АНТРОПОГЕННІ ЗМІНИ В БАСЕЙНАХ МАЛИХ РІЧОК ( НА ПРИКЛАДІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ) : Антропогенные изменения в бассейнах малых рек (на примере Волынской области)

Краткое описание

Луцький державний технічний університет

На правах рукопису

Мисковець Ірина Ярославівна

УДК 911.3:551.4:502.63

АНТРОПОГЕННІ ЗМІНИ В БАСЕЙНАХ МАЛИХ РІЧОК
( НА ПРИКЛАДІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.11 конструктивна географія та раціональне використання
природних ресурсів

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник :
Будз Маркіян Дмитрович
доктор географ. наук, професор

Луцьк - 2003

З М І С Т

ВСТУП..................................................................................................................

4

Розділ 1. Особливості природних умов та сучасний стан території.......

10

1.1. Геолого геоморфологічні та палеогеографічні чинники формування річкових басейнів.........................................................................

10

1.2. Гідрокліматичні чинники..........................................................................

15

1.3. Біологічні чинники.......................................................................................

23

1.4. Ґрунтовий покрив як компонент басейнів рік.......................................

27

1.5. Гідрологічні особливості регіону. ............................................................

33

1.6. Сучасний стан басейнів малих річок.......................................................

38

Висновки до розділу 1....................................... .................................................

44

Розділ 2. Характеристика об’єктів, завдання та методичні основи досліджень. ....................................... ................................................................

46

2.1. Опис басейнів малих річок....................................... .................................

46

2.2. Завдання....................................... ....................................... ........................

50

2.3. Методика досліджень....................................... .........................................

53

Висновки до розділу 2....................................... .................................................

58

Розділ 3. Теоретичні та прикладні аспекти виявлення антропогенних змін в басейнах малих річок....................................... ....................................

60

3.1. Історичний огляд та аналіз попередніх досліджень............................

60

3.2. Історико - географічні особливості господарського освоєння

річок....................................... ....................................... .......................................

65

3.3. Ландшафтно-географічне районування регіонів....................................

68

3.4. Рекреаційні території та історія їх формування................................

75

3.5. Оцінка соціоекологічного навантаження в регіоні................................

82

Висновки до розділу 3....................................... .................................................

85

Розділ 4. Еколого-гідрогеохімічний аналіз басейнів малих річок ........

88

4.1. Гідроморфні природно-територіальні комплекси та гідролого-геохімічні зміни в них....................................... .................................................

88

4.2. Особливості зміни хімічного складу вод..................................................

97

4.3. Закономірності міграції і розподілу радіонуклідів..................................

105

4.4. Ерозійно-дефляційні процеси та їх наслідки..........................................

110

4.5. Зміни природних умов під дією меліорації...............................................

115

4.6. Формування заплавно-руслового комплексу............................................

121

4.7. Критерії оцінки антропогенних змін в басейнах малих річок. ...........

127

Висновки до розділу 4....................................... .................................................

139

Розділ 5. Наслідки впливу антропогенних змін...........................................

141

5.1. Якість вод та їх екологічна оцінка. .........................................................

141

5.2. Антропогенні зміни і здоров’я населення. .............................................

150

5.3. Раціональне використання малих річок та їх охорона. ......................

155

5.4. Моніторинг антропогенних змін в басейнах малих річок....................................... ....................................... .......................................

159

5.5. Розрахунки дощового стоку малих річок в умовах антропогенних

змін. ....................................... ....................................... ......................................

166

5.6. Алгоритм та програма для розв’язання задач на ЕОМ. ......................

171

Висновки до розділу 5....................................... ................................................

177

Висновки. ....................................... ....................................... ..........................

179

Література. ....................................... ....................................... .........................

182

Додатки. ....................................... ....................................... .............................

201

ВСТУП

Актуальність теми. Зростаючий вплив суспільства на довкілля потребує проведення комплексних досліджень з метою аналізу та оцінки антропогенних змін в басейнах малих річок. Погіршення екологічного стану природного середовища басейнів малих річок, а в зв’язку з цим і якості води в річках басейну Прип’яті та Західного Бугу в останні 25-35 років, обумовлюється широкомасштабними гідротехнічними меліораціями, збільшенням розораності земель, вирубкою лісів, рекреацією, розвитком промисловості, ерозією ґрунтів, радіонуклідним забрудненням територій внаслідок Чорнобильської катастрофи та інше.
Басейн малої річки є індикатором стану довкілля, що обумовлюється рівнем антропогенного навантаження, якого зазнають ландшафти, ґрунти, ліси, поверхневі і підземні води, рослинний і тваринний світ та атмосфера.
У зв’язку з цим особливої актуальності набувають дослідження антропогенної трансформації в басейнах малих річок з метою встановлення залежності змін від інтенсивності антропогенних навантажень, які є індивідуальними для кожного ландшафтно-господарського району Волинської області.
Лише детально вивчивши складові басейнів малих річок та дослідивши антропогенні зміни і спрямування, які відбуваються в них під час інтенсивного ведення господарсько-промислового комплексу, можна оцінити доцільність освоєння земель, збільшити продуктивність угідь, покращити їх рекреаційну здатність, вирішити екологічні проблеми і розробити методи господарювання, що так необхідні сьогодні в умовах реформування земельних відносин і економіки України.
Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Тема дисертації є одним із напрямків науково-дослідних робіт кафедри екології та БЖД Луцького державного технічного університету Охорона і раціональне використання природних ресурсів Волині”, а також досліджень, які пов’язані з державною науково-технічною програмою Ерозійна деградація ґрунтів Волині та розробка рекомендацій для покращення екологічної ситуації на еродованих землях” (№ 0101U006042), яку проводить Поліська філія Інституту ґрунтознавства і агрохімії ім.О.Н.Соколовського
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у розробці інтегральних показників антропогенних змін в басейнах малих річок, комплексної оцінки сучасного стану і рівня антропогенного навантаження для обґрунтування заходів щодо покращення навколишнього середовища і здоров’я людей. Поставлена мета зумовлює такі завдання: здійснити аналіз існуючих теоретико-методологічних напрацювань з питання, яке розглядається; визначити основні складові природного середовища, що обумовлюють екологічний стан басейну малої річки; удосконалити методики для систематизації критеріїв оцінки екологічного стану басейнів малих річок за масштабами антропогенного впливу і його наслідками; розробити інтегральні індекси оцінки антропогенних змін та екологічного стану басейнів малих річок; дати гідрохімічну оцінку рівня антропогенного забруднення водотоків на основі екологічної класифікації якості води; встановити вагові коефіцієнти окремих показників, що визначають екологічний стан басейну для здійснення комплексної оцінки; оцінити роль господарсько-екологічних передумов у формуванні екологічного стану басейнів малих річок; проаналізувати та оцінити вплив осушувальних меліорацій, а також інших видів техногенної діяльності людини на заплавноруслові комплекси басейнів малих річок; дослідити закономірності міграції й розподілу радіонуклідів та особливості змін хімічного складу вод; обґрунтувати виділення об’єктів для моніторингових спостережень в межах басейну і визначити їх види; використати виконані дослідження для вдосконалення методик розрахунку дощового стоку запропонованих СНиП 2.01.14-83.
Об’єктом дослідження є басейни малих річок Волині, які розташовані в різних географічних зонах у межах адміністративних та господарських одиниць, що сформувались і функціонують під тривалим тиском антропогенного навантаження.
Предметом дослідження є еколого-географічний аналіз і оцінка комплексу чинників, які визначають антропогенні зміни в басейнах малих річок та їх стан.
Методи дослідження. Робота виконана на основі системного методичного підходу, а саме: використаний геосистемний, ландшафтний і оціночно-екологічний підхід. Застосовано методи досліджень: польовий, лабораторний, математичний аналіз та систематизація результатів для оцінки екологічного стану басейнів малих річок за наслідками антропогенного навантаження. Аналіз даних польових досліджень проводився за допомогою хіміко-аналітичних, математичних і картографічних методів. Використано також камеральний аналіз фондових даних, літературних джерел, польових і лабораторних досліджень.
Робота містить матеріали польових досліджень автора (2000-2003рр) і результати хімічного аналізу зразків природних компонентів, фондові матеріали кафедри екології та БЖД, УкрНДІПР, Укрземпроект”, державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, обласної санітарно-епідеміологічної станції (1985-2001рр), облздороввідділу, Волинського обласного управління статистики, тематичні великомасштабні карти, наукові публікації та нормативний матеріал.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота присвячена узагальненню наукових підходів до конструктивно-географічного вивчення антропогенних змін в басейнах малих річок для вирішення проблеми покращення екологічного стану Полісся і Лісостепу Волинської області.
Наукова новизна роботи полягає в:
- розвитку теоретико-методичних положень аналізу та оцінки антропогенних змін в басейнах малих річок;
- виявленні закономірностей зниження протягом певного періоду вмісту радіоцезію в ґрунтах різних угідь та встановленні особливостей змін хімічного складу вод;
- встановленні та проведенні аналізу деградації ґрунтів;
- аналізі наслідків антропогенних змін в басейнах малих річок на здоров’я населення та вивченні причин, що їх зумовлюють;
- удосконаленні методів комплексного дослідження екологічного стану річкових басейнів в умовах антропогенних змін, які базуються на вивченні трьох блоків: просторово-часових змін заплав і терас, стану антропотехногенно трансформованих поверхонь водозбору та формуванні якості поверхневих вод;
- розробці інтегральних індексів оцінки антропогенних змін в басейнах малих річок;
- комплексному обґрунтуванні моніторингу для виявлення та аналізу антропогенних змін в басейнах малих річок;
- вперше виконано оцінку екологічного стану басейнів малих річок за допомогою комплексних досліджень територіальної структури сільськогосподарських та земельних угідь, меліорації, рекреації, деградації ґрунтів, зміни лісових масивів та ландшафтних систем;
- вперше розроблено районування басейнів малих річок за ступенем перетворення заплавноруслових комплексів від впливу антропогенних навантажень;
- оцінці сучасного стану заплавно-руслових комплексів;
- розробці алгоритму та створенні програми для розв’язання на ЕОМ задач з врахуванням антропогенних змін під час розрахунків дощового стоку.
Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дисертації можуть бути використані для аналізу антропогенної трансформації інших регіонів, уніфікації методики екологічної оцінки стану природного середовища річкових басейнів, обґрунтування напрямків оптимізації використання територій в умовах зростаючого впливу на довкілля.
Робота може запроваджуватись для створення системи екологічного моніторингу, формування заповідної мережі за басейновим принципом, ефективного управління якістю поверхневих вод, визначення пріоритетних напрямів розвитку господарств, нормування антропогенних навантажень у ландшафтно-господарських системах, встановленні конфліктної, сприятливої і задовільної екологічної ситуації та розробки основ регіональної соціоекологічної політики.
Отримані дані дали можливість об’єднанню Волиньліс” розширити площі зелених зон та внести корективи в удосконалення мереж рекреаційних об’єктів, а також розробити програми покращення навколишнього середовища Волині.
Особистий внесок здобувача. Результати досліджень, які характеризуються постановкою та вирішенням проблеми, їх теоретичним обґрунтуванням, польовими і лабораторними дослідами, статистичним, картографічним та математичним аналізом, науковою новизною, належать особисто автору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на VIII з’їзді Українського географічного товариства (Київ - Луцьк, 2000); Науково-практичних конференціях Бізнес і екологія” (Донецьк, 2001); Географічні проблеми розвитку України в ХХI ст.” (Мелітополь, 2000); Міжнародних науково-практичних конференціях Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації” (Луцьк-Львів, 2001); Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення” (Полтава, 2002); Першій Всеукраїнській науковій конференції Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія” (Київ, 2001); на XVI пленарній нараді Міжвузівської науково-координаційної ради з проблем ерозійних і гирлових процесів при МДУ (Санкт-Петербург,2001); Міжнародній науково-практичній нараді Гідро-екологічні проблеми агроландшафтів і урбанізованих територій” (Луцьк - Москва, 2001); Міжнародній науково-технічній конференції Гідрометео-рологія і охорона навколишнього середовища 2002” (Одеса, 2002); Міжнародній науковій конференції Екологічні проблеми басейнів транскордонних річок” (Луцьк, 2002); VII Науково-практичній конференції Оцінка техногенного впливу на довкілля, нові технології очистки промвикидів, зворотних вод, переробки відходів” (Кременчук, 2002); Міжнародній науково-теоретичній конференції Антропогенна географія й ландшафтознавство у ХХ і ХХI століттях (Вінниця, 2003); щорічних наукових конференціях Луцького державного технічного університету в 2000-2003 роках.
Дослідження використовуються в державних установах Волині, а також у навчальному процесі Луцького державного технічного університету при викладанні дисциплін Загальне землезнавство”, Основи гідрології”, Екологія”, Урбоекологія”, Ландшафтна екологія” та підготовці студентських курсових, дипломних і наукових робіт.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць, у тому числі 9 статей у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту. Складається зі вступу, 5-ти розділів, висновків, списку використаних джерел (222 найменування), містить 37 рисунків, 26таблиць, 17 додатків. Загальний обсяг дисертації 240 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виконаний комплекс досліджень антропогенної трансформації природного середовища басейнів малих річок Волинської області переконливо свідчить, що за останні 2030 років інтенсивність антропогенних навантажень на ландшафтні системи значно збільшились, а екологічний стан довкілля досяг загрозливих розмірів. Високий рівень забруднення та антропогенних змін може викликати непередбачені наслідки.
Перспективи поліпшення екоситуації довкілля басейнів малих річок в рамках реалізації концепції сталого розвитку України слід пов’язувати з організацією екологогеографічного контролю за станом природного середовища для інтегральної оцінки антропогенної трансформації ландшафтних систем і визначення та покращення екологічного стану території Волині.
Багаторічні дослідження масштабності та глибини різних видів антропогенних чинників на басейни малих річок дозволяють зробити наступні висновки:
1. Дія антропогенних чинників на басейни малих річок проявляється в зміні її характеристик і водного режиму, тому стан басейну малої річки є своєрідним індикатором особливостей антропогенних змін і екологічного стану водозбірної площі та її структури, які відіграють важливу роль у формуванні якості води і перерозподілі стоку.
2. Антропогенні басейни малих річок є сьогодні носіями інформації про стан навколишнього середовища. В окремих випадках вони змінюють хід фізико-географічних процесів, формують свої аквальні райони і вносять значні зміни в географію Полісся і Лісостепу Волині.
3. Ландшафтногосподарське районування басейнів малих річок здійснено з урахуванням природних, господарських і еколого-економічних умов кожної місцевості, що є основою для планування і оптимального розміщення сільськогосподарського виробництва, промислових підприємств та покращення природних умов.
4. Під дією антропогенних змін (особливо меліорації) відбувається еволюція гідроморфних ґрунтів. Встановлено, що вплив осушення на гідрологічний режим малих річок розповсюджується за межі території залежно від гранулометричного складу до 410 км і більше. Техногенні чинники змінюють ландшафтно-геохімічні параметри басейнів малих річок, тому чітко спостерігається геохімічна зональність торфових ґрунтів, яка віддзеркалюється на їх агрономічних властивостях.
5. У контрольованій зоні області понад 130 тис.га лісів забруднено радіоцезієм, що пояснюється поступовим надходженням цезію137 з лісової підстилки в мінеральну товщу ґрунту. Тому найбільш забрудненими сьогодні є ліси, торфоболотні землі та заплави річок.
6. Досліджено антропогенні зміни в заплавно-русловому комплексі річок Волинської області. Встановлено, що із загальної довжини річок більше 48% їх каналізовано. Антропізація збільшила щільність гідросітки до 46 разів. Виконано районування басейнів малих річок за ступенем перетворення заплавно-руслового комплексу, яке враховує зміну щільності річкової мережі, ступінь меліорованості, зміну морфологічних типів заплав, русел та структури річкових систем. Проаналізовано стан еродованості території та виявлені її наслідки. Розроблена картосхема можливих втрат сільськогосподарських земель від розвитку ерозії.
7. Запропонована методика оцінки антропогенних змін басейнів малих річок за комплексом інформативних критеріїв. Розроблена картосхема соціально-екологічного навантаження на басейни малих річок, а також картосхема ізоліній індексу антропогенних змін (ІАЗ) в басейнах малих річок з детальним аналізом складових, які здійснюють вплив. Сукупність антропогенних змін сформували сучасну екологічну ситуацію в регіоні, дали можливість побудувати карту екологічного стану басейнів малих річок Волині і виділити чотири райони задовільний, несприятливий, передкризовий і кризовий.
8. Комплексна оцінка якості води, завдяки аналізу гідрохімічних і бактеріологічних характеристик, дала можливість поділити воду на чотири класи за її якістю : чисту, малозабруднену, забруднену і брудну. Складено картосхеми якості вод річок Волині, а також визначені екологічні коефіцієнти якості води і побудовано картосхему значень коефіцієнтів екологічного навантаження на річки Волині.
9. Аналіз наслідків впливу антропогенних змін на здоров’я населення свідчить про зниження показників приросту населення в межах досліджуваної території. У контрольованій зоні за захворюваністю провідне місце займають органи дихання 22%, хвороби нервової системи 19,6%, хвороби органів травлення до 14%, хвороби шкіри і підшкірної клітковини до 7%. Відмічено зростання захворювань системи кровообігу у дорослого населення в 10 і більше разів.
10. Розроблений методологічний підхід щодо організації і впровадження екологічного моніторингу антропогенних змін за басейновим принципом. Моніторинг являє собою систему постійних спостережень, що дає можливість здійснити оцінку існуючого стану басейну малої річки з метою прогнозування та управління її станом.
11. Еколого-географічний аналіз антропогенних змін в басейнах малих річок Волині дав можливість вдосконалити формулу сталої інтенсивності дощового стоку СНиП 2.01.14-83 і запропонувати методику його розрахунку з відповідними картами, схемами, монограмами, таблицями, яка враховує основні чинники антропогеннозміненого середовища, що впливають на процес формування паводкового стоку. Розрахунки свідчать, що відносна середньоквадратична похибка не перевищує 12,3%, тоді як за формулою СНиП вона складає до 3540%. Розроблено алгоритм та програми розрахунку на ЕОМ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адаменко О.М., Рудько Г.И., Основы экологической геологии.- К., 1995.-211 с.
2. Алексеєвський В.С., Цветова О.В., Топольник Т.І. До реалізації еколого-меліоративного моніторингу у верхоріччі р.Прип’ять // Екологія, водне господарство та проблеми водних ресурсів Західного регіону України. Луцьк, 1997. С.29-40.
3. Алексеевский В.Є., Чернодоля Г.А., Топольник Т.И. Понятия и контроль изменений в природных комплексах под влиянием осушения // Оценка и контроль изменений в природных комплексах под влиянием осушения.- К., 1992. - С.137-161.
4. Антипов А.Н., Корытный Л.М. Географические аспекты гидрологи-ческих исследований ( на примере речных систем Южно-Минусинской котловины). Новосибирск : Наука, 1981. 177 с.
5. Антипов А.Н., Коритний Л.М. Ландшафтно-гидрологический анализ територій. Новосибирск: Наука, сиб.отделение , 1992, 207 с.
6. Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды.- М.: Наука, 1986.- 172 с.
7. Атлас Волинської області.- М., 1991.- 42 с.
8. Бабадоглы В.А., Зверькова И.Н., Калиицун В.И. Геоэкологическая обстановка в бассейне реки Лыбедь (Киев, // Геологический журнал. 1991. № 2. С.50-62.
9. Бабиченко В.Н. Основные характеристики особо обильных дождей на Украине. // Тр.Укр.НИГМИ, 1964. Вып.23. С. 39-48.
10. .Балков В.А. Влияние карста на сток рек Европейской территории СССР.Л.: Гидрометеоиздат, 1970.- 216 с.
11. Барановский А.З. Влияние использования торфяно-болотных почв на сработку торфа и урожай сельскохозяйственных культур // Почвоведение.- 1981.- № 2. С.36-47.
12. Бастраков Г.В. Оценка и прогноз противоэрозионной устойчивости склоновых земель.-Брянск, 1983, 46 с.
13. Бахмачук Ю.Й., Мольчак Я.О., Шевчук М.Й. Екологія, водне господарство та проблеми водних ресурсів Західного регіону України.- Луцьк : Надстир’я. 1997. 124 с.
14. Бачинський Г.О. Математико-картографічне дослідження соціоеко-систем провідний метод прикладної соціоекології. // Проблеми урбоекології: Тематичний збірник наукових праць.- К.: НМК ВО, 1992.- С.124-134.
15. Бейдык А.А. Рекреационное освоение и рекреационно-ландшафтное районирование Нижнего Приднепровья // Физ.география и геоморфология.- Киев : Вища школа, 1983. - Вып.30. С.36-42.
16. .Бейдык А.А. Рекреационное освоение и рекреационно-ландшафтное районирование Верхнего Днепра в пределах УССР // Физ.география и геоморфология.- Киев: Вища школа, - 1981. - Вып.25. С.114-121.
17. Беркович К.М., Злотина Л.В., Иванов В.В. и др. Развитие русла среднего и нижнего Днестра в условиях интенсивной антропогенной нагрузки //Экологические проблемы эрозии почв и русловых процессов .-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. С. 141-165.
18. Бурдин К.С. Место биотестирования в системе биологического мониторинга. // Комплексный глобальный мониторинг загрязннения окружающей природной среды. Труды 11 Международного симпозиума.-Л., 1982.- С. 315-324.
19. Вампилова Л.Б. Концепция регионального историко-географического анализа // Известие. Российск. геогр.об-ва.- 1996.-Т.128.-Вып.1. С.64-69.
20. Вернандер Н.Д. Влияние хозяйственной деятельности на свойства почвенного покрова // Природная среда и хозяйственная деятельность человека .- К.: Вища школа, 1985.- С.105-113.
21. Веремеєнко С.І. Еволюція та управління продуктивністю ґрунтів Полісся України.-Луцьк: Надстир’я, 1977.- С.246-263.
22. Вишневский П.В. Влияние хозяйственной деятельности в бассейне р.Западного Буга на изменение поверхностного стока // Тр.Укр.НИГМИ, 1976.Вып. 143.С.3-34.
23. Владимиров А.М. Гидрологические расчеты.-Л.: Гидрометеоиздат, 1990.-С.44-76.
24. Влияние человека на ландшафт // Вопросы географии. Вып.2-М.: Мысль, 1977.-189 с.
25. Вознюк С.Т., Оліневич В.А., Мольчак Я.О. Перезволожені ґрунти та їх меліорація.-К.: Урожай, 1984.- 124 с.
26. Водогрецкий В.Е. Антропогенное изменение стока малых рек.- Л.: Гидрометеоиздат.1990. 176 с.
27. Волинь за роки незалежності : Статистичний збірник .: Ювілейне видання.-Луцьк.: Надстир’я, 2001,- 384 с.
28. Волошин В.В., Базилевич О.О., Мельничук Ю.А. Эколого-географи-ческие аспекты гармонизации взаимодействия общества и природы. //Конструктивно-географические основы рационального природополь-зования в Украинской ССР.Теоретические и методические исследования./ Отв.ред.Маринич А.М., Паламарчук М.М.- К.: Наукова думка, 1990.- С.180-187.
29. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу: Авто-реф.Дис д-ра геогр.наук.-К., 1996.-58 с.
30. Воропай Л.И. Роль антропогенного фактора в развитии географической оболочки.-Черновцы : ЧГУ, 1975.- 74 с.
31. Гансірук С.А. Ліси України.- К.: Наукова думка, 1992.- 408 с.
32. Гансірук С.А., Бондарь В.С. Лісові ресурси України, їх охорона та використання.- К.: Наукова думка, 1973.- 526 с.
33. Герасимов И.П. Управление антропогенной трансформацией природных экосистем (основы геосистемного мониторинга) : Всесторонний анализ окружающей природной среды // Тр.4-го Сов.-америк.симп.-М., 1981.- С.284-289.
34. Герасимов И.П. Научные основы современного мониторинга окружающей среды // Изв. АН СССР. Сер.геогр., 1975.- № 3.-С.13-25.
35. Герасимов И.П. Принципы и методы геосистемного мониторинга // Изв. АН СССР Сер.геогр.- 1982.- № 2.- С.5-11.
36. Голова И.М., Хильченко Н.В. Критерии выбора приоритета малых рек при разработке схем охраны и рационального использования их водных ресурсов // Вопр.гидрологии суши.- Л.: Гидрометеоиздат, 1991.С.91-93.
37. Гордийчук А.С. Влияние сельскохозяйственного использования и увлажнения на сработку глубокозалежных торфяников в Полесье УССР.// Почвоведение.-1998.- № 11.-С.18-26.
38. Государственный водный кадастр. Основные гидрологические характеристики за 1971-1975 гг. и за весь период наблюдений. Украина и Молдавия.- Л.: Гидрометеоиздат, 1981.-Т.6.-Вып.2.- 654 с.
39. ГОСТ 17.4.2.01-81. Охрана природы. Почвы. Номенклатура показателей санитарного состояния. - Введ. С 01.08.82.- М.: Изд-во стандартов, 1985. - 7 с.
40. Гофман К.Г. Социально-экономические аспекты разработки региональ-ных програм природопользования // Социализм и природа.- М.,1982.- С.93-120.
41. Гриб Й.В. Способ комплексной экспертной оценки экосистем бассейнов рек //Развитие гидробиологических исследований в Украине.-К.: Наукова думка, 1993.- С.206-216.
42. Гриб Й.В. Екологічна оцінка стану екосистем річкових басейнів рівнинної частини території України (охорона, відновлення, управління., Дис.д-ра биолог.наук : Дніпропетровськ, 2002.- 410 с.
43. Грисюк С.М., Гудков И.М. Особенности накопления цезия-137 и стронция-90 в продуктах овощеводства на мелиорируемых землях юга Украины / Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии./ Десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС”. - Житомир, 1996.-С.215-217.
44. Грищенко Ю.Н., Волкова Л.А., Лихо Е.А. и др. Изменение почвенного покрова и водно-физические свойства ґрунтов // Оценка и контроль изменений в природных комплексах под влиянием осушения / Под ред. П.И.Коваленко, В.Е.Алексеевского.- К., 1992.- С.99-118.
45. Гродзинський М.Д.Стійкість геосистем до антропогенних навантажень.- К.: Либідь, 1995.- 233 с.
46. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании.- К.: Лыбидь, 1993.-224 с.
47. Ґрунти Волинської області.- Львів: Каменяр, 1969.- 62 с.
48. Гудзевич А.В. Динаміка техногенних ландшафтів Поділля Автореф. дисерт. канд. геогр.наук.- Львів, 1996.- 22 с.
49. Гуцуляк В.М. Еколого-геохімічний аналіз природно-антропогенних ландшафтів : Автореф.дис.д-ра геогр.наук.-К., 1994.- 35 с.
50. Давидчук В.С. К вопросу об антропогенном факторе динамики ландшафтов //Научно-техническая революция и методы географического анализа.- М., 1971.- С.44-48.
51. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України.-Вінниця: Арбат, 1998.- 292 с.
52. Дмитрук О.Ю. Урбанізовані ландшафти: теоретико-методичні та фак-тичні проблеми геоекономічного дослідження // Ландшафт як легуюча концепція ХХ1 сторіччя. Збірник наукових праць.- Київ, 1999.- С.58-61.
53. Дьяков К.Н. Геофизика ландшафта. Биоэнергетика, модели, проблемы : Пособие.- М.: Изд-во МГУ, 1991.- 95 с.
54. Жулинский В.Н., Оксиюк О.П., Олейник Г.Н. Принципы и опыт построения экологической классификации поверхностных вод суши //Гидробиологический журнал.-1981.-Т.17, № 2.- С.38-49.
55. Жупанський Я.І. Головні етапи розвитку географії в Україні // Тези доповідей У11 з’їзду Укр.геогр.тов.-К., 1995.- С.10-11.
56. Закревский Д.В., Пелешенко В.И., Хильчевский В.К. Сток химических компонентов рек Украинской ССР //Водные ресурсы.- 1988. № 6. С.63-73.
57. Заповедники СССР: Заповедники Украины и Молдавии /Ред. В.Е.Соколов, Е.Е.Сырочковский.- М.: Мысль, 1987.- 271 с.
58. Зильбер Г.А. К истории развития ландшафтов юго-западной части Волыно-Подолии // Геогр.сборник, вып.4.- Львов, 1957.- С.214-230.
59. Зорина Е.Ф. Прогноз овражной эрозии // Овражная эрозия.- М.: Изд-во Моск.ун-та, 1989.-С.113-151.
60. Иванова И.Н. Антропогенная деградация гидросети бассейнов верхней Оки // Эрозиоведение: теория, эксперимент. практика: Тез. докл.-Всесоюзн.конф.- М., 1991. С.68-69.
61. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды.- М.: Гидрометеоиздат, 1984. 246 с.
62. Израэль Ю.А. Допустимая антропогенная нагрузка на окружающую природную среду //Труды 11 Советско-американского симпозиума «Всесторонний анализ окружающей природной среды».-Л.: Гидрометеоиздат, 1986.-С.12-19.
63. Изучение и оценка воздействия человека на природу.- М.: ИГАН СССР, 1980.196 с.
64. Исаченко А.Г. О так называемых антропогенных ландшафтах // Изв. ВГО, 1974.- Т.106.-Вып.1.- С.70-78.
65. Ичеткин В.А. Условия формирования стока и влияния на него хозяйственной деятельности в бассейне р.Днестр до г.Могилев-Подольский. Автореф.дис.канд.техн.наук.- К.: 1973. 24 с.
66. Каштанов А.Н. Экологизация сельского хозяйства // Весник АН СССР. М.: Наука, 1988.- № 11.- С.57-63.
67. Кесь А.С., Косов Б.Ф. Антропогенные изменения геоморфологических процессов и антропогенный рельеф // Климат, рельеф и деятельность человека.- М.: Наука, 1981. С.47-58.
68. Классификация, география и антропогенная трансформация экосистем / Исаков Ю.А., Казанская Н.С., Панфилов Д.В.- М.: Наука, 1980. 227 с.
69. Клементова Е., Гейниге В. Оценка экологической устойчивости сельскохозяйственного ландшафта // Мелиорация и водное хозяйство.- 1995.- № 5.- С.33-34.
70. Клюев Н.Н. Временная организованность геосистем как проявление их устойчивости и изменчивости // Геосистема во времени.- М.: ИГ АН СССР, 1991.С.26-34.
71. Клімович П.В. Еколого-меліоративий аналіз природного комплексу Західного Полісся.// Меркатор.: 2000,-Львів;-253 с.
72. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз.-Львів.: Інститут країнознавства. 1997.-440 с.
73. Ковальчук И.П. Эрозионные процессы на Волынско-Подильской возвышенности // Эрозия почв и русловые процессы.- М.: МГУ., 1983.-Вып.9.- С.42-54.
74. Ковальчук И.П. Антропогенные эрозионные процессы в Западной Подолии и их интенсивность // Рельеф и хозяйственная деятельность.- М.: МФГО СССР, 1982. С.34-42.
75. Козловский Б.И. Мелиоративно-экологический мониторинг на осушаемых землях западных областей Украины // Мелиорация и водное хозяйство.-М.: Агропромиздат, 1989.- № 1.-С.44-45.
76. Комплексные оценки качества поверхностных вод.- Л.: Гидрометеоиздат, 1984.- 137 с.
77. Коненко А.Д. Гидрохимическая характеристика малых рек УССР-К, Изд-во АН УССР, 1952-172 с.
78. Кравцов В.С., Герасимчук З.В., Мігас Р.В. Екологічна політика у Волинській області : Стан, проблеми, перспективи. Луцьк.: Надстир’я, 2001. - 68 с.
79. Красовский Г.Н., Эльпинер Л.И., Бейм А.М. и др. Принципы эколого-гигиенического регламентирования качества воды водных объектов //Водные ресурсы.- 1982.- № 2.- С.3-19.
80. Краукше Л, Бессолицина Е.П., Кример Я.К. Опыт экологических исследований в целях мониторинга // География и природные ресурсы.- 1985.-№ 3.- С.14-26.
81. Куракова Л.И.Современные ландшафты и хозяйственная деятельность.- М.: Просвещение, 1983.- 160 с.
82. Кукуруза С.И., Ковальчук И.П. Пути выявления антропогенных изменений природы Полесья и Волыно-Подольской возвышенности //Вісник Львівського ун-ту. Сер.геогр., 1986.- № 19.- С.43-47.
83. Лаптєв А.А. Екологічна оптимізація біогеоценотичного покриву в сучасному урболандшафті.- К.: Укр.екол..акад.наук, 1998.- 208 с.
84. Левковский С.С.Водные ресурсы Украины.- К.: Вища школа, 1979.-200 с.
85. Лихо В.А. Дифференцированный подход к мелиорируемым объектам при организации мониторинга в бассейнах малых рек //Сб.международн. конф. « Осушительные мелиорации в современных условиях».- К., 1988.- С.91-94.
86. Ломаев А.А. Геология карста Волыно-Подолии.- К.: Наук.думка, 1979.- 130 с.
87. Лопатина Е.Б., Лазукова Г.Г. Критерий взаимодействий природных и антропогенных факторов и вопросы прикладного районирования //Ландшафтно-геохимическое районирование и охрана среды. Вопросы географии. Сборник 120.- М.: Мысль, 1983.- С.41-44.
88. Лошилов Н.А. Проблемы радиации в АПК после Чернобыльской аварии // Сб.н.тр. Проблемы с/х радиологии.- К., 1991.- С.1-8.
89. Львович М.И.Человек и воды. Преобразование водного баланса и речного стока.- М.: Географизд,1963. 568 с.
90. Малі річки України. Довідники / Під ред. А.В.Яцика.- К.: Урожай, 1991. 296 с.
91. Мамай И.И. Динамика ландшафтов (методика изучения) М.: Из-во Моск.ун-та, 1992.167 с.
92. Мамидко А.В. Моделирование антропогенного нарушения среды. Региональное ландшафтно-геохимическое исследование.- Иркутск, 1986. С.144-151.
93. Манн К., Основные принципы и критерии системы комплексного мониторингу //1 Междунар.симпозиум «Комплексный глобальный мониторинг загрязнения окружающей природной среды».- Л. Гидрометеоиздат, 1980. С.15-18.
94. Марей А.Б., Бархударов Р.М., Новикова Н.Я. Глобальные выпадения цезия-137 и человек.-М., Атомиздат, 1974.- 168 с.
95. Маринич О.М. Українське Полісся.- К.: Рад.школа, 1962.- 163 с.
96. Медведєв В.В. Досвід застосування класифікаційної системи ФАО до ґрунтового покриву України // Вісник аграрної науки.1999.-№1-С.11-17.
97. Мельнийчук М.М. Антропогенна ерозія в аграрних системах Волині// Ве-лика Волинь : Минуле і сучасне.- Житомир, 1993. - С. 231-232.
98. Методичні вказівки для оцінки еколого-меліоративного стану осушених земель України.- К., 1995.- 30 с.
99. Методичні вказівки по оцінці екологічного стану на осушуваних землях.- К., 1993.- 30 с
100. Методичні вказівки по організації і проведенні моніторингу в гумідній зоні України / За ред. Алексеєвського В.Є., Бондаря О.І.- К., 1993.- 56 с.
101. Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану басейнів малих річок України (НТД 33-4759129-03-04-92), розроблене в УНД і ВЕП.- К., 1992.-50 с.
102. Методические рекомендации по проведению научно-исследовательских работ на осушительных системах для обоснования мелиоративно-экологического мониторинга и ведения мелиоративного кадастра.- Москва-Киев, 1992.- С.4-16.
103. Методические рекомендации по оценке экологической обстановки на осушенных землях.- К., 1991.- С.3-12.
104. Методическе рекомендации по геохимической оценке загрязнения территории городов химическими элементами.- М., 1982.- С. 5-11.
105. Методические рекомендации по проведению полевых и лабораторных исследований почв и растений при контроле загрязнения окружающей среды металлами.- М., 1981.- С.12-17.
106. Мережко А.И., Тилиенко И.И., Пасичный А.П. и др. Структурно-функциональные характеристики экосистем малых рек Украины и пути их оптимизации, 1988. - 84 с. Деп.в ВИНИТИ, № 4868-В 88.
107. Мережко А.И. Структура и характер взаимосвязи в основных компонентах экосистем бассейнов малых рек // Гидробиологический журнал.- 1985.-Т.21.- № 6-С.3-10.
108. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты.- М.: Мысль, 1973.- 222 с.
109. Мильков Ф.Н. К проблеме развития современных ландшафтных комплексом // Изв.ВГО, 1964.- Т.46.- Вып.1.- С.15-21.
110. Мильков Ф.Н. Антропогенное ландшафтоведение, предмет изучения и современное состояние // Вопросы географии.- М.: Мысль, 1977.- № 106.- С.11-27.
111. Минеев И.В., Гомонова Н.Ф., Зернова Г.М., Скворцова И.Н. Влияние длительного применения средств химизации на агрохимические и микробиологические свойства дерново-подзолистой почвы,// Агрохимия. М.: Наука, 1998.- 18-19 с.
112. Михели С.В. Прикладной ландшафтный анализ и его алгоритмизация (на примере агропроизводственной оценки ландшафтов пригородной зоны Киева ): Автореф. дисканд. геогр.наук. - Киев,1987.17с.
113. Мольчак Я.А. Формирование и расчет дождевого стока в усло