МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ТА ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ : Методологические основы ИССЛЕДОВАНИЯ ФАКТОРОВ И ПРОЦЕССОВ формирования химического состава поверхностных вод УКРАИНЫ



  • Название:
  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ТА ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • Методологические основы ИССЛЕДОВАНИЯ ФАКТОРОВ И ПРОЦЕССОВ формирования химического состава поверхностных вод УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 811
  • ВУЗ:
  • Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УкрНДГМІ)
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут
    (УкрНДГМІ)
    Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
    та Національної Академії Наук України



    На правах рукопису



    Осадчий Володимир Іванович



    УДК 556.531.4÷ 556.561+556.11.012+628.1.03





    МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ТА ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ



    11.00.07 гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія





    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора географічних наук





    Київ 2008










    ЗМІСТ




    ВСТУП...


    5




    РОЗДІЛ 1 ПРИРОДНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД..................



    23




    1.1. Оцінка впливу природних чинників на формування мінералізації
    води



    29




    1.2. Оцінка впливу природних чинників на формування вмісту
    кисню........................................................................................................



    40




    1.3. Оцінка впливу природних чинників на формування вмісту
    біогенних елементів........



    45




    1.4. Оцінка впливу природних чинників на формування вмісту
    органічних речовин.........................................



    48




    1.5. Хімічний склад води та фітопланктон................................................


    53




    1.6. Вплив природних чинників на концентрацію іонів водню.......


    56




    1.7. Дослідження умов формування величини рН водних екосистем....


    57




    РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ...........



    74




    2.1. Антропогенний вплив на хімічний склад атмосферних опадів...


    83




    2.2. Оцінка антропогенного впливу на стан поверхневих вод.......


    89




    2.2.1. Оцінка використання водних ресурсів....


    95




    2.2.2. Оцінка найбільш вагомих локальних джерел антропогенного
    забруднення поверхневих вод ..



    96




    2.2.3. Вплив міських агломерацій на хімічний склад поверхневих
    вод.............................................................................................................



    99




    РОЗДІЛ 3 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ РЕЧОВИННИЙ ОБІГ ТА ПОВЕДІНКУ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ.....




    142




    3.1. Розчинення.........


    142




    3.2. Вилуговування..........


    146




    3.3. Сорбція та іонний обмін.......


    148




    3.4. Випаровування..........


    178




    3.5. Дифузія...........


    183




    3.6. Гідроліз та утворення важкорозчинних гідроксидів ............


    194




    3.7. Утворення малорозчинних сполук.........


    200




    3.7.1.Умови утворення карбонатних сполук.
    3.7.2. Утворення малорозчинних сульфідів..


    200
    214




    3.8. Співосадження......


    215




    3.9. Комплексоутворення............................


    223




    3.10. Окисно-відновні процеси...................................................................


    265




    РОЗДІЛ 4 ВИВЧЕННЯ ФОРМ ЗНАХОДЖЕННЯ РЕЧОВИН ЯК ОСНОВА ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ..........................................................



    320




    4.1. Форми знаходження важких металів у воді і порових розчинах.....


    321




    4.2. Форми знаходження важких металів у твердій фазі донних відкладів..................................................................................................................



    337




    РОЗДІЛ 5 НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗЕЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ГІДРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ......................................



    349




    РОЗДІЛ 6 ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ У МЕЖАХ ОСНОВНИХ РІЧКОВИХ БАСЕЙНІВ..........................



    357




    6.1. Басейн Дніпра........................................................................................


    359




    6.2. Басейн Дністра......................................................................................


    375




    6.3. Басейн Дунаю........................................................................................


    382




    6.4. Басейн Південного Бугу.......................................................................


    413




    6.5. Басейн Сіверського Донця...................................................................


    422




    6.6. Басейн Західного Бугу..........................................................................


    443




    6.7. Річки Приазов’я....................................................................................


    460




    6.8. Водні об’єкти Криму...........................................................................


    469




    РОЗДІЛ 7 ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ......................


    477




    УЗАГАЛЬНЕННЯ..................................................................................................


    483




    ВИСНОВКИ............................................................................................................


    515




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................


    521




    ДОДАТКИ...............................................................................................................


    585




    Додаток А Схема української частини басейну р.Сіверський Донець та динаміка зміни головних іонів за довжиною річки



    586




    Додаток Б Заcтосування термодинамічного моделювання хімічних рівноваг у природних водах для оцінки їх стану та прогнозування якості.....................



    588




    Додаток В Характеристика основних точкових джерел забруднення водних екосистем у басейні Дніпра..................................................................................



    665




    Додаток Д Розподіл важких металів (мг/кг с.м.) у різних типах донних відкладів Канівського водосховища на ділянці м.Вишгород с.Стайки........



    696




    Додаток Е Застосування системних гідрохімічних досліджень для оцінки стану та прогнозування якості поверхневих вод (на прикладі водойми-охолоджувача Запорізької АЕС)..........................................................................




    703




    Додаток Ж Загальна характеристика інформаційно-аналітичної програми (ІАС) «Aqua Guard»...............................................................................................



    735




    Додаток З Програма та мережа спостережень за забрудненням поверхневих вод на мережі Державної гідрометслужби України...........................................



    748




    Додаток И Баланс хімічного стоку басейну Дніпра, 1998 р.............................


    771




    Додаток К Хімічний склад і деякі властивості донних відкладів гирлової частини Дніпровсько-Бузького лиману............................................................



    775




    Додаток Л Перелік створів відбору проб у воді Дунаю та схема їх розташування під час проведення експедиції «Голубий Дунай-90», вересень -жовтень1990р........................................................................................................



    790




    Додаток М Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією ..............................................................



    792




    Додаток Н Значення блокових індексів якості води та загального екологічного індексу у межах основних річкових басейнів України за період 1994-2004 рр...............................................................................................




    793




    Додаток П Динаміка зміни хімічного складу поверхневих вод України за період 1990 1992 рр. та 1999 2001 рр........................................................



    799











    ВСТУП
    Актуальність теми. На початку ХХІ сторіччя водні ресурси набувають вирішального значення в економічній безпеці країн. Вони забезпечують всі сфери функціонування суспільства, виступають як важливий природний ресурс, що визначає можливості подальшого економічного та соціально-екологічного розвитку країни [378].
    Якісна питна вода неодмінна умова підвищення рівня життя населення України [103, 148, 179, 258, 454]. Більше 70% населених пунктів в Україні забезпечуються водою з поверхневих джерел. Сполучення ефективного виробництва й збереження навколишнього середовища, у тому числі й водних екосистем одне з найважливіших положень концепції сталого розвитку, виконання якої дозволить разом із розвитком людського суспільства зберегти середовище його існування, у тому числі й поверхневі води [462].
    Незважаючи на зменшення рівня техногенного навантаження на водні екосистеми, що спостерігалося протягом останніх 15 років у зв’язку із спадом виробництва, якість води в останніх до цього часу не набула безпечного для життя людини стану.
    Наукова спільнота стоїть перед викликом розробки прогнозу якості води для забезпечення нормального водокористування в умовах значних економічних та кліматичних змін [178, 357, 403, 467, 479]. Однак, до цього часу практично не вирішено одну з найважливіших фундаментальних проблем гідрохімії, а саме проблему формування хімічного складу і якості поверхневих вод і створення загальної теорії, що погоджує в єдину струнку систему закономірності формування поверхневих вод з урахуванням природних і антропогенних факторів [197]. До теперішнього часу існує розрізнена кількісна оцінка численних фізичних, хімічних, фізико-хімічних, гідрофізичних, гідробіологічних процесів, що відбуваються у системі «атмосферні опади - ґрунтовий комплекс», «вода - завислі речовини - донні відклади», «вода - біота». Значна кількість наукових публікацій здебільшого лише констатує вірогідність тих або інших процесів у різних середовищах водних екосистем, здебільшого без урахування кількісних даних лабораторних досліджень, або результатів термодинамічних розрахунків.
    Дотепер практично не враховується той факт, що поля концентрацій хімічних інгредієнтів у відкритих водних потоках мають нестійкий характер і під впливом різноманітних факторів постійно змінюються в просторі й часі.
    У практиці гідрохімічних досліджень практично не використовується теорія та методи точних наук, перш за все - хімічної термодинаміки для інтерпретації та прогнозу гідрохімічних процесів. На наш погляд, на сучасному етапі розвитку гідрохімії замість емпіричного якісного підходу при аналізі гідрохімічних процесів необхідно впроваджувати та використовувати нові засоби та методи, яки дозволяють кількісно оцінювати та прогнозувати перебіг процесів формування хімічного складу вод на основі методів точних фундаментальних наук. Основою для таких кількісних рішень є важливе методологічне положення про характер зв’язку фізичних, хімічних, гідробіологічних процесів при формуванні хімічного складу поверхневих вод. Воно формулюється наступним чином: у гідрохімії всі процеси визначаються кількісними законами точних фундаментальних наук (фізики, хімії, біології), а зовнішнє природне середовище (фізико-географічні, ґрунтово-кліматичні, геоморфологічні умови визначають граничні умови перебігу цих процесів).
    Тому для створення теоретичної бази формування складу поверхневих вод і одержання достатньої кількості вихідних параметрів для прогнозування якості водного середовища необхідні роботи як на рівні дослідження різноспрямованих процесів, що відбуваються у різних компонентах водних екосистем, так і кількісній оцінці ролі природних і антропогенних факторів у надходженні й перерозподілі хімічних речовин і елементів між окремими середовищами водних екосистем [194, 296, 305, 479].
    У контексті загальних вищезазначених завдань необхідно зосередити зусилля на проведенні досліджень конкретних невирішених питаннях сучасної гідрохімії, без розв’язання яких неможливо одержання нових знань у цій області дослідження.
    Отже, дана робота присвячена розробці нових підходів, технологій і методологій в області теоретичної, експериментальної й прикладної гідрохімії з урахуванням вже існуючих досягнень.
    Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження за проблемою дисертації були виконані згідно з планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (УкрНДГМІ) під науковим керівництвом і за одночасної участі автора як безпосереднього виконавця держбюджетних науково-дослідних робіт, які входили до складу бюджетних програм: Наукове забезпечення гідрометеорологічної діяльності” (1994-2002), Прикладні наукові та науково-технічні розробки з пріоритетних напрямів у сфері гідрометеорологіі” (2003-2006), Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державними замовленнями у сфері гідрометеорології, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів” (2007 р.). Комплексна програми ”Мінеральні ресурси України” (2003-2007рр.); Національної програми з екологічного оздоровлення р.Дніпро та поліпшення якості питної води (1996-2000рр.), Комплексу Державних науково - технічних програм: "Екологічна безпека України” (1997-1998рр.); "Створення технічних та системних засобів моніторингу навколишнього природного середовища” (1997-1998рр); державного замовлення з пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України Охорона навколишнього природного середовища” (1998-1999рр.), Програми з фонду фундаментальних досліджень Міністерства освіти і науки України (2001-2006рр.); Міжнародної програми українсько-канадського співробітництва Розвиток управління навколишнім середовищем в Україні (район басейну р.Дніпро) з Канадським Центром досліджень міжнародного розвитку (IDRC) (1994- 2000рр.), Міжнародної програми Глобального екологічного фонду (GEF) Екологічне оздоровлення міжнародного басейну Дніпра” (2000-2003рр.).
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи є теоретичне обгрунтування, розробка, апробація та реалізація системних гідрохімічних досліджень для оцінки чинників та процесів формування хімічного складу поверхневих вод України з різними масштабами просторового та часового використання гідрохімічної інформації та кінцевим експериментальним підтвердженням отриманих результатів.
    У процесі виконання роботи вирішувались наступні завдання:
    - обгрунтування та формулювання на концептуальному рівні використання теоретичних і методологічних засад системних гідрохімічних досліджень, що базуються на знаннях та параметризації фундаментальних процесів, які визначають закономірності поведінки речовин у такій складній багатокомпонентній системі як поверхневі води;
    - вибір та проведення багаторічних експедиційних базисних досліджень на різних водних об’єктах України для експериментального підтвердження теоретичних припущень та модельних розрахунків;
    - обгрунтування і реалізація теоретичних та методологічних засад експериментальної гідрохімії для оцінки стану і прогнозування якості поверхневих вод;
    - розробка, апробація і впровадження у практику гідрохімічних досліджень сучасних комп’ютерних систем для зберігання, обробки практично необмежених об’ємів гідрохімічної інформації з різними граничними умовами просторового (створ, ділянка річки, річка, водосховище, річковий басейн, поверхневі води України у цілому) та часового (місяць, сезон, рік, багаторіччя) розрішення;
    - розробка, апробація і застосування методів термодинамічного моделювання хімічних рівноваг у природних водах для оцінки їх стану та прогнозування якості;
    - розробка, апробація і впровадження у практику гідрохімічних досліджень широкого спектру новітніх методів та технологій залежно від рівня вирішення завдань та об’єктів досліджень;
    - узагальнення умов формування хімічного складу та якості поверхневих вод України під впливом природних і техногенних факторів;
    - кількісна оцінка сучасного стану і тенденції зміни складу та якості поверхневих вод України за останні 15 років;
    - теоретичне обгрунтування і експериментальна оцінка процесів самоочищення водного середовища та побудова на її основі концепції відновлення якості водних об’єктів.
    Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження поверхневі води України з виділенням та деталізацією їх від рівня головних річкових басейнів (басейни Дніпра, Дністра, Дунаю, Південного Бугу, Сіверського Донця, Західного Бугу, річок Приазов’я та Криму), до окремих суббасейнів та річок, що входять до зазначених басейнів, водосховища дніпровського каскаду, р.Дунай, від м.Відень (Австрія) до м.Ізмаїл, (Україна), Дніпровсько-Бузький лиман, та водоймище- охолоджувач Запорізької атомної електростанції.
    Предмет досліджень розробка методології системних досліджень умов формування складу і якості поверхневих вод України під впливом природних та антропогенних факторів, експериментальна оцінка стану та моделювання фізичних, хімічних, фізико-хімічних і біологічних умов та процесів трансформації, розподілу й акумуляції хімічних елементів, речовин і їх сполук між різними компонентами водних екосистем з метою прогнозування якості води.
    Методи дослідження. Розроблена у роботі методологія системних гідрохімічних досліджень базується на синтезі і використанні у роботі оригінальних методів експериментальної гідрохімії, комп’ютерних інформаційно-аналітичних і розрахунково-прогностичних методів автора та розвитку концептуальних географо-гідрохімічних та гідроекологічних підходів В.І. Пелешенка [360-367], Л.М. Горєва [81-84], Д.В. Закревського [135-139], В.К. Хільчевського [490-495], М.І. Ромася [71, 407, 408], О.І. Денисової [95-97, 70, 72], В.М. Тімченка [248, 463], А.В. Яцика [534], В.М. Самойленка [352, 425, 426], С.І. Сніжка [447, 448], фізико-хімічних підходів Б.Й. Набиванця [244], П.М. Линника [234-246, 276] із залученням положень видатного вченого філософа сучасності В.І.Вернадського про єдність та взаємозв’язок різних типів природних вод та про те, що природні води знаходяться у тісній взаємодії з навколишнім природним середовищем [46-49].
    Для польових, експедиційних та лабораторних досліджень застосовувались як стандартні гідрохімічні методики, так і оригінальні методики, розроблені за участю автора. Значний обсяг матеріалів отримано з допомогою використання методів активних лабораторних експериментів та комп’ютерного термодинамічного моделювання. При дослідженнях структури вертикального забруднення донних відкладів використовували спеціальні системи відбору проб донних відкладів з непорушеною структурою (пневматична пробовідбірна система McKereth, Великобританія та АД-3, Росія). Значна кількість експедиційних досліджень виконана з використанням науково-дослідного судна-лабораторії УкрНДГМІ Георгій Готовчиць”, який обладнано сучасними навігаційними системами, ехолотами, гідрологічними лебідками, системами відбору зразків води, завислих речовин і донних відкладів, моторними човнами та ін. Географічні координати точок пробовідбору фіксувались за допомогою супутникової навігаційної системи TRASPACK ІІ. Глибини в точках пробовідбору вимірювались ехолотом MAGNA EAGLE.
    Для ефективної обробки гідрохімічних та гідрологічних даних Державної гідрометеорологічної служби МНС України та тематичного картографування використовували розроблені нами комп’ютерні інформаційно-аналітичні системи Хімічний склад та якість поверхневих вод басейну Дніпра”, Хімічний склад та якість поверхневих вод України”. Комп’ютерне термодинамічне моделювання здійснено з допомогою створеного програмно-моделювального комплексу ТЕТRA.
    Вихідними матеріалами для узагальнень, апробації та висновків у роботі були результати власних багаторічних досліджень автора у створеній під його науково-організаційним керівництвом та практичній реалізації системі гідрохімічних досліджень локального, басейнового та регіонального рівня, результати багаторічних експедиційних (в тому числі і міжнародних) досліджень, розпочатих у проблемної науково-дослідної гідрохімічної лабораторії географічного факультету Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, (автор працював до 1993 р.), та продовжених у відділі гідрохімії УкрНДГМІ, результати активних лабораторних експериментів та модельних розрахунків, багаторічні матеріали базових спостережень Державної гідрометеорологічної служби, що були адаптовані для ефективного використання у вигляді комп’ютерних баз даних та чисельних взаємопов’язаних блоків обробки гідрохімічної і гідрологічної інформації. Всі вищезгадані дослідження виконувались за безпосередньої участі автора як виконавця та наукового керівника.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому що методологія системних гідрохімічних досліджень в науковому напрямі, розробленому автором, включає:
    - вперше запропоновану та реалізовану ідею використання сучасних інформаційно-аналітичних систем для збереження, обробки, аналізу, передачі, багатовекторного представлення гідрохімічної інформації в ієрархії створ, річка (водосховище), річковий басейн різного рівня, поверхневі води України у цілому з широким набором користувальницьких функцій;
    - вперше сформульовані принципи та засади системних гідрохімічних досліджень на основі розвитку та синтезу основних теоретичних і експериментальних напрямів гідрохімії вивчення процесів формування складу та якості поверхневих вод, регіональної та експериментальної гідрохімії та практичної реалізації зазначених розробок на прикладі поверхневих вод України;
    - вперше теоретично обгрунтовано, методично та методологічно забезпечено й експериментально підтверджено положення про вплив температури води на направленість протікання фізико-хімічних процесів у водному середовищі;
    - вперше, на основі експериментальних робіт та термодинамічних розрахунків зроблену оцінка стану карбонатно-кальцієвої та карбонатно-магнієвої рівноваг у широкому спектрі реальних фізико-хімічних умов водного середовища;
    - вперше обгрунтовано, адаптовано для реальних умов водного середовища, експериментально перевірено та доведено до чисельних розрахунків використання програмно-моделювального комплексу, основаного на рішенні завдань рівноважної термодинаміки для широкого спектру задач (розрахунок рівноважного стану основних гідрохімічних систем, вивчення форм знаходження хімічних елементів та речовин, моделювання їх міжфазових трансформацій);
    - отримані дані стосовно форм знаходження Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Ni, Co, Cd у поверхневих водах основних річок України та виконано моделювання їх змін у широкому діапазоні концентрацій мінеральних та органічних комплексоутворюючих речовин;
    - вперше теоретично обгрунтовані та експериментально отримані дані про фізико-хімічні умови трансформації заліза у водному середовищі, та розраховані чисельні залежності його стану у системі розчин-тверда фаза” від величини рН та концентрації фульвокислот;
    - вперше теоретично обгрунтовано та шляхом послідовних експериментальних робіт і термодинамічних розрахунків доведено до можливості чисельних розрахунків комплекс, який дозволяє оцінити швидкість ремобілізації важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Ni, Co,Cd) із донних відкладів;
    - вперше теоретично обгрунтовано та шляхом чисельних натурних і лабораторних експериментів доведено, що основні процеси трансформації важких металів відбуваються у водному середовищі у системі вода-завислі речовини”; донні відклади для них, за виключенням Mn, практично не відіграють активної ролі у зазначених процесах і є депо для більшості токсикантів;
    - вперше встановлено та підтверджено експериментальними дослідженнями і результатами фізико-хімічного термодинамічного моделювання, що в умовах підігрітих вод інтенсифікуються біологічні і фізико-хімічні процеси, наслідком яких є зрушення рівноважного стану карбонатно-кальцієвої і карбонатно-магнієвої систем у бік утворення важкорозчинних сполук типу кальциту (СаСО3тв.фаза), а в водоймищах-охолоджувачах АЕС, ТЕЦ і магнезиту (МgCO3тв.фаза); карбонатно-кальцієва система як у звичайних водних об’єктах так і у водоймах-охолоджувачах схильна до перебування в метастабільному пересиченому стані;
    - вперше встановлено, що не зважаючи на значну кількість хімічних речовин техногенного походження, що надходить у водне середовище, більшість річок, озер та водосховищ України до теперішнього часу не втратила здатності до самоочищення;
    - на прикладі каскаду дніпровських водосховищ показано, що водні об’єкти це потужні біогеохімічний бар’єри. За сучасних фізико-хімічних, гідрологічних і гідробіологічних умовах, що склалися у водосховищах, потік поллютантів (після їх надходження у водне середовище) направлений в донні відклади. За рахунок зазначених факторів і процесів відбувається самоочищення водного середовища від різноманітних класів хімічних речовин;
    - вперше запропоновано комплексні підходи, методи та методики оцінювання надходжень, розподілу, трансформації, акумуляції та можливої ремобілізації забруднювальних речовин для оцінки та прогнозування стану водних об’єктів;
    - вперше, на основі вивчення структури вертикального забруднення донних відкладів водосховищ дніпровського каскаду, р.Дунай та Дніпровсько-Бузького лиману важкими металами (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Ni, Co, Cd); виконано ретроспективний аналіз рівня антропогенного навантажен
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі наведено результати розробки методологічних основ системних гідрохімічних досліджень, що базуються на поєднанні географічних підходів вивчення умов та чинників формування хімічного складу поверхневих вод, з фізико-хімічними процесами трансформації речовин у водному середовищі, та реалізації запропонованого напрямку на прикладі поверхневих вод України. Уперше, на основі синтезу двох гідрохімічних напрямів отримані нові дані щодо кількісної оцінки впливу природних та антропогенних факторів на формування хімічного складу та якість поверхневих вод усіх великих річкових басейнів України.
    Описані механізми та процеси самоочищення водного середовища від різноманітних класів поллютантів, представлені результати термодинамічних розрахунків та експериментальних робіт цього напрямку. Виконано картування поверхневих вод України за елементами сольового складу, біогенними речовинами, важкими металами, органічними речовинами. Проведено типізацію поверхневих вод України за вмістом розчинного у воді кисню. У роботі отримані наступні наукові і практичні результати.
    1.На основі матеріалів експедиційних досліджень та аналізу багаторічних (1989-2006 рр.) даних базового гідрохімічного моніторингу поверхневих вод України, що здійснюється Державною гідрометеорологічною службою, отримані нові дані щодо умов формування хімічного складу та якості поверхневих вод окремих річкових басейнів під впливом природних факторів. Встановлено, що:
    - фізико-географічне розташування річкових басейнів, їх кліматичні та геоморфологічні особливості, включаючи характер ґрунтово - рослинного покриву, температуру повітря, кількість та інтенсивність атмосферних опадів, льодові явища, випаровування з поверхні водозбірної площі та води, гідрологічний режим річок (витрати та рівні води) разом з гідробіологічними особливостями та рівнем залягання ґрунтових вод головні природні фактори, що прямо або опосередковано впливають на формування хімічного складу поверхневих вод України;
    - для лівобережних приток Дніпра (річки Псел, Орель, Ворскла, Самара), більшої частини басейну Сіверського Донця, річок Приазов’я, р. Інгулець (правобережної притоки Дніпра) отримані відмінні від раніше встановлених закономірностей між витратами води та концентраціями окремих елементів сольового складу і мінералізацією води, що обумовлено значним накопиченням у товщі водно-сольового обміну великої кількості солей в результаті їх випаровувального концентрування;
    - особливості формування розчинених органічних речовин у поверхневих водах України визначаються в першу чергу природними факторами, а саме - режимом водності. Встановлено, що при підйомі рівнів води відбувається збагачення розчиненими органічними речовинами поверхневих вод за рахунок конвективної дифузії. Одночасне збільшення кольоровості води в цей період свідчить про переважно гумусову природу органічних речовин. Встановлена пряма лінійна залежність між витратами води і її окиснюваністю. Залежність між кольоровістю й вмістом у воді заліза дає підставу припустити, що останнє надходить у водне середовище переважно у вигляді комплексних сполук із гумусовими речовинами;
    - отримані нові дані щодо впливу оптичних властивостей води на інтенсивність протікання гідробіологічних та фізико-хімічних процесів. Встановлено, що збільшення вмісту у воді розчинених органічних речовин гумусової природи за рахунок збільшення кольоровості води призводить до значного зменшення фотичного шару і, відповідно, чисельності фітопланктону у водному середовищі. Це, в свою чергу, викликає зміну фізико-хімічних умов водного середовища (газового режиму, окисно - відновних умов, рівноважного стану основних гідрохімічних систем, форм знаходження речовин), направленості трансформації та міжфазового розподілу хімічних елементів;
    2. Проведено, на прикладі басейну Дніпра, оціночні розрахунки впливу урбанізованих територій на якість поверхневих вод показали, що міста впливають переважно на додаткове надходження сполук азоту, фосфору, а також забруднювальних речовин техногенного походження - СПАР, нафтопродуктів, важких металів. Головну роль у цьому відіграють недостатньо очищені стічні води комунальних підприємств. Найменшої мірою урбанізовані території впливають на мінералізацію та іонний склад води. Встановлено, що:
    - точкові джерела забруднення призводять до локального впливу на екосистему річки-приймальника, що характеризується змінами концентрацій окремих параметрів у створах нижче випусків стічних вод. Ступінь впливу стічних вод визначається кратністю їх розведення більш чистими природними водами та здатністю водної екосистеми до ефективного самоочищення.
    3.Уперше виконані системні дослідження щодо кількісної оцінки сучасного стану та динаміки зміни хімічного складу та якості поверхневих вод як окремих річкових басейнів, так і поверхневих вод України у цілому на протязі 1989-2006 рр. Показано взаємозв’язок між економічним спадом в Україні протягом 1990-2003 рр. та зменшенням вмісту забруднювальних речовин в атмосферних опадах і поверхневих водах більшості річкових басейнів України. Встановлено, що:
    - спад промислового виробництва в Україні призвів до зменшення енергоспоживання, викидів стічних вод, використання засобів агрохімії;
    - між зменшенням валового внутрішнього продукту (ВВП), зменшенням енергоспоживання, викидами забруднювальних речовин у атмосферне повітря, зменшенням об’ємів скиду стічних вод та зменшенням вмісту забруднювальних речовин в атмосферних опадах і поверхневих водах існує пряма взаємозалежність;
    - протягом 1989-2002 рр. спостерігалась тенденція до зменшення вмісту забруднювальних речовин в атмосферних опадах та поверхневих водах більшості річкових басейнів України;
    - економічний спад в Україні призвів до покращення екологічного стану поверхневих вод більшості річкових басейнів, однак, однак починаючи з 2003 р. вказана тенденція призупинилась;
    - масштаби змін якості поверхневих вод для різних класів хімічних речовин неоднакові. Найбільші позитивні зрушення відзначені для сполук азоту, сульфатних іонів, важких металів, СПАР, нафтопродуктів, тобто, тих елементів, що надходять у водне середовище переважно за рахунок господарської діяльності;
    - найменше спад господарської діяльності торкнувся загальної мінералізації води. Не зважаючи на зменшення концентрації окремих головних іонів, загальна мінералізація у поверхневих водах окремих річкових басейнів України змінилася мало;
    - для басейнів Сіверського Донця й річок Приазов'я зміни у мінералізації води взагалі не відзначені.
    4. На основі даних експедиційних досліджень, результатів лабораторних експериментів та матеріалів термодинамічних розрахунків отримані нові дані щодо головних фізико-хімічних та гідробіологічних процесів, які визначають трансформацію, міжфазовий обмін, та акумуляцію хімічних речовин у системі «вода завислі речовини донні відклади». Кількісно показано, що:
    - за характерних для більшої частини річкових і озерних екосистем України фізико-хімічних умов водного середовища перерозподіл й трансформація важких металів відбувається у напрямку згори донизу, тобто після надходження у водне середовище частина важких металів внаслідок гідролізу, сорбції, осадження та співосадження переходить з фази розчину у тверду фазу з наступним депонуванням у донних відкладах на ділянках з активними седиментаційними процесами;
    - найбільш несприятливі кисневі умови для води басейнів р. Прип’яті, р. Десни, Київського та Канівського водосховищ обумовлені природними факторами і спостерігаються у зимовий період. При сполученні низьких температур повітря (швидке настання льодоставу), наявності у воді розчинених органічних гумусової природи, амонійних форм азоту й заліза спостерігається різке (до 0,3 мг/добу) зниження вмісту кисню у воді;
    - інтенсивність протікання гідробіологічних процесів визначає внутрішньорічний характер розподілу форм азоту. У пік вегетації, при максимальній чисельності фітопланктону у воді спостерігається мінімальна концентрація його розчинених форм. Отримано кількісні залежності між вмістом амонійних форм азоту й розчиненим у воді киснем.
    5. Виконано термодинамічні розрахунки форм знаходження Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd, Co, Nі у поверхневих водах України. Застосовано методичні підходи та комплексні схеми оцінювання швидкості ремобілізації важких металів із донних відкладів, основаних на розрахунках швидкості молекулярної дифузії. Кількісно показано вплив концентрацій органічних речовин гумусової природи (гумінових і фульвокислот), головних катіонів, величини рН, температури води на зміни форм міграції важких металів. Детально описаний характер їхньої трансформації в залежності від зазначених факторів. Встановлено, що:
    - до важких металів, які утворюють переважно стійкі комплексні сполуки з фульвокислотами відносяться Fe і Cu;
    - далі в порядку зменшення відносного вмісту комплексних сполук із фульвокислотами метали розташовані в наступній послідовності: Pb, Nі, Zn, Co, Cd, Mn. Для Mn переважаючою формою міграції (80-90%)є іонна форма.
    6. На прикладі заліза досліджені основні фізико - хімічні параметри, що лімітують кількість його розчинених форм у водному середовищі. Встановлено, що концентрація у воді фульвокислот та величина рН є основними параметрами, що визначають форму міграції та кількість розчиненого заліза здатного до утримання у водному середовищі. Отримані термодинамічні розрахунки підтверджені результатами лабораторних експериментів і даними натурних досліджень на Канівському водосховищі та р. Десні.
    7.Багаторічні натурні дослідження на водоймищі охолоджувачі Запорізької АЕС та прилеглої акваторії Каховського водосховища дозволили встановити основні закономірності формування хімічного складу поверхневих вод в умовах значного теплового навантаження. Термодинамічне моделювання стану гідрохімічних систем дозволило не тільки прогнозувати їх стан під впливом температури води, а використовувати розроблені технології для вирішення прикладних завдань безпосередньо на Запорізької АЕС. Встановлено що:
    - за рахунок випаровувального концентрування у водному середовищі збільшується концентрація добре розчинних хлоридних та сульфатних солей натрію та калію;
    - підвищення величини рН за рахунок інтенсифікації гідробіологічних процесів призводить до зсуву рівноважного стану карбонатно-кальцієвої системи у бік утворення важкорозчинних сполук карбонату кальцію (СаСО3 (тв. фаза)) і виведення їх із фази розчину, що призводить до неефективної роботи систем охолодження енергоблоків внаслідок накипоутворення;
    - за рахунок співосадження на твердій фазі CaCO3 відбувається часткове виведення із фази розчину важких металів.
    8. Розроблено, адаптовано та доведено до реальних розрахунків комп’ютерні інформаційно-аналітичні системи для збереження, обробки та багатовекторного представлення гідрохімічної інформації на рівні створ-річка-річковий басейн-поверхневі води України.
    9. Реалізована у вигляді закінченої комп’ютерної моделі ідея використання термодинамічного моделювання як для вивчення процесів формування хімічного складу поверхневих вод України (розрахунок рівноважного стану гідрохімічних систем, форм знаходження хімічних елементів та речовин у воді та порових розчинах донних відкладів, моделювання їх міжфазових трансформацій), так і для вирішення широкого спектру прикладних завдань.
    10. Зроблено висновок про те, що поверхневі води України мають потужну буферну ємність та властивості до самоочищення. Встановлено, що, не зважаючи на значну кількість хімічних речовин техногенного походження, яка надходить у водне середовище, більшість річок, озер та водосховищ України до теперішнього часу не втратила здатності до самоочищення.
    11. Уперше зроблено теоретичне припущення та на підставі результатів системних досліджень показано можливість відновлення якості поверхневих вод України в умовах росту її економіки.
    Представлені в роботі методичні, методологічно-прикладні та прикладні розробки застосовані при вирішення конкретних екологічних завдань як на окремих водних об’єктах, річкових басейнах, так і при оцінці глобальних екологічних змін поверхневих вод України у цілому.

    Наукові, науково-практичні та прикладні результати роботи можуть бути використані державними органам для оцінки та прогнозування стану довкілля, удосконалення діючої системи моніторингу та прийняття ефективних управлінських рішень.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адамсон А. Физическая химия поверхностей.- М.: Мир, 1979.-568 с.
    2. Айвазян С.А., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика. Исследование зависимостей.- М.: Финансы и статистика, 1985.-487 с.
    3. Алабастер Дж., Ллойд Р. Критерии качества воды для пресноводных рыб.-М.: Легкая и пищевая промышленность,1984.- 343 с.
    4. Алекин О.А. Оновы гидрохимии.- Л.: Гидрометеоиздат, 1970.- 443 с.
    5. Алекин О.А., Бражникова Л.В. Сток растворенных веществ с территории СССР. - М.: Наука, 1964. - 144 с.
    6. Алекин О.А., Ляхин Ю.И. Химия океана.- Л.: Гидрометеоиздат, 1984.- 340 с.
    7. Алекин О.А., Моричева Н.П. Изменение насыщенности карбонатном кальция речной воды при смешении ее с морской водой // Гидрохимические материалы. 1961. Т. 31-32. С. 93-107.
    8. Алекин О.А., Моричева Н.П. Расчет характеристик карбонатного равновесия // Современные методы анализа природных вод. М.: Изд. АН СССР, 1962. С. 158-171.
    9. Алекин О.А., Моричева Н.П. Факторы, нарушающие пресыщенность растворов карбоната кальция // Гидрохимические материалы. 1964. Т. 37. С. 42 48.
    10. Александрова Л.Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации.-Л.: Наука, 1980.- 329 с.
    11. Алмазов А.М. Гидрохимические исследования устьевых областей рек СССР // Гидрохимические материалы. 1967. Т. 45. С. 35-51.
    12. Алмазов А.М. Гидрохимия устьевых областей рек (Северное Причерноморье).- К.:, Наук. думка , 1962.- 254 с.
    13. Алмазов А.М., Денисова А.И., Майстренко Ю.Г., Нахшина Е.П. Гидрохимия Днепра, его водохранилищ и притоков. - К.: Наук.думка, 1967.-316 с.
    14. Аникиев В.В., Волков А. А., Сапожников Ю.А., Хова С.Л., Шумилин Е.Н. Экспериментальное и теоретическое моделирование влияния кислотности на изменение форм нахождения железа и хрома при смешении речных и морских вод // Геохимия. 1986. - № 9. С. 1321 1328.
    15. Аришкевич А.М., Васильева И.В., Тысячный В.П., Баркалов И.С., Щеглова И.С., Ткач М.А. Водоподготовка оборотной промышленной воды бессточных систем водоснабжения // Вопросы химии и химической технологии. 2002. № 5. С.163-165.
    16. Архипова Н.А., Шапкин А.И. Метод нестационарных уравнений в расчете равновесия сложной химической системы // Геохимия. 1988. № 7. С. 1053-1057.
    17. Архипова Н.А.. Веницианов Е.В., Кочарян А.Г.. Дмитриева И.Л, Экспериментальное изучение и математическое моделирование трансформации Hg и Cu в системе вода-донные отложения // Водные ресурсы. 2001. Т. 28, № 1. С. 7 71.
    18. Арчакова А.А. Гидрохимический режим и первичная продукция фитопланктона Истринского водохранилища // Гидробиологический журн. 1983. Т. 19, № 3. С. 24-30.
    19. Афанасьев С.А., Громова Ю.Ф., Мантурова О.В., Трылис В.В., Ткачук Н.Г. Анализ современной гидробиологической ситуации в реках бассейна Припяти // Наукові записки. Серія: біологія. 2001. № 3 (14). Спец. вип.: Гідроекологія. С. 26-28.
    20. Бабенков Е.Д. Очистка воды коагулянтами.- М.: Наука, 1977.- 355 с.
    21. Балашова Н.Б., Верещагин В.М., Зимина Л.М., Никитина В.Н., Сазыкина Т.Г. Роль фитопланктона в формировании химического состава и качества воды водоема-охладителя Ленинградской АЭС // Водные ресурсы. 1990. - № 4. С. 50 57.
    22. Баранов В.А., Бочков Н.М., Быстров И.А., Кочарян А.Г., Радкевич Д.А. Прогнозирование качества воды в водохранилищах с учетом разбавления и самоочищения // Труды IV Всесоюзного гидрологического съезда „Качества вод и научные основы их охраны”. Том 9. Ленинград: Гидрометеоиздат. 1976. С.126-131.
    23. Бейсова М.П., Соломин Г.А., Фесенко Н.Г. К определению кислотных шахтных вод // Гидрохимические материалы. 1964. Т. 37. С. 148-153.
    24. Белоконь В.Н. Формы нахождения тяжелых металлов в донных отложениях Сасыкского водохранилища // Гидробиол. журн. 1989. Т.25, № 3. С. 83 88.
    25. Белоконь В.Н., Нахшина Е.П. Формы нахождения тяжелых металлов в донных отложениях водохранилищ Днепра. Формы нахождения тяжелых металлов в донных отложениях водохранилищ Днепра. II. Кадмий, свинец// Гидробиол. журн.-1990.-26, №2.- С.83-89.
    26. Бесценная М.А., Скакальский Б.Г., Шварцман А.Я. К вопросу усовершенствования системы мониторинга состояния поверхностных вод суши // Метеорология и гидрология. 1998. № 12. С. 103-106.
    27. Бикбулатов Э.С., Скопинцев Б.А., Бикбулатова Е.М., Мельникова Н.И. Распад органического вещества планктона при температуре 8°С в аэробных условиях // Водные ресурсы. 1978. № 1. С. 134-142.
    28. Бикбулатова Е.М., Скопинцев Б.А., Бикбулатов Э.С. Распад органического вещества синезеленых водорослей в аэробных и анаэробных условиях при комнатной температуре (20°С) // Водные ресурсы. 1977. №6. С. 132-147.
    29. Биогеохимия океана.- М.: Наука , 1983.- 368 с.
    30.
    30. ???кстом?ї, спрямований на пілка і Стеблівського водосховища едені наступні розрахунки.Бойченко Е.А. Участие металлов в эволюции биогеохимических процессов биосферы //Геохимия.- 1986.-6.-С.869 - 873.
    31. Браславский А.П. Расчет минерализации воды в водохранилищах // Гидрохимические материалы. 1961. Т. 31-32. С. 72-96.
    32. Бреховских В.Ф., Кременецкая Е.Р. О связи валовой первичной продукции фитопланктона с некоторыми гидрофизическими характеристиками // Водные ресурсы. 2000. Т. 27, № 4. С. 445-448.
    33. Будаговский А.И., Гусев Е.М. Почвенные воды: фундаментальные проблемы и результаты научных исследований// Водные ресурсы, 1999.- Т.26.- №5.- С.540-553.
    34. Бумбу Я.В. Микроэлементы в жизни фитопланктона.- Кишинев:Штиинца, 1976.- 115 с.
    35. Валяшко М.Г. Единство природных вод и современные проблемы гидрохимии // Труды IV Всесоюзного гидрологического съезда „Качества вод и научные основы их охраны”. Том 9. Ленинград: Гидрометеоиздат. 1976. С. 6-18.
    36. Валяшко М.Г. Основные типы вод и их формирование // ДАН СССР. 1955. Т. 102. - № 2. С. 15 37.
    37. Варшал Г.М. О состоянии минеральных компонентов в поверхностных водах // Проблемы аналитической химии , Методы анализа природных и сточных вод .- М.: Наука,1977.-т.2.- С.94 - 107.
    38. Варшал Г.М., Велюханова Т.К., Кощеева И.Я. и др. Комплексообразование благородных металлов с фульвокислотами природных вод и геохимическая роль этих процессов//Аналитическая химия редких элементов. - М.:Наука,1988.-С.112-146.
    39. Варшал Г.М., Инцкирвели Л.Н., Сироткина И.С. и др. Об ассоциации фульвокислот в водных растворах// Геохимия.- 1975, №10.- С.1581-1584.
    40. Варшал Г.М., Кощеева И.Я., Сироткина И.С. и др. Изучение органических веществ поверхностных вод и их взаимодействия с ионами металлов// Геохимия.- 1979, №4.-С.598-607.
    41. Васильчук Т.А. Источники формирования и причины повышения содержания органических веществ в воде днепровского водозабора г.Киева//Вода: проблемы и решения.- Материалы V Международной научно практической конференции.- Днепропетровск.-Гамалія, 1999.- С. 25 27.
    42. Васильчук Т.А., Клоченко П.Д. Динамика содержания биогенных и органических веществ в некоторых притоках Днепра и ее связь с развитием фитопланктона // Гидробиологический журн. 2001. Т. 31, № 1. С. 36-47.
    43. Васильчук Т.О., Клоченко П.Д., Бусигіна О.В. Компонентний склад розчинених органічних речовин р.Прип’ять та його зв’язок з розвитком фітопланктону // Наукові записки. Серія: біологія. 2001. № 3 (14). Спец. вип.: Гідроекологія. С. 182-184.
    44. Васильчук Т.А., Линник П.Н. Углеводы в воде Днепровских водохранилищ // Гидробиологический журн. 1996. Т. 32, № 2. С. 99-104.
    45. Величко И.М., Костикова Л.Е. Роль зеленых нитчатых водорослей в самоочищении водоемов // Гидробиологический журн. 1979. № 4. С. 75-85.
    46. Вернадский В.И. Избранные сочинения.-Т.I.-М.: Изд. АН СССР, 1954.- 696 с.
    47. Вернадский В.И. Избранные сочинения.-Т.IV.-кн.2.-М.: Изд. АН СССР, 1960.- 652 с.
    48. Вернадский В.И. История природных вод. М.: Изд. АН СССР, 1933 1936. Ч.1. Вып.1 3. 528 с.
    49. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения. М.: Наука, 1965.- 654 с.
    50. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання.- К.: Віпол.-2000.- 376 с.
    51. Виявити основні закономірності та провести кількісну оцінку впливу природних і антропогенних факторів у формуванні хімічного складу та якості поверхневих вод України. Звіт про НДР за темою V.2 (заключний) /Осадчий В.І., Осадча Н.М., Манченко А.П. та ін. /УкрНДГМІ Мінприроди України. - № держреестрації 0101U003778. К.: 2001. - 321 с.
    52. Владимиров А.М. Гидрологические аспекты проблемы качества воды // Труды IV Всесоюзного гидрологического съезда „Качества вод и научные основы их охраны”. Том 9. Ленинград: Гидрометеоиздат. 1976. С. 105-112.
    53. Владимиров В.Б., Скуляри М.А. Адаптация черноморской макроводности Ulva Rigida (Ag.) к воздействию ионов меди // Гидробиологический журн. 1986. Т. 22, № 6. С. 58-89.
    54. Водне господарство в Україні /За ред. А.В.Яцика, В.М.Хорєва.- К.: Генеза, 2000.- 456 с.
    55. Волков И.И. Химические элементы в речном стоке и формы их поступления в море (на примере рек Черноморского бассейна) // Проблемы литологии и геохимии осадочных пород и руд.-М.:Наука, 1975.- С.85-113.
    56. Волков И.В., Заличева И.Н. Эколого-токсикологические принципы регионального лимитирования содержания металлов в поверхностных водах // Гидробиол. журн. 1992. Т. 29, № 1. С. 52 57.
    57. Волкова Н.И., Озеров А.М., Пачаджанов Д.Н. Формы нахождения микроэлементов в водах озер Памира // Геохимия. 1988. - № 12. С. 1773 1779.
    58. Володин Б.Б. Взаимосвязь серы и фосфора в питании Microcystis aeruginosa Kürtz // Гидробиол. журн. 1970. Т.6, № 3. С. 59 66.
    59. Воронков П.П. Гидрохимические основания выделения местного стока и способы расчленения его гидрографа//Метеорология и гидрология.-1963.- №8.- С.21-28.
    60. Воронков П.П. Формирование химического состава атмосферных вод и влияние его на почвенные растворы и склоновые воды//Труды ГГИ.- Вып.102, 1963.- С.21-
    61. Врочинский К.К. Пестициды и охрана водных ресурсов.-К.: Урожай, 1987.- 160 с.
    62. Гавриленко Е.Е., Золотухина Е.Ю. Накопление и взаимодействие ионов меди, цинка, марганца, кадмия, никеля и свинца при их поглощении водными макрофитами // Гидробиологический журн. 1989. Т. 25, № 5. С. 54-61.
    63. Гавришин А.И. Гидрохимические исследования с применением математической статистики ЭВМ. М.: Недра, 1974. 144 с.
    64. Гаррелс Р.М., Крайст Ч.А. Растворы, минералы, равновесия.-М.: Мир, 367 с.
    65. Гачичеладзе Г.А., Сванидзе Г.Г. Методика исследования пространственного изменения среднего ионного состава вод горных рек (на примере ГССР) // Водные ресурсы. 1988. № 1. С. 14-23.
    66. Гашкина Н.А. Распределение фосфора в донных отложениях Можайского водохранилища // Водные ресурсы. 2002. Т. 29, № 3. С. 350-357.
    67. Геогриева В.Ц. Влияние светового режима на поглощение фосфора некоторыми синезелеными водорослями // Гидробиологический журн. 1976. Т. 12, № 3. С. 82-86.
    68. Гидробиология водоемов-охладителей тепловых и атомных электростанций Украины/Протасов А.А., Сергеева О.А., Кошелева С.И. и др.- К.: Наук. думка, 1991.- 191 с.
    69. Гідроекологічний моніторинг водних об‘єктів регіону розташування Запорізької АЕС. Математичне моделювання процесів міграції і акумуляції радіоактивних і хімчних речовин у водних екосистемах. Звіт про НДР за договором № 1/96 (заключний) / Осадчий В.І., Осадча Н.М., Кирничний В.В. та ін. / УкрНДГМІ/ Держкомгідромет України. - № держреєстрації 0196U013374. К.: - 1996. -175 с.
    70. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ / Денисова А.И., Тимченко В.М., Нахшина Е.П. и др. К.: Наукова думка. 1989. 216 с.
    71. Гидрохимическое картирование с применением вероятносно-статистических методов. Киев: Вища школа, 1979. 100 с.
    72. Гидрохимия Днепра, его водохранилищ и притоков/ Алмазов А.М., Денисова А.И., Майстренко Ю.Г., Нахшина Е.П.-К.: Наукова думка, 1967.- 315 с.
    73. Гомеля М.Д., Шаблій Т.О. Розробка інгібіторів накипоутворенням для водооборотних систем охолодження //Экотехнологии и ресурсосбережение.- №3, 2000.- С.40-48.
    74. Гомонай В.І., Мільович С.С. Сорбція йонів Сu2+ на деяких цеолітах // Науковий вісник Ужгород. ун-ту. Серія: хімія. Вип. 8. 2002. С. 24-26.
    75. Гончарова Т.О. Изучение форм существования и закономерностей распределения никеля в водных объектах// Автореф. дис. на соискание учен. степени канд. хим. наук. Ростов-на-Дону: Гидрохимический институт Госкомгидромета CCCP, 1980. 20 с.
    76. Гончарова Т.О., Криульков В.А., Панюшкин В.Т., Каплин В.Т. О природе гуминовых кислот, фульвокислот и лигнина // Гидрохим. матер.-1968.-48.-С.112 - 116.
    77. Гончарук В.В., Клименко Н.А., Соломенцев И.М., Лещенко А.В., Ярошевская Н.В., Муравьев В.Р., Пахарь Т.А., Савчина Л.А. Глубокая очистка природной воды при ее повышенной цветности // Химия и технология воды. 2002. Т. 24, № 1. С. 53-63.
    78. Горбачев В.Ф., Серпокрылов Н.С., Бутко А.В. Комплексный учет антропогенных нагрузок при прогнозе качества воды водотоков // Водные ресурсы. 1999. №4. С. 10-13.
    79. Гордеев В.В., Лисицин А.П. Средний химический состав взвесей рек мира и питание океанов речным осадочным материалом// ДАН СССР.-1978.-238,N1.-С.225-228.
    80. Гордин И.В., Кирпичникова Н.В., Винницкая А.А. Идентификация неконтролируемых залповых поступлений сточных вод в нестационарные водотоки // Химия и технология воды. 1990. Т. 12, № 11. С. 967-973.
    81. Горєв Л.М. Основи моделювання в гідроекології. К.: Либідь, 1996. 336 с.
    82. Горев Л.Н., Никаноров А.М., Пелешенко В.И. Региональная гидрохимия.-
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины