13.Бажинский Ю., Данель-Данельская Б., Граничный М., Вильчинский М. Линеаменты и кольцевые образования территории Польской Народной Республики // Иссл. Земли из космоса. 1982. № 5. С. 20-22.
14.Балуев А.С. Геология кольцевых структур древних щитов и их роль в размещении пегматитовых полей (на примере Украинского, Балтийского щитов и Мозамбикского пояса): Автореферат дисс к. геогр. наук. - М., 1991. 24 с.
15.Балуев А.С. Дуговые и кольцевые структуры Приазовского блока Украинского щита и их минерагеническое значение // Геол. журнал. 1986. - № 4. С. 24-35.
16.Балуев А.С., Нечаев С.В. Волынская кольцевая структура и некоторые минерагенические аспекты // Геол. журнал. 1984. - Вып. 44.- № 2. - С. 37-45.
17.Баранов Ю.Б. Применение данных морфоструктурного анализа для поиска кольцевых структур // Изв. ВУЗов. Геология и разведка. 1988. - № 4. С.136-138.
18.Баранов Ю.Б., Безуглый М.М., Ишанов М.Х., Пашков Б.Р. Кольцевые структуры Памира и их металлогеническое значение // Сов. геология. 1981. - № 5. С. 98-104.
19.Белевцев Я.Н., Быстревская С.С., Семенюк Н.П., Земсков Г.А., Зыков Е.А. Космотектоническая карта Украинского щита // Исслед. Земли из космоса. 1982. - № 4. С. 5-13.
20. Беломар О.Д. Выделение крупных кольцевых структур в Крыму по геолого-геофизическим данным // Экспресс-информация ВИЭМС. Сер. Разведочная геофизика. 1986. Вып. 3. С. 9-13.
21.Белоус В.А. Петрохимические данные о вулканическом генезисе юрских пород Болтышской впадины в центральной части УЩ // Проблемы палеовулканической реконструкции. - К.: Наукова думка, 1981. С.36-48.
22.Бенедик А.Л., Иванов А.В., Кочерян Г.Г. Постороение структурных моделей участков земной коры на разном иерархическом уравне // Физ.-технические проблемы разработки полезных ископаемых. РАН Сиб. отд. 1995. - №5.- С. 31-42.
23.Берзенин Б.З., Варавка А.И. Новые данные о купольных структурах Среднего Приднепровья // Геол. журнал. 1970. - №6. С. 123-124.
24.Беспрозванный П.А., Бороздин Э.В. МЦТ: место в ряду геодинамических явлений // Тез. 29 Тект.сов.- М.,1996. С. 71-73.
25.Биланенко В.А., Шаров Г.Н., Ян-Жин-Шим В.А. Космотектоническая карта Якутской АССР // Исслед. Земли из космоса. 1982. - №1. С. 25-31.
26.Бирюков В.М., Юшманов В.В. Тектономагматический концентрический комплекс Кара-Буран // Техоокеан. Геология. 1986. - №6. С. 85-93.
27.Бистревська С.С., Семенюк М.П. Про кільцеві структури на Українському щиті // Докл. АН УРСР. Сер.Б, - 1979. - №12. С. 983-986.
28.Богословский В.А., Ильина Е.Б., Кузьмина Э.Н. Комплексные геофизические и аэрокосмические исследования в центральной части КМА // Экспресс-информ. Сер. Регион., развед. и промысл. геофизика. Вып.7. М.: ВИЭМС, 1982. - С. 12-20.
29.Бондаренко П.М. Задачи моделирования механизмов центрально-симметричного структурообразования в литосфере // Экспериментальная тектоника и полевая тектонофизика. К.: Наукова думка, 1991. С. 46-51.
30.Бондарчук В.Г. Тектоорогения. К.: Вища школа, 1946. 320 с.
31.Борисов О.М., Глух А.К. Кольцевые структуры и линеаменты Средней Азии. Ташкент: Фан, 1982. 122 с.
32.Борисов О.М., Глух А.К. Региональные линеаменты и кольцевые структуры Средней Азии по данным дешифрирования космофотоснимков // Узб. геол. журн. 1976. - №6. С. 43-46.
33.Бортник С.Ю. Взаємодія різнорангових систем морфоструктур центрального типу на території України// Економічна і соціальна географія. 2002. Вип. 52. С. 82-89.
34. Бортник С.Ю. Відображення морфоструктур центрального типу у структурі геофізичних полів території України // Фізична географія і геоморфологія. 2001. Вип. 41. - С. 56-60.
35. Бортник С.Ю. Досвід використання дистанційних методів при дослідженні морфоструктур центрального типу// Картографія та вища школа. 2002. Вип. 7. С.17-21.
36.Бортник С.Ю. Зв‘язок сейсмічності території України із морфоструктурами центрального типу// Економічна і соціальна географія. 2002. Вип. 51. С. 145-147.
37. Бортник С.Ю. Ландшафтне різноманіття та морфоструктури центрального типу// Проблеми ландшафтного різноманіття України: Зб. наук. праць. Київ, 2000. С. 112-115.
38. Бортник С.Ю. Механізм утворення МЦТ// Географічна наука та освіта в Україні: Зб наук. Праць / Під ред. Олійника Я.Б. Київ: Фітосоціоцентр, 2000. С. 22-23.
39.Бортник С.Ю. Морфоструктури центрального типу як природний феномен// Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 4-х. Т.3, Київ - Луцьк, 2000, С.185-187.
40.Бортник С.Ю. Морфоструктурний аналіз території України: деякі проблеми теоретико-методологічного підґрунтя // Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. К.: Товариство "Знання", 1999. - С. 20-22.
41.Бортник С.Ю., Комлєв О.О., Кошик Ю.О., Тимофєєв В.М., Цвєлих Є.М. Досвід проведення великомасштабних палеогеоморфологічних досліджень у межах 30-кілометрової зони ЧАЕС// Вісник КУ. - Сер. Географія. 1993. Вип. 40.- С. 45-56.
42.Бортник С.Ю. Принцип ландшафтно-геоструктурної конформності як основа морфоструктурного аналізу // Людина і довкілля. 2001. - № 1. С. 185-187.
43.Бортник С.Ю. Про резонансно-пульсаційну модель природничого знання// Людина в ландшафті ХХІ століття: гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. Київ, 1998. С. 116-117.
44. Бортник С.Ю. Проблема класифікації морфоструктр центрального типу // Український географічний журнал. 2002. - № 2. С. 16-20.
45. Бортник С.Ю. Прояв каолінового діапіризму у рельєфі та породах осадового чохла Житомирського Полісся// Житомищина на зламі тисячоліть: Наук. зб. Велика Волинь”, праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т. 21. Житомир, М.А.К., 2000. С.52-55.
46.Бортник С.Ю. Структурно-геоморфологічні методи виявлення та дослідження морфологічних структур центрального типу // Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія. 2002. - № 3. С. 203-208.
47.Бортник С.Ю. Теоретико-методологічні засади побудови морфоструктурної моделі території України // Українська геоморфологія: стан та перспективи: Зб. матеріалів, - Львів, Меркатор., 1997. - С.15-16.
48. Бортник С.Ю. Характер та особливості просторового взємовідношення в межах однорангових систем морфоструктур центрального типу// Фізична географія та геоморфологія. 2002. Вип. 43. С.21-29.
49. Бортник С.Ю., Ковтонюк О.В. Використання картографічного методу при дослідженні морфоструктур центрального типу // Картографія та вища школа. 2002. Вип. 6. С. 45-47.
50.Бортник С.Ю., Тимофеев В.М. История развития рельефа Болтышской котловины // Палеогеоморфология и эволюция древнего рельефа. - Киев, 1993. - С. 122-123.
51. Бортник С.Ю., Тимофєєв В.М. До питання інверсії в рельєфі// Фізична географія і геоморфологія. 2001. Вип. 40. С. 38-47.
52.Бортник С.Ю., Тимофєєв В.М. Позиція території України в системі морфоструктур центрального типу // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць, в 4-х т. - Т.4, Київ - Луцьк, 2001. С. 146-149.
53.Бортник С.Ю., Тимофєєв В.М. Структурна позиція кряжів України// Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць, в 4-х т. Т. 2, Київ- Луцьк, 2000. С. 43-46.
54.Бортник С.Ю., Тимофєєв В.М., Ковтонюк О.В., Погорільчук Н.М., Лісова Л.А. Створення морфоструктурної моделі як основа регіонального геоморфологічного аналізу // Вісник КУ. Сер. Географія. 2001. Вип. 48. С. 22-24.
55. Бортник С.Ю., Тимофєєв В.М., Ковтонюк О.В. Аналіз палогеоморфологічних карт при морфотруктурних дослідженнях // Вісник КУ. Сер. Географія. 2000. Вип. 7. С. 19-21.
56. Бортник С.Ю., Тимофєєв В.М., Ларіошина В.Є., Пастернак Н.Д. Закономірності розподілу щільності дугових елементів МЦТ території України// Вісник Львівського ун-ту. Сер. Географія. 2000. - № 28. - С.127-130.
57.Бортник С.Ю., Тимофєєв В.М., Погорільчук Н.М. Роль структурного фактора у формуванні озер та боліт (на прикладі території Волинського Полісся) // Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія. 2001. - № 2. С. 780-787.
58.Бортник С.Ю., Тимофєєв В.М., Сілецький Ю.А., Костюченко А.М., Ларіошина В.Є., Погорільчук Н.М., Ковтонюк О.В. До питання класифікації форм рельєфу та геологічних структур, що їх контролюють// Вісник КУ. Сер. Географія. 1999. - Вип. 45. С. 41-43.
59.Брюханов В.Н. Кольцевые структуры Сибири// Изв. вузов. Геология и разведка. 1983. - №8. С. 36-40.
60.Брюханов В.Н., Буш В.А., Елович Е.Л. и др. Линейные и кольцевые структуры (по данным дешифрирования космических снимков) // Геотектоника. 1986. - № 3. С.17-21.
61.Брюханов В.Н., Буш В.А. Глуховский М.З. Кольцевые структуры континентов Земли. М.: Наука, 1987 187 с.
62.Брюханов В.Н., Межиловский Н.В., Буш В.А. Космогеологическая карта СССР масштаба 1:2500000 (принципы сотавления и информативности) // Дистанционное зондирование. 27- й МГК. М.: Наука, 1984. С. 7-19.
63. Бунин Г.Г. О пространственно-временной организации эндогенных кольцевых структур в оболочках Земли (к проблеме синергетики) // Генетические типы и оценка перспективных месторождений сырья Дагестана.- Махачкала, 1984. - С. 61-76.
64. Бурба Г.Г. Ландшафтный анализ астроблемы Жаманшин в Казахстане// Вес. МГУ. Сер. 5. 1994.- № 3. С.58-62.
65. Бурлакова Г.С. Кольцевые и линейные структуры центральной части Западно-Сибирской плиты // Изв.вузов. Геология и разведка. 1983. - №8. С. 41-47.
66. Бурлешин М.И. Геометрические пересечения тектонических структур, выявляемых на космических снимках // Исслед. Земли из космоса, - 1986. - № 6. С. 32-37.
67. Бурьянов В.Б., Гордиенко В.В., Кулик С.Н. и др. Комплексная геофизическая модель строения и развития литосферы Карпат и Среднеевропейских герцинид // Тектоносфера Украины и других регионов СССР. К.: Наукова думка, 1980. С. 17-24.
68.Буш В.А. Кольцевые структуры Южной и Восточной Азии// Изв. вузов. Геология и разведка. 1983. - № 8.- С. 28-35.
69.Буш В.А., Багинян М.К., Шишов А.И., Щербакова А.Л. Кольцевые структуры Западной Европы и возможная связь их с расперделением некоторых типов полезных ископаемых// Изв. вузов. Геология и разведка. 1983. - № 8. С. 68-74.
70.Буш В.А., Брюханов В.Н., Кац Я.Г., Сулиди-Кондратьев Я.Д. Генетические типы кольцевых структур континентов // Бюл. МОИП - Отд. геол.- 1985. - №4. С. 12-13.
71.Буш В.А., Кац Я.Г., Хаин В.Е. Кольцевые структуры Земли. Теоретическое и практическое значение проблемы дальнейшего изучения// Изв. ВУЗов.- Геология и разведка. - 1986. - №5. С. 3-14.
72.Буш В.А., Яхимович Н.Н., Терехов В.И. О возможном происхождении кольцевых структур закрытых районов (на примере Оренбургской области и прилегающих территорий) // Исслед. Земли из Космоса. 1983. - № 2. С. 5-13.
73.Быстревская С.С. Особенности выделения экзогенных кольцевых структур на космических снимках в пределах древних платформ. М.: Наука, 1987. С. 23-24.
74.Быстревская С.С., Гавриш В.К., Недошевенко А.И и др. Космотектоническая карта территории Украины и ее прикладное значение // Геолог. журнал. К., 1985. Т.45, № 6. С. 18-24.
75.Быстревская С.С., Земсков Г.А. К вопросу о генетической природе кольцевых структур на УЩ // Геол. журн. 1988. - № 3. - С. 11-17.
76.Быстревская С.С., Земсков Г.А., Виноградов Г.Г. Новые данные о строении Ильинецкого палеовулкана на УЩ // Геол.журнал. - 1974.- Т. 34. Вып.3. С. 123-126.
77.Быстревская С.С., Семенюк Н.П. Методика комплексного дешифрирования аэрокосмических материалов и некоторые результаты тектонического анализа УЩ // Исслед. Земли из космоса. - 1980. - № 6. С.27-31.
78.Быстревская С.С., Семенюк Н.П. О кольцевых структурах на УЩ // Докл. АН УССР. Сер. Б. - 1979. - № 12. С.12-16.
79.Ваганов В.И., Иванкин П.Ф., Кропоткин П.Н. и др. Взрывные кольцевые структуры щитов и платформ. М.: Недра, 1985. 200 с.
80.Валиев А.А. СЦТ и их возможная нефтегазоносность // Узб. геол. журнал. 1984. - №3. С. 47-49.
81.Вальтер А.А., Брянский В.П., Лазаренко Е.Е. Особенности генезиса астроблем УЩ // Мат. 27 МГК. Сравнительная планетология. Т.19. М.: Наука, 1984. С. 89-94.
82.Варавка А.И. Структуры центрального типа в переделах Украинского щита и его склонов // Геол. журнал. 1969. Т. 29. - № 5. С. 35-39.
83.Василевский М.М. Структуры разрушения и прогноз рудоносности. М.: Наука, 1982. 151 с.
84.Веремьев П.С. Основные направления и последовательность анализа материалов космических съемок при геологических исследованиях // Геол. журнал. 1988. - № 1. С. 108-119.
85.Верховцев В.Г. Класификация кольцевых структур по латеральным размерам и глубине заложения (анализ современных представлений) // Теория и практика класификаций в геологии и климатологии. Ин-т геол. наук АН УССР. К., 1992. С. 31-34.
86. Викторов А.С. Рисунок ландшафта. М.: Мысль, 1986. 179 с.
87. Виноградов Б.В. Аэрокосмический мониторинг экосистем. - М.; Наука, 1984. 320 с.
88.Власов Б.И., Воловник Б.Я. Новые данные о проявлении взрывного вулканизма на Волыни // Тектоника и стратиграфия. К.: Наукова думка, 1975. - Вып.8 С. 43-46.
89. Волож Ю.Д., Антипов М.П., Леонов Ю.Г., Морозов А.Ф., Юров Ю.Д. Строение кряжа Карпинского // Геотектоника, 1999. - №1. С. 28-44.
90. Волчанская И. Морфоструктурные закономерности размещения эндогенной минерализации. М.; Наука, 1981. 240 с.
91. Волчегурский Л.Ф., Пронин В.Г. Применение космических материалов для изучения структурных особенностей Прикаспийской нефтегазоносной провинции // Исслед. Земли из космоса. 1981. - № 4. - С. 32-37.
92. Гаврилов А.А. Морфоструктуры центрального типа как области аккумуляции эндогенных потоков вещества и энергии // Геоморфологическое строение зон перехода от континента к океану/ РАН ДВО. Тихоокеанский ин-т географии.- М, 1992.- С. 39-42.
93. Гаврилов А.А. Структурно-геометрическая типизация и гомология геологических систем центрального типа // Изв. АН СССР. Сер. геол. 1990. - № 12. С. 89-96.
94. Геодинамика Карпат / Круглов С.С., Смирнов С.Е., Спитковская С.М., Фильштинский Л.Е., Хитняков А.В. К.: Наукова думка, 1985. - 136 c.
95. Геодинамика морфоструктур. Владивосток: ДВО АН СССР, 1987. 178 с.
96. Геоиндикационный метод дешифрирования // Тез. Докл. На Всесоюзн. совещ. Свердловск. 1983. 152 с.
97. Геология астроблем / Масайтис В.Л., Данилин А.Н., Мащак Н.С. Л.: Недра, 1980. 231 с.
98. Геометрия структур земной поверхности: Сб.н. трудов/ Под ред. Степанова И.Н.- Пущино, 1991. 201 с.
99. Геофизическая модель тектоносферы Украины / Под. Ред. В.В.Гордиенко. К.: Наукова думка, 1985. 212 с.
100. Герасимов И.П. Избранные труды. М.: Наука, 1988. 450 с.
101. Гзовский М.В. Основы тектонофизики. М.: Наука, 1975. 533 с.
102. Гинтов О.Б. Структуры континентальной земной коры на ранних этапах ее развития. К.: Наук. думка, 1978. 163 с.
103. Гинтов О.Б., Патрикян Р.П., Тимощенко А.И. Коростенский сложный плутон как гигинтская кольцевая тектонико-магматическая структура // Геол. журнал, 1974. Т. 34. Вып.3. С.21-23.
104. Гласко М.П., Ранцман Е.Я. Влияние современной блоковой структуры земной коры равнинных территорий на сохранность технических объектов// Док. АНР. Сер. географическая. 1995. - № 3. С. 76-81.
105. Гласко М.П., Ранцман Е.Я. Географические аспекты блоковой структуры земной коры// Вест. МГУ. Сер. 5. География. 1991. - № 1. С. 5-19.
106. Глибинна будова літосфери: нетрадиційне використання надр Землі //Тези доповідей НАНУ, УНТЦ. К., 1996. 314 с.
107. Глубинное строение земной коры и верхней мантии Украины / Под. ред. А.В.Чекунова К.: Наукова думка, 1984. 214 с.
108. Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат/ Г.Н.Доленко К.: Наукова думка, 1980. 146 с.
109. Глуховский М.З. Кольцевые структуры юго-востока Сибири и их возможная природа// Геотектоника. 1978. - №4. С. 50-63.
110. Глуховский М.З., Павловский Е.В., Моралев В.М. Кольцевые структуры и гранито-гнейсовые купола// Тектоника и вопросы металлогении раннего докембрия. М., 1986. С. 84-106.
111. Глуховский М.З., Кац Я.Т., Коген В.С., Моралев В.М. Нуклеары докембрийских платформ и некоторые вопросы минерагении // Изв. ВУЗов. Геология и разведка. 1988. - №1. С. 58-65.
112. Глушко Е.В. Классификация современных ландшафтов по космическим снимкам// Исслед. Земли из космоса. 1983. - № 3. с. 5-13.
113. Гойжевский А.А., Науменко В.В., Скаржинский В.И. Тектоно-магматическая активизация регионов Украины. К.: Наук. думка, 1977. 116c.
114. Гостева Т.С., Патринова В.С., Абрашкина В.А. Выявление закономерностей пространственного распределения кольцевых стр