МЕТОДИКА ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ : Методика геоэкологического районирования территории УКРАИНЫ



  • Название:
  • МЕТОДИКА ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • Методика геоэкологического районирования территории УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 170
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




    На правах рукопису


    Олішевська Юлія Анатоліївна

    УДК 911.2+911.6 (477)


    МЕТОДИКА ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ



    11.00.11. конструктивна географія і раціональне використання
    природних ресурсів




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук





    Науковий керівник
    Шищенко Петро Григорович
    д. геогр. наук, професор










    Київ - 2004









    ЗМІСТ




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................


    4




    ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ, ВИКОРИСТАНИХ У РОБОТІ.................................................................................................................



    5




    ВСТУП.................................................................................................................


    7




    РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ.................................................................................................



    12




    1.1. Аналіз розвитку геоекологічних уявлень......................................


    12




    1.2. Сучасний стан проблеми геоекологічного районування.............


    23




    1.3. Схематична модель об’єкту геоекологічних досліджень............


    30




    Висновки до розділу 1........................................................................................


    36




    РОЗДІЛІІ. МЕТОДИКА ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ........................................................................................



    38




    2.1. Методичні підходи та алгоритм геоекологічного районування


    38




    2.2. Оцінювання геоекологічних показників.......................................


    44




    2.2.1. Показники природного потенціалу ............................................


    44




    2.2.2. Показники стійкості геосистем до техногенного навантаження..........................................................................................



    48




    2.2.3. Показники техногенного навантаження.....................................


    53




    2.2.4. Показник геоекологічного потенціалу.......................................


    57




    2.3. Критерії виділення таксономічних одиниць геоекологічного районування.............................................................................................



    60




    Висновки до розділу 2........................................................................................


    63




    РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ СХЕМИ ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ........................................................................................



    64




    3.1. Геоекологічна характеристика рівнинної частини території України....................................................................................................



    64




    3.1.1. Північний геоекологічний регіон................................................


    64




    3.1.2. Західний геоекологічний регіон..................................................


    70




    3.1.3. Подільсько Придніпровський геоекологічний регіон............


    75




    3.1.4. Придніпровський геоекологічний регіон...................................


    85




    3.1.5. Задонецько-Донський геоекологічний регіон............................


    94




    3.1.6. Донецький геоекологічний регіон...............................................


    97




    3.1.7. Приморський геоекологічний регіон..........................................


    102




    3.1.8. Кримський степовий геоекологічний регіон..............................


    114




    3.2. Геоекологічна характеристика гірської частини території України....................................................................................................



    119




    3.2.1. Кримський гірський геоекологічний регіон..............................


    119




    3.2.2. Карпатський гірський геоекологічний регіон............................


    124




    3.2.3. Закарпатський геоекологічний регіон........................................


    137




    Висновки до розділу 3........................................................................................


    140




    РОЗДІЛ IV. НАПРЯМИ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ...............................................



    141




    4.1. Геоекологічне районування основа прийняття управлінських рішень......................................................................................................



    141




    4.2. Врахування геоекологічних принципів в процесі регіонального управління територією..................................................



    148




    Висновки до розділу 4........................................................................................


    154




    ВИСНОВКИ.........................................................................................................


    155




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................


    157




    ДОДАТКИ............................................................................................................


    172




    ДОДАТОК А........................................................................................................


    173




    ДОДАТОК Б........................................................................................................


    179




    ДОДАТОК В........................................................................................................


    186




    ДОДАТОК В.1.....................................................................................................


    186




    ДОДАТОК В.2.....................................................................................................


    189




    ДОДАТОК В.3....................................................................................................


    196




    ДОДАТОК В.4....................................................................................................


    199




    ДОДАТОК В.5....................................................................................................


    201




    ДОДАТОК В.6.....................................................................................................


    205










    ВСТУП

    Актуальність теми. Дослідженню екологічних наслідків взаємодії суспільства і природи в останні десятиліття приділяється посилена увага, оскільки все частіше вони створюють пряму загрозу існування людства. Природне середовище України зазнало істотних змін в процесі господарського використання його компонентів, виникла необхідність визначення районів посиленої екологічної небезпеки та розробки і впровадження першочергових заходів щодо раціоналізації природокористування і охорони навколишнього середовища як в цілому в межах держави, так і окремих її районах. У зв’язку з цим актуальним питанням є оцінка геоекологічного стану території України та розробки схеми її районування, яке базується на дослідженні природних та техногенних чинників формування геосистем з урахуванням їх соціально-економічного освоєння.
    Пошук шляхів вирішення цих завдань спонукав розвиток процесу екологізації наук природничого циклу, в результаті чого зародився геоекологічний напрям досліджень одним з головних завдань якого є вивчення результатів взаємодії в системі „суспільство-природа-техніка”. Багато з них в межах України є вражаючими: у результаті аварії на ЧАЕС понад 20% території має життєво небезпечний рівень радіаційного забруднення. Протягом останніх десяти років, хоча і спостерігається спад виробництва, але щорічний рівень забруднення довкілля є досить високим. Так, викиди у повітря становлять понад 4000 тис. тон, у поверхневі води понад 8 600 тис. тон, а в ґрунти більше 23 000 тис. тон щорічно.
    Аналіз опублікованих робіт, присвячених геоекологічному аналізу та оцінці території, її геоекологічному районуванню (Барановського В.А, Волошина І.М., Гриневецького В.Т., Гуцуляка В.М., Гродзинського М.Д., Ісаченка А.Г., Казакова В.А., Котлякова В.М., Кочурова В.М., Макуніної Г.С., Малишевої Л.Л., Мельника А.В., Некоса В.Ю., Олійника Я.Б., Пащенка В.М., Позаченюк К.А., Преображенського В.С., Руденка Л.Г., Топчієва О.Г., Черваньова І.Г., Шищенка П.Г та ін.) показав, що недостатньо розробленими залишаються теоретико-методичні основи геоекологічних досліджень території, є необхідність розроблення теоретичних аспектів та вдосконалення існуючих методик геоекологічного районування, обґрунтування схеми геоекологічного районування України, створеної на природному ландшафтному фоні.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з науково-дослідною держбюджетною темою Регіональні геоекологічні проблеми України”(2001-2005 рр., № 01БФ050-01), яка виконується на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методики геоекологічного районування території України на основі показника геоекологічного потенціалу (надалі ГП) регіональних ландшафтних структур та визначення геоекологічних проблем в їх межах.
    Для досягнення поставленої мети вирішувались такі задачі:
    1) проаналізувати існуючі методи та підходи до проведення геоекологічного районування, оцінити їх переваги та недоліки;
    2) розробити методику геоекологічного районування території України та визначити величину геоекологічного потенціалу геосистем регіонального рівня;
    3) створити схему геоекологічного районування та визначити головні проблеми, які виникають в межах геоекологічних регіонів та районів в процесі природокористування, і обґрунтувати заходи щодо його раціоналізації в їх межах.
    Об’єктом дослідження є регіональні ландшафтні структури України (геоекологічні регіони та райони). Предметом дослідження методика геоекологічного районування території України, оцінка геоекологічного потенціалу регіональних ландшафтних структур та визначення геоекологічних проблем, які виникають в процесі природокористування.
    Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на системному підході до дослідження взаємодії між суспільством і природою, а також положеннях конструктивної географії з використанням методів: первинного збору та обробки інформації природничого та соціально-економічного характеру, математико-статистичного та методу районування, графічного та картографічного моделювання. Вихідна інформація для геоекологічного дослідження території України була отримана з картографічних матеріалів атласу „Природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР” (карти річної кількості опадів, суми активних температур вище 100С, коефіцієнту зволоження), атласу „Геологія і корисні копалини” (карта „Ураженість екзогенними геологічними процесами”), Екологічного атласу (Барановський В.А., 2000), карти „Сприятливі погоди” та „Техногенне навантаження”, а також карт „Україна. Стійкість природного середовища”(Барановський В.А., Шищенко П.Г., 2002) та „Україна. Забруднення природного середовища”, „Україна. Господарська освоєність земель”, „Територіальна концентрація виробництва” (Барановський В.А., 1996), Генеральної схеми планування території України (2003), карти „Комплексна оцінка території України”. Для обробки і відображення аналітичної інформації було застосовано комп’ютерні програми MapInfo Professional 7.0 та Microsoft Excel.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    - поглиблено теоретичні аспекти геоекологічного дослідження території, уточнено понятійно-термінологічний апарат геоекології;
    - розроблено методику геоекологічного районування території на основі показника ГП;
    - створено картографічну модель територіальної диференціації ГП регіональних ландшафтних структур України та розроблено схему геоекологічного районування України в масштабі 1:2500000;
    - визначено геоекологічні проблеми України в розрізі окремих геоекологічних регіонів і районів та на основі поєднання рівнів ГП, соціально-економічного й господарсько-містобудівного освоєння окремі геоекологічні райони було об’єднано у 7 груп, для яких запропоновано заходи щодо оптимізації природокористування.
    Практичне значення одержаних результатів. Запропонована методика визначення ГП регіональних ландшафтних структур та проведення геоекологічного районування може використовуватися органами управління та контролю у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища як на державному, так і на регіональному рівнях при обґрунтуванні управлінських рішень щодо нормування антропогенних навантажень та оптимізації природокористування, регіональному плануванні території. Результати дослідження можуть використовуватись для подальшої більш детальної геоекологічної оцінки території окремих регіонів країни з метою обґрунтування заходів щодо удосконалення територіальної структури природокористування з врахуванням перспективних змін стану геосистем, а також при розробці територіальних комплексних планів охорони природи і районного планування.
    Теоретико-методичні положення та аналітико-розрахункові результати дослідження використовуються у навчальному процесі на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів „Конструктивна географія з основами раціонального природокористування” та „Методи геоекологічних досліджень”.
    Особистий внесок здобувача. На основі узагальнення сучасних теоретичних положень конструктивної географії запропоновано геоекологічний підхід до дослідження території України та розроблено методику її геоекологічного районування. Автором особисто здійснені всі експериментальні етапи наукового дослідження обробка, аналіз і оцінка отриманої інформації, на основі якої створено картографічні моделі геоекологічного потенціалу, районування та господарсько-містобудівного освоєння геоекологічних районів України (масштаб 1: 2 500 000) для потреб регіонального планування території.
    Апробація результатів дисертації. Результати виконаних досліджень і основні положення дисертації доповідались на: Міжнародній конференції Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції Географічна наука і освіта в Україні: погляд у ХХІ століття”(Тернопіль, 2002 р.); наукових конференціях молодих вчених і аспірантів географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2002-2003 рр.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Географічна освіта і наука в Україні” (Київ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004 р.), ХІІІ Міжнародному науково-методичному семінарі Нові напрями географічних і картографічних досліджень у навчальних закладах країн СНД” (Харків, 2004 р.), ІХ з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,22 друкованих аркуша, з них 6 у фахових виданнях. Всі одноосібні.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Геоекологічні дослідження території базуються на таких положеннях: об’єктом дослідження є геоекосистеми, які включають природно-екологічну та соціально-економічну складові і досліджуються з метою визначення їх сучасного стану та геоекологічного потенціалу, прогнозу їх змін у майбутньому і оптимізації взаємодії між суспільством та іншими компонентами геоекосистем. Геоекологічне районування розглядається як оптимальний метод пізнання закономірностей та проблем територіальної взаємодії суспільства і природи.
    2. Методика геоекологічного районування передбачає пізнання природних та антропогенних факторів розвитку геоекосистем, аналіз і оцінку часткових показників ГП: природного потенціалу, потенціалу стійкості, техногенного навантаження та створення оціночних картографічних моделей; визначення ГП індикатору геоекологічних умов проживання населення та здатності геосистем виконувати середовище- та ресурсовідновлювальні функції; розробку рекомендацій з удосконалення територіальної організації природокористування та поліпшення геоекологічного стану навколишнього середовища.
    3. Аналіз геоекологічних регіонів та районів України свідчить про взаємозалежність величини ГП та рівня ТН. На території України переважають регіональні ландшафтні структури з ГП нижче середнього та середнього рівнів, які займають відповідно 29,8 % та 18,3% території країни. Геоекологічні проблеми здебільшого зумовлені значним господарським використанням земельних ресурсів, високою концентрацією промислового та сільськогосподарського виробництва. Однією з головних проблем є високе радіаційне забруднення цезієм-137, яке спостерігається на 12,5% території України, та значне хімічне забруднення, у компонентній структурі якого переважає забруднення ґрунтів та атмосферного повітря. Ситуація загострюється у районах масштабних видобутків паливних і металевих корисних копалин, а також сировини для хімічної промисловості, в яких спостерігається забруднення всіх компонентів природного середовища.
    4. Порівняльний аналіз рівнів ГП, соціально-економічного та господарсько-містобудівного освоєння в межах окремих геоекологічних районів України показав велику різноманітність типів їх поєднання з переважанням районів, у яких спостерігається нижче середнього та середній рівень ГП та середній і високий рівень соціально-економічного та господарсько-містобудівного освоєння, що свідчить про необхідність розробки та впровадження заходів щодо раціональної організації природокористування та регламентації господарсько-містобудівного освоєння території.
    5. Збалансований соціально-економічний та екологічний розвиток країни передбачає раціональне використання природних ресурсів, а також збереження та відновлення властивостей оточуючого середовища, що досягається в результаті врахування загальних природоохоронних й геоекологічних принципів проектування природно-технічних систем та впровадження стратегічних завдань щодо раціонального використання території в межах окремих геоекологічних районів України. Головні з них: зменшення ступеня ТН за рахунок скорочення площ орних земель та земель під промисловими об’єктами; регламентація та посилений контроль за містобудівним і промисловим будівництвом; впровадження маловідходних технологій виробництва та комплексного використання природних ресурсів; поетапне досягнення збалансованого співвідношення земельних угідь у зональних системах землекористування та застосування біологічних методів боротьби зі шкідниками у сільському господарстві; збільшення площ територій та об’єктів ПЗФ, формування національної екологічної мережі.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія. Підручник. К.: Манускрипт, 1998.− 438 с.
    2. Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях. Зб. наук. праць. Вінниця Воронеж. В: Гіпаніс, 2003 240 с.
    3. Арманд А.Д. Механизмы устойчивости геосистем // Факторы и механизмы устойчивости геосистем. − М., 1989. С. 81-92.
    4. Арманд А.Д. Наука о ландшафте. М.: Мысль, 1975. − 287 с.
    5. Атлас геологія і корисні копалини України. − К., 2001.
    6. Атлас. Україна. Промисловість та інвестиційна діяльність. − Київ, 2003.
    7. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. − К.: Фітосоціоцентр, 2001. − 252 с.
    8. Барановський В.А., Шищенко П.Г. Стійкість природного середовища, масштаб 1:3 000000. К., 2002.
    9. Барановський В. Еколого-економічне зонування території України. 1 3 000 000. К., 2001.
    10. Бачинский Г.А. Геоэкология как область соприкосновения географии и социоэкологии // Изв. ВГО. 1989. Т. 121. Вып. 1. С. 31-39.
    11. Бачинський Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. Киев: Наук. думка, 1991. 152 с.
    12. Білоконь Ю.М. Регіональне планування (теорія і практика) / За ред. І.О. Фоміна. К.: Логос, 2003. − 246 с.
    13. Боков В.А., Бобра Т.В., Соцкова Л.М. Природные и социально-экономические факторы формирования экологической ситуации //Культура народов Причерноморья. − 1998. − № 2. − C. 27-29.
    14. Боков В.А., Лычак А.И. Оценка экологической ситуации в Крыму //Культура народов Причерноморья. − 1998. − № 2. C. 30-36.
    15. Боков В.А., Лычак А.И., Соцкова Л.М. Классификация экологических показателей // Культура народов Причерноморья. − 1998. − № 2. С. 12-15.
    16. Бокша Б.Г. Справочник по климатотерапии. − К.: Здоровье, 1989. 208с.
    17. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. − Л., 1998. 356 с.
    18. Волощук В.М., Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Географічні проблеми сталого розвитку України // Український географічний журнал. 1998. − №1. С. 13-18.
    19. Гавриленко О.П. Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування. Навчальний посібник. К.: Ніка-Центр, 2003. 332 с.
    20. Гаев А.Я. Охрана окружающей среды или введение в геоэкологию. Уч. пособие. − Пермь, 2001. − 244 с.
    21. Гарецкий Р.Г., Каратаев Г.И. Основные проблемы экологической геологии.// Геоэкология. Геокриология. − 1995. − № 1. − С.28-35.
    22. Генеральна схема планування території України. К.: Діпромісто. − 2003.
    23. География Крыма: Учебное пособие для учащихся общеобразовательных учебных заведений /Л.А. Багрова, В.А. Боков, Н.В. Багров. − К.: Лыбидь, 2001 − 304 с.
    24. Геоэкологические основы территориального проектирования и планирования. − М.: Наука, 1989. 144 с.
    25. Геоэкологические подходы к проектированию природно-технических геосистем. − М., 1985. 235 с.
    26. Геоэкология. Научно-методическая книга по экологии. Симферополь: Таврия, 1996. 384 с.
    27. Гирусов Э.В. Система «Общество-природа» // Проблемы социальной экологии. − М.: Издательство Московского университета, 1976. 167 с.
    28. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов. − М.: Высшая школа, 1988. 328 c.
    29. Горшков С.П. Геоэкология новый уровень междисциплинарной интеграции. // Вестник МГУ. − Серия 5. − География. − 1997. − № 3. С. 8-11.
    30. Грин А.М., Клюев Н.Н., Мухина Л.Н. Геоэкологический аналіз // Изв. РАН 1995. − №1 С. 21-29.
    31. Гриневецький В.Т., Шевченко Л.М. Про основні поняття еколого-ландшафтознавчих досліджень // Український географічний журнал − 1993. − № 2. − С. 13 -19.
    32. Гришанин К.В. Устойчивость русел рек и каналов. − Ленинград, 1974. 144 с.
    33. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. − К.: Либідь, 1993. − 224 с.
    34. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. − К.: Лікей, 1995. 233 с.
    35. Гуцуляк В.М. Еколого-геохімічний аналіз природно-антропогенних ландшафтів (на прикладі Чернівецької області та півночі Молдови): Автореф. дис. ...д-ра геогр. наук. К., 1994. 36 с.
    36. Гуцуляк В.М., Присакар В.Б. Становлення і розвиток ландшафтно-геохімічної екології // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: географія. 2004. − №2. Ч.1. С.39-43.
    37. Денисик Г.И. Техногенные ландшафты Подольских Толтр, их структура и классификация // Физическая география и геоморфология. 1981. Вып. 25. − С. 65-69.
    38. Дмитриевский Ю.Д. Медицинская география и экология. // Изв. РГО. 1995. − Т.127. − Вып.2. − С. 25-29.
    39. Добровольский Г.В., Никитин Е.Д. Функции почв в биосфере и экосистемах. − М.: Наука. − 1990. − 258 с.
    40. Довкілля для Європи. 5-та Всеєвропейська конференція міністрів навколишнього середовища. − К., 2003. 48 с.
    41. Драган Н.А. Экологическое состояние сельскохозяйственных земель Крыма // Культура народов Причерноморья. − 1998. − № 2. С. 29 - 30.
    42. Дудник І.М., Карпенко Н.М. Ландшафтна концепція в еколого-географічному районуванні //Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. − Зб. наук. праць. К., 1999. С. 212-216.
    43. Дьяконов К.Н. Подходы к изучению устойчивости и изменчивости процессов в геосистемах // VII совещание по вопросам ландшафтоведения. − Пермь, 1974. − С. 14-16.
    44. Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика // Матеріали ІІ міжнародної конференції. Тернопіль, 2004. 188 с.
    45. Екологічний атлас Дніпропетровської обл. Київ Дніпропетровськ: Мапа ЛТД, 1995. 25 с.
    46. Екологічний атлас України. − К.: Географіка, 2000.
    47. Екологічні проблеми: шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України (переробка промислових і побутових відходів, формування екологічної освіти): Матеріали виступів учасників міжнародної конференції та всеукраїнського екологічного ярмарку. − Черкаси, 2001. 172 с.
    48. Еколого-географічні дослідження території України. /Л.Г. Руденко, І.О.Горленко, Л.М. Шевченко, В.А. Барановський. − К.: Наукова думка, 1990. − 32 с.
    49. Жекулин В.С. Историческая география и геоэкология: грани сотрудничества. //География и совремменность. 1988-№4-с.9-22.
    50. Жекулин В.С., Лавров С.Б., Хорев Б.С. Экологическая парадигма в географии и задачи географического общества СССР // Изв. ВГО. − 1987. Т. 119. − Вып.6. − С. 504-510.
    51. Иванов К.Е. Озерно-болотные системы и их устойчивость при преобразовании избыточно увлажненных территорий //Гидрогеологические процессы и природная среда. − Ленинград, 1974. − С. 5-81.
    52. Іванців О.Є., Явний П.М., Побігул І.М. Екологічний стан Львівсько-Волинського басейну та заходи по його покращенню // Геоекологічні дослідження: стан і перспективи. Зб. наук. праць Міжнародної наук. практичної конференції. − Івано-Франківськ, 1995. С. 93-96.
    53. Исаченко А.Г. Введение в экологическую географию // География и экология в школе ХХІ века. 2004. − №1. С. 4-8.
    54. Исаченко А.Г. География на перепутье. Уроки прошлого и пути перестройки // Изв. ВГО.-1990. − Т.122. − Вып.2. − С. 289-300.
    55. Исаченко А.Г. Оценка и картографирование экологического потенциала ландшафтов России // Изв. ВГО. − 1991. − Т. 123. − Вып. 6. − С. 457-472.
    56. Исаченко А.Г. Широтная зональность и механизмы устойчивости ландшафтов к антропогенным воздействиям // Изв. РГО. Т. 129. Вып. 3. 1997. С. 1522.
    57. Исаченко А. Г. Экологическая география Северо-Запада России. СПб., 1995. 206 с.
    58. Исаченко А.Г. Экологические проблемы и эколого-географическое картографирование СССР // Изв. ВГО. − 1990. Т. 122. Вып.4. С.289-301.
    59. Исаченко А.Г. Экологический потенциал ландшафта // Изв. ВГО. − 1991. −Т.123. − Вып.4. − С. 305-315.
    60. Казаков В.Л. Геоэкологический анализ территории Кривбаса. Автореф. дис канд. геогр. наук: 03.00.16 / Симферопольський гос. ун-т. С., 1997. 20 с.
    61. Клубов С.В., Прозоров Л.Л., Геоэкология: история, понятия, современное состояние. − М., 1993. − 160 с.
    62. Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія та екологічна географія: поступ, проблеми, перспективи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: географія. 2004. − Тернопіль. − №2. Ч.1. С. 10-19.
    63. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут українознавства, 1997. − 440 с.
    64. Колесник А.А., Котляков В.М., Селивестров Ю.П., Солодухо Н.М., Торсуев Н.П., Трофимов А.М. Научное обоснование экологической программы региона // Известия РГО. − 1995. Т. 124. С. 209-219.
    65. Колосовский Н.Н. Теория экологического районирования. − М., 1968. 176 с.
    66. Конструктивные задачи ландшафтно-экологических исследований. Сборник АН СССР. Москов. Фил. географ. о-ва СССР. Под ред. Чупажина В.М. − М., − 1990. − 158 с.
    67. Котельников А.М. Основные направления географических исследований для целей управления природопользованием в регионе //География и природные ресурсы. − 1998. − №3. С. 5 11.
    68. Котляков В.М., Кочуров Б.И., Коронкевич Н.И. и др. Подходы к составлению экологических карт СССР // Известия АН СССР. Серия географ. − 1990. − № 4. С. 61-70.
    69. Кочуров Б.И. Экодиагностика территории // География и экология в школе ХХІ века. 2004. − №1. С. 25 29.
    70. Кочуров Б.И., Антипова А.В., Костовская С.К., Лобковский В.А. Районирование территории России по экологической и социально-экономической ситуации // География и природные ресурсы. − 2002. − №2. − С. 5-11.
    71. Круглов І.С. Геоекологія та географія // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: географія. 2004. − Тернопіль. − №2. Ч.1. С. 49-55.
    72. Круглов І.С. Екологія ландшафту (геоекологія) : аналіз європейських та північноамериканських публікацій // Український географічний журнал. 2000. − №2. С. 62-66.
    73. Кузнецов Г.И. Основы геоэкологии. Учебное пособие. − Красноярский государственный технический университет, 2001. 132 с.
    74. Лавров С.Б. Геоэкология: теория и некоторые вопросы практики // Изв. ВГО. 1989. Т. 121. Вып. 2. С. 119-126.
    75. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні // М.Д. Гродзинський, П.Г. Шищенко К.: Либідь, 1993. 224 с.
    76. Макунина Г.С. Геоэкологические комплексы регионального уровня: концепция, классификация, системная структура, оценка и прогноз //География и природные ресурсы. − 1990. − № 3. − С. 19-25.
    77. Малишева Л.Л. Геохімія ландшафтів: Навчальний посібник. − К.: Либідь, 2000. 472с.
    78. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій. − К., 1998. − 264 с.
    79. Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М., Шищенко П.Г. Удосконалена схема фізико-географічного районування України. // Український географічний журнал. − 2003. − № 1 С. 16-20.
    80. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник − К.: Знання, КОО, 2003. − 479 с.
    81. Медико-екологічний атлас України (випуск 1) / Барановський В.А. Пироженко К.Г., Шевченко В.О. К.: Вид-во газети Зелений світ” та Інституту географії НАН України, 1995. 32 с.
    82. Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. − Львів, 1999. 286 с.
    83. Методи геоекологічних досліджень: Навчальний посібник / За ред. М.Д.Гродзинського, П.Г. Шищенка. − К.: ВЦ Київський університет”, 1999. 243с.
    84. Мильков Ф.Н. Геоэкология и экография: их содержание и перспективы развития // Известия РАН. Серия географическая. − 1997. − № 3. − С.31-39.
    85. Мильков Ф.Н. Геоэкология как междисциплинарная наука о комфортности географической среды и оптимизации ландшафта // Изв. РГО. 1997. Вып. 3. С. 54 59.
    86. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. − М.: Наука, 1973. 224 с.
    87. Минц А.А. Преображенский В.С. Актуальные и дискуссионные проблемы системной ориентации в географии // Изв. АН СССР. Серия географическая. − 1973. − №6. − С. 107-118.
    88. Наумов А.Д. О содержании и методах составления общих экологических карт (на примере Нижнего Поволжья) // Изв. РГО. − 1993. Т. 125. Вып. 1. − С. 56-61.
    89. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні у 2000 році. − К., 2001. 184 с.
    90. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі / Спеціальне видання до 5-ої Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища „Довкілля для Європи”. − К., − 125 с.
    91. Некос А.Н., Праченко Т.А., Леонов А.Ю. Экология проблемы безопасности товаров народного потребления: Учебное пособие. Харьков: ХНУ, 2001. 284 с.
    92. Некос В.Е. Основы общей экологии и неоэкологии: Учеб. Пособие. − Ч.1. − Основы общей и глобальной традиционной экологии. Х.: Торнадо, 1999. 192 с.
    93. Некос В.Ю. Основи загальної екології та неоекології: Навч. посібник у 2-х ч. − Ч.2. Основи загальної та глобальної неоекології. Х.: Прапор, 2001. 287 с.
    94. Обзор минеральных вод Украинской ССР. К., 1980. 147 с.
    95. Олішевська Ю.А. Геоекологічна оцінка території // Географічна освіта і наука в Україні: Зб. тез доповідей наукової конференції, присвяченої 70-річчю географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. К.: ВГЛ „Обрії”, 2003. С. 171 -172.
    96. Олішевська Ю.А. Геоекологічне районування України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Географія. 2004. №2, Ч.2. С. 78 84.
    97. Олішевська Ю.А. Геоекологічний підхід до дослідження природи України // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наукових праць. В 4-х. Т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. - С.32-35.
    98. Олішевська Ю.А. Критерії виділення таксономічних одиниць геоекологічного районування // Фізична географія та геоморфологія. 2003. Вип. 45. С. 70-81.
    99. Олішевська Ю.А. Методика геоекологічного районування території України // Вісник Київського національного університету. Серія Географія. 2004. Вип. 50. С. 10-12.
    100. Олішевська Ю.А. Методичні підходи та принципи геоекологічного районування. // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. К.: ДНВП „Картографія”, 2003. С. 153 -158.
    101. Олішевська Ю.А. Суть та форми прояву геоекологічних уявлень // Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. К.: ВГЛ ”Обрії”, 2002. С. 208210.
    102. Олішевська Ю.А. Сучасний стан проблеми геоекологічного районування території //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія Географія. 2002. - №2. С. 186-188.
    103. Олішевська Ю.А. Теоретична модель об’єкта геоекологічних досліджень // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2004. Вип.4. С. 300301.
    104. Олішевська Ю.А. Теоретичні та методичні аспекти прикладної ландшафтної екології (зарубіжний досвід) // Фізична географія та геоморфологія. 2001. Вип. 40. С. 113 121.
    105. Осипов В.И. Геоэкология: понятие, задачи, приоритеты // Геоэкология. Инженерная геология. Гидрогеология. Геокриология. − 1997. − №1. − С. 3-10.
    106. Охрана ландшафтов: Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982. 271 с.
    107. Панов Б.С., Алехин В.И., Леось О.Ю. О техногенном влиянии на геоэкологическую среду на примере Донецького бассейна //Геоекологічні дослідження: стан і перспективи. Зб. наук. праць Міжнародної науково-практичної конференції. − Івано-Франківськ, 1995. С. 98-101.
    108.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Малахова, Татьяна Николаевна Совершенствование механизма экологизации производственной сферы экономики на основе повышения инвестиционной привлекательности: на примере Саратовской области
Зиньковская, Виктория Юрьевна Совершенствование механизмов обеспечения продовольственной безопасности в условиях кризиса
Искандаров Хофиз Хакимович СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО МЕХАНИЗМА КАДРОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ (на материалах Республики Таджикистан)
Зудочкина Татьяна Александровна Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования рынка зерна (на примере Саратовской области)
Валеева Сабира Валиулловна Совершенствование организационных форм управления инновационной активностью в сфере рекреации и туризма на региональном уровне