КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ СПРИЙНЯТТЯ ЛАНДШАФТІВ І РЕГІОНІВ УКРАЇНИ : КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ВОСПРИЯТИЯ ЛАНДШАФТОВ И РЕГИОНОВ УКРАИНЫ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Гродзинська Ольга Юріївна

УДК 504.05:551.432 (477)

конструктивно-географічний аналіз Сприйняття ландшафтів і регіонів України

Спеціальність 11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання
природних ресурсів

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Шищенко Петро Григорович
доктор географічних наук, професор

Київ 2009

Зміст

Вступ ..................................................................................................................

5

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження сприйняття людиною ландшафтів і регіонів ......................................................................................

10

1.1 Місце і значення проблеми сприйняття ландшафтів і регіонів у
конструктивній географії .....................................................................

10

1.2 Загальні закономірності сприйняття людиною географічних феноменів ........................................................................................

15

1.3. Сприйняття людиною ландшафту ..................................................

21

1.3.1. Ландшафт як об’єкт сприйняття ..................................................

21

1.3.2. Перцепційні риси ландшафту ......................................................

24

1.4. Сприйняття людиною і людськими спільнотами регіонів і
регіональної диференціації ..................................................

27

1.4.1. Загальні закономірності сприйняття регіону ............................

28

1.4.2. Форми сприйняття регіональної диференціації ........................

31

1.5 Вплив сприйняття людиною ландшафтів і регіонів на її діяльність

35

Висновки до розділу 1.................................................................................

38

Розділ 2. Методика дослідження ...............................................................

40

2.1 Загальні положення ..............................................................................

40

2.2 Методика дослідження сприйняття ландшафтів ................................

43

2.3 Методика дослідження сприйняття регіонів ......................................

50

2.4 Методика дослідження сприйняття геоекологічних проблем і
географічних понять .....................................................................

54

2.5 Обґрунтування вибіркових сукупностей та організація бази даних

55

2.6. Кількісна та математично-статистична обробка даних

62

Висновки до розділу 2 .................................................................................

65

Розділ 3. Закономірності сприйняття людиною ландшафтів .................

67

3.1. Сприйняття людьми ландшафту як поняття .....................................

67

3.2. Ментальна категоризація образів ландшафтів ..................................

72

3.2.1 Загальні ментальні класи ландшафтів .........................................

72

3.2.2 Ментальна типологія образів ландшафтів ..................................

78

3.2.3. Архетипні образи ландшафтів .....................................................

87

3.3. Сприйняття образу ландшафту ............................................................

92

3.3.1 Типи перцепційних рис образу ландшафту ................................

93

3.3.2. Базові перцепційні риси ландшафту ...........................................

96

3.4. Когнітивне оцінювання ландшафтів ...................................................

100

3.4.1. Сутність когнітивного оцінювання ландшафтів .......................

100

3.4.2 Когнітивні оцінки образів ландшафтів .......................................

102

3.4.3. Когнітивні оцінки ментальних класів ландшафтів ..................

114

3.4.4. Вплив соціокультурних чинників на оцінки ландшафтів .

116

3.5. Особливості сприйняття міських ландшафтів ...................................

120

Висновки до розділу 3 ..................................................................................

128

Розділ 4. Сприйняття регіонів і регіональної диференціації України

130

4.1. Сприйняття людьми поняття регіону .................................................

130

4.2. Типові схеми ментального районування території України .............

134

4.3. Вернакулярне районування території України .................................

138

4.3.1. Схема вернакулярного районування України ............................

138

4.3.2. Соціокультурні чинники сприйняття регіональної
диференціації території України .................................................

145

4.4. Змістове сприйняття регіонів України .............................................

154

4.5. Сприйняття людиною геоекологічних проблем .................................

162

4.5.1. Місце геоекологічних проблем у системі людських цінностей

163

4.5.2. Сприйняття регіональних геоекологічних проблем ..

166

4.6. Зміни в часі уявлень про регіони і регіональну диференціацію
України .................................................................................................

173

Висновки до розділу 4..................................................................................

179

Розділ 5. Використання закономірностей сприйняття ландшафтів і
регіонів при вирішенні конструктивно-географічних завдань ..........

181

5.1. Методи планування ландшафтів на основі їх сприйняття людиною

181

5.2. Формування позитивного іміджу регіонів ..........................................

189

5.3. Визначення пріоритетів регіональної екологічної політики

196

Висновки до розділу 5...................................................................................

200

Висновки ............................................................................................................

202

Список використаних джерел ........................................................................

206

Додатки ..............................................................................................................

219

Додаток А форми анкет, використаних у дослідженні .........................

220

Додаток Б Модельні фотозображення архетипних образів
ментальних типів ландшафтів ..............................................

223

Додаток В Приклади ландшафтного планування естетично
привабливої території ............................................................

241

Вступ
Актуальність теми. Господарська, духовна та інші види діяльності людини у ландшафтах і регіонах залежать не тільки від їх природних особли-востей, а й від того, як люди ці особливості сприймають, які цінності вбачають у ландшафтах і регіонах, як ставляться до геоекологічних проблем. Тому при проектуванні природно-технічних геосистем, обґрунтуванні територіального розвитку, плануванні та менеджменті ландшафтів необхідно враховувати особливості сприйняття людьми географічних феноменів і спиратися на цінності та значення, які ландшафти та регіони мають для окремої людини і людських спільнот. Для досягнення цієї мети необхідна розробка методологіч-них засад і методів, які дозволяють з'ясувати чинники та закономірності сприйняття людиною та людськими спільнотами ландшафтів і регіонів.
Проблематиці, пов’язаній зі сприйняттям ландшафтів і регіонів, присвячені публікації вітчизняних географів Ж.І. Бучко (2002), К.М. Горба (2001), М.Д. Гродзинського (2005), Г.І. Денисика (1998, 2002), О.П. Ковальова (2005), К.В. Мезенцева (2005), В.М. Пащенка (1993, 1999), Ю.Г. Тютюнника (2002) та ін. Глибші традиції у розробці цього питання мають англо-американська географія [15, 110, 115, 118, 123, 125 127, 129 134 та ін.], німецькі географи (огляд їх робіт у роботі [27]), французькі (огляд робіт у [4; 89; 97]), литовські [82; 107], польські географи [119; 120; 122; 124; 128]. Останніми роками інтерес до цієї проблеми значно зріс у Росії [36; 42; 62; 84].
Попри досягнуті успіхи у розробці проблеми сприйняття географічних феноменів, чимало її питань лишаються недостатньо вивченими. Передусім це стосується обґрунтування теоретико-методичних засад дослідження сприйняття людиною та людськими спільнотами ландшафтів і регіонів як холістичних територіальних цілісностей. Особливо актуальним є питання практичного застосування виявлених закономірностей сприйняття ландшафтів, регіонів і геоекологічних проблем для вирішення конструктивно-географічного завдань.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках наукової тематики лабораторії ландшафтної екології та аерокосмічного моніторингу географічного факультету Київського національ-ного університету імені Тараса Шевченка і пов'язана з держбюджетними темами "Обґрунтувати та визначити комплекс екологічних індикаторів сталого розвитку України" (1997 2001 рр., № д.р. 0197U003164), "Регіональні геоекологічні проблеми України” (2001 2005 рр., № д.р. 0198U007826).
Мeта і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретико-методичних засад конструктивно-географічного аналізу сприйняття людиною і людськими спільнотами ландшафтів, регіонів і геоекологічних проблем України. Досягнення цієї мети вимагало вирішення наступних завдань:
§ проаналізувати й узагальнити теоретичні та методичні положення щодо сприйняття людиною і людськими спільнотами ландшафтів і регіонів;
§ розробити комплекс методів дослідження сприйняття людиною та соціальними групами ландшафтів і регіонів;
§ виявити та кількісно оцінити основні чинники, перцепційні риси та структури ландшафту, які визначають його сприйняття людиною й відіграють важливе значення при плануванні та менеджменті ландшафтів;
§ встановити чинники та закономірності сприйняття людиною та людськими спільнотами регіонів і територіальної диференціації України;
§ визначити сприйняття людьми ступеня важливості (гостроти) геоекологічних проблем для України і її регіонів;
§ обґрунтувати основні напрямки планування ландшафтів і розвитку регіонів на основі закономірностей їх сприйняття людиною, місцевими і регіональними громадами.
Об’єкт і предмет досліджень. Об’єктом дослідження є ландшафти, регіони та геоекологічні проблеми України; предметом конструктивно- географічні закономірності сприйняття людиною географічних феноменів: ландшафту, регіону, геоекологічних проблем, наукових географічних понять.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є наукові положення конструктивної географії щодо сприйняття людиною географічних феноменів, які застосовані у комплексі з положеннями поведінкової географії, енвайронментальної психології та геосоціології. У роботі використані загально-наукові та спеціальні методи дослідження: комплексний і логічних умовиводів при обґрунтуванні теоретичних засад сприйняття ландшафту та регіону; соціологічного опитування, математичної статистики, кількісного аналізу при дослідженні сприйняття ландшафтів; ментального картографування та методів теорії графів при дослідженні сприйняття регіонів.
Для розробки бази даних опитувань використано програмний продукт Microsoft Excel; для обробки фотографічних зображень ландшафтів і складання карт вернакулярного районування України Adobe Photoshop CS. Статистичні розрахунки та графічні побудови виконані в середовищі STATISTICA 6.0.
Інформаційну базу дослідження становлять дані соціологічних опитувань, проведених особисто автором впродовж 1997 2008 рр. Всього було опитано 414 респондентів з різних регіонів України, використано 144 фотозображення ландшафтів України, опрацьовано 322 ментальних карт її території.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі одер-жані нові результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання конструктивно-географічне обґрунтування оптимізації природокористування на основі закономірностей сприйняття ландшафтів і регіонів України, зокрема:
вперше:
§ встановлені закономірності сприйняття ландшафтів і регіонів України як цілісних територіальних, ціннісних і понятійних феноменів;
§ з’ясовані чинники ментальної категоризації ландшафтів, на основі чого визначені архетипні образи і ментальні типи ландшафтів України;
§ визначені та кількісно оцінені перцепційні риси і привабливість ментальних типів ландшафтів України, на основі чого обґрунтовані конструктивно-географічні напрямки їх оптимізації;
§ складені карти вернакулярного районування території України й кількісно оцінені когнітивні риси її регіонів, що дало змогу обґрунтувати стратегічні напрямки формування їх позитивного іміджу;
§ визначені напрямки і методи конструювання ландшафтів на основі закономірностей їх сприйняття людиною;
удосконалено:
§ теоретичні положення конструктивної географії про ландшафт і регіон як об’єкти їх сприйняття людиною;
§ теоретичні положення щодо чинників сприйняття ландшафту та регіону, що дало змогу визначити послідовність форм їх осягнення та використання людиною;
§ комплекс методів оцінювання привабливості ландшафтів, який ґрунту-ється на цілісному характері об’єкту, процесу і результату їх сприйняття;
§ методику складання карт ментального та вернакулярного районування, яка, на відміну від існуючих, дає змогу виділити ядерні зони та перехідні (екотонні) смуги регіонів;
отримали подальший розвиток:
§ теоретичні уявлення про чинники та механізми перцепції та когнітивної обробки інформації про ландшафт і регіон;
§ конструктивно-географічний підхід до планування ландшафту та визначення пріоритетів регіональної екологічної політики на основі закономірностей сприйняття людьми і соціальними групами ландшафтів, регіонів і геоекологічних проблем України.
Практичне значення одержаних результатів пов’язане з можливістю їх використання у ландшафтному плануванні для підвищення комфортності ландшафтів і їх сприйняття як естетично привабливих життєвих просторів. Особливе значення це має для планування та впорядкування рекреаційних, міських, приміських ландшафтів, а також природоохоронних територій. Організаціями, які на локальному рівні можуть втілити результати дослід-ження, є органи місцевого самоуправління, районні управління Мінприроди України, установи природоохоронного профілю (адміністрації природних національних парків і біосферних резерватів).
На регіональному рівні результати дослідження мають практичне значення для визначення пріоритетів регіональної екополітики, розробки програм з під-вищення іміджу, інвестиційної та туристської привабливості регіонів України.
Результати дисертації використовуються в навчальному процесі географіч-ного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів "Методи соціологічних досліджень в геоекології", "Естетика ландшафту", "Гуманістична географія".
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно вико-наною науковою працею, в якій автором викладені теоретичні засади, методика та результати досліджень сприйняття людиною та людськими спільнотами ландшафтів і регіонів України. Наукові результати, що виносяться на захист, одержані особисто авторці і є її внеском у конструктивну географію.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації до-повідались на наукових конференціях "Ландшафт як інтегруюча концепція ХХI сторіччя" (Київ, 1999), "Буття ландшафту і буття в ландшафті" (Київ, 2001), "Ландшафтознавство: традиції та тенденції" (Львів, 2004), "Декада ландшафто-знавчих, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть" (Канів, 2005), "Ландшафтні читання, присвячені 90-річчю Г.Є. Гришанкова" (Сімферо-поль, 2008), Х з'їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, усі одноосібні, загальним обсягом 3,0 друкованих аркушів, з них 4 статті у фахових виданнях, 2 статті в інших виданнях, 2 тез наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 246 сторінки, який включає 166 сторінок основного тексту, 39 таблиць, 45 рисунків, 3 додатки на 29 сторінках. Список використаних джерел налічує 134 найменування, з них 25 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено методику конструктивно-географічного аналізу сприйняття ландшафтів і регіонів України. Одержані результати дозволяють зробити наступні висновки:
1. Форми сприйняття географічних феноменів залежать від їх просторового масштабу. При сприйнятті ландшафту головну роль відіграють перцепційні процеси обробки сенсорної інформації, завдяки чому людина сприймає його як образ. Регіон, як об’єкт сприйняття, є когнітивною конструкцією і сприймається людиною у двох формах територіальній і змістовій.
2. Адекватність методу дослідження сприйняття людиною географічних феноменів залежить від об’єкту цього сприйняття. Найбільш відповідні методи дослідження сприйняття ландшафтів опитування респондентів за фотографіч-ними зображеннями ландшафтів; дослідження сприйняття регіонів виконується методами побудови та аналізу карт ментального та вернакулярного району-вання; геоекологічних проблем методи анкетування респондентів.
3. Встановлено співвідношення форм, в яких ландшафт сприймається людиною. Як поняття він сприймається у семантичній формі, образне уявлення ландшафту виникає на перцепційному рівні його сприйняття, а основними когнітивними формами сприйняття ландшафту є наповнення його образу значеннями та оцінками, а також ментальна категоризація ландшафтів. З’ясовано, що образи ландшафтів людина відносить до шести їх загальних класів: лісового, паркового, степового (сільськогосподарського), міського, інду-стріального та класу ландшафтів з водними об’єктами. При вирізненні цих класів провідну роль відіграють дві характеристики простору: участь деревної рослинності у ландшафті та ступінь його антропогенної зміненості. Вони слугують осями простору, в якому людина впорядковує свої уявлення про різні образи ландшафтів.
В межах кожного з класів образів ландшафту люди розрізняють від 2 до 10 ментальних типів ландшафтів, кожний з яких в уяві людини представлений відповідним архетипним образом. Виявлення цих образів має безпосереднє практичне значення, яке полягає в тому, що на їх основі визначаються конкретні заходи формування естетично привабливих ландшафтів.
4. Образ ландшафту людина сприймає за його сенсорно-перцепційними та перцепційно-когнітивними рисами. Вони сприймаються людиною у комплексі, в результаті чого виділяються п’ять базових перцепційних рис ландшафтів: складність, загадковість, узгодженість, просторовість, ідентифікованість. За цими рисами людина виконує когнітивне оцінювання ландшафтів. При цьому основною оцінювальною когнітивною характеристикою ландшафту є його привабливість. Встановлено, що для різних ментальних класів ландшафтів їх привабливість залежить від різних базових перцепційних рис. Привабливість лісових ландшафтів визначається їх високою складністю і загадковістю; паркових ландшафтів помірною просторовістю та високою узгодженістю. Привабливість (сільськогосподарських) ландшафтів визначається їх низькою ідентифікованістю та відносно високою складністю. Найбільш складне поєднання чинників привабливості властиве міським ландшафтам. Їх приваб-ливість визначається співвідношенням між загадковістю, складністю, узгод-женістю і регулярністю ландшафту.
Виявлені чинники привабливості ландшафтів визначають основні напрям-ки конструювання ландшафтів, які сприймаються людьми як комфортні та естетично приємні життєві простори.
5. У сприйнятті людьми регіону як поняття виділяється три групи уявлень: фізико-географічне, економіко-соціальне та комплексне. Більшість респон-дентів в поняття регіону вкладає комплексний зміст. Він позначається на змістовому сприйнятті регіонів людиною, а через цю форму їх сприйняття на територіальних уявленнях людини щодо територіальної диференціації України на її регіони. Виділяються два типи цих індивідуальних уявлень генералізо-ване і деталізоване. Групове (колективне) сприйняття території України відображається картою її вернакулярного районування. Вона має ієрархічну 4-рівневу систему вернакулярних регіонів і загалом узгоджується зі схемою фізико-географічного районування України.
Змістове сприйняття регіонів України залежить як від об’єктивних рис самих регіонів (мальовничості і різноманіття їх ландшафтів, екологічній ситуації тощо), так і від соціокультурних чинників. Серед них особливо істотну роль відіграє місце проживання респондента, а також існуючі в суспільстві стереотипні уявлення регіонів України.
6. У сприйнятті людьми геоекологічних проблем простежується залежність між оцінкою ступеня важливості (гостроти) проблеми і ступенем її образності. Проблеми, які мають яскравий образний вираз, оцінюються як більш важливі, а проблеми, які візуально практично не виражені недооцінюються. Найбільше занепокоєння викликає проблема накопичення сміття та відходів, а найменше проблема вимирання біологічних видів і деградація ґрунтів. Ця закономірність має значення для екологічної освіти населення.
На оцінці важливості геоекологічних проблем одночасно позначаються територіальний масштаб і стереотипи їх сприйняття. Це знаходить вираз в тому, що, за винятком проблеми засмічення ландшафту, люди визнають важливість усіх інших геоекологічних проблем для України, але схильні вважати, що для їхнього регіону вони мають менше значення.
7. Ефективними інструментами, які при обґрунтуванні планів і проектів територіального розвитку дозволяють врахувати закономірності сприйняття географічних феноменів, є: ландшафтне планування, формування позитивного іміджу регіонів, визначення пріоритетів регіональної екологічної політики.
Планування привабливих ландшафтів здійснюється у такій послідовності: визначення та картографування ментальних типів ландшафтів оцінювання перцепійних рис ландшафтів визначення напрямків і заходів підвищення привабливості ландшафтів обґрунтування схеми ландшафтно-перцепційного зонування території проектування мережі ландшафтно-естетичних стежок обґрунтування структури перцепційного моніторингу ландшафту.
Визначення пріоритетних напрямків регіональної екологічної політики виконується з урахуванням особливостей сприйняття населенням регіону його геоекологічних проблем. Ранги пріоритетності проблем визначаються на основі групових оцінок ступеня їх гостроти (важливості).
В основі іміджу регіонів лежать закономірності сприйняття їх екзогенетич-ного образу. Визначені стратегії формування позитивного туристсько-рекреаційного іміджу регіонів України: підтримка позитивного іміджу (для Карпат, Криму і Волині), закріплення позитивного іміджу (Галичина, Поділля, Буковина, Наддніпрянщина), корекція іміджу (Полісся), виправлення іміджу (Слобожанщина, Причорномор’я, Центральна Україна, зміна іміджу (Донбас), створення іміджу (Приазовська, Тарханкутська височина та ін.).

Список використаних джерел
1. Александрова Т.Д. Статистические методы изучения природных комплексов / Т.Д. Александрова М.: Наука, 1975. 96 с.
2. Антипов А.Н. Ландшафтное планирование: инструменты и опыт применения / А.Н Антипов, В.В Кравченко, Ю.М. Семенов Иркутск: Изд-во Ин-та географии СО РАН, 2005. - 165 с.
3. Арженовский И.В. Маркетинг регионов / И.В. Арженовский // Електронний ресурс "Энциклопедия маркетинга" режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/read/article/a56.htm
4. Беручашвили Н.Л.Учение о пейзажах и ландшафтоведение во французской географической науке / Н.Л. Беручашвили, Ж.-Ф. Ришар // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1979. № 6. С. 36 41.
5. Борейко В. Є. Екологічна етика: Навчальний посібник / В. Є.Борейко, А. В. Подобайло К.: Фітосоціоцентр, 2004. 116 с.
6. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина / М.Й. Боришевський // Педагогіка і психологія. 1997. -№1. С. 144-150/
7. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентами / И.А. Бутенко М.: Высшая школа, 1989. 176 с.
8. Бучко Ж.І. Естетичні якості ландшафтів у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу регіону / Ж.І. Бучко // Автореф. дис... канд. геогр. наук : 11.00.01. Чернівецький ун-т Чернівці. 2002. 20 с.
9. Бучко Ж.І. Принципи розробки маршрутів екотуризму з урахуванням естетичної цінності ландшафтів / Ж.І. Бучко // Фізична географія та геоморфологія 2005 вип. 48. С. 123 127.
10. Выгонский С.И. Что такое региональный имидж? / С.И. Выгонский // Режим доступу: http://sv-psycho.narod.ru/regionimage.html
11. Гаврилюк В.В. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации (поколенный подход) / В.В. Гаврилюк, Н.А. Трикоз // Социологические исследования, 2002. №1. С. 96 105.
12. Геоинформатика: Учеб. для студ. вузов / Е.Г. Капралов, А.В. Кошкарев, В.С. Тикунов и др. М.: Академия, 2005. 480 с.
13. Герасимов И.П. Конструктивная география как наука о целенаправленном преобразовании и управлении природной средой / И.П. Герасимов // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1972. № 3. С. 7 11.
14. Гетьман В.І. Гуманістика науково-пізнавального освоєння рекреаційних ресурсів природно-заповідних територій та об'єктів / В.І. Гетьман // Персонал 2007 № 7. С. 78 84.
15. Голд Дж. Психология и география: Основы поведенческой географи / Дж. Голд М.: Прогресс, 1990. 304 с.
16. Горб К.М. Суспільно-географічна оцінка сприйняття місцевим населенням Дніпровсько-Орельського природного заповідника / К.М. Горб // Актуальні питання збереження і відновлення степових екосистем: Мат-ли. міжн. наук. конф., присв. 100-річчю заповідання асканійського степу (Асканія-Нова, 21-23 трав. 1998 р.). Асканія-Нова: Б.в., 1998. С. 336 337.
17. Горб К.Н. Оценка эстетических достоинств природных ландшафтов Украины в целях заповедания: методические принципы и результаты исследования / К.H. Горб // Гуманитарный экологический журнал. 2001. Т.3 вып.1. С. 3 11.
18. Горб К.Н., Дикая природа в оценках населения Украины: общая концепция и первые результаты перцепционно-географического исследования / К.М. Горб, В.А. Сесин // Гуманитарный экологический журнал, спецвыпуск. — 2001. Т. 3. — С. 45 61.
19. Гостев А.А. Классификация образных явлений в свете системного подхода / А.А. Гостев, В.Ф. Рубахин // Вопросы психологии 1985 № 1 С. 33 43.
20. Григ Д. Районы, модели и классы / Д. Григ // Модели в географии. М.: Прогресс, 1971. С. 175 211.
21. Гродзинська О.Ю. Перцепційне районування території України / О.Ю. Гродзинська // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Зб. наук. праць. К.: Б.в., 1999. С. 167 169.
22. Гродзинська О.Ю. Вернакулярні ландшафтні регіони України / О.Ю. Гродзинська // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2004. Вип. 31. С. 89 95.
23. Гродзинська О.Ю. Регіональні відмінності сприйняття ландшафтних рис регіонів України / О.Ю. Гродзинська // Фізична географія і геоморфологія. 2005. Вип. 48. С. 29 34.
24. Гродзинська О.Ю. Сприйняття пересічними громадянами понять "ландшафт" і "регіон" / О.Ю. Гродзинська // Фізична географія і геоморфологія. 2007. Вип. 53. С. 6 13.
25. Гродзинська О.Ю. Сприйняття людиною міських ландшафтів (на прикладі міст півдня України та Києва) / О.Ю. Гродзинська // Ученые записки Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. География, 2008, том 21 (60), № 2. С. 155 163.
26. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. В 2-х т. / М.Д. Гродзинський К.: ВПЦ Київський університет”, 2005. Т. 1 431 с., Т.2 503 с.
27. Гродзинський М.Д. Естетика ландшафту: Навчальний посібник / М.Д. Гродзинський, О.В. Савицька К.: ВПЦ "Київський університет", 2005. 183 с.
28. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України / Г.І. Денисик Вінниця: Арбат, 1998. 298 с.
29. Денисик Г.І. Ландшафт: і хліб і видовище / Г.І. Денисик // Фізична географія і геоморфологія. 2002. Вип. 42. С. 14 16.
30. Джессен Р. Методы статистических обследований / Р. Джессен М.: Финансы и статистика, 1985. 478 с.
31. Дроздов А.В. Ландшафтное планирование в России: суждения и реальность / А.В. Дроздов // Ландшафтоведение: теория, методы, региональные исследования, практика: Мат-лы ХІ Межд. ландшафтной конф. М.: Изд-во МГУ, 2007. С. 608 610.
32. Дьяконов К.Н. Ландшафтоведение в современном обществе и актуальные задачи ландшафтных исследований / Дьяконов К.Н. // Ландшафтоведение: теория, методы, региональные исследования, практика: Мат-лы ХІ Межд. ландшафтной конф. М.: Изд-во МГУ, 2007. С. 8 13.
33. Європейська ландшафтна конвенція // Відомості Верховної Ради, 2005, № 51. ст. 547.
34. Ежова Н.А. Ценностная морфология культурного ландшафта / Н.А. Ежова // Электроннное науч. издание "Аналитика культурологии". 2006. № 2(6) Доступно на: http://tsu.tmb.ru/culturology/journal/6/ezhova_4-2006-2. htm
35. Жупанський Я.І.Ландшафт і етнос: деякі дефініції та характеристики взаємодії і впливу / Я.І. Жупанський, В.П. Круль // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Зб. наук. праць. К.: Б.в., 1999. С. 153 155.
36. Замятин Д.Н. Метагеография: Пространство образов и образы пространства / Д.Н. Замятин М.: Аграф, 2004. 512 с.
37. Здравомыслов А.Г. Методология и процедура социологических исследований / А.Г. Здравомыслов М.: Мысль, 1969. 205 с.
38. Іщук С. І. Гуманістична парадигма географії / С.І. Іщук, О.В. Гладкий // Економічна і соціальна географія. 2004. Вип. 55. C. 11 20.
39. Изард К.Э. Психология эмоций / К.Э. Изард СПб: Питер, 1997. 464 с.
40. Каган М.С. Философская теория ценностей / М.С. Каган — СПб: Петрополис, 1997. 205 с.
41. Каганов Г.З. Пространственные образы городской среды / Г.З. Каганов // Труды ВННИТЭ. Техническая эстетика. 1983 Вып. 40. С. 7 22.
42. Каганский В.Л. Феномен культурного ландшафта / В.Л. Каганский // Наука о культуре 1995 Вып. 3. С. 31 67.
43. Калашникова О.В. Квалиметрический подход к эстетической оценке ландшафтов / О.В.Калашникова, Е.Н. Рябинин // Рекреационная география Азиатской России: Современное состояние и перспективы развития. Тез. научн. конф. (Иркутск 5-7 сентября 2000 г.). Иркутск: Изд-во Института географии СО РАН, 2000. С. 58 59.
44. Керівні принципи сталого просторового розвитку Європейського континенту, прийняті на 12-ій Сесії Європейської конференції міністрів, відповідальних за регіональне планування, 7 8 вересня 2000 р. в Гановері . К.: Обрії, 2007. 39 с.
45. Кизима В.В. Ландшафт это все / В.В. Кизима // Феномен ландшафту: частини ціле все. Філософія і географія. Проблеми постнекласичних методологій: Зб. наук. праць. К.: Б.в., 2004. С. 6 13.
46. Коваленко И.М. Ментальные карты административного устройства Украины и Крыма (по пространственным знаниям жителей г. Симферополя) / И.М. Коваленко // Записки Общества геоэкологов. Симферополь, 2000. Вып. 3. Доступно на http://www.ccssu.crimea.ua/internet/Education/geoecology.
47. Ковальов О.П. На шляху до ноосфери: духовне з'єднання людини і ландшафту / О.П. Ковальов // В: Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя”. К.: Б.в., 1999. С. 139 143.
48. Ковальов О.П. Географічний ландшафт: науковий, естетичний і феноменологічний аспекти / О.П. Ковальов Харків: Екограф. 2005. 388 с.
49. Костинский Г.Д. Вопросы поведения человека и восприятия среды в зарубежной географии (обзор) / Г.Д. Костинский // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1976. № 5. С. 142 148.
50. Кочуров Б. И. Экодиагностика и сбалансированное развитие / Б.И. Кочуров М.-Смоленск: Маджента, 2003. 384 с.
51. Круусвалл Ю. О путях повышения социальной эффективности жилой среды / Ю.Круусвалл, М. Хейдметс // Воспроизводственные процессы города. Таллинн: Валгу, 1986. С. 132 150.
52. Кулагина И.Ю.. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека / И.Ю.Кулагина, В.Н. Колюцкий М.: ТЦ Сфера, 2002. 204 с.
53. Лаврук М.М. Гірські ландшафти та життєздатність горян: етногеографічні аспекти / М.М. Лаврук // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2004. Вип. 31. С. 139 145.
54. Ландшафтное планирование: принципы, методы, европейский и российский опит / Под общ. ред. В.Н. Николаева. Иркутск: Изд-во Ин-та географи О РАН, 2002 - 141 с.
55. Маляренко О.В. Порівняльний аналіз методів оцінки сприйняття людиною ландашфтів / О.В. Маляренко // В: Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя”. К.: Б.в., 1999. С. 174 178.
56. Маринич О.М. Фізична географія України. Підручник / О.М Маринич., П.Г. Шищенко К.: Знання, 2003. 479 с.
57. Мезенцев К.В. Перцепція та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів (економічних ландшафтів) / К.В. Мезенцев // Феномен ландшафту: частина ціле все. Філософія і географія. Проблеми постнекласичної методології. К.: Б.в., 2004. С.84 86.
58. Мезенцев К.В. Суспільно-географічне прогнозування регіонального розвитку / К.В. Мезенцев - К.: ВПЦ Київський університет”, 2005. 253 с.
59. Методи геоекологічних досліджень / За ред. М.Д. Гродзинського, П.Г. Шищенка. К.: ВПЦ Київський університет”, 1999. 243 с.
60. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты / Ф.Н. Мильков М.: Мысль, 1973 . 184 с.
61. Мустафін В.І. Про об’єктивність формування і виділення регіонів / В.І. Мустафін, С.П. Сонько // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: Обрії, 2004. Т.2. С. 177 179.
62. Николаев В.А. Ландшафтоведение: Эстетика и дизайн: Учеб. Пособие / В.А. Николаев М.: Аспект Пресс, 2003. 176 с.
63. Ноэль Э. Массовые опросы: Введение в методику демоскопии / Э. Ноэль М.: Аваэкстра, 1993. 272 с.
64. Осиченко Г.О. Методичні основи реконструкції композиційних структур історичних міст (на прикладі міст Центральної України) / Г.О. Осиченко Автореф. дис. канд.. архітектури 18.00.01. Харків: ХДТУ будівництва та архітектури, 2006. 20 с.
65. Павленко В.М Етнопсихологія: Навчальний посібник / В.М.Павленко, С.О. Таглін К.: Сфера. 199. 408 с.
66. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження / Н.В. Паніна К.: Наук. думка, 1996. 232 с.
67. Пархісенко Л.В. Методичні рекомендації щодо проведення естетичної оцінки території з метою заповідання / Л.В. Пархісенко, В.А. Сесін К.: Б.в., 2003. 27 с.
68. Пацион М. Информативность и морфология когнитивных ("ментальных") карт / М. Пацион // Картография. Вып. 1 Зарубежные концепции и направления исследований. Сборник переводных статей. М.: Прогресс, 1983. С. 78 88.
69. Пащенко В.М. Теоретические проблемы ландшафтоведения / В.М. Пащенко К.: Наук. думка. 1993. 283 с.
70. Пащенко В.М. Методологія постнекласичного ландшафтознавства / В.М. Пащенко К.: Б.в., 1999. 284 с.
71. Пащенко В.М. Ландшафтознавство і природнича географія постнекласичної доби / В.М. Пащенко // Фізична географія і геоморфологія. 2005. Вип. 47. С. 53 59.
72. Пащенко В.М. Постнекласичні бачення ландашфтів / В.М. Пащенко // В: "Тоталогічні образи ландшафту: Мат. VI міжн. конф. з постнекласинчих методологій в природничо-географічних науках". Київ 16 18 травня 2006 р. К.: ДАКККІМ, 2006. С. 66 72.
73. Петлін В. Конструктивна географія проблеми та перспективи / В. Петлін // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: Обрії, 2004. Т.2. С. 3 5.
74. Побєда Н. Моделі української ідентичності / Н. Побєда // В: "Україна проблема ідентичності: людина, економіка, суспільство" Мат-ли наук. конф. Львів 18 21 вересня 2003 р . К.: Стилос, 2003. С. 204 221.
75. Позаченюк Е.А. Экологическая экспертиза (природно-хозяйственные системы) / Е.А. Позаченюк Симферополь: б.и., 2003. 473 с.
76. Полян П.М. География и вдохновляющие ресурсы природы / П.М. Полян // Природа 1978. № 3. С. 51 63.
77. Преображенский В.С. Острые проблемы ландашфтоведения на рубеже веков / В.С. Преображенский // В: "Структура, функционирование, эволюция природных и антрпогенных ландшафтов" Тез. Х ландшафтной конф. 16 19 сентября 1997 г. М.СПб. С. 3 4.
78. Преображенский В.С. Становление конструктивной географии / В.С.Преображенский, Л.С. Абрамов // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1976. № 1. С. 11 17.
79. Преображенский В.С. Основы ландшафтного анализа / В.С. Преображенский, Т.Д.Александрова, Т.П. Куприянова М.: Наука, 1988. 192 с.
80. Преображенский В.С. География в меняющемся мире. Век ХХ. Побуждения к размышлению / В.С.Преображенский, Т.Д.Александрова, Л.В.Максимова М.: Ин-т географии РАН, 1997. 273 с.
81. Прохоров Б.Б. Условия жизни населения и общественное здоровье / Б.Б.Прохоров, И.В. Горшкова, Е.В. Тарасова // "Проблемы прогнозирования", 2003, №5. С. 127 139.
82. Пурвинас М. Эстетическая оценка природной среды в архитектурном проектировании / М. Пурвинас Вильнюс: Б.и., 1982. 41 с.
83. Родоман Б.Б. Основные типы географических районов / Б.Б. Родоман // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Геогр. 1972. № 1. С. 68 74.
84. Родоман Б.Б. Пейзаж России / Б.Б. Родоман М.: Российский открытый университет, 1994. 34 с.
85. Романчук С.П. Сакральні ландшафти / С.П. Романчук // Зб. наук. праць Проблеми ландшафтного різноманіття в Україні”. К.: Ін-т. географії НАНУ, 2000. С. 144 146.
86. Романчук С.П. Основи етногеоеклогії. К.: ВПЦ Київський унів