ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ Р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ У МЕЖАХ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ : ОСОБЕННОСТИ РАСПРОСТРАНЕНИЯ углеводородного загрязнения И ОЦЕНКА ЕГО ВЛИЯНИЯ НА геоэкологического СОСТОЯНИЕ БАССЕЙНА Р. Северский Донец В ПРЕДЕЛАХ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ Р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ У МЕЖАХ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ РАСПРОСТРАНЕНИЯ углеводородного загрязнения И ОЦЕНКА ЕГО ВЛИЯНИЯ НА геоэкологического СОСТОЯНИЕ БАССЕЙНА Р. Северский Донец В ПРЕДЕЛАХ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ
  • Кол-во страниц:
  • 201
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА




    На правах рукопису


    Крайнюков Олексій Миколайович





    УДК 911.9:556.53(282.247.364):504.064:665.7



    ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ Р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ У МЕЖАХ
    ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Спеціальність: 11.00.11 - конструктивна географія
    і раціональне використання природних ресурсів


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук


    Науковий керівник
    Некос Володимир Юхимович,
    доктор географічних наук, професор






    Харків 2007











    ЗМІСТ




    ВСТУП


    5




    1. ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА



    13




    1.1 Річковий басейн об’єкт геоекологічних досліджень вуглеводневого забруднення компонентів ландшафту


    13




    1.2 Вплив вуглеводневого забруднення на компоненти геосистеми


    19




    1.3 Формування і міграція техногенних потоків нафтопродуктів у геосистемах


    28




    1.4 Стан нормативно-правового забезпечення оцінки екологічної небезпеки вуглеводневого забруднення компонентів геосистеми


    33




    Висновки до розділу 1


    40




    2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА І МЕТОДИ ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ ТА ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


    42




    2.1 Характеристика об’єкта досліджень


    42




    2.2 Джерела вуглеводневого забруднення ділянки басейну р. Сів. Донець у межах Харківської області


    45




    2.3 Структура мережі спостережень за забрудненням нафтопродуктами компонентів геосистеми


    52




    2.4 Місця розміщення та характеристика пробних площадок


    59




    2.5 Методи лабораторних досліджень


    78




    Висновки до розділу 2


    80




    3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ В МЕЖАХ БАСЕЙНОВОЇ ГЕОСИСТЕМИ


    82




    3.1 Рівень вуглеводневого забруднення компонентів ландшафту басейнової геосистеми на ділянці р. Сів. Донець, що досліджувалась


    82




    3.2 Властивості ґрунтів як головного чинника міграції нафтопродуктів у компонентах ландшафту


    106




    3.3. Динаміка процесів самоочищення компонентів ландшафту від нафтопродуктів



    119




    3.4 Вплив вуглеводневого складу нафтопродуктів на процеси їх розкладу і міграції


    126




    Висновки до розділу 3


    131




    4.ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ Р. СІВ. ДОНЕЦЬ


    134




    4.1 Обґрунтування необхідності здійснення комплексної оцінки геоекологічного стану компонентів ландшафту, забруднених нафтопродуктами


    134




    4.2 Розроблення системи біотестування для визначення токсичних властивостей поверхневих, підземних вод і донних відкладів, генотоксичності підземних вод та фітотоксичності ґрунтів


    140




    4.3 Узагальнення результатів комплексної оцінки компонентів ландшафту басейнової геоекосистеми, що досліджувалась


    143




    Висновки до розділу 4


    157




    5. КОМПЛЕКС ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ З ОБМЕЖЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ БАСЕЙНУ Р. СІВ. ДОНЕЦЬ


    159




    5.1. Природоохоронні заходи з відновлення стану геосистеми ділянки басейну р. Сів. Донець, забрудненої нафтопродуктами


    159




    5.2 Розроблення методологічних засад та методичного забезпечення функціонування регіональної мережі спостережень та контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну р. Сів. Донець


    167




    5.2.1. Особливості функціонування регіональної мережі спостережень та контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну р. Сів. Донець


    169




    5.2.2. Характеристика району спостережень і рекомендації з відбору проб


    170




    5.2.3. Комплексна оцінка якості поверхневих, підземних вод і ґрунтів, показники й методики, що використовуються


    173




    5.2.4. Узагальнення й подання результатів спостережень


    175




    Висновки до розділу 5


    177




    ВИСНОВКИ


    178




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    181




    ДОДАТКИ


    202










    ВСТУП

    На початку XXI століття одним із стратегічних напрямів державної політики промислово розвинених країн світу став інтенсивний пошук шляхів вирішення паливно-енергетичних проблем, при розв’язанні яких питання інтенсифікації видобування вуглеводневої сировини набуває гостроти й актуальності, що, безумовно, супроводжується виникненням додаткових негативних екологічних наслідків, оскільки вуглеводневе забруднення навколишнього природного середовища нафтопродуктами має на цей час повсюдний характер.
    Видатний український вчений О.Адаменко у своїй книзі «Мій дім Україна» [1] наступним чином коментує сучасне становище використання вуглеводневої сировини. Якщо на початку XX століття основним видом палива було вугілля, то зараз в світовому паливно-енергетичному балансі вугілля займає 30 %, нафта 40 %, газ 20 %, гідроенергія 5 %, атомна енергетика 1%, інші види енергії 4 %. Доля нафти зросла тому, що нема іншого виду паливної сировини, видобуток якої був би таким же рентабельним, як нафти і газу.
    По мірі збільшення використання нафтопродуктів зростають втрати під час їх видобутку, переробки, транспортування й зберігання. Тільки за рахунок аварійних витоків нафтопродуктів втрати можуть складати до 3 % [2].
    За екологічною небезпекою нафтогазовидобувна і переробна галузі займають 3 місце серед 130 галузей сучасного виробництва [3]. На цей час у світі функціонує понад 700 нафтопереробних підприємств загальною потужністю 3,8 млрд. тонн на рік. За останні 25 30 років людством використано стільки ж паливно-енергетичних ресурсів, скільки за всю попередню історію, причому більша частина з них припадає на нафту і природний газ, на підприємствах з переробки яких щорічно утворюється до 1,6млн. тонн відходів. Щорічно в світі на об'єктах нафтопереробки відбувається до 1500 аварій, які створюють значні екологічні проблеми, а матеріальний збиток від них у середньому складає понад 100 млн. доларів на рік [3]. У зв’язку з використанням недосконалої технології спалюються, закачуються в землю, або розливаються 2025 млн. тонн вуглеводневої сировини [4].
    В Україні важливою складовою частиною паливно-енергетичного комплексу є нафтогазовидобувна та переробна галузі. Балансові запаси природного газу в Україні становлять 1460,2 млрд. м3, 85 % видобутку газу припадає на Східний регіон Дніпровсько-Донецьку нафтогазоносну провінцію. Запаси нафти становлять 3,9 млн. тонн, газового конденсату 80,3млн. тонн [5].
    Відповідно до Основних показників національної програми «Нафта і газ України до 2010 року» у порівнянні з 2001 2005 рр. (29,7 млн. тонн) планується збільшення видобутку нафти і газового конденсату у 2006-2010 рр. на 6,2 млн. тонн, тобто на 35,9 млн. тонн; природного газу на 19,3 млрд. м3 ( із 154 млрд. м3 у 2001 2005 рр. до 173,3 млрд. м3 у 2006-2010 рр.). При цьому додатково буде введено в експлуатацію свердловин з видобутку нафти 28, природного газу 11 [6].
    За даними, наведеними в [7,8], вуглеводневе забруднення навколишнього природного середовища на території України є одним із найпоширеніших. Тільки загальна площа локальних плям (техногенних покладів), які забруднюють нафтопродуктами ґрунти зони аерації та підземні води, складає 30 тис. га.
    У межах трьох нафтогазоносних регіонів (Карпатського, Дніпровсько-Донецького, Причорноморсько-Кримського) відкрито понад 290 родовищ нафти, природного газу і газового конденсату. На цей час в Україні функціонує більш як 40 тис. км нафто- і газопроводів і 7 нафтогазопереробних підприємств, одне з найкрупніших з яких Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти розташовано в басейні р. Сів. Донець. Взагалі на території басейну розташовано близько 76 % діючих свердловин з видобутку вуглеводневої сировини від загальної кількості по Харківській області.
    Насиченість території басейну р. Сів. Донець у межах Харківської області нафтогазовидобувними та переробними підприємствами посилює існуючі екологічні проблеми, про які наголошено в «Концепції екологічного оздоровлення басейну р. Сів. Донець» таким чином: сучасний екологічний стан басейну можна визначити як катастрофічний, він суттєво ускладнює соціально-економічний розвиток регіону і негативно впливає на стан здоров’я населення [9].
    З метою оздоровлення екологічної ситуації в басейні Сіверського Донця, відповідно до Меморандуму «О совместных действиях по охране и использованию вод бассейна реки Северский Донец», підписаного у лютому 2001 року керівниками 5 областей України і Росії, було розроблено «Межрегиональную экологическую программу по охране и использованию вод бассейна реки Северский Донец», виконання якої заплановано на 2004-2015рр.[10].
    Одним із важливих природоохоронних заходів, проведення яких передбачається даною Програмою, є виявлення найбільш потенційно небезпечних джерел вуглеводневого забруднення басейну р. Сів. Донець нафтопродуктами, організація та здійснення систематичних спостережень та оперативного контролю на об’єктах підвищеного екологічного ризику з метою розроблення заходів для зменшення негативного впливу нафтогазовидобувних та переробних комплексів на геоекологічний стан території.
    Актуальність теми. Вуглеводневе забруднення навколишнього природного середовища є однією із складних екологічних проблем сучасності у зв’язку з його повсюдним поширенням, кількістю і специфікою джерел забруднення та екологічною небезпекою для геосистем. Особливої гостроти й актуальності означена проблема набуває в умовах інтенсифікації видобування вуглеводневої сировини в регіонах, які вже є антропогенно навантаженими. Нафтогазоносна територія Харківської області налічує близько 100 родовищ нафти, природного газу та газового конденсату. Більша частина області відноситься до басейну р. Сів. Донець, в межах якого зосереджено 76 % діючих свердловин з видобування вуглеводневої сировини. На цей час, як відзначається у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 224-р «Про схвалення Концепції екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець», стан басейну визначено як надзвичайно екологічно напружений, що суттєво ускладнює соціально-економічний розвиток регіону і негативно впливає на здоров’я населення. Одним із напрямів дій щодо забезпечення сталого функціонування геосистеми басейну р. Сів. Донець є вирішення проблеми обмеження подальшого антропогенного навантаження на басейн, здійснення природоохоронних заходів, які мають базуватись на результатах експериментальних даних щодо розповсюдження і міграції забруднюючих речовин у компонентах ландшафту.
    Різним проблемам поведінки нафтопродуктів у геосистемах присвячено велику кількість наукових праць. Разом з тим, специфічні особливості їх просторового розповсюдження та впливу на компоненти ландшафту в межах басейнової геосистеми практично не досліджувалися.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах держбюджетних тем «Розробка проекту Державної програми екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець, включаючи інвентаризацію джерел забруднення», № держреєстрації 0103U008731; «Дослідження регіональних особливостей розповсюдження забруднювачів у компонентах і комплексах довкілля за допомогою дистанційних та контактних методів, № держреєстрації 0100U003265; господарсько-договірних тем: «Ландшафтні особливості розповсюдження вуглеводневого забруднення на ділянці басейну р. Сіверський Донець у межах Харківської області», № держреєстрації 0106U003103; «Дослідження просторового розповсюдження забруднення нафтопродуктами поверхневих, підземних вод і ґрунтів», № держреєстрації 0106U010639, а також у рамках українсько-данського проекту «Інтегроване управління водними ресурсами у Східній Україні Сіверський Донець», який фінансувався Данським Агентством захисту довкілля Міністерства екології Данії (компанія COWI/S).
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження особливостей просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення в компонентах ландшафту басейнової геосистеми на ділянці басейну р. Сів. Донець у межах Харківської області та комплексна оцінка його впливу на геоекологічний стан навколишнього природного середовища.
    Для досягнення поставленої мети необхідним було виконати такі завдання:
    · провести комплексні геоекологічні дослідження ділянки басейну р. Сів. Донець, що підлягає вуглеводневому забрудненню;
    · встановити особливості просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення в межах басейнової геосистеми;
    · визначити перелік та дослідити значення пріоритетних факторів, що впливають на процеси розповсюдження нафтопродуктів у компонентах ландшафту басейнової геосистеми;
    · здійснити комплексну оцінку впливу вуглеводневого забруднення на геоекологічний стан навколишнього природного середовища та на якість компонентів ландшафту ґрунтів, поверхневих і підземних вод;
    · розробити пропозиції щодо здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення забруднення нафтопродуктами басейну р. Сів. Донець;
    · розробити методологічні засади та методичне забезпечення функціонування регіональної мережі спостережень та контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну р. Сів. Донець.
    Об’єктом дослідження є геосистема ділянки басейну р. Сів. Донець у межах Харківської області, що підлягає вуглеводневому забрудненню. Предмет дослідження особливості просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення в компонентах ландшафту басейнової геосистеми, комплексна оцінка його впливу на геоекологічний стан навколишнього природного середовища.
    Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на концептуальних положеннях, в яких геосистема річкового басейну розглядається як об’єкт геоекологічних досліджень, а специфіка будови басейнової геосистеми може впливати на процеси розповсюдження і міграції забруднюючих речовин у компонентах ландшафту. Основні методи польових та лабораторних досліджень: геоекологічні, аналітичні, токсикологічні, методи геоінформаційного картографування з використанням програм ArcView 3.2, MapInfo 5.0 Vertical Mapper Triangular Irregular Network (TIN).
    Наукова новизна результатів досліджень:
    1. Встановлено особливості просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення в компонентах ландшафту басейнової геосистеми на прикладі ділянки басейну р. Сів. Донець у межах Харківської області.
    2. Визначено фактори, які формують особливості розповсюдження нафтопродуктів у компонентах ландшафту ґрунтах, поверхневих і підземних водах.
    3. Розроблено систему біотестування для комплексної оцінки впливу вуглеводневого забруднення на геоекологічний стан навколишнього природного середовища.
    4. Створено методологічні засади функціонування регіональної мережі спостережень та контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну р. Сів. Донець.
    Практичне значення результатів роботи полягає у вирішенні однієї із важливих природоохоронних задач, сформульованих Концепцією екологічного оздоровлення р. Сів. Донець запобігання збільшенню вуглеводневого забруднення геосистеми басейну р. Сів. Донець шляхом впровадження в систему екологічного моніторингу Харківської області розробленого в межах виконання дисертаційних досліджень нормативного документа «Рекомендації. Створення регіональної мережі спостережень та контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну річки Сіверський Донець на території Харківської області». Рекомендації впроваджено на виробничих об’єктах: ВАТ«Укртранснафта» Придніпровські магістральні нафтопроводи та ЗАТ«Лисичанська нафтова інвестиційна компанія».
    Результати дисертаційних досліджень використано при розробці «Водного та екологічного атласу р. Сіверський Донець», а також застосовуються у навчальній і науковій роботі при підготовці фахівців у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна.
    Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні постановки проблеми за темою роботи, розробленні програми та проведенні комплексу геоекологічних досліджень ділянки басейну р. Сів. Донець, визначенні місць розташування пробних площадок, відборі зразків проб компонентів ландшафту та проведенні їх лабораторних досліджень. Автор особисто здійснив обробку, аналіз, узагальнення та візуалізацію результатів досліджень, виконав необхідні розрахунки кореляційних залежностей, побудував відповідні цифрові моделі та комп’ютерні карти, сформулював усі основні положення, що викладено у дисертації. Автор зробив особистий внесок у теорію і практику екологічно безпечного надрокористування шляхом впровадження результатів дисертаційних досліджень на конкретних об’єктах у систему моніторингу і контролю забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища.
    Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення» (м.Алушта, 2005), науково-практичній конференції «Сучасні проблеми охорони довкілля, раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод» (м. Київ, 2006), IV науково-практичній конференції «Вплив руйнівних повеней та небезпечних геологічних процесів на функціонування інженерних мереж» (м. Київ, 2006), IVміжнародній науково-практичній конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія» (м. Харків, 2006), міжнародній науково-практичній конференції «I Всеукраїнський з’їзд екологів» (м. Вінниця, 2006), IIміжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення» (м. Алушта, 2006), науково-практичній конференції «Моніторинг навколишнього середовища. Науково-методичне, нормативне, технічне, програмне забезпечення» (м. Київ, 2006), XI науково-практичній конференції «Оцінка техногенного впливу на довкілля. Нові технології очистки промвикидів, зворотних вод, переробки відходів» (м. Кременчук, 2006).
    Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць, із них 4 статті у фахових виданнях, у тому числі 1 у співавторстві, 8 у матеріалах науково-практичних конференцій.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі на основі узагальнення теоретичних положень щодо річкового басейну як геосистеми подано нове вирішення проблеми просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення в компонентах ландшафту басейнової геосистеми, оцінки його впливу на геоекологічний стан навколишнього природного середовища та запропоновано природоохоронні заходи з обмеження забруднення нафтопродуктами басейну р. Сів. Донець.
    Основні висновки такі.
    1. Сучасний стан басейну р. Сів. Донець характеризується як надзвичайно екологічно напружений, що обумовлено значним антропогенним навантаженням на його екосистему, велика частка в якому належить вуглеводневому забрудненню. На ділянці басейну р. Сів. Донець, що досліджувалась, знаходяться всі види джерел вуглеводневого забруднення: площадкові діючі свердловини з видобування вуглеводневої сировини; «техногенний поклад» нафтопродуктів на площі 52 га; точкові Шебелинське нафтогазопереробне підприємство, установки з комплексної підготовки вуглеводневої сировини, відстійники стічних вод, нафтобази, підземні сховища природного газу та ін.; лінійні магістральні нафто-, газо- і продуктопроводи.
    2. Просторове розповсюдження вуглеводневого забруднення в компонентах ландшафту басейнової геосистеми має повсюдне поширення. Про це свідчить наявність нафтопродуктів у всіх відібраних пробах ґрунтів, поверхневих вод і донних відкладів та 79 % проб підземних вод. За рівнем вуглеводневого навантаження найбільш забрудненою виявилась територія Андріївського осередку (Балакліївський район Харківської області), в межах якого розташовано Шебелинське нафтогазопереробне підприємство, знаходиться «техногенний поклад» нафтопродуктів та мали місце неодноразові витоки газового конденсату.
    3. Визначальну роль у просторовому розповсюдженні нафтопродуктів у компонентах ландшафту ґрунтах, поверхневих і підземних водах має специфіка будови басейнової геосистеми. На ділянці басейну р. Сів. Донець, що досліджувалась, зберігається основна тенденція розповсюдження техногенних потоків нафтопродуктів між підсистемами басейнової геосистеми відбувається накопичення нафтопродуктів у місцевості заплав та балково-долинній місцевості долинної підсистеми за рахунок їх міграції із місцевостей, розташованих на більш високих гіпсометричних рівнях.
    4. Встановлено кореляційну залежність вмісту нафтопродуктів у ґрунтах з їх вологістю і гранулометричним складом ґрунти акумулятивних ландшафтів накопичують нафтопродукти, як внаслідок їх розташування в межах підпорядкованої долинної підсистеми басейнової геосистеми, так і у зв’язку з найменшою здатністю до радіальної міграції нафтопродуктів через створення стійкої гідрофобної плівки на поверхні ґрунтових часток.
    5. Обґрунтовано необхідність одночасного використання хімічних і біологічних методів (зокрема методу біотестування) для комплексної оцінки впливу вуглеводневого забруднення на геоекологічний стан навколишнього природного середовища, що обумовлено різноманітністю та мінливістю вуглеводневого складу нафтопродуктів, відсутністю для більшості з них встановлених нормативів ГДК, неможливістю урахування екологічної небезпеки сумісної дії вуглеводнів, продуктів їх розкладу та взаємодії з присутніми у воді та ґрунті іншими хімічними речовинами. Правомірність такого конструктивно-географічного підходу підтверджується виявленими розбіжностями в оцінці геоекологічного стану навколишнього природного середовища за хімічним і токсикологічним показниками. З метою удосконалення існуючої системи оцінки геоекологічного стану території басейну, забрудненої нафтопродуктами, розроблено систему біотестування для визначення токсичних властивостей поверхневих, підземних вод і донних відкладів, генотоксичності підземних вод та фітотоксичності ґрунтів.
    6. При постійному вуглеводневому забрудненні (на рівні 80-87 мг/кг нафтопродуктів у ґрунті та перевищенні ГДК від 2 до 10 разів у воді) басейнова геосистема здатна до відновлюваності, що обумовлено сукупністю факторів: активністю процесів самоочищення, яким сприяють природні умови, позитивною взаємодією властивостей компонентів ландшафту та наявністю у складі нафтопродуктів легких фракцій вуглеводнів, які розкладаються протягом нетривалого часу. Винятком є район аварійного витоку газового конденсату у 2002 р., де до цього часу забруднення території басейну залишається на рівні, що потребує вживання невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків аварії. Для відновлення геоекологічного стану забрудненої нафтопродуктами ділянки басейну запропоновано комплекс біотехнологічних заходів: видалення забрудненого нафтопродуктами шару ґрунту і донних відкладів; внесення мінеральних і органічних добрив та обробка бактеріальним препаратом. Здійснення заходів біоремедіації створює оптимальні умови для розкладу вуглеводнів нафтопродуктів.
    7. Розроблено методологічні засади, створено методичне забезпечення та визначено структуру регіональної мережі спостережень за вуглеводневим забрудненням басейну р. Сів. Донець, на основі чого підготовлено нормативний документ «Рекомендації. Створення регіональної мережі спостережень та контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну річки Сіверський Донець на території Харківської області». Рекомендації регламентують порядок організації та алгоритм функціонування регіональної мережі як складового елемента екологічного моніторингу Харківської області. Впровадження рекомендацій в практику роботи державних природоохоронних служб та установ, які здійснюють видобування, транспортування та переробку вуглеводневої сировини, має підвищити ефективність моніторингу на нафтогазоносних територіях та забезпечити екологічно безпечні умови надрокористування.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адаменко О. М. Мій дім Україна. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2006. Т. II 336 с.
    2. Мазур И. Катастрофу еще можно предотвратить // Нефть России. 1995. №3. С. 4 9.
    3. Геохимия ландшафтов в районах добычи и транспортирования углеводородного сырья. // Природно-антропогенные процессы и экологический риск. М.: Городец, 2004. С. 416 426.
    4. Абросимов А. А. Экологические аспекты производства и применения нефтепродуктов. М.: Барс, 1999. 732 с.
    5. Варламов Г. Б., Любчик Г. М., Маляренко В. А. Теплоенергетичні установки та екологічні аспекти виробництва енергії. К.: «Політехніка», 2003. С. 18-20.
    6. Огняник Н. С., Парамонова Н. К., Брикс А. Л. и др. Основы изучения загрязнения геологической среды легкими нефтепродуктами. К.: [А.П.Н], 2006. 278 с.
    7. Митропольский О. Ю., Байсарович І. М. Нафтохімічне забруднення та проблеми екології Карпатського регіону. // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. К.: Знання, 2002. С. 62 65.
    8. Огняник М. С., Митропольский О. Ю., Білоус А. М. та ін. Деякі проблеми забруднення підземних вод нафтопродуктами, пов’язане з екологічною безпекою України. К.: Знання, 1997. 28 с.
    9. Про схвалення Концепція екологічного оздоровлення басейну р.Сіверський Донець. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. №224-р.
    10. Межрегиональная экологическая программа по охране и использованию вод бассейна реки Северский Донец, Россия-Украина. 2004. 41с.
    11. Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології. Київ.: Либідь, 1993. С.104 110.
    12. Ржаницын М. А. Морфологические и гидрологические закономерности строения речной сети. Л.: Гидрометеоиздат, 1961. 238 с.
    13. Корытный Л. М. Речной бассейн как геосистема: Докл. Ин-та географии Сибири и Дальнего Востока. Новосибирск, 1974. Вып. 42. С. 33 38.
    14. Сергин С. Я. Бассейновый принцип географического прогнозирования и природопользования. // Географические исследования для целей социалистического природопользования. Л., 1980. С.30 33.
    15. Кузин П. С., Бабкин В. И. Географические закономерности гидрологического режима рек. Л.: Гидрометиздат, 1979. 200 с.
    16. Мильков Ф. Н. Долинноречные ландшафтные системы. М.: Изв. ВГО, 1978. Т.110, №4, С. 289 296.
    17. Склоновая микрозональность ландшафтов. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1974.114 с.
    18. Мильков Ф. Н. Физическая география. Учение о ландшафте и географическая зональность. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. С. 209 220.
    19. Гродзинський М. Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. Монографія. У 2 т. К.: Київський університет, 2005. Т. II . 503 с.
    20. Глазовская М. А. Теория геохимии ландшафтов в приложении к изучению техногенных потоков рассеяния и анализа способности природных систем к самоочищению // Техногенные потоки вещества в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука, 1981. С. 15 23.
    21. Гуцуляк В. М. Ландшафтна екологія. Геохімічний аспект. Чернівці: Рута. ЧНУ, 2002. 271 с.
    22. Мильков Ф. Н. Бассейн реки как парадинамическая ландшафтная система и вопросы природопользования // Физическая география. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. С. 209 221.
    23. Швебс Г. И., Тищенко П. Г., Гродзинський М. Д., Ковеза Г. П. Типы ландшафтных территориальных структур // Физическая география и геоморфология, 1986. Вып. 33. С.111-114.
    24. Швебс Г. И., Васютинская Т. Д., Антонова С. А. Долинно-речные парагенетические ландшафты (типология и формирование) // География и природные ресурсы, 1982. № 1. С. 24 32.
    25. Исаченко А. Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. М.: Высшая школа, 1991. 336 с.
    26. Гродзинський М. Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. Монографія. У 2 т. К.: Київський університет, 2005. Т.I. 431с.
    27. Сочава В. Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск: Наука, 1978. 319 с.
    28. Некос В. Е. Основы общей экологии и неоэкологии. Ч.2. Харьков: Прапор, 2001. 387 с.
    29. Никитин С. П. Методы объективного анализа в задачах распознавания географо-гидрологических закономерностей // География и природные ресурсы, 1988. №2. С. 134 144.
    30. Черваньов І. Г., Костріков С. В., Воробйов Б. Н. Флювіальні геоморфосистеми. Харків: РВВ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2006. 322 с.
    31. Симонов Ю. Г. Язык географии и система терминов в географических науках // Изв. РАН. Сер. геогр, 2000. №5. С. 8 15.
    32. Демек Я. Теория систем и изучение ландшафта. М.: Прогресс, 1977. 223с.
    33. Пиковский Ю. И. Геохимические особенности техногенных потоков в районах нефтедобычи // Техногенные потоки вещества в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука, 1981. С. 135 148.
    34. Кузьмин В. В., Чураевская Н. Н. Обоснование нормативов (целевых показателей) очистки подземных вод на участках нефтехимического загрязнения // Захист довкілля від антропогенного навантаження. Київ-Кременчук-Харків: ПП Швидка, 2006. С. 5 21.
    35. Огняник М. С., Парамонова Н. К., Брикс А. Л. та ін. Забруднення підземного середовища легкими нафтопродуктами та визначення захисних властивостей зони аерації. К.: Знання, 2000. 68 с.
    36. Казенов С. М., Арбузов А. И., Ковалевский Ю. В. Воздействие объектов нефтепродуктообеспечения на геоэкологическую среду // Геоэкология, 1998. С. 5474.
    37. Рудько Г. І. Ресурси геологічного середовища та екологічна безпека техноприродних геосистем. Монографія. К.:ЗАТ "Нічлава", 2006. 480с.
    38. Рудько Г. І, Гошовський С. В. Екологічна безпека техноприродних геосистем (наукові та методичні основи). Наукова монографія. К.:ЗАТ "Нічлава",2006. 464 с.
    39. Рудько Г. І. Екологічна безпека техноприродних геосистем. Захист довкілля від антропогенного навантаження. Харків: Вид-во ХНУ, 2006. Вип. 13 (15) С. 22 29.
    40. Проблемы загрязнения почв нефтью и нефтепродуктами: геохимия, экология, рекультивация. / Н. П. Солнцева, Ю. И. Пиковский и др. // Докл. симп. VII Делегатского съезда Всесоюзн. об-ва почвоведов. Ташкент, 1985. С. 246 254.
    41. Кесельман Г. С., Махмудбеков Э. А. Защита окружающей среды при добыче, транспорте и хранении нефти и газа. М.: Недра, 1981. 256 с.
    42. Андресон Р. К., Мукатанов А. Х., Бойко Т. Ф. Экологические последствия загрязнения почв нефтью // Экология, 1980. № 6. С . 21—25.
    43. Никифорова Е. М., Солнцева Н. П., Кабанова Н. В. Геохимическая трансформация дерново-подзолистых почв под воздействием нефти // Влияние промышленных предприятий на окружающую среду. М.: Наука, 1987. С. 241 253.
    44. Джура Н., Цвілинюк О., Терек О. Вплив нафтового забруднення ґрунту на морфофізіологічні особливості рослин. / Вісник Львівськ. у-ту, сер. біол, 2005. вип. 40. С. 51 58.
    45. Стабникова Е. В., Селезнева М. В., Рева О. Н. и др. Выбор активного микроорганизма-деструктора углеводородов для очистки нефтезагрязненных почв. / Прикл. биохимия и микробиология. 1995. Том 31, №5. С. 534 539.
    46. Исмаилов Н. М. Микробиология и ферментативная активность нефтезагрязненных почв //Восстановление нефтезагрязненных почвенных экосистем. М.: Наука, 1998. С.42 56.
    47. Шилова И. И. Биологическая рекультивация нефтезагрязненных земель. // Восстановление нефтезагрязненных почвенных экосистем. М.: Наука, 1998. С.159 168.
    48. Артемьева Т. И., Жеребцов А. К., Борисович Т. М. Влияние загрязнения почвы нефтью и нефтепромысловыми сточными водами на комплекс почвенных животных // Восстановление нефтезагрязненных почвенных экосистем. М.: Наука, 1998. С.82 99.
    49. Справочное руководство по компонентному составу водотоков и сточных вод различных производств. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1992. 81 с.
    50. Грушко Я. М. Шкідливі органічні сполуки в промислових стічних водах. Хімія. Ленінградське відділення, 1976. 128 с.
    51. Карцев А. В., Вагин С. Б. Вода и нефть. М.: Недра, 1977. 112 с.
    52. Миронов О. Г. До питання про забруднення вод Чорного моря нафтопродуктами // Динаміка вод і питання гідрохімії Чорного моря. К.: Наукова думка, 1967. С. 51 58.
    53. Миронов О. Г. Нефтяное загрязнение и жизнь моря. К.: Наук. думка, 1973. 87 с.
    54. Миронов О. Г. Взаимодействие организмов с нефтяными углеводородами. Л, 1985. 128 с.
    55. Лукьяненко В. И. Общая ихтиотоксикология. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. 320 с.
    56. Карамова Л. М. Профессиональные заболевания, развивающиеся при добыче и переработке нефти // Руководство и профессиональные заболевания. М.: Медицина, 1996. Т. 1. 306 с.
    57. Александров Ю. К. Система раннего активного выявления, хирургического лечения и реабилитации больных с узловым зобом в эндемическом очаге: Автореф. дисс. д-ра мед. наук. Ярославль, 1997. 35с.
    58. Хмельницкий O. K. Актуальные проблемы тиреологии глазами клинического патолога // Учебное пособие. СПб МАЛО, 2000. 23 с.
    59. Яновская М. Е., Александров Ю. К., Агапитов Ю. Н., Сенча А.Н. Влияние факторов производства на развитие патологии щитовидной железы // Актуальные проблемы современной эндокринологии. СПб. МАЛО, 2000. 23 с.
    60. Абушахматова Г. А., Моргунова Т. В. Влияние производственных факторов НПЗ на состояние ЩЖ // Башкирия. I Всероссийская научно-практическая конференция. М., 2000. С. 25 32.
    61. Tavenas F., Jean P., Leblond P., Lerouel S. The Permeability of Natural Soft Clas. Part II: Permeability Characteristics // Canadian Geotechnical Journal. 1984. V.20. Iss.4. P.645 660.
    62. Guseva O.A., Solntseva N.P. Modelling of oil bearing and oil yielding capacities tundra landscape soils at the European part of Russia (EPR) // Fourth International symposium on the Geochemistry of the Earths surface, 1996. P. 417 420.
    63. Солнцева Н. П. Добыча нефти и геохимия природных ландшафтов. - М.: Изд-во МГУ, 1998. 376 с.
    64. Солнцева Н. П., Садов Л. П. Влияние сточных минерализованных вод на геохимические свойства почв севера Западной Сибири (на примере Уренгойского нефтегазоконденсатного месторождения) // Почвоведение. 1997. №3. С. 322 329.
    65. Гусева О А. Закономерности миграции нефти и нефтепродуктов в почвах тундровых ландшафтов (на примере Большеземельской тундры). Автореф. дисс. канд. геогр. наук. М.: МГУ, 1998. 24 с.
    66. Miller C.T., Poirier-McNeill M.M., Mayer A.S. Dissolution of trapped non-aqueous phase liquids: mass transfer characteristics // Water Resour. Res, 1990. Vol. 26. P. 2783 2796.
    67. Кадочникова И. Г., Масливец Т. А., Оборин А. А., Оглоблина А. И., ПиковскийЮ. И. Трансформация нефти в подзолистых почвах Среднего Приобья // Миграция загрязняющих веществ в почвах и сопредельных средах. Тр. IV Всесоюз. совещ. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. С. 74 80.
    68. Славнина Т. П., Кахаткина Н. В., Середина В. П. Загрязнение нефтью и нефтепродуктами // Основы использования и охраны почв Западной Сибири. М.: Наука, 1989. С. 186 206.
    69. Глазовская М. А. Теория геохимии ландшафтов в приложении к изучению техногенных потоков рассеяния и анализу способности природных систем к самоочищению // Техногенные потоки вещества в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука, 1981. С. 7 12.
    70. Солнцева Н. П., Касимов Н. С. Геохимические барьеры в ландшафтах и техногенез // Охрана природы окультуренных ландшафтов. Тарту, 1978. С. 43 47.
    71. Перельман А. И. Геохимические барьеры / Природа, 1975. №10. С. 54 62.
    72. Пиковский Ю. И. Геохимические особенности техногенных потоков в районе нефтедобычи // Техногенные потоки вещества в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука, 1981. С. 134-148.
    73. Пиковский Ю. И., Солнцева Н. П. Геохимическая трансформация дерново-подзолистых почв под влиянием потоков нефти. // Техногенные потоки вещества в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука, 1981. С. 149 154.
    74. Sililo O.T.N. Migration and attenuation of organic contaminants in the unsaturated zone: Field experiments in the Western Cape, South Africa / Ground-water in the Urban Environment: Problems, Processes and Management. Rotterdam: Balkema, 1997. P. 181 186.
    75. Васильев А. Н., Журавель Н. Е., Клочко П. В. Организация гидрохимического мониторинга в условиях нефтегазоносного северо-востока Украины. Харьков: Экограф, 2001. 112с.
    76. Про схвалення Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.12.2004р. №992-р.
    77. Обобщенный перечень предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов. М.: Изд. ВНИРО, 1990. 46с.
    78. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнений. Утв. замминистра здравоохранения СССР от 04.07.1988 г. №4630-88.
    79. Единые критерии качества вод. М.: Изд. СЭВ, 1982. 70 с.
    80. ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль качества.
    81. Державні санітарні правила і норми Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання.” Затв. наказом МОЗ України від 23.12.96 р. № 383
    82. Концепція екологічного нормування допустимого антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив. / За ред. д. с.-г. н., проф. С.А.Балюка, д.т.н., проф. М. І. Ромащенка. Київ.: Аграрна наука, 2004. 34 с.
    83. ГСТУ 41-00032626-00-007-97. Галузевий стандарт України. Охорона довкілля. Спорудження розвідувальних і експлуатаційних свердловин на нафту та газ на суші.
    84. Мірошниченко М. М., Фадєєв А. І. та ін. Фактори деконтамінації ґрунтів, що зазнали вуглеводневого забруднення, та нормування допустимих навантажень. // Ґрунтознавство. Київ Дніпропетровськ, 2002. Том 3, №3 4 С. 75 79.
    85. Демидиенко А. Я. Пути восстановления плодородия нефтезагрязненных почв черноземной зоны Украины. // Восстановление нефтезагрязненных почвенных экосистем. М.: Наука, 1988. С. 197 205.
    86. Посібник до ВБН 33.5.5-01-97. Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу. К.: Ілім УААН, 1997. Ч.1: Зрошувальні землі. 94 с.
    87. СанПиН 2.1.4.1074-01. Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды централизованных систем питьевого водоснабжения. Контроль качества. 2002.
    88. Трофимов С. Я., Амосов Я. М. и др. Влияние нефти на почвенный покров и проблема создания нормативной базы по влиянию нефтезагрязнения на почвы // Вест. МГУ. Сер. Почвоведение. 2000. №2. С. 30 34.
    89. Kriteria zničišteni zemin a podzemni vody. Priloha Zdpravodaje MŽP ČR. roč. 6.- 1996. 8 č.
    90. Пиковский Ю. И. Проблема диагностики и нормирования загрязнения почв нефтью и нефтепродуктами. // Почвоведение. 2003. №9 С. 1132 1140.
    91. Canadian Council of Ministers of the Environment. Canada-wide standards for petroleum hydrocarbons in soil. Technical Supplement. 2001. 23 p.
    92. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2005 році. Харьков. 2005.
    93. Антоненко В. Є. Сучасний екологічний стан басейну р. Сіверського Дінця та проблеми використання водних ресурсів. // Экологическая безопасность Северского Донца. Регион: проблемы и перспективы. Харьков.: ИНЖЭК, 2003. С. 13 16.
    94. Гриценко А. В., Сухоруков Г. О. Наукові основи розробки державної програми екологічного оздоровлення р. Сіверський Донець. // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та техногенної безпеки. Харків, 2000. С. 3 10.
    95. Гриценко А. В., Лозанский В. Р. Нормативно-правовое обеспечение управления водопользованием и охраной вод для трансграничных речных бассейнов. // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та техногенної безпеки. Харків. 2001. С. 3 9.
    96. Основні показники використання вод в Україні за 2003 рік. К.: Держкомводгосп. 2004, вип. 23. 67с.
    97. Некос В. Ю., Крайнюков О. М. Прогнозування забруднення р. Сіверський Донець вуглеводнями в межах території Балаклійського та Ізюмського районів Харківської області // Міжнар. наук.-практ. конф. «Екологічна безпека: Проблеми і шляхи вирішення.»: Зб. наук. ст. УкрНДІЕП. Х.: Райдер, 2005. Т.1. С. 129 133.
    98. КрайнюковО. М. Особливості просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення у компонентах довкілля на
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины