Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області : Эколого-географический анализ заболеваемости населения Волынской области

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Мезенцева Інна Василівна

УДК 504.75.05(477.82)

Еколого-географічний аналіз захворюваності
населення Волинської області

Спеціальність 11.00.11 конструктивна географія
і раціональне використання природних ресурсів

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Волошин Іван Миколайович,
доктор географічних наук,
професор

Львів-2008

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи еколого-географічного аналізу захворюваності населення Волинської області
1.1. Суть еколого-географічного аналізу захворюваності населення області. . 10
1.2. Теоретична модель формування сучасної нозосфери . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
1.3. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення в контексті концепцій конструктивної географії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
1.3.1. Історія формування нозологічних класів з 1939 по 2000 рр. у Волинській області. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22
1.4. Методика еколого-географічних досліджень захворюваності населення . .28
Висновки до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Розділ 2. Еколого-географічні фактори захворюваності населення Волинської області
2.1. Суть і класифікація еколого-географічних факторів захворюваності населення регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
2.2. Вплив стану атмосфери на захворюваність населення
2.2.1. Забруднення атмосфери стаціонарними джерелами . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
2.2.2. Забруднення атмосфери автотранспортом міст Волинської області. . . . . 41
2.2.3. Вплив забруднень атмосфери на захворюваність населення . . . . . . . . . . .43
2.3. Стан водних об’єктів та їх вплив на захворюваність населення
2.3.1.Екологічний стан водних об’єктів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50
2.3.2.Вплив забрудненої води на захворюваність населення . . . . . . . . . . . . . . . .58
2.4. Експериментальні дослідження екологічного стану грунтів та їх вплив на захворюваність населення
2.4.1. Характеристика зональних та урбанізованих грунтів. . . . . . . . . . . . . . . . . 61
2.4.2. Вміст та динаміка важких металів в урбоземах та оцінка інтенсивності їх акумуляції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
2.4.3. Екологічний стан грунтів, особливості розподілу хімічних елементів в урбоземах та поширеність хвороб. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
2.5. Дослідження екологічного стану зелених насаджень та його роль у поширеності захворювань
2.5.1. Характеристика парково-вуличної рослинності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98
2.5.2. Вміст важких металів у листі зелених насаджень і оцінка акумулятивних особливостей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
2.5.3. Особливості розподілу хімічних елементів у зелених насадженнях урбосистем та поширеність хвороб. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
Висновки до розділу 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .128

Розділ 3. Регіональні особливості поширеності хвороб та статистичне обгрунтування залежності захворювань від техногенного навантаження
3.1. Графічне та статистичне обгрунтування тісноти взаємозв’язку між техногенними полютантами та поширенням захворювань. . . . . . . . . . . . . . . . 132
3.2. Обгрунтування математичної залежності взаємозв’язку між полютантами та захворюванням населення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147
3.3. Регіональні особливості захворюваності населення. . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
Висновки до розділу 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .177

Розділ 4. Конструктивно-географічні заходи покращення стану довкілля і здоров’я населення регіону
4.1. Особливості біологічного поглинання хімічних елементів рослинами. . . 180
4.2. Екологічна паспортизація та моніторинг компонентів урбосистем. . . . . . 188
Висновки до розділу 4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .193

Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .194

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .198

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 364

ВСТУП

Актуальність теми. За останні десятиріччя, у зв’язку з розвитком промислових комплексів, формуванням крупних урбаністичних територій, посилився вплив техногенного навантаження на всі природні комплекси, які обумовили виникнення регіональних особливостей захворювань населення.
На сучасному етапі еколого-медичним проблемам урбанізованих територій, оцінці їх екологічного стану і впливу забруднювачів на виникнення техногенно обумовлених захворювань не приділяється достатньої уваги.
Серед наукових праць, які присвячені даній проблемі, можна відмітити праці Г.І. Рудько, Н.І. Смоляра, Ю.П. Скатинського та інших (1996), В.М. Гуцуляка (1997; 2001), в яких був встановлений взаємозв’язок деяких захворювань з еколого-геохімічною ситуацією. Вивченням взаємозв’язку між окремими хімічними елементами та певними нозокласами в Свалявському районі займався І.М. Волошин (1998).
До новітніх досліджень можна віднести науковий напрям про вплив тектонічних рухів земної кори у геопатогенних зонах, які призводять до спалаху різних епідемій (Анисимов А.М., Бетечко С.А., Кенц В.В. и др., 1991).
В цілому по Україні виділяються медико-географічні роботи В.А.Барановського (1995), В.А. Шевченко (1994) та ін.
Аналізу захворюваності у Харкові присвячені праці І.Г. Черваньова, у Луцьку, Ковелі, Ківерцях І.М. Волошина, М.І. Лепкого, у Києві М.Г.Мельниченко, у Чернівцях і Чернівецькій області В.М. Гуцуляка, К.П.Мухи, у Вінницькій І.В. Мартусенко, Івано-Франківській О.М.Адаменко, Рівненській Ю.С.Кушнірук, Тернопільській Л.В.Янковської, Хмельницькій О.Я. Романів та ін.
Дослідженням екологічних передумов розвитку захворюваності на Волині займалися Ф.П. Тарасюк, Н.А. Тарасюк (2006). Встановила залежність між здоров’ям населення та екологічною ситуацією на Волині Л. Наливайко (1999).
Широкомасштабним дослідженням впливу техногенного навантаження на довкілля та поширеність захворювань у межах малих, середніх і великих міст Волинської області не приділено належної уваги. З цих позицій дослідження міст з різним ступенем урбанізації та формування техногенно обумовлених хвороб надзвичайно актуальні.
Наші дослідження присвячені регіональним особливостям антропогенного забруднення та їх впливу на поширення хвороб. Особлива увага приділена дослідженню різними методичними засобами процесів розсіювання та акумуляції цинку, міді, кадмію і свинцю, виявленню тісноти взаємозв’язку між окремими інгредієнтами і поширенням захворювань.
Актуальність теми визначається необхідністю проведення медико-географічних досліджень для обгрунтованого впровадження заходів стабілізації та покращення екологічної ситуації в містах Волинської області. Оцінка екологічного стану компонентів урбосистем, з якими пов’язане формування техногенно обумовлених регіональних захворювань, розробка рекомендацій щодо покращення екологічної ситуації та стану здоров’я населення є важливим завданням урбаністичних досліджень. Його пріоритетність визначається як нагальною потребою покращення екологічної ситуації на Волині, яка потерпає від техногенного впливу на довкілля, так і необхідністю реалізації наукових програм оптимізації еколого-нозологічного стану. Основною передумовою покращення екологічної ситуації є комплексний географічний підхід до вирішення проблем покращення функціонування урбосистем в умовах надмірного антропогенного навантаження.
Медико-географічні дослідження на регіональному рівні дають можливість розкрити причини та виявити функціональні зв’язки між ступенем забруднення природних компонентів різними інгредієнтами та хворобами і виділити еколого-аномальні зони урботериторій.
Науково-обгрунтована інформація про екологічний стан урбосистем та вплив техногенних полютантів на формування під їх впливом екозалежних хвороб може послужити основою для розробки стабілізаційних заходів покращення екоситуації та стану здоров’я населення.
Зв’язок наукової роботи з робочими планами, темами. Еколого-медичні дослідження співпадають з проблемами висвітленими в Національній Програмі Про покращення екологічної ситуації в Україні та поліпшення здоров’я населення”. Дослідження в одинадцяти містах Волинської області узгоджуються з планами оптимізації екологічного стану довкілля міськими адміністративними і виробничими організаціями та науковими дослідженнями навчальних закладів, органів екобезпеки, санітарно-епідеміологічних станцій з метою запобігання екологічних кризових ситуацій та розробками оптимізацій негативних явищ у межах урботериторій.
Мета роботи виявити динаміку регіональних захворювань та їх структуру, дослідити наявність взаємозв’язку між техногенним навантаженням і поширеністю хвороб населення.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Проаналізувати екологічний стан основних компонентів одинадцяти міст Волинської області;
2. Оцінити ступінь забруднення грунтово-рослинного покриву техногенними полютантами;
3. Виявити вміст хімічних елементів в урбоземах і листі парково-вуличних насаджень та оцінити ступінь їх акумуляції;
4. Провести диференціальну оцінку біологічного поглинання хімічних елементів кореневими системами і кронами дерев;
5. Вивчити територіальну та динамічну структури захворюваності населення;
6. Обгрунтувати методичні прийоми встановлення взаємозв’язку між поширеністю хвороб і техногенним навантаженням.
Об’єкт дослідження урбосистеми Волинської області різного ступеня техногенного навантаження.
Предмет дослідження закономірності розсіювання та акумуляції техногенних забруднювачів у компонентах урбосистем та їх вплив на формування регіональних особливостей захворюваності.
Методи досліджень. В основу роботи покладений порівняльний, еколого-географічний, урбаністичний, геохімічний підходи. Застосовані такі методи вивчення урбосистем: лабораторно-хімічний, математично-статистичний, метод кореляційного аналізу, картографічний. Для вирішення поставлених завдань опрацьовано літературні джерела, фондові матеріали статистичного управління, матеріали Волинського обласного архіву, обласного управління охорони здоров’я, санепідемстанції та власні польові геохімічні дослідження.
Наукову новизну дисертаційної роботи представляють:
1. Встановлена зміна структури нозокласів за 65-річний період (1939-2005 рр.): від інфекційних хвороб до заміни їх техногенно обумовленими хворобами.
2. Проаналізовані закономірності розсіювання та акумуляції хімічних елементів (Pb, Zn, Cu, Cd) в урбоземах і зелених насадженнях одинадцяти урботериторій та встановлені особливості їх поширення в залежності від ступеня техногенного навантаження.
3. Встановлені закономірності розподілу та виявлена різниця в акумуляції хімічних елементів у ґрунтах, сформованих на флювіо-гляціальних та лесових товщах.
4. Запропонований графічний метод виявлення взаємозв’язку між вмістом індивідуальних інгредієнтів у ґрунтах, листі зелених насаджень та поширеністю хвороб.
5. Встановлені акумулятивні тенденції важких металів у зелених насадженнях урбосистем Полісся і Лісостепу та встановлено їх відмінності.
6. Запропонований метод визначення коефіцієнтів біологічного поглинання хімічних елементів рослинами та розраховані роздільні показники поглинання їх кронами і кореневими системами.
7. Розраховані коефіцієнти взаємозв’язку між сумарним забрудненням природних компонентів і захворюваністю населення (КВА, КВГ, КВЛ).
8. Проведений кореляційний аналіз між вмістом хімічних елементів у природних компонентах та захворюваністю населення.
Обгрунтованість і достовірність наукових результатів, висновків та рекомендацій. Результати дисертаційних досліджень базуються на опрацюванні статистичних методів фондових матеріалів та проведенні власних польових та лабораторних досліджень.
Теоретико-методологічну основу дисертації склали також наукові ідеї акумуляції полютантів, формування метал-аномалій, обумовленість ними хвороб, сучасні методи аналізу і синтезу, принципи системного та інформаційного підходів до вивчення геоекологічного стану різних геосфер (педосфера, біосфера, гідросфера, атмосфера, літосфера, урбосфера).
Практичне і наукове значення одержаних результатів. Новітні методичні прийоми та результати дисертаційних висновків дають можливість скласти загальний напрям еколого-урбаністичних досліджень та розробити заходи покращення екологічної ситуації в межах урбосистем, удосконалити моніторингову мережу для проведення стаціонарних досліджень та оцінки екологічного стану міських територій.
Матеріали досліджень будуть передані адміністративним та екологічним організаціям (Державному управлінні екології та природних ресурсів, обласному та міському управлінням охорони здоров’я у Волинській області) для посилення контролю за екологічним станом урбосистем та розробки оптимізаційних заходів і програм покращення здоров’я населення. Результати дослідження рекомендуються для практичного застосування у навчальному процесі.
Особистий внесок здобувача:
- проведено польові та лабораторні дослідження ґрунтово-рослинного покриву одинадцяти міст Волинської області;
- проаналізовано захворюваність населення за 65 років (1939-2005 рр.);
- на основі лабораторних досліджень встановлено навантаження урбокомплексів міст;
- уточнено методичні засади біологічного поглинання хімічних елементів кореневими системами та кронами дерев;
- проаналізовано різними методами наявність взаємозв’язку між поширеністю хвороб і техногенними забруднювачами урбосистем;
- складено серію еколого-медичних карт та узагальнено регіональні особливості захворювань населення.
Апробація результатів дисертації. Матеріали і висновки роботи доповідались на конференції викладачів і студентів Луцького біотехнічного інституту (2005), науково-практичній конференції Природа Західного Полісся та прилеглих територій” Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2005), конференції Харківського інституту управління Технологія управління в науці, економіці, освіті в ХХІ столітті: проблеми, перспективи, рішення” приуроченої до 2 річниці V загальноєвропейської конференції Міністрів охорони навколишнього середовища (Харків, 2005), Львівського національного університету імені Івана Франка (2006), на Всеукраїнських наукових Таліївських читаннях присвячених 100-річчю громадського природоохоронного руху (Харків, 2006), науковому семінарі Львівського національного університету (Львів, 2007), на Х з’їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008).
Публікації дисертанта. По темі дисертації автором (самостійно, або у співавторстві з науковим керівником) опубліковано 9 статей, серед них 6 у фахових наукових журналах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області дав можливість розкрити закономірності взаємозв’язків і взаємозалежностей між станом здоров’я населення, природними особливостями і техногенним навантаженням.
2. Аналіз фондових і статистичних даних захворюваності за 65 років (1939-2005 рр.) у містах Волинської області, дозволив виділити два етапи поширеності захворювань: з 30-х до 70-х років ХХ століття переважали інфекційні хвороби, з 70-их років місце інфекційних захворювань зайняли техногенно обумовлені хвороби.
3. Встановлено, що основним забруднювачем атмосферного повітря є автотранспорт. У 2005 році в атмосферу міст області від стаціонарних джерел і від автотранспорту потрапило 34,1 тис. тонн забруднюючих речовин: від стаціонарних джерел 15,5%, від автотранспорту 84,5%. Основу викидів від стаціонарних джерел складають тверді частинки, метан, сполуки сірки та оксиду вуглецю (81% всіх викидів). На одного жителя області від автотранспорту в середньому припадає 39 кг викидів, у Луцьку 74 кг, Володимир-Волинському та Ковелі 49 і 43 кг.
4. У поверхневих водах присутні Gа, Мg, V, Сu, Zn, Аg, Ве, Ba, Ti, Pb, Mn. Вміст барію, титану, свинцю, марганцю перевищує ГДК в 1,3-6,6 рази, сульфатів, аміаку становить 1 ГДК, нітратів і нафтопродуктів 2,5 ГДК. У підземних водах наявні феноли (6-10 ГДК), нітрати, нітрити (1-3,6 ГДК), свинець (1,33 ГДК), цинк (7 ГДК), кадмій (1,3 ГДК), нікель (3 ГДК), марганець (7 ГДК), сульфати, хлориди, залізо, мідь. Виявлено, що невідповідність водопровідної питної води за бактеріологічними показниками становила 1,7%, за санітарно-хімічними 15,7%, води шахтних колодязів відповідно 15,8% і 21,3%, води відкритих водойм відповідно 9,8% і 4,5%.
5. На всіх урботериторіях відбувається інтенсивне накопичення Cu, Zn, Cd, Pb в урбоземах, коефіцієнти акумуляції перевищують місцеві кларкові величини в 0,7-1,8 рази.
В урбанізованих грунтах піщано-супіщаного гранулометричного складу вміст цинку складав 20-70 мг/кг, свинцю 4,3-9,0, міді 2,1-6,6, кадмію 0,10-0,30. Коефіцієнт акумуляції Cd перевищував кларкові величини в 1,3-3,8 раз, Zn в 1,3-3,5 раз, Cu в 1,1-3,3 раз, Pb в 1,1-2,1 раз.
В урбанізованих ґрунтах, сформованих на лесових товщах, валовий вміст цинку становив 20-80 мг/кг, свинцю 4,0-10,6, міді 2,0-9,5, кадмію 0,07-0,37. Коефіцієнт акумуляції Cd перевищував кларкові величини в 1,6-5,3 раз, Cu в 1,2-4,8 раз, Zn в 1,1-4,0 раз, а Pb в 1,1-2,7 раз.
6. Вміст хімічних елементів у парково-вуличних насадженнях міст Полісся та Лісостепу відповідно складав: цинку 10-42 і 10-65 мг/кг сухої маси, міді 1,0-4,1 і 1,1-6,2, свинцю 1,1-3,2 і 0,8-4,6, кадмію 0,05-0,20 і 0,04-0,32 мг/кг сухої маси. Коефіцієнти акумуляції Zn у перших і других перевищують кларкові величини відповідно в 1,1-4,2 і 1,4-6,5 рази, Cu в 1,1-4,2 і 1,7-5,6 рази, Cd в 1,4-4,0 і 1,5-8,0 рази і Pb в 1,1-2,9 і 1,6-5,8 рази.
7. Аналіз поширеності захворювань серед дорослого населення за період з 2001 по 2005 рр. свідчить, що в структурі поширеності нозологічних класів перше місце займали хвороби системи кровообігу (34,9%), друге хвороби органів дихання (14,1%), третє хвороби органів травлення (7,8%). Найвищі рівні первинної захворюваності характерні для хвороб органів дихання (31,9%), патології вагітності, пологів, післяпологового періоду (14,4%), хвороб системи кровообігу (9,8%).
8. За допомогою графічного методу доведено наявність взаємозв’язку між вмістом важких металів в урбоземах і листі зелених насаджень та поширеністю хвороб в одинадцяти містах. Найтісніший зв’язок виявлений у містах Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Ківерці, Рожище, Берестечко. Не виявлено чіткої залежності в містах Любомль, Камінь-Каширський, Горохів і Устилуг.
9. Розраховані три типи коефіцієнтів взаємозв’язку між поширеністю хвороб і забрудненням атмосфери (КВА), грунтів (КВГ), зелених насаджень (КВЛ), підтверджують тісний зв’язок між даними показниками. Також графічно відображена тіснота взаємозв’язку між захворюваннями та забрудненням атмосфери, ґрунтів і рослин в урбосистемах.
Виділено три категорії міст за ступенем екологічної небезпеки: І категорія Луцьк, Ковель; ІІ категорія Ківерці, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Рожище; ІІІ категорія Камінь-Каширський, Любомль, Горохів, Устилуг і Берестечко.
10. Здійснена математична обробка статистичних показників вмісту хімічних елементів у рослинах і ґрунтах та захворюваністю населення в одинадцяти містах області, одержані більше 100 коефіцієнтів кореляції (від 0,582 до 0,886), рівнянь прямолінійної регресії між вмістом Cu, Zn, Cd і Pb в урбоземах і листі парково-вуличних насаджень та хворобами серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, ендокринної, нервової, кістково-м’язової, сечостатевої систем, хворобами ока та придаткового апарату, вуха та соскоподібного відростка, шкіри та підшкірної клітковини, крові та кровотворних органів, новоутвореннями і вродженими аномаліями, які підтверджують тісну залежність між рівнем концентрації досліджуваних хімічних елементів і поширеними хворобами.
11. Запропонований метод розрахунків коефіцієнтів біологічного поглинання кронами дерев та їх кореневими системами відобразив поглинаючі властивості кожного дерева. Доведено, що кадмій найбільш інтенсивно акумулює липа, клен і тополя, їх коефіцієнти поглинання становлять 0,80-0,93. Коефіцієнти поглинання верби, осики, ясена, берези і акації складають 0,55-0,65; дуба 0,43. Коефіцієнти поглинання цинку тополі і верби складають 0,73-0,74; ясена, липи, клена і берези 0,56-0,60; акації, дуба і осики 0,48-0,50. Мідь інтенсивно акумулюють ясен, тополя і верба, їх коефіцієнти становлять 0,60-0,64; в інших породах 0,52-0,58. Коефіцієнти поглинання свинцю тополі і клена складають 0,40; в інших породах 0,34-0,38. Розраховано роздільне поглинання кронами і кореневими системами рослин хімічних елементів. Поглинання кадмію кронами тополі і липи складає 50,3-60,1%, верби, акації, ясена, берези і клена 39,4-49,5%, дуба і осики 23,4-34,3%; поглинання цинку кронами верби і тополі 46,4-53,4%, осики, клена, берези, дуба, липи і ясена 33,1-42,3%, акації 27,8%; поглинання міді кронами верби і ясена 43,6-46,1%, липи, акації, тополі і дуба 34,9-38,3%, осики, клена і берези 26,1-30,0%. На поглинання важких металів кореневими системами припадає від 39,9% до 72,6%.
12. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області свідчить, що, не дивлячись на відносно стабільну ситуацію і не високий рівень захворюваності, в порівнянні з іншими областями України, існує тісна залежність між екологічними чинниками і рядом найбільш поширених захворювань населення. Серед них найбільш потужними є свинець, кадмій, що виявлені в природних компонентах.

ЛІТЕРАТУРА
1. Авессаломова И.А. Геохимические показатели при изучении ландшафтов / Авессаломова И.А. М.: МГУ, 1987. 108 с.
2. Авцын А.П. Введение в географическую патологию / Авцын А.П. М.: Медицина, 1972. 328 с.
3. Агроэкологическая оценка земель Украины и размещение сельскохозяйственных культур / [ред. Медведев В.В.]. К.: Аграрная наука, 1997. 162 с.
4. Адаменко О.М. Урбанізація як фактор змін біогеноценотичного покри­ву / Адаменко О.М. Львів: Академічний експрес, 1994. С. 97-98.
5. Адаменко О.М. Екологічна геоморфологія / Адаменко О.М., Рудько Г.І., Ковальчук В.П. Івано-Франківськ: Факел, 2000. 350с.
6. Адаменко О.М. Екологічне картування: Підручник / Адаменко О.М., Рудько Г.І., Консевич Л.М. Ів.-Франківськ: ІМЕ, 2003. 580 с.
7. Акимова Т.А. Экология: Учебник для вузов / Т.А. Акимова, В.В. Хаскин. М.: ЮНИТИ, 1999. 455 с.
8. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях / Алексеев Ю.В. Л.: ВО Агропромиздат, Ленинградское отделение, 1987. 142 с.
9. Алексеенко В.А. Геохимия ландшафта и окружающая среда / Алексеенко В.А. М.: Недра, 1990. 142 с.
10. Алещукин Л.В. К методике определения уровней содержания металлов в почвах территории, примыкающей к населенному пункту / Л.В. Алещукин // Тяжелые металлы в окружающей среде. М.: МГУ, 1980. С. 45-50.
11. Андреева Г.К. Картографический метод исследования влияния свойств почв на организм человека / Г.К. Андреева, В.А. Барановский, Г.О. Пархоменко, В.А. Шевченко // Гигиенические вопросы взаимодействия организма с факторами окружающей среды разной природы Киев: Киев. мед. ин-т, 1984. 298 с.
12. Андрусенко О. Онкологічна захворюваність населення Волинської області до і після аварії на ЧАЕС / О. Андрусенко // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - № 8 Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 1999. С. 99-100.
13. Анисимов А.М. Кадастры и атлас карт медико-геологических аномалий на территории Одесской области / [Анисимов А.М., Бетечко С.А., Кенц В.В. и др.]. Одесса, 1991. С. 24-27.
14. Антипов В.Г. Устойчивость древесных растений к промышленным га­зам / Антипов В.Г. Минск: Наука и техника, 1979. 216 с.
15. Антропогенные воздействия на экосистемы и их компоненты. Сб. науч. трудов. Волгоград: ВГПИ, 1982. 190 с.
16. Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды / Артамонов В.И. М.: Наука, 1986. 175 с.
17. Атлас Волинської області. - М.: Комітет геодезії і картографії СРСР, 1991. 42 с.
18. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: ГУГК, 1978. С. 117-165.
19. Бабин І.І. Вплив на здоров’я антропогенних змін середовища. Хімічне, шумове, електромагнітне, теплове й інші види забруднення, їх вплив на здоров’я людини та інші живі організми / І.І. Бабин, Г.Я. Жирська // Основи екології. Навчальні матеріали на допомогу студентам, учителям екології, любителям природи. Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 1999. 116 с.
20. Байдина Н.Л. Загрязнение городских почв и огородних культур тяжёлыми металлами / Н.Л. Байдина // Агрохимия, 1995. №12. С. 99-104.
21. Байдина Н.Л. Инактивация тяжёлых металлов гумусом и цеолитами в техногенно загрязнённой почве / Байдина Н.Л. // Почвоведение, 1994. №9. С. 121-125.
22. Банников А.Г. Основы экологии и охрана окружающей среды / Банников А.Г. М.: Колос, 1996. 303 с.
23. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія / Барановський В.А. К.: Фітосоціоцентр, 2001. 252 с.
24. Барановський В. Медико-екологічний атлас України. Випуск перший. Вид-во газети Зелений світ” та ін-ту географії НАН України / Барановський В., Пироженко К., Шевченко В. Київ, 1995. 32 с.
25. Бардов В.Г. Сердечно-сосудистая климатопатология на Украине и её профилактика. Ч. 1. Природные предпосылки заболеваний, их медико-географический и картографический анализы / Бардов В.Г., Барановский В.А., Омельчук С.Т. Киев, 1987. 257 с.
26. Бахмачук Ю.Й. Екологія, водне господарство та проблеми водних ресурсів у Волинській області / Ю.Й. Бахмачук // Матеріали науково-практичної конференції. Луцьк: Надстир'я, 1997. С. 17-26.
27. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / [ред. Цапок В.Г.]. К.: Знання-Прес, 2003. 397 с.
28. Безсонова В.П. Динамика азота, фосфора и калия в листьях древесных растений в условиях аэрогенного загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами / В.П. Безсонова // Антропогенные воздействия на лесные экосистемы степной зоны. Днепропетровск, 1990. С. 82-86.
29. Белицына Г.Д. Особенности поведения свинца в некоторых почвах дерново-подзолистой зоны / Г.Д. Белицына, Т.Д. Пачепская // Тяжелые металлы в окружающей среде. М: МГУ, 1980. С.45-50.
30. Бень Я.А. Геодинаміка Західних областей України сучасні досягнення геодезії, геодинаміки та геодизичного виробництва / Я.А. Бень, Р.С. Пронишин. Львів: Вид-во ДУ Львівполітехніка”, 1999. С. 178-181.
31. Берлянд М.Е. Закономерности распределения промышленных выбросов в атмосфере / М.Е. Берлянд // Метеорологические аспекты промышленного загрязнения атмосфе­ры. Гидрометеоиздат, 1968. С. 1-11.
32. Берлянт А.М. Картографический мониторинг / А.М. Берлянт // Вести Моск. университета. Серия 5. География. 1982, №6. С. 79-84.
33. Беспамятнов Г.П. Предельно-допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде / Г.П. Беспамятнов, Ю.А. Кротов. Л.: Химия, 1985. 120с.
34. Беус А.А. Геохимия / Беус А.А., Грабовская Л.И., Тихонова Н.В. М.: Изд-во МГУ, 1985. 156 с.
35. Білоус Л.І. Елементи моніторингу в геологічних та агрогрунтових дослідженнях / Л.І. Білоус, І.М. Волошин // Моніторинг природних комплексів. Львів: ЛДУ, 1995. С. 37-50.
36. Білявський Г.О. Основи загальної екології / Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. К.: Либідь, 1995. 304 с.
37. Биохимическая индикация окружающей среди / [ред. Лаппо А.В., Никитин Н.В.]. Л.: Наука, 1988. 68 с.
38. Блануца В.И. Об интегральной оценке степени изменения состояния окружающей среды / В.И. Блануца // География и природные ресурсы. 1982. - №4. - С. 82-90.
39. Богославский В.А. Модель воздействия физических полей на геологическую среду и живые организмы / В.А. Богославский, Г.С. Вахрончеев // Геоэкология, 2000. - №1. С. 67-71.
40. Богдан О. Захворюваність анеміями у Волинській області / О. Богдан // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - № 8 Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 1999. С. 102-103.
41. Бойчук Ю.Д. Екологія і охорона навколишнього середовища / Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Суми: Університетська книга, 2002.
42. Болтнева Л.И. Прогностическая модель пораження растительности промышленными выбросами в атмосферу / Л.И. Болтнева, А.А. Игнатьев // Взаимодействие лесных систем и атмосферных загрязнителей. Таллинн, 1982.
43. Большаков А.М. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. Руководство для врачей / Большаков А.М., Крутько В.Н., Пуцилло Е.В. М.: Эдиториал УССР, 1989. 256 с.
44. Бортник А.М. К вопросу об устойчивости биогеоценозов / А.М. Бортник // Биогеоценология, антропогенные изменения растительного покрова и их прогнозирование. К.: Наук. думка, 1978. 184 с.
45. Боярин М.В. Оцінка сучасного гідрохімічного режиму та якості води річок басейну Західного Бугу в межах Волинської області / М.В. Боярин // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. №3 Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 2005. С. 221-224.
46. Важенин И.Г. Методические рекомендации по обследованию и картографированию почвенного покрова по уровням загрязненности промышленными выбросами / Важенин И.Г. М.: 1987. 26 с.
47. Важенин И.Г., Картографирование тяжелых металлов / И.Г. Важенин, В.А. Большаков // Почвоведение, 1977, №2.
48. Васильев В.П. Охрана окружающей среды при использовании пестицидов / Васильев В.П. К.: Урожай, 1983. 253 с.
49. Вашкулат Н.П. Установление уровней содержания тяжёлых металлов в почвах Украины / Н.П. Вашкулат // Довкілля та здоров’я. 2002. №2. С.44-46.
50. Ведерников О. Особливості перерозподілу важких металів у грунтах еолових товщ Малого Полісся / О. Ведерников, І. Волошин // Генеза, географія та екологія грунтів. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. С. 34-40.
51. Видина А.А. О диагностических признаках ландшафта и его морфологических частей / А.А. Видина // Ландшафтный сборник. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. С. 160-179.
52. Владимиров В.В. Город и ландшафт / Владимиров В.В., Микулин Е.М., Яригина 3.Н. М.: Мысль, 1986. 237 с.
53. Власюк П.А. Микроэлементы в окружающей среде / Власюк П.А. К.: Наукова думка, 1980. 265 с.
54. Влияние загрязнителей воздуха на растительность. Причины, воздействие. Опытные меры. М.: Лесная промышленность, 1981. 184 с.
55. Вовк П.К. Незаймана краса Волині. Розповідь про природоохоронні об'єкти Волинської області / Вовк П.К., Терлецький В.К., Ященко П.Т: Львів: Каменяр, 1989. 68 с.
56. Водообмен в гидрогеологических структурах Украины. Водообмен в нарушенных условиях. К.: Наук. думка, 1991. 526 с.
57. Воздействие лесных экосистем и антропогенных загрязнителей. ч.2. Изд. АН ЭССР, Таллин, 1982. 194 с.
58. Волинь на зламі століть: історія краю (1989 2000). Луцьк: Вежа, 2001. 694с.
59. Волошин І.М. Вплив забруднення навколишнього середовища на стан здоров'я людей / І.М. Волошин // Сучасні проблеми географії населення в Україні. Луцьк: Вид. Ін-ту географії, 1993. С. 183-184.
60. Волошин І.М. Досвід використання деградаційних ознак і коефіцієнтів для ландшафтно-екологічного картографування / І.М. Волошин // Сучасні географічні проблеми Української РСР. К.: ГТ УРСР, 1990. С. 139-140.
61. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу / Волошин І.М. Львів: Ліга-Прес, 1998. 355 с.
62. Волошин І.М. Методика дослідження проблем природокористування / Волошин І.М. Київ-Львів: ВІПОЛ, 1994. 160 с.
63. Волошин І.М. Методичні прийоми складання карт забруднення важкими металами / І.М. Волошин // Географічні природоохоронні проблеми західного регіону України. Сер. геогр. Вип. 19. Львів: Світ, 1994. С. 49-60.
64. Волошин І.М. Польові екологічні дослідження і принципи складання екологічних карт. Конспект лекцій / Волошин І.М. К.: Укрполіграфіздат, 1991. 108 с.
65. Волошин І.М. Польові крупномасштабні дослідження / Волошин І.М. Одеса: ОДУ, 1977. 58 с.
66. Волошин І.М. Проблеми екологічного картографування наземних природних ресурсів. Тези доп. Всеукраїнської науково-методичної конференції / І.М. Волошин // Українознавство у технічному вузі: методологія, методика, перспективи. 12-14 жовтня 1994 р. Вид. УДУХТ. Т. І. К., 1994. З с.
67. Волошин І.М. Особливості ландшафтно-екологічного картографування грунтів, забруднення важкими металами. Тези доп. ІV з'їзду ґрунтознавців і агрохіміків України / І.М. Волошин, А.А. Кирильчук. Харків: Вид. НДІГІА ім. О.Н. Соколовського, 1994. С. 78-79.
68. Волошин І.М. Еколого-географічні проблеми урбосистем Волинської області: Монографія / І.М. Волошин, М.І. Лепкий. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 244 с.
69. Воронов А.Г. Медицинская география / Воронов А.Г. М.: Изд-во Мос. ун-та, 1981. 161 с.
70. Гайнріх Д. Екологія / Д. Гайнріх, М. Гергт. Київ: ЗнанняПрес, 2001. 288 с.
71. Гарднер М. Мягкая вода и болезни сердца? / М. Гарднер // Здоровье и окружающая среда М.: Мир, 1979. 250 с.
72. Генсірук С.А. Регіональне природокористування: Навчальний посібник / Генсірук С.А. Львів: Світ, 1992. 336 с.
73. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. - К.: УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989. Т.1, А-Ж. 276 с.
74. Географія Волинської області: Навч. посібник / [ред. Луцишин П.В.]. Луцьк.: ЛДПІ, 1991. 163 с.
75. География почв и геохимия ландшафтов / [ред. Глазовская М.Н.]. М.: МГУ, 1986. 237 с.
76. Геоекологічні дослідження екосистем України К.: Фенікс, 1996. 123 с.
77. Геохимия окружающей среды / [ред. Сает Ю.Е., Ревич Б.А., Янин Б.П.]. М.: Недра, 1990. 335 с.
78. Геохимия тяжёлых металлов в природе и техногенных ландшафтах / [ред. Глазова М.А.]. М.: Изд-во МГУ, 1983. 196 с.
79. Геренчук К.И. Волынское Полесье / К.И. Геренчук // Физико-географическое районирование УССР. К.: Изд-во Киев. Ун-та, 1968. 246 с.
80. Геренчук К.І. Польові географічні досліджен­ня / Геренчук К.І., Раковська С.М., Топчієв А.Г. К.: Вища школа, 1975. 248 с.
81. Гладков М.О. Охорона природи. Навчальний посібник для студентів біологічних спеціальностей медичних інститутів / Гладков М.О., Міхеєв О.В., Галушин В.М. К.: Вища школа, 1980. 232 с.
82. .Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР / Глазовская М.А. М.: Высшая школа, 1988. 328 с.
83. Глазовская М.А. Ландшафтно-геохимические системы и их устойчивость к техногенезу / М.А. Глазовская // Биохимические циклы в биосфере. М.: Наука, 1976.
84. Глазовский Н.Ф. Химический состав атмосферной пыли и её изменения после осаждения на кронах деревьев / Н.Ф. Глазовский, В.П. Учватов // Взаимодействие лесных экосистем и атмосферных загрязнителей. 4.2, Таллинн: Изд. АН Эстонской ССР, 1982. 195 с.
85. Гобач Л. Тиреоїдна патологія як наслідок Чорнобильської катастрофи / Л. Гобач // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - № 8 Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 1999. С. 110-112.
86. Голубець М.А. Вступ до геосоціосистемології / Голубець М.А. Львів: Поллі, 2005.199с.
87. Гонжара И.А. Содержание тяжелых металлов в техногенных почвах и легкорастворимом органическом веществе / И.А. Гонжара, М.А. Флоринский, М.С. Озерова // Изв. Тимирязевской с.х. академии. 1993. - №4. С. 64-71.
88. Гончарук Е.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве / Е.И. Гончарук, Г.И. Сидоренко. М.: Медицина, 1986. 319 с.