Ренда Андрій Дмитрович Ками Волинсько­го Полісся та їхнє раціональне використання : Рэнда Андрей Дмитриевич Камы Волынского Полесья и их рациональное использование

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Ренда Андрій Дмитрович Ками Волинсько­го Полісся та їхнє раціональне використання
  • Альтернативное название:
  • Рэнда Андрей Дмитриевич Камы Волынского Полесья и их рациональное использование
  • Кол-во страниц:
  • 230
  • ВУЗ:
  • у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка
  • Год защиты:
  • 2019
  • Краткое описание:
  • Ренда Андрій Дмитрович, головний гідрогеолог Волин­ської гідрогеолого-меліоративної партії Волинського обласного управління водних ресурсів: «Ками Волинсько­го Полісся та їхнє раціональне використання» (11.00.04 - геоморфологія та палеогеографія). Спецрада К 26.001.22 у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка МОН України




    Львівський національний університет імені Івана Франка
    Міністерство освіти та науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти та науки України
    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису
    Ренда Андрій Дмитрович
    УДК 551.435.48:502.171] (477.41 /.42)(043.5)
    ДИСЕРТАЦІЯ
    КАМИ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ ТА ЇХНЄ РАЦІОНАЛЬНЕ
    ВИКОРИСТАННЯ
    11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук.
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    __________ / Ренда А. Д.
    Науковий керівник: Богуцький Андрій Боніфатійович, кандидат геологомінералогічних наук, професор

    Львів – 2018




    ЗМІСТ
    Вступ 16
    Розділ 1. Теоретичні засади вивчення камів 21
    1.1. Аналіз підходів до вивчення геолого-геоморфологічних
    процесів в областях зледеніння 21
    1.2. Стан вивченості камів території досліджень 24
    1.3. Типізація камів 28
    Висновки до розділу першого 32
    Розділ 2. Методика досліджень 34
    2.1. Методи дослідження поширення та морфології камів 35
    2.2. Ключові ділянки та їхнє геоморфологічне вивчення 39
    2.3. Методика вивчення та інтерпретації геологічних розрізів 40
    2.4. Методика оцінки камів як об’єктів неживої природи з метою
    їхнього раціонального використання 46
    Висновки до розділу другого 53
    Розділ 3. Фактори формування та поширення камів 55
    3.1. Рельєф поверхні льодовикового ложа 56
    3.2. Дніпровське зледеніння території і його деградація 60
    3.3. Закономірності поширення камів на території дослідження 65
    Висновки до розділу третього 67
    Розділ 4. Морфологічні та літологічні особливості камів 69
    4.1. Форми ключової ділянки Гута-Камінська – Брониця –
    Фаринки 69
    4.1.1. Розріз Брониця 70
    4.1.2. Розріз Гута-Камінська 77
    4.2. Форми ключової ділянки Замостя – Карасин – Серхів 83
    4.2.1. Розріз Замостя 85
    4.3. Форми ключової ділянки Запруддя – Тойкут 93
    15
    4.3.1. Розріз Запруддя 94
    4.4. Форми ключової ділянки Камінь – Каширський 99
    4.4.1. Розріз Залісся 101
    4.4.2. Розріз Камінь-Каширський 106
    4.5. Форми ключової ділянки Ковель 112
    4.5.1. Розріз Люблинець 114
    4.5.2. Розріз Ковель – 1 121
    4.5.3. Розріз Вербка 129
    4.6. Форми ділянки Любомль 134
    4.6.1. Розріз Борки 136
    4.6.2. Розріз Машів – 2 139
    Висновки до розділу четвертого 145
    Розділ 5. Палеогеографічні умови формування і класифікація камів 147
    5.1. Перебіг абляційних процесів і їхній вплив на формування
    камів 147
    5.2. Моделі формування камів 155
    5.3. Класифікація камів 167
    Висновки до розділу п’ятого 173
    Розділ 6. Раціональне використання та охорона камів 176
    6.1. Особливості сучасного використання камів 176
    6.2. Раціоналізація господарського використання 178
    6.2.1. Гірничо-промислові аспекти використання камів 178
    6.2.2. Сільськогосподарське та лісопромислове
    використання 182
    6.3. Природоохоронна оцінка 184
    6.4. Ками як туристичні об’єкти 193
    Висновки до розділу шостого 198
    Висновки 201
    Список використаних джерел 204
    Додатки 227
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Дисертаційне дослідження присвячене проблемі геоморфології, геологічної
    будови, закономірностей поширення та походження камів Волинського Полісся.
    Окрім цього, в ньому розглянуто питання сучасного використання цих форм у
    господарстві, його раціоналізація та питання збереження камів як цінних і
    найбільш поширених акумулятивних форм льодовикового ряду, які є важливим
    компонентом поліських ландшафтів.
    Отримані результати по вивченню камів Волинського Полісся дають змогу
    зробити наступні висновки.
    1. Ками є поширеними акумулятивними формами льодовикового ряду на
    території дослідження. Їхнє виникнення пов’язується з існуванням на
    Волинському Поліссі дніпровського льодовикового покриву в середньому
    плейстоцені.
    2. Ками найчастіше пов’язані із додатніми формами дольодовикової поверхні,
    відносно яких вони виступають в накладеній або прислонено-накладеній
    позиції, рідше приурочені до проксимальних схилів піднять поверхні
    корінних порід або до різких перепадів в рельєфі льодовикового ложа,
    наприклад похованих бровок річкових долин. В рідкісних випадках ками
    виявлені в днищах або в нижній частині бортів западин в рельєфі поверхні
    корінних порід.
    3. Ками Волинського Полісся є невід’ємною складовою комплексів крайових
    льодовикових форм. Водночас, в районах високого залягання корінних порід
    та поширення пасмово-горбистого рельєфу ками не мають чіткого зв’язку із
    маргінальними зонами.
    4. Ками території досліджень складені переважно тонким дрібнозернистим
    матеріалом, який відкладався в спокійних умовах низькоенергетичних
    флювіогляціальних потоків, дрібних конусів виносу, дельт та озернольодовикових басейнів різного типу і глибини, часто із лінзовидними
    202
    вкладками грубоуламкового матеріалу, пов’язаного із гравітаційними
    спливами абляційних мас. Камоподібні форми, в геологічній будові яких
    виявлено ознаки високої енергетики транспортуючого середовища в
    обстановках головного русла абляційного потоку або конусів виносу
    гравійно-галькового складу, віднесені до форм, що є перехідними між камами
    і озами.
    5. Серед морфологічних типів камів найбільш поширеними є ізометричні
    відміни, рідше – валоподібні. Кожна форма несе індивідуальні морфологічні
    особливості, які відображають локальні особливості конфігурації зон
    тріщинуватості та проталин, що пов’язане із неповторюваними від місця до
    місця процесами дегляціації. Ками формують специфічні комплекси – поля.
    Планове розміщення камів в межах полів відображає особливості перебігу
    процесів деградації льодовикового покриву в межах окремих льодовикових
    структур.
    6. Ками є указниками ареальної дегляціації, які сформувались під час деградації
    полів мертвих льодів. Руйнування мас мертвого льоду мало до певної міри
    упорядкований характер, обумовлений структурними особливостями льодів,
    зокрема, системами тріщин, які в переважній більшості були успадковані з
    етапу їхньої активності.
    7. Ками Волинського Полісся можуть розглядатись як потенційно алмазоносні,
    бурштиноносні та фосфатоносні геологічні тіла, які слід розглядати як
    об’єкти з невизначеними перспективами і які потребують детального
    вивчення мінералогічного та петрографічного складу відкладів, якими їх
    складено.
    8. Як унікальні реліктові геоморфологічні об’єкти ками території мають
    наукове, освітнє, природоохоронне, рекреаційно-туристичне, прикладне та
    естетичне значення. Частина цих форм потребує охорони шляхом їхньої
    консервації та надання їм природоохоронного статусу (як геоморфологічні
    або геолого-геоморфологічні пам’ятки неживої природи місцевого значення),
    203
    для чого необхідно провести їхню інвентаризацію шляхом паспортизації та
    врегулювати нормативно-правові питання.
    9. Головним напрямком використання камів Волинського Полісся у науковоосвітній та туристичній сферах пропонується краєзнавчий туризм. Розроблені
    два туристичних маршрути камами Волинського Полісся, які демонструють
    сучасні фізико-географічні особливості природи Волинського Полісся та
    історію формування його території, мають важливе науково-освітнє та
    пізнавальне значення. Ками також можуть бути самостійними
    геотуристичними атракціями.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины