КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ ЯК ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ : КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ лесные ландшафты КАК ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ ПРИРОДООХРАННЫХ Территорий Черновицкой области

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ ЯК ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • Альтернативное название:
  • КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ лесные ландшафты КАК ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ ПРИРОДООХРАННЫХ Территорий Черновицкой области
  • Кол-во страниц:
  • 204
  • ВУЗ:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА



    На правах рукопису


    Сівак Володимир Карлович


    УДК 502.4 : 630 (477.85)


    КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ ЯК ОСНОВИ
    РОЗВИТКУ ПРИРОДООХОРОННИХ
    ТЕРИТОРІЙ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ



    11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук








    Науковий керівник:




    доктор географічних наук,




    професор Кирилюк М.І.









    Чернівці 2007









    ЗМІСТ





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.................................................................................. 4







    ВСТУП 5







    РОЗДІЛ I. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ 12










    1.1.


    Методика аналізу лісокористування у концепції збалансованого розвитку........... 12










    1.2.


    Системний підхід у вивченні ландшафтостабілізуючих функцій лісів . 26










    1.3


    Історичні аспекти лісокористування та формування природоохоронних територій Чернівецької області........ 32













    Висновки до розділу 1........................................................... 40







    РОЗДІЛ II. ЛАНДШАФТНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 42










    2.1.


    Функціональна структура лісів Чернівецької області 42










    2.2.


    Репрезентативність лісових природоохоронних територій у природних регіонах та ландшафтах Чернівецької області 68










    2.3.


    Лісові ландшафти як чинник екологічної стабільності території....................... 86










    2.4.


    Продуктивність лісових геосистем Чернівецької області, як чинник їх природоохоронних функцій... 91













    Висновки до розділу 2..........................................................106







    РОЗДІЛ III. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ..... 108










    3.1.


    Принципи і практика розвитку мережі природоохоронних територій у Чернівецькій області 108










    3.2.


    Обґрунтування оптимізації природоохоронних територій та перспективи розвитку екологічної мережі117










    3.3.


    Екопросвітницька діяльність у формуванні, збереженні і розбудові природоохоронної мережі.127










    3.4.


    Проблеми розвитку природоохоронної мережі у Чернівецькій області........130













    Висновки до розділу 3 ...................................................... 146







    ВИСНОВКИ.148







    ДОДАТКИ...............................................................................................151







    ДОДАТОК А152







    ДОДАТОК Б162







    ДОДАТОК В171







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 187






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
    СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ


    ПЗФ Природно-заповідний фонд
    ОПЗФ Обєкти природно-заповідного фонду
    НПП Національний природний парк
    ЕЛМ Еколандшафтна мережа
    ЕЛК Еколандшафтний коридор
    СОВ Система освіти і виховання
    ЕПЦ Еколого-просвітницький центр
    МПЗТ Міжнародні природно-заповідні території
    ДЛГ Державне лісове господарство
    ДЛМГ Державне лісомисливське господарство
    ДСЛ Державне спеціалізоване лісництво
    ДСЛГ Державне спеціалізоване лісове господарство









    ВСТУП

    Актуальність теми. Серед сучасних проблем людської цивілізації однією з найдавніших та основних є проблема оптимізації природокористування. На раціональному використанні та охороні природних ресурсів практично базується життєдіяльність сучасного суспільства і кожної держави, не є виключенням і Україна. Започаткована конференцією ООН із навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992) переоцінка поглядів на взаємостосунки між людиною і природою ставить на одне з перших місць лісові ресурси як важливого екологічного стабілізатора і чинника збереження придатного для існування сучасного природно-антропогенного середовища.
    Парадигма збалансованого розвитку відіграла значну роль у розумінні того факту, що якість навколишнього природного середовища є найголовнішим багатством сьогоднішнього, а тим паче завтрашнього дня. Найбільш виразно вплив філософії збалансованого розвитку проявився у розумінні суспільством ролі та місця лісів. Достатньо тривало традиційна матеріальна функція лісів домінувала у розвитку лісокористування. В той же час, значно менша увага приділялась збереженню й використанню нематеріальних (еколого-соціальних) функцій лісу, що охоплюють: регуляцію клімату, водного балансу, охорону вод, ґрунтів, створення та підтримку природного середовища життя корінного населення та забезпечення його зайнятості. Помітна їх роль і в створенні культурних ландшафтів, виконанні санітарної та естетичної, рекреаційної функцій. Врахування та практична реалізація цих аспектів становить основу збалансованого розвитку в лісокористуванні й оптимізації природокористування.
    Усі разом вони забезпечують здорове середовище життєдіяльності та добробуту людства загалом та українського зокрема. Вирішення проблеми використання та відтворення лісів України на принципах збалансованого розвитку має загальнодержавне значення і віддзеркалює сучасні процеси та тенденції в Європі.

    У Чернівецькій області лісові ландшафти є основою формування природоохоронних територій до яких ми включаємо не лише винятково існуючі об’єкти природно-заповідного фонду, але й території, що виконують захисні, водоохоронні, санітарно-оздоровчі та інші важливі екологічні функції.
    Практика формування і вдосконалення природоохоронної мережі, передусім за рахунок лісів, стикається з багатьма методолого-методичними, матеріально-фінансовими, соціально-економічними, ментальними та організаційними проблемами, які вимагають нагального вирішення. З огляду на це, дисертаційна робота, що присвячена аналізу лісових ландшафтів, як основи формування природоохоронних територій Чернівецької області нам здається важливою та актуальною.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно наукової теми кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Дослідження басейнових систем Карпатсько-Подільського регіону в контексті сталого розвитку” (№ держреєстрації 0106Ц003617), а також у рамках міжнародних проектів Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення в пілотній зоні” (шифр PIN-MATRA 2002/018 №76175-00) та Транснаціональна екологічна мережа Карпат” (шифр ENVRES 9703-TACIS). Внесок автора в даних роботах полягає у висвітленні ролі лісових ландшафтів у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - конструктивно-географічний аналіз лісових ландшафтів як основи формування та функціонування природоохоронних територій Чернівецької області у контексті державних завдань розвитку Національної екологічної мережі та ініціатив України у впровадженні Карпатської Конвенції. Відповідно до зазначеної мети були сформульовані та вирішувались такі завдання:
    - розкрити науково-методичні основи конструктивно-географічного аналізу збалансованого розвитку лісокористування на регіональному рівні;
    - дослідити функціональну структуру лісів та її територіальні відмінності у Чернівецькій області;
    - проаналізувати репрезентативність лісових природоохоронних територій у регіонах та ландшафтах досліджуваної території ;
    - встановити роль лісових ландшафтів як чинника екологічної стабільності території;
    - дати оцінку продуктивності лісових екосистем як показника їх еколого-стабілізаційних функцій у ландшафтах;
    - проаналізувати існуючі принципи і практику розвитку мережі природоохоронних територій у Чернівецькій області й дати обґрунтовані пропозиції щодо її оптимізації і рекреаційного використання;
    - проаналізувати роль громадськості у вирішенні екологічних проблем Чернівецької області та накреслити шляхи поліпшення взаємодії державних і громадських формувань, покращення еколого-просвітницької діяльності в тому числі у формуванні, збереженні і розбудові природоохоронної мережі;
    - виявити та обґрунтувати шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Чернівецькій області.
    Послідовне виконання поставлених завдань дало можливість отримати необхідну інформацію і результати, поглибити існуючі та сформулювати ряд нових положень і висновків.
    Об’єктом дослідження є лісові ландшафти як основа формування і функціонування природоохоронних територій Чернівецької області.
    Предмет досліджень оцінка ролі лісових ландшафтів у формуванні і функціонуванні природоохоронних територій, пошук способів і шляхів подальшого вирішення їх соціально-економічних та екологічних проблем.
    Методологія та методи дослідження. Теоретико-методологічною основою є діалектичне пізнання ролі лісових екосистем щодо забезпечення ними екологічних функцій ландшафту через призму постнекласичної методології у географії та гуманістичного ландшафтознавства, вчення про природно-ресурсний потенціал. Основними підходами є: системний, синергетичний, епіологічний, ландшафтно- та соціоекологічний, гуманістичний, та історико-географічний. Використано методи польових досліджень, економіко-статистичні, системно-структурного аналізу, картографування, камеральної обробки обліково-фондових матеріалів.
    При виконанні роботи використано наукові здобутки, викладені у працях О.М.Адаменка, В.В. Буджака, Ж.І.Бучко, М.А.Воронкова, Л.І.Воропай, М.В.Гуцуляка, З.Н.Горохової, С.А.Генсірука, М.А.Голубця, М.Д.Гродзинського, О.М.Данілової, В.Г. Дубіна, М.В.Дутчака, В.П.Коржика, Т.Б.Кияка, В.І.Парпана, В.М.Пащенка, В.П.Руденка, Т.І.Солодкової, В.Д. Солодкого, О.І.Фурдичка, А.Р. Третяка, І.І.Чорнея, А.Й.Швиденка, Ю.Р.Шеляг-Сосонка та інших авторів.
    У роботі використано матеріали польових досліджень автора (2000-2006 р.р.), фондові матеріали Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області, Чернівецького обласного управління лісового господарства, Національного природного парку Вижницький”, а також матеріали звіту проекту ТАСІS Транснаціональна екологічна мережа Карпат”, картографічні матеріали лісовпорядкувань, фондові матеріали кафедри фізичної географії та раціонального природокористуання
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у наступному:
    - вперше встановлено роль лісових ландшафтів у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області, досліджено функціональну структуру лісів краю та складено відповідні картосхеми (в розрізі лісництв, і кварталів); визначено репрезентативність природоохоронних лісів у регіонах і ландшафтах Чернівецької області та складено відповідні картосхеми; зазначено роль і частку лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону; визначено коефіцієнти екологічної стабільності території досліджень; розроблено методику моніторингу продуктивності лісових насаджень;
    - удосконалено методику збалансування лісокористування на основі критеріїв і індикаторів сталого розвитку для Чернівецької області;
    - поглиблено вивчено і узагальнено існуючі принципи та практику розвитку мережі природоохоронних територій у Чернівецькій області; роль недержавних екологічних формувань у реалізації політики збільшення і вдосконалення природоохоронної мережі та доведено їх високу функціональну значимість; окреслено й обґрунтовано конкретні науково-організаційні шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Чернівецькій області.
    Практичне значення отриманих результатів. Робота виконана у контексті вимог Законів України Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 р.), Про природно-заповідний фонд України” (1992 р.), Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” (2000 р.), Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”(2000 р.), Про екологічну мережу України” (2004 р.) та Державної програми Ліси України” на 2002-2015 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 29 квітня 2002 р. № 581.
    Результати досліджень дали можливість з’ясувати роль лісових ландшафтів у функціонуванні природоохоронних територій Чернівецької області, відповідно у формуванні та функціонуванні національної екологічної мережі, виявити додаткові резерви для розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та накреслити конкретні шляхи реалізації складної системної проблеми збільшення територіальної заповідності регіону. Результати роботи окреслюють необхідність і перспективи застосування ландшафтознавчого підходу до створення природоохоронних територій. Розроблені методика лісокористування на основі критеріїв і індикаторів збалансованого розвитку та методика моніторингу деревної продуктивності лісових насаджень дають можливість поліпшити ведення лісового господарства в лісах, що номінально виконують природоохоронні функції. Частина пропозицій уже втілюється у поточній діяльності природоохоронних органів краю і задіяна в обласних екологічних програмах наступних років.
    Результати досліджень дають підстави порушити питання перед відповідними міністерствами України про зміни природоохоронного законодавства та нормативно-правових документів, що регламентують природоохоронну та лісовикористовуючу діяльність суспільства.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Особистий внесок здобувача полягає у: зборі, аналізі та узагальненні даних про лісові природоохоронні території Чернівецької області та розробці відповідних картосхем; визначенні основних підходів до вивчення проблеми, методів і вищезгаданих медодик дослідження [56, 130, 172]; проведенні аналізу функціональної структури та продуктивності деревостанів Чернівецької області [55,131]; визначенні ролі лісових ландшафтів у формуванні та поліпшенні екологічного стану і формуванні природно-заповідного фонду Чернівецької області [122, 123, 124, 125, 126, 127 128, 132]; проведенні розрахунків територіальних можливостей для збільшення і вдосконалення останніх за рахунок, передусім, лісових ландшафтів, аналізу принципів і практики розвитку мережі природно-заповідного фонду [123, 124]; позиціонування та визначення ролі громадськості та екологічної освіти у вирішенні екологічних проблем регіону [129]; окресленні завдань щодо подальшого розвитку заповідної справи [123]. Конкретний особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, зазначений у переліку основних публікацій з теми дисертації.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи, основні положення та висновки доповідались і обговорювались на: міжнародній конференції Запровадження екологічної політики, спрямованої на сталий розвиток” (Сучава, 1999); міжнародній науково-практичній конференції Екологічна освіта та просвіта в сільській школі” (Чернівці, 2004); ІІІ та IV Міжнародних наукових конференціях Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці 2004;2005); міжнародній науковій конференції Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону” (Чернівці, 2005); міжнародній конференції Альянсу гірських общин Центральної Азії (АГОЦА) і сіл гірських районів Альп, Кавказу, Карпат, Алтаю і Монголії (Бішкек. 2005); міжнародному семінарі зі створення Екоєврорегіону у складі Єврорегіону Верхній Прут” (Сучава, 1998); науковому семінарі UNDP Транскордонне співробітництво з питань практичного вирішення екологічних проблем регіону Україна Румунія (Чернівці, 2000); науково-практичному семінарі Державна політика країн в системі охорони довкілля” (Нью-Йорк Вашингтон, 2000); міжнародному семінарі Питання захисту довкілля в сфері державного управління та наслідки його впливу на стан здоров’я суспільства” (Маастрихт, Нідерланди, 2000); науково-практичному семінарі Досвід стажування державних службовців у США та ЄС і його роль у становленні демократичного державного управління в Україні” (Київ, 2002); Заключному семінарі проекту ТАСІС з транскордонного співробітництва Стале управління лісовими ресурсами та інтегрований розвиток життєвого циклу деревини (FOR WOOD)” (Львів, 2004); міжнародному семінарі „Проблеми та перспективи формування екомережі Чернівецької області у контексті формування Національної та Всеєвропейської екомережі” (Чернівці, 2004 р.); міжнародному українсько-молдовсько-румунському семінарі проекту Становлення взаємодії громадськості та владних структур і громадського моніторингу за Програмою Сусідства ЄС” (Чернівці, 2005). Економічному Форумі, секція Екологія” (Львів, 2001); IX з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004).
    Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 29 наукових праць, з них 18 статей і тез матеріалів конференцій, 8 з яких - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 одноосібно).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Конструктивно-географічний аналіз лісокористування у концепції збалансованого розвитку регіону здійснюється із застосуванням системного підходу за наступними різнобічними взаємопов’язаними аспектами: збереження та забезпечення захисних функцій лісів; вивчення санітарно-екологічного стану та формування лісостанів резистентних до несприятливих чинників; створення належних умов для збереження біорізноманіття у лісових ландшафтах; підтримання, збереження й примноження продукційних властивостей лісів; збереження соціально-економічних та естетико-гуманістичних функцій лісів. Основними підходом слід вважати ландшафтно-екологічний, застосування якого дозволяє достатньо чітко визначити екологічну функцію лісів для підтримання стійкості ландшафтів як конкретних сучасних геосистем.
    2. Визначено, що лісовим ландшафтам належить провідне місце у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області, під якими слід розуміти не лише винятково існуючі об’єкти природно-заповідного фонду, але й території, що виконують захисні, водоохоронні, санітарно-оздоровчі та інші важливі екологічні функції. що підтверджується високою часткою (40,3% ) лісів, що номінально виконують природоохоронні функції.
    3. Проведений функціонально-структурний аналіз лісових ландшафтів у розрізі лісництв, природних регіонів та ландшафтних комплексів Чернівецької області показав - із загальної площі лісів області, що виконують природоохоронні функції найбільше їх у Прут-Дністровському межиріччі (31,3%), Прут-Сіретському межиріччі (23,0%) та області Скибових Карпат (22,3%), найменше у області Верховинських Карпат (2,0%). Структурно вони представлені: захисними (32,8% площі вкритої лісами природоохоронного значення), водоохоронними (15,9%), санітарно-гігієнічними(14,9%) та лісами на територіях природно-заповідного фонду області (37%).
    4. Визначено коефіцієнт екологічної стабільності території Чернівецької області по адміністративних районах, що дозволив виділити: екологічно стабільні райони - Путильський та Вижницький (частка лісів у загальній площі земель складає відповідно 68 % та 57%); середньостабільні - Сторожинецький та Глибоцький ( 47,2% та 34,6%), стабільнонестійкі - Герцаївський, Заставнівський, Хотинський та Сокирянський (12%, 15,6%, 25%, 20%),; екологічно нестабільні - Кіцманський, Новоселицький, Кельменецький та м.Чернівці (12,3%, 4%, 8%, 13,6%). Як правило, екологічна стабільність території прямопропорційно пов’язана із лісистістю території.
    5. На основі розробленої нами методики проведена оцінка продуктивності лісів, що вказує на залежність екологостабілізуючих функцій лісів від їх продуктивності.
    6. Частка лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону досить строката. З 321 існуючих об’єктів природно-заповідного фонду (ОПЗФ) лісові геосистеми різного таксономічного рангу входять до складу 115, складають 36% від їхньої загальної кількості. Проте вони займають 78,4% всієї площі наявної заповідної мережі, що свідчить про їх домінуючу роль у підтриманні ландшафтно-екологічної стабільності регіону.
    7. Поширення постнекласичної методології у природничих науках підтверджує необхідність застосування у заповідній справі ландшафтно-екологічного та історико-географічного підходів, змін принципів її розвитку. В регіональному аспекті при нинішній законодавчій системі ведення заповідної справи оптимізація мережі ОПЗФ полягає у вдосконаленні структури та збільшенні ступеня заповідності кожного з фізико-географічних районів як найнижчих зонально-провінційних одиниць диференціації ландшафтної оболонки, передусім за рахунок лісових геосистем. Визначення оптимальних показників ступеня заповідності території Чернівецької області, особливо з врахуванням ролі лісів, можливе лише на підставі аналізу ступеня антропогенної змінності ландшафтів в межах її фізико-географічних регіонів та окремих ландшафтних комплексів. На підставі проведених розрахунків, отримані показники потенціалу заповідності і додаткові територіальні резерви для розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду.
    8. Природно-заповідна справа як концепція і галузь консервації вибраних ділянок довкілля нині трансформується в справу і концепцію формування екологічної мережі. Природно-заповідна справа в нинішньому її розумінні вичерпала свій конструктивний потенціал і потребує докорінних змін. Намічені і обґрунтувані конкретні науково-організаційні шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохороної мережі і заповідної справи у Чернівецькій області. У формуванні екологічної мережі велика роль повинна приділятись національним природним паркам як великим державним поліфункціональним установам, що мають можливість реально забезпечувати управління і контроль за підпорядкованими ним територіями. В нинішніх соціально-економічних умовах та з позицій структури угідь і природокористування єдино реальним і ефективним варіантом є створення і розширення існуючих національних природних парків за кластерним принципом. Розроблені методи розширення НПП „Вижницького” можуть стати прикладом для розвитку і створення інших територіально великих ОПЗФ.
    9. При формуванні екологічної мережі на базі лісових геосистем крім екологічних функцій неодмінно слід враховувати її роль у забезпеченні рекреаційних потреб населення, визначенні оптимального рекреаційного навантаження, збереженні та підвищенні естетичних якостей середовища. Розраховані оптимальні показники рекреаційного навантаження на лісові геосистеми Прут-Дністровського межиріччя можуть бути взяті за основу для подальших конкретних планувальних робіт. Розвиток екологічної освіти і громадської екологічної активності є наріжним каменем вирішення цілого ряду соціально-економічних та екологічних проблем регіону. У Чернівецькій області визнаний вагомим внесок неурядових екологічних організацій у формуванні природоохоронної мережі.








    Література

    1. Адаменко О., Міщенко Л. Екологічний аудит територій. Івано-Франківськ: Факел, 2000. С.124-126.
    2. Андрейчук В. Концепція геосистем: минуле чи майбутнє? // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону. Матеріали міжнар. наук. конф. Чернівці, 2005. С. 94-95.
    3. Андриенко Т.Л., Плюта П.Г., Прядко Е.И., Каркуциев Г.Н. Социально-экологическая значимость природно-заповедных территорий Украины. К.: Наукова думка, 1991. 160 с.
    4. Анучин Н.П. Лесная таксация. М.: Лесн. пром-ть, 1982. 552 с.
    5. Бабич Р.Б. Ліси Карпат важлива складова природно-ресурсного потенціалу України // Гори і люди (у контексті сталого розвитку): Матеріали міжнародної конференції, присвяченої Міжнародному року гір. Рахів, 2002. С.242-245.
    6. Багров М.В., Горленко І.О., Волошин В.В., Руденко Л.Г. Стійкий розвиток регіонів басейну Чорного моря // Український географічний журнал. 1997. №1. С. 65.
    7. Багров М.В. Завдання географії в інформаційному суспільстві і формування наукового світорозуміння // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. К.: Обрії, 2004. С.3-9.
    8. Битюков Н.А. Методические указания по изучению водорегулирующих функций горных лесов. М.: ВНИИЛМ, 1981. 38 с.
    9. Білоконь М.В. Природно-заповідні території та об’єкти „ядра” екомережі Буковини // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали III Міжнародної наук. конф. Чернівці: Зелена Буковина, 2004. С.14-19.
    10. Бобра Т. К вопросу о сущности экотонов и экотонизации геопространства // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матер. міжнар. наук. конфер. Чернівці, 2005. С.95-98.
    11. Бугаев В.А., Новосельцев В.Д. Продуктивность лесов первой и второй групп. М.: Лесная пром-ть, 1971. 88 с.
    12. Буджак В.В., Чорней І.І. Геоботанічна та созологічна характеристика букових лісів Чернівецької області // Заповідна справа в Україні. 2004. Т.10, Вип. 1-2. С.14-18.
    13. Букша І.Ф., Пастернак В.П. Прогноз динаміки лісових ресурсів при антропогенних змінах довкілля // Наук. вісник національного аграрного ун-ту.: Лісівництво. К., 2001. Вип. 39. С.157-162.
    14. Бучко Ж.І. Можливості і перспективи використання та збереження естетичних якостей ландшафтів Чернівецької області // Наук. записки Вінницького ДПУ, Сер. Географія. Вінниця, 2003. - Вип.5. С.115-119.
    15. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил. К., 1997. 255 с.
    16. Вакулюк П.Г. Нариси з історії лісів України. Фастів: Поліфаст, 2000. 624 с.
    17. Волошин В.В., Горленко І.О., Кухар В.П., Руденко Л.Г. та ін. Підходи до концепції стійкого розвитку та її інтерпретації стосовно України // Український географічний журнал. 1995.- №3. С. 3-10.
    18. Волощук В.М., Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Географічні проблеми сталого розвитку в Україні // Український географічний журнал. 1998. - №1. С.13-18.
    19. Вольвач Ф.В., Дробноход М.І., Дюканов В.Г. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна. К.: МАУП, 2002. 104 с.
    20. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. К.: Урожай, 1967. 388 с.
    21. Воробьев Д.В. Природная и фактическая продуктивность лесной площади // Лесное хозяйство. 1959. - №11. С.37-45.
    22. Воронков Н.А. Гидрологическая и метеорологическая роль лесных насаждений разного породного состава // Лесоведение: 1976. №1. С.3-10.
    23. Воронков Н.А. Роль лесов в охране вод. М.: Гидрометеоиздат, 1988. 288 с.
    24. Воропай Л.І., Коржик В.П. Ресурси оптимізації природно-заповідного фонду Буковини // Проблеми географії України: Матер.наук.конф. Львів, 1994. С.202-203.
    25. Воропай Л.І Наша мала Вітчизна Північна Буковина // Зелена Буковина. - 1995. - № 1-2. С.7-11.
    26. Высоцкий Г.Н. Учение о влиянии леса на изменение природной среды его произростания и на окружающее пространство (учение о лесной пертиненции). М.: Госсельхозиздат, 1960. С.151-240.
    27. Гавриленко О.П. Створення ландшафтно-природоохоронних систем для збереження біотичного та ландшафтного різноманіття в регіональному проектуванні // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2005. Вип.47. С.177-182.
    28. Гаель А.Г., Мигунова Е.С., Шинкаренко И.Б. Сопряженная обусловленность растительности и почв с геогидрологическими условиями // Лесоводство и агролесомелиорация. К.: Урожай, 1983. Вып.67. С.82-84.
    29. Гардащук Т.К. Концептуальні виміри: європейська парадигма ландшафту // Феномен ландшафту: частини ціле все: Зб. наук. пр. К.: Б.в., 2004. С.28-32.
    30. Генсірук С.А. Ліси Українських Карпат та їх відтворення. К.: Урожай, 1964. 287 с.
    31. Генсірук С.А., Бондар В.С. Лісові ресурси України, їх охорона та використання. К.: Наук. Думка, 1973. 527 с.
    32. Генсирук С.А. Гайдарова Л.И. Охрана лесных экосистем. К.: Урожай, 1984. 200 с.
    33. Гербут Ф.Ф. Підвищення стійкості й продуктивності гірських лісів Карпат шляхом реконструкції малопродуктивних та похідних насаджень // Лісівництво і агролісомеліорація. Харків: Майдан, 2002. Вип. 100. С. 31-35.
    34. Геренчук К.И. Природные условия предгорных районов Черновицкой области // Географ. сборн. Львов. ун-та., Львов, 1956. Т.3. С.43-75.
    35. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. Львів: Піраміда, 1996. 208 с.
    36. Голояд Б.Я. Екологічний стан лісів Українських Карпат та шляхи його покращення // Лісівницькі дослідження в України. Зб наук. праць Львів: УкрДЛТУ, 1996. Вип.5. С.55-58.
    37. Голуб О.А. Економіко-правові аспекти реалізації стратегії сталого лісокористування в гірських регіонах України // Гори і люди (у контексті сталого розвитку): Матеріали міжнародної конференції, присвяченої Міжнародному року гір (м.Рахів, 14-18 жовтня 2002 року). Рахів, 2002. С.317-321.
    38. Голубец М.А. Актуальные вопросы экологии. - К.: Наукова думка, 1982. 158 с.
    39. Голубець М.А. Деякі теоретичні й прикладні аспекти сталого розвитку // Проблеми сталого розвитку України. К.: Лібра, 1998. С.38-46.
    40. Голубець М.А. Екосистемологія. Львів: Поллі, 2000. 316 с.
    41. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Крок О.Б. Екологічний потенціал наземних екосистем. Львів: Поллі, 2003. 180 с.
    42. Горб К.М. Натуральність ландшафту як фактор заповідання: нові концептуальні та методичні засади. // Феномен ландшафту: частини ціле все. Зб. наук. пр. К.: Б.в., 2004. С. 118-123.
    43. Горохова З.Н., Солодкова Т.І. Ліси Радянської Буковини. Вид-во Львів.ун-ту, 1970. 214 с.
    44. Горшенин Н.М., Бутейко А.И. Определитель типов условий местопроизростания. Львов: Изд-во Львов. гос. ун-та, 1962. 231 с.
    45. Горшенін М.М., Пешко В.І. Ерозія гірських лісових грунтів та боротьба з нею. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1972. 148 с.
    46. Гринюк О.Ю. Геоекологічне обґрунтування територіально-рекреаційних систем // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2005. Вип.47. С.233-238.
    47. Гриценко А., Мовчан Я., Шеляг-Сосонко Ю. Методика формування регіональної екомережі (Проект). Київ, 2003. 67 с.
    48. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    49. Гродзинський М.Д., Шишченко П.Г. Збереження та відтворення ландшафтного різноманіття в контексті сталого розвитку // Заповідна справа. Том 4.- Вип.1.- 1998. С.3-8.
    50. Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч.посібник.- Чернівці: Рута,1994. 82 с
    51. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 2001. 248 с.
    52. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. Чернівці: Рута, 2002. 272 с
    53. Гуцуляк В.М. Ландшафтознавство: теорія і практика. Чернівці: Рута, 2005. 124 с.
    54. Данилов-Данильян В.И., Котляков В.М. Проблемы экологии России. М., 1993. 347 с.
    55. Данілова О.М., Сівак В.К. Вплив породного складу на деревну продуктивність лісів Чернівецької області // Наук. вісник Чернівецького університету: Зб.наук.пр. Вип. 220: Географія. Чернівці: Рута, 2004. С. 147-152.
    56. Данілова О.М., Сівак В.К. Перспективи лісокористування в Україні // Наук. вісник Чернівецького університету: Зб.наук.пр. Вип. 238: Географія. Чернівці: Рута, 2004. С. 148-155.
    57. Данілова О, Бойко І. Екологічні проблеми рекреаційного лісокористування у Чернівецькій області // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матер. міжнар. наук. конфер. Чернівці, 2005. С.20-22.
    58. Долішній М.І., Кравців В.С. Економічний розвиток і екологічна безпека: шлях України Проблеми сталого розвитку // Проблеми сталого розвитку України. К.: Лібра, 1998. С. 69-80.
    59. Дробнохід М. Стійкий екологічно безпечний розвиток: український контекст / Дзеркало тижня. - 2001.-2-8 червня - №21 (345).
    60. Державний лісовий кадастр Чернівецької області К.: Ірпінь, 2005. 225 с.
    61. ДСТУ ISO 14004 97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні принципи щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення. Введ. з 01.01.1998. К.: Держстандарт України, 1997. 36 с.
    62. Дубін В.Г. Екологічні аспекти впровадження положень саміту. Боротьба із обезлісненням / Оцінка стану виконання підсумкових документів Всесвітнього саміту зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002) в Україні. - К.: Академперіодика, 2004. С. 88-93.
    63. Дубін В.Г. Основні етапи розвитку лісокористування в Україні // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Географія. Вінниця, 2004. Вип.7 С.144-151.
    64. Дутчак М.В. Ландшафтна структура Середнього Придністров’я та її вплив на формування і функціонування Дністровської гідротехнічної системи // Наукові записки Вінницького держ. педаг. ун-ту. Серія: Географія, Вип. 5 Вінниця, 2003. С.78-82.
    65. Екологічні проблеми Буковини. Навчальний посібник / За редакцією В.П.Коржика. Чернівці: Зелена Буковина, 2002. 168 с.
    66. Жуков А.Б., Бузыкин А.И. Пути повышения продуктивности лесов // Лесоведение. 1977. №5. С.3-8.
    67. Закон України Про охорону навколишнього природного середовища” / Прийнято ВР України 25.06.1991 р. № 1264-XII.
    68. Закон України Про природно-заповідний фонд України” / Прийнято ВР України 16.06.1992 р. № 2456-XII.
    69. Закон України Про захист рослин” / Прийнято ВР України 14.10.1998 р. № 180 XIV.
    70. Закон України Про рослинний світ” / Прийнято ВР України 09.04.1999 р. № 591 - XIV.
    71. Закон України Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону / Прийнято ВР України 10.02.2000. № 1436- III
    72. Закон України Про мисливське господарство та полювання” / Прийнято ВР України 22.02.2000 р. № 1478 III.
    73. Закон України від 21.09.2000 №1989-III Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” - К., 2000. - 16 с.
    74. Закон України Про тваринний світ” / Прийнято ВР України 13.12.2001 р. № 2894 - III.
    75. Закон України „Про екологічну мережу України” від 24 червня 2004 р. № 1864-IV.
    76. Земельний кодекс України / Прийнято ВР України 25.10.2001 р. № 2768 III.
    77. Исаенко О. Теоретические аспекты изучения процесса ренатурализации ландшафтов // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матер.міжнар.наук.конфер Чернівці, 2005. С.102-104.
    78. Кирюков О.Л. Потенциальное плодородие лесных земель. М.: Лесная промышленность, 1979. 96 с.
    79. Коваль Я.В., Антонечко І.Я., Дзюбенко О.М. Ліси в контексті стабілізації навколишнього середовища // Наукові основи ведення сталого лісового господарства: Матеріали міжн. наук.-практ.конф. присвяченої 80-річчю з дня народження П.С.Пастернака. Івано-Франківськ: Екор, 2005. С.139-141.
    80. Козьмук П.Ф., Козьмук А.П. Про земельні ресурси та земельні відносини в процесі формування екологічної мережі Чернівецької області // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали III Між нар.наук.конф. Чернівці: Зелена Буковина, 2004. С.50-61.
    81. Коржик В.П. Точка «О» в історико-географічних дослідженнях // Проблеми постнекласичних методологій в природничо-географічних науках: Тез.допов.наук.-методолог. конф. К., 1994. С.48-50.
    82. Коржик В.П. До перегляду доктрин ведення заповідної справи // Матер.VI з’їзду Українського географічного товариства. К., 1995. С.116-117.
    83. Коржик В.П. Об изменении и совершенствовании доктрин заповедного дела // Матер. Российско-Украинской науч.конф. посвященной 60-летию Центр.-Черноземного заповедника. М., 1995. С.45-46.
    84. Коржик В.П. Національний природний парк Вижницький”: наукові проблеми розбудови. Чернівці: Зелена Буковина, №3-4, 1995. - №1-2, 1996. Чернівці, - С.23-27.
    85. Коржик В.П. Предпосылки и перспективы развития сети межгосударственных особо охраняемых природных территорий буковинского приграничья // Развитие системы межгосударственных особо охраняемых природных территорий: Матер. междун. семинара. К., 1996. С.64-68.
    86. Коржик В.П. Вдосконалення природно-заповідного фонду як інструмент збереження біорізноманіття // Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат: Матер. міжнар.наук.-практ.конф. Рахів, 1997. С.109-112.
    87. Коржик В. Національний природний парк Вижницький” / В кн. Заповідники і національні природні парки України. К.: Вища школа, 1999. - С.194-201.
    88. Коржик В.П. Національний природний парк Вижницький”: нові принципи і тенденції розвитку. Чернівці: Зелена Буковина, 1999. № 1-2. С.69-74.
    89. Коржик В.П. Розбудова національного природного парку Вижницький” за кластерним принципом як модель оптимізації регіонального природокористування // Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви): Матер.міжнар. наук.-практ. конф. Рахів, 1999. С.156-159.
    90. Коржик В.П. Лісистість Буковини як функція антропогенізації довкілля // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип.104: Географія. Чернівці: ЧНУ, 2001. С.36-60.
    91. Коржик В.П., Чорней І.І., Буджак В.В., Скільський І.В. Розширення території Національного природного парку Вижницький” за кластерним принципом: доцільність, необхідність, модельність (на прикладі регіону Буковинських Карпат) // Заповідна справа в Україні, 2001. - Т.7. - Вип. 1. С.70-90.
    92. Коржик В. Збереження ландшафтного різноманіття: деякі методологічні проблеми практичної реалізації // Вісник Львів.ун-ту. Серія географічна. Львів, 2001. Вип.28. С.153-156.
    93. Коржик В.П. Еколого-просвітницький центр у Берегометі. Чернівці: Зелена Буковина, 2002. 12 с.
    94. Коржик В. Розвиток природно-заповіного фонду як чинник збереження ландшафтного та біологічного різноманіття//Роль природно-заповідних територій Західного Поділля у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. Гримайлів, 2003. С.195-202.
    95. Коржик В.П. До концепції екологічної освіти у Чернівецькій області // Екологічна освіта: проблеми і перспективи: Зб. наук.праць. Чернівці: Зелена Буковина, 2004. С. 17-20.
    96. Коржик В.П. Екологічна мережа чи еколандшафтна мережа? // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр. К., Вид-во географ. літератури „Обрії”, 2004. Т.2. С.58-60.
    97. Коржик В.П. До концепції ландшафтно-екологічної освіти у сільських школах // Екологічна освіта та просвіта в сільській школі: Матеріали Міжнар.наук.-практ.конф. Чернівці: Рута, 2004. С. 50-56.
    98. Коржик В. Заповідна справа в контексті розвитку ландшафтів // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матер.міжнар.наук.конф. Чернівці, 2005. С.161- 163.
    99. Коржик В. Екологічна мережа чи еколандшафтна мережа: пріоритетна доцільність // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Збірник наук. праць. Вип.294: Географія. Чернівці: Рута, 2006. С. 42-55.
    100. Критерії та індикатори сталого розвитку лісової галузі України: Методичні рекомендації з питань ведення та управління лісових господарством / За ред. О.І.Фурдичка. К.: Нора-прінт, 2003. 138 с.
    101. Лавров В.В. Системний підхід як методологічна основа оцінки і зменшення загроз біорізноманіття ⁄ ⁄ Оцінка і зменшення загроз біорізноманіттю/За ред. Дудкіна О.В. К.: Хімджест, 2003. С.156-273.
    102. Лицур І.М., Кияк Т.Б. Основні напрямки переходу лісового господарства на засади сталого розвитку // Наукові основи ведення сталого лісового господарства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження П.С.Пастернака. Івано-Франківськ: Екор, 2005. С.170-173.
    103. Лісовий кодекс України// Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. Т.10. Чернівці: Зелена Буковина, 2004. С. 442-458.
    104. Лісовський С.А. Проблеми, завдання та ресурси забезпечення переходу України до моделі збалансованого розвитку // Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006. С.62-63.
    105. Мелехов И.С. Повышение продуктивности лесов - межотраслевая проблема // Лесной журнал. 1987. № 6. С.3-14.
    106. Міхович А.Г., Пастернак П.С., Ананьєв П.П. Водоохоронні лісонасадження. К.: Урожай, 1986. 144 с.
    107. Мудрак О. Значення лісу для захисту агроландшафту // Ландшафти і сучасність: Зб. наук. праць. - Київ-Вінниця, 2000. С.262-264.
    108. Мыцык Л.П. Ландшафт: экологическая реактивность и устойчивость живого компонента // Ландшафтогенез 2000: філософія і географія. К., 1996. С.77-79.
    109. Національний природний парк „Вижницький” / За ред. Соломатіна В.А. К.: Фітосоціоцентр, 2005. 248 с.
    110. Олещенко В. Правові засади збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні // Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. К.: Національний екологічний центр України, 2000. С.39-42.
    111. Онищенко В.А. Облік завдань та режимів природно-заповідних територій // Заповідна справа в Україні. 2000. &
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины