АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ПРИ ЗМІНІ КЛІМАТУ В УКРАЇНІ : Агрометеорологические условия и производительность озимой пшеницы ПРИ ИЗМЕНЕНИИ КЛИМАТА В УКРАИНЕ

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КУЛЬБІДА МИКОЛА ІВАНОВИЧ

УДК 63:551.5:633.11:551.583

АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ПРИ ЗМІНІ КЛІМАТУ В УКРАЇНІ

11.00.09 - метеорологія, кліматологія, агрометеорологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
Польовий Анатолій Миколайович ,
доктор географічних наук,
професор
Одеса 2003

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП..............................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1.

СУЧАСНИЙ СТАН КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ та ОЦІНКИ АГРОКЛІМАТИЧНИХ РЕСУРСІВ............................................

10

1.1

Вплив агрометеорологічних умов на ріст, розвиток і формування врожаю озимої пшениці.........................................

10

1.1.1

Біологічні особливості озимої пшениці......................................

10

1.1.2

Методи моделювання та прогнозування впливу агрометеорологічних умов на ріст, розвиток та урожайність озимої пшениці...........................................................................

17

1.2

Оцінка агрокліматичних ресурсів вирощування окремих сільськогосподарських культур..................................................

36

1.2.1

Загальні положення ....................................................................

36

1.2.2

Оцінка агроклімресурсів за допомогою фізико-статистичних моделей.........................................................................................

38

1.2.3

Застосування моделей продуктивності для оцінки агрокліматичних ресурсів............................................................

42

РОЗДІЛ 2.

ТЕНДЕНЦІЇ ТА МОЖЛИВІ СЦЕНАРІЇ ЗМІНИ ГЛОБАЛЬНОГО КЛІМАТУ ТА КЛІМАТУ В УКРАЇНІ ........

47

2.1

Тенденції зміни глобального клімату.........................................

47

2.2

Тенденції зміни клімату в Україні..............................................

54

2.2.1

Порівняння кліматологічної норми (за весь період спостережень) та кліматологічної стандартної норми (за період 1961-1990 рр.) ..................................................................

55

2.3

Стратегія побудови сценаріїв зміни клімату в Україні ............

59

2.3.1

Порівняння результатів розрахунків по МЗЦ із даними реального клімату..........................................................................

60

2.4

Побудова регіональних кліматологічних сценаріїв..................

62

2.4.1

Зміна клімату у стані рівноваги..................................................

62

2.4.2

Зміна клімату у перехідному стані.............................................

63

РОЗДІЛ 3.

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ЧИННИКІВ ЗОВНІШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ
ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ...............................................

73

3.1

Агрометеорологічні умови та фотосинтетична продуктивність посівів ...............................................................

73

3.2

Концепція моделювання..............................................................

77

3.3

Опис структури моделі формування врожайності озимої пшениці .........................................................................................

79

3.3.1

Блок вхідної агрометеорологічної інформації ..........................

79

3.3.2

Блок початкових даних та шкали часу.......................................

79

3.3.3

Блок чинників навколишнього середовища..............................

81

3.3.4

Біологічний блок..........................................................................

93

3.3.5

Блок урожайності..........................................................................

101

3.4

Ідентифікація параметрів ............................................................

103

3.5

Перевірка адекватності моделі...................................................

120

РОЗДІЛ 4.

ЗМІНА АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ ТА ОЦІНКА ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ У ЗВ'ЯЗКУ З МОЖЛИВОЮ ЗМІНОЮ КЛІМАТУ.....................................................................................

133

4.1

Стан проблеми .............................................................................

133

4.2

Оцінка змін агрокліматичних умов росту, розвитку та формування врожайності озимої пшениці в Україні ...............

142

4.2.1

Зміна агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці в осінньо-зимовий період .............................................................

142

4.2.2

Зміна агрокліматичних умов вегетації озимої пшениці в весняно-літній період...................................................................

147

4.3

Фотосинтетична продуктивність озимої пшениці за різноманітними сценаріями зміни клімату в Україні ..............

160

РОЗДІЛ 5.

ОЦІНКА КОЛИВАНЬ УРОЖАЙНОСТІ ТА ВАЛОВИХ ЗБОРІВ ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗА РІЗНИМИ СЦЕНАРІЯМИ ЗМІНИ КЛІМАТУ............................................

179

5.1

Динаміка сучасної тенденції врожайності озимої пшениці в Україні............................................................................................

179

5.2

Коливання врожайності озимої пшениці в Україні у зв’язку зі зміною клімату.........................................................................

188

5.3

Оцінка коливань валових зборів зерна озимої пшениці за різними сценаріями зміни клімату............................................

195

5.3.1

Коливання валових зборів зерна озимої пшениці з ймовірністю 99 % .......................................................................

196

5.3.2

Коливання валових зборів зерна озимої пшениці з ймовірністю 99,9 % .....................................................................

204

5.3.3

Коливання валових зборів зерна озимої пшениці з ймовірністю 95 % ........................................................................

209

РОЗДІЛ 6.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗМІНИ СТРУКТУРИ ПОСІВНИХ ПЛОЩ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ВРАХУВАННЯ ФАКТОРУ ЗМІНИ КЛІМАТУ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ.......................................................................................

215

6.1

Рекомендації щодо зміни структури посівних площ озимої пшениці.........................................................................................

215

6.2

Рекомендації щодо врахування фактору зміни клімату у сфері виробництва зерна озимої пшениці ................................

224

ВИСНОВКИ.........................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.............................

227

232

ДОДАТКИ............................................................................................................

251

ДОДАТОК А

252

ДОДАТОК Б.........................................................................................................

267

ДОДАТОК В.........................................................................................................

270

ВCТУП

Актуальність теми. За останніми даними, отриманими Міжурядовою Групою Експертів зі зміни клімату, за умов ігнорування антропогенного підсилення парникового ефекту, до 2100 року очікується підвищення концентрації CO2 на 90250 % у порівнянні з до-індустріальними рівнями, значне підвищення концентрацій метану та N2O, підвищення середньої температури повітря на 1,45,8 °C. За висновками провідних науковців це призведе до збільшення кількості посух в континентальних районах середніх широт та подій, пов’язаних з екстремальними опадами, підвищення рівня світового океану на 1088 см, зменшення льодовиків, танення вічної мерзлоти. Більш тепла погода та довготривалі періоди спеки можуть змінити середовище проживання та цикл життєдіяльності паразитів і інших носіїв хвороб, а також зменшити кількість водних ресурсів для потреб гідроенергетики і зрошування.
За попередніми оцінками національних експертів потепління клімату, наявність якого вже не викликає сумнівів, може мати серйозні наслідки для сільського господарства, зокрема, вплинути на складові продуктивності основних сільськогосподарських культур [10,11] .
Наслідки надто безпрецедентно швидкого процесу зміни клімату являють собою широкий спектр різнонаправлених та різномасштабних явищ. Враховуючи інерційний характер такої системи як сільське господарство та залежність від погодних умов, уже зараз необхідне прийняття своєчасних та адекватних рішень щодо складних проблем, обумовлених змінами клімату. Сільське господарство являє собою "цех під відкритим небом", його відрізняє від інших галузей народного господарства особлива вразливість до коливань та змін клімату.
Результати моніторингу кліматологічних полів температури та атмосферних опадів дозволяють стверджувати, що глобальне антропогенне потепління прискорюється. У зв'язку з очікуваним підвищенням температури повітря Північної півкулі продовольча безпека України в значній мірі буде залежати від того, наскільки ефективно адаптується сільське господарство до очікуваних змін клімату, майбутніх агрокліматичних умов вирощування сільськогосподарських культур. Тому проблема оцінки впливу очікуваних змін клімату на агрокліматичні умови вирощування, продуктивність та валові збори зерна головної зернової культури України озимої пшениці є дуже актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямам наукової діяльності кафедри агрометеорології та агрометеорологічних прогнозів Одеського державного екологічного університету і виконувалась в рамках теми "Оцінка агрокліматичних ресурсів вирощування основних сільськогосподарських культур та розробка рекомендацій по оптимізації структури посівних площ В Україні" (державна реєстрація № 0819U009073), а також в рамках теми "Оцінка впливу зміни та коливань клімату на валові збори зерна озимих в Україні", що виконувалась в Українському гідрометеорологічному центрі в 2001 році на замовлення Українського інституту досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді Національної Безпеки і оборони України.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є оцінка впливу можливих змін клімату на продуктивність озимої пшениці в Україні. Основні задачі дослідження:
дати аналіз тенденції зміни клімату в Україні;
розробити модель впливу чинників зовнішнього середовища на формування продуктивності озимої пшениці;
дати оцінку зміни агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці у зв'язку з можливою зміною клімату;
дати оцінку фотосинтетичної продуктивності та урожайності озимої пшениці за різноманітними сценаріями зміни клімату;
встановити закономірності динаміки середньо обласної урожайності озимої пшениці в Україні;
дати оцінку коливань валових зборів урожаю озимої пшениці в Україні з врахуванням можливої зміни клімату;
розробити рекомендації щодо зміни структури посівних площ озимої пшениці з врахуванням фактору можливої зміни клімату в Україні.
Об'єктом дослідження є посіви озимої пшениці в Україні.
Предметом дослідження є агрокліматичні умови вирощування та їх вплив на продуктивність озимої пшениці у зв'язку з можливими змінами клімату в Україні.
Методи дослідження включають методи аналізу часових рядів та математичного моделювання продуційного процесу рослин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що результати досліджень представляють собою теоретичне узагальнення і розв'язання важливої проблеми оцінки впливу можливих змін клімату на продуктивність головної с.-г. культури України озимої пшениці, яке спрямоване на агрокліматичне обґрунтування засобів адаптації сільського господарства до факту зміни клімату, що має важливе народногосподарське значення. Автором вперше для умов України:
адаптовано та модифіковано базову модель продуктивності посівів А.М. Польового стосовно озимої пшениці;
ідентифіковано параметри моделі формування озимої пшениці стосовно грунтово-кліматологічних умов України;
встановлено кількісні характеристики зміни агрокліматичних умов вирощування та фотосинтетичної продуктивності озимої пшениці у зв'язку з можливою зміною клімату;
встановлено закономірності динаміки середньо обласної урожайності озимої пшениці в Україні;
встановлено кількісні характеристики коливання урожайності та валових зборів зерна озимої пшениці за різноманітними сценаріями зміни клімату в Україні;
розроблено рекомендації щодо зміни структури посівних площ озимої пшениці з врахуванням фактору зміни клімату України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в агрокліматичному обґрунтуванні необхідності адаптації сільського господарства України вирощування озимої пшениці у зв'язку з можливими змінами клімату. Модель формування урожайності озимої пшениці впроваджена в практику оперативного агрометеорологічного забезпечення сільського господарства Українського Гідрометцентру. Вона включена в систему "АРМ - агрометеоролога - прогнозиста" і використовується для кількісної оцінки агрометеорологічних умов вирощування озимої пшениці та при прогнозуванні її урожайності в Україні.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто адаптована і модифікована базова модель продуктивності посівів А.М. Польового стосовно озимої пшениці. В модель формування урожайності озимої пшениці автором включені блоки оцінки посушливих, явищ полягання посівів та "стікання" зерна. Автором виконано ідентифікацію показників моделі стосовно грунтово-кліматологічних умов України. На підставі аналізу тенденцій зміни клімату і розрахунків за допомогою моделі кількісно оцінені зміни агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці, коливань урожайності та валових зборів зерна озимої пшениці у зв'язку з різноманітними сценаріями зміни клімату України. Автором розроблені рекомендації щодо зміни структури посівних площ озимої пшениці з врахуванням фактору зміни клімату України.
Характеристика використаних матеріалів. Робота виконана на основі матеріалів агрометеорологічних спостережень мережі гідрометеорологічних станцій України за агрометеорологічними умовами вирощування озимої пшениці за період 1975-2002 рр., а також даних про середню обласну урожайність озимої пшениці в Україні за період 19612000 рр.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати виконаних досліджень представляють собою теоретичне узагальнення і розв'язання важливої проблеми оцінки впливу можливих змін клімату на продуктивність головної с.-г. культури України озимої пшениці. Дослідження були спрямовані на агрокліматичне обґрунтування засобів адаптації сільського господарства до факту зміни клімату, що має важливе народногосподарське значення. Основні результати дослідження полягають у наступному.
1. Дано аналіз сучасного стану досліджень зміни глобального клімату та аналіз тенденції зміни клімату в Україні. Надаються характеристики сучасної зміни режиму температури повітря та опадів в Україні, сценарії зміни регіонального клімату основних грунтово-кліматичних зон України.
2. Адаптовано та модифіковано базову модель продуктивності посівів А.М. Польового стосовно озимої пшениці. Моделюється: радіаційний, тепловий і водний режим посівів; ріст та розвиток рослин; природнє старіння рослин та при стресових умовах; перетік асимілятів з листя, стебел, коренів у репродуктивні органи; вплив агрометеорологічних умов за основні міжфазні періоди озимої пшениці на формування урожаю, втрати урожаю за рахунок посухи, полягання посівів та "стікання" зерна.
3. Для основних грунтово-кліматичних зон України (Полісся, Лісостеп, Пінічний та Південний Степ, Прикарпаття та Закарпаття) ідентифіковані параметри моделі формування урожаю озимої пшениці. Визначені параметри та функції блоку чинників навколишнього середовища (радіаційного та водно-теплового режимів посівів; функцій впливу температури повітря та вологозабезпеченості посівів на фотосинтез; комплекс оцінок умов формування урожайності в окремі міжфазні періоди, посушливих явищ, полягання посівів, "стікання" зерна) та біологічного блоку (онтогенетичних кривих фотосинтезу та дихання; фотосинтезу, дихання та приросту рослинної маси; динаміки біомаси органів рослини; площі листкової поверхні).
4. Виконана перевірка адекватності моделі формування урожайності озимої пшениці:
зіставлені розраховані за допомогою моделі щодекадні кількісні оцінки впливу агрометеорологічних умов на формування урожаю з динамікою середньої за декаду температури повітря та суми опадів в порівнянні з їх кліматичним ходом. Зіставлення показало задовільне співпадання зміни оцінок зі зміною агрометеорологічних умов;
порівняні розраховані за допомогою моделі середні обласні урожайності озимої пшениці з фактичною урожайністю. Перевірка проводилась за даними вегетаційних періодів 20002002 роки. Відносна похибка розрахунку коливається від 13,5 до 15,4%. Коефіцієнт кореляції розрахованих та фактичних даних становить для 2000 року 0,927, для 2001 року 0,828, а для 2002 року 0,686.
5. Модель формування урожайності озимої пшениці впроваджена в практику оперативного агрометеорологічного забезпечення сільського господарства Українського Гідрометцентру. Вона включена в систему "АРМ - агрометеоролога - прогнозиста" і використовується для кількісної оцінки агрометеорологічних умов вирощування озимої пшениці та при прогнозуванні її урожайності в Україні. Комплексна оцінка впливу погодних умов на формування урожаю культур включає: оцінку впливу температури повітря і умов вологозабезпеченості; оцінку умов розвитку рослин, проходження окремих міжфазних періодів ; оцінку втрат урожаю за рахунок посухи та суховіїв; оцінку втрат урожаю за рахунок полягання посівів, викликаного погодними умовами; оцінку умов наливу зерна і можливих втрат урожаю за рахунок "стікання" зерна.
6. На підставі вибраних сценаріїв зміни клімату дана оцінка зміни агрокліматичних умов осінньо-зимового періоду вирощування озимої пшениці у зв'язку з можливою зміною клімату для основних грунтово-кліматичних зон України. Встановлено, що при реалізації:
кліматичного сценарію GFDL оптимальними строками сівби будуть наступні строки: у Поліссі - друга декада жовтня, у Лісостепу - перша декада жовтня, у Північному Степу - друга декада жовтня, у Південному Степу - третя декада жовтня, у Прикарпатті - друга декада жовтня;
кліматичного сценарію UKMO оптимальними строками сівби будуть наступні строки: у Поліссі - друга декада жовтня, у Лісостепу - друга декада жовтня, у Північному Степу - початок другої декади жовтня, у Південному Степу - кінець другої декади жовтня, у Прикарпатті - друга декада жовтня;
кліматичного сценарію GFDL,30% призведе до того, що оптимальними строками сівби будуть наступні строки: у Поліссі - третя декада вересня, у Лісостепу - третя декада вересня, у Північному Степу - друга декада жовтня, у Південному Степу - початок першої декади листопаду, у Прикарпатті - третя декада жовтня.
7. Оцінка агрокліматичних умов весняно - літньої вегетації озимої пшениці при реалізації різних сценаріїв клімату дозволила встановити строки настання фази воскової стиглості зерна озимої пшениці:
за умови реалізації кліматичного сценарію GFDL строки збирання урожаю будуть становити: у Поліссі - друга декада червня, у Лісостепу - друга декада червня, у Північному Степу - перша декада червня, у Південному Степу - третя декада травня, у Прикарпатті - друга декада червня;
реалізація кліматичного сценарію UKMO призведе до того, що строки збирання урожаю будуть становити: у Поліссі - третя декада травня, у Лісостепу - третя декада травня, у Північному Степу - перша декада червня, у Південному Степу - третя декада травня, у Прикарпатті - третя декада травня;
зміна кліматичних умов за сценарієм GFDL, 30 % може викликати зсув строків збирання урожаю до наступних: у Поліссі - перша декада червня, у Лісостепу - перша декада червня, у Північному Степу - перша декада червня, у Південному Степу - третя декада травня, у Прикарпатті - друга декада червня.
8. Виконана оцінка впливу агрокліматичних умов весняно - літньої вегетації озимої пшениці при реалізації різних сценаріїв клімату на фотосинтетичну продуктивність озимої пшениці: розміри фотосинтезуючої площі та фотосинтетичний потенціал посівів, кількісні показники приростів рослинної біомаси на одиницю площі, чиста продуктивність фотосинтезу (ефективність процесу фотосинтезу на одиницю площі листової поверхні), урожай загальної біомаси посівів та урожай біомаси зерна, коефіцієнт господарської ефективності, який показує долю урожаю господарсько-цінної частини урожаю в загальному врожаї біомаси посівів.
9. Встановлено закономірності динаміки тенденції середньої обласної урожайності озимої пшениці в Україні в розрізі грунтово-кліматичних зон:
максимальні значення абсолютного приросту тенденції урожайності до 3,7- 9,5 ц/га приходяться в Поліссі і Степу на період 19661970 рр. У Лісостепу, Прикарпатті та Закарпатті період максимальних приростів охоплює три п'ятиріччя (19661970; 19711975; 19761980).У ці періоди відмічається максимальний темп росту тенденції урожайності, який досягав в Поліссі 126,8139,4 %, в Лісостепу 115,1138,6 %, в Степу 114,2142,4 %, в Прикарпатті і Закарпатті 121,7130,7%;
з 1986 р. в половині областей Полісся і в більшій частині областей Степу, а з 1991 р. в Лісостепу, а також в Прикарпатті та Закарпатті темп росту тенденції урожайності стає стійко негативним;
у п'ятиріччі 19962000 рр. сталося значне сповільнення темпу росту тенденції, а негативний приріст тенденції урожайності озимої пшениці склав за абсолютною величиною в Поліссі 0,63,8 ц/га, в Лісостепу 2,78,8 ц/га, в Степу 1,98,6 ц/га, у Прикарпатті та Закарпатті 5,98,7 ц/га.
10. Дано оцінку коливання урожайності озимої пшениці в Україні у зв'язку зі зміною клімату:
за умови реалізації сценарію GFDL в західній частині Полісся очікується деяке зниження урожайності. В центральній та східній частинах Полісся можливий ріст урожайності до 108110 % по відношенню до сучасного рівня. Це складатиме 28,130,3 ц/га. В Лісостепу буде зростання урожайності до 110-120 % від сучасного рівня. Рівень урожайності на більшій частині території буде становити 40,1-45,8 ц/га. В Степу складуться сприятливі умови для формування продуктивності озимої пшениці, що можуть привести до суттєвого підвищення урожайності . Меншим буде зростання урожайності в Північному Степу (до 113-117 % від сучасного рівня при урожайності 34,7-35,8 ц/га) й набагато більшим у Південному Степу (до 124-142 % від сучасного рівня при урожайності 34,3-40,8 ц/га;
при реалізації сценарію UKMO слід чекати, що рівень урожайності на більшій частині Полісся виросте до 103113 % від середнього багаторічного. Рівень урожайності досягне в цих областях 26,533,2 ц/га. В Лісостепу рівень урожайності на частині території дещо зменшиться та залишиться практично на сучасному рівні, а чотирьох областях цієї зони зросте. Рівень урожайності на частині території Північному Степу дещо зменшиться та залишиться практично на сучасному рівні. У Південному Степу буде зростання урожайності до 121-137 % від сучасного рівня;
при реалізації сценарію GFDL, 30 % на більшій частині території Полісся буде очікуватись ріст урожайності до 112126 %. Це складатиме відповідно 28,9 37,2 ц/га. В Лісостепу буде зростання урожайності до 110-120 % від сучасного рівня, в східній частині до 122-124 % від сучасного рівня. Це становитиме 40,8-42,8 ц/га у більшості областей. В Степу будуть найбільш сприятливі умови для формування урожайності озимої пшениці. У східній частині Північного Степу відбудеться зростання урожайності до 113-118 % від сучасного рівня, що обумовить урожай на рівні 31,0-33,8 ц/га. На решті областей Степу підвищення урожайності буде ще значнішим і досягатиме до 130-139 % від сучасного рівня при урожайності 35,4-42,5 ц/га.
11. Дано оцінку коливань валових зборів озимої пшениці в Україні у зв'язку з можливими змінами клімату, яка показала, що найбільш сприятливі умови вирощування культури складуться при реалізації сценаріїв GFDL та GFDL, 30 % , при яких валовий збір зерна пшениці (при посівних площах на рівні 2001 року) становитиме 21,67-21,81 млн. т. При реалізації сценарію UKMO валовий збір при тих же посівних площах складатиме 20,01 млн. т.
12. Розроблено рекомендації щодо оптимізації структури посівних площ озимої пшениці в Україні з врахуванням нових можливих умов клімату. Сформульовані рекомендації щодо врахування фактору зміни клімату при розробці державної політики в сфері виробництва зерна озимої пшениці.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Акентьева Л.И. Математическая зависимость урожайности и обеспеченности посевов озимой пшеницы влагой и элементами питания от метеоусловий за осенний период. //Тезисы докладов нучно-практической конференции "Агрометеорологические ресурсы и продукционные процессы в растениеводстве". 18-21 марта 1991 г. - Киев: 1991. - С 55-57.
2. Алпатьев А.М. Влагооборот культурных астений. - Л.: Гидрометеоиздат, 1954. - 248 с.
3. Антоненко В.С. Параметризационная модель продуктивности озимой пшеницы с учетом радиационного и температурного режимов в посеве. //В сб.: Динамическое моделирование в агрометеорологии. Доклады участников Всесоюзной школы молодых ученых и специалистов. Тбилиси, 22-29 ноября 1980 г. - Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - С 100-105
4. Антоненко В.С. Параметризация термического режима и режима влажности воздуха посева озимой пшеницы. //Труды УкрНИГМИ. - 1988. - Вып. 226. - С. 45-52.
5. Антоненко В.С. .Моделирование влияния агрометеорологических условий на рост, развитие и формирование урожая озимой пшеницы. //Метеорология, климатология и гидрология. - Одесса: 1998. - № 38. - С. 145-153.
6. Антоненко В. С. Динамическое моделирование роста, развития и формирования продуктивности озимой пшеницы. - К.: АртЭк, 2002. - 64с.
7. Антоненко В.С., Гойса Н.И. Ростовые функции вегетативного и репродуктивного периодов развития озимой пшеницы. //Труды УкрНИГМИ. - 1986.- Вып. 208. - C. 49-66.
8. Антоненко В.С., Гойса Н.И., Гаценко Р.В. Параметризационная модель продукционного процесса посева озимой пшеницы. //Тезисы докладов нучно-практической конференции "Агрометеорологические ресурсы и прдукционные процессы в растениеводстве". 18-21 марта 1991 г. -Киев: 1991. - С 61-62.
9. Антропогенные изменения климата. /Под ред. М.И. Будыко и Ю.А. Израэля. - Л.: Гидрометеоиздат, 1987. - 406с.
10. Ацци Дж. Сельскохозяйственная экология. М.: Сельхозгиз, 1959. 479 с.
11. Базилевич Н.И., Дроздов А.В., Родин Л.Е. Продуктивность растительного покрова земли, общие закономерности размещения и связь с факторами климата //Журнал общей биологии. - 1989. - №3. - С.261-271.
12. Бардин М.Ю. Изменчивость температуры воздуха над западными территориями Росии и сопредельными странами в ХХ веке. //Метеорология и гидрология. - 2002. - №8. - С.5-23.
13. Бердников С.В., Саранча Д.А., Белотелов Н.В. Пространственно распределенная модель биосферы. //В кн.: Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. - Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - Т.V. - С.199-219.
14. Биоклиматология бобовых и злаковых трав.- Л.: Гидрометеоиздат, 1966.- 419с.
15. Бихеле З.Н., Молдау Х.А., Росс Ю.К. Математическое моделирование транспирации и фотосинтеза растений при недостатке почвенной влаги. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 223 с.
16. Будыко М.И. Климат и жизнь. Л.: Гидрометеоиздат, 1971. 472 с.
17. Будыко М.И. Аналоговый метод оценки предстоящих изменений климата. //Метеорология и гидрология. - 1991. - №4. - С.39-50.
18. Будыко М.И., Винников К.Я. Глобальное потепление. //Метеорология и гидрология. - 1976. - №7. - С.16-26.
19. Будыко М.И., Винников К.Я., и др. Современные изменения климата. //Метеорология и гидрология - 1973. - №9. - С.3-13.
20. Будыко М.И., Ефимова Н.А. Использование солнечной энергии природным растительным покровом на территории СССР. //Ботанический журнал. - 1968. - Т.53.- №10.- С.1384-1389.
21. Вериго С.А., Разумова Л.А. Почвенная влага и ее значение в сельскохозяйственном производстве. Л.: Гидрометеоиздат, 1963. 288 с.
22. Володин Е.М., Галин В.Я. Об интерпретации зимного потеплення на континентах Северного полушария в 1977-1994гг. //Метеорология и гидрология. - 1999. - №1. - С.20-29.
23. Волощук В.М.. Про можливі зміни середньорічного температурного режиму України у першій половині ХХІ століття. //Доклады АН Украины. - 1993. - №12. - С.105-111.
24. Волощук В.М., Скрипник М.П. Глобальний парниковий ефект і кліматичні умови України. //Вісник АН України. - 1993. - №3. - С.32-44.
25. Галямин Е. П. Оптимизация оперативного распределения водных ресурсов в орошении. Л.: Гидрометеоиздат, 1981. 272 с.
26. Гойса Н.И., Перелет Н.А., и. др. Модель фотосинтетической продуктивности озимой пшеницы. //Труды УкрНИГМИ. - 1979. - Вып. 173. - С. 113-122.
27. Гребенюк Н., Корж Т., Яценко А.. Нове про зміну глобального та регіонального клімату в Україні на початку ХХІ ст. //Водне господарство України. - 2002 - № 5-6. - С.34-38.
28. Грибкова Н.Г., Новикова М.В., Руссу М.В., Градчанинова О.Д. Агрометеорологическая оценка устойчивости сортов озимой пшеницы к высоким температурам в весенне-летний период. //Бюллетень ВИР. - 1987.- Вып.168.- С.72-76.
29. Григорьев А.А., Будыко М.И. Связь балансов тепла и влаги с интенсивностью географических процессов. //ДАН СССР. - 1965. - Т.132. - №1. - С.165-168.
30. Груза Г.В., Клещенко Л.К., Ранькова Э.Я. Об изменениях температуры воздуха и осадков на территории СССР за период инструментальных наблюдений. //Метеорология и гидрология. - 1977. - №1. - С.13-25.
31. Груза Г.В., Ранькова Э.Я. Структура и изменчивость наблюдаемого климата. Температура воздуха Северного полушария. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 72с.
32. Деркач Л.Н. Влияние метеорологических условий на урожайность озимой пшеницы новых сортов. //Труды Гидрометцентра СССР. 1978. Вып.193. С. 99108.
33. Джеймс В. Дыхание растений. М.: Изд-во иностр. лит., 1956. 439 с.
34. Джон Б. Зимы нашей планеты. М.: Мир, 1982. 52 с.
35. Дмитренко В. П. О моделях расчета урожайности сельскохозяйственных культур с учетом гидрометеорологических факторов. //Метеорология и гидрология. 1971. №5. С. 8491.
36. Дмитренко В.П. О методике оценки агрометеорологических условий формирования урожая сельскохозяйственных культур. //Труды УкрНИГМИ. 1973. Вып. 128. C. 323.
37. Дмитренко В.П. Метод расчета урожайности озимой пшеницы на территории Украины. //Труды УкрНИГМИ. - 1975. - Вып. 139. - С. 3-13.
38. Дмитренко В.П. Оценка влияния температуры воздуха и осадков на формирование урожая основных зерновых культур. //Методическое пособие. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. - 49 с.
39. Дмитренко В.П. Методические указания по составлению прогноза урожайности озимой пшеницы на территории УССР. Киев: 1978. 36 с.
40. Дмитренко В.П. Модель и метод расчета и прогноза урожайности ячменя. //Труды УкрНИГМИ. 1979. Вып. 173. С. 1626.
41. Дмитренко В.П. Методические указания по составлению агрометеорологических прогнозов урожайности ярового ячменя по территории УССР, БССР и МССР. М.: Гидрометеоиздат. 1983. 29 с.
42. Дмитренко В.П., Бенедичук Л.Э. Методика и опыт составления прогноза урожайности ярового ячменя на примере районов Днепропетровской области. //Труды УкрНИГМИ. 1976. Вып. 151. С. 7785.
43. Дмитренко В.П., Щербак Л.В. Учет элементов интенсивной технологии при прогнозировании урожайности озимой пшеницы на Украине. //Тезисы докладов нучно-практической конференции "Агрометеорологические ресурсы и прдукционные процессы в растениеводстве". 18-21 марта 1991г. Киев: 1991. С 6465.
44. Дослідження з питань зміни клімату в Україні. Аналіз заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату. Агентство з раціонального використання енергії та екології, 1996. 128 с.
45. Дюбин В.Н., Новикова М.В., Сербин А.Д. Агроклиматическая оценка высоты растений сортов озимой пшеницы. //Бюллетень ВИР. 1993.- Вып.231.- С.6-10.
46. Жуков В.А. Принципы оценки неблагоприятных погодных условий в системе "климат-урожай" с целью оптимизации размещения сельскохозяйственного производства. //Труды ВНИИСХМ. - 1981. Вып.4.- С.13-31.
47. Жуков В.А. К вопросу агроклиматического обоснования специализации в растениеводстве. //Труды ВНИИСХМ. - 1989. - Вып.24. С.51-59.
48. Жуков В.А. О некоторых проблемах агроклиматичческого обеспечения агропромышленного комплекса. //Труды ВНИИСХМ. - 1989. Вып.24. - С.6-17.
49. Жуков В.А. Принципы оценки агроклиматичческих ресурсов в задаче агроэкологического районирования. //Труды ВНИИСХМ. - 1994. Вып.30. - С.23-44.
50. Жуков В.А., Полевой А.Н., Витченко А.Н., Даниелов С.А. Математические методы оценки агрокліматичних ресурсов. - Л.: Гидрометеоиздат, 1989.- 207 с.
51. Жуков В.А., Святкина О.А. Стохастическое моделирование и прогноз агроклиматических ресурсов при адаптации сельского хозяйства к региональным изменениям климата на территории России. //Метеорология и гидрология. 2000. - № 1. - 100-109.
52. Жуков В.А., Святкина О.А. К вопросу адаптации сельского хозяйства центра Европейской России к возможным изменениям климата. //Метеорология и гидрология. - 2002. - №4. - С.85-92.
53. Зайнутдинов З.Х. К методике прогноза областной урожайности озимой пшеницы в Таджикистане. //Труды СарНИГМИ. - 1978. - Вып. 56(137). - С. 60-62.
54. Зайнутдинов З.Х., Муминов Ф.А. Разработка методики агрометеорологического прогноза средней областной (республиканской) урожайности пшеницы в Узбекистане, Таджикистане и Киргизии. //Заключительный отчет. - Ташкент: 1974. - 76 с.
55. Зоидзе Е.К. О концепции сельскохозяйственной бонитировки климата в России. //Труды ВНИИСХМ. - 1994.- Вып.30. - С.45-59.
56. Зоидзе Е.К., Мамедов В.З. Опыт использования агрометеорологической (агроклиматической) информации при решении некоторых экономических задач в сельском хозяйстве. //Труды ВНИИСХМ. - 1989. - Вып.24. - С.18-29.
57. Зубарев Н.А. Методика оценки агрометеорологических условий формирования урожая сельскохозяйственных культур (путем оценки аномалий). //Труды ЦИП. - 1959. - Вып.8. - С.37-57.
58. Изменение климата. Заявление о современном состоянии знаний и приоритетных направлениях исследований ВПИК.//Бюлл. ВМО.-1990-39. - № 1. - С. 51-57.
59. Изменение климата: Научные аспекты. /Вклад рабочей группы I в Третий доклад об оценках МГЭИК (ISBN 0521-01495-6). 2001 - 109 с.
60. Изменение климата: Последствия, адаптация и уязвимость. /Вклад рабочей группы II в Третий доклад об оценках МГЭИК (ISBN 0 521 01500-6). 2001. 107 с.
61. Изменение климата: Синтезирующий доклад. /Синтез Третьего доклада об оценках МГЭИК (ISBN 0 521 01507-3), Cambridge University Press, Cambridge, UK and New York, NY, USA, 2001.359р
62. Изменение климата: Смягчение последствий. /Вклад рабочей группы III в Третий доклад об оценках МГЭИК (ISBN 0 521 01502-2). 2001. 103 с.
63. Израэль Ю.А, Груза Г.В. и др. Изменение глобального климата. Роль антропогенних воздействий. //Метеорология и гидрология. - 2001. - №5. - С. 5-23.
64. Израэль Ю.А., Антохин Ю.А. и др. Последствия изменения климата для России. //В сб.: Состояние и комплексный мониторинг природной среды и климата. Пределы изменений. - М.: Наука, 2001. - С 40-64.
65. Кобак К.И., Кондрашева Н.Ю. Глобальное потепление и природные зоны. //Метеорология и гидрология. - 1992. - №8. - С. 91-98.
66. Ковтун И.И., Гойса Н.И., Митрофанов Б.А. Оптимизация условий возделывания озимой пшеницы по интенсивной технологии. Л.: Гидрометеоиздат, 1990. 288 с.
67. Колосков П.И. Климатический фактор сельского хозяйства и агроклиматическое районирование. Л.: Гидрометеоиздат, 1971. 328 с.
68. Константинов А.Р. Погода, почва и урожай озимой пшеницы. Л.: Гидрометеоиздат, 1978. 248 с.
69. Константинов А.Р., Зоидзе Е.К., Смирновa С.И. Почвенно-климатические ресурсы и размещение зерновых культур.- Л.: Гидрометеоиздат, 1971.-328с.
70. Корнеев В.А., Чаадаев Л.Г. Реакция сортов озимой мягкой пшеницы североамериканской экологической группы к инфекционному выпариванию. //Бюллетень ВИР. - 1993.- Вып.231. - С.3-6.
71. Коровин А.И. Роль температуры в минеральном питании растений. - Л.: Гидрометеоиздат, 1972. - 282 с.
72. Коровин А.И., Корнеев В.А., Козлов Г.И. Разработка агрометеорологических методов оценки сортов для селекции растений на зимостойкость. //Труды ВНИИСХМ. - 1981. - Вып.1. - С.70-76.
73. Крапивин В.Ф., Свирежев Ю.М., Тарко А.М. Математическое моделирование глобальных биосферных процессов. М.: Наука, 1982. 272 с.
74. Краснопільська Т.С., Трофимчук О.М. Зміна клімату Землі та екологічна безпека. /Довкілля і ресурси: наукові проблеми. - К.: УІНС, 1999. С.33-48.
75. Кулик М.С. Погода и минеральные удобрения. Л., Гидрометеоиздат, 1966. 138 с.
76. Кулик М.С. Методические указания по составлению долгосрочных агрометеорологических прогнозов средней областной урожайности озимых зерновых в Нечерноземной зоне. - М.: Гидрометеоиздат, 1976. - 16 с.
77. Кульбида Н.И. Динамика тенденции урожайности озимой пшеницы в Украине. //Метеорологія, кліматологія і гідрологія. Одеса: 2001, вип.44. С.95-102.
78. Кульбида Н.И. Оценка фотосинтетической продуктивности озимой пшеницы при различных сценариях измений климата в Украине. //Хранение и переработка зерна. №4(34), апрель 2002. С.18-23.
79. Куперман Ф.М. Биологические основы культуры пшеницы. - М.: Изд-во МГУ, 1956. - Ч. 3. - 280 с.
80. Левенко А.А. Методика долгосрочного прогноза среднеобластной урожайности озимой пшеницы на Украине. //Труды УкрНИГМИ, 1976. - Вып. 148. - С.13-23.
81. Лит Х. Моделирование первичной продуктивности земного шара. //Экология. - 1974. - №2. - С.13-23.
82. Литвиненко Л.Н. О возможности увеличения заблаговременности прогноза средней областной урожайности озимой пшеницы. //В сб.: Динамическое моделирование в агрометеорологии. Доклады участников Всесоюзной школы молодых ученых и специалистов. Тбилиси, 22-29 ноября 1980 г. Л.: Гидрометеоиздат, 1982. С 116-123.
83. Логинов В.Ф. Причины и следствия климатических изменений. Минск: Навука і тэхніка,1992. 320 с.
84. Масловская А.Д. Метод долгосрочного агрометеорологического прогноза среднереспубликанского урожая озимой пшеницы в Казахстане. //Труды КазНИГМИ, 1974.- Вып. 47. - С. 117-130.
85. Мкртчян Р.С., Арустамян Ш.А. Методические указания по долгосрочному агрометеорологическому прогнозу урожайности озимой пшеницы в Армянской ССР.-Ереван: ЗакНИГМИ, 1975. - 27с.
86. Мурей И.А. Затраты на дыхание в период вегетативной фазы роста томатов. Физиология растений, 1976, т. 23, №5, с. 964-971.
87. Науково - прикладний довідник з агрокліматичних ресурсів України (засушливі явища). Серія 2, частина IV. Український гідрометеорологічний центр. Київ. 1995. 206 с.
88. Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев. //В кн.: Тимирязевское чтение. М.: Изд-во АН СССР, 1956. С. 193.
89. Ничипорович А.А., Строганова Л.Е., Чмора С.Н. и др. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. М.: изд. АН СССР, 1961. 133 с.
90. Носатовский А.И. Пшеница (биология). М.: Колос, 1965. 407 с.
91. Пасечнюк А.Д. Погода и полегание зерновых культур. Л., Гидрометеоиздат, 1990. 212 с.
92. Пегов С.А., Крутько В.Н., и. др. Моделирование глобальных природных процессов. //В сб.: Вопросы географии. Моделирование геосистем.- М.: Мысль, 1986.- С. 41-46.
93. Перше національне повідомлення щодо питань зміни клімату. /Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. - 1998. 63с.
94. Полевой А.Н. Динамико-статистических методы прогнозирования урожайности сельскохозяйственных культур. //Метеорология и гидрология. 1981. №2. С. 92102.
95. Полевой А.Н. Методическое пособие по разработке динамико-статистических методов прогнозирования урожайности сельскохозяйственных культур. М.: МО Гидрометеоиздата, 1981. 36 с.
96. Полевой А.Н. Теория и рас