Кушнір Анатолій Степанович. ПРИРОДНІ УМОВИ ПРОЖИВАННЯ ЛЮДИНИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОГО ЛІВОБЕРЕЖНОДНІПРОВСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ У ПІЗНЬОМУ ПЛЕЙСТОЦЕНІ – ГОЛОЦЕНІ (ЗА ПАЛЕОПЕДОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ) : Кушнир Анатолий Степанович. ПРИРОДНЫЕ УСЛОВИЯ ПРОЖИВАНИЯ ЧЕЛОВЕКА НА ТЕРРИТОРИИ СОВРЕМЕННОГО ЛЕВОБЕРЕЖНОДНЕПРОВСКОГО ЛЕСОСТЕПА УКРАИНЫ В ПОЗДНЕМ ПЛЕЙСТОЦЕНЕ – ГОЛОЦЕННЫЕ (ЗА ПАЛЕОПЕДОЛОГИЧЕСКИМИ ДАННЫМИ) Kushnir Anatoliy Stepanovych. NATURAL CONDITIONS OF HUMAN LIVING IN THE TERRITORY OF THE MODERN LEFT BANK OF THE DRIVEN FOREST STEPPE OF UKRAINE IN THE LATE Pleistocene - Holocene (Holocene)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Кушнір Анатолій Степанович. ПРИРОДНІ УМОВИ ПРОЖИВАННЯ ЛЮДИНИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОГО ЛІВОБЕРЕЖНОДНІПРОВСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ У ПІЗНЬОМУ ПЛЕЙСТОЦЕНІ – ГОЛОЦЕНІ (ЗА ПАЛЕОПЕДОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ)
  • Альтернативное название:
  • Кушнир Анатолий Степанович. ПРИРОДНЫЕ УСЛОВИЯ ПРОЖИВАНИЯ ЧЕЛОВЕКА НА ТЕРРИТОРИИ СОВРЕМЕННОГО ЛЕВОБЕРЕЖНОДНЕПРОВСКОГО ЛЕСОСТЕПА УКРАИНЫ В ПОЗДНЕМ ПЛЕЙСТОЦЕНЕ – ГОЛОЦЕННЫЕ (ЗА ПАЛЕОПЕДОЛОГИЧЕСКИМИ ДАННЫМИ) Kushnir Anatoliy Stepanovych. NATURAL CONDITIONS OF HUMAN LIVING IN THE TERRITORY OF THE MODERN LEFT BANK OF THE DRIVEN FOREST STEPPE OF UKRAINE IN THE LATE Pleistocene - Holocene (Holocene)
  • Кол-во страниц:
  • 316
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2016
  • Краткое описание:
  • Кушнір Анатолій Степанович. Назва дисертаційної роботи: "ПРИРОДНІ УМОВИ ПРОЖИВАННЯ ЛЮДИНИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОГО ЛІВОБЕРЕЖНОДНІПРОВСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ У ПІЗНЬОМУ ПЛЕЙСТОЦЕНІ – ГОЛОЦЕНІ (ЗА ПАЛЕОПЕДОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ)"



    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ
    На правах рукопису
    КУШНІР АНАТОЛІЙ СТЕПАНОВИЧ
    УДК: 551.8:631.4:[551.791 "626"+551.794] (477.5)
    ПРИРОДНІ УМОВИ ПРОЖИВАННЯ ЛЮДИНИ НА ТЕРИТОРІЇ
    СУЧАСНОГО ЛІВОБЕРЕЖНОДНІПРОВСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
    У ПІЗНЬОМУ ПЛЕЙСТОЦЕНІ – ГОЛОЦЕНІ
    (ЗА ПАЛЕОПЕДОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ)
    11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія
    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук
    Науковий керівник
    Матвіїшина Жанна Миколаївна
    доктор географічних наук, професор
    Київ – 2016
    2
    ЗМІСТ
    Вступ 6
    РОЗДІЛ 1. Фізико-географічна характеристика та стан вивченості
    верхньоплейстоценових – голоценових відкладів сучасного
    Лівобережнодніпровського лісостепу України 12
    1.1. Фізико-географічна характеристика району дослідження 12
    1.2. Стан вивченості верхньоплейстоценових та голоценових відкладів
    території 20
    1.3. Кореляція етапів розвитку природи в пізньому плейстоцені – голоцені
    з археологічною періодизацією 30
    Висновки до розділу 1 36
    РОЗДІЛ 2. Методологія та методи дослідження верхньоплейстоценових та
    голоценових відкладів 37
    2.1. Дослідження пам’яток пізнього плейстоцену–голоцену 37
    2.2. Основні методи дослідження обстановок минулого 41
    2.3. Особливості підходів до вивчення голоценових ґрунтів 47
    2.4. Палеопедологічний метод в реконструкції обстановок минулого 50
    2.4.1. Розвиток палеопедологічних досліджень та особливості
    застосування методу 50
    2.4.2. Використання мікроморфологічного аналізу при
    палеопедологічних дослідженнях 57
    2.5. Геоархеологічний підхід 66
    Висновки до розділу 2 72
    РОЗДІЛ 3. Палеопедологічна характеристика ґрунтів пізнього
    плейстоцену-голоцену на ключових ділянках 73
    3.1. Загальна характеристика об’єктів дослідження 73
    3.1.1. Розрізи природних відслонень з характеристиками стратиграфічних
    горизонтів 76
    3.1.1.1. Розріз верхньоплейстоценових відкладів біля с. Сторожове 76
    3
    3.1.1.2. Розріз верхньоплейстоценових відкладів в центральній частині
    смт.Шишаки 78
    3.1.1.3. Розріз верхньоплейстоценових відкладів біля с. Більськ 79
    3.1.1.4. Розріз верхньоплейстоценових відкладів біля с. Кліщинці 82
    3.1.1.5. Розріз верхньоплейстоценових відкладів біля с. Колодне 84
    3.1.2. Дослідження розрізів ґрунтів в межах археологічних об’єктів 86
    3.1.2.1 Голоценові та верхньоплейстоценові відклади в межах
    Сторожівського курганного могильника (ямна (XXI-XIX ст. до н.е.)),
    катакомбна (ХХІ-XVIII ст. до н.е.), сарматська (III-IV ст.) культура та козацька
    доба (XVIII ст.)) 86
    3.1.2.2. Голоценові відклади в межах скіфського (VII-III ст. до н.е.)
    городища біля с. Більськ 106
    3.1.2.3. Голоценові та верхньоплейстоценові відкладі в межах поселення
    черняхівської культури (IV-V ст.) біля с. Сердюки 114
    3.1.2.4. Голоценові та верхньоплейстоценові відклади в межах
    могильника черняхівської культури (III–IVст.) біля смт. Шишаки 120
    3.1.2.5. Голоценові відклади в межах поселення черняхівської культури
    (IV ст.) біля с. Дмитрівка 127
    3.2. Нові дані комплексного палеопедологічного та ґрунтогеохімічного
    аналізу. Приклад застосування 129
    Висновки до розділу 3 136
    РОЗДІЛ 4. Ґрунти як відображення природних обстановок і умов
    проживання людини 140
    4.1. Еволюція ґрунтів та палеогеографічні обстановки в окремі етапи
    пізнього плейстоцену 141
    4.1.1. Прилуцький час 141
    4.1.2. Удайський час 146
    4.1.3. Витачівський час 148
    4.1.4. Бузький час 151
    4.1.5. Дофінівський час 155
    4
    4.1.6. Причорноморський час 157
    4.2. Еволюція ґрунтів та палеогеографічні обстановки в окремі етапи
    голоцену 160
    4.2.1. Давній голоцен 162
    4.2.2. Ранній голоцен 164
    4.2.3. Середній голоцен 167
    4.2.4. Пізній голоцен 172
    4.3. Природні умови проживання людини за результатами
    геоархеологічних досліджень на ключових ділянках 178
    Висновки до розділу 4 196
    Висновки 198
    Список використаних джерел 203
    ДОДАТКИ
    Додаток А. Результати детального палеопедологічного дослідження
    з макроморфологічними характеристиками розрізу плейстоценових відкладів
    біля с. Сторожове 231
    Додаток Б. Результати детального палеопедологічного дослідження
    з макроморфологічними характеристиками розрізу плейстоценових відкладів
    біля смт. Шишаки 233
    Додаток В. Результати палеопедологічного дослідження з
    детальним макроморфологічних описом плейстоценових та голоценових
    відкладів біля с. Більськ 236
    Додаток Г. Результати палеопедологічного дослідження з
    детальним макроморфологічних описом плейстоценових та голоценових
    відкладів біля с. Кліщинці 240
    Додаток Д. Результати палеопедологічного дослідження з
    детальним макроморфологічних описом та мікроморфологічним аналізом
    голоценових та верхньоплейстоценових відкладів з похованими ґрунтами
    катакомбної (ХХІ-XVIII ст. до н.е.) культури біля с.Сторожове 244
    5
    Додаток Е. Результати палеопедологічного дослідження з
    детальним макроморфологічних описом та мікроморфологічним аналізом
    голоценових та верхньоплейстоценових відкладів з похованими ґрунтами
    сарматської (III-IV ст. н.е.) культури біля с.Сторожове 260
    Додаток Ж. Результати палеопедологічного дослідження з
    детальним макроморфологічних описом та мікроморфологічним аналізом
    голоценових та верхньоплейстоценових відкладів з похованими ґрунтами
    скіфської (VII-III ст. до н.е.) культури біля с.Більськ 268
    Додаток З. Результати палеопедологічного дослідження з
    детальним макроморфологічних описом та мікроморфологічним аналізом
    голоценових та верхньоплейстоценових відкладів з похованими ґрунтами
    черняхівської (ІV-III ст. н.е.) культури біля с.Сердюки 279
    Додаток К. Результати палеопедологічного дослідження з
    детальним макроморфологічних описом та мікроморфологічним аналізом
    голоценових та верхньоплейстоценових відкладів з похованими ґрунтами
    черняхівської (ІV ст. н.е.) культури біля смт.Шишаки 287
    Додаток Л. Результати палеопедологічного дослідження з
    детальним макроморфологічних описом та мікроморфологічним аналізом
    голоценових та верхньоплейстоценових відкладів з похованими ґрунтами
    козацької (ХVІІ-ХVІІІст. н.е.) доби біля с.Сторожове 296
    Додаток М. Макроморфологічна характеристика та
    мікроморфологічний аналіз сучасного ґрунту (чорнозем типовий) в межах
    археологічної пам’ятки біля с. Сторожове 309
    Додаток Н. Довідки про впровадження результатів дослідження 312
    6
    ВСТУП
    Актуальність роботи. Палеогеографічні реконструкції природних умов
    проживання людини впродовж останніх відрізків історії розвитку природи, а
    саме пізнього плейстоцену і голоцену, є одним з найважливіших напрямків
    фундаментальних природознавчих досліджень. Це зумовлено необхідністю
    встановлення характеру пізньоплейстоценових змін клімату, розуміння
    головних закономірностей у формуванні ґрунтів голоцену, відтворення дрібної
    ритміки їх розвитку, з метою використання цих даних, насамперед, для
    розробки прогнозів генезису природи. Відображення фізико-географічних
    обстановок минулого потрібно шукати у дослідженні палеогеографічних
    пам'яток. Субаеральним відкладам голоцену та верхнього плейстоцену
    території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу України і присвячена
    дана робота.
    Здійснювати реконструкції природних умов минулого можливо на основі
    вивчення ґрунту, як одного з найбільш презентабельних компонентів природи.
    Палеогеографічні дослідження М.Ф. Веклича, О.М. Адаменка,
    Ж.М. Матвіїшиної, Н.П. Герасименко, А.Б. Богуцького,
    О.Л. Александровського, І.В. Іванова та інших вчених довели актуальність
    використання палеопедологічних даних для реконструкцій фізико-географічних
    обстановок минулого.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
    дисертації пов’язана із держбюджетними темами наукових досліджень відділу
    палеогеографії Інституту географії НАН України «Вплив глобальних подій
    плейстоцену на розвиток компонентів природи території України» (2009-2011
    рр., № держреєстрації 0109U001046) та «Палеогеографічні передумови та
    чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та
    голоцені» (2012-2016 рр., № держреєстрації 0112U001135). У рамках цих тем
    дисертант особисто виконував дослідження на території
    Лівобережнодніпровського лісостепового краю.
    7
    Мета дослідження – реконструювати природні обстановки проживання
    людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепового краю
    України в окремі етапи розвитку природи у пізньому плейстоцені – голоцені.
    Для досягнення мети поставлено ряд завдань:
    • здійснити палеопедологічне дослідження з використанням макрота мікроморфологічного аналізу верхньоплейстоценових та голоценових
    відкладів в межах окремих ключових ділянок у порівнянні з сучасними
    фоновими ґрунтами на природних та археологічних об’єктах;
    • діагностувати основні мікроморфологічні особливості викопних та
    похованих ґрунтів з метою уточнення їх генезису та типу, а також
    індивідуальних особливостей змін ознак ґрунтів у профілях з урахуванням
    результатів комплексних досліджень;
    • використати геоархеологічний підхід в дослідженні різночасових
    похованих ґрунтів голоцену;
    • виконати аналіз розподілу вмісту гумусу, карбонатних сполук та
    важких металів у відкладах по окремих ґрунтових розрізах;
    • реконструювати природні обстановки проживання людини в
    пізньому плейстоцені та голоцені у межах сучасного
    Лівобережнодніпровського лісостепового краю України на окремих ключових
    ділянках.
    Об'єкт дослідження – різновікові викопні, поховані ґрунти та леси
    верхнього плейстоцену і голоцену.
    Предмет дослідження – характеристика розвитку субаеральних відкладів
    в окремі етапи пізнього плейстоцену – голоцену, як відображення природних
    обстановок минулого.
    Методи дослідження. При дослідженні ґрунтів та лесів верхнього
    плейстоцену – голоцену основним методом був палеопедологічний, що
    включав використання даних детального макроморфологічного та
    мікроморфологічного аналізу. При дослідженні різночасових похованих ґрунтів
    під археологічними об’єктами використано геоархеологічний підхід. По
    8
    окремих розрізах отримано та інтерпретовано дані лабораторних досліджень
    щодо розподілу вмісту гумусу і карбонатів у різновікових горизонтах.
    Палеопедологічні дослідження проведено в комплексі з використанням
    таких методів, як геоморфологічний, геохімічний, стратиграфічний,
    археологічний та інших, що надали змогу отримати додаткову інформацію про
    умови формування верхньоплейстоценових та голоценових відкладів.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні
    характеру розвитку пізньоплейстоценового і голоценового педогенезу як
    індикатора палеогеографічних умов спираючись на вивчення відповідних
    розрізів в межах сучасного Лівобережнодніпровського лісостепового краю
    України.
    В результаті дослідження вперше:
    − відтворено природні обстановки проживання людини на ключових
    ділянках території дослідження в окремі часові інтервали пізнього плейстоцену
    та голоцену при застосуванні палеопедологічного методу і геоархеологічного
    підходу;
    − встановлено тренди розвитку ґрунтоутворювальних процесів в
    окремі етапи пізнього плейстоцену та дрібні часові інтервали голоцену в межах
    території дослідження;
    − реконструйовано ґрунтовий покрив ранньої субатлантики голоцену
    для території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу.
    Отримали подальший розвиток:
    − методика мікроморфологічного аналізу з метою визначення
    первинних ґрунтоутворювальних процесів, генезису з встановленням типу
    верхньоплейстоценових – голоценових ґрунтів та відкладів території
    дослідження;
    − схема геоархеологічного підходу щодо вивчення пам’яток епохи
    бронзи, ранньозалізного віку та козацької доби.
    Практичне значення отриманих результатів. Матеріали щодо
    природних умов проживання давніх культурних спільнот передані до наукових
    9
    та освітніх установ, отримано 5 довідок про впровадження результатів
    дослідження. Дані дисертаційної роботи використано у наукових звітах
    Інституту археології НАН України (довідка № 125/01-9-83, від 09.02.2016 р.),
    ДП «Подільська археологія» (довідка № 314-18/02-54 від 29.04.2015 р.),
    Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (довідка № 85-
    12/01-63 від 03.11.2014 р.), Полтавського краєзнавчого музею (довідка №
    545/01-22 від 13.12.2013 р.; довідка № 56/01-22 від 15.01.2016 р.). Матеріали
    також використані у публікаціях, у створенні музейних виставок і експозицій та
    у курсі лекцій «Давня та середньовічна історія України» Полтавського
    національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка.
    Результати досліджень можуть бути використані: у геологічних та
    ландшафтознавчих роботах; при вивченні та картографуванні
    верхньочетвертинних відкладів; при розв’язанні проблем раціонального
    природокористування; у навчальному процесі. Методика дослідження також
    може бути використана для вивчення природних та археологічних об’єктів на
    інших територіях.
    Особистий внесок здобувача. Наукові результати отримані автором
    особисто. В основу дисертаційного дослідження покладено фактичний
    матеріал, здобутий автором за результатами вивчення 30 нових розрізів
    голоценових та плейстоценових відкладів. Проаналізовано мікроморфологічні
    особливості давніх і сучасних ґрунтів у 152 шліфах з непорушеною
    структурою, що дало можливість відтворити первинні ґрунтоутворювальні
    процеси для уточнення генезису та типології ґрунтів. Проінтерпретовано
    результати 34 аналізів на вміст гумусу та карбонатів і 30 аналізів – важких
    металів. Побудовано відповідні графіки та таблиці, а також реконструйовано
    ґрунтовий покрив початку субатлантичного (SA) часу голоцену для території
    дослідження. На основі дослідження ґрунтів і відкладів природних розрізів та
    археологічних пам'яток відтворено природні умови проживання людини в різні
    історичні етапах в межах ключових ділянок.
    10
    Апробація результатів дослідження. Основні результати
    дисертаційного дослідження були представлені на 18 міжнародних,
    всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних конференціях,
    з’їздах, семінарах: «Інтеграція археологічних та палеогеографічних
    досліджень» (м. Полтава-Сторожове, 10-12 серпня 2010 р.); «Географія,
    геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень» (м. Дніпропетровськ, 11-14
    травня 2011 р.); «Географія на Полтавщині: сучасний стан та перспективи
    розвитку» (м. Полтава, 5 квітня 2012 р.); «Україна: географія цілей та
    можливостей», (м. Київ 25-27 квітня, 2012 р.); Soil as World Heritage (м. Бельці,
    Молдова 22-23 травня 2012 р.); «Полтавський краєзнавчий музей в
    ретроспективі археологічних досліджень» (м. Полтава, 19-21 вересня 2012 р.);
    «Нові дослідження пам’яток козацької доби» (м. Київ, 20-21 березня, 2013 р.);
    «Географічна наука і практика: виклики епохи» (м. Львів, 16-18 травня 2013 р.);
    «Актуальні проблеми генетичного, географічного, історичного, екологічного
    ґрунтознавства» (м. Львів, 19-21 вересня 2013 р.); «Потенціал сучасної
    географії у розв’язанні проблем розвитку регіонів» (м. Київ, 3-5 жовтня
    2013 р.); «Fundamental and applied geological science: achievements, prospects,
    problems and ways of their solutions» (м. Баку, 14-15 листопада 2013 р.);
    «Научная конференция по археологическому почвоведению, посвященная
    памяти проф. В.А. Демкина» (м. Пущино, 14-16 квітня 2014 р.);
    «Природопользование: состояние и перспективы развития» (м. Мінськ 26-27
    березня 2014 р.); «Ландшафтознавство: стан, проблеми, перспективи»
    (м. Львів–Ворохта 24–27вересня 2014 року); «Географія, картографія,
    географічна освіта: історія, методологія, практика» (м. Чернівці, 9-11 жовтня
    2014 р.); «Актуальні дослідження прикладних наук» (м. Київ, 16-17 квітня 2015
    р.); «Конференція присвячена 100-річчю від Дня народження В.П. Макридіна»
    (м. Харків 21-23 травня 2015 р.); «Географія, екологія, туризм: теорія,
    методологія, практика» (м. Тернопіль 21-23 травня 2015 року).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю (7
    одноосібних) загальним обсягом 9,6 друк. арк. (з них 4,1 друк. арк. належить
    11
    особисто автору) – 8 статей у наукових фахових виданнях, 3 – наукові статті у
    зарубіжних виданнях (в т.ч. 1 стаття у виданні, що входить до наукометричних
    баз даних), 10 – у матеріалах і тезах доповідей наукових конференцій.
    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох
    розділів, висновків, списку використаних джерел у кількості 273 найменування
    та додатків. Загальний обсяг роботи 316 стор., в тому числі 181 стор. тексту, 69
    рисунків, 4 таблиці та 12 додатків.
    Автор глибоко вдячний за передані знання і досвід, цінні поради та
    слушні зауваження, науковому керівнику, д. геогр. н., професору
    Ж.М. Матвіїшиній. Особлива подяка співробітникам відділу палеогеографії
    Інституту географії НАН України, к. геогр. н. В.І. Передерій, к. геогр. н.
    С.П. Дорошкевичу, к. геогр. н. С.П. Кармазиненку, к. геогр. н. О.В. Маціборі та
    к геогр.н. А.С. Івченку за корисні та доцільні поради в процесі підготовки
    дисертаційної роботи.
    У проведенні експедиційних досліджень автору всебічно сприяли
    співробітники Полтавського НПУ імені В.Г. Короленка к.і.н. О.В. Коваленко та
    завідувач науково-дослідного відділу археології Полтавського краєзнавчого
    музею Р.С. Луговий за що їм також щира вдячність
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі виконано наукове завдання – простежено зміни
    природних умов проживання людини на території сучасного
    Лівобережнодніпровського лісостепу України у пізньому плейстоцені –
    голоцені на основі палеопедологічних та геоархеологічних даних.
    У дисертаційній роботі виконано наукове завдання – простежено зміни
    природних умов проживання людини на території сучасного
    Лівобережнодніпровського лісостепу України у пізньому плейстоцені –
    голоцені на основі палеопедологічних та геоархеологічних даних.
    1. Аналіз відкладів верхнього плейстоцену та голоцену в досліджених
    нових розрізах, при застосуванні палеопедологічного методу (з використанням
    мікроморфологічного аналізу) у поєднанні з геоархеологічним підходом, дав
    змогу розв’язати питання, що стосуються генезису та типології відкладів, а
    також діагностувати ґрунтоутворювальні процеси, і, як наслідок, природні
    обстановки на мікрорівнях в різні часові відрізки. Визначено стратиграфічне
    положення та потужність відкладів, охарактеризовано їх мікроморфологічну
    будову, отримано дані щодо вмісту в ґрунтах гумусу, карбонатів і важких
    металів.
    2. Людина проживала в межах сучасного Лівобережнодніпровського
    лісостепового краю на всіх етапах пізньоплейстоценового розвитку природи, це
    неандертальці та кроманьйонці середнього та пізнього палеоліту, а в голоцені –
    племена епохи мезоліту, неоліту, мідного, бронзового та ранньозалізного віку.
    При співставленні змін історико-культурних періодів з кривою змін
    середньорічної глобальної температури голоцену виявляється, що такі знакові
    події в історії розвитку людини, як «неолітична революція» чи перехід на
    металеві знаряддя праці, припадають на максимуми похолодання в
    післяльодовиковий голоценовий час. Це дає змогу говорити, що розвиток
    господарства людини був зумовлений пристосуванням до більш прохолодних
    199
    кліматичних умов. Потепління в першій половині суббореального періоду
    спричинило невеликі посухи в південних регіонах Євразії, що спонукало до
    значних переміщень племен епохи бронзи переважно із південного-сходу на
    захід, зокрема на територію сучасної України. Культурний обмін між
    місцевими і прийшлими спільнотами привів до появи більш універсальних
    бронзових знарядь для праці та полювання. На похолодання в кінці
    суббореального періоду припадає початок залізного віку. Отже,
    характеризуючи природні умови дрібних етапів розвитку природи пізнього
    плейстоцену та голоцену, ми тим самим визначаємо природні умови
    проживання людини в цей час.
    3. Зміни палеогеографічних обстановок на території сучасного
    Лівобережнодніпровського лісостепу у пізньому плейстоцені відображають
    тренд змін клімату та загальні закономірності розвитку природи: ритміку – у
    чергуванні теплих і холодних етапів, що проявляється відповідно у чергуванні
    ґрунтових і лесових відкладів пізнього плейстоцену; спрямованість – у
    розвитку процесів похолодання та аридизації впродовж усього часу; стадійність
    – у будові ґрунтових товщ прилуцького, витачівського, дофінівського етапу та
    голоценових відкладів.
    У прилуцький етап у межах сучасного Лівобережнодніпровського
    лісостепу формувалися найбільш подібні до сучасних ґрунти, і відповідно,
    схожими були й природні обстановки. Вилужений лучно-чорноземний ґрунт в
    ранній кліматичний оптимум свідчить про ймовірно вищий рівень зволоження.
    Дещо нижчі температурні показники відображені у формуванні дернових та
    темно-сірих опідзолених ґрунтах різних стадій педогенезу. В південно-східній
    частині кліматичні умови були майже ідентичні із сучасними, про що свідчать
    прилуцькі відклади з розчистки кургану 22 в Сторожовому. У витачівський
    етап на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу формувалися
    короткопрофільні ґрунти, аналоги яких відсутні у сучасному ґрунтовому
    покриві України. Незначна потужність ґрунтового профілю, окарбоначеність та
    озалізненість матеріалу, оглиненість (в північній частині території) вказують на
    200
    специфічні змінно-вологі на півночі та аридніші на півдні природні обстановки
    того часу. У дофінівський етап в межах сучасного Лівобережнодніпровського
    лісостепу України формувались ґрунтові відклади декількох стадій. Досліджено
    відклади представлені чорноземоподібним ґрунтом оптимуму і світло-бурим
    ґрунтом заключної стадії. Такий тип відкладів вказує на їх утворення в умовах
    більш сухішого та прохолодного, ніж сучасний, клімату. Ґрунти оптимальної та
    заключної стадій свідчать про формування їх у континентальних контрастних
    умовах, які в сучасній природній зональності відповідають степовим.
    На несприятливі умови для акумуляції відкладів вказують малопотужні
    лесові товщі удайського часу, а їх відсутність у розрізах може бути пов’язана із
    розташуванням деяких розрізів в зоні денудації. Відклади бузького етапу
    являють собою білясто-палевий однорідний за кольором, вертикально
    стовбчастий, пухкий, грудкувато-розсипчастий типовий лес потужністю до 5 м,
    в якому іноді спостерігаються ініціальні ґрунти. Відклади причорноморського
    етапу представлені жовтувато-палевими, пухкими, вертикально-стовбчастими,
    карбонатними легкосуглиниковими лесами. Морфогенетичні особливості усіх
    лесових відкладів вказують на те, що кліматичні умови цих етапів були
    наближені до перигляціальних. Середньорічні температури повітря ймовірно
    були від’ємними, а сумарна річна кількість опадів була менша від сучасної.
    4. Досліджено різночасові поховані ґрунти суббореального та
    субатлантичного часів голоцену. Це ґрунти ямної (XXI ст. до н. е.), катакомбної
    (XVIII ст. до н. е.), скіфської (VII-III ст. до н. е.), черняхівської (III ст. н. е. - V
    ст. н. е.), сарматської (IV ст. н. е) культур та козацької доби (XVIII ст. н.е.).
    Дана територія в часи ямної та на початку існування катакомбної культур
    характеризувалася кліматичними умовами, що зараз характерні для центральної
    та північної частини лівобережного степу України. Вилуговані ґрунти
    скіфського часу вказують на кращі умови зволоження на межі суббореалу та
    субатлантики. Формування профілів похованих ґрунтів черняхівської та
    сарматської культур відбувалось в аридніших природних обстановках, а в
    козацьку добу – наближених до сучасних.
    201
    Результати досліджень та літературні дані свідчать, що у голоцені
    природні обстановки розвивалися у напрямку потепління і зволоження від
    початку давнього голоцену до початку атлантичного часу, з чергуванням
    холодних посушливих і теплих вологих інтервалів у середині періоду,
    потепління і зволоження від початку атлантики до термічного оптимуму
    голоцену. Також у цей час відбуваються періодичні зміни теплих посушливих і
    вологих прохолодних інтервалів. Для кінця SB – початку SA характерне
    зволоження клімату. Незначні зміни кліматичних показників у порівнянні з
    сучасними простежуються з середини субатлантики.
    5. Порівнюючи дані отримані із розрізу Сердюки, можна говорити про
    збільшення кількості гумусу (на 1%) та карбонатів (на 0,5%) у верхніх
    генетичних горизонтах сучасних ґрунтів в порівнянні із датованими (1700 ВР)
    похованими ґрунтами. Дані є підтвердженням про більшу посушливість
    природних умов того часу, в порівнянні із сучасними. При порівнянні
    похованих ґрунтів сарматської культури (1600 ВР) із сучасними в межах
    ключової ділянки Сторожове, робимо висновок про значний вміст гумусу (7%)
    в гумусово-карбонатному горизонті фонового розрізу. В порівнянні із
    горизонтом похованого ґрунту на відповідній глибині, це є свідченням
    накопичення великої кількості фітомаси в сприятливих природних умовах
    (значна кількість вологи).
    За даними спектрального аналізу вміст важких металів (Cu, Ni, Pb, Cr) у
    стратиграфічних горизонтах майже однаковий (Сторожове), що вказує на
    стабільні екологічні умови у пізньому плейстоцені – голоцені.
    6. Реконструкція ґрунтового покриву початку субатлантичного часового
    інтервалу голоцену відображає характеристику зональних та азональних
    природних обстановок: на вододілах і терасах на рівні зональних генетичних
    типів формуються чорноземи опідзолені, типові та звичайні, при переважанні
    останніх; на борових терасах і високих заплавах річок – дернові та лучні; у
    заплавах річок, як у минулому так і в наш час, простежується азональне
    ґрунтоутворення.
    202
    7. На прикладі дослідження різновікових похованих ґрунтів на
    археологічних пам’ятках, показано можливості застосування комплексного
    палеопедологічного методу у поєднанні з геоархеологічним підходом.
    Отримані дані, спираючись на актуалістичні позиції розвитку природи, можуть
    бути складовою інформаційної бази для створення моделей прогнозування
    природних змін в майбутньому та частиною фундаментальних досліджень з
    історії розвитку природи
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины