Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території для цілей садівництва (на прикладі Хотинської височини) : Ландшафтно-экологический анализ и оценка территории для целей садоводства (на примере Хотинской возвышенности)

Краткое описание

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

Кирилюк Сергій Миколайович
УДК 911.53(477.85)+502.171

Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території для цілей садівництва (на прикладі Хотинської височини)

11.00.11 конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
Гуцуляк Василь Миколайович
доктор географічних наук, професор

Чернівці - 2007

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

Розділ 1.

Теорія та методика дослідження . . . . . . . .

8

1.1.

Конструктивно-географічний аналіз становлення садівництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8

1.2.

Основні принципи та підходи до вивчення території для цілей садівництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

16

1.3

Емпіричні методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

30

1.4.

Інформаційно-картографічні засоби дослідження . . . . .

37

Підсумки до розділу І . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

44

РОЗДІЛ 2

Природні умови Хотинської височини . . . .

46

2.1.

Геолого-геоморфологічні та гідрогеологічні умови . . . .

47

2.2.

Гідро-кліматичні умови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

57

2.3.

Ґрунтові умови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

66

2.4.

Природні райони Хотинської височини . . . . . . . . . . . . . .

69

Підсумки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

71

Розділ 3.

аналіз Садово-ландшафтної структури Хотинської височини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

73

3.1.

Ландшафтна структура Хотинської височини . . . . . . . . .

73

3.2.

Садово-ландшафтні комплекси Хотинської височини . .

101

Підсумки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

118

Розділ 4.

Ландшафтно-екологічна оцінка Території для цілей садівництва. . . . . . . . .

119

4.1.

Критерії оцінки території для цілей садівництва . . . . . .

119

4.2.

Комплексна оцінка території для цілей садівництва . . .

146

Підсумки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

162

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

163

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

165

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

243

ВСТУП
Актуальність. Садові комплекси на території Хотинської височини мають довготривалу історію. Ці комплекси є результатом взаємодії її природних і соціально-економічних чинників. Галузь садівництва традиційна в цьому регіоні через:
- строкатість форм рельєфу;
- багатство ґрунтових відмін;
- більша частина площі височини це південний макросхил;
- дрібноконтурність придатних для сільського господарства земель;
- традиції і звичаї населення.
Тому вибір теми є потребою часу, оскільки йде процес відродження галузі.
Людині, яка має в своїй власності колективний або присадибний сад, рідко приходиться вибирати площу під нього. В більшості випадків вона стоїть перед фактом закладки саду на вже існуючих або відведених ділянках. Тим не менше, знаючи ґрунтові умови і біологічні вимоги плодових рослин, можна краще розмістити їх в саду, більш вдало підібрати породи і сорти, а при необхідності провести відповідні меліоративні заходи. При освоєнні ділянки під сад перш за все звертають увагу на рельєф, ґрунти, клімат і ґрунтові води.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Тема дисертаційної роботи пов’язана з науково-практичною проблематикою і основними завданнями кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Дослідження проводились в рамках наукових тем: Формування поселенських геосистема в умовах структури ландшафтів українсько-румунського передгір’я Карпат” (номер держреєстрації 0107U008162); Поселенське (екістичне) навантаження на ландшафти українсько-румунського прикордоння” (номер держреєстрації 0206U009236); Комплексна фізико-географічна характеристика регіонів України” (номер держреєстрації 0106U003605).
Мета Головна мета роботи розробити алгоритм ландшафтно-екологічної оцінки території для виявлення оптимальних поєднань природних умов для вирощування плодово-ягідних культур.
Завдання дослідження. Реалізація мети дослідження визначила необхідність послідовного виконання таких змістовно пов’язаних завдань:
1. здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних й методичних напрацювань, пов’язаних із ландшафтно-екологічним аналізом території, та вдосконалити теоретико-методологічні засади, прийоми і методи регіональних досліджень ландшафтних комплексів;
2. розробити програму польових досліджень та здійснити збір фактичної інформації (геологічної, гідрогеологічної, геоморфологічної, геофізичної, гідрологічної, ґрунтової, ландшафтної, біогеографічної, екологічної, садівничої);
3. забезпечити процес дослідження інформаційними та геоінформаційними засобами картографування та 3D моделювання. Написати картографічну програму в середовищах розробки С++ і Delphi для синтезу компонентних карт й оцінювання отриманих комплексів;
4. дати характеристику природного фону Хотинської височини як фактичної та потенційної території для вирощування плодово-ягідних культур;
5. на прикладі трансекти Хотинської височини (басейни річок Онут, Гуків, Рокитна) здійснити крупномасштабне ландшафтне картографування;
6. дослідити садові насадження Хотинської височини. Провести анкетне опитування місцевого населення про стан власних садів. Встановити місцепоширення дикорослих плодових культур та проаналізувати природні умови їх зростання. Виявити, описати та узгодити з ландшафтними місцевостями поширення шкідників плодово-ягідних культур;
7. встановити критерії оцінки території для цілей садівництва. Розробити алгоритм оцінки та дати комплексну оцінку території дослідження.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є територія Хотинської височини. Предметом ландшафтні комплекси та їх компоненти, які мають вирішальне значення для вирощування плодово-ягідних культур.
Методологічною основою дослідження є концепція взаємодії суспільства і природи. Теоретико-методичною основою дослідження стало вчення про антропогенні ландшафти, розроблене вітчизняними та зарубіжними вченими Ф.М. Мільковим, А.Г. Ісаченком, П.Г. Шищенком, В.О. Ніколаєвим, Л.І. Воропай, Г.І. Швебсом, В.М. Пащенком, М.Д. Гродзинським, І.П. Ковальчуком, Г.І. Денисиком та іншими. Дослідження території Хотинської височини для цілей садівництва супроводжувалися використанням підходів: класичний географічний, історико-географічний, інформаційно-аксіологічний та басейновий.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене теоретичне обґрунтування створення та використання універсального алгоритму ландшафтно-екологічної оцінки території для цілей садівництва; написана комп’ютерна програма для проведення автоматизованої оцінки території за розробленим алгоритмом. Отримали подальший розвиток підходи: класичний географічний, історико-географічний, інформаційно-аксіологічний та басейновий. Вдосконалено методику аналізу території щодо підготовки її до ландшафтно-еколгічної оцінки із застосуванням як традиційних так і малопоширених методів в т.ч. фітоіндикаційних.
Достовірність та кондиційність матеріалів. Вихідними матеріалами, які використані при написанні дисертації є:
- літературні джерела;
- фондові матеріали установ та організацій, в т.ч. кафедральні;
- здобуті автором при польових дослідженнях з використанням різних приладів, деякі з них авторські;
- значний масив даних отримано при комп’ютерному моделюванні, вт.ч. і ряд синтетичних карт.
Практична значимість і реалізація результатів:
- в садових господарствах як на професійному, так і на любительському рівнях;
- розробка регіональних планів-проектів, що стосуються відновлення, функціонування та реалізації продукції садових господарств;
- результати роботи можуть бути використані органами місцевого самоврядування при організації і впровадженні планів розвитку регіону із зайнятості населення;
- органами із охорони природи для розробки заходів раціонального природокористування, особливо на територіях, де більшу площу займають схилові місцевості;
- навчальному процесі при читанні курсів для спеціалістів географів, екологів та землевпорядників;
- розроблений алгоритм оцінки ландшафтних комплексів для цілей садівництва може бути адаптований для інших цілей (будівництво, рільництво, створення природно-заповідного фонду тощо).
Особистий вклад здобувача. У дисертації не використовувалися ідеї або розробки співавторів в опублікованих працях. Дисертантом одноосібно розроблені концептуальні положення ландшафтно-екологічного аналізу та оцінки території для цілей садівництва. Особисто зібрано, всебічно опрацьовано літературний, картографічний та польовий матеріал. Розроблено універсальний алгоритм оцінки ландшафтних комплексів для цілей садівництва.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації, а також висновки та рекомендації, одержані в результаті наукового дослідження, пройшли апробацію на студентських конференціях Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2001, 2002, 2003, 2004), на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях (м. Київ, 2005, 2006; м. Чернівці, 2002, 2005, 2006; м. Дніпропетровськ, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 робіт, у тому числі 13 одноосібних, загальним обсягом близько 7 а.л. З них: 8 статей, .10 тез; серед них 7 статей у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових наукових видань.
Об’єм і структура дисертації. Дисертація має вступ, 4 розділи, висновки, список використаних джерел (312 позицій) і 17 додатків. Дисертація нараховує 271 с., з них 193 с. основного тексту, 36 ілюстрацій, 19 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В результаті дослідження території з метою її оцінки для цілей садівництва встановлено, що найбільш раціонально використовувати такі підходи: класичний географічний, історико-географічний, інформаційно-аксіологічний та басейновий. В дисертаційному дослідженні ці підходи знайшли значне застосування та зазнали певного вдосконалення.
2. Підґрунтям для теоретичних висновків та розробки алгоритму ландшафтно-еколгічної оцінки території для цілей садівництва була напрацьована емпірична база протягом 2001 2006 рр.
3. Розроблена авторська комп’ютерна програма в середовищі розробки С++. Дозволяє створювати комплексні карти як якісного, так і кількісного характеру. Може бути застосована не тільки з метою оцінки території для цілей садівництва, але й використовуватися в значно ширших межах.
4. Ландшафтна структура регіону складна та різноманітна. Його територія представлена тісним переплетенням різногенетичних вододільних, водододільно-схилових, схилових, терасових, долинних, заплавних та ярково-балкових комплексів. Така структура зумовлює строкатість природних умов, що в свою чергу спричиняє різноякісність екологічних ніш для оптимальних умов росту плодово-ягідних культур.
5. У географічному сенсі садово-ландшафтний комплекс (СЛК) культурний ландшафт, не просто результат співтворчості людини і природи, але також цілеспрямовано і доцільно формований природно-культурний територіальний комплекс, який володіє структурною, морфологічною і функціональною цілісністю і розвивається в конкретних фізико-географічних і культурно-історичних умовах. Його компоненти утворюють певні характерні поєднання і знаходяться в певному взаємозв'язку і взаємообумовленості. СЛК складне комплексне утворення не тільки у зв'язку з його внутрішнім системним устроєм, але майже завжди у зв'язку з управлінням, оскільки в його межах існують і взаємодіють різні суб'єкти права користувачі, власники, власники земель, власники природних ресурсів, будівель й інших інженерних споруд.
6. Проведене анкетне опитування садівників Хотинської височини показало, що найкращі умови для вирощування плодово-ягідних культур отримуються на схилах південної та суміжної з нею експозицій, з крутизною, яка не перевищує 100, глибиною залягання першого водоносного горизонту в межах 2,5 3,5 м і загальною мінералізацією (0,8 1,8 г/л), темно-сірими ґрунтами та чорноземами опідзоленими, з реакцією ґрунтового розчину наближеної до нейтральної, багатими на гумус (більше 3%), незмитими та слабо змитими, легко- та середньосуглинистого механічного складу.
7. Встановлені критерії оцінки території для цілей садівництва. Розроблений алгоритм оцінки території для оптимального існування плодових культур. В його основі лежить ландшафтний (а) та екологічний (б) принципи: а) ландшафтний якісні складові (компоненти ландшафту та їх структурні складові рельєф (експозиція, крутизна, гіпсометричні рівні), підземні води (глибина залягання першого водоносного горизонту, ступінь загальної мінералізації), мікроклімати, ґрунти (тип, рН, кількість гумусу, змитість, механічний склад), б) екологічний кількісні (межі толерантності природного середовища (в нашому випадку компонентів ландшафту їх абіотичні та біотичні складові). Проведена комплексна оцінка території по семи категоріях сприятливості: (дуже несприятливі до 22б, несприятливі 23-33б, слабо сприятливі 34-44б, сприятливі 45-55б, дуже сприятливі 56-66б, надзвичайно сприятливі 67 і більше балів).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аксеев В.А. Экстремальные принципы в естествознании и их философское содержание. Л.: Изд-во ун-та, 1977. 231 с.
2. Александров П.С., Колмогоров А.Н. Введение в теорию функций действительного переменного. М., Л.: Государственное технико-теоретическое изд-во, 1933. 270 с.
3. Анализ структуры древесных ценозов / Бузыкин А.И., Гавриков В.Л., Секретенко О.П., Хлебопрос Р.Г. Новосибирск: Наука, 1985. 94 с.
4. Ананьев В.П., Коробкин В.И. Инженерная геология. М.: Высшая школа, 1973. 299 с.
5. Андрейчук В.Н. Особенности карстовых ландшафтов // Физико-географические основы развития и размещения производительных сил Нечерноземного Урала. Пермь, 1985. С. 122-130.
6. Андроников В.Л., Денисова Н.В. Дешифрирование почвенного покрова по аэрофотоснимкам в черноземной зоне СССР // Крупномасштабная картографияпочв (методы, теория и практика). М.: Изд-во "Наука", 1971. С. 67 - 78.
7. Андроников В.Л., Калнина В.А., Рубцова Л.П. Особенности дешифрирования почв лесостепной зоны // Крупномасштабная картографияпочв (методы, теория и практика). М.: Изд-во "Наука", 1971. С. 56 - 67.
8. Аржанова В.С., Скирина И.Ф. Значение и роль лихеноиндикационных исследований при эколого-геохимической оценке состояния окружающей среды // География и природные ресурсы. №4. 2000. С. 33 - 39.
9. Арманд А.Д. Наука о ландшафте. М.: Мысль, 1975. 314 с.
10. Арманд А.Д. Устойчивость (гомеостатичность) географических систем к различным типам внешних воздействий // Устойчивость геосистем. М.: Наука, 1983. С. 14 -32.
11. Аскинази В.О. Изменения температуры и влажности вдоль склона холма и влияние этого фактора на развитие растений // Труды по сельскохозяйственной метеорологии. 1916. №19. С. 41-52.
12. Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. Л.: Гидрометеоиздат, 1987. 392 с.
13. Бабич І.А., Мегедь О.Г. Бджільництво. К.: "Урожай", 1973. 341 с.
14. Бахарев А. Мичурин в жизни. М.: Знание, 1983. 224 с.
15. Башенина Н.В., Веденеева В.И. Общая геоморфология. Методическое пособие. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1960. 67 с.
16. Белобородова Г.Г. Агроклиматические условия южного и юго-восточного Казахстана и перезимовка плодовых культур // Агрометеорологические аспекты перезимовки растений. Л.: Гидрометеоиздат, 1977. С. 207 - 209.
17. Белобородова Г.Г., Маликова Г.И. Зимнее иссушение плодово-ягодных культур на юго-востоке Казахстана // Агрометеорологические аспекты перезимовки растений. Л.: Гидрометеоиздат, 1977. С. 202 - 206.
18. Бербанк Л. Избранные сочинения. М., 1955. 716 с.
19. Бербанк Л., Холл В. Жатва жизни. М., 1939. 212 с.
20. Берг Л.С. Очерки по физической географии. М., Л., 1949. 340 с.
21. Берг Л.С. Предмет и задачи географии // Изв. Руского. геогр. общ-ва. Спб., 1915. Т. 51. С 32 48.
22. Бердышев А.П. Андрей Тимофеевич Болотов. М.: Агропроиздат, 1988. 143 с.
23. Беркович К.М., Злотина Л.В. Расчет стабильности речных русел в условиях антропогенной нагрузки // География и природные ресурсы. 2003. №2. С. 117 122.
24. Беркович К.М., Чалов Р.С., Чернов А.В. Экологические русловедение. М.: ГЕОС, 2000. 332 с.
25. Берлянт А.М. Электронное картографирование в России // Соросовский образовательный журнал. Т.6. №1. 2000. С. 64 70.
26. Беручашвилли Н.Л. Некоторые вопросы структуры и функционирования природных комплексов // Ландшафтный сборник. Тбилиси: Изд-во Тбилиского университета, 1972. С. 38 49.
27. Биксей П.М. Овраги Хотинской возвышености и их класификация // Материалы ХІХ научной сессии. Тезисы докладов. Серия географических наук. Черновцы, 1963. С. 16 18.
28. Бисти Е.Г. Лучшие почвы и местоположение для яблони на повышенных элементах рельефа в степной зоне черноземной полосы // Сборник работ по селекции и агротехнике плодовых и ягодных культур. Россошанская плодово-ягодная опыитная станция. Воронеж, 1962. С.22 31.
29. Бідолах Д.І., Панасенко В.М., Козак О.В. Використання деяких елементів нових технологій при картографуванні грунтів // Вісник аграрної науки. №1. 2005. С. 69 71.
30. Бойко Р.Д. Деякі особливості ерозійного рельєфу західної частини Прут-Дністровського межиріччя // Фізична географія та геоморфологія. 1970. №1. С. 83 - 86.
31. Болотов А.Т. Записки Андрея Тимофеевича Болотова (1727 - 1796). Тула: Приок.кн.изд-во, 1988. 1053 с.
32. Большая книга садовода. Минск.: Харвест, М.: АСТ, 2001. 448 с.
33. Бондаренко Е.Л. Підхід до класифікації програмного забезпечення для геоінформаційного картографування // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Т.4. 2004. С. 145 147.
34. Быховец А.И., Гончарук В.И. Как защитить сад, огород. Минск.: Харвест; М.: АСТ, 2000. 208 с.
35. Варицева В.М., Биксей П.М., Бойко Р.Д. Влияние различных методов противоэрозионной агротехники на водный режим почв в междурядьях сада // Тезисы докладов ХХІ научной сессии. Серия географических наук, Черновцы. 1965. С. 33 37.
36. Веденин Ю.А., Кулешова М.Е. Культурный ландшафт как объект культурного и природного наследия // Известия АН. Серия географическая. 2001. № 1. С. 7 14.
37. Веденин Ю.А., Кулешова М.Е. Современное законодательство об охране и использовании наследия // Наследие и современность. 1997. Вып. 5. С. 3 14.
38. Веолова О.Ю. Эстетика Андрея Тимофеевича Болотова. Литературная критика и садово-парковое искусство: Автореф. дис канд. филолог. наук: 10.01.01. Спб., 2000. 26 с.
39. Верещагин Л.Н. Вредители и болезни плодовых и ягодных культур. К.: Юнивест Маркетинг, 2003. 272 с.
40. Видина А.А. Методические указания по крупномасштабным ландшафтным исследованиям. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. 120 с.
41. Витковский В.Л., Крюков Ф.А. Соратники Николая Ивановича Вавилова. Исследователи генофонда растений. Спб.: Изд-во ВИР, 1999. 310 с.
42. Вольвач Ф.В. О возможности применения экологических критериев для классификации природно-территориальных комплексов // Физическая география и геоморфология. 1977. №18. С. 47 55.
43. Воропай Л., Куниця М. Генетико-морфологічна структура просторової організації ландшафтів (на прикладі Чернівецької області) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.294: Географія. Чернівці: Рута, 2006. С.175 194.
44. Воропай Л.І., Куниця М.М. Природні довкілля (ландшафти) краю // Географія Чернівецької області / За ред. Я.І. Жупанського. Чернівці, 1993. 192 с.
45. Вукулова А.М. О размещении яблони на склонах Кодр // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. 1960. №10. С.12 18.
46. Ганичкина О., Ганичкин А. Защита растений от вредителей и болезней. Донецк: Издательский дом Оникс 21 век”, 2004. 160 с.
47. Гвоздецкий Н.А. О типологическом понимании ландшафта // Вести МГУ. Сер. биол., геол., геогр. 1958. №4. С. 181 185.
48. Гегечкорн Б.С. Световой режим и урожайность яблони с пальметной кроной в зависимости от наклона ветвей // Труды Кубанского с.-х. ин-та. 1975. Вып 111 (139). С. 39 45.
49. Геологическая карта территории Черновицкой области и сопредельных районов: Карта Института геофизики им. Субботина НАНУ / Круглов С.С., Вольфман Ю.М., Шилова Н.М.
50. Геренчук К.И. Оротектоника Украинской ССР // Ученые записки ЧГУ. Серия геолого-географических наук. 1953. Том Х. Вып.3. С. 85 102.
51. Гофман К.Г. Экономическая оценка природных ресурсов в условиях социалистической экономики. М.: Наука, 1977. 237 с.
52. Гребницкий А.С. Атлас плодов: Сто хромолитографированных таблиц с изображением 110 лучших или наиболее распространенных в России промышленных сортов яблок, груш и косточковых. Спб., 1906. 589 с.
53. Григорьев А.А. Некоторые итоги разработки новых идей в физической географии // Изв. АН СССР. Сер. геогр. и геофиз. 1946. №2. С. 3 17.
54. Гришанин К.В. Устойчивость речных русел и кинематические волны // Труды ГГИ. 1972. Вып. 190. С. 37 47.
55. Гродзинский М.Д. Методика оценки устойчивости геосистем к антропогенным воздействиям // Физическая география и геоморфология. 1986. №33. С. 32 38.
56. Гродзинський М.Д. Основі ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224 с.
57. Гуцуляк В.М. Ландшафтознавство. Чернівці: Рута, 2005. 124 с.
58. Гуцуляк В.Н. Некоторые особенности почвенного покрова территории Хотинской возвышенности // Проблемы географии Молдавии. 1967. Вып.2. С.47 51.
59. Гуцуляк В.Н. Природные условия средней части Прут-Днестровского междуречья. Черновцы: ЧГУ, 1978. 112 с.
60. Давидчук С., Дишлик О. Виготовлення цифрових ортофотопланів з використанням програмного забезпечення ORTHOENGINE // www.geomatica.kiev.ua
61. Дажо Р. Основы экологии. М.: Прогресс, 1975. 415 с.
62. Дарвин Ч. Изменения животных и растений в домашнем состоянии. М., 1941. 618 с.
63. Девятов А.С. Световой режим пальмет при различной ориентации рядов по сторонам света // Плодоводство. 1977. Вып. 3. С. 91 99
64. Денисик Г.І. Лісополе України. Вінниця: Тезис, 2001. 284 с.
65. Денисик Г.І. Природнича географія Поділля. Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1998. 184 с.
66. Деркач Д.Ф., Якимов В.А. Фитоклимат грушевых садов со сферическими и плоскостными кронами // Природная среда и территориальная организация хозяйства в районах агропромышленного производства: Тезисы докладов (Кишинев, 27 - 29 октября 1982 г.). Кишинев: Штиинца, 1982. С. 67 69.
67. Докучаев В.В. Избр. соч. М.: Сельхозгиз, 1949. Т.3. 446 с.
68. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 365с.
69. Драгавцев А.П. Возделывание плодовых культур в горных условиях Заилийского Ала-Тау. Алма-Ата, 1947. 126 с.
70. Дроздов О.А. Основы климатической обработки метеорологических наблюдений. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1956. 300 с.
71. Дроздов О.А., Григорьева А.С. Циклическая структура временного поля осадков и ее использование для прогноза. Обнинск: Информационный центнр, 1974. 40 с.
72. Дружелюбова Т.С., Макарова Л.А. Погода и прогноз размножения вредных насекомых. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1972. 82 с.
73. Дубинин Н.П. История и трагедия советской генетики. Философские проблемы генетики. М.: Наука, 2002. Т.4. 405 с.
74. Дутчак М.В. Карстознавче районування Заставнівського адміністративного району Чернівецької області // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 304: Географія. Чернівці: Рута, 2006. С.179 186.
75. Дутчак М.В., Воропай Л.И., Куница Н.А., Куница М.Н. Ландшафтная структура Черновицкой области, ее антропогенные изменения и задачи рационального природопользования // Направления становления и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности региона. Черновцы, 1990. С.207 211.
76. Дутчак М.В., Чернега П.І. Ландшафтно-картографічне обгрунтування раціонального природокористування в середньому Придністров’ї // Еколого-географічні проблеми дослідження природно-ресурсного потенціалу регіону. Тематичний збірник наукових праць. К.: НМК ВО, 1992. С. 34 37.
77. Дювиньо П., Танг М. Биосфера и место в ней человека. М.: Прогресс, 1968. 253 с.
78. Евтюхов Н.А. Построение естественно-исторического отдела краеведческого музея по комплексному ландшафтному принципу // исторический краевой музей. Сер. Метод. М., 1930. Вып. 2. С. 41 49.
79. Еремин Г.В. Слива и алыча. Харьков: Фолио; М.: ООО "Издательство АСТ", 2003. 302 с.
80. Ефремов Ю.К. Природа на службе общества. М.: Знание, 1968. 48 с.
81. Жекулин В.С., Лавров С.Б., Хорев В.С. Экологическая парадигма в географии и задачи ГО СССр // Изв. РГО. 1987. Т.119. Вып.6. С.504 511.
82. Жерелина И.В. Бассейновый подход в управлении природопользованием: Автореф. дисс.канд. геогр. наук (11.00.11) / ИвиЭП СО РАН. Барнаул, 1999. 21 с.
83. Жерелина И.В. Бассейновый совет механизм консолидации власти и общественности // Проблемы устойчивого развития Обь-Иртышского бассейна. Новосибирск, 2005. С. 58 62.
84. Жерелина И.В. Организация устойчивого водопользования на основе бассейнового принципа // Региональные проблемы перехода к устойчивому развитию: ресурсный потенциал и его рациональное использование в целях устойчивого развития. Кемерово: Изд-во Полиграф, 2003. Т.2. С. 259 268.
85. Заморій П.К. Четвертинні відклади Української РСР. К.: Вид-во Київського ун-ту, 1961. 547 с.
86. Зачем и чем известковать почву // www.linkexchange.ru
87. Зорин Л.В. Природные воды, породообразование и рельеф. М., 1979. 168 с.
88. Зорин Л.В. Эволюция глобального рельефа и водообмена. М., 1984. 72 с.
89. Зуковска З., Рылов Г., Стефаненко В., Шугин Л., Гаман А., Ильин А., Сухоруких Ю. Дерево древности, дерево будущего // Приусадебное хозяйство. 1986. №5. С. 47 54.
90. Ильинский А.И. Определитель яйцекладок, личинок и куколок насекомых. М.: Колос, 1948. 630с.
91. Ионова В.Н. Режим влажности черноземных склонов в связи с освоением их под виноградники // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. 1958. №5. С. 45 51.
92. Исаченко А.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. Л.: Наука, 1980. 220с.
93. Исаченко А.Г. Основы ландшафтоведения и физико-географическое районирование. М.: Мысль, 1965. 328с.
94. Исаченко А.Г. Прикладное ландшафтоведение (Ч.1). Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. 156с.
95. Исаченко А.Г. Учение о ландшафте и современная геоботаника // Академику В.Н. Сукачеву к 75-летию со дня рождения. М.; Л., 1956. С. 250 262.
96. Использование программного комплекса ENVI для ортотрансформирования аэрофотоснимков и изображений со спутника SPOT // www.sovzond.ru
97. Іванов В.Ф. Почва и плодовые растения. М.: Агропромиздат, 1986. 159 с
98. Калуцков В.Н. Светлое Понежье. Путешествие по краю. М.- Архангельск-Карпогоры: «Эслан», 2000. 151 с.
99. Кальван В.К. Способы оформления крупномасштабных почвенных карт и картограм в различных природных районах // Крупномасштабная картографияпочв (методы, теория и практика). М.: Изд-во "Наука", 1971. С. 129 - 144.
100. Канивец И.И. Почвенные условия и рост садовых насаждений. Кишинев: "Картя Молдовеняскэ", 1960. 543 с.
101. Карвацький М.Д. Історія села Клішківці: Рукопис. 450 с.
102. Карпатські бджоли / За ред. Гайдара В.А., Пилипенка В.П. Ужгород: Карпати, 1982. 222 с.
103. Качинский Н.А. Почва, ее свойства и жизнь. М.: Изд-во "Наука", 1975. 290 с.
104. Кашкаров Д.Н. Основы экологии животных . Л.: Изд-во ЛГУ, 1945. 383с.
105. Кварацхелия Т.К. Условия промышленного развития плодовых растений. Сухуми, 1928. 412 с.
106. Кирилюк О., Кирилюк С. Сучасний стан антропогенної перетвореності території басейну річки Хуків // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцю-бинського. Серія: Географія Вінниця, 2006. Вип. 11. С. 73 79.
107. Кирилюк О.В. Застосування басейнового підходу для еколого-руслознавчих досліджень Хотинської височини // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. Вінниця, 2006. Вип.12. С.48 53.
108. Кирилюк С. Алгоритм оцінки ґрунтів для зведення садів // Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень: Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 155-річчю видатного дослідника Придніпров’я В.О. Домгера / За ред. проф. Л.І. Зе-ленської. Дніпропетровськ. Вид-во ДНУ, 2006. Вип. 3. С. 100 102.
109. Кирилюк С. Аналіз ландшафтної структури території для цілей садівництва (на прикладі Клішківецької сільської агломерації Хотинського району) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 220: Географія. Чернівці: Рута, 2004. С. 42 52.
110. Кирилюк С. Геоморфологічні умови Хотинського району для цілей садівництва // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 238: Географія Чернівці: Рута, 2005 С. 105 121.
111. Кирилюк С. Дослідження грунтових вод в умовах населеного пункту // Матеріали студенської наукової конференції (14-15 травня 2002 року). - Чернівці: Рута, 2002. - С. 119 120.
112. Кирилюк С. Мікроклімати Хотинської височини та їх вплив на розвиток садівництва // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. Вінниця, 2006. Вип.12. С.37 42.
113. Кирилюк С. Оптимальні ландшафтні умови існування груші // Матеріали студенської наукової конференції (14-15 травня 2003 року). Чернівці: Рута, 2003. С. 149 150.
114. Кирилюк С. Поширення шкідників плодово-ягідних культур на території Хотинської височини // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України. Вип.4. Ч.1. К.: Логос, 2006. С.70 72.
115. Кирилюк С. Роль фітоіндикаторів у виявленні оптимальних грунтових умов для зростання плодових дерев (на прикладі травянистих фітоценозів заплавних ландшафтів басейну річки Гуків) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.304: Географія. Чернівці: Рута, 2006. С.77 94.
116. Кирилюк С. Садові комплекси населених пунктів Клішківецької сільської агломерації // Матеріали студенської наукової конференції, присвяченої 170-річчю з дня народження Юрія Федьковича (12-13 травня 2004 року). Чернівці: Рута, 2004. С. 269 270.
117. Кирилюк С. Структура та екологічний стан ландшафтних комплексів Клішківецької агломерації // Матеріали студенської наукової конференції, присвяченої 10-й річниці незалежності України (10-11 травня 2001 року). Чернівці: Рута, 2001. С. 301 302.
118. Кирилюк С. Уточнення меж Хотинської височини // Молодь у вирішенні регіональних та транскор-донних проблем екологічної безпеки: Матеріали П’ятої міжнародної наукової конференції (Чернівці, 5-6 травня 2006 року). Чернівці: Зелена Буковина, 2006. С. 322 326.
119. Кирилюк С., Гуцуляк В. Дослідження грунтових вод в умовах населеного пункту // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних екологічних проблем: Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 22-23 квітня 2002 року). Чернівці: Золоті литаври, 2002. С. 25 29.
120. Кирилюк С., Гуцуляк В. Оцінка рельєфних умов для вирощування плодових культур // Ландшафти та геоеколо-гічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матеріа-ли міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчя заснування Чернівецького національного університету та 60-річчю створення кафедри фізичної географії (15-18 грудня 2005). Чернівці: Рута, 2005. С. 151 152.
121. Кирилюк С., Кирилюк О. Екологічна безпека у басейні річки Хуків // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчя заснування Чернівецького національного університету та 60-річчю створення кафедри фізичної географії (15-18 грудня 2005). Чернівці: Рута, 2005. С. 74 75.
122. Кирилюк С., Кирилюк О. Ландшафтні комплекси річкових долин Хотинської височини (на прикладі долин Гукова, Рокитної та Онута) // Річкові долини. Природа ландшафти людина: Збірник наукових праць. Чернівці Сосновець, 2007. С.136 145.
123. Кирилюк С.М. Алгоритм оцінки рельєфу Хотинської височини для зведення садів // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ "Обрії", 2006. Вип.51. С.214 220.
124. Кирилюк С.М. Значення криниць для вивчення грунтових вод сільських населених пунктів // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2005. Вип 49. С. 173 178.
125. Кобзистый П.И., Щербань И.М. Динамика снежного покрова в неоднородных физико-географических типах местности // Физическая география и геоморфология. 1978. №20. С. 139 143.
126. Ковальов О.П. Географічний ландшафт: науковий, естетичний і феноменологічний аспекти. Харків: Екограф”, 2005. 388 с.
127. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут українознавства, 1997. 44 с.
128. Ковриго П.А. Режим влажности воздуха над мелиорированными торфяно-болотными почвами Припятского Полесья // Вестник Белоруского университета. 1982. № 24. С. 51 54.
129. Кожурина М.С. Геоморфологічна будова р.Прут у Прикарпатті // Праці експедиції Чернівецького державного університету