ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНОГО АНАЛІЗУ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕҐІОНУ : ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА КОНСТРУКТИВНО-географический анализ минерально-сырьевых ресурсов ПОДОЛЬСКОГО региона

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

УДК 911 (477.43/.44/.84)

Сивий Мирослав Якович

Теорія і практика конструктивно-географічного аналізу мінерально-сировинних ресурсів Подільського реґіону

11.00.11. конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук

Науковий консультант
Ковальчук Іван Платонович,
доктор географічних наук, професор

Тернопіль - 2005

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВПАБ Волино- Подільський артезіанський басейн
ГПВ гірничопромислові відходи
ГВП гірничовидобувні підприємства
КК корисні копалини
МР мінеральні ресурси
МС мінеральна сировина
МСК мінерально-сировинний комплекс
МСП мінерально-сировинний потенціал
МСР мінерально-сировинні ресурси
МСРР мінерально-сировинні ресурси реґіону
МСС мінерально-сировинний субрайон
ПРП природно-ресурсний потенціал
ПРПВ прогнозні ресурси (прісних) підземних вод
РКК родовище корисних копалин
ТВК територіально-виробничий комплекс
ТРК територіально-рекреаційний комплекс
УБТПВ Український басейн тріщинних і пластово-порових вод

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................................2
ВСТУП......................7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КОНСТРУКТИВНО-
ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ
РЕСУРСІВ РЕҐІОНУ..............................................................................17
1.1. Поняттєво-термінологічна система Мінерально-сировинні
ресурси гірничопромислові відходи” .............................................17
1.2. Класифікації мінерально-сировинних ресурсів........27
1.2.1. Місце мінеральних ресурсів у загальних класифікаціях
природних ресурсів...............27
1.2.2. Особливості мінеральних ресурсів, етапність їхнього
вивчення і використання..............32
1.2.3. Сучасні класифікації мінеральних ресурсів та гірничо-
промислових відходів як наукова база конструктивного
вирішення проблем оптимізації їхнього використання 38
1.3. Підходи до вивчення мінерально-сировинних ресурсів........ 50
1.3.1. Проблеми і завдання досліджень мінерально-сировинних
ресурсів України...50
1.3.2. Природничо-географічний напрям досліджень мінерально-
сировинних ресурсів.55
1.3.3. Суть економіко-географічних досліджень мінерально-
сировинних ресурсів.57
1.3.4. Проблеми економічної оцінки та комплексного використання
мінерально-сировинних ресурсів59
1.3.5. Геоекологічний напрям досліджень мінерально-сировинних
ресурсів .65
1.4. Конструктивно-географічні засади досліджень мінерально-
сировинних ресурсів реґіону.....70
1.4.1. Зміст і мета конструктивно-географічних досліджень.70
1.4.2. Моделі конструктивно-географічного вивчення
мінерально-сировинних ресурсів реґіону..73
1.5. Мінеральні ресурси важливий чинник розвитку територіально-
господарських комплексів.............97
1.5.1. Мінеральні ресурси як один з рушіїв суспільного поступу.....97
1.5.2. Історичні особливості освоєння мінеральних ресурсів
Поділля100
1.5.3. Місце та роль мінеральних ресурсів у забезпеченні збалансо-
ваного господарського розвитку України і Подільського
реґіону .........................104
Висновки.......................................................................................................110
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ФОРМУВАННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ
ПОДІЛЬСЬКОГО РЕҐІОНУ........................................................................112
2.1. Стратиграфія та палеогеографічні умови формування
ресурсомістких відкладів.....112
2.2. Проблемні питання природничо-географічних досліджень
мінерально-сировинних ресурсів Поділля.....131
2.2.1. Ступінь вивченості мінерально-сировинних ресурсів
Поділля131
2.2.2. Основні проблемні питання та завдання природничо-
географічних досліджень мінеральних ресурсів реґіону...136
Висновки........................................................................................................140
РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНО-
СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ ПОДІЛЛЯ.....................................................142
3.1. Рудопрояви металічної сировини.............142
3.2. Ресурси агрохімічної сировини....................145
3.3. Ресурси технологічної сировини..........................................................161
3.4. Ресурси будівельної сировини..167
3.5. Ресурси паливно-енергетичної та хімічної сировини.........................221
3.6. Гідромінеральна сировина та особливості її конструктивно-
географічного аналізу....235
3.6.1. Прісні підземні води.235
3.6.2. Мінеральні води261
Висновки.........................................................................................................262
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ ТА
КОНСТРУКТИВНО- ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ОПТИМІЗАЦІЇ
РОЗВИТКУ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОГО ГОСПОДАРСЬКОГО
КОМПЛЕКСУ ПОДІЛЛЯ....267
4.1. Типізація мінерально-сировинних ресурсів............267
4.2. Оцінка компонентної і територіальної структури мінерально-
сировинних ресурсів......272
4.2.1. Оцінка компонентної структури мінерально-сировинних
ресурсів реґіону.......272
4.2.2. Районування мінерально-сировинних ресурсів Поділля.....278
4.3. Потенціал мінерально-сировинних ресурсів......................................302
4.4. Продуктивність мінерально-сировинних ресурсів.....................308
4.5. Перспективи розширення мінерально-сировинної бази та
оптимізації структури мінерально-сировинного господарського
комплексу.......................................319
4.6. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів
реґіону.....................................................................343
4.6.1. Сучасне трактування проблеми......343
4.6.2. Ефективність використання мінеральної сировини.................354
4.6.3. Оцінка забрудненості території Поділля гірничо-
промисловими відходами...........................................................359
4.6.4. Шляхи та засоби ефективного використання гірничо-
промислових відходів на підприємствах реґіону.....................362
4.7. Охорона довкілля з позицій зрівноваженого реґіонального
екорозвитку............................................................................................380
4.7.1. Стан і основні завдання охорони надр..............380
4.7.2. Охорона земель та рекультивація порушених
гірничими роботами територій...............384
4.7.3. Охорона атмосфери.................394
4.7.4. Охорона водних ресурсів................398
4.8. Оптимізаційна модель розвитку мінерально-сировинного
комплексу на близьку і середню перспективу................................404
Висновки........................................................................................................407
ВИСНОВКИ.........411
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........419 ДОДАТКИ............................................454

ВСТУП

Актуальність теми
Трансформаційні процеси в економіці, які в Україні тривають невиправдано довго, спричинили кризові явища у різних галузях господарства, у тому числі і в мінерально-сировинному комплексі. Фактичне припинення централізованого фінансування призвело до різкого скорочення обсягів пошукових робіт у державі. На даний час відсутній чіткий механізм управління і належного державного нагляду за використанням та охороною надр, який породив безгосподарське ставлення гірничовидобувних підприємств до мінеральної сировини та зростання необґрунтованих її втрат. Статистична звітність багатьма підприємствами або не ведеться зовсім, або спотворена, що спричиняє необ’єктивну оцінку запасів мінеральної сировини в регіонах. Не виконуються плани природоохоронних заходів, зокрема, дуже повільними темпами проводяться рекультиваційні роботи; інформація про стан мінерально-сировинного комплексу та проблеми, пов’язані з його функціонуванням, розпорошена в різних організаціях і відомствах, що не сприяє створенню цілісного уявлення про мінерально-ресурсний потенціал тих чи інших територій.
Враховуючи таку ситуацію, нами зроблена спроба конструктивно-географічного дослідження проблеми функціонування мінерально-сировинного комплексу Подільського реґіону. Ці дослідження включали: вивчення і відображення сучасного стану мінерально-сировинного комплексу; аналіз спектру проблем, які стосуються раціонального використання ресурсів надр, вирішення природоохоронних завдань; визначення тенденцій розвитку МСК та прогнозування (з різним ступенем завчасності) змін його стану, обґрунтування рекомендацій щодо оптимізації структури і функціонування МСК та ін.
Необхідність використання комплексного і системного підходів до вивчення мінерально-сировинних ресурсів (МСР) окремих реґіонів назріла давно. Ефективне використання багатств надр на основі оптимальних технологій, які забезпечують економічну ефективність розвідування і переробки мінеральної сировини та поєднують ї з мінімізацією негативного впливу цих процесів на довкілля може стати одним з тих шляхів, які призведуть до оптимального вирішення складних господарських, економічних і соціальних проблем нашого сьогодення. В урядових документах останнього часу [309] намічено розв’язання невідкладних завдань МСК з нарощування запасів стратегічної мінеральної сировини для забезпечення стабільної роботи підприємств індустріального й агропромислового комплексів на перспективу, а також передбачена система комплексного (геологічного, геоморфологічного, геоекологічного тощо) вивчення території України в цілому та її окремих реґіонів і розробки наукових основ природоохоронної політики держави, протидії небезпечним природним і техногенним катастрофічним явищам і процесам.
У цьому контексті конструктивно-географічні дослідження, спрямовані на оптимізацію використання МСР та розвиток мінерально-сировинних комплексів реґіонів України, можуть відіграти стрижневу роль, про що наголошується у недавніх колективних публікаціях провідних українських географів (Л.Г.Руденко, В.П.Палієнко, Л.М.Шевченко та ін., 2003; Л.Г.Руденко, В.П.Палієнко, В.Д.Байтала та ін., 2004).
Потреба проведення оперативного аналізу стану і характеристики мінерально-сировинної бази окремих областей та реґіонів держави, оцінювання реального потенціалу МСК, врахування поточних чи перспективних господарських, економічних, екологічних та інших чинників, окреслення тенденцій розвитку визначається передусім реформуванням нашої держави, розвитком нових технологій у промисловості, будівництві, транспорті, аграрному комплексі, кон’юнктурою сучасного ринку сировини, здобутками конструктивної географії і геоекології тощо.
Виходячи з викладених міркувань, актуальним є розроблення концепції та здійснення аналізу стану мінерально-сировинних ресурсів окремих реґіонів держави, обґрунтування системи оптимізаційних рекомендацій, спрямованих на поліпшення функціонування гірничо-видобувної і переробної галузей промисловості, створення надійних та ефективних моделей збалансованого розвитку територій, раціонального використання ресурсів надр і розв’язання природоохоронних завдань. Вирішенню цієї наукової проблеми і присвячена дисертаційна робота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота спрямована на вирішення завдань, окреслених у Концепції нарощування мінерально-сировинної бази як основи стабілізації економіки України на період до 2010 р.” схваленій Постановою Кабінету Міністрів від 09.03.1999 р. № 338 та Програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період 2001 2003 р.р. та до 2010 р.”, Національній Програмі Мінеральні і паливно-енергетичні ресурси України”, Указі Президента України від 06.06.2003 р. Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності надрокористування в Україні”, Постанові Кабінету Міністрів України №1606 від 31.08.1999 р. Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничо-видобувних регіонів України”. Результати досліджень знайшли відображення у темі Комплексні фізико-географічні дослідження природно-господарських комплексів (на прикладі Поділля)”, яка виконувалась на кафедрі фізичної географії Тернопільського національного педуніверситету у 1999-2005 р.р., у рішенні Тернопільської обласної ради від 18.11.2003 р. № 198 Про стан та шляхи підвищення ефективності використання мінерально-ресурсного потенціалу області”, у Програмі розвитку і використання мінерально-сировинної бази Хмельницької області на 2000-2005 р.р.”
Мета і завдання дослідження
Мета дисертаційної роботи розроблення концепції конструктивно-географічного дослідження мінерально-сировинних ресурсів і мінерально-сировинного комплексу реґіону, її апробація на прикладі аналітично-синтезного вивчення МСК Поділля, створення оптимізаційних моделей функціонування мінерально-сировинного комплексу реґіону, обґрунтування рекомендацій щодо раціонального використання мінеральної сировини та гірничопромислових відходів, мінімізації наслідків негативного впливу гірничих робіт на довкілля.
Реалізація мети вимагала розв’язання низки завдань, які умовно можна поділити на три групи: теоретико-методологічні, реґіонально-географічні та прикладні (конструктивні).
До першої групи входило обґрунтування концепції конструктивно-географічного дослідження МСР і МСК реґіону. Воно включало:
а) критичний аналіз підходів до класифікацій мінеральних ресурсів та гірничопромислових відходів, розроблення авторської схеми їх поділу та використання останньої як наукової бази конструктивного вирішення проблем оптимізації процесів освоєння МСР реґіону;
б) розроблення методологічних засад конструктивно-географічних досліджень МСР і МСК реґіону (основ конструктивно-географічного аналізу МСР, оцінювання їх потенціалу, моделювання і прогнозування головних тенденцій розвитку МСК регіону, обґрунтування підходів до ефективного вирішення проблем використання системи МСР-ГПВ та мінімізації наслідків проведення розвідувальних і видобувних робіт).
До другої групи входила апробація концепції конструктивно-географічного дослідження МСР і МСК на прикладі Подільського реґіону. Вирішення цього завдання охоплювало:
а) формулювання основних проблем природничо-географічних досліджень МСР Подільського реґіону та обґрунтування методичних засад їх розв’язання;
б) аналіз умов формування ресурсомістких відкладів Поділля.
в) визначення рівня вивченості та освоєння мінерально - ресурсного потенціалу Поділля;
ґ) аналітичне дослідження головних класів, підкласів та видів МСР Поділля з конструктивно-географічних позицій.
До третьої групи належать:
а) оцінювання потенціалу мінерально-сировинних ресурсів реґіону та побудова моделей діючих і перспективних МСК;
б) визначення основних напрямків раціонального використання МСР та ГПВ;
в) розроблення конструктивно-географічних засад оптимізації розвитку мінерально-сировинного господарського комплексу Поділля та вирішення природоохоронних проблем.

Об’єктом дисертаційного дослідження є мінерально-сировинні ресурси Поділля зі створеними на їх базі структурами мінерально-сировинного комплексу.
Предмет дослідження часові і територіальні особливості локалізації, проблемні питання вивчення та освоєння МСР і їх раціонального використання, геоекологічні аспекти експлуатації МСР Поділля та рекультивації порушених земель.
Методологія і методи досліджень. Методологічною основою дисертаційного дослідження слугували положення і підходи сучасної географічної науки і насамперед її конструктивно-географічного напряму.
Дослідження базувалися на таких загальних принципах пізнання як об’єктивність, причинність, всезагальний зв’язок, еволюційність. Із традиційних загальнонаукових методів застосовувались: спостереження (польовий метод), аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння та аналогія, узагальнення та абстрагування.
У рамках конструктивно-географічного підходу до вивчення мінерально-сировинної бази Подільського регіону використовувались природничо-географічний, економіко-географічний та еколого-географічний підходи, які дозволили пізнати специфіку гірничо-промислового природокористування реґіону та обґрунтувати засади його оптимізації.
При палеогеографічних реконструкціях методологічною основою були принципи уніформізму, відомі закони розвитку природи Землі (цілісність географічної оболонки, ритмічність, етапність, спрямованість й незворотність змін у часі та ін.), закономірності просторової диференціації географічної оболонки (зональності, азональності, інтразональності тощо).
Проведення геоморфологічних досліджень у контексті вирішення завдань розширення мінерально-сировинної бази передбачало використання таких методів як системний, історико-генетичний, морфометричний, морфодинамічний та ін.
Економіко- та суспільно-географічні

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Мінеральні ресурси характеризуються певною генезою, складною структурою, різноманітністю взаємозв’язків, різними ефектами впливу на господарські комплекси, ландшафтні системи та екологічний стан довкілля. Саме тому вивчення їхнього потенціалу здійснюється у кількох взаємопов’язаних і взаємозумовлених напрямках, основними з яких є геолого-мінералогічний, природничо-географічний, економіко-географічний, економічний, екологічний та історичний. На сьогодні найбільш ефективним є комплексний підхід до вивчення МСР. Він служить базою для розробки теоретико-методологічних засад конструктивно-географічного дослідження МСР, суть якого полягає в аналізі й синтезі інформації про генезу, поширення, потенціал використання мінеральних ресурсів, теоретичних і методичних узагальненнях отриманих даних та обґрунтуванні на цій основі і з урахуванням концепції сталого розвитку реґіонів оптимальних моделей функціонування мінерально-сировинного комплексу.
2. Конструктивно-географічне дослідження МСР реґіону повинно здійснюватись у такій послідовності: 1) створення банку даних про МСР реґіону; 2) географічний аналіз МСРР; 3) конструктивно-географічна оцінка МСРР; 4) конструктивно-географічний прогноз (концепція розвитку МСК реґіону); 5) обґрунтування управлінських рішень у галузі використання МСРР, утилізації гірничопромислових відходів та рекультивації порушених земель; 6) моніторинг раціонального використання мінерально-сировинного потенціалу, рекультивації порушених земель, оптимізації геоекологічної ситуації у реґіоні.
Для розв’язання таких конкретних завдань як аналіз, оцінка МСРР та прогноз розвитку МСК реґіону було розроблено й апробовано для умов Поділля алгоритмічні схеми дослідження, а також складено узагальнену модель конструктивно-географічних досліджень МСРР. Ці схеми дозволили оптимізувати і впорядкувати дослідницький процес, підвищити якість отримуваних результатів, забезпечити уніфікацію, формалізацію та автоматизацію аналітичних і синтезуючих процедур, довести їх до рівня рекомендацій чи інструкцій.
3. Конструктивно-географічний аналіз МСР реґіону включає: формулювання мети і завдань конструктивно-географічних досліджень МСРР; вибір методів і прийомів досліджень; розробку загальних структурно-графічних моделей об’єкта дослідження; формування інформаційної бази досліджень МСРР; розробку (побудову) та аналіз картографічних моделей, що відображають геочасово-геопросторові закономірності організації МСРР; аналіз сучасного стану вивчення та освоєності МСРР; аналіз проблем раціонального використання системи МСР-ГПВ; аналіз природоохоронних проблем, спричинених проведенням розвідувальних, видобувних та збагачувальних робіт.
4. Конструктивно-географічне оцінювання потенціалу МСРР здійснюється у такій послідовності: визначення промислової цінності родовищ і проявів корисних копалин; оцінка економічної і територіальної продуктивності МСРР; визначення ступеня оптимальності територіально-функціональної структури МСК, виявлення тенденцій її змін і створення відповідних моделей; визначення ступеня раціональності використання системи МСР-ГПВ; оцінювання впливу підприємств МСК реґіону на довкілля та рівня техногенного навантаження на природне середовище; прийняття управлінських рішень (на підставі результатів конструктивно-географічного оцінювання МСРР).
5. Системний підхід до створення довготермінової концепції (моделі) розвитку МСК реґіону передбачає: постановку мети і формулювання головних завдань; деталізовану оцінку мінерально-сировинного потенціалу реґіону; розробку системи оціночних і комплексних карт, прогностичні оцінки МСР, обґрунтування пропозицій і рекомендацій, необхідних для збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку реґіону, у тому числі обґрунтування методології комплексного, безвідходного, ефективного функціонування системи МСР-ГПВ, обґрунтування та прийняття оптимізаційних рішень, спрямованих на покращання екологічної ситуації у районах проведення гірничих робіт, моніторинг еколого-захисних заходів та наслідків їх реалізації, еколого-прогностичні дослідження; практичну реалізацію конструктивно-географічних розробок та пропозицій.
6. Критичний аналіз проведених у Подільському реґіоні природничо-географічних досліджень дозволив виокремити проблемні питання і завдання у царині вивчення МСР і запропонувати конкретні шляхи їх вирішення. Пріоритетними завданнями вважаємо: детальні палеогеографічні реконструкції окремих етапів пізньопротерозойської історії, умов формування кембрійських, силурійських, девонських, альбських, сеноманських, еоценових, сарматських та ін. ресурсомістких відкладів - наслідком може стати виявлення дефіцитних для реґіону покладів агрохімічної, паливно-енергетичної та ін. сировини; дослідження, спрямовані на переорієнтацію пошуків карбонатної сировини для цукрової промисловості задля збереження унікальної природи Товтр, на опрацювання рекомендацій щодо збереження і відновлення розмаїття ландшафтних комплексів у районах видобування корисних копалин, на прилеглих територіях та ін.
7. На підставі аналізу сучасного стану вивченості, освоєності та використання МСР Поділля установлено:
• У реґіоні найбільш досліджені та освоєні різні види будівельної сировини.
Вивчення та освоєння агрохімічної і технологічної сировини почалося (за окремими винятками) лише у минулому десятилітті і зараз інтенсифікується. Потенціал розвіданих запасів майже усіх видів МС використовується вкрай незадовільно
(потужності діючих кар’єрів завантажені на 10-15% порівняно з рівнем 1990 року).
• На сьогодні у реґіоні не виявлено (за єдиним винятком) промислових скупчень металічної сировини. Потребують довивчення рудопрояви міді, свинцю і цинку, золота, залізних руд, бокситів й, особливо, комплексне титано-цирконієве Зеленоярське розсипище, з яким пов’язуються перспективи промислового освоєння.
• Поділля багате на різні види агрохімічної сировини. Існують реальні передумови створення власної сировинної бази фосфатів, глауконіту, сапонітів. Не використовується дуже потужний резерв розвіданих родовищ вапняків-меліорантів.
• З технологічної сировини найціннішими є унікальні поклади первинних каолінів. Поділля цілком забезпечене ресурсами каолінів, існують можливості нарощування їх запасів та обсягів видобування, проте рівень використання виробничих потужностей видобувних і переробних підприємств є недостатнім.
Суттєво вплине на структуру МСК реґіону введення ближчим часом у експлуатацію багатих покладів графіту, плавикового шпату, диверсифікація мінерально-сировинної бази цукрової промисловості. Потребують довивчення ресурси абразивної сировини, слюд, пеліканітів та ін.
• Сировина для будівельної промисловості на даний час є провідною серед інших видів МСР реґіону як за величиною розвіданих запасів, так і за обсягами щорічного видобування. ЇЇ вплив на ситуацію у видобувній та переробній галузях промисловості краю у близькій перспективі залишиться стабільним.
Значні можливості нарощування запасів та обсягів видобування будівельного і пиляного каміння є у Вінницькій області. Освоєння багатих покладів останнього стримується необхідністю проведення підземних гірничих робіт.
Дефіцит облицювального каміння у реґіоні вимагає проведення пошукових робіт у північних районах Хмельницької і Вінницької областей та вивчення
декоративних якостей альтернативних видів МС.
Поділля не повністю забезпечене пісками будівельними. Ситуація може
помітно стабілізуватися за рахунок освоєння розвіданих покладів піщаної сировини різного призначення у Славутському та Ізяславському районах Хмельниччини.
Поділля забезпечене карбонатною сировиною, проте розміщення основних її баз у межах заповідних ділянок Товтрової гряди диктує необхідність переорієнтації пошукових робіт у інші райони реґіону (Подністров’я, Західне Поділля та ін.).
Сировинне забезпечення цегельних заводів Тернопільської і Хмельницької областей загалом незадовільне. Нарощування запасів глинистої сировини у близькій перспективі, однак, нереальне через брак інвестицій у зв’язку з несприятливою ринковою кон’юнктурою.
• З паливно-енергетичної сировини у реґіоні видобувається лише торф. Гостро стоїть проблема раціонального використання цієї універсальної сировини, яка тепер
застосовується лише як паливо та меліорант. У дисертації запропоновано шляхи ефективного використання торфу подільських родовищ (виготовлення гумінових фізіологічно активних речовин біорегуляторів росту рослин, біоторф’яного добрива, торфобардяного корму, комплексних органо-мінеральних добрив, перетворення осушених невеликих торфовищ у високопродуктивні сільськогосподарські угіддя, виробництво замінника керамзиту вакуліту, торфінопластів тощо).
Нафтогазоносність Поділля практично не вивчена. Першочерговими заходами для вирішення проблеми вважаємо: а) проведення регіональних сейсмічних досліджень; б) буріння параметричних свердловин у визначених точках; в) пошукові роботи на перспективних територіях (ділянки Завадівка, Бучач, Підгайці у південних районах Тернопільської області).
• Подільські області нерівномірно забезпечені ресурсами прісних підземних вод, які закономірно зменшуються з північного заходу на південь і південний схід, що демонструє побудована нами картографічна модель. Природна захищеність підземних вод також ілюструється побудованою моделлю. Найкраще захищені горизонти грунтових вод у межах вододільних ділянок в Тернопільській області та Подністров’ї (III YI категорії). У північно-східному напрямку захищеність знижується і на більшій частині Хмельницької та Вінницької областей відповідає I II категоріям. Моделі є основою для планування пошуково-оцінювальних робіт та укладання схем комплексного використання і охорони вод.
• У реґіоні виявлено такі бальнеологічні групи мінеральних вод: без специфічних компонентів, типу Нафтуся, сульфідні, радонові, хлоридно-натрієві, кременисті та бромні. На базі родовищ деяких з них (Нафтуся, сульфідні, радонові) сформувалася мережа санаторно-курортних закладів. Води використовуються у незначних обсягах, реальні можливості нарощування їхніх запасів визначені у межах виокремлених перспективних площ. Недостатньо використовуються для бальнеологічних потреб бромні води і хлоридно-натрієві розсоли. Води без специфічних компонентів, кременисті, природні столові служать у реґіоні для розливу. Ресурси їх обчислюються десятками тисяч кубометрів на добу.
8. Економіко-географічна типізація МСР реґіону виявила такі їхні особливості: переважання МС з низькими комплексоформуючими властивостями; незначна кількість видів МС міждержавного та загальнодержавного значення з вагомим експортним потенціалом і переважання сировини реґіонального та місцевого значення; низька реалізована активність наявного мінерально-сировинного потенціалу та ін.
9. У компонентній структурі МСР реґіону найсуттєвішою є частка каменю будівельного (34%). По 10-11% у реґіональному балансі припадає на цементну, цегельно-черепичну сировину та вапняки для вапна, 5-6% становлять частки сировини для цукрової промисловості, каолінів, каменю пиляного, піску будівельного. Частки інших видів МС не перевищують 0.1-2%.
10. Основними складниками територіальної структури МСР Поділля є виділе-
ні нами шість мінерально-сировинних субрайонів: Вінницький, Хмельницький, Збаразько-Піщанський, Чортківський, Бережансько-Монастириський, Борщівсько-Ямпільський, а також сім макрокущів, тринадцять кущів та окремі родовища (рис. 4.4). Для виділених МСС установлена чітко визначена сукупність основних і специфічних видів МС, виразний генетичний зв’язок останніх із стратиграфічними горизонтами та структурно-геоморфологічними одиницями реґіону.
11. На базі окремих скупчень родовищ твердих корисних копалин (кущі, макрокущі) у реґіоні сформувалися і функціонують декілька промислових вузлів (ТВК) мінерально-сировинної орієнтації: Шепетівсько-Полонський, Глухівецько-Турбівський, Славутський, Кам’янець-Подільсько-Чемеровецький. Багаті родовища подільських мінеральних вод та деякі інші природні чинники стали базовими для формування територіально-рекреаційних комплексів: Конопківського, Сатанівсько-Маківського, Хмільницького.
12. Потенціал мінеральних ресурсів Поділля визначається насамперед сировиною для будівельних виробів (переважають розвідані запаси каміння будівельного, вапняків для вапна, сировини для будівельної кераміки, цукроварень, виробництва цементу та ін.). Важливе значення мають поклади каолінів, торфу, сапонітів та ін. У загальнодержавному балансі висока частка вапняків-меліорантів (понад 54%), карбонатної сировини для цукроварень (майже 44%), вапняків для виробництва вапна (40%), глини бентонітової (33%), каолінів (36%), каменю пиляного (15%).
13. Забезпеченість території/населення подільських областей загальними розвіданими запасами МС становить у середньому 400-500 т/га та 580-630 т/особу. Найвищі показники зафіксовано у Хмельницькій, найнижчі у Вінницькій областях.
Для областей характерні високі індекси забезпеченості території/населення різними видами карбонатної сировини (вапняками-меліорантами, вапняками для вапна, цукроварень), каолінами, а також сапонітами, абразивною сировиною. Низькі індекси забезпеченості областей піщаною сировиною різного призначення, крейдою будівельною, камінням облицювальним, бурим вугіллям тощо.
Найбільш забезпечені МСР адміністративні райони реґіону групуються у три смуги, зорієнтовані з північного заходу на південний схід, і виявляють чіткий взаємозв’язок з мінерально-сировинними субрайонами (рис. 4.6).
Встановлені нами особливості територіальної організації МСР та результати оцінки економічної і територіальної продуктивності МСР реґіону уже використову-
ються при плануванні пошукових робіт на окремі види МС та складанні програм ро-
звитку мінерально-сировинних баз господарських комплексів подільських областей.
14. Провідним класом МСР, який визначатиме у близькій перспективі розвиток гірничо-видобувної галузі регіону, залишатиметься будівельна сировина і передусім багаті поклади будівельного, тесового каміння, карбонатної сировини та ін. У той же час особливості розвитку мінерально-сировинної бази областей визначатимуться окремими специфічними угрупуваннями видів МС, характерними для даних територій.
15. Розроблені нами концептуальні підходи до раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля у МСК реґіону передбачають реалізацію комплексу заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону ресурсів надр, земельних і водних ресурсів, атмосферного повітря (рис. 4.7). Конструктивний підхід до вирішення проблеми раціонального використання МСРР повинен бути направлений на ефективне й цілеспрямоване розв’язання таких завдань: всебічне вивчення та комплексне освоєння надр, комплексне використання видобутої МС, раціональне використання відходів гірничого виробництва, оптимізацію структури мінерально-сировинного комплексу й споживання МС.
16. Територія подільських областей характеризується порівняно невисоким рівнем забрудненості ГПВ, який коливається у середньому від 1327 до 10571 т/км2, що у 4-10 разів нижче середньоукраїнських показників. Найвищі рівні забрудненості зафіксовані у районах видобування каменю будівельного, каменю для цукроварень, вапняків для вапна, функціонування цементного, цукрових заводів, каолінових комбінатів тощо. Значна частина відходів може ефективно застосовуватись у виробництві будматеріалів, при ремонті доріг, планування місцевості, меліорації ґрунтів тощо.
17. В останнє десятиліття у реґіоні річні обсяги рекультиваційних робіт постій-
но знижувались і зараз не перевищують 1.0% загальної площі порушених гірничими
роботами земель. Обґрунтована у дисертації модель рекультивації порушених зе-
передбачає проведення її у три етапи і сприятиме оптимізації процесу (рис. 4.10).
Вплив гірничовидобувних робіт на стан поверхневих і підземних вод регіону
зводиться до: а) зміни гідрогеологічних умов території робіт, обезводнення земель і водойм; б) забруднення довкілля кар’єрними водами. У наведеній в дисертації моделі, запропоновано систему профілактичних і технологічних заходів, спрямованих на запобігання та мінімізацію цих впливів (рис. 4.11).
18. Запропонована оптимізаційна модель функціонування МСК регіону на близьку і середню перспективу передбачає першочергове вирішення таких питань: інвентаризація родовищ, проявів КК та ГПВ; складання регіонального кадастру родовищ КК та ГПВ; переоцінка запасів за ринковими категоріями, вартісна оцінка родовищ та потенціалу МСР районів, областей; підготовка інвестиційно привабливих об’єктів та передача їх інвесторам на тендерній основі; підготовка перспективних для оцінювання ділянок із стратегічно важливими для регіону видами МС; реструктуризація гірничої галузі; диверсифікація джерел сировини для
цукрової і цементної промисловості; еколого-економічна оцінка та ефективне вико-
ристання техногенних джерел МС; створення зон екологічно безпечного господарю-
вання на територіях формування запасів цінних мінеральних вод; налагодження ефективного контролю за дотриманням вимог законодавства про надра тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія: Підручник. К.: Манускрипт,
1998. 349 с.
2. Александрович Г.С. Каменотесы, кустари и ремесленники Подольской губернии // Кустарные промыслы Подольской губернии. К.: , 1916. С. 1 33.
3. Алымов А.Н. Минеральные ресурсы Украины и проблемы комплексного их использования. К.: Наукова думка, 1987. 187 с.
4. Антипин В.Н. К вопросу о классификации минерального сырья // Геология и разведка, 1964. - №12. С. 64-68.
5. Арбатов А.А. Минеральные ресурсы в национальном, региональном и мировом
развитии. М., 1978. 64 с.
6. Арбатов А.А., Астахов А.С., Лаверов Н.П. и др. Нетрадиционные ресурсы минера-
льного сырья. М.: Недра, 1988. 253 с.
7. Архангельская В.В. Геологическое строение и свинцово-цинковое оруденение
Подольско-Приднестровского рудного района // Изв. АН. СССР. Сер. геол. - М.,
1983. -№6. С. 90-103.
8. Астахов А.С. Экономическая оценка запасов полезных ископаемых. М.: Недра,
1981.- 267 с.
8. Астахов А.С. Минеральное сырье и экономия материальных и энергетических
ресурсов. М.: Недра, 1986.- 183 с.
10. Бабинец А.Е., Боревский Б.В., Шестопалов В.М. и др. Формирование эксплуата-
ционных ресурсов подземных вод платформенных структур Украины. К.:
Наукова думка, 1979. 216 с.
11. Бабинец А.Е., Шестопалов В.М. и др. Лечебные минеральные воды типа Нафтуся”. К.: Наукова думка, 1986.- 187 с.
12. Баженов С.И. Заметки о Турбовском месторождении каолина и его эксплуа-
тации // Вісник укр. відд. Геол. комітету, 1926. Вип.9.- С. 14-18.
13. Баландин Р.К., Бондарев И.М. Природа и цивилизация. М.: Мысль, 1988.
318 с.
9. Барановський В.А. Екологічна географія і картографія. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. 252 с.
15. Барсуков М.И., Барсуков И.М. Охрана земель при открытой разработке место-
рождений. К.: Техніка, 1987. 150 с.
16. Безбородько М.І. Українська кристалічна смуга та корисні копалини України
// Вісник Укр. геол. ком., 1929. Вип.12.- С. 18-33.
17. Белке Г. Известковые источники в г. Каменец // Горный журнал, 1859. - №3.
С. 754-756.
18. Бент О.Й. Зниження рівня техногенної напруженості важливе економічне зав-
дання // Мінер. ресурси України, 1996. - № 3. С. 17-24.
19. Бент О.Й., Іванчиков В.П. Екологічний ризик використання надр в Україні //
Актуальні проблеми екології України. К.: АТ Надра”, 1997. С. 3-4.
20. Бертенсон В.А Фосфориты Подольской и Бессарабской губерний // Сельское
хозяйство и лесоводство, 1902. - № 10. 109-137.
21. Бледе Б.К. Геогностические исследования Бессарабии // Горный журнал, 1839.
- №1. С.1-19.
22. Блехцин И.Я., Минеев В.А. Производительные силы СССР и окружающая среда.
М.: Мысль, 1981. 213 с.
23. Блінов П.В. Проблеми та перспективи використання питних підземних вод в Ук-
раїні // Мінеральні ресурси України, 2004. - № 3. С. 3133.
24. Блисковский В.З., Киперман Ю.А. Агрономические руды. М.: Знание, 1987.
48 с.
25. Бибиков С.Н. Хозяйственно - экономический комплекс развитого Триполья
// Советская археология. 1965. - №1. С.48-62.
26. Бідзіля В.І. Залізоплавильні горни середини I тисячоліття н.е. на Південному
Бузі // Археологія, 1963. - № 15. - С. 24-31.
27. Бирюлева Л.В., Бирюлев А.Е., Качор Л.Д. К минералогии нижнедевонских
медистых песчаников Приднестровья // Вопросы минералогии осадочных
образований. Львов, 1966. Кн.7. - С. 33-37.
28. Богуцький А.Б. Четвертинні відклади // Природа Тернопільської області. К.:
Вища школа, 1979. 166 с.
29. Бондарчук В.Г. Геологія родовищ корисних копалин України. К.: Наукова дум-
ка, 1966. 303 с.
30. Боревский Б.В., Руденко Ю.Ф., Шестопалов В.М. Типизация и принципы изуче-
ния месторождений пресных подземных вод с учетом влияния их эксплуатации
на окружающую среду. К.: ИГН АН УССР, 1986. 53 с.
31. Бочай Л.В., Гурський Д.С., Веселовський Г.С., Лазуренко В.І. Головні геолого-
промислові типи титанових і цирконієвих розсипних родовищ України та умови
їх утворення // Мінер. ресурси України, 1998. - № 5. С. 10-14.
32. Брагин Д.Ю., Гавриленко В.Н., Брагин Ю.Н. Опыт промышленной отработки
Карповского месторождения зернистых фосфоритов // Мінеральні ресурси Ук-
раїни, 2003. - № 4. С. 46-47.
33. Букатчук П.Д.. Венд Молдавии и Подольского Приднестровья // Советская гео-
логия, 1988. - №1. С. 50-54.
34. Буренин Г.С. О результатах разведки фосфоритов в Северо-Ушицком районе
// Вісник Укр. відд. Геол. ком., 1924. Вип. 5. С. 14-18.
35. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Круглякова Л.Л . и др. Ресурсно-экологичес-
кая безопасность: теоретические и прикладные аспекты. Одесса: ИПРЭЭИ
НАН Украины, 1998. - 184 с.
36. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичев С.К. Природопользование: основы
экономико- экологической теории. Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999.
350 с.
37. Быховер Н.А. Экономика минерального сырья. М.: Недра, 1971. 184 с.
38. Быховер Н.А. Научно-технический прогресс и проблемы минерального сырья.
М.: Недра, 1979. 220 с.
39. Великанов В.А. О закономерностях распределения фосфоритовых конкреций в
калюсских слоях венда Подолии // Литология и пол. иск., 1975. - № 6. С. 81-90.
40. Великанов В.А., Асеева Е.А., Федонкин М.А. Венд Украины. К.: Наукова
думка, 1983. 163 с.
41. Великий Н.М. Пластовые кремни Подольского Приднестровья // Геологический
журнал, 1989. - №3. С. 34-39.
42. Венглинский И.В., Горецкий В.А. Стратотипы миоценовых отложений Волыно-
Подольской плиты, Предкарпатского и Закарпатского прогибов. К.: Наукова
думка, 1979. 167 с.
43. Винар О.Н., Геренчук Н.К. О малахите и азурите из горизонта медистых песча-
ников Приднестровья // Вопросы минералогии осадочных образований. Львов,
1966. Кн.7. С. 18-21.
44. Виноградов Г.Ф., Гелета О.Л., Грінченко О.В. та ін. Неметалічні корисні копа-
лини України. К.: ВПЦ Київський ун-т, 2003. 219 с.
45. Виноградов В.Н., Логинов В.П. Эффективность комплексного использования
минерально-сырьевых ресурсов. М.: Недра, 1969. 206 с.
46. Виноградов Г.Г., Дервін А.Я., Жовінський Є.А. Нові дані про тектоніку і метало-
генічні особливості Поділля // Геолог. журнал АН УРСР, 1962. Т.XXXII.
Вип.3. С. 7-12.
47. Выржиковский Р.Р. Подольские фосфориты и будущее фосфоритовой промыш-
ленности на Украине // Праці II з’їзду по дослідж. продукт. сил та н/г України.
К.: Держвидав України, 1926. - Т.I, геологія. С. 27-32.
48. Выржиковский Р.Р. Цементные материалы Приднестровья // Минеральное сы-
рье, 1927. - № 3. С.12-15.
49. Выржиковский Р.Р. О месторождениях кремня и кремневой гальки в Подолии
// Поверхность и недра, 1927. Т.V. - № 3. С. 22-27.
50. Виржиковський Р.Р. Геологічний нарис фосфоритових родовищ с. Кучі на По-
діллі // Матеріали до вивчення агроном. руд України, 1930. Вип. VI/II.- С.14-18.
51. Виржиковський Р.Р. Промислові перспективи Подільського фосфоритового ра-
йону // Мат-ли до вивч. агрон. руд України, 1930. Вип. VII/III. С. 31-35.
52. Виржиковський Р.Р., Пухтинський М.М. Геологічний нарис фосфоритових родо-
вищ в околицях с.Глибочок на Поділлі // Мат-ли до вивч. агрон. руд України,
1930. Вип. VI/II.- С. 18-21.
53. Виржиковський Р.Р. Нові дані з геології Подільського фосфоритового району
// Записки н/д інституту геології при ХДУ, 1936. Т. V. Вип.2. - С.27-32.
54. Вишняков И.Б., Помяновская Г.М., Фильштинский Л.Е. Днестровский перикра-
тонный прогиб // Геотектоника Волыно-Подолии, 1990. К.: Наукова думка
С. 159-177.
55. Вихрущ В.П., Бент О.Й. Геолого економічна оцінка мінеральних ресурсів та
промислових відходів Тернопільської області. Тернопіль, 1992. 47 с.
56. Воловник Б.Я. Трапповая формация Волыно-Подолии // Тектоника и стратигра-
фия. К.: 1975. Вып.8. С. 28-33.
57. Воропай Л.И., Денисик Г.И. Изменение структуры геокомплексов под воздейст-
вием горнодобывающей промышленности (на примере Гниваньского карьера)
// Физическая география и геоморфология, 1977. Вып. 18. С. 38-47.
58. Временная типовая методика экономической оценки месторождений полезных
ископаемых. М.: ГКНТ СССР, Госкомцен СССР, 1980. 23 с.
59. Вялов О.С. Волыно-Подольская плита // Стратиграфия СССР. Неогеновая систе-
ма. М.: Недра, 1986. Т.1. С. 88-96.
60. Гавриленко К.С., Штогрин О.Д., Щепак В.М. Підземні води західних областей
України. К.: Наукова думка, 1968.- 220 с.
61. Гавриленко Н.М., Кулиш Е.А., Зарицкий А.И. и др. Актуальные проблемы мине-
ральных ресурсов Украины // Геол.журнал, 1992. - №5. С. 3-12.
62. Галецький Л.. Стратегія розвитку мінеральних ресурсів України // Геолог Украї-
ни. К.: 2003. - №1. С.25-30.
63. Геоло