Геосайти Луганської області: їх раціональне використання та охорона : Геосайты Луганской области: их рациональное использование и охрана

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Луганський національний педагогічний університет
імені Тараса Шевченка
На правах рукопису

Сорокіна Галина Олександрівна

УДК [502.64: 55 (477.61)]: 379.85.001.5

Геосайти Луганської області:
їх раціональне використання та охорона

11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
Шищенко Петро Григорович,
доктор географічних наук, професор

Луганськ 2006

ЗМІСТ

Вступ..................................................................................................................

4

Розділ 1. Методико-методологічні основи та історія вивчення геосайтів Луганської області...........................................................................................

12

1.1. Теоретико-методичні аспекти дослідження геосайтів як ресурсів наукового туризму....................................................................

12

1.2. Історія вивчення геосайтів Луганської області..............................

16

Висновки до розділу 1..............................................................................

24

Розділ 2. Сучасний стан вивчення та класифікація геосайтів Луганщини...

26

2.1. Сучасний стан вивчення геосайтів регіону.....................................

26

2.2. Класифікація геосайтів......................................................................

33

Висновки до розділу 2..............................................................................

38

Розділ 3. Опис та визначення наукового значення найбільш важливих геосайтів Луганської області...........................................................................

40

3.1. Стратиграфічні геосайти...................................................................

40

3.2. Палеонтологічні геосайти.................................................................

72

3.3. Тектонічні геосайти...........................................................................

82

3.4. Геоморфологічні геосайти................................................................

91

3.5. Мінералогічні геосайти.....................................................................

99

3.6. Петрологічні геосайти.......................................................................

105

3. 7. Гідрогеологічні геосайти..................................................................

109

3.8. Геосайти освоєння надр регіону.......................................................

115

Висновки до розділу 3..............................................................................

116

Розділ 4. Раціональне використання геосайтів як об’єктів наукового туризму..............................................................................................................

118

4.1. Особливості наукового туризму, його напрямки та рівні .............

118

4.2. Методи організації геологічних екскурсій......................................

121

4.3. Раціональне використання геосайтів Луганщини шляхом організації геологічних екскурсій...........................................................

127

Висновки до розділу 4...........................................................................

158

Розділ 5. Проблеми охорони геосайтів Луганської області.........................

160

5.1. Світовий досвід з охорони та збереження геологічної спадщини..

160

5.2. Аналіз екологічного стану геосайтів Луганської області..............

164

5.3. Основні напрямки збереження геосайтів Луганської області......

170

Висновки до розділу 5..............................................................................

175

Висновки...........................................................................................................

178

Список використаних джерел.........................................................................

182

Додатки..............................................................................................................

197

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з найважливіших завдань сучасного суспільства є охорона природного середовища. Негативний антропогенний вплив породжує загрозу для всіх компонентів живої й неживої природи. Геологічна складова є невід’ємним і дуже важливим елементом природної системи, який слід розглядати й використовувати не лише як джерело мінеральної сировини, але і як найважливіший туристичний ресурс. Геологічне середовище як невідновна частина навколишньої природи стала об’єктом особливої уваги природоохоронних органів Європейських країн. У 1988 р. було створено Європейську Асоціацію зі збереження геологічної спадщини (ПроГЕО). У 1995 р. розпочалось активне співробітництво ПроГЕО з Міжнародним союзом геологічних наук і ЮНЕСКО за проектом ГЕОСАЙТИ, який передбачає складання міжнародного реєстру геосайтів. У процесі роботи над проектом було створено робочі групи в багатьох країнах Європи, у тому числі й в Україні.
Територія нашої країни є унікальною частиною геологічної спадщини Землі. Тут зосереджено геологічні структури, які дають можливість простежити еволюцію земної кори від докембрію до четвертинного періоду включно. Усі регіони України мають своєрідну геологічну будову, а геосайти підкреслюють унікальність кожного з них. Тому їх вивчення є особливо актуальним.
У 1997 1998 рр. з ініціативи Державного підприємства „Геоінформ” Держкомгеології України виконувався проект „Систематизація та опис геологічних пам’яток України, розробка рекомендацій з їх популяризації, використання та охорони”. Одним з результатів його виконання було видання книги (в електронному вигляді) „Геологічні пам’ятки України”, у якій описано 17 геосайтів Луганської області. Безсумнівно, ця надзвичайно мала кількість об’єктів не відображає всього багатства й розмаїття геологічної спадщини Луганщини. Це унікальний регіон, який не тільки має неповторну геологічну будову, але й містить велику кількість корисних копалин. З давніх часів він був школою геологічного досвіду, де побували сотні вітчизняних і зарубіжних фахівців. За роки дослідження Луганської області описано сотні відслонень, які містять цікаву інформацію про фанерозойську історію нашої планети. Недаремно численні геологічні екскурсії, у тому числі екскурсії кількох міжнародних конгресів, неодноразово проводились у межах регіону. Особливо цінне значення мають відслонення кам’яновугільної системи, які можуть бути еталонними розрізами. Вони цікавлять і вітчизняних, і зарубіжних фахівців. Наше дисертаційне дослідження є частиною проекту ГЕОСАЙТИ, для реалізації якого перш за все необхідно скласти реєстр геосайтів на регіональному, а потім на державному рівні. Таким чином, наукова актуальність нашого дослідження полягає у виявленні всіх наявних геосайтів, оцінці їхнього наукового значення, наданні рекомендацій щодо їх класифікації, використання та охорони. Для складання реєстру геосайтів Луганської області необхідно було вибрати й оцінити наявні геологічні об’єкти. У своїй роботі ми застосували для цього метод системного огляду й порівняльної оцінки геологічних об’єктів, який є найбільш ефективним і загальноприйнятим у світовій практиці. Апробація й застосування цього методу на прикладі Луганської області робить дослідження актуальним у методичному аспекті.
Наш регіон вирізняється високим ступенем насиченості геосайтами, які є надзвичайно цінним туристичним ресурсом. Описані в роботі геосайти необхідно використовувати в процесі проведення екскурсій для різного контингенту учасників. Це можуть бути фахівці-геологи, студенти, школярі й просто туристи, які цікавляться геосайтами регіону. Більшість геосайтів можуть бути об’єктами дослідження не лише на внутрішньодержавному, але й на міжнародному рівні. Це є найважливішим фактором для розвитку наукового туризму в цьому регіоні й в Україні в цілому. У цьому суть практичної актуальності нашої роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі географії Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка згідно з науковим планом у рамках програми ЮНЕСКО „Кореляція вугленосних формацій” (МПГК № 166).
Матеріали дослідження використовувалась під час розробки проекту „Геолого-палеонтологічні дослідження Осинівських пісків” (реєстраційний номер 0105U004273), який виконувався спільно з доцентом кафедри географії Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка М.І.Удовиченком. Також дисертаційне дослідження є частиною проекту ГЕОСАЙТИ.
Об’єктом дослідження є унікальні геосайти Луганської області.
Предмет дослідження визначення наукової цінності геосайтів як еталонів природних явищ та об’єктів пізнавальної діяльності.
Методи дослідження первинного збору та обробки інформації природничого характеру про геосайти, польових досліджень, порівняльно-географічний, метод табличного та графоаналітичного представлення результатів, картографічний, метод типізації й класифікації, метод системного огляду й порівняльної оцінки геосайтів.
Метою дослідження є систематизація відомостей про геосайти, розробка їх класифікації, виділення відслонень, які можуть мати статус заказників або заповідників, розробка напрямів їх раціонального використання та охорони й збереження.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. Збір фактичного, літературного й фондового матеріалу про унікальні геологічні відслонення, які віддзеркалюють давню історію розвитку земної кори та органічного світу в регіоні протягом фанерозою, зокрема:
а) тектонічні рухи,
б) палеогеографічні умови,
в) особливості осадконагромадження,
г) утворення корисних копалин,
е) вивчення особливостей сучасної геоморфології,
д) систематизація пам’яток історії освоєння надр регіону тощо.
2. Проведення польових досліджень з метою обстеження, документування та визначення стану геосайтів.
3. Розробка класифікації геосайтів стосовно умов Луганської області.
4. Надання рекомендацій щодо виділення з численних розрізів тих, які б могли використовуватися як неостратотипи для тих стратиграфічних підрозділів, під час виділення яких стратотип не було встановлено.
5. Розробка основних напрямів наукового туризму:
а) обстеження відслонень з керівною фауною;
б) зразкові відслонення щодо розв’язання стратиграфічних проблем;
в) вивчення яскравих об’єктів, що характеризують складчасті та розривні порушення в межах Луганської області й ілюструють історію регіону;
г) обґрунтування об’єктів для геоморфологічних спостережень;
д) систематизація пам’яток історії освоєння надр Луганської області.
5. Розробка методичних порад щодо проведення геологічних екскурсій з різним контингентом учасників: фахівцями, студентами, учнями старших та молодших класів тощо.
6. Аналіз несприятливого впливу природних й антропогенних факторів на стан пам’яток, а також розробку рекомендацій щодо їх охорони.
7. Розробка системи заходів, спрямованих на збереження геосайтів Луганської області.
8. Підготовка пропозицій для адміністрації Луганської області щодо розширення кількості заповідних об’єктів, які повинні охоронятися державою.
Наукова новизна одержаних результатів може бути зведена до таких основних положень:
1. Зібрано й узагальнено дані про геосайти Луганської області. Вивчаючи літературні джерела, фондові роботи геологічних організацій; проводячи польові дослідження, ми зосередили увагу на геологічних об’єктах, які гідні статусу геосайтів. Запропоновано розрізи кандидати для вибору еталонних розрізів карбону.
2. Уперше для Луганської області застосовано методологічну базу проекту Геосайти.
3. Проаналізовано й задокументовано екологічний стан геосайтів Луганської області на 2004 2005 рр., розроблено методику оцінки екологічного стану геосайтів.
4. Щодо геологічних умов Луганської області розроблено класифікацію геосайтів, згідно з якою виділено й описано 93 геосайти: стратиграфічних 23; палеонтологічних 22; тектонічних 15, геоморфологічних 14; мінералогічних 7; петрологічних 2; гідрогеологічних 6; пам’яток освоєння надр Донбасу 4. Крім того виділено 5 вузлів геосайтів.
5. Визначено основні напрями наукового туризму, тематика яких може бути різноманітною. Виділено чотири рівні туризму, які різняться змістом, насиченістю інформацією й рівнем подання наукових даних:
- екскурсії для школярів середніх класів, які починають вивчати природу рідного краю;
- екскурсії для школярів старших класів, які вже мають деяку теоретичну підготовку з географії та біології;
- екскурсії для студентів природничих факультетів вищих навчальних закладів різного типу, які вивчають геологію й суміжні науки;
- екскурсії для вітчизняних та іноземних фахівців, які розробляють наукові проблеми, що стосуються стратиграфії, палеонтології, тектоніки й геоморфології.
Для екскурсій усіх типів визначено основні завдання й деякі особливості їх проведення. Надано рекомендації щодо підготовки екскурсій різних рангів.
6. Розроблено тематику й маршрути екскурсій для школярів, студентів та фахівців різної спеціалізації, які вивчають стратиграфію, тектоніку, геоморфологію й інші особливості будови вугільних басейнів, у тому числі: стратиграфічних екскурсій 8; палеонтологічних 8; тектонічних 4; геоморфологічних 3; екскурсій з вивчення історії освоєння надр Луганщини 4.
7. Надано основні методичні рекомендації щодо проведення наукових геологічних екскурсій різних типів.
8. Розроблено класифікацію геосайтів Луганщини за ознаками, від яких залежить ступінь їхнього збереження.
9. Проведено аналіз несприятливого впливу природних і антропогенних факторів на стан пам’яток. На підставі аналізу виділено три категорії геосайтів, для кожної з них запропоновано відповідний режим охорони.
10. Розроблено основні напрямки збереження геосайтів Луганської області, заходи з популяризації їх, запропоновано створення єдиної структури з нагляду за геосайтами.
11. Кожному з описаних об’єктів запропоновано природоохоронний статус різного рангу відповідно до ступеня його наукової цінності.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть застосовуватися таким чином:
1. Для розвитку наукового туризму в Луганській області.
2. При плануванні й проведенні наукових геологічних екскурсій з фахівцями, студентами й школярами, визначенні тематики та маршрутів екскурсій, об’єктів досліджень.
3. У процесі проведення навчально-польової практики для студентів геологічних та географічних спеціальностей.
4. Для дослідження фахівцями різних країн у розв’язанні наукових проблем, рекомендованих Міжнародною комісією із стратиграфії карбону (I.U.G.S. SCCS), які ведуться в Донбасі протягом останніх трьох десятиліть.
5. Для розробки рекомендацій щодо збереження унікальних геосайтів як заказників або заповідників різного рівня.
6. Луганськгражданпроектом для складання карт земель, які не підлягають приватизації, а також при розробці територіальних комплексних схем землеустрою.
7. Східним державним регіональним геологічним підприємством під час проведення робіт на об’єкті „Систематизація та облік геологічних пам’яток території діяльності „Схід ДРГП”, що виконується на замовлення Державної геологічної служби (довідка про впровадження № 02-103 від 27 січня 2006 р.).
Результати досліджень уже впроваджено в навчальний процес у вигляді розробки маршрутів екскурсій для учнів загальноосвітніх шкіл №№ 1, 17, 26 м. Луганська (довідка про впровадження № 1/117 від 24.01. 2006 р), маршрутів польових практик студентів природничо-географічного факультету Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/06 від 24.01.2006 р). та маршрутів для зарубіжних фахівців, які досліджують проблеми стратиграфії карбону. Крім того, зараз готуються матеріали для подання в держадміністрацію Луганської області щодо надання деяким об’єктам статусу заказників.
Особистий внесок здобувача. Усі основні результати та висновки, викладені в дисертаційній роботі, здобувачем одержані самостійно, зокрема, розроблено класифікацію геосайтів, намічено наукові маршрути різного спрямування, надано методичні рекомендації щодо проведення екскурсій, проаналізовано екологічний стан геологічних об’єктів та запропоновано деякі природоохоронні заходи, спрямовані на збереження унікальних геологічних об’єктів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на звітних науково практичних конференціях кафедр географії та інформатики Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (2002 2005 рр.), на ХХV, ХХVІ сесіях Палеонтологічного товариства при НАН України (2002, 2003 рр.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток туристичної індустрії в Україні: реалії та перспективи” (Тернопіль, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства” (Кривий Ріг, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Природничі науки в закладах освіти України: дослідження, впровадження та перспективи” (Умань, 2005).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 14 статтях, у тому числі у виданнях, рекомендованих ВАК України, 5.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, п’ятьох розділів, висновків, списку використаних джерел (164 найменування) та додатків на 46 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 242 сторінки, у тому числі 12 текстових ілюстрацій і таблиць 13 сторінок, фотографій 62, список використаних джерел 15 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене нами дослідження дозволило зробити такі висновки:
1. Дисертаційне дослідження є частиною проекту „ГЕОСАЙТИ”, для реалізації якого, перш за все необхідно скласти реєстр геосайтів на регіональному, а потім і на державному рівні. Проводячи польові дослідження, вивчаючи літературні джерела, фондові роботи геологічних організацій, ми виявили, обстежили й задокументували 93 геосайти, з яких лише 15 мали офіційний природоохоронний статус. Серед описаних у роботі геосайтів: стратиграфічних 23; палеонтологічних 22; тектонічних 15; геоморфологічних 14; мінералогічних 7; петрологічних 2; гідрогеологічних 6; освоєння надр Луганської області 4. Запропоновано розрізи кандидати для вибору еталонних розрізів карбону. Опис об’єктів проводився на основі вимог проекту „Геосайти”.
2. Уперше для Луганської області застосовано методологічну базу проекту „Геосайти” та виконано оцінку геосайтів регіону за державною значущістю. Для їх вибору й оцінки використовувався метод системного огляду й порівняльної оцінки геосайтів, рейтинг кожного з них визначався з урахуванням відповідних критеріїв оцінки.
3. Аналіз літератури засвідчив, що цей регіон добре вивчений, його геологічним особливостям присвячено сотні робіт. Але разом з тим, проблемам виділення геосайтів, установлення їх наукової цінності й повного опису приділялось дуже мало уваги. У більшості наявних публікацій опис пам’яток виконано схематично, неповно.
4. Проаналізовано наявні класифікації геосайтів. Відповідно до природних умов Луганської області запропоновано деталізовану класифікацію геосайтів:
Стратиграфічні геосайти: а) лінійні довгі відслонення підрозділів кам’яновугільної системи, потужність яких сягає кількох сотень метрів; б) точкові відслонення, характерні для окремих малопотужних підрозділів фанерозою; в) відслонення, що містять палеонтологічні комплекси та інші ознаки, важливі для пізнання стратиграфічного положення шарів.
Палеонтологічні геосайти: а) відслонення, які характеризуються розповсюдженням багатих комплексів викопної фауни й флори; б) відвали старих шахт, у яких містяться оригінальні залишки викопних організмів (наприклад, вугільні почки, колболи із залишками рослин, що зберегли деталі анатомічної будови); в) відслонення, які ілюструють екологічні особливості викопної фауни й флори; г) відслонення, які надають можливість для пізнання сукцесій рослинних та тваринних угруповань; д) відслонення, у яких умови збереження та поховання викопних організмів дозволяють пізнати динаміку середовища геологічного минулого.
Тектонічні геосайти: а) відслонення, які ілюструють час прояву тектонічних рухів, їх інтенсивність; б) відслонення, які дають можливість визначити форму плікативних та диз’юнктивних дислокацій.
Геоморфологічні геосайти: а) відслонення, які характеризують історію формування річкових долин (тераси та ін.); б) дільниці, які демонструють типовий для відкритого Донбасу „гривистий” рельєф; в) великі куполоподібні структури, які виникли на місці антиклінальних складок у результаті препаруючої дії денудаційних процесів; г) ділянки земної поверхні з ознаками сучасних тектонічних рухів.
Гідрогеологічні геосайти: а) джерела, б) свердловини.
Мінералогічні геосайти: а) мономінеральні, б) комплексні.
Петрологічні геосайти.
Історико-гірничопромислові геосайти: а) гірські виробки, пройдені кілька століть тому; б) селянські шахти, у яких видобувалось вугілля до початку інтенсивного промислового засвоєння Донбасу; в) древні споруди, де виплавлялись кольорові метали; г) споруди гірничої промисловості, які були призначені для видобутку руд свинцю, цинку, золота, срібла тощо.
5. Виділено чотири рівні наукового та пізнавального туризму, які різняться змістом, насиченістю інформацією й складністю подання наукових даних:
- екскурсії для школярів середніх класів, які починають вивчати природу рідного краю;
- екскурсії для школярів старших класів, які вже мають деяку теоретичну підготовку з географії та біології;
- екскурсії для студентів природничих факультетів вищих навчальних закладів різного типу, які вивчають геологію й суміжні науки;
- екскурсії для вітчизняних та іноземних фахівців, які розробляють наукові проблеми, що стосуються стратиграфії, палеонтології, тектоніки й геоморфології.
Для екскурсій усіх типів визначено основні завдання й деякі особливості їх проведення.
6. Визначено основні напрями наукового та пізнавального туризму, тематика яких може бути різноманітною Розроблено тематику й маршрути екскурсій для школярів, студентів і фахівців різної спеціалізації, які вивчають стратиграфію, тектоніку, геоморфологію та інші особливості геологічної будови. Усього розроблено 27 екскурсій. З них: стратиграфічних 8, палеонтологічних 8, тектонічних 4, геоморфологічних 3, екскурсій з вивчення історії освоєння надр Донбасу 4. Наведено основні методичні рекомендації щодо проведення наукових геологічних екскурсій різних типів.
6. Проаналізовано й задокументовано екологічний стан геосайтів Луганської області на 2004 2005 рр., розроблено методику оцінки екологічного стану геосайтів.
7. Установлено, що геосайти Луганської області різняться низкою ознак, від яких залежить ступінь їх збереження. Проаналізовано вплив кожної з перерахованих ознак на стан геосайтів відповідно до цього запропоновано градацію геосайтів: найбільш вразливі об’єкти, об’єкти із середнім ступенем вразливості, маловразливі геосайти. Для кожної групи пропонується відповідний режим охорони.
8. Розроблено основні напрямки збереження геосайтів Луганської області, які можна розподілити на 3 групи:
1. Інвентаризація й заповідання наявних геосайтів.
2. Виявлення нових геосайтів.
3. Створення ефективної системи, яка б здійснювала постійний контроль за станом геосайтів і забезпечувала їх охорону.
9. Запропоновано організацію єдиної структури з вивчення, нагляду й використання геосайтів у складі фахівців екологічної, геологічної, туристської та інших галузей, запропоновані заходи з їх популяризації.
10. Кожному з описаних об’єктів запропоновано природоохоронний статус різного рангу відповідно до ступеня його наукової цінності.

-- Список використаних джерел

1. Айзенверг Д.Е. Стратиграфия и палеонтология нижнего карбона Западного сектора Большого Донбасса. К.: Изд-во АН УССР, 1958. 270 с.
2. Айзенверг Д.Е., Бражникова Н.Е., Василюк Н.П. и др. Разрез карбона Донбасса как эталонный разрез каменноугольной системы // Общие проблемы стратиграфии каменноугольных отложений. М.: Наука, 1978. С. 159 169.
3. Айзенверг Д.Е., Лагутин П.К. Стратиграфия девонских отложений Донецкого бассейна // Очерки по геологии Кузнецкого и Донецкого бассейнов. Л.: Недра, 1970. С. 419 434.
4. Атлас верхнемеловой фауны Донбасса / Под ред. Г.Я.Крымгольца. М: Недра, 1974. 640 с.
5. Бланк М.Я. Геологические памятники Ворошиловградской области // Охраняйте родную природу. Вып. 3. Донецк: Донбасс, 1970. С. 182 197.
6. Бланк М.Я., Горбенко В.Ф. Стратиграфия верхнемеловой толщи северного Донбасса // Матер. по геологии Донбасса. М.: Недра, 1968. С. 34 46.
7. Бланк М.Я., Мороз С.А. Особенности строения докиевских палеогеновых отложений междуречья Красная Деркул Северного Донбасса // Докл. АН СССР. 1975. № 1/3. С. 681 684.
8. Бондарчук В.Г. Геологические памятники Украины. К.: Общ-во по распростр. полит. и науч. знаний УССР, 1961. 80 с.
9. Василюк Н.П. Нижнекаменноугольные кораллы Донецкого бассейна. К.: Изд-во АН УССР, 1960. 179 с.
10. Власовский А.Н. Родники памятники природы // Охраняйте родную природу. Вып. 4. Донецк: Донбасс, 1973. С. 148 153.
11. Геология месторождений угля и горючих сланцев СССР. Т. 1. М.: Госгеолтехиздат, 1963. 1310 с.
12. Геологічні пам’ятки природи України: проблеми вивчення, збереження та раціонального використання / В.П.Гриценко, А.А.Іщенко, Ю.О.Русько, В.І.Шевченко. К.: НАН України, препринт 95-1, 1995. 62 с.
13. Залесский М.Д., Чиркова Е.Ф. Ископаемая флора среднего отдела каменноугольных отложений Донецкого бассейна // Тр. ЦНИГРИ, 1938. Вып. 98. 222 с.
14. Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З.Дидова. Донецк: Донбасс, 1983. 87 с.
15. Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З.Дидова. 2-е изд. Донецк: Донбасс, 1987. 168 с.
16. Заповедники Донбасса. Популярные очерки. Донецк: Донбасс, 1966. 143 с.
17. Заповедники Донбасса. Популярные очерки. 2-е изд. Донецк: Донбасс, 1970. 112 с.
18. Заповедники и памятники природы Донецкой области: Справочник-путеводитель. Донецк: Донбасс, 1972. 67 с.
19. Заповедники Украины и Молдавии. М.: Мысль, 1987. 271 с.
20. Зарицкий П.В. Баритовые конкреции в киевском мергеле Донбасса // ДАН СССР, 1958. Т. 123. № 4. С. 741 747.
21. Иванов А.П. О зависимости характера оруднения в Нагольном кряже от масштаба и морфологии рудовмещающих структур // Третья геол. конф. „Степановские чтения”. Артемовск, 1969.
22. Иванов А.П., Сиденко О.Г. К вопросу о генезисе рудных образований в Нагольном кряже (Донбасс) // Третья геол. конф. „Лутугинские чтения”. Луганск, 1969. С.102 106.
23. Иносова К.И., Крузина А.Х., Шварцман Е.Г. Атлас микроспор и пыльцы верхнего карбона и нижней Перми Донецкого бассейна. М.: Недра, 1976. 176 с.
24. Ищенко Т.А. Девонская флора Большого Донбасса. К.: Наук. думка, 1965. 88 с.
25. Ищенко Т.А. Среднекаменноугольная флора центральной части Донецкого бассейна. К.: Изд-во АН УССР, 1957. 133 с.
26. Івченко А., Веліканов В., Амелічев Г. та ін. Геологічні пам’ятки України. К.: Держ. геол. інформ. фонд України „Геоінформ”, 2002. 328 с.
27. Кайнозойские моря Донбасса. Стратиграфия и палеогеография нижнего палеогена и неогена / Мороз С.А., Савронь Э.Б. К.: Вища шк., 1975. 200 с.
28. Карпинский А.П. Памяти Л.И.Лутугина // Поверхность и недра. 1916. № 6. С. 204 205.
29. Карта геологических памятников Украины / Ред. А.И.Зарицкий. К.: Мин-во геологии УССР, 1984.
30. Кельциян В.Н. Prototacrodus sp. (Euselachii) из среднего карбона Донбасса // Наука на порозі нового тисячоліття. Луганськ: Альма-матер, 2001. С. 72 74.
31. Коротенко Н.Е., Щирица А.С., Каневский А.Я. Геологические памятники Украины: Справочник-путеводитель. К.: Наук. думка, 1985. 154 с.
32. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристична робота: Навч. посіб. К.: Вища шк., 1995. 223 с.
33. Котелевец Г.П. Отчет о гидрогеологической съемке листа М-37-ХХI масштаба 1:200 000. Луганск, 1964.
34. Кузнецов С.С. Геологические экскурсии. М.: Недра, 1977. 176 с.
35. Лазаренко В.К., Попов Б.С., Груба В.И. Минералогия Донецкого бассейна. К.: Наук. думка, 1975. Ч. 1. 254 с.
36. Лапо А.В., Давидов В.И., Пашкевич Н.Г. и др. Методические основы изучения геологических памятников природы России // Стратигр. геол. корреляция. 1993. Т. 1. № 6. С. 75 83.
37. Лебедев Н.И. Материалы для геологии Донецкого каменноугольного бассейна // Изв. Екатериносл. горного ин-та. 1924. Ч. 2. С. 1 114.
38. Леонов Г.П. Основные вопросы региональной стратиграфии палеогеновых отложений Русской плиты. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1961. 552 с.
39. Ліхарев Б.К. Матеріали до вивчення верхньокам’яновугільних брахіопод Донецького басейну // Геол. журнал. 1938. Т. 5. Вип. 3. С. 73 141.
40. Лунгерсгаузен Л.Ф. Некоторые черты палеографии Днепровско-Донецкой геосинклинали в верхнепалеозойское и мезозойское время // Матер. по нефтеносности Днепровско-Донецкой впадины. К.: Изд-во АН УССР, 1941. С. 139 184.
41. Лутугин Л.И. Геологические исследования окрестностей с. Лисичанска (Бахмутского уезда, Екатеринославской губ.) // Изв. геол. ком. 1893. Т. ХII. № 3 4. С. 121 151.
42. Лутугин Л.И. Геологический разрез у с. Крымского (6-й Роты) Славяносербского уезда, Екатеринославской губ. // Изв. геол. ком. 1896. Т. ХV. № 3 4. С. 123 137.
43. Лутугин Л.И. Избранные труды. К.: Изд-во АН УССР, 1956. 219 с.
44. Луцкий П.И. Стратиграфия. Четвертичная система // Геология месторождений угля и горючих сланцев СССР. М.: Госгеолтехиздат, 1963. Т. 1. С. 100 102.
45. Мазыкин В.И. Отчет о результатах гидрогеологических изысканий на участке источников водоснабжения на участке Антрацитовском. Ворошиловград, 1970.
46. Макарихин А.В. Палеонтологические памятники природы // Геология и охрана недр Карелии / Карельский науч. центр РАН. Ин-т геологии. Петрозаводск, 1992. С. 60 98.
47. Макаров И.А. и др. Отчет по теме „Комплексное изучение стратотипических разрезов свит донецкого карбона (московский ярус и верхний карбон)”. Артемовск, 1985. Т. 1. 406 с.
48. Маршрути по Донбасу для юних туристів-краєзнавців: Зб. ст. Донецьк: Донбас, 1960. 117 с.
49. Марягин Г.А. Исследователи недр Донбасса: Исторический очерк. М.: Углетехиздат, 1951. 164 с.
50. Местонахождения ископаемых растений, нуждающихся в охране. СПб.: Тр. БИН РАН, 1994. Вып. 12. 100 с.
51. Новик Е.О. Каменноугольная флора восточной части Донецкого бассейна. К.: Изд-во АН УССР, 1954. 138 с.
52. Новик Е.О. Каменноугольная флора западной части Донецкого бассейна // Тр. Укр. геол. треста. 1935. Вып. 12. 56 с.
53. Новик Е.О. Раннекаменноугольная флора Донецкого бассейна и его западного положения. К.: Наук. думка, 1968. 234 с.
54. Новик Е.О., Пермяков В.В., Коваленко Е.Е. История геологических исследований Донецкого каменноугольного бассейна (1700 1917). К.: Изд-во АН УССР, 1960. 531 с.
55. Обручев Д.В. Остатки девонских рыб из Донецкого бассейна // Матер. по геологии девонских отложений окраины Донецкого бассейна. М.: Изд-во об-ва испыт. природы, 1947. С. 23 29.
56. Основные черты стратиграфии карбона СССР / Под ред. проф. А.П.Ротая. Л.: Недра, 1975. 335 с.
57. Особливості збереження геологічних пам’яток природи в рамках міжнародної програми „Геосайти”: Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів // Матер. ІІ Міжнар. конф. Д., 2003. С. 161 163.
58. Отчет о состоянии и деятельности Геологического комитета в 1908 г. СПб., 1909. 162 с.
59. Паламарчук Р.Д. Экспертное гидрогеологическое заключение о состоянии подземных вод в районе выхода родника в с. Ново-Павлово Сватовского района. Луганск, 2003.
60. Памятники природы Ворошиловградщины: Путеводитель. Донецк: Донбасс, 1978. 75 с.
61. Панкратьев А.А., Фисуненко О.П. О некоторых особенностях строения долины реки Луганчик // Природа Донбасса и проблемы ее изучения в школе. Луганск, 1999. С. 21.
62. Панов Б.С., Никольский И.Л. К минералогии Остробугорского золоторудного месторождения в Донбассе // Геология рудных месторождений. 1972. № 1.
63. Парастратопический разрез верхнесерпуховских отложений в Донецком бассейне / Д.Е.Айзенверг, Н.Г.Беленко, О.И.Берченко, Н.Е.Бражникова, Н.П.Василюк, М.В.Вдовенко, Т.И.Немировская, В.И.Полетаев. К.: ИГН АН УССР, 1987. 53 с.
64. Пименова Н.В. Сарматская флора Амвросиевки. // Тр. Ин-та геол. наук АН УССР. Сер. Стратигр. и палеонтол. Вып.8. К., 1954. 97 с.
65. Пичугин Б.В. Рудные геологические памятники Донбасса // Охраняйте родную природу. Донецк: Донбасс, 1973. С. 164 169.
66. Пичугин Б.В., Фисуненко О.П. Школьные геологические экскурсии. М.: Просвещение, 1981. 128 с.
67. Подов В.И. Открытие Донбасса: Исторический очерк. Документы. Луганск, 1991. 109 с.
68. Полетаев В.И. Литостратиграфическое расчленение известняковой толщи нижнего карбона Донецкого бассейна. К.: ИГН, 1981. 50 с.
69. Полетаев В.И. Раннекаменноугольные и башкирские гладкие спирифериды и атириды Донецкого бассейна. К.: Наук. думка, 1975. 141 с.
70. Полупан Н.П. Отчет о поисках подземных вод для водоснабжения сельскохозяйственных объектов Антрацитовского района (участок Антрацитовский) по состоянию на 01.12.1990 г.: В 2 кн. Кн. I: Текст и текстовые приложения. Луганск, 1990.
71. Полупан Н.П. Отчет о результатах детальных поисков минеральных вод на участке Дарьинском Ворошиловградская область УССР (по состоянию на 01.12.1984 г.). Т. I: Текст и текстовые приложения. Ворошиловград, 1984.
72. Попов А.В. Каменноугольные аммоноидеи Донбасса и их стратиграфическое значение. Л.: Недра, 1979. 119 с.
73. Попов В.С. Новые данные по тектонике северной окраины Донецкого бассейна // Проблемы сов. геологии. 1936. № 16. С. 1025 1043.
74. Поповская Д.Я., Двоскин М.В. Отчет по оценке эксплуатационных запасов подземных вод для водоснабжения г. Привольное (Кременские каптажи) по состоянию на 01.07.1977 г.: Гидрогеология. Ворошиловград, 1977.
75. Преображенский В.С. Очерки природы Донецкого кряжа. М.: Изд-во АН СССР. 1959. 200 с.
76. Природно-заповідний фонд Української РСР: Реєстр-довідник заповідних об’єктів. К.: Урожай, 1986. 223 с.
77. Проблеми охорони геологічної спадщини України / В.А.П.Уїмблдон, Н.П.Герасименко, А.А.Іщенко, Г.В.Лисиченко, К.Г.Лисиченко. К.: ДНЦ РНС НАНУ, 1999. 129 с.
78. Путеводитель Донецкой экскурсии 4-го совещания по методике геологической съемки на территории Украинской ССР. К.: Изд-во АН УССР, 1965. 48 с.
79. Путеводитель палеоботанической экскурсии по Донецкому бассейну. Тур 13. ХII Междунар. ботанический конгресс. Ленинград, 1975. 24 с.
80. Путеводитель стратиграфической экскурсии по карбону Донецкого бассейна. Артемовск: Карбоновая комиссия МСК, 1969. 109 с.
81. Путеводитель экскурсии по Донецкому бассейну. VIII Междунар. конгресс по стратиграфии и геологии карбона. М.: Наука, 1975. 360 с.
82. Путеводитель экскурсии по разрезам пограничных отложений нижнего и среднего карбона Донбасса. К.: ИГН АН УССР, 1988. 92 с.
83. Рослий І.М. Короткий нарис до історії геоморфологічних досліджень Донбасу (радянський період) // Фізична географія та геоморфологія. К., 1976. С. 63 71.
84. Рослый И.М. Неотектоника и развитие склонов Донецкой возвышенности // Матер. по четвертичному периоду Украины. К.: Наук. думка, 1965. С. 226 237.
85. Ротай А.П. Брахиподы среднего карбона Донецкого бассейна. Ч. 1. Speriferidae. М.: Госгеологоиздат, 1951. 178 с.
86. Ротай А.П. Брахиподы среднего карбона Донецкого бассейна. Ч. 2. Marginifera. Труды ВСЕГЕИ, 1952. 116 с.
87. Ротай А.П. Геологические работы в Донецком бассейне летом 1928 1929 г. ОНТИ НКТП СССР. М. Л., Новосибирск. 32 с.
88. Русев И.Т. Основы экотуризма. Одесса, КП ОГТ, 2004. 294 с.
89. Савчинская О.В. К стратиграфии верхнемеловых отложений северной окраины Донбасса // Бюлл. МОИП. 1952 Т. 57: Отд. Геол. Т. 27. Вып. 1. С. 61 65.
90. Савчинская О.В. Стратиграфия и некоторые палеографические особенности меловых отложений северной и северо-западной окраины Донецкого кряжа // Науч. конф. по стратиграфии мезозоя и палеогена нижнего Поволжья: Тезисы докл. Саратов, 1955. С. 68 71.
91. Савчинская О.В. Условия существования позднемеловой фауны Донецкого бассейна. М.: Наука, 1982. 132 с.
92. Саллогуб В.Б., Бородулин М.И., Чекунов А.В. Глубинная структура Донбасса и сопредельных регионов // Геол. журнал. 1977. Т. 37. № 2. С. 23 31.
93. Самойлов Я.В. Предварительный отчет по экскурсии в Нагольный кряж (Донецкий бассейн) // Матер. для геол. России. 1905. Т. ХХII. Вып. 2. С. 351 370.
94. Сводный путеводитель. Экскурсии 002 + 003; 005; 022. ХVII Междунар. геологический конгресс. К.: Наук. думка, 1984. 131 с.
95. Семенов В.П. Палеоген Воронежской антеклизы. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1965. 277 с.
96. Сергеєва М.Т. Про фауну пелеципод нижнього та нижньої частини середнього карбону Донецького басейну // Геол. журнал. 1958. Т. ХVIII. Вип. 3. С. 32 41.
97. Симоненко В.Д. Очерки о природе Донбасса. Донецк: Донбасс, 1977. 149 с.
98. Симоненко В.Д., Якимец В.П. О заповедниках и памятниках природы Луганщины // Охраняйте родную природу. Вып. 2. Донецк: Донбасс, 1969. С. 124 137.
99. Січеславщина: Краєзнав. альманах. Вип. 4. Скарби Придніпровського степу / За ред. К.Г.Швидько. Д., 2002. 87 с.
100. Скаржинский В.И. Эндогенная металлогения Донецкого бассейна. К.: Наук. думка, 1973. 115 с.
101. Слюсарев А.А. Природа Донбасса. Донецк: Донбасс, 1988. 175 с.
102. Сорокина Г. А. Об одном из направлений научного туризма в Донецком бассейне // 2001 год итоги науки: Матер. науч. конф. Луганск: Альма-матер, 2002. С. 18.
103. Сорокина Г.А. К вопросу о классификации геологических памятников природы Донбасса // 2001 год итоги науки: Матер. науч. конф. Луганск: Альма-матер, 2002. С. 17.
104. Сорокина Г.А. Комплексные геологические памятники природы Луганской области и их изучение в процессе проведения геологических экскурсий // Природничі науки в закладах освіти України: дослідження впровадження та перспективи: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. Умань, 2005. С. 148 152.
105. Сорокина Г.А. О необходимости создания путеводителя экскурсий по геологическим памятникам Донбасса // Розвиток туристичної індустрії в Україні: реалії і перспективи: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. Тернопіль: Видавець Стародубець, 2004. С. 88 89.
106. Сорокина Г.А. О необходимости создания электронного реестра памятников Донбасса // Информационные технологии в учебном процессе: Матер. науч. конф. Луганск: Альма-матер, 2003. С. 53.
107. Сорокина Г.А. Палеонтологические памятники карбона Донецкого бассейна и проблемы их охраны // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії. К., 2002. С. 30 32.
108. Сорокина Г.А. Проблемы охраны геологических памятников Луганской области // Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. Кривий Ріг, 2005. С. 159 - 162
109. Сорокіна Г.О. Досвід класифікації палеонтологічних пам’яток. // Теоритичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України. К., 2003. С. 196 197.
110. Сорокіна Г.О., Удовиченко М.І. Мінералогічні пам’ятки Луганської області та проблеми їх охорони // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К., 2005. Вип. 14. С. 181 188.
111. Сорокіна Г.О. Про деякі геоморфологічні пам’ятники Луганської області // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К., 2005. Вип. 13. С. 109 120.
112. Сорокіна Г.О. Про несприятливий вплив природних та антропогенних факторів на екологічний стан геологічних пам’ятників на прикладі Луганської області // Фізична географія і геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2005 Вип. 45. С.
113. Сорокіна Г.О. Проблеми організації наукового туризму на Донбасі // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К., 2004. Вип. 11. С. 151 156.
114. Сорокіна Г.О. Тектонічні пам’ятники Донбасу та їх вивчення під час проведення наукових екскурсій // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К., 2005. Вип. 12. С. 174 182.
115. Стратиграфия каменноугольных отложений Донецкого бассейна / Д.Е.Айзенверг, Н.Е.Бражникова, Е.О.Новик, А.П.Ротай, П.Л.Шульга. К.: Изд-во АН УССР, 1963. 182 с.
116. Стратиграфічний кодекс України. НСК України. К., 1997. 40 с.
117. Тодоров Т.А. Международный симпозиум по охране геологического наследия Земли // Разведка и охрана недр. 1991. № 11. С. 36 37.
118. Федотов Д.М. Каменноугольные пластинчатожаберные моллюски Донецкого бассейна // Тр. ВГРО. 1938. Вып. 103. 215 с.
119. Фисуненко О.П.