ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЛАНДШАФТІВ (на прикладі території Чернівецької області) : Туристско-рекреационные РЕСУРСЫ ЛАНДШАФТОВ (на примере территории Черновицкой области)



  • Название:
  • ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЛАНДШАФТІВ (на прикладі території Чернівецької області)
  • Альтернативное название:
  • Туристско-рекреационные РЕСУРСЫ ЛАНДШАФТОВ (на примере территории Черновицкой области)
  • Кол-во страниц:
  • 306
  • ВУЗ:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА




    На правах рукопису



    Дутчак Світлана Вікторівна



    УДК 911.5(477.85):338.483.11



    Туристсько-рекреаційні ресурси ландшафтів
    (на прикладі території Чернівецької області)


    11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання
    природних ресурсів





    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата
    географічних наук



    Науковий керівник:
    Жупанський Ярослав Іванович
    Заслужений працівник освіти
    України
    доктор географічних наук,
    професор



    Чернівці - 2007











    ЗМІСТ






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ


    5




    ВСТУП


    6




    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ



    12




    1.1. Теоретичні основи вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів



    12




    1.1.1. Туристика як наукова система


    12




    1.1.2. Проблеми систематизації та класифікації видів туризму


    19




    1.1.3. Еволюція організаційних і функціональних особливостей
    туризму



    21




    1.1.4 Трансформація понять рекреаційні ресурси” і рекреаційна діяльність” в «туристсько-рекреаційні ресурси» і «туристсько-рекреаційна діяльність»




    24




    1.2. Аналіз попереднього досвіду вивчення ресурсної бази туризму та рекреації регіону дослідження



    31




    1.3. Методика дослідження


    37




    Висновки до розділу 1


    41




    РОЗДІЛ 2. СЕГМЕНТАЦІЯ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



    43




    2.1. Обґрунтування поняття туристсько-рекреаційна діяльність”


    43




    2.2. Сегменти туристсько-рекреаційної діяльності та характеристика їх ресурсної основи розвитку



    49




    2.2.1. Курортно-лікувальний сегмент туристсько-рекреаційної діяльності



    49




    2.2.2. Комерційно-діловий сегмент туристсько-рекреаційної
    діяльності



    62




    2.2.3. Релігійний сегмент туристсько-рекреаційної діяльності


    63




    2.2.4. Пізнавально-розважальний сегмент туристсько-рекреаційної діяльності



    65




    2.2.5. Екологічний сегмент туристсько-рекреаційної діяльності


    67




    2.2.6. Спортивно-оздоровчий сегмент туристсько-рекреаційної діяльності



    69




    2.2.7. Екзотичний сегмент туристсько-рекреаційної діяльності


    70




    Висновки до розділу 2


    71




    РОЗДІЛ 3. еволюція підходів до вивчення туристсько- рекреаційних ресурсів



    74




    3.1. Зміни в підходах до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів
    3.2. Ландшафтний підхід до дослідження можливостей розвитку туристсько-рекреаційної діяльності



    74

    81




    3.2.1. Основні принципи ландшафтного підходу до дослідження ресурсної основи розвитку туристсько-рекреаційної діяльності




    81




    3.2.2. Обґрунтування поняття туристсько-рекреаційний ландшафт”


    91




    3.2.3. Класифікація туристсько-рекреаційних ландшафтів


    96




    Висновки до розділу 3


    105




    РОЗДІЛ 4. ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЛандшафтІВ ТЕРИТОРІЇ дослідження вдповідно СЕГМЕНТІВ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.




    107




    4.1. Загальні особливості ландшафтної структури


    107




    4.1.1. Ландшафтні комплекси Прут-Дністерської лісостепової рівнини



    108




    4.1.2. Ландшафтні комплекси Прут-Сіретської лісо-лучної
    передгірної височини



    110




    4.1.3. Ландшафтні комплекси Буковинських Карпат


    112




    4.2. Характеристика туристсько-рекреаційних ресурсів ландшафтів території дослідження



    127




    4.2.1. Ресурсна основа розвитку курортно-лікувального сегменту туристсько-рекреаційної діяльності



    127




    4.2.2. Ресурсна основа розвитку комерційно-ділового сегменту туристсько-рекреаційної діяльності.



    143




    4.2.3. Ресурсна основа розвитку релігійного сегменту туристсько-рекреаційної діяльності


    145




    4.2.4. Ресурсна основа розвитку пізнавально-розважального сегменту туристсько-рекреаційної діяльності.



    150




    4.2.5. Ресурсна основа розвитку екологічного сегменту туристсько-рекреаційної діяльності


    162




    4.2.6. Ресурсна основа розвитку спортивно-оздоровчого сегменту туристсько-рекреаційної діяльності



    164




    4.3. Аналіз взаємозалежності набору туристсько-рекреаційних ресурсів і ландшафтних комплексів території дослідження



    177




    4.3.1. Ареали поширення туристсько-рекреаційних ресурсів відповідно до сегментів туристсько-рекреаційної діяльності




    177




    4.3.2. Ареали можливого розвитку і спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності



    191




    Висновки до розділу 4


    198




    ВИСНОВКИ


    199




    ДОДАТКИ


    203




    Додаток А


    204




    Додаток Б


    223




    Додаток В


    246




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    286







    Перелік умовних скорочень

    АЛ антропогенні ландшафти
    ЛК ландшафтні комплекси
    ТРД туристсько-рекреаційна діяльність
    ТРК територіально-рекреаційні комплекси
    ТРЛ туристсько-рекреаційні ландшафти
    ТРР туристсько-рекреаційні ресурси
    ТРС територіально-рекреаційні системи
    РР рекреаційні ресурси








    Вступ
    Туризм та рекреація в світовій економіці вийшли нині на позиції потужного сектору світового господарства. Порівняно з іншими галузями господарської діяльності, розвиток туристсько-рекреаційної характеризується невеликими стартовими капіталовкладеннями, швидкими темпами їх окупності, постійним попитом на послуги туризму, та відповідно високими показниками рентабельності туристичного бізнесу.
    Стійка тенденція зростання туристичного потоку на територію Чернівецької області пов’язана насамперед із природно-географічними умовами, екологічно-позитивною ситуацією, самобутньою культурою населення, історико-культурною спадщиною та ін. Саме ці ключові передумови можуть забезпечити майбутній розвиток туристичної індустрії в досліджуваному регіоні.
    Актуальність роботи. Інтенсивність розбудови туристичної інфраструктури, зокрема - мережі нових приватних готелів, мотелів, кемпінгів; благоустрій транспортного господарства сучасної системи АЗС та комплексу супутніх послуг, потужність мережі мобільного зв’язку, тощо, вказує на великі обсяги інвестицій в цю галузь господарської діяльності як в Україні так і в Чернівецькій області.
    Швидке розгортання туристичного господарства ставить перед науковцями проблеми переосмислення та нового обґрунтування таких понятійних категорій як туристські” та рекреаційні” ресурси. Особливо важливими є питання раціонального їх використання в межах певних територій, повернення вкладених коштів в максимально короткий термін, а також збереження самих ресурсів для подальшого використання.
    Основні передумови розвитку та існування означеної галузі господарства потребують створення необхідних умов, що означає відповідну трансформацію ландшафту, збереження, а можливо й створення його естетичності, неповторності, екологічної безпечності.
    Туристсько-рекреаційна галузь господарства є однією з найбільш трудомістких. Проблема підготовки трудових ресурсів у цю сферу залишається до кінця не вирішеною. Територія Чернівецької області, в силу свого ландшафтного різноманіття є цікавою для досліджень взаємозалежності між природними умовами, наявними туристсько-рекреаційними ресурсами та необхідними трудовими ресурсами.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дослідження проводилось в рамках тематики науково-дослідних робіт кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, зокрема наукових тем Географо-краєзнавчі дослідження України” (номер державної реєстрації 0102U006610) і Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0106U003613).
    Територія дослідження включає Чернівецьку область, а також суміжні з її межами території. Особливістю південної межі досліджуваної території є наявність державного кордону.
    Метою дослідження є обґрунтування наукових засад і принципів до дослідження ресурсної бази туристсько-рекреаційної галузі та на їх основі розв’язання регіональних проблем розвитку і функціонування туристсько-рекреаційної галузі господарства. Ландшафт є основою формування та розвитку індустрії туризму і йому відповідає певний набір туристсько-рекреаційних ресурсів. Саме ця теза становить головну ідею дисертаційного дослідження. Туристсько-рекреаційна діяльність розкривається з позиції туриста, рекреанта, а саме, мети його подорожі, інтересів, потреб і ґрунтується на системному підході до вивчення ресурсів, аналізу умов та можливостей функціонування туристсько-рекреаційної галузі.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
    · проаналізувати сучасні теоретико-методологічні підходи до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів;
    · систематизувати інформацію про види туристсько-рекреаційної діяльності та здійснити їх сегментацію (згрупувати види туристсько-рекреаційної діяльності за критеріями-ознаками: мета споживача турпродукту; ресурс, що є основою створення відповідного турпродукту; територія, що забезпечує можливість здійснення конкретного сегменту туристсько-рекреаційної діяльності, та ін.);
    · обґрунтувати поняття туристсько-рекреаційний ландшафт” (ТРЛ), виокремлюючи ТРЛ в окремий клас антропогенних ландшафтів і розробити ієрархічну структуру його таксономічних одиниць;
    · проаналізувати та систематизувати інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси території дослідження, використовуючи ландшафтний підхід;
    · виявити закономірності поширення туристсько-рекреаційних ресурсів в ландшафтних комплексах території дослідження;
    · обґрунтувати перспективні спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності з урахуванням потенціалу туристсько-рекреаційних ресурсів ландшафтних комплексів досліджуваної території.
    Об’єктом дослідження, є ландшафт - як система із натуральними чи набутими, в результаті людської діяльності, рисами та властивостями, яка є носієм певного набору туристсько-рекреаційних ресурсів.
    Предметом дослідження є ресурси туристсько-рекреаційної галузі господарства, як основи функціонування системи - людина (турист, рекреант) туристсько-рекреаційне середовище” і формування туристсько-рекреаційного ландшафту.
    Методологія та методи дослідження. Теоретичні аспекти туристсько-рекреаційної сфери діяльності поєднали методологію ландшафтознавства, географії туризму, екології, соціології, економіки, історії, культурології та інших наукових галузей. Методологічною базою дисертаційного дослідження є основні положення ландшафтознавства, закладені в працях М.А. Солнцева, А. Д. Арманда, А.Г. Ісаченка, К.І. Геренчука, П.Г. Шищенка, Л.І. Воропай, Ф.М.Мількова, Г.П. Міллера, М.Д. Гродзинського, В.М. Пащенка, Г.І.Денисика та ін. Під час досліджень використовувались основні ландшафтознавчі методи, а саме: спостереження, систематизація фактів, польові (експедиційні ‑ виявлення емпіричних закономірностей, ключові вибір типових ділянок) та камеральні (картографічний аналіз) дослідження, теоретичні узагальнення (зокрема методи пояснення, передбачення і рекомендації). Методологічною основою географії та економіки туризму є наукові положення та розробки В.С. Преображенського, Ю.А. Вєдєніна, І.Т.Твєрдохлєбова, М.С.Мироненка, М.П.Крачила, В.К.Євдокименка, О.О.Любіцевої, І.М. Яковенко та ін. Зокрема застосовувались такі методи: історично-порівняльний, класифікації та типології, системно-структурного аналізу тощо. Основною методологічною базою вивчення та дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів стали наукові положення та розробки І.Т.Твєрдохлєбова, М.С.Мироненка, М.П.Крачила, Л.С.Філіпович, Н.А.Данилової, І.П.Чалої, А.Б.Авакяна, В.Б.Яковлевої, О.О.Любіцевої та ін.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження. Виконання поставлених завдань дало можливість отримати ряд нових наукових результатів.
    Теоретичних та методичних - проведено сегментацію туристсько-рекреаційної діяльності (ТРД), з позиції організації обслуговування туристів (рекреантів); обґрунтовано сутнісне наповнення категорії «туристсько-рекреаційний ресурс» для кожного сегменту ТРД; запропоновано та застосовано ландшафтний підхід до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів; запропоновано визначення поняття «туристсько-рекреаційний ландшафт» (ТРЛ) та обґрунтовано виділення ТРЛ в окремий клас антропогенних ландшафтів, як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності та запропоновано авторський варіант їх класифікації.
    Регіональних систематизовано інформацію про наявні туристсько-рекреаційні ресурси території дослідження згідно сегментів туристсько-рекреаційної діяльності; проаналізовано закономірності поширення різних видів туристсько-рекреаційних ресурсів в ландшафтних комплексах території дослідження; виділено ареали насиченості території туристсько-рекреаційними ресурсами; обґрунтовано можливі варіанти спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності у відповідних ареалах з урахуванням потенціалу туристсько-рекреаційних ресурсів.
    Практичне значення одержаних результатів. Напрацювання дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при підготовці спеціалістів менеджерів туризму в Чернівецькому промислово-економічному технікумі та Чернівецькому вищому комерційному училищі КНТЕУ (зокрема при викладання спецкурсу «Спеціалізований туризм»), у Львівському державному інституті новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола, («Менеджмент організацій») при викладанні курсу «Екологічний туризм та агротуризм». Розроблено ряд туристичних маршрутів, що використовуються туристичними підприємствами міста, Вижницьким національним природним парком, Чернівецькою обласною федерацією спортивного туризму та ін.
    Результати наукових досліджень можуть бути використані при розробці програми розвитку туризму в Чернівецькій області на наступні роки з метою раціоналізації та ефективності використання туристсько-рекреаційного потенціалу регіону. Дослідження дає можливість комплексно використовувати туристсько-рекреаційні ресурси та системно підходити до їх освоєння.
    Особистий внесок здобувача. В роботі автором проаналізовано сучасне розуміння наукової галузі - туризмології” і теоретико-методологічних підходів до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів. Розроблено сегментацію туристсько-рекреаційної діяльності. Запропоновано та застосовано ландшафтний підхід до вивчення і систематизації інформації про туристсько-рекреаційні ресурси. Обґрунтовано поняття «туристсько-рекреаційний ландшафт» та запропоновано авторський варіант класифікації ТРЛ як окремого класу антропогенних ландшафтів. Систематизовано інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси території дослідження. Ця інформація представлена в таблицях та серії картосхем. Зроблено аналіз взаємозалежності між ландшафтною структурою території дослідження і туристсько-рекреаційними ресурсами, виділено ареали їх поширення в межах ландшафтних комплексів та варіанти можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності з урахуванням потенціалу туристсько-рекреаційних ресурсів досліджуваної території.
    Апробація результатів досліджень. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на наукових конференціях, семінарах регіонального, загальнодержавного та міжнародного рівня, зокрема: «Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра» (Луцьк, 1998), міжнародній науково-практичній конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні» (Рахів, 1999), другій всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України» (Чернівці, 2000), міжнародній науковій конференції «Ландшафтознавство: традиції та тенденції» (Львів, 2004), V міжнародній науково-практичній конференції «Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків» (Донецьк, 2005), всеукраїнській науковій конференції «Декада ландшафтознавчих, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть» (Київ, 2005), міжнародній науково-практичній конференції Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат” (Рахів, 2005), ІІ міжнародній науковій конференції «Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства» (Кривий Ріг, 2005), всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та напрямки розвитку туристської сфери в Україні та світі» (Тернопіль, 2006), ІХ ландшафтознавчому Українсько-Польському науковому семінарі «Ландшафти річкових долин» (Чернівці, 2007).

    Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових робіт, загальним обсягом близько 4,7 д.а. Шість статей - у виданнях рекомендованих ВАК України, з них 5 одноосібних.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Туристсько-рекреаційна галузь господарства розвивається як складна соціально-економічна система, за умови наявності відповідного набору туристсько-рекреаційних ресурсів певної території. Ресурси належать до двох груп: ті що є передумовою розвитку туризму та рекреації, й ті що забезпечують роботу суб’єкта туристсько-рекреаційної сфери та створення турпродукту. Головною ідеєю дисертаційного дослідження стала теза: ландшафт є основою формування та розвитку індустрії туризму і йому відповідає певний набір туристсько-рекреаційних ресурсів.
    У роботі проаналізовано основи туристики, проблеми систематизації та класифікації видів ТРД, розглянуто еволюцію організаційних та функціональних змін у туристсько-рекреаційній сфері. Обґрунтована рівнозначність понять туристсько-рекреаційна діяльність” і туризм”.
    Туристсько-рекреаційну діяльність розглянута як діяльність підприємств галузі господарства, які виступають в ролі засобів виробництва турпродукту, і як діяльність туриста (рекреанта), спрямовану на задоволення своєї мети (потреби) у відпочинку, пізнанні тощо.
    Туристсько-рекреаційна галузь господарства, як складна соціально-економічна система, розвивається за наявності необхідної території та комплексу відповідних ресурсів приурочених до цієї території. В дисертації обґрунтована необхідність теоретичних узагальнень щодо систематизації видів ТРД та вивчення територіального аспекту розвитку туристсько-рекреаційної галузі господарства на основі дослідження територіальних наборів ТРР.
    Здійснено теоретичне обґрунтування та практичне застосування ландшафтного підходу у дослідженні ресурсної бази туристсько-рекреаційної галузі.
    Сучасний стан туристсько-рекреаційної галузі дає право стверджувати, що споживач нині формує попит на ринку турпродукту і від його потреб (бажання, можливостей) залежить, що в наш час можна вважати туристсько-рекреаційним ресурсом тобто сировиною для виробництва турпродукту.
    Все різноманіття туристсько-рекреаційної діяльності згруповано в сім сегментів ТРД: курортно-лікувальний, комерційно-діловий, релігійний, пізнавально-розважальний, екологічний, спортивно-оздоровчий, екзотичний. В основу сегментації покладено мету (потребу, побажання, інтерес) туриста (рекреанта), специфіку діяльності відповідних трудових ресурсів та самого туриста (рекреанта), яка спрямована на задоволення цієї мети. Кожен із сегментів має своєрідний, притаманний для відповідної діяльності (технологічного процесу створення турпродукту) ресурс (або сукупність ресурсів). Сегментація ТРД не означає, що турпродукт який створюватиметься для того чи іншого споживача, повинен бути в «чистому» вигляді. Запропонований варіант сегментації туристсько-рекреаційної діяльності спрямований, скоріш за все, на потреби виробників турпродукту, розуміння ними організаційних моментів створення конкретного туру, правил та можливостей використання відповідного ресурсу. Туристичний продукт, як правило, є комплексним продуктом і при його розробці використовуються ресурси, що належать до різних сегментів ТРД. Але нині спостерігається тенденція до спеціалізації туристичних підприємств на певному, досить вузько орієнтованому, сегменті організація паломницьких, комерційних, спортивно-оздоровчих чи інших турів.
    Кожен із сегментів ТРД відбувається у певному середовищі, яке вважаємо одним із основних ресурсів. Територія, де відбувається ТРД розглядається в дисертаційному дослідженні як своєрідний ресурс. Але кожен сегмент ТРД має свої вимоги до територіальних ресурсів. Вони, або використовуються такими якими є в даний час і туристсько-рекреаційну функцію виконують лише за сумісництвом, або потребують певних змін.
    Середовище де відбувається ТРД розглядається як туристсько-рекреаційний ландшафт. В основу виділення ТРЛ в окремий клас антропогенних ландшафтів покладене його функціональне призначення. Особливість та сутнісне наповнення поняття туристсько-рекреаційний ландшафт” полягає саме в єдності і розумінні системи людська діяльність середовище цієї діяльності”
    Розглядаючи сучасний ландшафт як цілісну геосистему, в дисертації обґрунтований ландшафтний підхід до питань дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів, який ґрунтується на системному підході до вивчення ресурсів, аналізу умов та можливостей функціонування туристсько-рекреаційної галузі.
    Проведений аналіз туристсько-рекреаційних ресурсів території дослідження, встановлена взаємозалежність ландшафтних комплексів та відповідного набору ТРР. На території дослідження виділені чотири категорії стосовно забезпеченості ТРР: найбільше забезпечені, забезпечені слабо забезпечені, практично не забезпечені.
    Основні теоретичні та практичні результати дисертації такі:
    1. Проведено аналіз сучасних теоретико-методологічних підходів вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів.
    2. Виділено сім основних сегментів туристсько-рекреаційної діяльності та визначено ресурси для створення відповідного турпродукту згідно кожного сегменту ТРД.
    3. Запропоновано визначення поняття «туристсько-рекреаційний ландшафт» як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності та розроблено ієрархічну структуру таксономічних одиниць туристсько-рекреаційних ландшафтів.
    4. Систематизовано інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси території дослідження по кожному сегменту ТРД, застосовуючи ландшафтний підхід.
    5. Виявлено закономірності поширення туристсько-рекреаційних ресурсів відповідно до ландшафтної структури території Чернівецької області. Виділено ареали поширення туристсько-рекреаційних ресурсів по кожному сегменту ТРД.
    6. Зроблено аналіз можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чернівецької області згідно виділених ареалів.
    Серед виділених ареалів поширення ТРР: I ‑ Кострижівський комплексний туристсько-рекреаційний ареал спортивно-оздоровчого, курортно-лікувального сегментів ТРД з елементами релігійного та пізнавального; II ‑ Рухотинський туристсько-рекреаційний ареал екологічного та спортивно-оздоровчого сегментів ТРД з елементами пізнавального, бальнеологічного та релігійного; III ‑ Придністерський туристсько-рекреаційний ареал спортивно-оздоровчого, пізнавального та екологічного сегментів ТРД з елементами релігійного та бальнеологічного; IV ‑ Щербинський туристсько-рекреаційний ареал курортно-лікувального, спортивно-оздоровчого (спелеологічного) сегментів ТРД з елементами екологічного та пізнавального; V ‑ Брусницько-Чернівецький комплексний туристко-рекреаційний ареал пізнавально-розважального, релігійного, курортно-лікувального сегментів ТРД з елементами спортивно-оздоровчого та екологічного; VI ‑ Білокриницький туристсько-рекреаційний ареал релігійного та екологічного сегментів ТРД з елементами пізнавального та спортивно-оздоровчого; VII ‑ Сторожинецький туристсько-рекреаційний ареал екологічного та спортивно-оздоровчого сегментів ТРД з елементами пізнавального; VIII ‑ Берегометсько-Красноїльський туристсько-рекреаційний ареал курортно-лікувального, спортивно-оздоровчого та екологічного сегментів ТРД; IX ‑ Вижницько-Путильський комплексний туристсько-рекреаційний ареал спортивно-оздоровчого, екологічного, курортно-лікувального, пізнавального сегментів ТРД з елементами релігійного; X ‑ Верхньо-Ялівецький туристсько-рекреаційний район спортивно-оздоровчого та екологічного сегментів ТРД.
    Виділення туристсько-рекреаційних ареалів дає можливість в майбутньому прогнозувати формування відповідної туристсько-рекреаційної інфраструктури, здійснювати розрахунок щодо необхідних трудових ресурсів, їх кваліфікаційної спрямованості та кількості, і, в кінцевому результаті, під впливом відповідної діяльності ‑ формування відповідного туристсько-рекреаційного ландшафту на конкретній території.














    список використаних джерел

    1. Адаменко В.Н., Хайрулин К.Ш. Проблемы биоклиматической оценки суровости погоды и мелиорация микроклимата застройки // Труды ВГО. 1973. Вып. 306. С. 318.
    2. Адаменко В.Н., Хайрулин К.Ш. Радиационно-термический режим застройки и задачи его биотермической оценки // Климат город человек. М.: Гидрометиздат, 1974. С. 1821.
    3. Адилов В.Б., Плотникова Г.Н., Требухов Я.А. Гидроминеральные ресурсы // Рекреационные ресурсы СССР: Проблемы рационального использования. М.: Наука, 1990. С. 168 - 171.
    4. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М., 1983. 286 с.
    5. Айзенштат Б.А. Показатели теплового состояния человека и характеристики биоклимата городской среды // Рекомендации по описанию климата большого города. Л.: Гидрометиздат, 1978. Ч.4. С. 66 - 69.
    6. Амирханов М.М., Татаринов А.А. Эколого-экономические проблемы развития рекреационных комплексов // Экономика и математические методы. 1990. Т. 26, вып. 6. С. 132135.
    7. Андрейчук В.Н. Пещера Золушка // Вопросы физической спелеологии. 1994. С. 124141.
    8. Арманд А.Д. Ландшафт как конструкция // Изв. ВГО. 1988 Вып.120. ‑ № 2. С. 120125.
    9. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем. М.: Наука, 1988. 261 с.
    10. Багрова А.А., Багров Н.В., Преображенский В.С. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия) // Изв. АН СССР. Сер. географическая. 1977. №2. С 512.
    11. Байдерин В.В. Зимняя рекреация и подснежное развитие растений // Экология. 1982. ‑ № 5. С. 38.
    12. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учебное пособие. М.: Финансы и статистика, 2000. 176 с.
    13. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. К.: Палітра, 1997. 130 с.
    14. Белинский В.А., Андриенко Л.М. Упрощенная радиационная модель атмосферы в ультрафиолетовой области спектра // Радиационные процессы в атмосфере и на земной поверхности. Л.: Гидрометиздат, 1974. С. 273276.
    15. Білек В., Криворучко О., Масан О., Чеховський І. Вітання з Чернівців. Чернівці: Час, 1994. 107 с.
    16. Боков В.А. Формы проявления пространственно-временной эмерджентности геосистем // Методологические проблемы современной географии. К.: Наук. думка, 1993. С. 4752.
    17. Бокша В.Г., Богуцкий Б.В. Медицинская климатология и климатотерапия. К.: Здоровье, 1980. 260 с.
    18. Бучко Ж., Дутчак М., Чернега П. Відеоекологічний підхід до вивчення ландшафтних комплексів // Ландшафти та сучасність: Зб. наук. пр. Київ-Вінниця: Гіпаніс, 2000. С. 131133.
    19. Бучко Ж.І. Регіональні дослідження ландшафтного різноманіття (на прикладі Чернівецької області) // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Зб. наук. праць. К., 2000. С. 207212.
    20. Валеев М.Х., Мироненко Н.С. Рекреационные функции сельськой местности // Сельская местность: территориальные аспекты социально-экономического развития. Уфа, 1983. С. 3450.
    21. Веденин Ю.А. Динамичность среды и ресурсов рекреационной деятельности // Рекреационные ресурсы и методы их изучения. М.: МФГО СССР, 1981. С. 313.
    22. Веденин Ю.А., Преображенский В.С. Основные тенденции развития рекреационных зон районов // География рекреационных систем СССР. М., 1980. С. 3843.
    23. Водохранилища и их воздействие на окружающую среду / Авакян А.Б., Матарзин Ю.М., Салтанкин В.П. и др. М.: Наука, 1986. 366 с.
    24. Воловик В.М. Районування рекреаційних ландшафтів Вінницької області // Наук. зап. Терноп. держ. педагогіч. університету ім. В.Гнатюка. Серія: Географія. Тернопіль, 2001. Вип. 2. С. 5355.
    25. Воловик В.М. Рекреаційне використання міських ландшафтів Вінниці // Проблеми ландшафтного різноманіття України К.: 2002. С. 194197.
    26. Волошин О.І., Пішак В.П. Оздоровчі ресурси Буковини. Чернівці: Прут, 1999. 240 с.
    27. Воропай Л.И. Роль антропогенного фактора в развитии географической оболочки. Черновцы: ЧГУ, 1975. 74 с.
    28. Воропай Л.І., Бучко Ж.І., Дутчак М.В., Куниця О.М., Чернега П.І., Проскурняк М.М. Антропогенна перетвореність ландшафтів Чернівецької області як показник гостроти екологічної ситуації // Навколишнє середовище і здоров’я: Тези доп. міжнар. наук. конф. Чернівці, 1993. С. 266.
    29. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати (фізико-географічний нарис). К.: Рад. шк., 1966. 166 с.
    30. Воропай Л.И., Андрейчук В.Н. Особенности карстовых ландшафтов как геосистем. Черновцы: Изд-во Черновиц. ун-та, 1985. 82 с.
    31. Воропай Л.І., Куниця М.М. Природні довкілля (ландшафти) краю // Географія Чернівецької області: Навч. посібн. С. 191, С. 6263.
    32. Воропай Л.І., Куниця М.М. Північна Буковина: особливості геопросторового положення та геосистем // Екологічні проблеми Буковини: Навч. посібн. / За ред. Коржика В.П. Чернівці: Зелена Буковина, 2002. С. 2230.
    33. Воропай Л.І., Куниця М.М. Ландшафти Буковини: Загальні і регіональні особливості // Екологічні проблеми Буковини: Навч. посібн. / За ред. Коржика В.П. Чернівці: Зелена Буковина, 2002. С. 116135.
    34. Воропай Л.І., Куниця М.М. Генетико-морфологічна структура просторової організації ландшафтів (на прикладі Чернівецької області) // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Географія. 2006. Вип. 294. С 175194.
    35. Воропай Л. И., Куница Н.А. Эрозионные процессы на среднем Приднестровье // Вестник МГУ. Серия география. 1965. № 5. С. 1826.
    36. Воропай Л.И., Куница М.Н., Куница Н.А., Дутчак Н.В. Ландшафтная структура Черновицкой области, ее антропогенные изменения и задачи рационального природопользования // Тез. докл. науч.-практ. конф. Черновцы, 1990. С. 207212.
    37. Воропай Л.І., Рибін М.М. Висотно-зональна структура ландшафтів гірських країн (на прикладі Українських Карпат) // Сучасні проблеми географ. науки в Українській РСР. К.: Наук. думка, 1966. С. 6470.
    38. Воропай Л.И., Дутчак Н.В., Куница Н.А. Антропогенная преобразованность природно-территориальных комплексов Среднего Приднестровья, вопросы рационального природопользования и охраны // Пути повышения продуктивности, эффективности использования и охраны природных ресурсов Украинских Карпат и Прикарпатья. К.: УМКВО, 1989. С. 6774.
    39. Воропай Л.И., Куница М.Н., Куница Н.А., Дутчак Н.В. Ландшафтная структура Черновицкой области, ее антропогенные изменения и задачи рационального природопользования // Направления становления и развития соц. хоз. механизма в условиях экон. самост. Региона: Тез. докл. науч.-практ. конф. Черновцы, 1990. С. 4647.
    40. Воропай Л.И. К вопросу об уровнях и ступенях процесса географического познания // Вестник Моск. ун-та: Сер. География. 1977. №4. С 1621.
    41. Географія Чернівецької області. Навчальний посібник // За ред. Я.І. Жупанського. Чернівці, ЧДУ, - 1993 192 с.
    42. Гетьман В.І. Основні завдання і проблеми розвитку екотуризму в національних природних парках і біосферних заповідниках України // Гори і люди (у контексті сталого розвитку): Матеріали Міжнар. конф., 1418 жовтня 2002 р. Рахів, 2002. Т. 1. С. 304312.
    43. Герасимов И.П. Конструктивная география как наука о целесообразном преобразовании и управлении окружающей средой // Известия АН СССР: сер. геогр. 1972. №3. С. 1013.
    44. Герасимов.И.П. Преобразование природи й развитие географической науки в СССР. (Очерки по конструктивной географии). М., 1967. 180 с.
    45. Природа Чернівецької області / За ред Геренчука К.І. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1978. 160 с.
    46. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224с.
    47. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. Київ, 1995. 334 с.
    48. Гуцуляк В.М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навч. посібн. Чернівці: Рута, 2005. 125 с.
    49. Гуцуляк В.М. Природные условия средней части Прут-Днестровского междуречья. Черновцы: ЧГУ, 1978. 112 с.
    50. Гуцуляк В.Н., Рыбин Н.Н., Чоп В.И. Природные ландшафты Правобережья Среднего Приднестровья // Воздействие гидротехнического строительства на природу и хозяйство Среднего Приднестровья. Л.: Изд-во ГО СССР, 1981. С. 1626.
    51. Данилова Н.А. Климатические ресурсы // Рекреационные ресурсы СССР: Проблемы рационального использования. М.: Наука, 1990. С. 1630.
    52. Данилова Н.А. Климат и отдых в нашей стране. М.: Мысль, 1980. С.156.
    53. Денисик Г.І Антропогенні ландшафти Правобережної України. Вінниця: Арбат, 1998. 289 с.
    54. Денисик Г.І. Лісополе України. Вінниця: Тезис, 2001. 284 с.
    55. Денисик Г.І., Воловик В.М. Нариси з антропогенного ландшафтознавства: Навч. посібн. Вінниця: ГІПАНІС, 2001. 170 с.
    56. Дементьєва Т., Сердюк О. Методологічні основи економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів // Економіка Радянської України. 1989. №12. С. 4247.
    57. Джаман В.О. Населення і населені пункти // Географія Чернівецької області. Навч. посібн. / За ред. проф. Жупанського Я.І. Чернівці, 1993, С. 117 - 128.
    58. Добрускин Э.В. Социально-экономические аспекты рекреационной деятельности // Географические аспекты исследований рекреационных систем. М.: МФ ГО СССР, 1979. С. 5863.
    59. Дмитрук О. Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту та маркетингу. Навч. посібн. К.: Альтерпрес, 2004. 192 с.
    60. Дмитрук О. Ю. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. К., 2001. С. 8995.
    61. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм як регулюючий чинник урбанізації // Фізична географія і геоморфологія. К.: Обрії, 2001. № 40. С.4752.
    62. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Екологічний туризм як дидактична основа раціонального природокористування та геоекологічної освіти // Регіональні екологічні та геоекологічні проблеми: Зб. наук. праць. К., 2002. С. 4550.
    63. Дмитренко Л.В. Некоторые особенности режима ультрафиолетовой радиации на Украине // Тр. УкрНИИ Госкомгидромета. 1990. Вып. 236. С. 95107.
    64. Дмитренко Л.В. О прозрачности атмосферы в Карпатах // Тр. УкрНИИ Госкомгидромета. 1980. Вып. 180. С. 3340.
    65. Дроздов А.В. Экотуризм в России: состояние, общие и нормативные проблемы, некоторые перспективы // Туризм и охрана окружающей среды в Русской Арктике. Сб. докл. Междунар. семин. (Архангельск, 6 8 ноября 1998 года). М. 1999. С. 1721.
    66. Дроздов А.В. Экотуризм: определения, признаки, формы // Актуальные проблемы туризма 99. Перспективы развития туризма в южном Подмосковье. Сб. докладов и тезисов сообщений науч.-практ. конф. 27 апреля 1999 года. М., 1999. С. 3241.
    67. Дутчак Н.В. Влияние хозяйственной деятельности на преобразование ПТК малых рек Среднего Приднестровья // Проблемы рационального использования и охраны малых рек. Грозный, 1989. С. 120 - 122.
    68. Дутчак Н.В., Воропай Л.И., Куница Н.А. Антропогенная преобразованность природной эффективности использования и охраны природных ресурсов Украинских Карпат и Прикарпатья. К.: УМК ВО, 1989. С. 57 - 59.
    69. Дутчак Н.В., Воропай Л.И., Куница Н.А., Куница М.Н. Ландшафтная структура Черновицкой области, ее антропогенные изменения и задачи рационального природопользования // Направления становления и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности региона. Черновцы, 1990 С. 207211.
    70. Дутчак Н.В., Скрипник Я.П., Проскурняк М.М. Прикладные ландшафтные исследования в Среднем Приднестровье для целей рационального использования и охраны природы // Тез. докл. и выступ. науч. конф. «Направления становления и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности региона». Черновцы: ЧГУ, 1990. Ч. II. С. 279282.
    71. Дутчак М.В., Дутчак С.В. Долинно-річкові ландшафти, їх розвиток і функціонування // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Зб. наук. пр. Луцьк: Надстир’я, 1998. С. 5859.
    72. Дутчак М.В. Ландшафти Середньоднісровської долинно річкової системи та їх антропогенна перетвореність // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту. Серія: Географія Вінниця, 2005. Вип. 9 С. 1317.
    73. Дутчак М.В. Гірські долинно-річкові ландшафти та їх роль в житті населення гір // Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат. Рахів, 2005 С. 390394.
    74. Дутчак М.В. Ландшафтна структура Середньоднісровської долинно-річкової системи // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Географія 1996. Вип. 3. С. 4250.
    75. Дутчак М.В. Ландшафтна структура Середнього Подністров’я та її вплив на формування та функціонування Дністровської гідротехнічної системи // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. 2003. Вип. 6. С. 7882.
    76. Дутчак М.В. Природно-територіальні комплекси Дністровської долинно-річкової системи в межах Середнього Придністров’я, їх зміни під впливом гідротехнічної системи: Автореф. дис. канд. геогр. наук. Київ, 1994. 25 с.
    77. Дутчак М.В., Чернега П.І. Ландшафтно-картографічне обґрунтування системи раціонального природокористування в Середньому Придністров’ї // Еколого-географічні проблеми дослідження природно-ресурсного потенціалу регіону. К.: НОК ВО, 1992. С. 123125.
    78. Дутчак М.В. Особливості формування та функціонування Дністровської долинно-річкової системи в межах Середнього Придністров’я // Фізична географія та геоморфологія. Вип. 46. Т. 1 С. 4147.
    79. Дутчак М.В., Дутчак С.В. Географічні особливості розвитку зсувних процесів в Буковинському Передкарпатті, їх інтенсифікація під впливом господарської діяльності // Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні. Рахів, 1999. С. 119121.
    80. Дутчак С. Ландшафт як основа досліджень придатності та збереження території для розвитку туризму та рекреації // ФГГ. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Вип. 46. Т.1. С. 188194.
    81. Дутчак С. Можливості території та мотивація споживача турпродукту в питаннях дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів // Науковий вісник Чернівецького університету, географія. 2003. Вип. 167. С. 194201.
    82. Дутчак С. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я) // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. Випуск 10 (2). С. 5763.
    83. Дутчак С.В. Основні проблеми стабільного функціонування туристичних центрів // Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків: Мат. V між нар. наук.-практ. конф.(м. Донецьк, 2728 травня 2005 р.). Донецьк, 2005. С. 63.
    84. Дутчак С. Проблеми використання природних національних парків у туристсько-рекреаційній діяльності та варіанти їх розв’язання // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. 2006. Вип. 304 С. 5561.
    85. Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір // Матеріали між нар. наук.-практ. конф. Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат” (Рахів, 15 вересня 2005р.). Рахів, 2005. С. 56 61.
    86. Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційний ландшафт як клас антропогенних ландшафтів.// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія 2005. Вип. 9. С. 1823.
    87. Дутчак С.В., Дутчак М.В Ландшафтний підхід до оцінки рекреаційного потенціалу території // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. Чернівці: Рута, 2000. С. 38.
    88. Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області // Туристсько-краєзнавчі дослідження. Вип. 2. К.: Кармаліта, 1999. С. 123136.
    89. Дутчак С.В., Дутчак М.В. Географія: рівні та етапи розвитку // ФГГ. 2005. Вип. 47. С. 119 123.
    90. Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційний потенціал ландшафтів як основний чинник формування структури трудових ресурсів певного регіону та особливості підготовки фахівців у сферу туризму // Вісник наукових досліджень. Серія: Туризм. Тернопіль: Редакційно видавничий відділ Галицького інституту імені В. Чорновола, 2006. Випуск 2. С. 85 90.
    91. Экопросвещение и экотуризм: опыт и проблемы (сборник материалов). М.: Эколого-просветительский центр «Заповедники», 1999. 128 с.
    92. Эльдаров Э.М. Тенденции и перспективы развития економико-географического аспекта рекреалогии // География и природные ресурсы. 1990. №1. С. 1320.
    93. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). Чернівці: Прут, 1995. 120 с.
    94. Жекулин В.С. Историческая география ландшафтов. Новгород: НГПИ, 1972. 288 с.
    95. Жупанський Я.І. Роль і місце географічного краєзнавства у структурі національного краєзнавства // Географічне краєзнавство: сучасний стан і перспективи. Житомир: Льонок, 1992. С. 4856.
    96. Жупанський Я.І. Ландшафт і етнос: деякі дефініції та характеристики взаємодії впливу // Ландшафт як інтегруюча концепція Х
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины