ГЕОГІДРОМОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РУСЛА ТА ЗАПЛАВИ ВЕРХНЬОГО ПРУТУ : ГЕОГИДРОМОРФОЛОГИЧНИЙ АНАЛИЗ РАЗВИТИЯ русла и поймы Верхнего Прута

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ГЕОГІДРОМОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РУСЛА ТА ЗАПЛАВИ ВЕРХНЬОГО ПРУТУ
  • Альтернативное название:
  • ГЕОГИДРОМОРФОЛОГИЧНИЙ АНАЛИЗ РАЗВИТИЯ русла и поймы Верхнего Прута
  • Кол-во страниц:
  • 315
  • ВУЗ:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки україни
    Чернівецький національний університет
    імені Юрія Федьковича



    На правах рукопису



    Кирилюк Андрій Олександрович



    УДК 556.537+551.482



    ГЕОГІДРОМОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
    РОЗВИТКУ РУСЛА ТА ЗАПЛАВИ ВЕРХНЬОГО ПРУТУ




    Спеціальність 11.00.07. гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук





    Науковий керівник: Науковий керівник:
    доктор географічних наук,
    професор Кирилюк Мирослав Іванович



    Чернівці 2008











    ЗМІСТ

    Перелік умовних скорочень....4
    Вступ........................................................................................................................5

    Розділ 1. Теоретико-методологічні основи, завдання і методи дослідження...........................................................................................................10
    1.1. Руслознавчі основи дослідження..................................................................10
    1.2. Дослідження русел та заплав річок Українських Карпат ..........................15
    1.3. Методичні питання і завдання дослідження................................................22
    1.3.1. Поняття про геогідроморфологічний аналіз..22
    1.3.2. Характерні складові методики геогідроморфологічного аналізу руслоформування Верхнього Пруту..27
    Висновки до розділу 1...33

    Розділ 2. Умови та чинники руслоформування Верхнього Пруту........36
    2.1. Вивченість умов та чинників руслоформування Верхнього Пруту. Головна річка та її басейн 37
    2.2. Умови руслоформування.......46
    2.2.1. Оротектонічні умови46
    2.2.2. Умови формування стоку наносів та алювіального середовища.52
    2.2.3. Клімат, опади, водний режим річок61
    2.3. Чинники руслоформування...64
    2.3.1. Чинник обмежень та природні умови його формування..64
    2.3.2. Чинник наносів ....73
    2.3.3. Чинник водності річки та її гідравлічного режиму..83
    Висновки до розділу 2...91

    Розділ 3. Однорідні ділянки русла та заплави Верхнього Пруту...............97
    3.1. Виділення однорідних ділянок......................................................................97
    3.2. Ділянки гірської частини течії................................100
    3.3. Ділянки напівгірської частини течії...........................................................106
    3.4. Узагальнення відомостей про однорідні ділянки та особливості руслоформування Верхнього Пруту .....124
    3.4.1. Ділянки гірської течії.124
    3.4.2. Ділянки напівгірської течії131
    Висновки до розділу 3.136

    Розділ 4. Антропогенні умови розвитку русла та заплави Верхнього Пруту................................................................................................143
    4.1. Формування антропогенних умов розвитку Верхнього Пруту................143
    4.2. Основні методичні питання.146
    4.3. Антропогенні зміни розвитку ділянок русла та заплави гірської течії...156
    4.4. Антропогенні зміни розвитку ділянок русла та заплави напівгірської течії...160
    4.5. Верхньопрутський річковий геоекологічний коридор.............................174
    Висновки до розділу 4178

    Висновки.............................................................................................................184
    Додатки................................................................................................................195
    Список використаних джерел.........................................................................299








    ВСТУП

    Актуальність теми
    Запровадження і перевірка загальних положень і розробок руслознавства у дослідженнях конкретних річок та регіональних особливостей руслоформування як правило дає можливості створювати нові знання, збагачувати дану науку новими фактами та ідеями, краще бачити і формулювати завдання як дослідницького, так і прикладного характеру, а також намічати шляхи їх оптимального вирішення.
    У працях Ю.С. Ющенка [138, 152, 157] запропоновано новий підхід до вивчення закономірностей руслоформування геогідроморфологічний. Він вже, у першому наближенні, був застосований до річок Карпато-Подільського регіону України. Водночас різноманіття і складність руслоформування тут надзвичайно великі. Крім того важливо охопити дослідженнями як природні закономірності, так і особливості їх змін пов’язані з діяльністю людини. Поступове поглиблення знань про руслоформування на річках регіону є актуальною науковою і практичною задачею. Вона може вирішуватись через запровадження та розвиток геогідроморфологічного аналізу закономірностей розвитку русел і заплав. Одним з найбільш цікавих і складних об’єктів дослідження виступає Верхній Прут.
    Зв’язок із науковими програмами, планами, темами
    Дослідження за темою дисертації виконувались протягом 2004-2008 рр. згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (кафедральна тема Дослідження басейнових систем Карпато Подільського регіону в контексті сталого розвитку”, номер держ. реєстрації 0106U003617). А також у зв’язку з виконанням госпдоговірних робіт Дослідження причин та наслідків негативних стихійних явищ на р. Черемош з метою запобігання збитків земельним ресурсам, інженерним та житловим спорудам” та „Проведення наукових досліджень з гідрологічного обґрунтування перспектив оптимізації раціонального використання русел і заплав основних річок Чернівецької області”.
    Мета і завдання дослідження
    Метою роботи є геогідроморфологічний аналіз умов, чинників та особливостей руслоформування на характерних та однорідних ділянках верхньої течії річки Прут (в межах України) для виявлення основних його закономірностей у референційних та антропогенних умовах.
    Для досягнення поставленої мети виконувались такі основні завдання:
    1. Формування основних рис геогідроморфологічного аналізу як методики (системи методів, способів та прийомів) дослідження закономірностей розвитку русел і заплав річок (на прикладі Верхнього Пруту) та її апробація;
    2. Дослідження умов та чинників руслоформування Верхнього Пруту у гірській та напівгірській частині течії;
    3. Виділення ОДРЗ, доповнення і апробація класифікаційних елементів у результаті відповідного геогідроморфологічного аналізу;
    4. Аналіз закономірностей еволюцій та субеволюцій руслоформування Верхнього Пруту вздовж течії та розвитку русла і заплави в часі у референційних умовах;
    5. Проведення поглибленого аналізу закономірностей руслоформування на ділянках напівгірської течії річки;
    6. Аналіз умов та особливостей розвитку русла і заплави Верхнього Пруту в антропогенних умовах, а також пов’язаних з цим проблем;
    7. Формування геоекологічного погляду на шляхи оптимізації використання та охорони русла і заплави Верхнього Пруту.
    Об’єктом дослідження є русло та заплава Верхнього Пруту взяті разом з антропогенними об’єктами на рівні характерних та однорідних ділянок (включаючи основні елементи їх внутрішньої будови).
    Предметом дослідження є геогідроморфологічні закономірності руслоформування Верхнього Пруту у референційних та антропогенних умовах.
    Методи дослідження
    Геогідроморфологічний аналіз це система методів виявлення та опису особливостей руслоформування річок, що базується на використанні та розвитку знань про геогідроморфологічні закономірності цих процесів. У дисертації розвинуто і застосовано методику створення та аналізу комплексів руслознавчих карт. Як базові використані топографічні карти за період від 1889 року, а також космознімки отримані через програму Google Earth. Обробка карт проводилась за допомогою програми Corel DRAW. Також була розроблена і реалізована методика проведення експедиційних досліджень, включаючи фотограмметричний метод вивчення руслоформуючих наносів. Для аналізу чинників руслоформування використані системи гідроморфологічних зв’язків, методи статистичної обробки гідрологічної інформації, метод кривих Крессера та прийоми аналізу картографічної геоморфологічної інформації.
    З метою вивчення проявів та наслідків антропогенних впливів застосовано історичний, експедиційний методи та спеціальні методи аналізу гідрологічної інформації.
    Наукова новизна отриманих результатів
    На рівні методолого-методичних проблем та узагальнень:
    · розроблені і вперше реалізовані принципи та методика геогідроморфологічного аналізу закономірностей руслоформування;
    · на основі ГМА апробовано і доповнено геогідроморфологічну класифікацію русел річок стосовно групи структурно-алювіальних русел, виділено класи та підкласи, поглиблено уявлення про особливості умов формування крупноалювіальних та структурно-алювіальних русел на гірських ділянках;
    · значно поглиблено уявлення про ієрархічну дію фактора обмежень у регіонах зі складною геологічною та тектонічною будовою;
    · вперше запропоновано уявлення про субеволюції руслоформування вздовж гірської та напівгірської течії річки.
    На регіональному рівні:
    · розроблено і реалізовано методику формування картографічної бази руслознавчих досліджень (створено серії руслознавчих карт), яка вперше дозволила провести аналіз розвитку русла за період майже 120 років;
    · проведено поглиблений (геогідроморфологічний) аналіз закономірностей еволюції та дії чинників руслоформування вздовж течії Верхнього Пруту;
    · поглиблено знання про характерні та однорідні ділянки русла та заплави Верхнього Пруту, а також вперше описані групи ділянок його субеволюцій, зумовлених особливостями дії чинників обмежень, наносів і реакціями системи потік-русло;
    · обгрунтовано віднесення ділянок русла до підкласів та виділення генералізованих характеристик типів русла Верхнього Пруту, виявлені основні, властиві їм, види морфодинаміки на рівні домінантних форм;
    · проаналізовано історію та основні особливості антропогенного впливу і антропогенних умов розвитку русла та заплави;
    · запропоновано шлях формування підходів до раціонального використання і охорони русла та заплави Верхнього Пруту через розвиток уявлень про річковий геоекологічний коридор.
    Практичне значення отриманих результатів
    Результати досліджень можуть бути використані при проектуванні та експлуатації інженерних споруд, зокрема берегозахисту, а також при плануванні раціонального використання та охорони русла і заплави Верхнього Пруту.
    Результати досліджень використовуються і впроваджені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області і Державним науково-дослідницьким та проектно-вишукувальним інститутом НДІпроектреконструкція”. Матеріали дослідження також впроваджені у навчальний процес з підготовки географів та екологів у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.
    Особистий внесок здобувача
    Автором особисто зібрані та опрацьовані матеріали гідрологічних спостережень, а також картографічні матеріали. Проведено серію експедиційних досліджень. Розроблено та апробовано методику створення серій руслознавчих карт. Застосовано геогідроморфологічний аналіз до вивчення закономірностей руслоформування Верхнього Пруту. Виділено характерні та однорідні ділянки русла та заплави, групи ділянок субеволюцій. Описано основні види морфодинаміки на різних ділянках. Проаналізовано антропогенні умови розвитку Верхнього Пруту і сформульовані завдання підвищення якості геоекологічного коридору.
    Апробація результатів дослідження
    Основні результати досліджень були представлені на наукових конференціях студентів і аспірантів географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2003), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004-2006), і на міжнародних конференціях Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2006) та Гідроекологія річкових русел” (Київ, 2006).
    Публікації
    За результатами досліджень автором опубліковано 10 наукових праць, у тому числі 5 - у рекомендованих ВАК України виданнях. З них три публікації є одноосібними.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Дослідження гідроморфологічних закономірностей розвитку русел річок включають як загальний (глобальний), так і регіональний та місцеві рівні. При цьому вирішуються як задачі синтезу, так і аналізу; вивчення емпіричного матеріалу з нових методологічних та методичних позицій.
    Географічний (гідрологічний, руслознавчий) емпіричний матеріал стосується конкретних, територіально прив’язаних об’єктів у всій їх різноманітності. Його аналіз включає виділення самих об’єктів, поділ їх на частини, вивчення основних, визначальних зв’язків та впливів, включення у басейнові системи.
    Якщо геогідроморфологічний підхід, як складова руслознавчого синтезу, спрямований на вивчення узагальнюючих, генералізованих законів, то геогідроморфологічний аналіз (ГМА) спрямований на роботу з конкретними об’єктами. (Номотетичний та геопросторовий аспекти досліджень).
    ГМА це комплекс модернізованих методів та прийомів геопросторово спрямованого вивчення натурних руслознавчих матеріалів із врахуванням самоорганізаційних законів розвитку СПР. Матеріали упорядковуються по річкових системах та басейнах.
    Для реалізації ГМА у дослідженнях руслоформування Верхнього Пруту були використані, видозмінені та вдосконалені відповідні методи (способи, прийоми).
    Розроблено і реалізовано комп’ютерний варіант створення серій руслознавчих карт, у першу чергу з метою порівняння положень русла за багаторічний період.
    Підготовлені і проведені експедиційні дослідження.
    Особливі методи і прийоми використані у дослідженні чинників руслоформування, однорідних ділянок русла та заплави, антропогенних умов їх розвитку.
    В цілому, запропонована у дисертації методика реалізації ГМА застосована (до Верхнього Пруту) вперше і показала свою ефективність.
    2. Чинники руслоформування розглянуто у дисертації у геопросторовому відношенні ієрархічно, тобто через зміни умов руслоформування вздовж течії. Стосовно поділу річки на особливі ділянки провідним виступає чинник обмежень. Найвищий рівень поділу пов’язаний з перетином тектонічних структур земної кори першого порядку (Українські Карпати, Передкарпаття та Східноєвропейська рівнина). Нижчі рівні поділу пов’язані із впливом структурних, морфотектонічних особливостей територій (долин). В умовах висхідних неотектонічних рухів та складної тектонічної будови долини Верхнього Пруту дія чинника обмежень також складна, ієрархічна. Це простежується в особливостях функціонування СПР на різних рівнях.
    Чинник наносів на Верхньому Пруті має характерні для гірських річок прояви. Крупність руслоформуючого алювію в цілому зменшується вниз за течією. Але у горах зміни неодноспрямовані і нерівномірні. У напівгірській течії збільшенню крупності сприяє впадіння р. Черемош. Піщане русло не формується в межах Верхнього Пруту.
    Дія чинника водно-гідравлічного режиму пов’язана переважно з проходженням паводків різної величини та тривалості. Рух паводкового потоку, процеси руслоформування і транспорту наносів це різні прояви функціонування цілісної СПР. Водночас вони змінюються вздовж течії річки. Вивчення таких змін становить важливу наукову задачу, але, нажаль, для її вирішення бракує інформації. У дисертації в першу чергу проаналізовано дані стаціонарних гідрологічних спостережень. По пунктах Яремче та Чернівці побудовано комплекси гідроморфологічних залежностей. Також вивчені особливості руслоформування. У Яремче зрушення маси наносів (V/V0 ≈1) відбувається при витратах води забезпеченістю 20-25 %, а Fr досягає 1 при витратах менше 10%.
    У Чернівцях поріг масового зрушення наносів спостерігається при витратах води забезпеченістю 25%. (Це також відповідало виходу води на заплаву, у середині ХХ століття, що вказувало на порівняно збільшену її відносну висоту). Паводки зі значною активізацією руху мезоформ русла починаються від витрат приблизно 2600-2800 м3/с, забезпеченістю менше 10%. (Слід зазначити велику антропогенну специфіку ділянки русла у Чернівцях).
    Аналіз сучасних змін дії чинників руслоформування виконано також у дослідженні антропогенного впливу та антропогенних умов розвитку русла Верхнього Пруту.
    3. За ознакою належності до переважаючого впливу основних тектонічних структур та із врахуванням геогідроморфологічної класифікації русло Верхнього Пруту поділено на дві характерні ділянки: 1) гірської течії річки; 2) напівгірської течії.
    Наступним є провідний рівень поділу виявлення однорідних ділянок русла та заплави (ОДРЗ).
    У горах для цього враховувались дані експедиційних досліджень, картографічна інформація. Всього на ділянці від витоків до смт. Делятин виділено 16 ОДРЗ. Якщо досліджувати угрупування ділянок з переходами від менш розвинутого алювіального середовища до більш розвинутого, то отримуємо висновок про об’єктивне існування груп ділянок субеволюцій (параґенезів). У гірській частині течії їх нараховується сім. Це відповідає особливостям формування поздовжнього профілю річки, та, відповідно, впливу провідних тектонічних структур в межах гір.
    В межах напівгірської течії Верхнього Пруту виділено також 16 ОДРЗ. Їх розташування та специфіка тектонічно зумовлені. Спочатку це Делятинська улоговина та вплив підняття Слободи Рунгурської. Потім, в межах алювіальної рівнини субпаралельної до гір, вплив складної (зокрема блокової) тектоніки Передкарпаття. Нами показано, що поділ на ОДРЗ можна чітко та об’єктивно унаочнити накресливши провідну, тектонічно зумовлену лінію передгірної течії Верхнього Пруту.
    На фоні напівгірської течії також можна виділити декілька угрупувань ОДРЗ субеволюцій руслоформування. Їх власне є три: поєднання ділянок в районі сіл Добротів, Саджавка та Іванівка; від с. Товмачик до гирла р. Черемош; група ділянок нижче гирла р. Черемош.
    4. Геогідроморфологічний аналіз умов та проявів руслоформування на ділянках гірської течії Верхнього Пруту з використанням картографічної інформації, експедиційних обстежень, даних гідрологічних спостережень, геоморфологічних даних та інших матеріалів дозволив принципово уточнити схему виділення ОДРЗ і виявити основні їх особливості. Зокрема, показано, що ділянки формуються групами із закономірним проявом субеволюцій руслоформування вздовж течії, що викликано дією геолого-тектонічних факторів. Також вироблені пропозиції щодо розвитку (доповнення) геогідроморфологічної класифікації русел річок. А саме, в межах групи структурно-алювіальних русел запропоновано виділяти наступні класи: поріжно-водоспадні русла (ПВР) та структурно-глибово-алювіальні русла (СГАР); підкласи: до СГАР можна віднести прямолінійні (СГАР - 1) та звивисті (СГАР - 2). Слід зауважити, що на ділянці ХІV є локальна вставка структурного русла, а саме Яремчанський водоспад.
    Аналіз кроків домінантних алювіальних форм приводить до висновку про те, що у горах вони переважно вторинні, тобто явно менші, ніж повинні були б бути відповідно до Qр/ф. Імовірно тут впливають значне стиснення (S=8) та особливості дії (самоорганізації) потоку під час проходження паводків.
    Значні планові деформації гірського русла Верхнього Пруту нами не виявлені. Вертикальні деформації у референційних умовах слабко виражені.
    Незначний розвиток ділянок алювіального русла в гірській частині течії Верхнього Пруту відповідає великій інтенсивності впливу чинника обмежень. Слід також зауважити, що закономірні зміни поздовжніх похилів у межах субеволюцій є реакцією СПР на дію чинника обмежень.
    5. Аналіз умов та процесів розвитку русла і заплави на напівгірських ділянках течії Верхнього Пруту у відносно мало антропогенно змінених (референційних) умовах за періоди 60-120 років (на різних ОДРЗ) дозволяє значно розвинути та уточнити попередні уявлення про руслоформування на цих ділянках, а також зробити обґрунтовані висновки про те, що:
    а крім перших двох-трьох ділянок русло та заплава річки розвиваються на фоні широкої алювіальної рівнини. Здавалося б, повинні бути вільні умови розвитку. Тим не менш, переважають умови адаптації, бічних обмежень. Вікова смуга руслоформування та заплава в межах багатьох ОДРЗ мають значно змінну ширину (не рівні контури). Річка ніби із зусиллями формує водо-наносо-транспортний (пропускний) коридор серед низьких терас та у притисненнях до бортів долини. Це ще раз підтверджує необхідність поглибленого вивчення структури та умов дна долини, уваги до проявів дії чинника обмежень.
    б в умовах адаптації і значного транспорту придонних наносів (у природніх умовах) виникають складні схеми багаторічного розвитку форм русла. До того ж вони не зовсім однорідні в межах ОДРЗ. До основних можна віднести наступні схеми: 1) утворення та відмирання довгих значно відокремлених бічних проток (та, відповідно, крупних комплексних островів) на ділянках значних розширень дна долини, змін поздовжніх похилів та відкладання руслоформуючих наносів; 2) розвиток та зникнення (причленування) островів осередків співмірних з кроком основних форм; 3) відносно вільний розвиток звивин з їх спрямленням (при цьому можуть утворюватись, або не утворюватись острови, що пов’язано з можливим занесенням верхів’їв бічної протоки); 4) розвиток адаптованих, однобічних звивин з їх наступним спрямленням та відмиранням; 5) розвиток сегментних (обмежених) звивин (також з можливим спрямленням відторженням пляжів, або утворенням затонів). Слід також зауважити, що основні схеми здебільшого значно ускладнені великою різноманітністю вторинних процесів (другорядних, внутріруслових форм).
    Темпи планових деформацій основних руслових форм у випадках поступальних зміщень становлять 5-10 м/рік. У деяких випадках локальні, другорядні та менш тривалі деформації можуть відбуватися з темпами 15-20 м/рік.
    Порівняння картографічних та інших матеріалів дає також можливість виділяти і вивчати багаторічну смугу руслоформування та заплаву. В умовах переважання бічних обмежень різниця між ними, на більшості ділянок, незначна. Вона виникає лише на окремих локальних ділянках де, як правило, видно стариці та староріччя більш віддалені від сучасного положення русла. Вони потребують окремих досліджень.
    Виділення провідних схем розвитку і вивчення багаторічної смуги руслоформування Верхнього Пруту є важливим кроком у руслознавчих дослідженнях річок Карпато-Подільського регіону України в цілому. Вони, у поєднанні з вивченням особливостей (спектрів) процесів під час проходження руслоформуючих паводків, дають принципову основу для виділення закономірностей розвитку русел та заплав. Отриманні знання мають також велике практичне значення.
    в аналіз особливостей будови та розвитку русла на ділянках напівгірської течії у референційних умовах показав, що основними генералізованими характеристиками типів русла є звивисте, звивисто-розгалужене та розгалужене з S = 2 або 1 (деколи 4) в межах КАР 3 (та на межі з Молдовою КАР - 4). Особливості розвитку на рівні підтипів пов’язані з умовами адаптації (обмежень) та з гирлом р. Черемош. Основним співвідношенням Вз/Вр є 1-3. Особливістю адаптації є відсутність дефіциту наносів. Вона викликана загальним (диференційованим, блоковим) неотектонічним підняттям території Передкарпаття.
    г провідні параметри русла та домінантних руслових форм (ширина, крок) зберігались у природніх умовах на протязі майже 100 років. Це означає статистичну стабільність функціонування СПР не дивлячись на складний паводковий режим річки. Порівняння даних про кроки та діапазони руслоформуючих витрат води Верхнього Пруту з генеральною геогідроморфологічною залежністю L = f(Q) показало, що активним у геоструменевому розумінні можуть бути тільки форми з кроком приблизно 1 км. Вони утворюються далеко не на всіх ділянках та, імовірно, внаслідок дії найбільших паводків. Вони ж часто ускладнені формами меншого розміру. Активні стани СПР потребують більш детальних досліджень.
    6. Основними чинниками антропогенного впливу на досліджувану річку є: зарегулювання протипаводковими гідротехнічними спорудами і видобування алювію з руслових та заплавних кар’єрів. Важливою стороною впливу на русло є берегоукріплення (дамби обвалування, кріплення берегів, шпори та ін.). Ще на початку ХХ століття існувала система регулювання річки на ділянці в декілька десятків кілометрів (в районі м. Чернівці).
    Вивчення переходу до антропогенних умов потребує вирішення питання про критерії їх виділення, про інтенсивність та види антропогенних впливів, які повинні враховуватися. Зважаючи на те, що у даній дисертації не ставилось завдання зробити оцінку гідроморфологічної якості русла р. Прут, основним аспектом виділення референційних та антропогенних умов приймається власне руслознавчий, тобто зміна характеру руслоформування на рівні основних форм.
    Зміни планових форм можна аналізувати за допомогою картографічних матеріалів (включаючи космознімки), а також шляхом експедиційних досліджень. Період від 1970 1980 рр. достатньо забезпечений картографічною та космічною інформацією.
    Використання інформації гідрологічних спостережень для вивчення анропогенного впливу включає різні методичні прийоми. Нами розглянуті порівняння поперечних профілів русла, зміни положення кривих витрат і застосовано метод аналізу багаторічних змін мінімальних річних рівнів та витрат води. Водночас хронологічні графіки мінімальних рівнів можуть вказувати на імовірні зміни висотного положення русла, якщо при цьому враховуються хронологічні графіки змін мінімальних витрат води. Їх (рівнів) зміни за період приблизно від 1970 року до теперішнього часу в цілому відповідають інформації про зміни положення кривих витрат. Пониження відміток русла зафіксоване на поперечниках не може абсолютно точно відповідати вище наведеному опису, оскільки потік (СПР) володіє властивістю саморегуляції. Відповідність є генералізованою і наближеною.
    Сумісний аналіз хронологічних графіків мінімальних рівнів, кривих витрат і графіків поперечних перетинів по пунктах гідрологічних спостережень показує, що перший метод може використовуватись для орієнтовної оцінки просадок рівнів і пониження висотних відміток русла. З метою оцінки обґрунтованості використання методу нами обраховані коефіцієнти кореляції між згладженими мінімальними рівнями та рівнями, знятими з кривих витрат при нормі стоку (Q = 75 м3/с) на р. Прут в м. Чернівці та, для порівняння, на р. Сірет в м. Сторожинець. Для цього побудовані графіки змін відповідних рівнів у часі, з яких використано інформацію за період 1976-2006 рр. для м. Чернівці та 1964-2006 рр. для м. Сторожинець. Значення коефіцієнтів кореляції становить 0,96 та 0,93 для Чернівців та Сторожинця відповідно, що вказує на обгрунтованість застосування даної методики.
    Оперативну оцінку змін гранулометричного складу наносів під дією антропогенних чинників можна проводити використовуючи фотограмметричний метод.
    7. Гірська частина Верхнього Пруту не так сильно відчуває на собі вплив антропогенного чинника, як передгір’я. Пов’язане це з меншим селітебним навантаженням на долину річки та особливими геогідроморфологічними умовами розвитку СПР. Хоча на певних локальних відрізках спостерігається антропопресинг. Його вплив відчувається на жорсткому закріпленні окремих ділянок берегів і на особливостях внутріруслових процесів (зокрема, відбір алювію, зміни його складу, зміни дрібних форм). В цьому розумінні власне і розглядаються антропогенні умови. На ділянках стійкого структурно-алювіального русла значних односпрямованих вертикальних деформацій не виявлено. Це ж підтверджують дані спостережень у пункті р. Прут м. Яремче.
    Антропогенні чинники впливу на процеси формування СПР напівгірської частини течії р. Прут призвели до таких її змін: зменшення ширин русла, відмирання окремих значних проток, звуження багаторічної смуги руслоформування, зміни типу русла з розгалуженого на однорукавне (на більшості ОДРЗ), зникнення окремих звивин (спрямлення), на деяких ділянках зменшення кроків домінантних форм тощо. Необхідно відмітити також, що деякі населені пукти (села Саджавка, Верхнє, Нижнє, Стрілецький Кут) входять до межі багаторічної смуги руслоформування.
    Дані про врізання річки у першу чергу вивчались по пунктах гідрологічних спостережень, а саме р. Прут м. Чернівці. Пряму інформацію про зміни положення русла дають поперечні профілі. Криві витрат відображають водночас особливості гідравліки потоку. А мінімальні рівні можуть крім того залежати ще й від умов формування водності річки. В районі м. Чернівці на 2004-2005 рр. величина просадки рівнів складала приблизно 1,5 м за співставленням кривих Q = f(Н) та мінімальними рівнями, а за суміщенням поперечних профілів річки - біля 3 м. Розбіжності в даних можуть бути пов’язані з тим, що на положення кривих витрат впливає зменшення швидкостей, а зміни поперечного профілю вказують на морфологічну динаміку дна річки. У зв’язку з врізанням значно більше проявилися донні пороги, пов’язані із включеннями щільних пісковиків у неогенові глини, загострились проблеми використання інженерних споруд та деякі інші.
    Внаслідок антропогенних змін параметрів русла та заплави, процесів руслоформування Верхнього Пруту спостерігаються складні ланцюги (комплекси) переважно негативних наслідків. До них можна віднести: посилення бічних обмежень; зміни рівнів та режиму підземних (алювіальних) вод, умов водопостачання та водовідведення; активізацію зсувних процесів на частині схилів долини; зміни гідроекосистем, рибопродуктивності; зміни відносних висот заплави та терас і, як наслідок, зміни умов функціонування ландшафтів; зміни зон затоплення; зміни умов функціонування інженерних споруд; зміни рекреаційної та туристичної цінності (якості) річки та прилеглих територій; зміни гранулометричного складу руслоформуючих наносів (зменшення крупності) та інші. Цілком очевидно, що: а все це є зворотною реакцією СПР, яку потрібно було передбачити при плануванні регулювання річки та її раціонального використання”; б проблема з чисто” технічної переросла у болючу екологічну, соціально-економічну. Вона потребує відповідного комплексу досліджень.
    8. Аналіз інформації про різні види антропогенного впливу приводить до висновку про переважання дії двох основних факторів (за останні 30-50 років). До них належить стискання екологічного коридору, у першу чергу дамбами обвалування, і відбір річкового алювію. Разом вони призводять до значних змін у руслоформуванні, транспорті наносів, гідравлічному режимі потоку, функціонуванні та якості природних комплексів в цілому. Єдиним позитивним наслідком такого роду антропопресингу є пониження загальної імовірності затоплення частини прибережних територій. Але, водночас, негативним є пониження рівнів ґрунтових вод, зміни у ландшафтах і господарстві.
    Для підвищення якості геоекологічного коридору Верхнього Пруту рекомендуємо наступне:
    · Обмежити і в найближчі роки заборонити відбір алювію з екокоридору. Забезпечити функціонування альтернативних екологічно збалансованих джерел будматеріалів.
    · Організувати інвентаризацію стану гідротехнічних споруд, що розташовані на прилеглих до річки територіях. Розробити і здійснити заходи по оптимізації їх функціонування. Провести соціально-економічний та екологічний аналіз балансу провідних напрямків використання екологічного коридору на перспективу. Розвивати систему еколого-економічних важелів.
    · Організувати моніторинг Верхньопрутського екологічного коридору. Створити відповідну інформаційну систему на якісній інформаційній базі. Організувати поглиблені дослідження стану найбільш важливих проблемних ділянок (м. Коломия, села Неполоківці, Глинниця, Мамаївці, м. Чернівці, м. Новоселиця тощо). Включити ці дослідження в програми взаємодії з Європейським Союзом. Зокрема переглянути схеми захисту населених пунктів від наводнень (затоплень) у зв’язку з антропогенними змінами в режимі водних потоків, а також у контексті розвитку екологічного коридору.
    · Уточнити положення і статус Верхньопрутського коридору в екологічній мережі області, а також у програмі її сталого розвитку. Вивчати і впроваджувати передовий досвід у формуванні та оптимальному функціонуванні річкових екологічних коридорів, принципи Водної Рамкової Директиви ЄС.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алексеевский Н.И. Движение наносов и русловые процессы / Алексеевский Н.И., Чалов Р.С. М. : Изд-во МГУ, 1997. 166 с.
    2. Антроповский В.И. Гидроморфологические зависимости и их дальнейшее развитие / Антроповский В.И. // Труды ГГИ. 1970. вып. 169. С. 34-87.
    3. Артамонов К.Ф. Устойчивые русла горных рек / Артамонов К.Ф. // Доклады секции русловых процессов Научного совета ГКНТ. Л. : Гидрометеоиздат, 1986. вып. 1. С. 12-20.
    4. Багров М.В. Землезнавство / Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. К. : Либідь, 2000. 462 с.
    5. Базилевич В.А. Расчёт деформаций дна и берегов гравийно-галечных русел / Базилевич В.А. // Гидротехническое строительство. 1976. №11. С. 31-34.
    6. Базилевич В.А. Изменение состава донных наносов в процессе деформации речного русла / Базилевич В.А. // Водные ресурсы. 1979. №6. С. 105-117.
    7. Базилевич В.А. Экспериментальные исследования размыва берегов гравийно-галечных русел / Базилевич В.А. // Гидравлика и гидротехника. 1982. вып. 35. С. 60-65.
    8. Барышников Н.Б. Морфология, гидрология и гидравлика пойм / Барышников Н.Б. Л. : Гидрометеоиздат, 1984. 280 с.
    9. Барышников Н.Б. Динамика русловых потоков и русловые процессы / Барышников Н.Б., Попов И.В. Л. : Гидрометеоиздат, 1988. 456 с.
    10. Барышников Н.Б. Антропогенное воздействие на русловые процессы / Барышников Н.Б. Л. : Изд-во ЛГМИ, 1990. 140 с.
    11. Беркович К.М. Экологическое русловедение / Беркович К.М., Чалов Р.С., Чернов А.В. М. : ГЕОС, 2000. 332 с.
    12. Боровков В.С. Русловые процессы и динамика речных потоков на урбанизированных территориях / Боровков В.С. Л. : Гидрометеоиздат, 1989. 286 с.
    13. Бортник С.Ю. Морфоструктури центрального типу території України: просторово-часовий аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора геогр. наук : спец. 11.00.04 Геоморфологія та еволюційна географія” / Бортник С.Ю. К., 2002. 33 с.
    14. Бухин М.Н. Основные типы русел Украинских Карпат / Бухин М.Н., Кафтан А.Н., Базилевич В.А. // Мелиорация и водное хозяйство. 1974. вып. 29. С.74-84.
    15. Бухин М.Н. Морфометрические характеристики русел предгорных участков рек Украинских Карпат / Бухин М.Н. // Природные условия и природные ресурсы Украинских Карпат. Респ. межвед. сборник. К., 1968. С. 227-231.
    16. Бухин М.Н. О некоторых зависимостях между морфометрическими характеристиками русел предгорных рек / Бухин М.Н. // Доклады АН УССР. 1964. №1. С. 50-53.
    17. Бухин М.Н. Экспериментальные исследования самоотмостки русел предгорных участков рек / Бухин М.Н., Онищук В.В. // Мелиорация и водное хозяйство. 1976. вып. 38. С. 44-50.
    18. Великанов М.А. Гидрология суши / Великанов М.А. Л. : Гидрометеоиздат, 1948. 530 с.
    19. Великанов М.А. Динамика русловых потоков / Великанов М.А. Л. : Гидрометеоиздат, 1949. 473 с.
    20. Великанов М.А. Русловой процесс / Великанов М.А. М. : Физматгиз, 1958. 369 с.
    21. Великанов М.А. Гидрология суши / Великанов М.А. Л. : Гидрометеоиздат, 1964. 403 с.
    22. Виноградов В.А. Натурные исследования морфологии и гидравлики излучин свободного меандрирования / Виноградов В.А. // Труды ГГИ. 1970. вып. 183. С. 119-137.
    23. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання / Вишневський В.І. К. : Віпол, 2000. 376 с.
    24. Вівчарик В.П. Аналіз співвідношення елементів гідрографічної системи Прут-Дністровського межиріччя з тектонічними порушеннями осадової товщі / Вівчарик В.П. // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : наук. збірник. К. : ВГЛ Обрії”, 2004. Т. 6. С. 352-359.
    25. Влияние выемок грунта из русел рек на развитие необратимых русловых деформаций / [Кузнец А.Я., Кафтан А.Н., Литовчук А.И., Соловейко Л.Т.] // Мелиорация и водное хозяйство. 1984. вып. 61. С. 59-62.
    26. Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЕС / [Алієв К., Відєніна Ю., Закорчевна Н. та ін. ; пер. Лозанський В.]. К., 2006. 168 с.
    27. Воропай Л.І. Українські Карпати / Воропай Л.І., Куниця М.О. К. : Радянська школа, 1966. 167 с.
    28. Географія України : атлас К. : НВП Картографія”, 1999.
    29. Геренчук К.И. Опыт геоморфологического анализа тектоники Прикарпатья / Геренчук К.И. 1956. Т. 88. вып. 1.
    30. Геренчук К.И. О речных перехватах в Прикарпатье / Геренчук К.И. Изд-во ВГО, 1947. вып. 3.
    31. Геренчук К.И. Тектонические закономерности в орографии и речной сети Русской равнины / Геренчук К.И. Львов: Изд-во Львов-го ун-та, 1960. 241 с.
    32. Глушков В.Г. Вопросы теории и методы гидрологических исследований / Глушков В.Г. М. : Изд-во АН СССР, 1961. 416 с.
    33. Гончаров В.Н. Основы динамики русловых потоков / Гончаров В.Н. Л.: Гидрометеоиздат, 1954. 416 с.
    34. Гончаров В.Н. Динамика русловых потоков / Гончаров В.Н. Л. : Гидрометеоиздат, 1962. 374 с.
    35. Гофштейн И.Д. Неотектоника Карпат / Гофштейн И.Д. К. : Изд-во АН УССР, 1964. 182 с.
    36. Гришанин К.В. Теория руслового процесса / Гришанин К.В. М. : Транспорт, 1972. 215 с.
    37. Гришанин К.В. Устойчивость русел рек и каналов / Гришанин К.В. Л. : Гидрометеоиздат, 1974. 144 с.
    38. Гришанин К.В. Динамика русловых потоков / Гришанин К.В. Л. : Гидрометеоиздат, 1979. 311 с.
    39. Гришанин К.В. Основы динамики русловых потоков / Гришанин К.В. М. : Транспорт, 1990. 320 с.
    40. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень / Гродзинський М.Д. К. : Лікей, 1995. 233 с.
    41. Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви) : матеріали міжнар. наук.- практ. конф. (м. Рахів, Закарпатська обл., 21-24 вересня 1999 р.). Рахів: Мінекобезпеки та ін., 1999. 399 с.
    42. Жалоба І.В. Інфраструктурна політика австрійського уряду на північному сході монархії в останній чверті ХVІІІ 60-х роках ХІХ ст. (на прикладі шляхів сполучення) / Жалоба І.В. Чернівці: Книги ХХІ, 2004. 520 с.
    43. Загальна гідрологія : навч. посіб. / [Ющенко Ю.С., Гринь Г.І., Масікевич Ю.Г. та ін.]. Чернівці : Зелена Буковина, 2005. 368 с.
    44. Звіт про науково-дослідну роботу. На основі досліджуваних умов і математичних моделей процесів стоку води в гірських водозборах розробити комплексну систему прогнозування стоку в басейні річок Прута та Сірету / М.Сусідко. К. : НДГМ 1, 2000. 86 с.
    45. Знаменская Н.С. Грядовое движение наносов / Знаменская Н.С. Л. : Гидрометеоиздат, 1968. 186 с.
    46. Знаменская Н.С. Системная методология как основа изучения руслового процесса / Знаменская Н.С. // Динамика и термика рек и водохранилищ. М. : Наука, 1984. С. 171-195.
    47. Знаменская Н.С. Связь гидравлических сопротивлений речных русел с масштабными превращениями русловых форм / Знаменская Н.С., Ющенко Ю.С. // Межвузовский сборник научных трудов. Л. : Изд-во ЛПИ, 1987. вып. 98 (ЛГМИ). С. 84-88.
    48. Знаменская Н.С. Некоторые проблемы современных исследований руслового процесса / Знаменская Н.С. // Гидрофизические процессы в реках, водохранилищах и окраинных морях. М.: Наука, 1989. С.83-96.
    49. Знаменская Н.С. Гидравлическое моделирование русловых процессов / Знаменская Н.С. С.-Пб. : Гидрометеоиздат, 1992. 240 с.
    50. Знаменская Н.С. Русловые процессы и определяющие их факторы / Знаменская Н.С. // Водные ресурсы. 2001. Т. 28, № 6. С.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины