ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ В МЕЖАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ : ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ почвенного покрова и сельскохозяйственного производства овощных ПРОДУКЦИЙ В ПРЕДЕЛАХ Левобережной лесостепи

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ В МЕЖАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
  • Альтернативное название:
  • ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ почвенного покрова и сельскохозяйственного производства овощных ПРОДУКЦИЙ В ПРЕДЕЛАХ Левобережной лесостепи
  • Кол-во страниц:
  • 190
  • ВУЗ:
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Харківський національний університет іменіВ.Н.Каразіна


    На правах рукопису


    Дудурич Василь Михайлович

    УДК 911:504.03:504.054



    ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ОВОЧЕВОЇ
    ПРОДУКЦІЇ В МЕЖАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ

    Спеціальність 11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук


    Науковий керівник
    Некос Володимир Юхимович
    Доктор географічних наук, професор





    Харків 2007









    ЗМІСТ







    Вступ


    4




    Розділ 1


    Ступінь вивченості екологічної безпеки ґрунтів та сільськогосподарської рослинної продукції в Україні та за кордоном



    10




    Розділ 2


    Географічні передумови формування екологічної безпеки ґрунтів та рослинної продукції у зв’язку з накопиченням у них важких металів




    31







    2.1. Оцінка впливу геологогеоморфологічних особливостей
    території на розподіл та перерозподіл важких металів у
    ґрунтах та городній рослинній продукції




    32







    2.2. Оцінка впливу гідрокліматичних особливостей на
    розподіл та перерозподіл важких металів у ґрунтах та
    рослинній продукції




    38







    2.3. Оцінка впливу антропогенної діяльності на накопичення
    хімічних елементів в ґрунтах та рослинній продукції



    46




    Розділ 3


    Загальні особливості і закономірності накопичення важких металів у ґрунтах та рослинній продукції



    58







    3.1. Характер та особливості накопичення мікроелементів у
    ґрунтовому покриві



    58







    3.2. Загальний характер та особливості накопичення мікро
    елементів у рослинах



    82




    Розділ 4


    Основні методи дослідження


    95




    Розділ 5


    Характер та особливості формування екологічної безпеки ґрунтів та виробництва сільськогосподарської продукції Лівобережного Лісостепу України внаслідок накопичення в них важких металів






    113







    5.1. Особливості накопичення важких металів в умовах геосистем



    115







    5.2. Особливості накопичення важких металів в умовах
    урбогеосистем



    136







    5.3. Особливості накопичення важких металів в межах різних одиниць фізико-географічного районування



    143




    Висновки


    161




    Список використаних джерел


    165








    ВСТУП


    Значущість дослідження екологічної безпеки рослинної продукції визначається, перш за все, повсякденним використанням в харчуванні продукції рослинного походження. Екологічна безпека рослинної продукції в значній мірі визначає стан здоров’я населення. Ґрунти і городні рослини в процесі функціонування накопичують значну кількість мікроелементів (важких металів). Дослідники відмічають, що головна небезпека полягає не в явному отруєнні, а в тому, що вони здатні поступово накопичуватися в ланцюгах харчування і таким чином впливати на функціонування окремих ланок біосфери і безпосередньо на людину. Цей вплив проф. Некос В.Ю. називає прихованим і відносить його до не менш небезпечних, ніж деякі катастрофічні явища. Якщо порівнювати цей вид екологічної небезпеки для рослин, тварин та людини, то стане зрозумілим, що вона найбільш небезпечна саме для людини. Бо відомо, що за правилами трофічної піраміди, органічна речовина кожної ланки ланцюга харчування закономірно зменшується. Кількість же металу, що поглинається зберігається, і відповідно, концентрація його без сумніву збільшується. Далі, як відмічає Добровольський В.В., 1983 та інші дослідники, певне підвищення концентрації важких металів у ґрунті, не є якоюсь виключною подією і не викликає, як правило, пригніченої дії на рослини. Останні, поглинаючи метали лише додатково збільшують їх концентрацію у своїх тканинах. Ситуація ускладнюється тим, що вищі рослини, без будь яких ознак отруєння і патологічних змін, можуть містити досить небезпечну для тварин і людини концентрацію важких металів. У травоїдних тварин, концентрація важких металів в окремих органах ще більша, хоча вони також можуть не страждати від цього. А ось людина, яка харчується городньою продукцією, м’ясом, молоком і т.і. отримує їх найбільше. До цього необхідно додати ще воду, яку вона п’є, повітря, яким вона дихає, таким чином і створюються умови для такого ступеню концентрації, що при довготривалому впливі всього цього можуть з’явитися генетичні наслідки.
    Актуальність теми. Основні продукти харчування людини це рослинні продукти. Основні шляхи їх отримання вирощування на землях колективних, фермерських господарств, власних присадибних ділянках і т.і. За даними багатьох дослідників відомо, що серед харчових продуктів найбільш забруднені продукти рослинного походження. Враховуючи те, що нинішню ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову (Барановський В.А. та інші, 2006), людина може постійно знаходитися у критичному стані відносно споживання екологічно нечистої рослинної продукції. Оскільки існує забруднення зовнішнє і внутрішнє, тобто через повітря і коріння, необхідно мати вірогідні дані відносно екологічної безпеки грунтів. Тим більше, що багато дослідників вважають, що зовнішнє забруднення не значне, а основним є внутрішнє забруднення. Отже дослідження накопичення забруднень і відповідно ступеня екологічної безпеки грунтів і рослинної продукції повсякденного споживання надзвичайно актуальні.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження здійснені у рамках двох держбюджетних тем: «12-17-00» № держреєстрації 0100U003265 «Дослідження регіональних особливостей у розповсюдженні забруднювачів у компонентах і комплексах довкілля за допомогою дистанційних і контактних методів» та «12-17-03» № держреєстрації 0103U004264 «Фундаментальні дослідження трансформації та акумуляції забруднювачів у різних природних сферах наземними та дистанційними методами», а також у розрізі багаторічної тематики кафедри геоекології і конструктивної географії ХНУ імені В.Н. Каразіна, присвяченої дослідженням екологічного стану території ПівнічноСхідної України.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення характеру особливостей та основних закономірностей накопичення важких металів в грунтах та сільськогосподарській рослинній продукції, які
    визначають стан екологічної безпеки чи небезпеки населення, внаслідок повсякденного вжитку городньої продукції з присадибних ділянок населення Лівобережного Лісостепу.
    Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання:
    - визначені експериментальні полігони в межах фізикогеографічних країв лісостепової зони, областей та фізикогеографічних районів;
    - проведене географічне обстеження експериментальних полігонів з відбором проб відповідних ґрунтів і продуктів найбільш поширених сільськогосподарських культур на присадибних ділянках;
    - досліджені географічні передумови формування екологічної безпеки ґрунтів і рослинної продукції;
    - виявлені зональні закономірності накопичення хімічних елементів в ґрунтах і рослинній продукції;
    - виявлено вплив територій фізикогеографічних країв, областей і районів на особливості накопичення важких металів у об’єктах, що досліджуються;
    - виявлено вплив різних геоморфологічних рівнів на формування екологічної безпеки ґрунтів і рослинної продукції;
    - визначені особливості поведінки коефіцієнта біоакумуляції в сільськогосподарських геосистемах та урбогеосистемах;
    - визначені закономірності накопичення важких металів у найбільш поширених овочах: картоплі, капусті, моркві, цукровому і столовому буряках, томатах, огірках, цибулі, кабачках.
    Об’єктом дослідження є екологічна безпека грунтів і городньої продукції, що вирощується населенням для своїх потреб.
    Предмет дослідження вплив природних та антропогенних умов Лівобережного Лісостепу на накопичення хімічних елементів у грунтах і найбільш поширеній городній продукції, що вирощується на власних присадибних ділянках, і формують їх екологічну безпеку.
    Фактичний матеріал і методи досліджень. Дисертаційна робота є результатом декількарічних польових і камеральних досліджень. В основу наукових досліджень присвячених вирішенню означених вище завдань покладено метод екологічних полігонів за Волошиним, І.М. 1998. Відповідно були використані статистичний, картографічний, порівняльногеографічний, лабораторнохімічний, системний та інші. Найбільш широко використано порівняльногеографічний метод. При проведенні польових географічних досліджень використані стандартні методи і методики. Стандартними є також методи обробки аналізів та узагальнення результатів. Комп’ютерні методи передбачали використання програм ArcView 3,2 та MapInfo 5.0. На деяких екологічних полігонах спостереження проводилися на протязі 23 років, що в певній мірі наближало ці спостереження до напівстаціонарних. Вибірково визначалися кількість еквівалентів обмінних катіонів, органічних речовин в ґрунтах, N-NH4, N-NO3, P2O5, K2O. Для отримання вірогідних висновків, щодо визначення ступеню забрудненості ґрунтів і городньої продукції було зроблено 3243 аналітичних визначення на 53 екологічних полігонах. На експериментальних полігонах було проаналізовано 154 комплексних рослинних зразки та 43 комплексні проби ґрунту. Відповідно було здійснено 2382 аналітичних аналізи рослинної продукції, в тому числі 1431 визначень валових форм і 951 рухомих, а також 861 аналітичних визначень ґрунтів, включаючи 198 визначень валових форм та 663 рухомих. Для підвищення вірогідності висновків стосовно вмісту важких металів у ґрунтах території, що досліджується, були використані фондові матеріали ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» по 12 полігонам у кількості 42 проб, для яких здійснено 4536 аналітичних визначення. Таким чином зроблені висновки базуються на 5397 аналітичних визначеннях.
    Для співставлення та визначення впливу географічних умов на формування екологічної безпеки об’єктів, що досліджуються, додатково проведено експериментальні дослідження накопичення важких металів у ґрунтах і рослинній продукції в межах зони мішаних лісів і степовій зоні. Крім того, для співставлення концентрації важких металів у городній продукції (культурна рослинність) та у природній (в тому числі у лікарських травах) проведені відповідні експериментальні аналітичні визначення для природної трав’яної рослинності. З метою визначення впливу вод на об’єкти дослідження, здійснено декілька вибіркових аналізів поверхневих вод з шахтних колодязів та ставків (37 точок), а також один аналіз снігу. Основна вимога при проведенні дисертаційних досліджень заключалася у дотримані головної вимоги велика статистична вибірка запорука достовірності висновків.
    Вірогідність отриманих результатів визначається необхідною кількістю відібраних зразків ґрунтів та овочевої продукції згідно відповідних стандартів, проведеним хімічним аналізом в атестованих лабораторіях на атомно-абсорбційному спектрометрі, узгодженості отриманих результатів.
    Наукова новизна результатів дослідження полягає у:
    - виявлені зональних і регіональних закономірностей формування екологічної безпеки ґрунтів та городньої продукції в умовах Лівобережного Лісостепу;
    - виявлені особливостей поведінки коефіцієнта біоакумуляції в межах сільськогосподарських геосистем та урбогеосистем;
    - визначенні закономірностей накопичення важких металів у найбільш поширених продуктах реального харчування рослинного походження безпосередньо в овочах: картоплі, капусті, моркві, цукровому та столовому буряках, томатах, огірках, цибулі, кабачках;
    - виявленні впливу різного ступеню антропогенного навантаження на екологічну безпеку рослинної продукції постійного вжитку;
    - визначені закономірності взаємозв’язку накопичення важких металів у ґрунтах території досліджень та овочах цих же територій;
    - визначені впливу геоморфологічних умов на формування екологічної безпеки рослинної продукції повсякденного використання.
    Практичне значення результатів роботи полягає у вирішенні одного із найбільш важливих питань формування екологічної безпеки ґрунтів та рослинної продукції в межах Лівобережного Лісостепу, а саме: виявленні закономірностей накопичення важких металів у об’єктах, що досліджуються; у визначенні ступеню екологічної безпеки окремо взятих продуктів повсякденного харчування рослинного походження; у виявленні пріоритетного шляху міграції важких металів і розуміння спрямування конкретних дій, щодо зменшення (послаблення) забруднення рослинної продукції присадибних ділянок; у використанні матеріалів дослідження для масового виховання населення та проведення навчальної та наукової діяльності студентів вищих навчальних закладів України.
    Особистий внесок автора полягає в постановці задач, в їх обґрунтуванні, в проведенні передпольових, польових і камеральних досліджень, участі в аналітичних дослідженнях, здійсненні відповідних розрахунків і побудові необхідних графіків, моделей тощо, в самостійному формуванні всіх основних положень, визначенні шляхів подальших досліджень.

    Апробація результатів дисертаційного дослідження. Матеріали досліджень доповідалися на ІV міжнародній науково-практичній конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія» (м. Харків, 2006), на ІV та V Міжнародних науково-практичних конференціях, присвячених ІІ та ІІІ річницям п’ятої загальноєвропейської конференції Міністрів охорони навколишнього середовища: «Технології управління в науці, економіці, освіті в ХХІ столітті. Проблеми, перспективи, рішення.» Харків 2005 та 2006 рр., на Всеукраїнських Таліївських читаннях, присвячених 100-річчю природоохоронного руху та 60 річчю Українського товариства охорони природи, а також на щорічних наукових семінарах кафедри геоекології та конструктивної географії ХНУ імені В.Н.Каразіна (Харків, 2006).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    В результаті дисертаційного дослідження визначено ступінь екологічної безпеки ґрунтів і виробництва сільськогосподарської рослинної продукції в умовах Лівобережного Лісостепу. Виявлено, що ґрунти в межах усіх експериментальних екологічних полігонів є відносно екологічно безпечними, так як не виявлено жодного перевищення існуючих ГДК. Проведені порівняльні, аналогічні дослідження в межах інших природних зон, а саме: в степовій та зоні мішаних лісів, підтвердили екологічну безпеку ґрунтів і у цих зонах. Сільськогосподарська продукція широкого вжитку виявилася у багатьох випадках забрудненою і навіть екологічно небезпечною. Найбільш забрудненою у всіх трьох природних зонах виявилася картопля. В переважній більшості зразків виявлено перебільшення ГДК по цілій низці мікроелементів. Особливе велике перебільшення виявлено для фонових значень. Ступінь забрудненості інших видів рослинної продукції різний в залежності від регіону в умовах антропогенного тиску головним є регіональна зумовленість накопичення мікроелементів. Найменше, серед рослинної продукції широкого вжитку, що досліджувалась, забруднена капуста. Найбільше забруднена рослинна продукція сільськогосподарського виробництва в лісостеповій зоні, найменше в степовій. Серед найбільш суттєвих закономірностей визначена переважаюча роль позакореневого надходження мікроелементів до рослинної продукції.
    Серед інших найбільш важливих висновків необхідно підкреслити наступні:
    1) До питання вивчення закономірностей накопичення хімічних елементів у ґрунтах і рослинній продукції, яке є фундаментальною основою формування їх екологічної безпеки чи небезпеки долучилися представники багатьох наук в Україні і за кордоном, часто далеких від географії. Не дивлячись, що географічним факторам майже всі дослідники, надають першочергового значення, в географічній літературі це питання майже зовсім не розглядаються.
    2) Серед географічних передумов, головними факторами, що впливають на накопичення важких металів визначені ступінь горизонтального і вертикального розчленування території, гідрокліматичні особливості. Аеральне надходження речовин є основною приходною частиною бюджету хімічних речовин. Виробнича та невиробнича діяльність є визначальною в накопиченні важких металів. Ґрунт є геохімічним акумулятором забруднень. Існують системи, що затримують забруднювачів, і системи, що закріплюють та переводять в недоступну для рослин форму. Коренева система здатна затримувати у певному діапазоні забруднювачі і забезпечувати чистоту органів запасання асімілянтів.
    3) У більшості рослин немає специфічного захисного механізму від важких металів, але існує декілька систем контролю за надходженням іонів важких металів. Різні види рослин мають різні здатності, щодо поглинання хімічних елементів. Здатність накопичення важких металів визначається цілою низькою причин, серед них: тип рослинності, тривалість життя, різний розмір плодів, стадія розвитку рослин і т.ін.
    4) Найбільш ефективним для визначення екологічної безпеки об’єктів, що досліджуються, є порівняльногеографічний метод в комплексі з іншими. Вірогідність висновків забезпечує використання атомноабсорбційної спектрометрії.
    5) Для визначення характеру та особливостей формування екологічної безпеки ґрунтів і виробництва сільськогосподарської рослинної продукції були використані акумулятивні ряди накопичення важких металів. Положення хімічного елементу в ряді, що утворюється, надає можливості оцінювати його роль у формуванні екологічної безпеки чи небезпеки об’єктів.
    Для того, щоб показати наскільки різні акумулятивні ряди геосистем різної ґенези та різних видів рослинної продукції наведемо їх, як приклад, для заплав та вододільних геосистем: для ґрунтів заплав утворюється наступний ряд: Mn > Zn > Pb > Fe > Cu > Ni > Cd > Co > Cr, а для рослинної продукції (картоплі): Fe > Zn > Mn > Cu > Pb > Co > Ni > Cr > Cd, для ґрунтів вододільних геосистем: Mn > Fe > Pb > Zn > Cu > Co > Cd > Cr, для рослинної продукції (картоплі): Fe > Cu > Zn > Mn > Ni > Pb > Cr > Co > Cd.
    6) Виявлено, що провідним у формуванні екологічної безпеки ґрунтів є регіональний принцип. Саме особливості регіону визначають характер і особливості накопичення важких металів. В рослинній продукції незалежно від регіону, природної зоні, виду рослин та інших відмінностей найбільше накопичується Fe. Питома вага його серед інших важких металів складає 68 % у картоплі при 15 % вмісту у ґрунтах. Zn належить 14 %, Mn 9 %, Cu 6 %. Лише в кабачках Лівобережного Лісостепу перше місце посідає Zn.
    7) Виявлено, що зональний вплив на розподіл важких металів в умовах урбогеосистем нівелюється. В ґрунтах урбогеосистем найбільше акумулюється Zn і Mn. В рослинній продукції пріоритет безапеляційно належить Fe. Жоден хімічний елемент, що досліджується, за його вмістом не перевищує ГДК. Рослинна продукція (картопля) суттєво перевищує в умовах урбогеосистем ГДК по Fe і частково по Zn і є екологічно небезпечною. Коефіцієнт біоакумуляції в умовах урбогеосистем суттєво знижується.
    8) Доведено, що накопичення хімічних елементів, що досліджуються, мають чітко виражений гомогенний характер. Різниця спостерігається лише у кількісному вмісті певних хімічних елементів в окремих фізикогеографічних районах, областях, краях. Коефіцієнт біоакумуляції найбільший у картоплі Лівобережного Лісостепу (13,21), мінімальний у картоплі зони мішаних лісів (1,39). У степовій зоні коефіцієнт біоакумуляції складає 3,33. В лісостеповій зоні в межах урбогеосистем коефіцієнт біоакумуляції в 8,63 рази нижчий, ніж у природних геосистемах. У степовій зоні ця різниця складає 6,4 рази. Процес біоакумуляції в лісостеповій зоні в 9,5 раз інтенсивніший, ніж у зоні мішаних лісів і майже в 4 рази ніж у степу.
    9) Фактичними даними підтверджено, що в рослинах існує потужний захисний механізм, який блокує додаткове надходження токсикантів в органи запасання асимілянтів.
    10) Необхідно, щоб рослинна продукція відповідно до «Глобальної мережі екологічного маркування (GEN)», до якої Україна вступила в жовтні 2004 року, також маркувалася українським знаком маркування. У зв’язку з цим виникає потреба у розробці відповідних вимог. Дисертаційні матеріали можуть бути використані для вирішення цієї практичної задачі.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Агрохимическая характеристика почв СССР. Украинская ССР. М.: Изд-во Наука, 1973. С. 227246.
    2. Агрохимия / Под ред. проф. А.М. Смирнова, А.В. Перербургского. М.: Колос, 1975. 509 с.
    3. Азаркина Н.Н., Жаркова Ю.Г. Методика оценки почвозащитных свойств полевых культур в различных природних условиях. М.: Высш. шк., 1976. 125 с.
    4. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. Л: Агропромиздат, 1987. 142с.: ил. 7, табл. 77. Библиогр.: с. 138 141.
    5. Алтарьова Л.О. Гігієна застосування пестицидів у сільськогосподарському виробництві. К.: Здоров’я, 1989. 144 с.
    6. Анализ окружающей природной среды:. Межвуз. сб. Горький: Горко. гос. ун-т. ім. Н.И. Лобачевского. 1990. С.148.
    7. АнаньєвП.П., МіховичА.Г., ПастернакП.С. та ін. Водоохоронні лісонасадження К.: Урожай, 1986. 144 с.
    8. Аронович Г.И., Коршунов Ю.Н., Ляликов Ю.С. Справочник по физико-химическим методам исследования объектов окружающей среды. Л.: Судостроение, 1979. 648 с.
    9. Архангельський А.М. Методика Полевих физикохимических исследований: Учебное пособие для университетов и педвузов. М.: Висш. шк., 1972. 304 с.
    10. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н.К. Крупского, Н.И. Полупана. К.: Урожай, 1979. 160 с.
    11. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР / Под ред. Г.И.Гулюка. М.: Гл. упр. геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1978. 185с.
    12. Атлас Харківської області. К.: Головне упр. геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України, 1993. 46 с.
    13. Атлас Черниговской области / Под ред. А.М. Маринича. М.: Глав. упр. геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1991. 70 с.
    14. Байдина Н.Л. Загрязнение городских почв и огородных культур тяжёлыми металлами // Агрохимия, 1995. № 12. С. 99 104.
    15. Байдина Н.Л. Инактивация тяжелых металов гумусом и цеолитами в техногенно загрязнённой почве // Почвоведение, 1994. № 9. С. 121 125.
    16. БакачТ. Охрана окружающей среды / Пер.с венг. М.:Мир, 1980. 120с.
    17. Балюк С.А., Захарова М.А., Мошник Л.І. Охорона водних, ґрунтових та рослинних ресурсів від забруднення важкими металами в умовах зрошення // Водне господарство України. 2000. № 5 6. С. 44 48
    18. Балюк С.А., Ладних В.Я., МошникЛ.І. Охорона водних, ґрунтових та рослинних ресурсів Донецької області від забруднення важкими металами в умовах зрошення / Посібник до ВНД 335.50699 Охорона водних, ґрунтових та рослинних ресурсів від забруднення важкими металами”. Х.:ННЦ ІГА, 2002. 49с.
    19. Балюк С.А. Вміст важких металів в зрошувальних водах, грунтах та рослинах: Методичний.посібник. Х.: ННЦ ІГА, 2002. С. 36.
    20. Балюк С.А., Головина Л.П., Носоненко А.А. Тяжелые металлы в орошаемом земледелии Украины // Тяжелые металлы и радионуклиды в агроэкосистемах: Матер. науч. практ. конф. 2124 декабря 1992 г. М., 1994. С. 6671.
    21. Барановський В. А. Екологічна географія та екологічна картографія. К.: Фітосоціоцентр, 2001. 252 с.
    22. Барановський В. А. Екологічний атлас України. К.: Географіка, 2000. 42 с.
    23. Барановський В.А. та інші Україна. Екологогеографічний атлас. Атласмонографія. К.: Варта, 2006. 220 с.
    24. Бардов В.Г. Загальна гігієна та екологія людини. Вінниця.: Нова книга, 2002. 216 с.
    25. Безвредность пищевых продуктов / Под ред. Г.Р.Робертса. Пер. с англ. М.: Агропромиздат, 1986. 284 с.
    26. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельнодопустимые концентрации химических веществ в окружающей среде: Справочник. Л.: Химия, 1985. 528 с.
    27. Беус А.А., Грабовская Л.И., Тихонова Н.В. Геохимия. М.: Высш. шк., 1989. 256 с.
    28. Білан А.М. Мікроелементи в грунтотвірних породах Лісостепової зони // Резерви збільшення виробництва продуктів сільського господарства в західних районах УРСР. Наук. праці. Т. 48. Львів. 1973. С. 6468.
    29. Боголюбов С. А. Экология: Учебное пособие. М.: Знание, 1997. 284 с.
    30. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Смоляр В.І., Циганенко О.І. Екологічні проблеми харчування людини. К.: ОКОПЛЮС, 2002. 92 с.
    31. Боков В.А., Лущик А.В. Основи экологической безопасности: Учебное пособие. Симферополь: СОНАТ, 1998. 224 с.
    32. Большаков А.М., Крутько В.Н., Пуцилло Е.В. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. Руководство для врачей. М.: Эдиториал УРСС, 1999. 256 с.
    33. Бондарев Л.Г. Роль растительности в миграции минеральных веществ в атмосфере // Природа. 1981. №3. С. 86 90.
    34. Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. К.: Рад. шк., 1949. 243 с.
    35. Бондарчук В.Г. Геология Украины. К.: Наук. думка, 1959. 829 с.
    36. Бортник Л.М. Забруднення ґрунтів та рослинності Харкова і засади його моніторингу // Вісник Харківського університету. Геологія географія екологія. Х. : Основа, 1999. № 455. С.147-150.
    37. Борщевский П.П., Чернюк А.Г., Шмаглий О.Б. Региональная специализация сельскохозяйственного производства Украинской ССР. К.: Наук. думка, 1989. 154 с.
    38. Брехман И.И. Человек и биологически активные вещества. Изд. 2-е доп. М.: Наука, 1981. 120 с.
    39. Бровдий В.Н. Рослинний світ України та його охорона. К.: Наук. думка, 1990. 172 с.
    40. Будин А. С. Аномалія в содержании свинца и цинка в почвах под влиянием антропогенного фактора // Почвоведение. М.: Акад. наук СССР, 1975. № 11. С.125 127.
    41. Бурштейн А.И. Методы исследования пищевых продуктов. К.: Наук. думка, 1993. 218с.
    42. Быстрицкая Т.Л., Волкова В.В., Скакин В.В. Почвенные растворы чернозёмов и серых лесных почв. М.: Наука, 1981. 146 с.
    43. Быстряков И.К. Экологоэкономические проблемы развития производительных сил. К.: Международное финансовое агентство, 1997. 225 с.
    44. Ваганов П.А., Им М.С. Экологический риск: Учебное пособие. СПб.: Издво СПб. унта, 1999. 116с.
    45. Важенин И.Г. Методические рекомендации по обследованию и картографированию почвенного покрова по уровням загрязненности почвенного покрова. М, 1987. 27 с.
    46. Васильев В.П. Охрана окружающей среды при использовании пестицидов. К.: Урожай, 1983. 128 с.
    47. Веденичев В.Ф. Интенсификация сельского хозяйства и охрана природы. К.: Урожай, 1989. 224 с.
    48. Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 19992002 рр.: Методичні рекомендації / За ред. Б.С. Прістера. К.: Ярмарок, 1998. 101 с.
    49. Виноградов А.П. Геохимия редких и рассеянных химических элементов в почвах. Изд. 2-е, доп. М.: Издво АН СССР, 1957. 240с.
    50. Виноградов А.П. Основные закономерности в распределении микроэлементов между растениями и средой // Микроэлементы в жизни растений и животных. М.: Издво АН СССР, 1952. С. 7 20.
    51. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва / За ред. В. Дегодюка К.: Урожай, 1991. 320 с.
    52. Власюк П.А. Биологические элементы в жизнедеятельности растений. К: Наук. думка, 1969. 515 с.
    53. Власюк П.А. Микроэлементы в окружающей среде. К.: Наук. думка, 1980. 265 с.
    54. ВНД 33-5.5-06-99 Охорона водних, ґрунтових та рослинних ресурсів від забруднення важкими металами в умовах зрошення / С.А. Балюк, В.Я. Ладних, А.И.Фатеев, Л.О.Чаусова, О.А. Носоненко, М.А. Захарова, Л.И. Мошник, М.И. Ромащенко, М.Я.Бабич, О.С. Варницкий, Т.О. Грінченко. К., 1999. 26с.
    55. Вознюк С.Т. Основы сельского хозяйства. Л.: Высш. шк., 1987. 576 с.
    56. Войнар А.И. Микроэлементы в живой природе. М.: Высш.шк., 1962. 92с.
    57. Волошин І.М. Вплив забруднення навколишнього середовища на стан здоров’я людей // Сучасні проблеми географії населення в Україні. Луцьк: Вид. інту географії. 1993. С. 183 184.
    58. Волошин І.М. Ландшафтноекологічні основи моніторингу. Львів: Простір. М., 1998. 356 с.
    59. Волошин І.М., Кирильчук А.А. Особливості ландшафтноекологічного картографування грунтів забруднених важкими металами // Тез. доп. IV з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України. Х.: Вид. НДІГІА ім. О.М. Соколовського. 1994. С. 78 79
    60. Воротницкая И.Е., Соловьев В.А., Ягодин Б.А. Краткий обзор результатов исследований по проблемам микроэлементов в биологии за 1988 год // Микроэлементы в СССР. Рига.: Зинатне, 1990. Вып. 31. С. 70 82.
    61. Врочинський К.К. Пестициди і охорона водних ресурсів К.: Урожай, 1987. 95с.
    62. ГабовичР.Д., ПрипутинаЛ.С. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. К.: Здоров’я, 1987. 248с.
    63. Гавриленко Б.Б. Соціальна екологія: Навч. посіб. для інженер. та економ. спец. ВУЗів. Запоріжжя: Дике поле, 2001. С.53-150.
    64. Гайнріх Д., Гергт М. Екологія: dtv-Atlas / Пер. з 4-го нім. вид. Наук. ред. пер. В.В.Серебряков. К.: ЗнаннПрес, 2001. 287 с.
    65. Генсирук С.А. та інші Екологоекономічні аспекти природокористування. К.: Наук. думка, 1982. 175 с.
    66. Географическая база «Гайдары»: учеб. пособ. / Под ред. И.Ю. Левицкого и А.О. Жемерова. Х.: ХГУ, 1991. 160 с.
    67. Геохимия тяжелых металлов в природе и техногенных ландшафтах / Под ред. М.А. Глазова. М.: Издво МГУ, 1983. 196 с.
    68. Геренчук К.І., Раковська С.М., Топчієв А.Г. Польові географічні дослідження. К.: Вища шк., 1975. 248 с.
    69. Глазовская М.А. Геохимия природних и техногенних ландшафтов СССР. М.: Наука, 1988. 298 с.
    70. Глядков Н.А., Михеев А.В. Охрана природы. М.: Просвещение, 1985. 123с.
    71. ГН 2.1.7.020-94 Ориентировочно допустимые концентрации (ОДК) тяжелых металлов и мышьяка в почвах с различными физико-химическими свойствами. М.: Госкомсанэпиднадзор России, 1995.
    72. Головина Л.П., Лысенко М.Н., Александрова А.М. Геохимический фон тяжелых металлов в почвах УССР // Химия в сельском хозяйстве. 1987 № 2. С. 52-54.
    73. Голуб А.М. Загальна та неорганічна хімія: В 2 ч. К.: Вища шк., 1971. Ч. 1 420 с.
    74. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве. М.: Медицина, 1986. 320 с.
    75. Горев Л. Н., Дорогунцов С. И., Хвесик М. А. Природноекономічні основи оптимізації екосред. Кн. 2. К.: Либідь, 1994. С. 65
    76. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України: Підручник. К.: Вища шк., 1995. 307 с.
    77. Городская среда Харькова: географический анализ загрязнения. Самоочищение земель. Возможные влияния на здоровье / Под ред. акад. АН ТКУ И.Г.Черванёва. Х.: ХГУ 1994. 81 с.
    78. ГОСТ 12536-79 Грунты. Методы лабораторного определения гранулометрического (зернового) и микроагрегатного состава. М.: Издво стандартов, 1988. 24 с.
    79. ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приёмки и методы отбора проб. Введ. с 01.01.85 г. М.: Издво стандартов, 1988. 24 с.
    80. ГОСТ 17.4.1.02. 83 Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения. Введ. с 01.01.85 г. М.: Издво стандартов, 1985. 4 с.
    81. ГОСТ 17.4.2.01-81 Охрана природы. Почвы. Номенклатура показателей санитарного состояния.. Введ. с 01.01.82 г. М.: Изд-во стандартов, 1983. 3 с.
    82. ГОСТ 17.4.3.01-83 (СТ СЭВ 3847-82) Охрана природа. Почвы. Общие требования к отбору проб. Введ. с 01.01.85 г. М.: Издво стандартов, 1985. 6 с.
    83. ГОСТ 17.4.4.01-84 Охрана природы. Почвы. Методы определения емкости катионного обмена. Введ. с 01. 04.84 г. М.: Изд-во стандартов, 1984. 9 с.
    84. ГОСТ 17.4.4.02-84 Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа. Введ. с 01.01.86 г. М.: Издво стандартов, 1985. 11 с.
    85. ГОСТ 17.5.4.01-84 Охрана природы. Рекультивация земель. Метод определения рН водной вытяжки вскрышных и вмещающих пород. Введ. с 01.07.85 г. М.: Издво стандартов, 1984. 3 с.
    86. ГОСТ 26213-91 Почвы. Метод определения органического вещества. М.: Издво стандартов, 1992. 8 с.
    87. ГОСТ 26929-86 Сырьё и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов. Введ. с 01.01.86 г. М.: Изд-во стандартов, 1986. 6 с.
    88. ГОСТ 28168-89 Почвы. Отбор проб. М.: Издво стандартов, 1991. 9 с.
    89. Гродзинський Д.М. Основи ландшафтної екології: Підручник. К.: Либідь, 1993. 224с.
    90. Гродзинський Д.М. Радіобіологія: Підручник. К.: Либідь, 2001. 448с.
    91. Гродзинський М.Д. Ландшафтна екологія. К.: Видво Київського унту, 1994. 234 с.
    92. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: Монографія. У 2-х т. К.: Видавничополіграфічний центр „Київський університет”, 2005. Т. 1. 431 с.
    93. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: Монографія. У 2-х т. К.: Видавничополіграфічний центр „Київський університет”, 2005. Т. 2. 431 с.
    94. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Ліцей, 1995. 233 с.
    95. Грунтовогеохімічне обстеження урбанізованих територій. Методичні рекомендації / Укладачі: чл. кор. УААН, д.с. г.н. Балюк С.А. і ін. Х.: ННЦ «ІГА ім. О.Н. Соколовського» УААН, 2004. 54 с.
    96. Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г.Тихоненко, М.О. Горін, М.І. Лактіонов та ін; За ред. Д.Г. Тихоненко. К.: Вища шк., 2005. 703 с.
    97. Давыдова С.Л. О токсичности ионов металлов. М.: Знание, 1991. 328 с.
    98. Давыдова С.Л. Химия окружающей среды. М.: Химия, 1993. 250 с.
    99. Данилишин Б.М. Методологічні засади комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів. К.: РВПС, 1996. 257 с.
    100. Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. К.: Урожай, 1992. 128 с.
    101. Данцер К., Тан Э., Мольх Д. Аналитика. Систематический обзор. Пер. с нем. / Под ред. Ю.А.Клячко. М.:Химия, 1981. 280с.
    102. ДГН ДР 97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137 Cs і 90 Sr у продуктах харчування та питній воді. К.: МОЗ України, 1997. 5 с.
    103. Демченко М.А., Демченко О.М. Физикогеографическое районирование Харьковской области // Харьковская область природа и хазяйство: Матер. ХОГО Украины. Х.: Издво ХГУ, 1971. Вып.8. С.111127.
    104. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України: Монографія. Вінниця: Арбат, 1998. 292 с.
    105. Денисик Г.І. Лісополе України. Вінниця: ПП Вид-во „Тезис”, 2001. 284 с.
    106. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. К.: Знання, 2000. С. 19 81.
    107. Дмитриев Н.И. Рельеф Харьковской области // Уч. зап. ХГУ. Труды геогр. фта. Х.: Из-во ХГУ. 1958. Т.4. С. 123 128.
    108. Дмитрук О.Ю. Ландшафтно-урбанізаційні системи: конструктивногеографічні основи оптимізації та управління. К.: ВГЛ Обрії, 2004. 216 с.
    109. Дмитрук О.Ю. Урбанізовані ландшафти: теоретичні та методичні основи конструктивногеографічного дослідження. К.: ВГЛ Обрії, 2004. 240 с.
    110. Дмитрук Ю.М. Залежність вмісту важких металів від еродованості та властивостей чорноземів опідзолених і сірих лісових грунтів західного лісостепу України: Автореф. дис. канд. сільськогосп. наук / Націон. аграрний унтет. К., 1995. 24 с.
    111. Добровольский В.В. Аккумуляция редких и рассеянных химических элементов растительностью зональных ландшафтов СССР // Общие теоретические проблемы биологической продуктивности. Л.: Гидрометеоиздат. 1969. С.34 41.
    112. Добровольский В.В. География микроэлементов. Глобальное рассеяние. М.: Мысль, 1983. 272 с.
    113. ДобровольскийГ.В., ГришинаЛ.А. Охрана почв. М.: Изд. Моск. унта., 1985. 234с.
    114. Довкілля Харківщини. Стат. зб. Х.: Харківське обласне управління статистики, 2001. 96с.
    115. Довкілля Харківщини. Стат. зб. Х.: Харківське обласне управління статистики, 200
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины