УХАНЬ ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД БАСЕЙНУ Р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ : Ухань ОЛЬГА АЛЕКСАНДРОВНА ОСОБЕННОСТИ формирования химического состава и качества поверхностных вод бассейна Г. Северский Донец

Краткое описание

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та основні
завдання її реалізації. Відзначається наукова новизна, практичне значення
отриманих результатів та їхній зв’язок із науковими програмами.
Перший розділ дисертації присвячено детальному вивченню особливостей
кліматичних, гідрогеологічних, геоморфологічних умов формування хімічного
складу поверхневих вод басейну.
Проведений аналіз температурного режиму повітря в басейні Сіверського
Дінця за багаторічний період свідчить про збільшення середньомісячних температур
повітря у 1991–2010 рр. порівняно з періодом 1961–1990 рр., що було взято за
кліматичну норму, в середньому на 1,5–2,2˚С. У сезонному аспекті збільшення
температур відзначалося у зимові місяці.
Атмосферні опади є головним джерелом поновлення водних запасів і вологи у
ґрунтовому покриві. Згідно з кліматичним районуванням України, басейн
Сіверського Дінця належить до району з недостатнім зволоженням, де
середньорічна кількість опадів становить 400–500 мм. Найбільша частина опадів
випадає у літньо-осінній період. Як показали виконані дослідження, кількість опадів
у сучасний період зазнала змін порівняно з кліматичною нормою. Такі зміни носять
різнонаправлений характер: у зимовий період кількість опадів зменшилась у
середньому на 12 мм, а в літньо-осінній, навпаки зросла на 8–10 мм.
Зміна кількості атмосферних опадів неминуче відбивається на показниках
водного стоку. У притоках лісостепової та степової зони витрати зменшувались, а у
річках, що стікають з Донецького кряжа, – збільшувались.
Аналіз внутрірічного розподілу водного стоку в басейні Сіверського Дінця за
останні 100 років свідчить про зменшення витрат весняного водопілля та незначне
зростання витрат води у меженний період (рис. 1). Якщо початок ХХ століття
характеризувався піковими витратами водопілля до 665 м3/с, то в період 1991–
2010 рр. їхні максимальні значення зменшилися майже втричі й становили 239 м3/с.
Важливим джерелом формування хімічного складу поверхневих вод басейну є
ґрунтовий комплекс. На території басейну домінують ґрунти чорноземного типу,
основною особливістю яких, на відміну від інших ґрунтів, є здатність до
накопичення значної кількості обмінних катіонів кальцію та магнію. У лісостеповій
зоні досить поширені значно менше насичені основами опідзолені ґрунти.
Для ґрунтотворних порід степової зони характерним є те, що на понижених
елементах рельєфу вони здебільшого засолені легкорозчинними солями.