РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ : Речная система Горыни: СТРУКТУРА, ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ, УПРАВЛЕНИЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ
  • Альтернативное название:
  • Речная система Горыни: СТРУКТУРА, ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ, УПРАВЛЕНИЕ
  • Кол-во страниц:
  • 343
  • ВУЗ:
  • ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Волинський державний університет імені Лесі Українки


    На правах рукопису



    Павловська Тетяна Сергіївна


    УДК 551.435.164:504.4.062.2:551.8 (282.247.322)





    РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ:
    СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ


    11.00.04 геоморфологія і палеогеографія







    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук





    Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Ковальчук Іван Платонович






    Луцьк 2006








    ЗМІСТ

    Вступ.................................................................................................................................4
    Розділ 1. Наукові засади комплексних еколого-геоморфологічних досліджень
    річкових систем рівнинних регіонів.............................................................9
    1.1. Історія досліджень річкових систем.....................................................................10
    1.1.1. Аналіз стану вивченості проблеми............................................................10
    1.1.2. Річкова система як об’єкт геоморфологічних досліджень..................14
    1.1.3 Існуючі підходи до вивчення річкових систем..........................................17
    1.2. Концепція дослідження річкової системи Горині...............................................19
    1.2.1. Напрямки досліджень...................................................................................19
    1.2.2. Аналізовані параметри.................................................................................24
    1.2.3. Алгоритми досліджень.................................................................................27
    Висновки до розділу 1.................................................................................................32
    Розділ 2. Природно-географічні та соціально-економічні умови формування і
    функціонування річкової системи Горині..................................................33
    2.1. Рельєф......................................................................................................................33
    2.2. Геолого-тектонічна будова басейну.....................................................................50
    2.3. Кліматичні умови...................................................................................................63
    2.4. Поверхневі води......................................................................................................71
    2.5. Підземні води..........................................................................................................79
    2.6. Ґрунтовий покрив...................................................................................................84
    2.7. Рослинність.............................................................................................................89
    2.8. Господарська діяльність як чинник впливу на стан і функціонування
    річкової системи.....................................................................................................99
    Висновки до розділу 2...............................................................................................141
    Розділ 3. Структурний аналіз річкової системи Горині..........................................146
    3.1. Хронологічний аспект досліджень: ...................................................................147
    3.1.1. Структура річкової системи Горині у 1955 р. ........................................147
    3.1.2. Структура річкової системи Горині у 2000 р. ........................................151
    3.2. Масштаби змін у структурі системи Горині......................................................153
    3.3. Аналіз трансформаційно-деградаційних процесів у типових річкових
    системах басейну (1925-2000 рр.).......................................................................160
    3.4. Причини, умови і чинники структурних змін річкової системи Горині.........181
    Висновки до розділу 3...............................................................................................190
    Розділ 4. Функціонування річкової системи Горині................................................193
    4.1 Сутність та аспекти функціонування річкової системи....................................193
    4.1.1. Стік води як геоморфологічний процес...................................................194
    4.1.2. Вплив чинників навколишнього середовища на стік води Горині.......205
    4.1.3. Стік наносів................................................................................................214
    4.1.4. Залежність стоку наносів від природних та антропогенних чинників....226
    4.1.5. Горизонтальні і вертикальні деформації русел як результуюча
    функціонування річкової системи.............................................................231
    Висновки до розділу 4...............................................................................................247
    Розділ 5. Шляхи оптимізації геоекологічного стану річкової і басейнової
    системи Горині............................................................................................249
    5.1. Комплекс заходів для оптимізації екологічної ситуації у межах водозбору...250
    5.2. Заходи регулювання розвитку небезпечних гідрогеоморфологічних
    процесів у руслах р. Горинь та її допливів........................................................254
    Висновки......................................................................................................................257
    Список використаних джерел.................................................................................263
    Додатки........................................................................................................................283







    ВСТУП

    Актуальність теми. В останні десятиріччя все більше уваги приділяється дослідженню проблем малих річок. Це пов’язано не тільки з необхідністю реалі-зації природозберігаючої стратегії використання водних ресурсів, але й усвідом-ленням ролі цих водних об’єктів у функціонуванні середніх і великих річок.
    Як відомо, річка це продукт функціонування клімату і ландшафту, їхніх взаємовідношень. У залежності від природних особливостей території та харак-теру її господарського використання відбуваються зміни у процесах функціо-нування ландшафту, а, отже, змінюється і його продукт” річка. Таким чином, стан річок визначається станом навколишніх ландшафтів території, з якої річка збирає воду. До основних показників, які характеризують річкову систему та інтенсивність зміни геоекологічного стану її басейну відносять параметри струк-тури річкової системи (кількість річок різних порядків і їхня довжина) на різночасових етапах розвитку та динаміки основних характеристик її функціо-нування за певний час. Зміни структури та параметрів функціонування гідро-мережі є наслідком прояву трансформаційно-деградаційних процесів, які розви-ваються під впливом природних та антропогенних чинників. Аналіз розвитку та поширення цих процесів у річковій системі Горині дає можливість простежити ступінь порушення екологічної рівноваги у геоморфосфері досліджуваного басей-ну, площа якого перевищує 12 000 км2 та охоплює більшу частину Рівненської, крайню південно-східну частину Волинської, північні частини Тернопільської та Хмельницької областей осередків давнього розселення, а отже. і потужного антропогенного перетворення геосистем.
    Актуальність теми зумовлена необхідністю оцінки та прогнозування змін геоекологічного стану річкової і басейнової систем Горині з урахуванням природно-географічних та соціально-економічних умов їх формування і розвитку; створення системи екологічного моніторингу та обґрунтування шляхів оптиці-зації стану річок басейну Горині. Розв’язання цієї проблеми має важливе значення для різних галузей господарства, які пов’язані з експлуатацією гідротехнічних споруд, захистом населених пунктів від несприятливих гідрогеоморфологічних процесів, а також для обґрунтування схеми управління басейновими системами.
    До сьогодні не існувало систематизованої бази даних гідрологічних та геоморфологічних показників стану досліджуваної річкової системи, що, в свою чергу, не давало можливості здійснити прогнозування змін у її структурі та функціонуванні. Ця обставина ще раз підкреслює необхідність дослідження геоекологічних проблем басейну р. Горинь.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з науково-дослідними темами кафедри фізичної географії Волинського державного університету імені Лесі Українки та кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка. Дисертаційна робота виконана як ініціативне дослідження в рамках тем Вс77Б Географічні проблеми Західного регіону України” (№ д. р. 0101U001424), Природа та екологія Західного Полісся” (№ д. р. 0103U000658), Основи раціонального природокористування та охорони природи Західного Полісся” (№ д. р. 0106U000275). Проведення досліджень зумовлене необхідністю реалізації Основних напрямків державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (Постанова ВР України № 188-98).
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи виявлення особливостей по-ширення та масштабів розвитку трансформаційно-деградаційних процесів у річковій системі Горині, їхніх зв’язків з природними та антропогенними чинниками, розробка рекомендацій з оптимізації стану і функціонування досліджуваної гідромережі.
    Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
    1) розроблення схеми еколого-геоморфологічного дослідження річкової системи Горині, алгоритмів аналізу її структури та функціонування;
    2) визначення параметрів структури річкової системи Горині на двох (для типових річкових підсистем на трьох) різночасових зрізах;
    3) виявлення та аналіз умов і причин структурних змін річкової системи Горині; кількісна оцінка масштабів розвитку трансформаційно-деградаційних процесів у річковій системі Горині та її підсистемах за визначений період;
    4) просторово-часовий аналіз стоку води і наносів, горизонтальних і вертикальних деформацій та взаємозалежностей цих процесів;
    5) визначення основних тенденцій зміни функціонування річкової системи Горині під впливом чинників навколишнього середовища;
    6) обґрунтування системи природоохоронних заходів, орієнтованих на оптимізацію функціонування та геоекологічної ситуації в долинно-руслових системах басейну Горині.
    Об’єктом дослідження є річкова система Горині (від витоків до злиття з р. Случ) та її басейн. Предметом дослідження виступають параметри стану, чинники впливу на просторово-часову динаміку структури і функціонування річкової мережі Горині, наслідки розвитку природних та антропогенних процесів, які визначають еколого-геоморфологічні умови басейну досліджуваної річки.
    Методика досліджень. В основу роботи покладена методологія системного підходу. Зокрема, використані еколого-геоморфологічний та басейновий підходи. Застосовані такі методи досліджень як математико-статистичний аналіз, порів-няльний аналіз різночасових топокарт, графічні побудови, дешифрування аеро-фотознімків, картографічне моделювання. Широке застосування отримали ГІС-технології. Для вирішення поставлених завдань здійснений камеральний аналіз літературних джерел бібліотек Луцька, Львова, Києва; фондових даних відділу картографії наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Волинського центру гідрології та метеорології (далі Волинського ЦГМ), Рівненської геологічної експедиції (далі РГЕ), Рівненського метеорологічного бюро, Головного управління статистики у Рівненській області (далі ГУС у Рівненській області). Крім камеральних робіт, автором були проведені польові дослідження сучасного стану річки Горинь та окремих її допливів у різних геоморфологічних областях досліджуваного басейну.
    Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше:
    1) розроблено схему еколого-геоморфологічного дослідження річкової системи
    Горині, алгоритми аналізу її структури та функціонування;
    2) у результаті великомасштабного (1:100 000) структурного аналізу визначено параметри структури річкової системи Горині для двох (1955 р. 2000 р.) (а для типових річкових систем для трьох: 1925, 1955, 2000 рр.) різночасових зрізів;
    3) на основі кількісного аналізу структурних змін визначені масштаби, спря-мованість, закономірності поширення і розвитку трансформаційно-деградаційних процесів у річковій системі Горині, здійснено їх класифікацію; за інтенсивністю цих процесів побудовано схему районування басейну Горині;
    4) виявлені закономірності і механізми функціонування річкової системи Горині у другій половині ХХ ст.; оцінено вплив умов та чинників навколишнього середовища на структуру та функціонування річкової системи Горині;
    5) обґрунтовано систему екостабілізаційних заходів у басейні річки Горинь.
    Практичне значення одержаних результатів.
    1. Отримані в роботі результати виступають інформаційною базою для синтетичної оцінки ступеня порушення екологічної рівноваги річкового басейну.
    2. Результати можуть слугувати безпосередньою основою для корекції характеру та інтенсивності господарської діяльності у межах водозбору, при створенні оптимальних схем розміщення і розвитку сільськогосподарського та промисло-вого виробництва; для регламентування водогосподарської діяльності, усунення дисбалансу між розвитком суспільного виробництва та екологічним станом водних систем, забезпечення раціональної експлуатації водно-господарських об’єктів; для територіальної планіровки населених пунктів, будівництва різних об’єктів комунікацій.
    3. Отримані дані можуть використовуватися: для створення системи гідроеколо-гічного та геоморфологічного моніторингу; для формування оптимальної струк-тури заповідної мережі за басейновим принципом; у навчальному процесі.
    Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовані науково-методичні засади еколого-геоморфологічного аналізу басейну р. Горинь; проведені польові та камеральні дослідження компонентів довкілля, які впливають на стан і функ-ціонування річкової системи; визначені масштаби, спрямованість, просторово-ча-сові особливості структурних змін річкової системи Горині; розроблена класифі-кація трансформаційно-деградаційних процесів у досліджуваній річковій системі; за інтенсивністю цих процесів побудовано схему районування басейну; створена база гідрологічних даних, виявлені механізми функціонування річкової мережі у другій половині ХХ ст.; розроблений ряд практичних рекомендацій, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації в річковій системі Горині та її басейні.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2005 р.), на науково-практичних конференціях Природа Західного Полісся та прилеглих територій” (Луцьк, 2004-2005 рр.); наукових семінарах та звітних наукових конференціях географічного факультету ВДУ імені Лесі Українки (2004-2006 рр.) та наукових семінарах кафедри конструктивної географії і картографії ЛНУ імені Івана Франка (2004-2006 рр.).
    Публікації. Результати дослідження опубліковано у 8 наукових працях (в т. ч. 1 у співавторстві), з них 6 у рекомендованих ВАК України виданнях.
    Cтруктура і об’єм роботи. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (224 найменування) та 20 додатків. Робота викладена на 153 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 95 рисунками та 16 таблицями. Загальний обсяг дисертації складає 320 сторінок.

    Автор висловлює щиру подяку науковому керівнику, д. г. н., проф. І. П. Ко-вальчуку за постійну допомогу і всебічну підтримку при виконанні дисертаційної роботи, к. г. н. І. І. Залєському, працівникам Рівненської геологічної експедиції, Во-линського центру гідрології та метеорології, Рівненського метеорологічного бю-ро, Головного управління статистики у Рівненській області за доступ до фондових матеріалів та надану інформацію, к. г. н. А. В. Михновичу, к. т. н. В. У. Волошину за консультації щодо застосування ГІС-технологій, завідувачеві і працівникам ка-федри фізичної географії та деканові географічного факультету ВДУ ім. Лесі Українки, к. г. н. М. М. Мельнійчуку за підтримку й участь в обговоренні результатів досліджень.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Флювіальні системи, в тому числі й басейнові, є найпоширенішими і найосвоєнішими на земній поверхні. Причин цьому багато, одна з них і, мабуть, найголовніша різноманітність і високий потенціал природних ресурсів у долинах річок. У той же час вони дуже чутливі до антропогенного впливу. Будь-які зміни на водозборі (особливо у заплаві, на схилах і терасах) неодмінно призво-дять до змін у самій річці. В усіх випадках антропогенного впливу на довкілля його найбільше зазнають малі річки. Чим більша річка, тим більший опір її русла штучним перетворенням і тим менший час релаксації встановлення динамічної рівноваги в системі потік русло” після припинення дії антропогенного фактора. Тому при масовому і постійному впливі на ріки і їхні басейни русла малих річок змінюються аж до їх деградації, тоді як при такому ж рівні навантаження великі ріки зовні залишаються незмінними [183].
    Про високий ступінь залежності малих річок від чинників навколишнього середовища, зокрема антропогенного втручання, свідчать зміни структури річкових систем і показників їхнього функціонування. Це доводять результати нашого еколого-геоморфологічного дослідження річкової системи Горині, здійсненого на основі аналізу різночасових параметрів її структурної організації, багаторічного режиму стоку води і наносів, прояву геоморфологічних процесів.
    Еколого-геоморфологічне дослідження річкової системи Горині та її підсистем дозволяє констатувати:
    1. Важливим моментом застосування еколого-геоморфологічного аналізу є його алгоритмізація. Наші дослідження річкової системи Горині та її басейну здійснювалися за певною схемою, яка включала ряд послідовних операцій:1) постановку мети, визначення завдань та основних напрямків дослідження; 2) опрацювання наукової та методичної літератури; збір та аналіз статистичної, картографічної інформації, даних власних польових досліджень; 3) створення інформаційної бази даних про сучасний та ретроспективний стани басейну та річкової системи; загальну характеристику басейну та річкової системи; 4) аналіз природних умов річкового басейну; 5) аналіз господарської діяльності в басейні; 6) аналіз структури річкової системи; 7) аналіз взаємозв’язків структурних змін та чинників середовища; 8) аналіз функціонування річкової системи; 9) аналіз взаємозв’язків зовнішніх чинників та функціонування гідромережі; 10) аналіз взаємозв’язків функціонування і структурних змін; 11) розроблення комплексу заходів щодо оптимізації геоекологічної ситуації у басейні р. Горинь. У рамках загальної схеми еколого-геоморфологічного аналізу ФБС Горині були також застосовані алгоритми аналізу структури та функціонування річкової системи, які є достатньо уніфікованими для використання при еколого-геоморфологічних дослідженнях інших водних об’єктів, оптимізації моніторингових спостережень та розробки системи заходів щодо покращання екологічної ситуації в річковому басейні та руслі.
    2. Протягом другої половини ХХ ст. структура річкової системи Горині зазнала значних змін. Трансформаційно-деградаційні процеси проявилися на всіх її рівнях: у річковій системі Горині в цілому; у її підсистемах (річкових системах нижчих рангів); змін зазнали також і водотоки як елементарні складові гідромережі. Про це свідчать параметри кількості та довжини водотоків у річкових системах на різночасових етапах їхнього розвитку та зміни структури за досліджуваний період. В цілому у річковій системі Горині з 1955 до 2000 рр. коефіцієнт трансформації сумарної кількості річок становить + 71,2 %, а коефіцієнт трансформації загальної довжини річкової системи + 34,4 %. Однак, масштаби і спрямованість трансформаційних процесів у річкових підсистемах відрізняються у різних частинах басейну, що зумовлено особливостями природних умов і господарського використання відповідних територій. Результати аналізу структури річкової системи Горині, зокрема масштаби розвитку транс-формаційно-деградаційних процесів, дозволили:
    розробити схему районування басейну Горині, яка наочно відображає ступінь і характер прояву структурних змін у річкових підсистемах дослід-
    жуваного водозбору;
    зробити узагальнення щодо особливостей прояву трансформаційних процесів і виділити їх типи. Характеристика останніх ґрунтується не тільки на результатах вивчення просторово-часових змін структури, а й дослідженнях природних та антропогенних чинників таких перетворень.
    Встановлено, що для переважної більшості річкових систем басейну (81,3 % від загальної кількості основних річкових систем) характерними є процеси прогресивної трансформації збільшення кількості водотоків та сумарної довжини річкових систем за рахунок будівництва меліоративних каналів. Особливо інтенсивними вони є у поліській частині басейну (найбільші коефіцієнти трансформації кількості та сумарної довжини водотоків за цей час характерні для річкових систем Мельниці, Вирки, Зульні, Бережанки, лівого допливу Горині біля с. Корост Сарненського району, правого допливу поблизу с. Трубиці Костопільського району Рівненської області). У деяких річкових системах Волино-Поділля (Жердь-Жирак, Тростянка, Бендзюрівка, лівого допливу Горині біля с. Дібровка Ізяславського району, правого допливу біля с. Крупець Славутського району Хмельницької області тощо) спостерігається регресивна трансформація відмирання водотоків низьких порядків і, як результат, зменшення кількості річок та їх сумарної довжини у гідромережі, що іноді призводить до зниження її рангу. Такі структурні зміни результат природокористування у басейні. Посилення ерозійно-акумулятивних процесів на водозборі та зниження рівня ґрунтових вод призводить до замулення, евтрофікації річок і, зрештою, до їх відмирання; скорочення кількості водотоків деяких річкових систем були викликані безпосереднім втручанням людини у функціонування річки штучним від’єднання окремих структурних частин гідромережі.
    3. На базі аналізу гідрологічних показників р. Горинь, їхньої багаторічної динаміки, вивчення впливу чинників навколишнього середовища на характеристики річкового стоку, нами виявлені закономірності і механізми
    функціонування річки у другій половині ХХ ст.:
    функціонування річкової системи Горині суттєво відрізняється за величинами середньорічного, максимального, мінімального стоку, середньорічних витрат наносів, каламутності, річного та багаторічного режимів стоку води і наносів у різних частинах річкового басейну; причиною цього є територіальні відмінності у фізико-географічних умовах басейну та рівні організованості структури річкової системи, особливостях природокористування в різних частинах водозбору;
    впродовж досліджуваного періоду в усіх частинах басейну спостерігається зменшення взаємозв’зку гідрологічних характеристик з метеоумовами, які є визначальними у формуванні річкового стоку, результат збільшення антропогенного втручання;
    режим стоку води і наносів є головним агентом розвитку вертикальних та горизонтальних деформацій русла р. Горинь. Найяскравіше останні проявляються на волино-подільському його відтинку, чому сприяють особливості геолого-геоморфологічної будови річкової долини та водного режиму річки в цій частині басейну.
    4. Структура і функціонування річкової системи Горині залежать від впливу природних та антропогенних чинників. Формування первинної гідромережі беззаперечно зумовлене природними чинниками, однак найбільш яскраві зміни її будови та функціонування (особливо у другій половині ХХ ст.) викликані втручанням людини у руслові процеси та природокористуванням у межах водозбору. Тому значення антропогенних чинників у функціонуванні р. Горинь є досить вагомим, і, що важливо, зростаючим впродовж усього досліджуваного періоду (1925-2000 рр.). Про це свідчать:
    зменшення лісистості на переважній площі (55,76% території басейну) за цей час, при цьому на 2,52% території зменшення лісистості особливо знач-
    не на 20-40 % і більше;
    зростання поселенського навантаження: фоновий показник зростання густоти населених пунктів становить 0-10 % і займає 84,21% території водозбору. Найвищі показники (20-40 % і більше) характерні для адміністративних та основних господарських центрів території басейну;
    зростання транспортного навантаження: у період з 1925 до 2000 рр. на 94,16% площі басейну густота автомобільних доріг з твердим покриттям збільшилася на 0-1 км/км2, у найбільших містах басейну величина збільшення густоти автодоріг за цей період перевищила 2 км/км2; відбулося зростання густоти залізничної мережі у значних транспортних вузлах містах Шепетівці, Здолбунові, Рівному;
    збільшення рівня меліорованості досліджуваної території, особливо її поліської частини, доказом чого є показники трансформації кількості та довжини водотоків типових річкових систем: найбільшого меліоративного втручання зазнали басейни річкових систем Мельниці (за 75-річний період коефіцієнт трансформації кількості водотоків становить +2523,1 %, коефіцієнт трансформації сумарної довжини водотоків +502,6 %), Боркової (відповідно + 1242,9 % і + 441,3 %), Зульні (відповідно + 622,2 %, + 304,9 %), Вирки (+ 252,8 %, + 172,9 %).
    збільшення кількості гідротехнічних споруд з регуляторною функцією (з 1955 до 2000 їхня кількість збільшилася удвічі).
    Вивчення фізико-географічних та соціально-економічних умов басейну базувалося на власних польових досліджень, аналізі статистичних, картогра-фічних матеріалів у визначених просторово-часових рамках. Карти використо-вувалися не лише для кількісного та якісного аналізу досліджуваних явищ та об’єктів на них, а й були основою для створення нових картографічних творів за визначеними кількісними показниками. Останнє стало можливим завдяки застосуванню ГІС-технологій. Використання сучасних комп’ютерних програм дозволило також модифікувати і ті карти, які були вихідним матеріалом для аналізу і використані в нашій роботі для наочної презентації, що дозволяє оптимізувати процес їх використання у подальших наукових дослідженнях і у вирішенні практичних завдань.

    5. Між функціонуванням і структурою річкової системи існують причинно-наслідкові зв’язки: зміна структури гідромережі (відмирання водотоків) може бути викликана порушенням умов функціонування (зменшення транспортуючої здатності водотоку, збільшення наносів та їх акумуляція, зменшення водності річки) і навпаки, такі характеристики функціонування як стік води та наносів, їх режими можуть змінюватися в результаті зміни структури річкової системи (збільшення кількості та довжини водотоків внаслідок меліоративних робіт).
    6. Отримані в ході дисертаційного дослідження результати дозволили розробити ряд практичних рекомендацій щодо заходів з покращання умов функціонування річкової системи Горині. Головними заходами з оптимізації геоекологічного стану басейнової системи є агромеліоративні (найбільш актуальними є у верхніх частинах басейнів річок Путилівки, Стубли, Усті, у басейні верхньої та середньої течії р. Замчисько, у басейнах річок Горинька, Жердь-Жирак, Полква та безіменних допливів Горині, що в межах Гощанського плато); фітомеліоративні (необхідні у басейнах лівого допливу р. Горинь, що поблизу с. Мочулище Дубровицького району Рівненської області, річок Бережанка, Вирка, Мельниця, Вілія, Жердь-Жирак, Полква); гідротехнічні: берегоукріплення, укріплення існуючих дамб і створення нових, більш надійних і досконалих конструкцій (ці заходи є доцільними для р. Горинь у межах Волино-Поділля), облаштування джерел, що живлять річки (у першу чергу це стосується р. Бендзюрівка і правого допливу поблизу с. Дібровка Ізяславського району Хмельницької області), інвентаризація відкритих гідромеліоративних каналів з метою виявлення ефективності і, відповідно, доцільності їхнього використання (басейни річок Вирка, Мельниця, Зульня, Бережанка; розчищення ділянок русел з метою боротьби з їх замуленням, заростанням та засміченням (ліві допливи Горині поблизу с. Бугрин Гощанського району Рівненської області, праві допливи біля сіл Варварівка, Радошівка Хмельницької області, р. Калинівка тощо).








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алексеевский Н. И., Гриневский С. О., Ефремов П. В., Заславская М. Б., Григорьева И. Л. Малые реки и экологическое состояние территории // Водне ресурсы, 2003. Т. 30, № 5. С. 586-595.
    2. Алтунин В. С. Влияние хозяйственной деятельности на русловые и эрозионные процессы на малих реках // Доклады секции руслових процессов Научн. совета ГКНТ, 1991, вип. 2. С. 23-31.
    3. Алтунина Г. С., Зубкова Н. Г. Зимний режим малых рек и каналов // Современное состояние малих рек СССР и пути их использования, сохранения и восстановления: Докл. секции русл. проц. и секции водных рес. и водного баланса. Л.: Метеоиздат, 1991. Вып. 2. С. 185-190.
    4. Андриенко Т. Л., Блюм О. Б., Вассер С. П. и др. Природа Украинской ССР. Растительный мир. Киев: Наук. думка, 1965. 208 с.
    5. Антропогенные воздействия на водные ресурсы России и сопредельных государств в конце ХХ ст. / Отв. ред. Н. И. Коронкевич, И. С. Зайцева. М.: Наука, 2003. 367 с.
    6. Асеев А. А., Александров С. М., Благоволин Н. С. О геоморфологических системах // Проблемы системно-формационного подхода к познанию рельефа (Основные направления в развитии геоморфологической теории). Новосибирск: Наука, 1982. 152 с.
    7. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР. 1988. 186 с.
    8. Атлас. Геологія і корисні копалини України / Голов. ред. Л. С. Галецький. 1:5 000 000. К.: ДП Такі справи”, 2001. 168 с.
    9. Бевз Н. С. Основные принципы комплексного структурно-геоморфо-логического анализа. Воронеж, 1977. 41 с.
    10. Белоцерковский М. Ю. Беркович Н. М., Виноградова О. В., Добровольская Н. Г., Злотина Л. В., Зорина Е. Ф. Экология эрозионно-русловых систем России/
    Под ред. Р. С. Чалова. М.: Географ. ф-т МГУ, 2002. 163 с.
    11. Беркович К. М. Географический анализ антропогенных изменений русло-вых процессов // Автореф. дисс...докт. географ. наук. Москва, 1998. 28 с.
    12. Берлянт А. М. Геоиконика. М., 1996. 208 с.
    13. Бисвас А. К. Человек и вода. Из истории гидрологии: Пер. с англ. Л.: Гидрометеоиздат, 1975. 288 с.
    14. Білявський Г. О. Природні ресурси прісних підземних вод Українського Полісся. К.: Наукова думка, 1971. 128 с.
    15. Бобровицкая Н. Н., Зубкова К. М. Водноэрозионные процессы на склонах и сток наносов рек Алтайського края // Доклады секции руслових процессов Научн. совета ГКНТ, 1991, вип. 2. С. 104-127.
    16. Богуцкий А. Б. Генетические типы четвертичных (антропогеновых) отложений юго-западной окраины Русской платформы и их инженерно-геологическая характеристика // Автореф. диссканд. геогр. наук М. 1967. 21 с.
    17. Богуцкий А. Б. К вопросу о палеогеографии севера Волыно-Подольской возвышенности в эпоху рисского оледенения // Докл. и сообщ. Львов. отд-ния Географ. о-ва УССР. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1969. С. 60-63.
    18. Богуцкий А. Б. О выветривании известняков // Докл. и сообщ. Львов. отдел. Географ. о-ва УССР, 1975, вип. 5. Львов: Изд-во «Вища школа». С. 76-82.
    19. Богуцький А. Б., Богуцький О. А., Волошин П. К. Лесовий покрив Волинської височини // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Зб. наук. праць. Луцьк: Надстир’я, 1998. С. 105-107.
    20. Богуцький А. Б., Залеський І. І. Плейстоценові зледеніння Волинського Полісся // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Зб. наук. праць. Луцьк: Надстир’я, 1998. С. 100-102.
    21. Богуцький А., Залєський І. До проблеми плейстоценових зледенінь Волинського Полісся // Гляціал і перигляціал Волинського Полісся. Львів: Ви-во Львів. ун-ту, 2005. С. 83-86.
    22. Болюх О. И., Канаш А. П., Кит М. Г., Кравчук Я. С. Стационарное изучение плоскостного смыва в Предкарпатье. Львов: Вища шк. Изд-во при Львов. ун-те, 1976. 138 с.
    23. Болюх О. І., Кравчук Я. С., Скварчевська Л. В. Вплив морфометрії схилів на розвиток ерозійних процесів // Вісник Львівського ун-ту. Серія географ., 1976, вип. 11. С. 78-83.
    24. Бондарчук В. Г. Геологічна будова Української РСР. К.: Рад. шк., 1963. 376 с.
    25. Брадіс Є. М., Бачурина Г. Ф. Болота УРСР. Киев: Наук. думка, 1969. 242 с.
    26. Бровко Г. І. та інші. Вивчення сучасних екзогенних процесів на території Волинської та Рівненської області: Звіт комплексної геологорозвідувальної партії за 1991-1997 рр., фонди РГЕ. Рівне, 1997. 208 с.
    27. Булыгин С. Ю., Можейко Г. А., Тимченко Д. О., Бирук Л. А., Голуб В. А, Опасность проявления эрозии почв в Украинском Полесье // Агрохімія і ґрунтознавство, 1994. вип. 57. С. 63-73.
    28. Бучинский И. Е. Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем. К.: Госиздат с/х метеорологии УССР, 1963. 308 с.
    29. Варава К. М., Вовк І. Ф. Негода Г. М. Підземні води четвертинних відкладів платформенної частини України. Київ: Наук. думка, 1973. 135 с.
    30. Великанов М. А. Динамика русловых потоков. Т. 2. Наносы и русло. М.: Госуд. изд-во технико-теоретической лит-ры, 1955. 323 с.
    31. Вендров С. Л. Проблемы преобразования речных систем СССР. Изд. 2-е, перераб. и доп. Л.: Гидрометеоиздат, 1979. 207 с.
    32. Вишневський В. І. Антропогенний вплив на річки України // Автореф.... докт. геогр. наук. Львів, 2003. 35 с.
    33. Вишневський В. І., Косовець О. О. Гідрологічні характеристики річок України. К.: Ніка-Центр. 2003. 324 с.
    34. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. К.: Генеза, 2000. 456 с.
    35. Волошин И. И. Особенности формирования стока рек северо-запада Украины под влиянием карста // Автореф. дисс.... канд. геогр. наук. Киев.
    1974. 26 с.
    36. Волошин І. М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. Львів, 1998. 355 с.
    37. Галущенко Н. Г. Водный баланс рек Украинского Полесья //Труды УкрНИИ Госкомгидромета, 1982, вип. 192. С. 33-42.
    38. Гарцман И. Н. Топология речных систем и проблемы зональности в географии и гидрологии // Доклады Института географии Сибири и Дальнего Востока, 1974. № 41. С. 33-41.
    39. Гарцман И. Н., Казанский Б. А., Корытный Л. М. Структурная мера речных систем и ее индикативные свойства // Доклады Института географии Сибири и Дальнего Востока, 1976. № 49. С. 54-60.
    40. ГВК. Многолетние данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши. Ч. I. Реки. Т. II. Украинская ССР. Вып. 2. Бассейн Днепра. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1984 р. 356 с.
    41. ГВК. Характерне уровни воды рек, каналов, озер и водохранилищ (погодичные данные). Т. II. Вып. 2. Бассейн Днепра. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1989. 329 с.
    42. Геоморфология Украинской ССР: Учеб. пособие / Рослый И. М., Кошик Ю. А., Палиенко Э. Т. и др.; Под общ. ред. И. М. Рослого. К.: Выща шк., 1990. 287 с.
    43. Геренчук К. И., Ланько А. И., Маринич А. М., Цысь П. Н. и др. Физико-географическое районирование Украинской ССР / Под ред. Маринича А. М. Киев: Изд-во Киев. ун-та, 1968. 683 с.
    44. Гидрографические характеристики речных бассейнов Европейской терри-тории СССР / Под ред. В. В. Куприянова. Л.: Гидрометеоиздат, 1971. 99 с.
    45. Гидрологические исследования и расчеты / Отв. ред. Б. А. Пышкин. Киев: Изд-во АН Украинской ССР, 1955. 143 с.
    46. Голосов В. Н., Добровольская Н. Г., Иванова Н. И. Антропогенные влияния на верхние звенья гидросети в земледельческом центре России // Эрозия почв и русловые процессы / Научн. ред. Р. С. Чалов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995. С. 16-29.
    47. Голосов В. Н. Эрозионно-аккумулятивные процессы в верхних звеньях флювиальной сети освоенных равнин умеренного пояса // Автореф. дисс... докт. геогр. наук. Москва, 2003. 45 с.
    48. Голосов В. Н., Иванова Н. Н. Внутрибассейновое перераспределение наносов на речном водосборе: методика и проблемы изучения // Эрозия почв и русловые деформации. Вып. 12. / Научн. ред. Р. С. Чалов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. С. 251-267.
    49. Голосов В. Н., Иванова Н. Н., Литвин Л. Ф., Сидорчук А. Ю., Чернов А. В. Трансформация стока наносов на водозборах малых рек Европейской части СССР // Доклады секции руслових процессов Научн. совета ГКНТ, 1991, вип. 2. С. 96-103.
    50. Горецкая З. А., Михальская Л. Д. Оценка стока наносов со склонов и малых водосборов за период весеннего снеготаяния на равнинной территории Украины // Труды Укр. НИИ Госкомгидромета, 1982, Вып. 192. С. 68-78.
    51. Динамическая геоморфология: Учеб. пособие / Под ред. Г. С. Ананьева, Ю. Г. Симонова, А. И. Спиридонова. М.: Изд-во МГУ, 1992. 448 с.
    52. Добровольский Г. В., Урусевская И. С. География почв: Учебник. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 416 с.
    53. Дослідження малих річок: аналіз, проблеми, пропозиції // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Дослідження, відтво-рення та охорона малих річок”, 4-5.11.2005 р., м. Хмельницький. Хмельницький: ТОВ Тріада-М”, 2005. 175 с.
    54. Дрозд В. В., Ревера О. З. Река Припять. Мн.: Изд-во «Университетское», 1988. 77 с.
    55. Дубіс Л. Ф. Структурна організація та функціонування річкових систем гірської частини басейну Тиси // Автореф. дис...... канд. географ. наук. Л., 1995. 26 с.
    56. Єдинак Н. Наукові засади еколого-географічного аналізу річкових басейнових систем // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ., 2001. Вип.28. С. 173-176.
    57. Залесский И. И. Реконструкции плейстоценовых ландшафтов Волынского Полесья в святи с вопросами рационального природопользования. Автореф. дисс...канд. геолог.-мин. наук. Киев, 1987. 26 с.
    58. Залєський І., Богуцький А. Геологічні особливості доплейстоценового зрізу Волинського Полісся // Гляціал і перигляціал Волинського Полісся. Львів: Ви-во Львів. ун-ту, 2005. С. 14-37.
    59. Иванов А. Н. Структура русловой сети и ее связь с водностью рек (на примере центра и востока ЕТС) // Автореф. дисс......канд. географ. наук. Москва, 1987. 18 с.
    60. Исаченко А. Г. Географические основы концепции природопользования в регионе (на примере семеро-запада РСФСР и Ладожского басейна) // Геоэкология: региональные аспекты. Л.: РТП ГО СССР, 1990. С. 9-18.
    61. Исаченко А. Г. Ландшафтоведение и физико-географическое райониро-вание. М.: Высшая школа, 1991. 366 с.
    62. Івченко А. Міста України: Довідник. К.: НВП Картографія”, 1999. 130 с.
    63. Калинин В. Г., Пьянков С. В. Использование гидрологических характе-ристик рек и их бассейнов в гидрологических расчетах // Метеорология и гидрология, 2002. № 11. С. 75-80.
    64. Карасев М. С., Худяков Г. И. Речные системы на примере Дальнего Востока. М.: Наука, 1984. 143 с.
    65. Караушев А. В., Романовский В. В. Научные и прикладные аспекты иссле-дования стока наносов // Труды V Всесоюзного гидролог. съезда. Т. 10. Руслове процессы и наносы. Кн. 1. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. С. 22-33.
    66. Киндюк Б. В. Дослідження гідрографічної мережі і характеристик зливового стоку річок Закарпаття // Український географічний журнал. 2003., № 3. С. 34-39.
    67. Киндюк Б. В. Застосування методів гідрографічної індикації для дослідження структури річкової мережі (на прикладі річки Прут) // Український географічний журнал. 2003. № 4. С. 34-38.
    68. Кирильчук А. А. Фізичні властивості дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ., 1998. Вип. 23. С. 177-181.
    69. Кіт М. Г. Клімат ґрунтів західних областей України // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ., 1998. Вип. 23. С. 46-52.
    70. Климович П. В., Муха Б. П. Ландшафтно-меліоративна оцінка перезво-ложених поліських земель // Географія і меліорація ґрунтів. Видавництво об’єднання Вища школа, ви-во при Львівському ун-ті. 1974. С. 24-32.
    71. Ковальчук И. П. Алгоритм пространственно-временной оценки антропо-генной трансформации природных комплексов и их компонентов // Эко-лого-экономические и социально-правовые вопросы природопользования и охраны природы: Тез. докл. Львов, 1989. С. 104-106.
    72. Ковальчук И. П. Динамика эрозионных процессов в Западной Подолии // Автореф. дисс...канд. географ. наук. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 24 с.
    73. Ковальчук И. П. Развитие эрозионных процессов и трансформация речных систем при антропогенном воздействии на их бассейны (на примере западной Украины) // Эрозия почв и русловые процессы / Научн. ред. Р. С. Чалов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995. С. 43-68.
    74. Ковальчук И. П. Эколого-географический мониторинг малых рек как геоморфологических объектов // Геогр. и природные ресурсы, 1990. № 3. С. 42-47.
    75. Ковальчук И. П. Эколого-геоморфологический анализ региона // Вестн. Моск. ун-та. Серия 5. Геогр., 1992. № 3. С. 10-16.
    76. Ковальчук И. П., Штойко П. И. Изменения речных систем Западного Подолья в ХVIII-XX вв. // Геоморфология, 1992. № 2. С. 55-72.
    77. Ковальчук И. П., Штойко П. И. Картометричесие и полевые исследования динамики речных систем Подолии // Методы исследования антропоген-ных ландшафтов: Тез. докл. Всесоюзн. симпоз. Л., 1982. С. 143-144.
    78. Ковальчук И. П., Штойко П. И. Речные системы Западного Подолья: мето-дика выявления масштабов и причин многолетних изменений их структу-ры и экологического состояния // Геоморфология, 1989. № 2. С. 27-34.
    79. Ковальчук І. П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут українознавства, 1997. 440 с.
    80. Ковальчук І. П., Кравчук Я. С. Дослідження екзогенних рельєфо-утворюючих процесів у західному регіоні України для потреб оптимізації природокористування // Фізична географія і геоморфологія. Зб. наук. праць. Київ: Либі
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины