СИНОПТИКО-СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУ РІЗКИХ ЗМІН ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ВСЕРЕДИНІ МІСЯЦЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ТЕПЛИЙ ПЕРІОД РОКУ : Синоптико-СТАТИСТИЧЕСКИЙ МЕТОД ПРОГНОЗА резкой смене температуры воздуха внутри МЕСЯЦА НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ В теплый период года

Краткое описание

Український науково-дослідний гідрометеорологічний
інститут

На правах рукопису

ОСТАПЧУК
Валентина Володимирівна

СИНОПТИКО-СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУ РІЗКИХ ЗМІН ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ВСЕРЕДИНІ МІСЯЦЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ТЕПЛИЙ ПЕРІОД РОКУ

11.00.09.
Метеорологія, кліматологія, агрометеорологія”

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник д-р ф.-м. наук
Мартазінова В.Ф.

Київ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

12

РОЗДІЛ 2. СТІЙКІСТЬ МІСЯЧНИХ ТА ДЕКАДНИХ ПОЛІВ ТЕМПЕ-РАТУРИ ПОВІТРЯ В УКРАЇНІ У ТЕПЛИЙ ПЕРІОД РОКУ

24

2.1. Ймовірний стан полів середньої місячної температури повітря на території України

27

2.2. Стійкість полів декадних температур повітря на території України у теплий період року .

34

2.3. Тепловий стан діяльного шару північної частини Атлантичного океану за різкої зміни температури повітря в Україні

43

2.4. Висновки

47

РОЗДІЛ 3. OСОБЛИВОСТІ ТРОПОСФЕРНИХ І СТРАТОСФЕРНИХ АТМОСФЕРНИХ ПРОЦЕСІВ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ ЗА РІЗКИХ ПОТЕПЛІНЬ І ПОХОЛОДАНЬ В УКРАЇНІ У ТЕПЛИЙ ПЕРІОД РОКУ

49

3.1. Матеріали і метод дослідження тропосферних і стратосферних атмосферних процесів за різких потеплінь і похолодань на території України у теплий період року . . .

50

3.2. Положення висотного гребеня у середній тропосфері та нижній стратосфері за різких змін температури повітря в Україні у теплий період року . .

52

3.2.1. Положення висотного гребеня у середній тропосфері і нижній стратосфері за різких потеплінь в Україні у теплий період року

53

3.2.2. Положення висотного гребеня на середньому рівні тропосфери і нижньому рівні стратосфери за різкого зниження температури повітря на території України у теплий період року

57

3.2.3. Особливості формування процесів потепління і похолодання в Україні у теплий період року

63

3.3. Особливості атмосферних процесів на верхніх рівнях стратосфери за різких потеплінь і похолодань на території України у теплий період року

66

3.3.1. Характер поля геопотенціалу у стратосфері за різкого похолодання в Україні у теплий період року .

66

3.3.2. Характер поля геопотенціалу у стратосфері за різких потеплінь на території України у теплий період року .

80

3.4. Висновки .

91

РОЗДІЛ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ СИНОПТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ ХВИЛІ ТЕПЛА І ХОЛОДУ В УКРАЇНІ У ТЕПЛИЙ ПЕРІОД РОКУ . .

93

4.1. Еталони процесів у тропосфері і стратосфері за різких підвищень температури повітря в Україні .

96

4.1.1. Особливості весняних процесів у тропосфері і стратосфері за різких потеплінь в Україні

96

4.1.2. Особливості літніх еталонних полів за різких потеплінь в Україні

103

4.1.3. Особливості осінніх еталонних полів за різких потеплінь в Україні

110

4.2. Еталони процесів у тропосфері і стратосфері за різких знижень температури повітря на території України

117

4.2.1. Особливості весняних еталонних полів за різких похолодань в Україні

117

4.2.2. Особливості літніх еталонних полів за різких похолодань в Україні .

125

4.2.3. Особливості осінніх еталонних полів за різких похолодань в Україні

131

4.3. Еталони атмосферних процесів, що формують короткочасне і тривале потепління і похолодання в Україні у теплий період року

139

4.4. Висновки.

149

РОЗДІЛ 5. Синоптико-статистичний метод деталізо-ваного прогнозу температури повітря на один-два місяці на території України у теплий період року та можливості у ньому методу аналогів атмосферних процесів

151

5.1. Двомісячна квазіперіодичність атмосферних процесів північної півкулі у довгостроковому прогнозі погоди

152

5.2. Метод випадкового аналога для прогнозу погоди

156

5.3. Технологія методу довгострокового деталізованого прогнозу різких змін добової температури повітря в Україні у теплий період року з місячною і двомісячною завчасністю

160

5.4. Висновки

165

ВИСНОВКИ

166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

171

ДОДАТОК

193

ВСТУП

Актуальність дисертації. Дисертаційна робота присвячена вирішенню однієї з найскладніших задач не тільки метеорології, але і наукової думки взагалі -довгостроковому прогнозу погоди (ДПП), а саме довгостроковому прогнозу різких змін температури повітря. Не зважаючи на те, що над цією проблемою активно працювали і працюють вчені та спеціалісти багатьох країн, невисока справджуваність сучасних ДПП не дозволяє говорити про її вирішення.
Науково обгрунтоване передбачення того чи іншого процесу або явища неможливе без розуміння природи його утворення. Тому у дисертаційній роботі за допомогою фізико-статистичного методу проведено аналіз особливостей циркуляції у тропосфері та стратосфері північної півкулі, що формують різкі потепління та похолодання в Україні, який дозволяє зрозуміти природу цих процесів, їх відмінності, зумовлені взаємодією тропосфери і стратосфери, та використовувати отримані вказівки у прогностичній практиці.
Довгострокове прогнозування погоди та її різких змін ускладнюється обмеженістю передбачуваності атмосферних процесів порядка двох тижнів для чисельних методів, тому розробка надійного методу довгострокового прогнозу різких змін температури повітря в Україні з завчасністю поза межею передбачуваності є важливим і актуальним фундаментальним науковим завданням. У даній роботі з метою розробки метода довгострокового прогнозу різких змін температури повітря в Україні використано двомісячну квазіперіодичність атмосферних процесів у північній півкулі, що дозволило збільшити передбачуваність атмосферних процесів та змін температури, зумовлених ними, до двох місяців.
Одержання надійного методу довгострокового прогнозу хвиль тепла і холоду, повторюваність яких в останні десятиріччя збільшилася, є не тільки фундаментальним науковим, але і практично важливим завданням. Як показали сучасні дослідження, різкі зміни температури повітря, які самі наносять значних збитків економіці країни й, особливо, сільському господарству, майже завжди супроводжуються іншими небезпечними атмосферними явищами: градом, зливами, шквалами, ожеледдю, заморозками і т.ін., прогнозувати які дуже складно. Тому успішний прогноз різких хвиль тепла і холоду дозволить покращити успішність прогнозу того або іншого небезпечного явища погоди, що, в свою чергу, розширює актуальність поставленої задачі.
Отримання надійного методу довгострокового прогнозу різких змін температури та ефективне його використання дозволить з великою завчасністю оптимізувати роботу багатьох галузей економіки, перш за все сільського господарства, що дасть суттєвий практичний результат.
Отже, актуальність даної роботи зумовлена фундаментальністю та практичною значущістю розв’язуваних у ній задач.

Робота проводилася відповідно до галузевих планів науково-дослідних робіт Державного комітету України з гідрометеорології: НДР (ДКР) з теми 1.1.1. «Удосконалити метод деталізованого прогнозу погоди (температури, опадів) на місяць з місячною завчасністю для території України» (1996 р.); НДР (ДКР) з теми 1.1.2. «Складання оперативних довгострокових прогнозів температури та опадів на три наступні місяці з деталізацією погодних умов у першому прогностичному місяці» (1997 р.); НДР (ДКР) з теми 1.1.2. «Складання експериментальних наукових довгострокових прогнозів температури та опадів на три наступні місяці з деталізацією погодних умов у першому прогностичному місяці» (1998 р.); НДР (ДКР) з теми 1.2.3. «Адаптація і випробування робочого місця синоптика для оперативного складання деталізованого прогнозу погоди на місяць. Складання наукових щомісячних прогнозів температур та опадів для території України» (2000 р.); 040201 «Удосконалення та розробка коротко-, середньо- та довгострокового прогнозу погоди для території України на основі фізико-статистичних та чисельних методів» (2001-2002 рр.).

Мета дослідження. На основі дослідження характеру великомасштабної циркуляції повітря у тропосфері та стратосфері північної півкулі виявити особливості циркуляції за формування різких змін приземної температури в Україні та отримати фізико-статистичну класифікацію цих процесів. За допомогою використання та узагальнення традиційного поняття аналогічності і двомісячної квазіперіодичності атмосферних процесів у північній півкулі розробити метод деталізованого довгострокового прогнозу різких потеплінь та похолодань в Україні у теплий період року на два наступні місяці.

Основними задачами дослідження є:
· Дослідити стійкість полів температури на території України.
· На основі дослідження характеру великомасштабної циркуляції повітря у тропосфері та стратосфері північної півкулі виявити особливості формування хвиль тепла і холоду в Україні та характер взаємодії процесів у тропосфері і стратосфері за різких змін температури повітря у приземному шарі.
· Отримати класифікацію великомасштабної циркуляції повітря у тропосфері і стратосфері залежно від характеру різкої зміни температури повітря в Україні.
· Побудувати фізико-статистичні еталони атмосферних процесів у тропосфері і стратосфері, що формують хвилі тепла і холоду різної тривалості на території України, та виявити їх головні відмінності і сезонні особливості.
· Розробити метод деталізованого довгострокового прогнозу різких потеплінь та похолодань в Україні у теплий період року на два наступні місяці.

Методи дослідження. У дисертації використовуються методи теорії імовірності, математичної статистики, теорії розпізнавання образів, однорідні ланцюги Маркова, синоптичний аналіз метеорологічних полів.

Новизна одержаних результатів.
У дисертаційній роботі вперше:
· отримано відмінність процесів у тропосфері і стратосфері, що зумовлюють різке потепління та різке похолодання в Україні у теплий період року. Вона полягає у формуванні теплого процесу від поверхні землі, а холодного з нижньої стратосфери і зумовлена вертикальним розподілом температури повітря у тропосфері і стратосфері та характером баричного поля північної півкулі. Обгрунтована інформативність баричних полів нижньої стратосфери для розпізнавання похолодання в Україні.
· розраховано та проаналізовано ймовірності положення баричних гребенів у північній півкулі та отримано найімовірніше та екстремальне положення баричного гребеня, що формує відповідно тривалі та короткочасні зміни температури в Україні, а також виявлено їх сезонні особливості.
· розкласифіковано атмосферні процеси у тропосфері і нижній стратосфері північної півкулі відповідно до зміни приземної температури повітря в Україні та отримано еталони атмосферних процесів на рівнях стандартних ізобаричних поверхонь, що формують хвилі тепла і холоду різної тривалості на території нашої країни у кожному місяці теплого періоду.
· досліджено випадковість аналогічних процесів за потепління і похолодання в Україні та удосконалено підхід до підбору аналогів шляхом уведення обов’язкового тестування їх на аналогічність передісторії.
· на основі узагальнення традиційного поняття аналогічності та двомісячної квазіперіодичності атмосферних процесів у північній півкулі розроблено новий метод та запропоновано технологію деталізованого довгострокового прогнозу різких змін температури повітря в Україні у теплий період року з місячною та двомісячною завчасністю. Схему прогнозу удосконалено за рахунок використання архіву синоптичних ситуацій, що приймали участь у виявленні еталонів, та архіву синоптичних ситуацій двомісячної квазіперіодичності до них.

Обгрунтованість і достовірність результатів.
Обгрунтованість і достовірність одержаних у дисертаційній роботі результатів забезпечується використанням однорідних архівів метеорологічних полів на стандартних рівнях атмосфери, поданих у вузлах регулярної географічної сітки північної півкулі за 1965-2000 рр. Дослідження метеорологічних полів проводилося за допомогою методів математичної статистики, теорії ймовірності, розпізнавання образів. Перевірка ефективності розробленого методу довгострокового деталізованого прогнозу різких змін температури повітря для території України у теплий період року на два наступні місяці проводилася на незалежному матеріалі.

Наукове і практичне значення отриманих результатів
· Вперше отримано, що формування теплого процесу відбувається від поверхні землі, а холодного з нижньої стратосфери, що зумовлено вертикальним розподілом температури повітря у тропосфері і стратосфері та характером баричного поля північної півкулі.
· Отримано класифікацію атмосферних процесів у тропосфері і нижній стратосфері північної півкулі відповідно до характеру зміни приземної температури повітря в Україні.
· Отримано фізико-статистичні еталони атмосферних процесів на рівнях стандартних ізобаричних поверхонь тропосфери і статосфери, що формують хвилі тепла і холоду різної тривалості на території України у кожному місяці теплого періоду.
· Удосконалено підхід до підбору аналогів шляхом уведення обов’язкового тестування їх на аналогічність передісторії.
· Розроблено новий метод деталізованого довгострокового прогнозу різких потеплінь та похолодань в Україні у теплий період року на два наступні місяці.
· Використання запропонованого методу деталізованого довгострокового прогнозу різких потеплінь та похолодань в Україні у теплий період року на два наступні місяці покращить оперативне обслуговування Гідрометслужби України.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи представлені на: ХVІІІ Конференції молодих учених та спеціалістів ГМЦ СРСР (Москва, 1990), ХІV Міжнародній Конференції з метеорології Карпат (Софія, 1989), звітній сесії УкрНДПТІ Агроресурси” (Київ, 1991р.), наукових конференціях НДПУ ім.Миколи Гоголя (Ніжин, 1999р., 2000р., 2001р., 2002р.), у тезах Наукової Конференції з результатів досліджень в області гідрометеорології і моніторинга забруднення природного середовища у державах-учасниках СНД (Санкт-Петербург, 2002р.), звітній сесії Секції метеорології УкрНДГМІ (Київ, 2001р.).

Особистий внесок здобувача. Постановка наукового завдання дослідження зроблена здобувачем спільно з науковим керівником. Статистичні дослідження великомасштабної циркуляції повітря у тропосфері і стратосфері північної півкулі під час різких змін температури повітря в Україні та їх програмна реалізація виконані здобувачем. Аналіз проведених досліджень в області розробки методу деталізованого довгострокового прогнозу різких потеплінь та похолодань в Україні у теплий період року на два наступні місяці та формулювання висновків належить здобувачеві.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені в 4 наукових статтях (у рекомендованих ВАК України виданнях), збірнику доповідей 1 конференції і тезах 1 доповіді.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 190 сторінках машинописного тексту, містить 74 рисунки і 2 таблиці, складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (216 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз статистичних досліджень місячних полів температури повітря, декадних температур повітря на території України, а також зв'язків теплового стану Атлантичного океану і характеру зміни температури на території України показав, що не удалося виявити загальних прогностичних закономірностей. Проте, для окремих місяців теплого періоду виявлено прогностичні зв'язки, що визначаються стійкістю деяких місячних і декадних полів температури повітря і можуть враховуватися при складанні довгострокового прогнозу температури.
2. Проведено статистичний аналіз баричних утворень у тропосфері і стратосфері північної півкулі за різких змін температури повітря біля поверхні землі на території України. Найімовірніше положення висотного гребеня на середньому рівні тропосфери переважно визначає тривале підвищення або зниження температури повітря на території України, у той час як найменше ймовірне його положення призводить до різкої нестійкості температури в Україні. При цьому було виявлено:
· У випадку різкого потепління в Україні теплий висотний гребінь на нижньому рівні стратосфери стає пологішим і менш вираженим, ніж на нижньому рівні тропосфери. Це вказує на формування даного процесу від поверхні землі. Активність теплого висотного гребеня до літнього сезону помітно посилюється на всіх рівнях тропосфери і простягається в стратосфері до рівня 100 мб.
· За різкого похолодання на території України атмосферні процеси мають добру узгодженість у тропосфері і нижньому шарі стратосфери, але при цьому меридіональність циркуляції атмосфери починає формуватися і посилюватися раніше у стратосфері, ніж у тропосфері. Початкове формування холодного процесу у нижньому шарі стратосфери дозволяє завчасно розпізнавати похолодання біля поверхні землі і, зокрема, над територією України.
3. Різке потепління в Україні зумовлене поширенням на її територію субтропічного гребеня, що утворюється при посиленні області тепла у нижньому шарі атмосфери від екватора, і підняттям його у вищі шари атмосфери, що і пояснює пологіший і менше виражений теплий висотний гребінь на нижньому рівні стратосфери, ніж на нижньому рівні тропосфери.
4. Різке похолодання в Україні формується у результаті послаблення екваторіально-тропічної області тепла й опускання у північних широтах із стратосфери у нижчі шари атмосфери холодного повітря, що проникає на територію України в тилу циклонів.
5. Синоптичні процеси, що формують хвилі тепла і холоду в Україні і визначаються посиленням меридіональності атмосферних процесів у тропосфері і нижній стратосфері, зазнають подальшого перетворення з висотою на вищих рівнях стратосфери, де спостерігається самостійна сезонна циркуляція, яка позначається від місяця до місяця у такий спосіб:
· За різкого похолодання в Україні висотна улоговина над Східною Європою у всі місяці теплого періоду добре простежується на рівні поверхні 100 мб; на рівні 50 мб улітку вона практично вироджується, а в перехідні місяці їй відповідає висотний циклон, що є відгуком взаємодії зимового циклонічного стратосферного ЦПВ із тропосферним полярним циклоном.
· Теплий висотний гребінь, що формує потепління в Україні, улітку добре виражений до рівня 50 мб, де йому відповідає гребінь стратосферного антициклонічного вихору. У перехідні місяці над теплим гребенем тропосфери відбувається сезонна перебудова циркумполярного вихору у стратосфері, яка є настільки істотною, що у результаті не дозволяє визначити зв'язок із тропосферою.
6. Для класифікації атмосферних процесів за похолодання і потепління в Україні використано новий підхід, у основі якого лежить виявлення полів-еталонів, тобто атмосферних процесів, що мають найбільшу подібність за критеріями аналогічності з ансамблем атмосферних процесів у даній множині. У результаті були виявлені найінформативніші поля баричних утворень на рівнях поверхні землі, 500, 300 і 100 мб, що формують різкі зміни приземної температури повітря на території України. Було отримано, що спільним для всіх різких потеплінь і похолодань (зміна приземної середньої добової температури повітря в Україні на 6-10 0С і більше за 1-2 доби) є посилення меридіональності атмосферних процесів у тропосфері і стратосфері.
7. Виявлені еталони баричних полів для похолодання і потепління в Україні підтвердили на усіх висотах результати, отримані у висновках 2-5, і дозволили одержати детальніше положення гребенів і улоговин у північній півкулі, а також визначити сезонні відмінні риси еталонних процесів у тропосфері і стратосфері:
· Різке потепління на території України влітку визначається впливом південно-західного виступу азорського максимуму, навесні до нього додається південний виступ субтропічного антициклону, створюючи спільну смугу високого тиску над півднем Європи. Восени вплив азорського максимуму полаблюється, і Україна, найімовірніше, виявляється під впливом теплого баричного гребеня, спрямованого з південного сходу. На середньому рівні тропосфери цим виступам відповідають теплі висотні гребені. Положення висотних гребенів і улоговин на нижньому рівні стратосфери збігається з положенням висотних баричних утворень на середньому рівні тропосфери, що вказує на стійкість процесів циркуляції.
· Різке похолодання в Україні зумовлене ще різкішою, ніж за потепління, меридіональністю атмосферних процесів у тропосфері і стратосфері, стійких із висотою.
8. Класифікація атмосферних процесів за похолодання і потепління в Україні за допомогою полів-еталонів дозволила виділити чотири класи різкої зміни температури повітря на території України - короткочасне і тривале потепління, короткочасне і тривале похолодання. Синоптичні процеси тривалої і короткочасної зміни температури повітря відрізняються переміщенням областей високого тиску на територію України:
· За тривалого похолодання для всіх місяців (із невеликими сезонними відхиленнями) відзначається вторгнення області високого тиску холодного повітря з північного сходу, за короткочасного похолодання відзначається вторгнення області високого тиску холодного повітря з північного заходу в тилу циклона. Два види похолодань об'єднують супровідні процеси, що відносяться до небезпечних і стихійних явищ.
· За тривалого потепління для всіх місяців (із невеликими сезонними відхиленнями) відзначається вторгнення області високого тиску теплого повітря з південного заходу, за короткочасного потепління відзначається вторгнення південної області високого тиску субтропічного походження.
· Отримані еталони синоптичних процесів за потепління і похолодання на території України мають самостійну прогностичну інформацію, важливу для складання прогнозу температури на терміни від 1-3 днів до декількох тижнів.
9. Баричні поля до середини періоду похолодання і потепління практично не розпізнаються і мають високі значення коефіцієнтів аналогічності, тому використання їх для прогнозу може призвести до негативних результатів. Щоб уникнути помилки в прогнозі, всім аналогічним синоптичним процесам необхідно проходити тестування на аналогічність їхньої передісторії в межах 3-5 днів.
10. У результаті узагальнення традиційного поняття аналогічності і двомісячної квазіперіодичності атмосферних процесів у північній півкулі створено новий метод, розроблено робочу схему і технологію деталізованого довгострокового прогнозу хвиль тепла і холоду на території України в теплий період року з місячною і двомісячною завчасністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрейченко Т.Н., Важник А.И., Зверева А.И. Динамико-статистический способ прогноза среднедекадной аномалииприземной температуры воздуха. // Тр. ГМЦ СССР. 1986. - С.84-90.
2. Апасова Е.Т. Циркуляционные условия формирования больших аномалий температуры воздуха на ЕТС, в Западной Сибири и Северном Казахстане. // Тр. ГМЦ СССР. 1972. Вып.93. - С.12-20.
3. Архангельский В.Л., Котова Л.М. Волны тепла и холода в тропосфере и стратосфере над Нижним Поволжьем // Вопр. Климата и погоды Нижнего Поволжья. - Вып.4. - 1968.
4. Бабкин А.В. Способ прогноза аномалии температуры воздуха в марте по І е.-с. району с помощью аналогов. // Тр. ГМЦ СССР. 1986. - Вып. 272. - С.96-99.
5. Багров Н.А. Аналитическое представление последовательности метеорологических полей посредством естественных ортогональных составляющих. // Тр. ЦИП. - Вып. 74. - 1959. С.3-244
6. Багров Н.А., Мякишева Н.Н. Некоторые характеристики аномалий средних месячных температур воздуха. // Тр. ГМЦ СССР. - Вып.9. - 1966.
7. Багров Н.А. Статистические методы предсказания погоды. // Метеорология и гидрология. 1964. - Вып.2. - С.10-19.
8. Багров Н.А. Об использовании типов циркуляции Е, W , С для долгосрочных прогнозов // Тр. ГМЦ СССР.- 1978. - Вып.195. - С.39-45.
9. Багров Н.А., Кондратович К.В. Долгосрочные метеорологические прогнозы.-Л.-Гидрометеоиздат.-1985.
10. Багров Н.А. Аналогичность метеорологических полей и оценка прогнозов. // Труды ЦИП. 1959. Вып.74. С.5668.
11. Багров Н.А. О принципе аналогичности и его использование в практической работе. // Труды ЦИП. 1964. Вып.132. С. 41-47.
12. Байдал М.Х. Комплексный макроциркуляционный метод долгосрочных прогнозов погоды. Л.: Гидрометеоиздат, 1961. 211 с.
13. Байдал М.Х. Засухи в связи с соотношением полюса атмосферной циркуляции и солнечной активности // Тр. ГМЦ СССР. - Вып.37. - 1978.
14. Батырева О.В., Лукиянова Л.Е., Мерцалова Н.И., Орлова И.И. Связь условий циркуляции с классами аномальности температуры и осадков. // Тр. ГМЦ СССР. 1985. - №262. - С.40-49.
15. Батырева О.В. Вильфанд Р.М. Лукиянова Л.Е. и др. Подбор аналогов к полю приземного давления с помощью индексов аналогичности.// Информационный сборник. - С.-П.: Гидрометеоиздат. - 1995.- С. 12-17.
16. Батырева О.В. Вильфанд Р.М. Рудичева Н.И. Использование канонической корреляции и автоматической классификации для прогноза аномалий температуры воздуха. // Информационный сборник. С.-П.: Гидрометеоиздат. - 1995.- С. 18-23.
17. Батырева О.Ф., Вильфанд Р.М., Лукиянова Л.Е., Тищенко В.А. Прогноз изменения внутримесячной температуры воздуха для Европейской территории России и Западной Сибири. // Метеорология и гидрология.- 1995.- № 12.- С. 3-15.
18. Бауман И.А. Распределение аномалий температуры воздуха по северному полушарию при различных положениях ЦПВ. // Тр. ГМЦ СССР. 1980. - С.23-32.
19. Бекорюков В.И., Бугаева И.В., Глазков В.Н и др. Взаимосвязь изменений интегрального количества озона во внетропических широтах северного полушария с параметрами стратосферного циркумполярного циклона. // Изв. АН. Физика атмосферы и океана. 2001. Т.37. - №6. С.820-827.
20. Бердина В.С., Кац А.А., Князева В.И. Влияние особенностей циркуляции в нижней стратосфере на формирование температурной аномалии у поверхности земли // Тр. ГМЦ СССР. 1971. - Вып.76. - С. 10-18.
21. Библиографический список отечественной и зарубежной информации по засухе.( метеорологические аспекты).- Обнинск: ВНИГМИ МЦД, 1986.- 70 с.
22. Блинова Е.Н. Гидродинамическая теория волн давления, температурных волн и центров действия атмосферы. // Тр. ДАН СССР. 1943. - т. 39, № 7. - С.284-287.
23. Блюмина Л.И. Синоптические условия экстремально теплых и экстремально холодных синоптических сезонов весной на Европейской территории СССР.// Тр. ЦИП. 1949. - Вып.11. - С.3-29.
24. Борисенков Е.П., Борисова Л.Е. К вопросу численного прогноза средних месячных аномалий температуры воздуха статистическим методом. //- Тр. ААНИИ. 1965. - т.262. - С.185-192.
25. Борисенков Е.П., Борисова Л.Е. Физико-статистическая схема предвычесления средних месячных аномалий температуры воздуха.// Тр. ААНИИ. 1967. - т.275. - С.310-318.
26. Борисова Е.И. Синоптические условия экстремально холодных и экстремально теплых синоптических сезонов зимы на Европейской территории СССР. // Тр. ЦИП. 1949. - Вып.11. - С.135-162.
27. Бочкарева З.М. Способ прогноза средней месячной температуры воздуха с учетом циркуляции нижней стратосферы // Тр. ГМЦ СССР.-1986.-Вып 272.
28. Васюков К.А., Зверев Н.И., Педь Д.А. Применение эмпирических функций влияния для прогноза аномалии средней месячной температуры воздуха. // Тр. ЦИП. 1962. - Вып.116. - С.23-33.
29. Васюков К.А., Зверев Н.И. О возможности прогноза волн холода и тепла при предсказании погоды на месяц. // Тр. ГМЦ СССР. 1989. - № 303.
30. Верещагин М.А., Колобов Н.В. Об одном способе долгосрочного прогнозирования знаков январских аномалий температуры в Татарии. - Казанский ун-т.- Казань, 1991.- 7с.
31. Верещагин М.А., Семенова Н.В., Шутилина И.В. О прогнозе аномалий температуры воздуха по интенсивности теплоотдачи океана в атмосферу в энергоактивных зонах. - Синоптико метеорологические процессы и атмосф. Сев. Полушария.- Казань, 1990. -С.110-115.
32. Верещагин М.А., Переведенцев Ю.П., Шанталинский К.М. О связи между многолетними колебаниями меридиональных разностей температуры приповерхностного слоя воды 40-65˚с.ш. в океане и интенсивностью западного переноса в атмосфере северного полушария. // Метеорология и гидрология.. -1998 - №5. С.
33. Волконский Н.Ю. Специализированный регрессионный прогноз. // Метеорология и гидрология.- 1986. - № 11. - С.107-109.
34. Вопросы предсказания погоды. Сборник переводных статей. - Л.: Гидрометеоиздат, 1958. - 440 с.
35. Глобальный климат // Под ред. Дж.Т.Хотона.- Л.: Гидрометеоиздат, 1987.- 500 с.
36. Гирс А.А. Макроциркуляционный метод долгосрочных метеорологических прогнозов.- Л.: Гидрометеоиздат, 1974. - 488 с.
37. Гирс А.А. Макроциркуляционный метод долгосрочных метеорологических прогнозов.- Л.: Гидрометеоиздат, 1979. - 240 с.
38. Головастов В.А., Тунеголовец В.П. Крупномасштабное взаимодействие океана с атмосферой на примере Тихого и Индийского океанов и долгосрочный прогноз погоды. //- Тр. ДВНИИ. - вып.87. 1980. - С.3-33.
39. Грибоедов С.Д. Замкнутые периодические циклы в деятельности сибирского антициклона. // Геофиз. сб. 1917. т.3. вып.3. С. 16-25.
40. Груза Г.В., Ранькова Э.Я. Об использовании аналогов для оценки предсказуемости и долгосрочного прогноза полей среднемесячной температуры воздуха // Метеорология и гидрология.- 1981.- № 1.- с.13-22.
41. Груза Г.В., Рейтенбах Р.Г. О применении принципа аналогичности в исследованиях предсказуемости атмосферных процессов и в решении задач прогноза. // Метеорология и гидрология. 1973. - №11. С. 2230.
42. Груза Г.В., Ранькова Э.Я., Эстерле Г.Р. Схема адаптивного статистического прогноза с использованием группы аналогов. // Труды ВНИГМИ-МЦД. 1976. вып.13. С.5-25.
43. Груза Г.В., Солдаткина А.М. О принципах построения методапрогноза погоды по аналогии. // Труды САНИИ Госкомгидромета. 1967. вып.29. С.123-135.
44. Груза Т.В., Ранькова Э.Я. Оценка предсказуемости при прогнозировании с помощью аналогов. // Метеорология и гидрология. 1993. - №9. С.5-13.
45. Груза Г.В., Ранькова Э.Я., Клещенко Л.К., Аристова Л.Н. О связи климатических аномалий на теерритории России с явлением Єль-Ниньо-Южное колебание. // Метеорология и гидрология. 1999. - №5. С.32-38.
46. Груза Г.В., Ранькова Э.Я. О типизации форм циркуляции в умеренных широтах Северного полушария по положению осевой изогипсы ВФЗ на поверхности 500 гПа. // Метеорология и гидрология. 1996. -№2. С.5-13.
47. Давыдова М.И., Зверев Н.И. Об учете истории развития макросиноптическихпроцессов при прогнозе средней месячной температуры воздуха на август // Тр. ГМЦ СССР.- 1986.- вып. 272.- С. 12-17.
48. Девченко В.М. Синоптические условия экстремально холодных и экстремально теплых октябрей в Средней Азии. // Тр. САНИГМИ. - вып.25 (40). - 1966.
49. Джеймс Р. Прогноз термической структуры океана. - Л.: Гидрометеоиздат, 1971. 160 с.
50. Динамика погоды.// Под ред. С.Манабе.- Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 418 с.
51. Дмитриева Е.Ф. О прогнозе температуры воздуха на первую половину лета в Казахстане. // Тр. Каз. Регион. НИИ Госкомгидромета. 1985. - № 92. - С.12-51.
52. Дмитриев А.А. Сельцер П.А. Циркуляционный вихрь северного полушария и учет стадий его состояния в прогнозах для Арктики.// Тр. Аркт. и Антаркт. НИИ. 1986. - т. 393. С.152-162.
53. Долгосрочное и среднесрочное прогнозирование погоды. Проблемы и перспективы. // Под ред. Д.Бариджа, Э.Челлена.- М.: «Мир», 1987.
54. Дуйцева М.А., Педь Д.А. О степени влияния термического состояния воды Северной Атлантики на формирование температурного поля над континентом Евразия. // Тр. ГИЦ. - вып. 93. - 1972.
55. Дуйцева М.А., Педь Д.А. Использование некоторых характеристик сопряженности термических полей для прогноза. //- Тр. ГИЦ. - вып.28. 1988. - С.64-72.
56. Дуйцева М.А. Некоторые особенности циркуляции в тропосфере и стратосфере в экстремальных в отношении температуры февралях в Восточной Сибири // Тр. ГМЦ СССР.-1973.-Вып.106.
57. Евсеев М.П., Вараксина О.А. Об использовании временной спектральной аномалии полей геопотенциала Н-500 в задаче ДПП. // Тр. ААНИИ. 1986. - вып.393. - С.47-56.
58. Зверев Н.И. Комплексный метод прогноза аномалии средней месячной температуры воздуха на европейской части СССР и в Западной Сибири. // Тр. ГМЦ СССР. 1987. - № 293. - С. 3-10.
59. Зверев Н.И., Кашлева А.И. Статистический метод прогноза индекса зональной циркуляции атмосферы. // Тр. ЦИП. 1966. - вып.153. - С. 64-68.
60. ЗверевН.И. Применение статистики в предсказании погоды. // Труды ГМЦ СССР. 1970. вып. 66.
61. Зверев Н.И. О волнах в атмосфере. // Труды ЦИП. 1964. вып.135. С. 41-53.
62. Зверев Н.И., Мартазиновав В.Ф., Шишков В.Г. Годовая цикличность макропроцессов на среднем уровне тропосферы. // Труды ГМЦ СССР. 1974. вып. 137. С. 44-46
63. Зверев Н.И. Состояние и перспективы составления долгосрочного прогноза погоды. // Труды ГМЦ СССР. 1974. вып.155. С. 32-38.
64. Здонова М.К., Неушкин А.И. Повторяемость и связь крупных аномалий средней месячной температуры воздуха с макроциркуляционными процессами на территории СССР. // Тр. ГМЦ СССР. - вып.37. - 1978.
65. Зубович М.Г. Возможности прогноза волн температуры воздуха с учетом критериев цикличности. // Тр. Зап.-Сиб. Рег. Н.-и. Гид. Ин-та. 1979. - вып.42. - С. 64-69.
66. Иванов В.В. Влияние особенностей циркуляции в тропосфере на формирование экстремальных аномалий температуры воздуха в Арктике в зимний период. // Тр. Аркт. и Антаркт. НИИ. 1984. вып.397. - с. 62-69.
67. Исаев Э.А. Исследование смноптических процессов, приводящих к резкому понижению температуры воздуха на ЕТС // Тр. ЦИП.- 1957. - вып. 51 (78).
68. Кац А.Л. Сезонные изменения общей циркуляции атмосферы и долгосрочный прогноз погоды.- Л.: Гидрометеоиздат, 1960. - 270 с.
69. Кац А.Л. Циркуляция в стратосфере и мезосфере. - Л.: Гидрометеоиздат, 1968. - 204 с.
70. Кист М.Я. Синоптические условия экстремально холодных и экстремально теплых синоптических летних сезонов на Европейской территории СССР. // Тр. ЦИП. 1949. - Вып.11. - с.135-162.
71. Китайгородский С.А. Взаимодействие океана и атмосферы. -Л.: Гидрометеоиздат. - 1970. - 284 с.
72. Колтун Н.И. О влиянии поля температуры воды Северной Атлантики на формирование аномалии температуры воздуха в летние месяцы в западной половине СССР. // Тр. ГМЦ СССР. - Вып.267. 1985. С. 36-44.
73. Колтун Н.И. О связи двухлетней цикличности стратосферы с аномалиями приземной температуры воздуха летних месяцев. // Тр. ГМЦ СССР. - Вып.261. - 1985.
74. Колтун Н.И., Куликова И.А. Об учете взаимодействия океана и атмосферы в ДПП. // Тр. ГМЦ СССР.- 1992.- Вып.317.- С.33-43.
75. Краус Е. Взаимодействие атмосферы и океана. - Изд. ЛГМИ,1976. 296с.
76.&nbs