ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ОПІЛЛЯ В МЕЖАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ : Эколого-географические особенности оптимизации землепользования ВОСТОЧНОЙ ЧАСТИ ОПИЛЬЕ В ПРЕДЕЛАХ ТЕРНОПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ



  • Название:
  • ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ОПІЛЛЯ В МЕЖАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • Альтернативное название:
  • Эколого-географические особенности оптимизации землепользования ВОСТОЧНОЙ ЧАСТИ ОПИЛЬЕ В ПРЕДЕЛАХ ТЕРНОПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ
  • Кол-во страниц:
  • 207
  • ВУЗ:
  • Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Тернопільський національний педагогічний університет
    імені Володимира Гнатюка

    На правах рукопису

    Герасимів Зоряна Миколаївна

    УДК 631.95+502.6

    ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ОПІЛЛЯ В МЕЖАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Спеціальність 11.00.11 конструктивна географія
    і раціональне використання природних ресурсів

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук



    Науковий керівник:
    Царик Любомир Петрович,
    к.г.н., в.о. професора




    Тернопіль - 2007








    ЗМІСТ
    Вступ.3
    Розділ 1. Еколого-географічні аспекти дослідження особливостей землекористування 8
    1.1. Ландшафтно-екологічний аналіз у системі еколого - географічних
    досліджень регіональних аспектів землекористування...........8
    1.2. Принципи та підходи до проведення ландшафтно - екологічного аналізу
    території для потреб оптимізації землекористування25
    1.3. Методика проведення ландшафтно-екологічних досліджень
    землекористування...................................39
    Висновки до розділу 1 .....44
    Розділ 2. Структура землекористування території, її особливості та оцінка.46
    2.1. Особливості типології землекористування опільських ландшафтів....46
    2.2. Характеристика сучасної структури землекористування як чинника
    впливу на ландшафти...81
    2.3. Оцінка ступеня антропогенної перетвореності ландшафтів.....92
    Висновки до розділу 2 ...100
    Розділ 3.Підходи та напрями ландшафтно-екологічної оптимізації території..101
    3.1. Критерії та основні чинники ландшафтно-екологічної оптимізації..101
    3.2. Розробка моделі ландшафтно-екологічної оптимізації території.108
    Висновки до розділу 3 ...121
    Розділ 4. Напрями і засади оптимізації господарського використання ландшафтного потенціалу території..123
    4.1. Перспективна екологічна мережа як засіб оптимізації
    природокористування..123
    4.2 .Засади перспективного розвитку туристсько-рекреаційної сфери...130
    4.3.Перспективне використання агроландшафтного потенціалу території.143
    Висновки до розділу 4 ....147
    Висновки..............148
    Література.152
    Додатки.172









    ВСТУП

    Актуальність теми. Україна сьогодні переживає еколого-економічну кризу, що виникла через непродуману політику в сфері використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища. Вона полягала в намаганні одержати максимальну вигоду від використання природних ресурсів при мінімальних затратах на реалізацію заходів зі збереження та відтворення природно-ресурсного потенціалу території. Споживацьке відношення до природного середовища призвело до того, що в більшості регіонів України антропогенне навантаження та антропогенна перетвореність його досягли критичної величини, що негативно впливає на стан природних умов та ресурсів і створює несприятливі умови для життя і праці людини. У зв’язку з такою ситуацією першочергового значення набуває реалізація стратегічних цілей та концептуальних принципів, закладених в концепції сталого розвитку, проголошених у 1992 році на конференції з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро.
    Від ефективності землекористування залежить стан природокористування регіону в цілому. Одним із завдань стратегії сталого розвитку є оптимізація ресурсовикористання. Земля в умовах Опілля є одним із найважливіших та найцінніших ресурсів, тому питанням оптимізації землекористування присвячена дана робота. Оптимізація землекористування є першочерговою ланкою оптимізації природокористування в цілому. Необхідне наукове обґрунтування тактики та механізмів запровадження основних положень узгодженого (збалансованого) розвитку в окремих регіонах України.
    Дослідженням природи і природних ресурсів Опілля займалось багато науковців, серед яких слід відмітити праці Ш.Вердака (1923), М.П.Чайковського (1977), К.І.Геренчука (1979), Б.В.Заверухи (1988), М.А.Чижова (1957, 1961), Г.С.Куковиці (1976), С.В.Зелінки, М.І.Адамів (1994) М.М.Барни, Л.П.Царика, В.М.Черняка (1997), Й.М.Свинка, П.М.Дем’янчука (1999), Б.Р.Пилявського, С.С.Подубівського (1997), Й.М.Свинка, Д.І.Ковалишин, П.І.Данильчука (2005), які торкаються ландшафтних досліджень території та природоохоронних аспектів.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційного дослідження безпосередньо пов’язані з Програмою з охорони довкілля, раціонального використання ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2006-2010 рр. (затверджена рішенням сесії Тернопільської обласної ради від 21 серпня 2006 р. № 176); Програмою формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на період 2002-2015 рр. (затверджена рішенням Тернопільської обласної ради від 5.07.2001р. № 02-1/1092), оскільки одним з аспектів оптимізації є відведення частини земель в структуру екомережі. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідних тематик кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін «Еколого-географічні дослідження Західного регіону України» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та «Розробка теоретичних основ та інформаційного забезпечення проектування і використання ресурсоощадних, екологічно безпечних технологічних систем в умовах західного регіону України» Бережанського агротехнічного інституту НАУ (№ 0103004815).
    Мета і завдання дослідження. Головною метою роботи є виявлення особливостей і проведення еколого-географічної оцінки структури землекористування в розрізі сільських рад східної частини Опілля та розробка напрямів її оптимізації і перспективного використання території.
    Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
    - узагальнити теоретико-методологічні напрацювання проведення еколого-географічного аналізу та оцінки землекористування як чинника впливу на ландшафт;
    - проаналізувати співвідношення земель під природною рослинністю та антропогенізованих в розрізі сільських рад з метою проведення подальшої типології і районування;
    - провести оцінку і аналіз ступеня антропогенної перетвореності ландшафтів різними видами землекористування;
    - встановити критерії оптимальності структури землекористування території східної частини Опілля та обґрунтувати напрями ландшафтно-екологічної оптимізації;
    - розробити рекомендації і обґрунтування щодо раціонального використання агроландшафтного потенціалу території;
    - обґрунтувати перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери досліджуваної території.
    Об’єктом дослідження виступають природні та антропогенні ландшафти в системі землекористування східної частини Опілля в межах Тернопільської області. Предметом дослідження є інтегральні антропогенні зміни ландшафтів різними видами землекористування.
    Методи дослідження. Еколого-географічний аналіз та оцінювання території базувались на методах первинного збору та обробки інформації, статистичному, порівняльно-географічному, математичному, картографічному, систематизації та логічного узагальнення, прогнозування, розрахунково-конструктивному. В роботі використані матеріали Держуправління екології та природних ресурсів у Тернопільській області, районних відділів земельних ресурсів. Загальна методологія дослідження ґрунтується на філософських та еколого-географічних ідеях та концепціях, основною серед яких є концепція збалансованого розвитку території.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
    - вперше проведено еколого-географічний аналіз та оцінювання землекористування опільських ландшафтів в межах Тернопільської області;
    - виділено ареали з різним ступенем антропогенної перетвореності ландшафтів;
    - обґрунтувано напрями ландшафтно-екологічної оптимізації землекористування території;
    - розроблено рекомендації перспективного використання агроландшафтного потенціалу;
    - обґрунтовано перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери досліджуваної території;
    - уточнено критерії оптимальності структури землекористування для горбогірних територій східної частини Опілля;
    - отримали подальший розвиток географічні пріоритети та принципи сталого розвитку в регіональному аспекті.
    Практичне значення дослідження полягає в можливості використання результатів дослідження та рекомендацій з оптимізації землекористування планово-господарськими організаціями, управлінськими структурами при проектуванні схем землекористування, розвитку курортно-рекреаційного господарства; науковими працівниками, викладачами та студентами географічних, екологічних, краєзнавчо-туристичних спеціальностей.
    Теоретичні, методичні положення та практичні результати роботи використовуються у навчальному процесі Бережанського агротехнічного інституту НАУ при викладанні курсів «Ландшафтна архітектура», «Лісознавство і рекреаційне лісівництво», «Економіка природокористування».
    Особистий внесок здобувача. Робота є результатом самостійних досліджень, проведених у 2002-2006 роках. Здобувачем проведено огляд наукових праць, проаналізовано та систематизовано літературні, фондові матеріали, розроблено картосхеми, проаналізовано теоретико-методологічні засади досліджень регіональних аспектів збалансованого розвитку. Автором досліджена структура землекористування східної частини Опілля в межах Тернопільської області, проведена типологія територій сільських рад за співвідношенням земель під природною рослинністю та антропогенізованих, проведена оцінка ступеня антропогенної перетвореності територій сільських рад, розроблена схема оптимізації землекористування, запропоновано заходи перспективного використання досліджуваної території.
    Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечується використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету і завданням дослідження; застосуванням комплексної методики оцінки та аналізу досліджуваного об’єкту; науковою обґрунтованістю вихідних позицій, розроблених положень і рекомендацій.
    Апробація результатів досліджень. Основні положення та результати досліджень обговорювались і були схвалені на Міжнародній науковій конференції «Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика» (м.Тернопіль, 2004), Міжнародній науковій конференції «Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону» (м.Чернівці, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища» (Тернопіль-Бережани-Криворівня, 2006), регіональній науково-практичній конференції «Науковий супровід сталого розвитку сільських територій» (м.Бережани, 2007), звітних наукових конференціях кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін ТНПУ.
    Публікації. Результати досліджень висвітлені у 8 публікаціях. Усі праці одноосібні, з них 6 статей вміщено у фахових виданнях, 2 тез доповідей у збірках матеріалів конференцій.
    Структура та обсяги дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 136 сторінках. В роботі представлено 2 таблиці, 45 рисунків загальним обсягом 30 сторінок. В роботі міститься 6 додатків на 35 сторінках. Список використаних джерел містить 213 найменувань на 18 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене дослідження особливостей землекористування східної частини Опілля в межах Тернопільської області, вивчення співвідношення природних та антропогенізованих територій в розрізі сільських рад, ступеня антропогенної перетвореності ландшафтів, оптимізації землекористування, перспектив формування регіональної екомережі, розвитку туристсько-рекреаційної сфери та використання агропотенціалу території дозволило отримати деякі методологічні результати та зробити наступні висновки:
    1.Результатом проведеного дослідження стало відпрацювання теоретико-методологічних особливостей регіонального еколого-географічного аналізу з використанням методів оцінювання, порівняння, аналізу, синтезу.
    У процесі проведення дослідження вирішено ряд важливих завдань:
    - проведено аналіз регіональних геоекологічних досліджень, публікацій;
    - розглянуто теоретико-методологічні особливості узгоджуваного розвитку регіону та структури землекористування зокрема;
    - проведено детальний аналіз різних видів землекористування східної частини Опілля в розрізі сільських рад;
    - проаналізовано співвідношення земель під природною рослинністю та антропогенізованих із виділенням природно-антропогенних районів, які потребують оптимізації структури землекористування;
    - проведено оцінку антропогенної перетвореності ландшафтів;
    - визначено і опрацьовано критерії і напрямки оптимізації землекористування як чинника впливу на ландшафт;
    - розроблено рекомендації щодо раціонального використання агропотенціалу території, розвитку туристсько-рекреаційної галузі та уточнено перспективну регіональну екологічну мережу.
    2. На сьогоднішньому етапі розвитку продуктивних сил у зв’язку з надмірним антропогенним впливом на навколишнє середовище та нераціональним використанням природно-ресурсного потенціалу погіршились умови життя і діяльності людини, що негативно позначилось на її здоров’ї. Необхідно забезпечити таке функціонування системи «людина господарство природа», яка, поряд з одержанням економічної вигоди від використання природних ресурсів, забезпечувала б збалансований розвиток і збереження всіх компонентів ландшафту в розрізі регіональних господарських систем.
    3. Досліджувана горбогірна територія східної частини Опілля в межах Тернопільської області характеризується сільськогосподарською освоєність території (60,3%), досить високою розораністю (39,4%), частка орних земель на значних територіях є вищою за 60%. Значна частина орних земель приурочена до схилових та горбогірних територій, що сприяє процесам яроутворення і змиву верхнього родючого шару ґрунту. Лісистість даного регіону (31%) є досить високою, але значні вирубки лісів призвели до того, що природна лісова рослинність даного регіону збереглась лише на окремих ділянках.
    4. Території, вкриті природною рослинністю, займають 55,4% досліджуваної території (94,3 тис. га), антропогенізовані 44,6 % (75,8 тис.га). За співвідношенням земель під природною рослинністю та антропогенізованих визначено 4 типи земель, що лягло в основу виділення районів природно-антропогенних ландшафтів, зокрема Північно-Західно-Центрального району (частка природних угідь понад 67%); Північного, Центрального та Південно-Східного районів (частка природних угідь (50-67%); Східного, Центрально-Західного, Південного та Південно-Західного районів (частка природних угідь менше 50%). 33,5% досліджуваної території характеризуються низькою часткою земель під природною рослинністю (менше 50%).
    5. Визначено коефіцієнт антропогенної перетвореності досліджуваної території, який коливається від 2,55 на південний захід від с. Куряни Бережанського району до 8,41 в районі м. Бережани.
    Дуже слабо перетворені ландшафти (Кап< 3,0) займають 2,2 % площі досліджуваного регіону; слабо перетворені ландшафти (Кап 3,014) - 2,5 %; середньо перетворені ландшафти (Кап 4,01-5) - 18,8 %; перетворені ландшафти (Кап 5,01 6) - 29,5 %; сильно перетворені ландшафти (Кап 6,01 7) - 36,7 %; дуже сильно перетворені ландшафти (Кап 7,01-8) - 9,1 %; надмірно перетворені ландшафти (Кап > 8) - 1,2 % досліджуваної території.
    6. Для досліджуваної горбогірної території східноопільських ландшафтів ми встановили наступні співвідношення між видами використовуваних земель, які б забезпечили їх оптимальну організацію і виконання ними пріоритетних функцій: орні землі - 30-35%, заліснені землі 35-40%, сіножаті, пасовища 20-25%, землі забудови, промисловості та транспорту до 10%. Частка територій природно-заповідного фонду повинна становити 10,5%. На сьогоднішній день вона становить 6,6%.
    7. Після аналізу досліджуваного регіону за ступенем оптимальності встановлено, що території з найвищим ступенем оптимальності (коефіцієнт 4) займають 25% (48,5 тис. га), зі ступенем оптимальності вищим за середній (коефіцієнт 3) 32,4% (63,0 тис. га), із середнім ступенем оптимальності (коефіцієнт 2) 30,1% (58,3 тис. га), з низьким ступенем оптимальності (коефіцієнт 1) 12,5% (24,2 тис. га).
    Оптимізаційних заходів для вдосконалення своєї структури (коефіцієнти 1, 2) вимагають східна, південна, західна, південно-західна частини регіону (42,6% досліджуваної території).
    8. Основними шляхами досягнення оптимальної структури землекористування є наступні:
    - вилучення з обробітку схилів крутизною понад 50 (залуження) та понад 70 (заліснення), малопродуктивних та забруднених земель з подальшим їх залісненням або залуженням;
    - формування регіональної екологічної мережі.
    9. Досліджувана горбогірна територія завдяки сприятливим природно-кліматичним умови є сприятливою для забезпеченню відпочинку та оздоровлення населення. Досліджувана територія має умови і для розвитку так званого Зеленого сільського туризму, який користується попитом як серед іноземних, так і вітчизняних туристів. Цікаві рекреаційно-туристичні можливості мають села Гутисько, Куряни, Жуків, Урмань, Вільховець та інші.
    10. В межах більшої частини Бережанського району на межі з Івано-Франківською областю доцільно створити РЛП «Бережанське Опілля» з перспективним формуванням національного парку «Опілля» на межі Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей, Поточансько-Урманський ботанічний, Комарівський ландшафтний, Завалівський та Тростянецький лісові заказники.
    11. На сьогоднішній день в сфері організації та проведення туристсько-рекреаційної діяльності опільського регіону необхідно здійснити наступні заходи, що забезпечать ефективне функціонування її в майбутньому:
    - сприяти активізації масового рекреаційно-туристичного руху;
    - сприяти туристичній популяризації історично-архітектурних пам’яток;
    - сприяти туристичному впорядкуванню території об’єктів природно-заповідного фонду;
    - розширити межі об’єктів природно-заповідного фонду та сприяти формуванню регіональної екомережі;
    - залучити інвестиційні ресурси для розвитку та розширення галузі;
    - забезпечити інфраструктурне облаштування туристичних стежок і маршрутів;
    - розробити туристичний путівник опільського регіону.
    12. Варто розробити обґрунтований довготерміновий план скорочення площі ріллі і заміни її екостабілізуючими угіддями. Ці заходи доцільно здійснити найближчим часом в господарствах сільських рад, які характеризуються найвищою розораністю земель. Це Літятинська с.р. (72,7%), Надрічнянська с.р. (60,2%) Бережанського району, Гориглядівська с.р. (60,5%), Григорівська с.р. (68,8%), Олешівська с.р. (70,2%) Монастириського району, Галицька с.р. (70,5%) Підгаєцького району, Возилівська с.р. (62,4%), Озерянська с.р. (69,8%) Бучацького району, Августівська с.р. (78,2%), Дибщенська с.р. (65,6%), Кривенська с.р. (62,6%) Козівського району.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
    1. Адаменко О.М., Адаменко Я.О., Міщенко Л.В. та ін. Методика екологічної оцінки техногенного впливу на трансформацію ландшафтів // Український географічний журнал. 2004. - № 2. С.22-32.
    2. Андриенко Т.Л., Плюта П.Г., Прядко Е.И. Социально-экологическая значимость природных заповедных территорий Украины. К.: Наукова думка, 1991. 160с.
    3. Анучин В.А. Основы природопользования: теоретический аспект. М.: Мысль, 1978, - 293 с.
    4. Бадрак О. Еколого-економічна ефективність природного відтворення техногенно порушених ландшафтів // Економіка України. 2003. - № 8. С.71-76.
    5. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. Київ: Фітосоціоцентр, 2001. 252с.
    6. Барановський В.А. Територіальні умови переходу України на модель екологічного сталого розвитку (теорія і практика картографічного дослідження). К., 1998. 72с.
    7. Барна М.М., Царик Л.П., Черняк В.М. Голицький ботаніко-ентомологічний заказник загальнодержавного значення. Тернопіль: Лілея. 1997. 64с.
    8. Бобра Т.В., Лычак А.И. Ландшафтные основы территориального планирования: учебное пособие. Симферополь: Таврия-плюс, 2003. 172с.
    9. Брилінський С.М. Захисне лісорозведення / Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Т.: Воля, 2006. с.22-26.
    10.Брусак В.П., Гнатюк Р.М., Зінько В.В. та ін. Перспективи формування природоохоронної системи Поділля // Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. 1998. - № 2. С. 180-187.
    11.Буркинський Б.В., Степанов В.М., Харічков С.К. Еколого-економічні орієнтири стратегії сталого розвитку України / Проблеми сталого розвитку України. Збірник наук. доповідей. К.: БМТ, 2001. С. 165-175.
    12.Владимиров В.В., Микулина Е.М., Яргина З.М. Город и ландшафт: проблемы, конструктивные задачи и решения. М.: Мысль, 1986. 238с.
    13.Волошин І., Третьякова П. Еколого-географічні особливості Західного Поділля // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. К.: Львів, 2000. Т.3. С.16-20.
    14.Воропай Л.И. Методологические основы разработки проблем рационального природопользования // Физическая география и геоморфология. Вып. 25. Киев: В.Ш., 1981. С.3-10.
    15.Гавриленко Е.П. Ландшафтно-экологическое обоснование территориальных схем и проектов природопользования. Монография. К.: Фитосоциоцентр, 2003. 188с.
    16.Гайда Ю., Яцик Р., Швадчак І., Онищук М., Козацька Н. Збереження лісових генетичних ресурсів Тернопільської області // Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. Збірник наукових праць. Гримайлів, 2003. С.229-238.
    17.Галицкий В.И. Оптимизация природной среды. К.: Наук. думка, 1989. 170с.
    18.Генсірук С.А. Регіональне природокористування. Львів: Світ, 1992. 335с.
    19.Географічна енциклопедія України: в 3-х томах. К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1989, 1990, 1993.
    20.Геоэкологические основы территориального проэктирования и планирования / отв. ред. В.С. Преображенский, Т.Д. Александрова. М.: Наука, 1989. 143с.
    21.Геоэкология. Научно-методическая книга по экологии / Боков В.А. и др. Симферополь: Таврия, 1996. 382с.
    22.Герасимів З.М. Агропотенціал східної частини Опілля в межах Тернопільської області та перспективи його використання // Наукові записки ТНПУ. Серія: географія. Тернопіль, 2006. - №2. С. 150-153.
    23. Герасимів З.М. Етапи становлення та розвитку об’єктів природно-заповідного фонду в східній частині Опілля // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. Вип.1(13).- С. 107-109.
    24. Герасимів З.М. Оптимізація землекористування східної частини Опілля (в межах Тернопільської області) // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. Тернопіль. - №1. 2006. С.176-180.
    25.Герасимів З.М. Оцінка ступеня інтегральної антропогенної перетвореності ландшафтів східного Опілля в межах Тернопільської області // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. Тернопіль. - №3. 2005. С.75-80.
    26.Герасимів З.М. Перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери на території східної частини Опілля в межах Тернопільської області// Наукові записки ТНПУ. Серія: географія. Тернопіль, 2007. - №1. С. 133-137.
    27.Геренчук К.І., Койнов М.М., Цись П.М. Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів. Львів: Видавництво ЛУ, 1964. 222с.
    28.Герета І.П. Бережани. Іст. краєзнавчий нарис. Львів: Каменяр, 1989. 61с.
    29.Глушенко Ю.І., Кулик П.Р., Молодиченко В.В. Використання ландшафтного підходу для створення сітки природоохоронних об’єктів// Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля. Тернопіль, 1990. Т.2. С.81-83.
    30.Голубець М.А. Біотична різноманітність і наукові підходи до її збереження. Львів: Ліга-Прес, 2003. 33с.
    31.Горленко І.О., Лісовський С.А., Руденко Л.Г. Концепція збалансованого розвитку: принципи і механізми реалізації в Україні / Україна: географічні аспекти сталого розвитку. Т.1. Київ: Обрії, 2004. С. 62-69.
    32.Горленко І.О., Руденко Л.Г., Малюк С.М. Проблеми комплексного розвитку території. К.: Наук. думка, 1994. 295с.
    33.Гофман К.Г., Анучин В.А., Лемешев М.Я. Социально-экономические аспекты разработки региональных программ природопользования / Социализм и природа. М.: Мысль, 1982. С.93-120.
    34.Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. К.: Либідь, 1993. 224с.
    35.Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995.- 233с.
    36. Гродзинський М.Д. Точки росту та напрямки розвитку українського ландшафтознавства/ Україна: Географічні проблеми сталого розвитку. Київ: Обрії, 2004. Том 1. С. 176-186.
    37.Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтне різноманіття як компонента сталого розвитку / Проблеми сталого розвитку України. Збірник наукових доповідей. К.: БМТ, 2001. С. 243-263.
    38.Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. 224с.
    39.Гунько С.І., Царик Л.П. Про оптимізацію територіальної структури природоохоронних об’єктів Тернопільської області // Матеріали четвертої звітної наукової конференції викладачів та студентів географічного факультету. Тернопіль, 1994. С.24-26.
    40.Гунько С.І., Царик Л.П. До концепції екологічної безпеки регіону та шляхи її реалізації на Тернопільщині // Екологічна ситуація в Тернопільській області, її аналіз та перспектива вирішення. Тернопіль, 1994. С.144-152.
    41.Гурова Д.Д. Етнолого історико-ландшафтознавчий аналіз природокористування з метою оптимізації ландшафтів // Географія і сучасність. 1999. В.1. С. 37-41.
    42.Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: геохімічний аспект. Чернівці: Рута, 2002. 272с.
    43.Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник для студентів географічних факультетів. К.: НМК, 1992. 60с.
    44.Гуцуляк В.М., Присакар В.Б. Оцінка екологічної ситуації в ландшафтних комплексах / Україна: географічні аспекти сталого розвитку. Т.1. Київ: Обрії, 2004. С. 193-200.
    45.Данилишин Б.М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління. К.: ЗАТ «Нічлава», 2001. 260с.
    46.Данилишин Б.М., Шостак Л.Б. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. К., 1999. 367с.
    47.Декларація міжнародної конференції ООН Навколишнє середовище і розвиток”. Ріо-де-Жанейро, 1992.
    48.Денисик Г.І. Антропогенне ландшафтознавство в Україні/ Україна: Географічні проблеми сталого розвитку. Київ: Обрії, 2004. Том 1. С. 187-191.
    49.Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти правобережної України. Вінниця: Арбат, 1998. 292с.
    50.Денисик Г.І. Природнича географія Поділля. Вінниця: Еко Бізнес Центр, 1998. 184с.
    51.Денисик Г.І. Сільські селитебні ландшафти // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія.Вінниця, 2004. Вип. 7. С. 5-9.
    52. Домаранський А.О. Про параметричне оцінювання ландшафтного різноманіття // Український географічний журнал. 2003. - № 3. С. 21-27.
    53.Дорогунцов С.І., Муховиков А.М., Хвесик М.А. Оптимізація природокористування в 5-ти томах: Навчальний посібник. Т.1. Природні ресурси: еколого-економічна оцінка. К.: Кондор, 2003. 291с.
    54.Екологічна ситуація в Тернопільській області, її аналіз та перспективи вирішення // Матеріали наукової конференції. Тернопіль, 1994. 175с.
    55.Екологічний потенціал наземних екосистем / Ред. М.А.Голубця. Львів: Поллі, 2003. 180с.
    56.Екологія і екологічне законодавство України / за ред. В.І.Андрейцева, у 2-х книгах. К.: Юрінком Інтер, 1997. 560с.
    57.Еколого географічні та географо-краєзнавчі дослідження Карпато-Подільського регіону. Навч.-метод. посібник / Ред. колегія, відпов. ред. Я. Жупанський. Чернівці: Рута,1998. 134с.
    58.Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці / Матеріали міжнародної наукової конференції. Тернопіль, 1999. 144с.
    59.Жупанський Я.І. Історія географії в Україні. Львів: Світ, 1997. 262с.
    60.Жупанський Я.І., Джаман В.О. Екологічна ситуація як чинник умов проживання населення // Наукові записки ТДПУ ім. В.Гнатюка. Серія: Географія. 2004. - № 2. Ч.1. С.161 165.
    61.Жупанський Я.І. Словник термінів і понять з географії. Чернівці: Технодрук, 2006. 192с.
    62.Заверуха Б.В. Заповідний куточок Опілля квітограйна Голиця //Рідна природа 1988. - № 3. С. 72-80.
    63.Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки». К., 2000.- 27с.
    64.Заповідне Поділля / за ред. Денисика Г.І., Любченка В.С. (Краєзнавчі нариси). Вінниця: Тезис, 2001. - 104 с.
    65.Заповідне Поділля: краєзнавчі нариси / за ред. Денисика Г.І., Любченка В.Є. Вінниця: Тезис, 2001. 104с.
    66.Заставецька О.В. Тернопільська область: географічні основи комплексного економічного і соціального розвитку. Львів, 1997. 211с.


    67.Заставецька О.В., Заставецькаий Б.І., Ткач Д.В. Географія Тернопільської області. - Тернопіль. 1994.
    68.Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. М.: Высшая школа, 1991.- 365с.
    69.Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды: географический аспект. М.: Мысль, 1980.
    70.Исаченко А.Г. Прикладное ландшафтоведение. Ч.1. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1976. 148с.
    71.Исаченко А.Г., Шляпников А.А. Ландшафты. М.: Мысль, 1989. 503с.
    72.Кагало О.О. Шляхи оптимізації природно-заповідного фонду Поділля у зв’язку з формуванням екомережі України // Матеріали Українсько-Польської міжнародної конференції «Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття». - Гримайлів, 2002. С.17-18.
    73.Каплун І. Теоретичні основи оптимізації природно-територіальних комплексів Товтрового кряжу // Наукові записки ТДПУ ім. В.Гнатюка. Серія: Географія. 1998. - № 1. С. 28-30.
    74.Карась Я., Парацій В. Земля як категорія природно-заповідного фонду України: сучасний синтезовано-нормативний зміст / Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Т.: Воля, 2006. с.114-121.
    75.Кіптач Ф., Кукурудза С. Метизація екологічного стану земельних ресурсів лісостепових ландшафтів. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 119с.
    76.Ковалишин Д.І., Свинко Й.М., Мацько І.В., Брус Н.М. Екологічні наслідки осушення ґрунтів Подільської височини // Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля. Тернопіль, 1990. Т.2. С.17-19.
    77.Ковальчук І.П. Геоекологічний аналіз Західного регіону України// Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Львів, 1998. Ч.1. С.132-139.
    78.Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут Українознавства, 1977. 440с.
    79.Ковальчук І., Петровська М. Геоекологія Розточчя. Монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. 192с.
    80.Ковальчук І.П. Моделювання і прогнозування стану навколишнього середовища: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2003. 208с.
    81.Коржик В. Роль природно-заповідного фонду як чинник збереження ландшафтного та біологічного різноманіття // «Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття». Збірник наукових праць. - Гримайлів, 2003. С.195-202.
    82.Корчемний В.Г. Екзоти Поділля. Тернопіль: Лілея, 1998. 238с.
    83.Куковица Г.С. Степная растительность Ополья и ее охрана/ Актуальные вопросы современной ботаники. Київ: Наукова думка, 1976. С. 78-92.
    84.Куракова Л.И. Современные ландшафты и хозяйственная деятельность. М.: Просвещение, 1983.
    85.Курлов В.В. Вопросы изучения эрозионных ландшафтов / Антропогенні географія й ландшафтознавство в XX-XXI ст. - Вінниця Воронеж, 2003. С. 182-185.
    86.Лавренюк В.А., Радзієвський В.О. Тернопільщина туристична. Путівник. Львів: Каменяр, 1983. 126с.
    87.Лавров С.Б. Геоэкология: теория и некоторые вопросы практики// Известия ВГО, 1989. Вып.2. С.119-126.
    88.Лакида П.І. Роль лісів Західного Поділля в збереженні екологічної сталості регіону //«Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття». Збірник наукових праць. - Гримайлів, 2003. С.305-308.
    89.Ландшафтно-екологічна експертиза: Навчальний посібник/ В.М.Петлін. Львів, 2005. - 236с.
    90.Лукінов І.І. До стабілізації еколого-економічного і соціального розвитку/ Проблеми сталого розвитку України. Збірник наукових доповідей. К.: БМТ, 2001. С. 21-38.
    91.Макунина Г.С. Геоэкологические комплексы регионального уровня: концепция, классификация, системная структура, оценка и прогноз // География и природные ресурсы. 1990. - № 3. С. 19-25.
    92.Мамай И.И. Динамика ландшафтов. М.: Изд-во МГУ, 1992. 166с.
    93.Марчук Г.И. Математическое моделирование в проблеме окружающей среды. М.: Наука, 1982. 319с.
    94.Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М., Шищенко П.Г. Удосконалена схема фізико-географічного районування України // Український географічний журнал. 2003. № 1 (41). С. 16-20.
    95.Марыныч А.М., Паламарчук М.М. Теоретические и методические исследования. Киев, 1990. 200с.
    96.Мариняк Я.О. Раціональне використання водних ресурсів та їх охорона в умовах інтенсивного ведення народного господарства (на прикладі Тернопільської області) // Проблеми екології Поділля. Кам`янець-Подільський, 1989. С.58-60.
    97.Матеріали першого міжнародного семінару з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства. - Т., 1999. 200с.
    98.Маца К.О. Антропогенная нагрузка на территорию (природный комплекс); к проблеме сущности и методов измерения / Антропогенні географія й ландшафтознавство в XX-XXI ст. - Вінниця Воронеж, 2003. С. 65-70.
    99.Меліхова Т. Деякі результати досліджень антропогенної трансформації ландшафтів на території м. Рівного // Наукові записки ТДПУ ім. В.Гнатюка. Серія: Географія. 1999. - № 2. С. 101-104.
    100. Мельник А.В. Основи регіонального еколого-ландшафтного аналізу. Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 2002. 230с.
    101. Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Тернопільської області. Тернопіль: Облполіграфвидав, 1985. 25с.
    102. Методи геоекологічних досліджень. Навчальний посібник / За ред. М.Д.Гродзинського, П.Г.Шищенка. К.: ВЦ «Київський університет», 1999. 243с.
    103. Методологічні засади комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів. К., 1998. 161с.
    104. Мильков Ф.Н. Рукотворные ландшафты. М.: Мысль, 1978. 86с.
    105. Мисковець І.Я., Мольчак Я.О., Ільїн Л.В. Український словник-довідник з екології. Луцьк: Надстир`я, 2001. 420с.
    106. Навчально-краєзнавчий атлас Тернопільської області (Ред. Кравчук Я.С., Царик Л.П., Мариняк Я.О. та ін.). - Львів: ВНІ, 2000. 24 с.
    107. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2000 році. К.: Видавництво Раєвського, 2001. 184 с.
    108. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. Київ, 2003. 128 с.
    109. Новак Н.Є. Оптимізація на екологічній та економічній основі землекористування в Україні / Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Т.: Воля, 2006. с.210-216.
    110. Окружающая среда: энцикл. словарь-справочник. М.: Прогресс, 1999.
    111. Осипчук С.О. До питання сталого розвитку землекористування України / Україна: географічні аспекти сталого розвитку. Т.3. Київ: Обрії, 2004. С. 60-62.
    112. Основи екологічних знань /За ред. В.І. Поліщук, Л.П. Царика. Тернопіль: Тернопіль, 1994. 176с.
    113. Охрана и оптимизация окружающей среды / Под. ред. А.А.Лаптева. К.: Либідь, 1990. 256с.
    114. Оценка качества окружающей среды и экологическое картографирование. М.: Институт географии РАН, 1995. 213с.
    115. Панасенко Б.Д. Ландшафтна організація Поділля та методи її вивчення/ Україна: географічні аспекти сталого розвитку. Т.3. Київ: Обрії, 2004. С. 215-216.
    116. Панков Є.В. Туристичне краєзнавство: навч. посібник для вищих навч. закладів культури і мистецтва. К.: Альтер-прес, 2003. 352с.
    117. Пащенко В. Різноманітність та історичні трансформації ландшафтів / Ландшафти і сучасність. Збірник наукових праць. Київ Вінниця, 2000. С. 57-61.
    118. Пащенко В.М. Землезнання. Методологія природничо-географічних наук. Київ, 2000. 320с.
    119.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины