КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ (НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ) : КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ландшафтно-рекреационной СИСТЕМ (НА примере Закарпатской области)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ (НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
  • Альтернативное название:
  • КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ландшафтно-рекреационной СИСТЕМ (НА примере Закарпатской области)
  • Кол-во страниц:
  • 150
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    На правах рукопису

    УДК 911.9 (477):377

    УЛІГАНЕЦЬ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ


    Конструктивно-географічний аналіз ландшафтно-рекреаційних систем
    (на прикладі Закарпатської області)



    Спеціальність 11.00.11 - Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук



    Науковий керівник
    д.геогр.н., проф. Дмитрук О.Ю.



    Київ 2007









    ЗМІСТ


    ст




    Вступ


    ..............................................................................................................................


    4




    Розділ 1.


    Теоретико-методологічні основи дослідження ландшафтно-рекреаційних систем........................................................................




    9




    1.1.


    Основні напрямки наукових досліджень у галузі рекреаційної географії та туризмознавства..........................................................




    9




    1.2.


    Ландшафтно-рекреаційні системи. Конструктивно-географічний аспект........................................................................




    17




    1.3.


    Концептуальна модель конструктивно-географічного аналізу ландшафтно-рекреаційних систем.................................................




    21




    1.4.


    Методологічні засади ландшафтно-рекреаційного районування.....................................................................................




    27




    Висновки


    до розділу 1......................................................................................


    35




    Розділ 2.


    Методика конструктивно-географічного аналізу ландшафтно-рекреаційних систем........................................................................




    37




    2.1.


    Історико-ландшафтний аналіз. Ретроспективний аналіз розвитку рекреації в Закарпатті.....................................................




    37




    2.2.


    Структурно-ландшафтний аналіз...................................................


    46




    2.3.


    Ландшафтно-функціональний аналіз.............................................


    50




    2.4.


    Ландшафтно-організаційний аналіз...............................................


    63




    2.4.1.


    Ландшафтно-рекреаційне районування........................................


    63




    2.4.2.


    Організація екотеренкурів..............................................................


    73




    2.4.3.


    ОрганізаціОрганізація управління ландшафтно-рекреаційними системами..........................................................................................




    78




    Висновки


    Висновки до 2 розділу.......................................................................................


    90




    Розділ 3.


    Ландшафт Ландшафтно-рекреаційні системи Закарпатської області............


    94




    3.1.


    Заплавні ЗЗаплавні ландшафтно-рекреаційні системи....................................


    96




    3.2.


    Терасові Терасові ландшафтно-рекреаційні системи....................................


    100




    3.3.


    Долинно- Долинно-улоговинні ландшафтно-рекреаційні системи..............


    106







    3.4.


    Низькогірні Низькогірні ландшафтно-рекреаційні системи.............................


    109







    3.5.


    Середньогі Середньогірні ландшафтно-рекреаційні системи.....................


    113







    Висновки


    ддддо до 3 до розділу3........................................................................................


    120







    Розділ 4.


    Ландшафтно-рекреаційне районування Закарпаття....................


    124







    4.1.


    Рахівський ландшафтно-рекреаційний район..............................


    125







    4.2.


    Ужгородсько-Мукачівський ландшафтно-рекреаційний район.




    128







    4.3.


    Чопсько-Тячівський ландшафтно-рекреаційний район..............


    130







    4.4.


    Свалявський ландшафтно-рекреаційний район......................


    132







    4.5.


    Іршавський ландшафтно-рекреаційний район.......................


    134







    4.6.


    Міжгірський ландшафтно-рекреаційний район...........................


    135







    4.7.


    Велико Великоберезнянсько-Воловецький
    ландшафтно-рекреаційний район.................................................




    136







    Висновки до 4 розділу.


    139







    Висновки


    ..


    143







    Список використаних джерел...


    150







    Додатки


    ...........................................................................................................


    166







    Додаток


    А.Характеристика ЛБС Закарпаття...............................................


    167







    Додаток


    Б. Базові рекреаційно-метрологічні показники Закарпаття........


    170







    Додаток


    В.Небезпечні фізико-географічні процеси...................................


    171







    Додаток


    Д. Гідролого-бальнеологічний потенціал ЛРС............................


    173







    Додаток


    Е. Природоохоронний потенціал ЛРС..........................................


    188









    ВСТУП
    Актуальність теми. Сучасне туристсько-рекреаційне обслуговування характеризується безперервним зростанням якості та асортименту послуг з відновлення здоров’я людей, підвищення їх працездатності, збагачення світогляду й зростання культурного рівня. Потреби функціонування індустрії туризму стимулюють розгортання різних наукових напрямів, серед яких чільне місце належить рекреаційній географії, що досліджує властивості територіально-рекреаційних систем усіх типів і рангів. Як один з інноваційних напрямів сучасної рекреаційної географії пропонується дослідження ландшафтно-рекреаційних систем (ЛРС) різного розміру і рангу від локальних та регіональних до глобальних.
    Дослідження ЛРС та їх підсистем має виразне конструктивно-географічне спрямування і здійснюється з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів, ефективної організації рекреаційного господарства та обґрунтування критеріїв і принципів його ефективного функціонування та збалансованого розвитку. ЛРС Закарпатської області розглядаються з позиції загальної стратегії їх збалансованого розвитку, спрямованої на раціональне використання ландшафтно-рекреаційних ресурсів, охорону природи, поліпшення життєвого рівня населення, надання високоякісних туристсько-рекреаційних послуг. Отже, запропоноване автором дослідження ЛРС різного розміру і рангу може стати одним з інноваційних напрямів сучасної географії.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з основними напрямками наукової роботи кафедри географії України і з проблематикою науково-дослідної роботи географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка зокрема, з держбюджетною темою Регіональні геоекологічні проблеми України” (номер держреєстрації 01БФ050-01).
    Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є конструктивно-географічний аналіз ЛРС Закарпатської області для потреб оптимізації рекреаційної діяльності, раціонального використання та охорони рекреаційних ресурсів області.
    Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися наступні наукові завдання:
    аналіз основних напрямів конструктивно-географічних досліджень рекреації і туризму;
    теоретичне обґрунтування концепції ЛРС, визначення базових понять і термінів;
    виявлення умов і закономірностей формування і розвитку ЛРС;
    обґрунтування методики конструктивно-географічного дослідження ЛРС ;
    аналіз ЛРС Закарпатської області;
    обґрунтування та здійснення ландшафтно-рекреаційного районування Закарпатської області;
    розробка рекомендацій щодо функціонування та розвитку ландшафтно-рекреаційних районів Закарпатської області.
    Об’єктом дослідження є ландшафтно-рекреаційні системи Закарпатської області.
    Предметом дослідження є геопросторова організація ЛРС, особливості їх формування й конструктивно-географічні чинники оптимізації їх функціонування та розвитку.
    Методологія та методи дослідження. Методологічну основу досліджень складають роботи географів, економіко-географів, науковців експертів з маркетингу та менеджменту туризму. Насамперед це теоретичні та методологічні розробки фахівців з рекреаційної географії В. Преображенського, Ю. Веденіна, М. Мироненка, І. Твердохлєбова, М. Крачила, І. Яковенка, Я. Олійника, П. Шищенка, О.Любіцевої, В.Руденка, Д. Ніколаєнка, О.Бейдика, L. Mitchell, P. Murphy, S. Smith та інших. Поставлені дослідницькі завдання вирішувались на основі системного підходу. Базовими методами дослідження є: історико-географічний; ландшафтознавчий; соціо-економіко-географічний; картографічного моделювання та системного аналізу. Обробка та візуалізація аналітичної інформації здійснені за допомогою комп’ютерних методів.
    Наукова новизна отриманих результатів. В дисертаційному дослідженні
    вперше:
    обґрунтовано суть формування ЛРС, що дозволило здійснити системне конструктивно-географічне дослідження регіону для потреб рекреаційної діяльності, раціонального використання та охорони рекреаційних ресурсів;
    розроблено алгоритм конструктивно-географічних досліджень ЛРС, який розглядається як органічне поєднання ряду частково-географічних підходів, використання яких базується на принципах системності, регіоналізації, різноманітності, послідовності, взаємозв’язку і взаємозумовленості, ієрархії стратегічних і тактичних завдань;
    розкрито суть процесу формування та розвитку ЛРС, що дало можливість здійснити аналіз природних соціально-економічних умов, які безпосередньо впливають на ЛРС і здатні забезпечувати їх потенціал, прискорювати або уповільнювати їх розвиток та формування;
    обґрунтовано методику ландшафтно-рекреаційного районування, мета якого полягає в забезпечені ефективного функціонування ЛРС, а також визначенні цільової рекреаційної функції території для більш повного задоволення потреб рекреантів;
    удосконалено:
    методику рекреаційного районування на основі комплексного підходу і врахування особливостей просторово-територіальної диференційованості, інтегрованої ефективності, перспективності, потенціалу розвитку, системності та ландшафтно-рекреаційної структури території;
    понятійно-термінологічний апарат рекреаційної географії термінами ландшафтно-рекреаційна система, ландшафтно-бальнеологічна система, ландшафтно-рекреаційне районування, ландшафтно-рекреаційний район (макро і мікрорайон), екотеренкур;
    отримало подальший розвиток:
    актуальні та перспективні напрямки розвитку рекреації і туризму в межах ландшафтно-рекреаційних районів Закарпатської області.
    Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що воно може бути використане державними, регіональними і місцевими органами управління туризмом, туристськими підприємствами і організаціями. Теоретичні та прикладні аспекти дослідження ЛРС Закарпатської області використані Карпатським біосферним заповідником при підготовці національних та міжнародних проектів щодо комплексного розвитку Карпатського регіону.
    Основні положення роботи також використовуються в навчальному процесі географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін Рекреаційна географія”, Основи туризму”.
    Особистий внесок. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою роботою, в якій реалізовано ідеї автора стосовно теоретичного і методологічного обґрунтуванню ЛРС як інтегрального конструктивно-географічного направлення в сучасній рекреаційній географії. Усі відображені в дисертації висновки і положення наукової новизни одержані особисто автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї й положення, які отримані автором особисто.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, а також висновки та рекомендації, отримані в результаті наукових досліджень, були представлені на: науковій конференції молодих учених географічного факультету, присвяченій 168річчю заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, 2002); міжнародній науковій конференції Екологічні проблеми басейнів транскордонних річок” (м. Луцьк, 2002); Міжнародній конференції, присвяченій Міжнародному року гір Гори і люди” (у контексті сталого розвитку)” (м.Рахів, 2002); міжнародній науковій конференції Регіональні екологічні проблеми” (м. Київ, 2002); міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми слов’янознавства” (м. Київ, 2003); Всеукраїнській науковій конференції Географічна наука і освіта: екологічні та соціальні ризики” (м. Київ, 2005)
    Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,3 друкованих аркуша, з них 6 у фахових виданнях.
    Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів з підрозділами, висновків (загальним обсягом 150 сторінки машинного тексту), списку використаних джерел (187 найменувань) та додатків (5). У роботі вміщено 10 малюнків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Аналіз основних напрямків наукових досліджень в галузі рекреаційної географії та туризму, виконаний на основі анотаційного аналізу 1024 наукових джерел за період з 1960 по 2007, показав що за останні 5 років в наукових дослідженнях значна увага приділяється соціально-економічним аспектам розвитку туристської галузі. В той же час, значна кількість досліджень базується на теоретикометодологічній основі рекреаційної географії як самостійної галузі географічної науки, базовою концепцією якої є вчення про територіальні рекреаційні системи. Також з розвитком туристсько-рекреаційної діяльності і зміною соціокультурних запитів зростає значення конструктивно-географічного напряму в рекреаційних дослідженнях.
    2. В основу рекреаційних досліджень регіонального рівня пропонується покласти концепцію ландшафтно-рекреаційних систем.
    Ландшафтно-рекреаційна система (ЛРС) специфічна соціально-географічна природно-господарська система, що складається з взаємопов’язаних підсистем (блоків): ландшафти, населення, рекреаційне господарство та управління, і характеризується просторовою ієрархічністю будови (топічні локальні місцеві субрегіональні - регіональні системи).
    3. Конструктивно-географічний аналіз ЛРС різного таксономічного рівня пропонується здійснювати відповідно до алгоритмічної моделі. Алгоритмізація дослідження забезпечується логічною послідовністю його етапів (блоків): теоретико-методологічного, аналітичного, оціночного, організаційного, кожен з яких ґрунтується на методичних та практичних розробках. Відповідно до завдань дослідження в межах деяких блоків передбачається виділення підблоків. Так, в аналітичних дослідженнях виокремлюються аналіз умов формування ЛРС (історико-ландшафтний аналіз), аналіз геопросторової структури ЛРС (структурно-ландшафтний аналіз) та аналіз функціонування ЛРС (ландшафтно-функціональний). Результати проміжних етапів є вихідними для наступних. Окремі напрямки дослідження змикаються на етапах синтезу проміжних результатів і можуть мати самостійне практичне значення.
    4. Методика конструктивно-географічного аналізу ЛРС представляє собою логічно впорядковану відповідно до визначених наукових підходів та принципів послідовність (алгоритм) аналізу і оцінки ландшафтно-рекреаційної систем за методичними розробками, адаптованими відповідно до мети і завдань дослідження. Дослідження власне ЛРС включає 4 етапи: історико-ландшафтний аналіз, структурно-ландшафтний, ландшафтно-функціональний та ландшафтно-організаційний аналіз, для кожного з яких застосовуються і розробляються спеціальні групи методів. Співвідношення між ними залежить від етапу дослідження та рангу досліджуваних одиниць.
    Історико-ландшафтний аналіз базується на засадах історичного ландшафтознавства та екології і передбачає дослідження історичної складової підсистеми населення за даними щодо характеру природокористування, демографічного та соціально-політичного стану, етнічних спільностей території, поширення господарсько-культурних типів тощо.
    Базою досліджень на етапі структурно-ландшафтного аналізу території є ландшафтні карти, що дають уявлення про ландшафтну структуру території. Доповнена інформацією, необхідною для рекреаційної характеристики території, ландшафтна карта разом з картою сучасного використання території є основою комплексних рекреаційних досліджень, спрямованих на оцінку актуального стану і створення проектів розвитку туристсько-рекреаційної діяльності.
    На етапі ландшафтно-функціонального аналізу здійснюються комплексні дослідження рекреаційного потенціалу території з позиції функціональної відповідності ЛРС тим чи іншим видам туристсько-рекреаційної діяльності та формування пропозицій, спрямованих на більш раціональне рекреаційне використання природних ресурсів.
    5. Аналіз геопросторової структури регіональної ЛРС Закарпатської області показав, що тут сформувалося 11 локальних ландшафтно-рекреаційних систем об’єднаних в 5 ЛРС місцевого рівня. Ядрами їх формування є бальнеологічні установи (санаторії, санаторії-профілакторії, реабілітаційні центри та водолікарні), виникнення і функціонування яких невіддільно пов’язано із певними ландшафтними структурами. Всього в межах ЛРС області виділено 30 ландшафтно-бальнеологічних систем. Аналіз ландшафтних, ландшафтно-бальнеологічних та ландшафтно-етнографічних умов дозволив визначити для ЛРС області базові напрямки туристської діяльності.
    За сукупністю умов заплавні ЛРС найбільш придатні для розвитку водного та пішохідного спортивно-оздоровчого туризму. Також тут є певні ресурси для розвитку історичного, архітектурного та етнічного туризму. Локального та контрольованого розвитку може мати спортивне мисливство, збирання грибів, ягід і лікарських рослин.
    Умови терасових ЛРС сприятливі для розвитку пішохідного, кінного, водного, велосипедного, автомобільного туризму, причому місцеві маршрути є складовими регіональних та міжнародних транскарпатських. Велика кількість монастирів створює підстави для розвитку пізнавального релігійного туризму, а розвиток місцевих промислів є ресурсом етнічного туризму.
    ЛРС котловино-подібних долини вирізняються особливими ландшафтно-бальнеологічними умовами. Основою їх є унікальні за насиченістю та водопроявами родовища вуглекислих гідрокарбонатних вод Боржовського Поляно-Квасівського типу. Враховуючи сприятливе транспортне положення території, найбільш перспективним тут є розвиток саме лікувально-оздоровчої рекреації.
    Низькогірні ЛРС вирізняються високим ступенем ландшафтної різноманітності, середньовисотними гірськими хребтами з пологими вершинами та лісистими схилами, сприятливим кліматом і унікальними джерелами мінеральних вод, що створює значний туристсько-рекреаційний потенціал. Найбільш перспективним тут є розвиток спортивно-оздоровчого туризму, зокрема зимового гірського.
    Середньогірні ЛРС вирізняються унікальними поєднаннями неповторних ландшафтів та пам’яток природи, історичних, етнографічних об’єктів, пам’яток культури і побуту, в яких відображені історичні особливості різних епох та етнічних груп краю. Це є основою для розвитку культурно-пізнавального туризму.
    6. Результатом конструктивно-географічних досліджень ЛРС регіонального рівня є ландшафтно-рекреаційне районування - поділ території на певні таксономічні одиниці (ландшафтно-рекреаційні макрорайони, райони і мікрорайони), які відрізняються ландшафтною структурою, комплексом ресурсів та напрямком рекреаційної діяльності.
    Метою районування Закарпатської області є визначення актуальних і перспективних напрямів розвитку рекреації і туризму, що відповідають природно-ресурсному потенціалу території, не суперечать питанням його охорони і розвиваються згідно з концепцією стійкого розвитку Карпатського регіону.
    Процес районування передбачає поділ території на ландшафтно-рекреаційні райони (ЛРР) цілісні території, які характеризується специфічною сукупністю ландшафтних, історико-культурних та історико-етнографічних комплексів, що дозволяє визначити їх рекреаційну спеціалізацію, забезпечену взаємопов’язаними рекреаційними підприємствами і сумісними галузями господарствами.
    7. В результаті ландшафтно-рекреаційного районування Закарпатської області в її межах виділено 7 ландшафтно-рекреаційних районів, для кожного з яких характерні певні види туристсько-рекреаційної діяльності.
    Рахівський ЛРР характеризується найбільш сприятливими умовами для розвитку гірськолижного туризму (з центрами в смт Ясіня та с. Чорна Тиса), що є основною спеціалізацією даного району яку доцільно зберегти. Для розширення оздоровчої функції цієї території перспективним є відновлення діяльності санаторно-курортних закладів бальнеологічного спрямування (санаторії в с. Кваси та Усть-Чорна) та туристичних баз, орієнтованих на пішохідний туризм (смт Ясіня).
    Особливістю Ужгородсько-Мукачівського ЛРР є зосередження значної кількості архітектурних, історичних, культурноісторичних пам’яток, пов’язаних зручними шляхами сполучення та забезпечених туристськоекскурсійною інфраструктурою. Це визначає культурно-пізнавальний туризм як основну спеціалізацію даного ЛРР з центрами у м. Ужгород та м. Мукачеве. Перспективними є також розвиток етнографічного туризму (на базі осередків сільського туризму в угорських та словацьких селах) та релігійного туризму (м. Мукачево).
    Основою розвитку Чопсько-Тячівського ЛРР є мережа обладнаних міждержавних переходів (автомобільних, залізничних та пішохідних), що визначає його спеціалізацію як району транскордонних послуг. Збереження цієї спеціалізації є принциповими для розвитку міжнародного туризму на Закарпатті, для чого слід розбудовувати відповідну інфраструктуру. Крім того, для транзитних туристів (особливо індивідуальних та групових автотуристів) доцільно організувати ознайомлення з історико-культурними та іншими пам’ятками Закарпаття, чому сприяє розгалужена система місцевих автодоріг.
    Свалявський ЛРР характеризується значною концентрацією джерел мінеральних вод, що визначає спеціалізацію даного району з центрами в селах. Поляна, Голубине та Синяк, де зосереджені основні бальнеологічні заклади курортної мережі Закарпаття. Перспективним напрямком може стати відновлення мережі туристсько-екскурсійних маршрутів до історико-культурних пам’яток сусідніх ЛРР, зокрема Ужгородсько-Мукачівського, та створення нових етнографічних та дегустаційних (винних) маршрутів, наприклад до Іршавського ЛРР (м. Берегово, м. Іршава, винні підвали м. Виноградова).
    Особливістю Іршавського ЛРР є збереження культурної спадщини народностей Закарпаття, зокрема мадяр, росіян, німців, чехів, русинів. Тут представлені народні звичаї, обряди, національне вбрання та місцеві художні промисли. Центрами етнографічного та сільського туризму можуть стати м. Іршава,м. Берегово, м. Виноградово, м. Хуст, м. Вишково, м. Тячів. Перспективним є розвиток молодіжного туризму з базами в м.Іршава, с. Довге, м. Берегове, смт Вишково інших. Використовуючи розгалужену систему місцевих автодоріг, можна комбінувати основну спеціалізацію даного району із ознайомленням туристів з історико-культурними об’єктами інших районів Закарпаття.
    Міжгірський ЛРР має значний потенціал для розвитку спортивно-оздоровчого і екологічного туризму з центрами в смт Міжгір’я і с. Сойми. Високі показники пейзажно-естетичної різноманітності та значне розчленування рельєфу сприяють розвиткові пішохідного, кінного, водного, велосипедного та автомобільного туризму, для яких існують розроблені маршрути прив'язані до транскарпатських. Перспективним є створєння санаторно-курортних комплексів на базі багатих ресурсів мінеральних вод, зокрема найбільш відомих джерел Соймівського, Вучківського, Келечинського, Колочавського, Верхньобистрянського.
    Розвиток туризму в Велико-Березнянсько-Воловецькому ЛРР в даний час носить стихійний характер,отже, існуючу спеціалізацію району визначити неможливо. В той же час природно-рекреаційний потенціал даного району дуже багатий. Великою популярністю серед туристів користуються пішохідні переходи через вершинні ділянки полонинських хребтів, що виділяються своєю аттрактивністю. За умов створення відповідної інфраструктури спеціалізацією даного району має стати саме спортивно-оздоровчий туризм з центрами в смт Великий Березний та Воловець.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абуков А.Х. Туризм сегодня и завтра. Турист. М.: Профиздат, 1978. 269 с.
    2. Азар В.И. Отдых трудящихся СССР. - М.: Статистика, 1972. - 72 с.
    3. Александрова А.Ю. География мировой индустрии туризма. М.:МГУ, 1998. 88с.
    4. Бабарицька В.К. Територіальна організація комплексу міжнародного туризму України. /Автореф. канд. географ. наук. 11.00.02. Київський ун-т. ім. Т. Шевченка. - К., 1997. - 25 с.
    5. Бабарицька В.К., Любіцева О.О. Організація туризму. Ч. 1. К., 1998. 82с.
    6. Бабарицька В.К., Маліновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтенг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту. - К.: Альтерпрес, 2004. 288 с.
    7. Бабинец А.Е. Лечебные минеральные води и курорты Украины. - К.: Изд-во Акад. наук УССР. - 1963. 164 с.
    8. Багрова Л.А., Подгородецкий П.Д. Физико-географические основы рекреационной географии. - Симферополь: Изд-во Симфероп.ун-та, 1982. - 84с.
    9. Байтеряков О.З. Територіальна структура гірської туристично-рекреаційної системи Криму. //Туристичні Ресурси України. Зб. наук. ст. / Федерація профспілок України. К., 1996 С. 337-348.
    10. Басюк Д.І. Основи туризмології. Кам’янець-Подільський.: Аксіома, 2005. 204 с.
    11. Бейдик О.О., Бабарицька В.К. Рекреаційно-туристські ресурси великого міста (на прикладі Києва) // Географічні проблеми великого міста. К., 1991. С.34-36.
    12. Бейдик О.О. Рекреаційне районування. Географічна енциклопедія України: В 3 х т./ Відповід. ред. О.М. Маринич. - К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана. - 1993. - Т. 3. С.120 - 121.
    13. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К.: ВПЦ Київський університет, 2001. 395 с.
    14. Бейдик О.О., Новікова В.І. Перспективи розвитку регіональної рекреації та туризму на період до 2010 р. //Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип. 5 / Федерація профспілок України. Інститут туризму. К., 2004. С.167-178.
    15. Беручашвили Н.Л., Жучкова В.К. Методы комплексных физико-географических исследований. М.: Изд-во МГУ, 1997. 320 с.
    16. Билак С.П. Закономірності хімічного складу мінеральних вод Закарпаття: Матеріали наук. конф. присвяч. 125 річчю курорту Поляна”. К., 1992 Ч. 1 С. 14 15.
    17. Биржаков М.Б. Введение в туризм. СПб.: Издательський дом Герда, 2002. 320с.
    18. Бойко М.Ф. Використання екологічних стежин для екологічної освіти студентів //Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. С. 181 185.
    19. Видина А.А. Методические указания по полевым крупномасштабным ландшафтным исследованиям. - М.: Изд-во МГУ, 1972. 84 с.
    20. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. М.: Наука, 1982. 190с.
    21. Водный туризм. - М.: «Физкультура и спорт», 1960. - 280 с.
    22. Водный туризм /Сост. В.Н. Григорьев. М.: Профиздат, 1990. - 304 с.
    23. Воронкова Л.П. История туризма и гостеприимства. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. 304с.
    24. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. Фізико-географічний нарис. - К.: Радянська школа. - 1966. - 167 с.
    25. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем / Інститут регіональних досліджень НАН України. К.: Видавничий дім А.С.С.
    26. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационные использование лесов. К.: Урожай, 1987. 248 с.
    27. Герасимов И.П. Преобразование природы и развитие географической науки в СССР (Очерки по конструктивной географии).- М. 1967.
    28. Герасимов И.П. Советская конструктивная география . - М.: Наука, 1976. 207 с.
    29. Геренчук К.І., Раковська Е.М. Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. К.: Вища школа, 1975. 248 с.
    30. Геоэкологические основы территориального проектирования и планирования / Отв.ред. В.С. Преображенский, Т.Д. Александрова. М.: Наука, 1998. 144 с.
    31. Гетьман В.І. Курортно-рекреаційні системи Українських карпат // Укр. геогр. журнал. 1999, № 3. С. 34-37.
    32. Голд Дж. Психология и география. Основы поведенческой географии. М.: Прогресс, 1990. 320с.
    33. Гоцуляк Г.Д. Земельно-ресурсний потенціал Карпатського регіону. Львів: Світ, 1991. 152 с.
    34. Градостроительные основы развития курортно-рекреационных районов СССР/ В.Я. Городской, Т.Ф. Панченко, А.А. Мазуркевич. - М.: Строиздат, - 1990. 196 с.
    35. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    36. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. - К.: Лікей, 1995. 233 с.
    37. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: Монографія. У 2-х т. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. 503 с.
    38. Гринів Л.С. Методологія і методика вивчення нормативної ціни природних курортних ресурсів та платежів за їх використання / Препринт. Наук. доповіді. Львів, 1992. 26 с.
    39. Гуцульщина XІІІ XІX століть. Історичний нарис. Львів, 1982.- С 39 40.
    40. Данильчук В.Ф., Алейникова Г.М., Бовсуновская А.Я., Голубничая С.Н. Методология оценки рекреационных территорий. Донецк: ДИТБ, 197 с.
    41. Державна програма розвитку туризму на 2002 2010 рр. //Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Зб. нормативно-правових актів. К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 32-39.
    42. Діброва О.Т. Закарпатська область. - К.: Радянська школа. - 1967. - 121 с.
    43. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм у системі суспільно-екологічних відносин. / Економічна та соціальна географія. Наук. зб.- К., 2001. С 89 95.
    44. Дмитрук О.Ю., Уліганець С.І. Ландшафтно-рекреаційна характеристика мінеральних вод Закарпаття // Вісник Київського університету. Сер. Географія, 2003. Вип. 49 С. 7-10.
    45. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Екологічний туризм як дидактична основа раціонального природокористування та геоекологічної освіти. / Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. - Київ: ВГЛ Обрії” 2002. - С 45 50.
    46. Дмитрук О.Ю. Урбанізація та екологічний туризм: Теорія і практика конструктивно-географічного дослідження. К. Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2002. 76 с.
    47. Дмитрук О.Ю., Уліганець С.І. Ландшафтно-рекреаційна характеристика мінеральних вод Закарпаття // Вісник Київського університету. Сер. Географія. - 2003. Вип., 49 с 7-10.
    48. Долішній М.І. Регіональні проблеми екологічного і соціального розвитку України. / Препринт наук. доповіді. К., - 1991. 43 с.
    49. Дончева А.В., Казаков Л.К., Калуцков В.Н., Чижова В.П. Устойчивость природных комплексов и антропогенные нагрузки // Рекреация и охрана природы. Тарту, 1981. С. 90 94.
    50. Дублянський В.М. Спелеотуризм. К.: Здоров’я, 1973. - 72 с.
    51. Дьякова Г.А. Основы экскурсоведения. - М., 1985. 256 с.
    52. Дячук В.А., Сусідко М.М. Паводки в Закарпатській області та причини їх виникнення. // Український географічний журнал. 1999, № 1. С. 48 58.
    53. Дяхтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму. К.: Наук. світ, - 2002. 201 с.
    54. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. (Методологія формування, механізм реалізації). Чернівці: Прут, 1996. - 288 с.
    55. Ена А.В. Методика оценки природных комплексов Крыма в научных и природных целях //Проблемы географии Крыма. Симферополь, 1971. С.34 -38.
    56. Ермакова О.В., Жигалко И.Ю., Наумов А.С., Дворниченко В.В. Некоторые природоохоронные аспекты организации отдыха и туризма. М.: Наука, 1986. - С.20-28.
    57. Жук П.В., Кравців В.С. рекреаційний потенціал Українських Карпат і перспективи його використання // Українські Карпати: проблеми і перспективи. Матеріали Міжнародної наук. практ. конфр. Львів, 1993. С. 111 121.
    58. Закарпатська область. Атлас. / Відповід. ред. атласу Р.І. Сосса. - М.: КГК, 1991. - 33 с.
    59. Закон України «Про туризм»: За станом на 20 січня 2003 р. / Верховна рада України. Сер. Закони України Офіц. вид. К.: Парламентське видавництво, 2003. 20 с.
    60. Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: В во Світ, 1993. 560 с.
    61. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2 х частинах. - Львів: Світ”, 1994. 472 с.
    62. Заставний Ф.Д. Населення України. Львів : Край, 1993. 224 с
    63. Зачиняев П.Н., Фалькович Н.С. География международного туризма. М.: Мисль, 1972.
    64. Звіт про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2005 рік / Міністерство екології та природних ресурсів України. Державне управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області. - Ужгород . 2006. 54 с.
    65. Здравницы профсоюзов Украины. - К.: Тамед, 1997. 317 с.
    66. Здравницы Карпат. Ужгород.: Карпаты, 1985 - 136 с.
    67. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма. М.: Финансы и статистика, - 2000. - 320с.
    68. Зубалій М.Д. Пішохідний туризм. К.: Здоров’я, 1977. 88 с.
    69. Зубалій М.Д., Петровський В.С. Пішохідний і лижний туризм. - К.: Здоров’я, 1984. 198 с.
    70. Иванов В.В., Невраев Г.А. Классификация подземных минеральных вод. М., 1968.
    71. Исаченко А.Г. Прикладное ландшафтоведение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. Ч.1. 150 с.
    72. Исаченко А.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. Л.: Наука, 1980. - 222с.
    73. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. М.: Высшая школа, 1991. 366 с.
    74. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма. Мн.: Новое знание, - 2004. - 409с.
    75. Карпатский рекреационный комплекс / Долишний М.И., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. и др. К.: Наукова думка, 1984. 148 с.
    76. Клюшниченко Є.Є. Рекреаційна географія. Географічна енциклопедія України: В 3 х т./ Відповід. ред. О.М. Маринич. - К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана. - 1993. - Т. 3. С. 119.
    77. Котляров Е.А. География туризма и отдыха. М.: Мысль, 1978. 238с.
    78. Котляр Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм / Пер. с англ. под ред. Р.Б.Ноздрей. М: ЮНИТИ, 1998. 787с.
    79. Крачило Н.П. Экономико-географические проблемы туризма и его эффективность (вопросы теории, методы и практики). - К.,1992 . 357 с.
    80. Крачило Н.П. География туризма. К.: Вища школа. 1987. 208 с.
    81. Крачило М.П. Країнознавство і туризм. К.: Вища школа, 1994. 191 с.
    82. Крачило М.П., Попович С.І. Федоренко Н.В. Проблеми туристичного районування // Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип. 5. / Федерація проспілок України. Ін-т туризму. - К., 2004. - С. 337-348.
    83. Кращі мінеральні води Закарпаття. Путівник. / Л. Киртич, М. Гайсак, Б. Фейкийшгазі, І. Ревтій, І. Лемко, М. Петровці. Ужгород, 2002. 80 с.
    84. Кукурудза С.І. Метризація ландшафтних систем: сучасність і проблеми // Український географічний журнал. Вип.2, 1999. С.6-10.
    85. Кукурудза С.І. Сучасність та метричні параметри сучасних систем. // Ландшафти і сучасність. Зб. наук. праць. Київ-Вінниця.: Гпаліс”, 2000. С. 52-57.
    86. Курорты. Энциклопедический словарь /Под ред. Чазова Е.И. М., 1983. 592 с.
    87. Кусков А.С., Голубева В.Л., Одинцова Т.Н. Рекреационная география. М.: Флинта, 2005. 496с.
    88. Легориев С., Лайл К., Хьюз Д. Хэбиб Р. Туризм и экономика открытого типа // Вестн. Московск. ун-та. Серия география. 1994, № 2. С 62 72.
    89. Лещенко В.А. Лещенко М.П. Володимир Вернадський і його просвітницько-педагогічна діяльність. - К.: Друкарня Техсервіс, 2003. -292 с.
    90. Лиханов Б.Н. Рекреационное природопользование // Вопросы географии. Сборник сто восьмой. Природопользование. (географические аспекты). М.: Изд во Мысль, 1978. С 214.
    91. Лукоянов П.И. Зимние спортивные походы. - М.: Физкультура и спорт, 1979. - 151 с.
    92. Лукоянов П.И., Шимановский В.Ф. Питание в туристском путешествии. М.: Профиздат, 1986. - 234с.
    93. Лукоянов П.И. Зимние спортивные походы. 2 изд. перераб. и доп. М.: физкультура и спорт, 1988. - 191с.
    94. Любіцева О.О. Сташук К. Розвиток українського туризму в Україні // Економічна та соціальна географія. Наук. зб. Вип. 53. - К. 2002. С. 189-196.
    95. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг: геопросторові аспекти. К.: Альтерпрес, - 2002. 320 с.
    96. Любіцева О.О. Геопросторова організація туристичного процесу / Авторф. дис. д-ра геогр. наук. 11.00.02. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К, 2003. 29 с.
    97. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. К.: Альтерпрес, 2003. 352с.
    98. Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону). К.: Центр навчальної літератури, 2005. 96с.
    99. Мацола В.І. Рекреаційні ресурси Закарпатської області та їх економічна оцінка. Ужгород, 1996. 62 с.
    100. Мацола В.І. Формування і розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Закарпатської області / Автореф. дис. канд. ек. наук. 08.10.02. Ужгородський держ. ун-т. - Ужгород, - 1996. - 15 с.
    101. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. Львів. 1997. 259 с.
    102. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. - К.: Знання, 2006. 512 с.
    103. Мельченко В.Е. Процесс проектирования парков // Вестник Московского университета. Серия География . -1998. С. 23 27.
    104. Методические рекомендации по архитектурно-планировочной организации природных парков УССР /Под ред. Е.Е. Клюшниченко К.: Изд-во КиевНИИП градостроительства, 1978. 92 с.
    105. Менеджмент туризма: Туризм и отраслевые системы системы / Гл. ред. В.А. Квартальнов. М.: Финансы и статистика, 2001. 271 с.
    106. Методология оценки рекреационных территорий / В.Ф. Данильчук, Г.М. Алейникова, А.Я. Бовсуновская, С.Н.Голубичная. Донецк: ДИТБ, 2003. -197с.
    107. Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство: теорія і практика. - Львів.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. 172с.
    108. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. М.: Изд-во МГУ, 1981. 208 с.
    109. Міщенко В.О., Нижник М.С. Економічні аспекти природокористування. К.: Наукова думка. 1982 .175 с.
    110. Мотузенко О.О. Екологічний туризм в контексті сталого розвитку території //Туризм на протязі XXІ століття: освіта, культура екологія.- К, 1999. С.189 191.
    111. Мотузенко О.О., Аріон О.В. Екологізація туристичної діяльності й екологічний туризм: перспективи розвитку / Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць. В. 3-х т. Київ-Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. Держ.ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т.1. - С. 375 378.
    112. Николаенко Д.В. Рекреационная география. М.: Владос, 2001. 306с.
    113. Николаенко Т.В., Николаенко Д.В. История и региональные особенности международного туризма. Харьков, 1998. 269с.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины