АКВАЛЬНІ І ВОДНО-БОЛОТНІ АНТРОПОГЕННІ ЛАНДШАФТИ ПОДІЛЛЯ : Аквальные и водно-болотные антропогенные ландшафты Подолья

Краткое описание

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

На правах рукопису

Хаєцький Григорій Сильвестрович

УДК: 911.375.5 (477.43.44)

Аквальні і водно-болотні антропогенні
ландшафти Поділля

11.00.11 конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Денисик Григорій Іванович,
доктор географічних наук, професор

Вінниця 2006

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

Розділ 1.

Природничі дослідження антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтів: теорія і методи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

1.1.

Аналіз попереднього досвіду вивчення аквальних і водно-болотних ландшафтів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

1.2.

Аквальні й водно-болотні антропогенні ландшафти: поняття та принципи їх виділення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14

1.3.

Просторово-часовий аналіз формування та розвитку аквальних та водно-болотних антропогенних ландшафтів Поділля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

18

1.4.

Методи досліджень аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів . . . . . . . . . . . . . .

25

Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

29

Розділ 2.

Cучасна структура і класифікація аквальних антропогенних ландшафтів Поділля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

32

2.1.

Ландшафти русел річок як палеоландшафтна основа сучасних аквальних антропогенних ландшафтів . . . . . . . . . . . . . . . .

32

2.2.

Внутрішньоаквальні антропогенні ландшафтні комплекси . . .

34

2.3.

Формування і стадії розвитку водосховищ Поділля . . . . . .

39

2.4.

Ландшафтна структура та внутрішньоаквальна неоднорідність водосховищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

48

2.5.

Специфіка ландшафтної структури ставків та їх типи . . . . .

53

2.6.

Канали, їх структура і класифікація . . . . . . . . . . . . . . . .

73

2.7.

Водойми натурального та антропогенного походження як ландшафти-аналоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

79

2.8.

Районування аквальних антропогенних ландшафтів Поділля . .

94

Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

99

Розділ 3.

Водно-болотні антропогенні ландшафти Поділля . . . . . . . . . . . .

102

3.1.

Формування та структура водно-болотних ландшафтних комплексів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

102

3.2.

Замулювання провідний чинник формування водно-болотних антропогенних ландшафтів . . . . . . . . . . . . . .

106

3.3.

Мілководдя як основа зародження водно-болотних антропогенних ландшафтів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

114

3.4.

Заростання ставків і водосховищ та його роль у виділенні водно-болотних ландшафтних комплексів . . . . . . . . . . .

122

3.5.

Водно-болотні антропогенні ландшафтні комплекси як перехідні екотони: особливості формування, розвитку та функціонування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

129

Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

142

Розділ 4.

Оптимізація та рекреаційне використання аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів Поділля . . . . . . . . . . . . .

144

4.1.

Шляхи рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів . . . . . . . . . . . . . .

144

4.2.

Оптимізація взаємодії аквальних і водно-болотних ландшафтів з ландшафтами суміжних територій . . . . . . . . . .

153

Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

167

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

169

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

172

Додаток А. Внутрішньоаквальні антропогенні ландшафти Поділля . . . . . . .

189

А.1.

Водно-суходільні антропогенні парадинамічні ландшафтні комплекси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

189

А.2.

Вплив суміжних ландшафтів на функціонування внутрішньоаквальних ландшафтних комплексів водо­сховищ і ставків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

203

А.3.

Динаміка внутрішньоаквальних антропогенних ланд­шафтних комплексів водойм . . . . . . . . . . . . . . . . . .

207

А.4.

Еволюційний розвиток внутрішньоаквальних антропо­генних ландшафтів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

214

Додаток Б. Водосховища Південного Бугу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

219

ВСТУП

Актуальність теми. Багатовікове, активне й різнобічне використання водних ресурсів Поділля призвело до повної трансформації річкової мережі, заміни її аквальними (водосховища, ставки, канали) та водно-болотними (перехідні екотони) ландшафтними комплексами. У структурі сучасних ландшафтів Поділля вони займають відповідно 1,7% та 0,6% території, і площі, особливо водно-болотних (земноводних), продовжують зростати. Дослідження аквальних антропогенних об’єктів проводять гідрологи та гідроекологи: вітчизняні (М.Д.Будз, Л.В.Ільїн, Л.Ф.Дарейко, Т.М.Дяченко, О.О.Мотузенко та ін.) і зарубіжні (А.Б.Авакян, В.Б.Богословський, С.Л.Вендров, Л.К.Давидов, В.М.Михайлов, Ю.М.Матарзін, В.П.Салтанкін, В.А.Широков та ін.); ландшафтознавці тільки розпочали вивчення аквальних антропогенних ландшафтних комплексів (Ф.М.Мільков, П.Г.Шищенко, Г.І.Денисик, В.С.Залєтаєв, К.А.Дроздов), але ще не приділено належної уваги водно-болотним антропогенним ландшафтам (ВБАЛ). Прийняття земельного (1992 р.), лісового (1994), водного (1995 р.) кодексів, ряду законів стосовно раціонального використання та охорони природи в Україні „Про природно-заповідний фонд України” (1991), „Про охорону навколишнього природного середовища” (1991), „Про екологічну експертизу” (1995) зумовило потребу в дослідженнях спрямованих на вивчення аквальних антропогенних ландшафтів (ААЛ) і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів особливо в таких щільно заселених регіонах, як Поділля. Потреба у вивченні аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів спричинена існуванням ряду актуальних проблем: подальше вдосконалення теоретико-методичних засад пізнання їх ландшафтної структури, взаємозв’язків антропогенних водних об’єктів із суміжними ландшафтними комплексами й формуванням нових парадинамічних систем (ААЛ прилеглі ландшафти). Це зумовило актуальність досліджень аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів, розробку заходів щодо їх оптимізації, раціонального використання й охорони.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження, є складовою науково-дослідної теми кафедри фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського Регіональне антропогенне ландшафтознавство: методологія, дослідження і практика” та загальноуніверситетської теми: Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток” (протокол №3 від 09.11.99). Матеріали дисертаційного дослідження використані при виконанні держбюджетної теми Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського: „Виготовлення наукового обґрунтування на створення регіонального ландшафтного парку „Мурафа” (2005р., номер держреєстрації 0306U003073).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідити чинники та закономірності трансформації натуральних (водних і наземних) ландшафтних комплексів Поділля в антропогенні аквальні та водно-болотні, особливості їх розвитку та функціонування для прогнозування змін у майбутньому.
Реалізація мети дослідження визначила послідовність виконання таких змістовно пов’язаних завдань:
- поглибити теоретичні засади та розробити найбільш прийнятну методику дослідження розвитку й функціонування аквальних та водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів;
- здійснити історико-ландшафтознавчий аналіз процесів формування і розвитку аквальних та водно-болотних антропогенних ландшафтів;
- визначити структуру аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів Поділля, провести їх класифікацію та районування, показати роль у функціонуванні сучасних антропогенних ландшафтів;
- встановити парадинамічні зв’язки між водними й суміжними ландшафтами, оцінити їх взаємовплив та функціональні особливості, прогнозувати динаміку змін у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів із суміжними терироріями;
- запропонувати ефективні шляхи оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів.
Об’єктом дослідження є аквальні і водно-болотні антропогенні ландшафти Поділля.
Предмет дослідження антропогенна трансформація натуральних водних ландшафтів в антропогенні та формування, динаміка, розвиток аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів, їх внутрішньо­генетичні та парадинамічні взаємозв’язки з ландшафтами суміжних територій.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: методи історико-археологічного та літературно-картографічного способів пізнання (для історико-ландшафтознав­чого аналізу розвитку аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля); методи теоретичного узагальнення, порівняльно-описовий та метод систематизації фактів (для розробки класифікації та районування аквальних та водно-болотних антропогенних ландшафтів, ландшафтів-аналогів); експедиційні, картографічні, а також методи аналогії, узагальнення, моделювання (для дослідження формування, динаміки й розвитку аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів, при вивченні їх структури та парадинамічних зв`язків).
Наукова новизна одержаних результатів:
- поглиблено теоретико-методологічні засади досліджень аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів;
- здійснено історико-ландшафтознавчий аналіз еволюції аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів, встановлено закономірності їх формування, розвитку і трансформації;
- проаналізовано структуру аквальних, внутрішньоаквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів, проведено їх класифікацію; проаналізовано розвиток аквальних ландшафтів-аналогів;
- вперше здійснено районування аквальних антропогенних ландшафтів Поділля;
- визначено рекреаційне навантаження на водні, водно-болотні і суміжні ландшафтні комплекси та запропоновано шляхи їх оптимізації.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень визначено величину антропогенного впливу на натуральні ландшафтні комплекси річкових долин, розкрито зв’язки між аквальними, водно-болотними і суміжними ландшафтними комплексами. Запропоновано конкретні заходи щодо оптимізації та рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів, які можуть бути використані при розробці управлінських рішень стосовно нормування антропогенних навантажень на ці ландшафтні комплекси та суміжні території.
Матеріали дисертаційного дослідження використані Вінницьким обласним товариством охорони природи при формуванні в межах наявної екомережі екологічних ядер і водосховищно-ставкових річково-долинних екокоридорів. Картосхеми ландшафтної структури водосховищ і ставків та їх водно-болотних комплексів використовуються Вінницьким обласним управлінням з меліорації і водного господарства при складанні проектів будівництва нових антропогенних водойм та реконструкції наявних, а також з метою оптимізації і відновлення ландшафтних комплексів річкових долин Вінницької області. Розроблені в дисертації теоретичні аспекти дослідження й зібраний фактичний матеріал використовуються у навчальному процесі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського при вивченні дисциплін Геоекологія”, Заповідна справа”, Ландшафтна екологія”, Соціоекологія”, Ландшафто­знавство”, Природнича географія Поділля”. Методику досліджень можна використати для оцінки стану і трансформації аквальних і водно-болотних ландшафтів інших регіонів. Також теоретико-практичні результати досліджень використані в дослідженнях держбюджетної теми Вінницького державного педагогічного університету при розробці наукового обґрунтування для створення регіонального ландшафтного парку „Мурафа”.
Особистий внесок здобувача. Робота є результатом самостійних досліджень, проведених у 1999-2005 роках. Здобувач проаналізував та систематизував зібраний матеріал, розробив карти й картосхеми, удосконалив і доповнив ряд теоретико-методологічних аспектів дослідження ААЛ та ВБАЛ, провів історико-ландшафтознавчий аналіз процесів формування й розвитку аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів Поділля, дослідив їх сучасну ландшафтну структуру та парадинамічні зв’язки між ними й суміжними ландшафтами.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні, методологічні та прикладні результати досліджень доповідалися на Всеукраїнській науковій конференції Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ ст.” Київ, 1999; Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть”. Київ, 2000; Міжнародній науково-методологічній конференції Ландшафт як основа науки. Проблеми постнекласичних методологій”. Вінниця, 2000; Міжнародній науковій конференції Буття ландшафту та буття в ландшафті”. Київ, 2001; Міжнародній науково-практичній конференції Регіональні геоекологічні проблеми Укра­їни”.Київ, 2002; Всеукраїнській науково-практичній конференції Екологічні дослідження річкових басейнів Лівобережної України”. Суми, 2002; Третіх міжнародних читаннях (конференція), присвячених 85-річчю з дня народження Ф.М.Мількова, Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях” Вінниця, 2003; Міжнародній науковій конференції „Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону”. Чернівці, 2005; звітних конференціях професорсько-викладацького складу Вінницького держав­ного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в 1999-2005 рр.
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, з них 7 статей у виданнях, які рекомендовані ВАК України, 1 у спільній монографії колективу викладачів кафедри фізичної географії ВДПУ (0,5 д.а.), 6 у матеріалах конференцій. Загальний обсяг наукових праць становить 5,3 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел (231 позиція), 2 додатки, містить 53 рисунки, 5 таблиць. Повний обсяг роботи 219 сторінок, з них 150 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На основі просторово-часового аналізу взаємодії людини з натуральними водними ландшафтними комплексами встановлено, що зарегулювання річок Поділля призвело до суттєвої трансформації їх русел і заплав. Це виявилося через зміну: а)режиму поверхневого стоку; б)рівня ґрунтових вод; в)ґрунтово-рослинного покриву; г)мікроклімату суміжних територій тощо. Регіональні особливості форм, розмірів і глибин ставків та водосховищ залежать, переважно, від орографічних умов територій регіону й особливостей будівництва антропогенних водойм. Трансформація натуральних аквальних ландшафтів в антропогенні ландшафтні комплекси становить на Поділлі від 60 до 80%, а в окремих випадках до 90-95%. Постійно зростаючий процес замулювання й заростання ставків і водосховищ призвів до втрати їх водного об’єму в середньому на 5060%, а окремих ставків на 95-97%.
2. Історико-ландшафтознавчий аналіз дає змогу зробити висновок про те, що у формуванні і розвитку аквальних антропогенних ландшафтів доцільно виділяти п’ять етапів: початковий (ІІтис. до н.е. ХІV ст.), ранній (ХVХVІІІ ст.), новий (ХІХ початок ХХ ст.), новітній (50-ті80-ті роки ХХ ст.) і сучасний (90-ті роки ХХ ст. початок ХХІ ст.). Протягом першого етапу створювалися загати, ставки, канали, що призвело до корінної зміни ландшафтної структури окремих ділянок річок та їх заплав. Ці ландшафтні комплекси, але значно активніше та на більших площах, формувалися під час другого і третього етапів. Найінтенсивнішим був процес формування аквальних антропогенних ландшафтів, особливо водно-болотних, на четвертому етапі. П’ятий етап, який триває і донині, визначається стабілізацією і деяким послабленням розвитку ААЛ, але інтенсивним формуванням ВБАЛ.
3. Ставки Поділля належать до заплавного, руслового, схилового та вододільного типів місцевостей. Розташування та приуроченість ставків до відповідного типу місцевостей визначає їх ландшафтну структуру, особливості розвитку та функціонування. Будівництво в долинах річок ставків призвело до формування ставково-заплавного типу місцевостей, який є поширеним серед антропогенних ландшафтів регіону. До корінної перебудови ландшафтної структури річкових долин (річищ та заплав) призвело також будівництво річкових та заплавних каналів. Результатом дослідження є складені картосхеми, відновленої і сучасної ландшафтних структур заплав річкових долин, ставків і суміжних ландшафтних комплексів, запропонована класифікація ААЛ та їх районування. Окрім водосховищ, ставків і каналів, на Поділлі сформувалась група похідних аквальних ландшафтів, що виникли у місцях кар’єрних виробок, антропогенному карсті та відстійники, які розглядаються як ландшафти-аналоги натуральних озер. Їх різне походження визначає не тільки морфологічні й морфометричні ознаки, але й процеси, які проходять у водоймах: гідродинамічні, гідрофізичні, гідрохімічні, гідробіологічні та гідроекологічні. В основі складеної класифікації ландшафтів-аналогів лежать їх генетичні особливості.
4. Внутрішньоаквальна ландшафтна структура ставків і водосховищ Поділля залежать від рельєфу дна затопленої території та специфіки суміжних ландшафтів. Вони визначають внутрішню диференціацію ландшафтних комплексів водойм і характер функціонування внутрішньоаквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів. Цим також визначаються нормальний (середній), повільний або прискорений темпи замулювання, заростання ставків і водосховищ. Кожна стадія еволюції водойм, їх внутрішньоаквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів, характеризується певним співвідношенням глибоководь і мілководь та відповідною структурою.Аквальні і водно-болотні антропогенні ландшафтні комплекси Поділля сформувались на основі і в межах існуючих натуральних ландшафтів, внаслідок чого з’явилася нова мережа антропогенних меж, що представлена у вигляді складних ландшафтних структур водно-болотних екотонів, розвиток яких базується на парадинамічних зв’язках з прилеглими ландшафтами. Із зростанням антропогенного навантаження на аквальні ландшафти, припиненням експлуатації ставків і меліоративних каналів виявлена чітка тенденція до збільшення площ ВБАЛ. Занесення і замулювання ставків, водосховищ та інших антропогенних водних об’єктів призводять до формування мілководних ландшафтних комплексів, які є основою функціонування та розвитку водно-болотних антропогенних ландшафтів. Водно-болотна рослинність індикатор виділення ВБАЛ; вона визначає їх існування та еволюційний розвиток.
5. Аквальні і водно-болотні антропогенні ландшафтні комплекси, інженерно-технічні споруди, внаслідок прояву речовинно-енергетичних потоків з ландшафтами суміжних територій формують єдиний водно-суходільний антропогенний парадинамічний ландшафтний комплекс (ВСАПДЛК). ВСАПДЛК функціонує завдяки прямим і зворотним зв’язкам між антропогенними водоймами і ландшафтами суміжних територій. Встановлено, що від активності прямих зв’язків залежить ступінь трансформації натуральних аквальних ландшафтних комплексів в антропогенні. Зворотні зв’язки залежать від стану ландшафтів суміжних територій, що впливає на функціонування, розвиток аквальних, внутрішньоаквальних, водно-болотних ландшафтів Поділля. Функціонування, динамічні процеси і розвиток ВСАПДЛК визначають рівень і час трансформації ВАЛ та ВБАЛ у ландшафтні комплекси суходолу.
6. Оптимальний розвиток аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтів може бути забезпечений при врахуванні умов їх функціонування як рекреаційних ландшафтних комплексів, а також при формуванні єдиної системи природоохоронних об’єктів Поділля і заходів, які б поєднали між собою напрями оптимізації досліджуваних ландшафтів натурального й антропогенного походження. Оптимізація процесів взаємодії ВАЛ і ВБАЛ із ландшафтними комплексами суміжних територій можлива завдяки науково обґрунтованому пошуку збалансованого співіснування між ними, їх сумісною охороною та поліпшенням завдяки застосуванню запропонованих заходів.

список використаних джерел

1. АвакянА.Б., МатарзинЮ.М. Водохранилища и их народнохозяйственное значение. Учебное пособие по спецкурсу Гидрология водохранилищ”. Пермь:ПГУ, 1977. 87с.
2. АвакянА.Б., СалтанкинВ.П. Вопросы акваториального районирования и планирования на примере Волжского бассейна (Материалы Всесоюзной научной конференции по проблемам комплексного использования и охраны водных ресурсов бассейна Волги). Пермь:Изд-во ПГУ, 1975. Вып.1. 182с.
3. АвакянА.Б., СалтанкинВ.П., ШироковВ.А. Водохранилища. М.:Мысль, 1987. 323с.
4. АвакянА.Б., ШироковВ.М. Комплексное исследование и охрана водных ресурсов. М.:Изд-воУниверситетское”, 1990. 240с.
5. АлександроваТ.Д. Понятия и термины в ландшафтоведении. М.: АНУССР. Ин-т географии, 1986. 111с.
6. Антропогенные изменения стока малых рек Украины и их учет при водохозяйственном планировании/БышовецЛ.Б., МолодыхВ.П., Кочу­бейС.Г. и др. Труды V Всесоюзного гидрологического съезда. Л.:Гидрометеоиздат, 1990. Т.4. С.613-619.
7. АрмандД.Л. Наука о ландшафте. М.:Мысль, 1975. 287с.
8. БабичМ.Я., ВишневськийВ.І. Водогосподарське використання великих річок України// Меліорація і водне господарство. 1996. Вип.82. С.65-76.
9. БакановА.Н. Основы физико-географического районирования/Труды Института биологии внутренних водоёмов. М.: Наука, 1990. Вып. 62. С. 15-40.
10. БарановИ.В. Лимнологические типы озер. Л.:Гидрометеоиздат, 1962. 276с.
11. БарышниковН.Б. Антропогенное воздействие на русловые процессы. Л.:Гидрометеоиздат, 1990. С.24.
12. БергЛ.С. Фации, географические аспекты и географические зоны//Изв. ВГО, 1945. Вып.3. Т.77. С.162-164.
13. БережнойА.В., ГригорьевскаяА.Я., ДвуреченскийВ.Н. Ландшафтные экотоны и их разнообразие в Среднерусской лесостепи//Вестник Воронежского гос. ун-та. Серия: География и геоэкология. Воронеж, 2000. №4. С.30-33.
14. БеручашвилиН.Л. Четыре измерения ландшафта. М.:Мысль, 1986. 182с.
15. БеручашвилиН.Л. Геофизика ландшафта. М.:Высшая школа, 1990. 287с.
16. БеручашвилиН.Л., ЖучковаВ.К. Методы комплексных физико-географиче­ских исследований. Учебник. М.:Изд. МГУ, 1997. 320 с.
17. БируляО.К. Річка Бог та її сточище. Вінниця, 1928. 94с.
18. БочМ.С., МазингВ.В. Экосистемы болот СССР. Л.:Наука, 1979. 187с.
19. БогдановД.В. Региональная физическая география Мирового океана. М.:Мысль, 1985. 176с.
20. БогословскийБ.В., МуравейскийС.Д. Очерки по озероведению. М.: Изд-во МГУ, 1955. 175с.
21. БогословскийБ.В. Озероведение. М.: Изд-воМГУ, 1960. 335с.
22. БогословскийБ.В. Основы гидрологии суши. Реки, озера, водохранилища. Минск:Изд-во БГУ, 1974. 214с.
23. БогословскийБ.В., МатарзинЮ.М. и др. Гидродинамические процессы в водохранилищах. Пермь, ПГУ, 1977. 87с.
24. БогословскийБ.В. Водный баланс и термика озер и водохранилищ. Л.:ЛПИ, 1979. 71с.
25. БогословскийБ.В., МатарзинЮ.М. и др. Формирование водохранилищ и их влияние на природу и хозяйство. Пермь, ЛПИ, 1981. 92с.
26. БогословскийБ.В. Донные отложения, берега и биологические особенности озер и водохранилищ. Л.:ЛПИ, 1982. 83с.
27. БолотовГ.И., СушковА.И. Осадконакопление в Воронежском водохрани­лище// Экология и охрана природы города Воронежа. Мат. докл. и выступл. науч.-практ. конф. Воронеж, 1990. С.90-91.
28. БолотовГ.И., СтародубцевВ.С. Особенности баланса взвешенных веществ в системе Воронежского водохранилища и интенсивность его заиления// Воронеж. Вестник Воронежского университета. Серия:Геология. 1996. №2. С.71-73.
29. БопланГ.Л. Описание Украины. Мемуары, относящиеся к истории Южной России. К.: Б.И., 1896. Ч.1. С.289-388.
30. БуторинН.В., СмирновН.П. О принципах районирования водохранилищ// Уч. записки Пермского гос. университета. 1974. №330. С.98-112.
31. БуторинН.В. Особенности гидрологических процессов в мелководных зонах равнинных водохранилищ// Водные ресурсы. 1986. №2. С.3-10.
32. ВендровС.Л. О русловых процессах на больших водохранилищах// Русловые процессы. М.:Изд-во АН СССР, 1958. С.228-248.
33. ВендровС.Л., ДьяконовН.Н. Водохранилища и окружающая природная среда. М.:Наука, 1976. С.102-108.
34. ВендровС.Л. Проблемы преобразования речных систем СССР. Л.:Гидрометеоиздат, 1979. 236с.
35. ВикторовВ.С., Ремизова Л.А. Индикационная геоботаника. М.:Изд-во МГУ, 1988. С.103-112.
36. ВишневскийВ.И., КулачинскаяЛ.Н. Твердый сток малых рек Украины// Мелиорация и водное хозяйство. 1992. Вып.76. С.78-88.
37. ВишневскийВ.И. Об изменении в твердом стоке Днестра и заселении Дубоссарского водохранилища// Мелиорация и водное хозяйство. 1993. Вып.78. С.36-41.
38. ВишневськийВ.І. Про стан малих річок України//Меліорація і водне господарство. 1994. Вип.80. С.47-58.
39. ВишневськийВ.І., ПадунМ.М. Гідроекологічні проблеми України// Вісник Київського університету. Сер.:Географія. 1994. Вип.40. С.14-22.
40. ВишневськийВ.І. Річки і водойми України. Стан і використання. К.:Віпол, 2000. 376с.
41. ВишневськийВ.І. Транспортування і осаджування наносів у рівнинних річках// Наукові праці Укр.НДГМІ. 2000. Вип.248. С.91-99.
42. Влияние хозяйственной деятельности на сезонный и годовой сток Днепра// Тр. Укр.НИГМИ. 1976. Вып.149. С. 106-120.
43. Водне господарство України/ За ред. ЯцикаА.В., ХорєваВ.М. К.:Генеза, 2000. 456с.
44. Водний кодекс України. К.:Астрея, 1995. 60с.
45. ВодогрецкийВ.Е. Антропогенные изменения стока малых рек. Л.:Гидрометеоиздат, 1990. 176с.
46. Водохранилища и их воздействие на окружающую среду/А.Б.Авакян, Ю.М.Матарзин, В.П.Салтанкин и др. М.:Наука, 1986. 366с.
47. Водохозяйственное строительство на малых реках/ Под ред. В.Р.Булдея. К.: Будівельник, 1947. 192с.
48. Водохранилища мира/А.Б.Авакян, В.А.Широков, В.П.Салтанкин и др. М.:Наука, 1979, 284с.
49. Водохранилища Белоруссии: природные особенности и взаимодействие с окружающей средой/Под ред. В.М.Широкова. Минск: Изд-во Универ­ситетское”, 1991. 207с.
50. ВоловикВ.М. Ландшафтознавчий аналіз рекреаційних умов та ресурсів Східного Поділля: Дис. канд. геогр. Наук: 11.00. 01. 1996. 198с.
51. Вопросы гидробиологии болот/Под ред. С.М.Новикова. Л.: Гидро­метеоиздат, 1988. 152с.
52. ВоробьевГ.А. Ландшафтная топология малых озер и возможности их хозяйственного использования (На примере западной части Вологодской области). Автореф. на соиск. уч. степ. канд.ггеогр.нук: 11.00.01./ Ленинград, 1974. 15с.
53. ВоропайЛ.И. Роль антропогенного фактора в развитии географической оболочки. Черновцы:ЧГУ, 1975. 74с.
54. ВоропайЛ.И., КуницяМ.М. Селитебные геосистемы физико-географиче­ских районов Подолии. Черновцы:ЧГУ, 1982. 90с.
55. ВронскийВ.А., ФедороваР.В. Новые аспекты изучения и использования озерных отложений // География и природные ресурсы. Новосибирск. 1987. №2. С.135-141.
56. ГаккельЯ.Я. Материковый склон как географическая зона Северного Ледовитого океана// Изв.ВГО, 1957. Вып.6. Т.89. С.493-507.
57. ГембельА.В. Общая география Мирового океана. М.: Наука, ‑ 1979. 215с.
58. Гидрологические процессы в реках, водохранилищах и окраинных морях// Сб. научн. тр. АНСССР. Ин-т водных проблем / Отв. ред. В.К.Дебальский, В.М.Котков. М.:Наука, 1989. 238с.
59. Гидрологические характеристики водохранилищ Днепровского каскада (заключительный отчет). К.:НГБ АНУССР, 1980. 351с.
60. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ/ ДенисоваА.Н., ТимченкоВ.М., НахшинаЕ.П. и др. К.:Наукова думка, 1989. 216с.
61. ГолосовВ.Н. Влияние антропогенных факторов на сток наносов рек бассейна Оки// География и природные ресурсы. №3. 1989. с.46-50.
62. ГолубинЮ.Г. Ставкове господарство в басейні Південного Бугу// Вісник метеорології та гідрології. К., 1937. №4. С.34-41.
63. ГончаровВ.Н. Динамика русловых потоков. Л.:Гидрометеоиздат, 1962. 367с.
64. ГригораІ.М. Болота водозбору нижньої течії р.Стиру в межах УкраїнськоїРСР. К., 1958. 39с.
65. ГриневецькийВ.Т. Короткий історико-агрогеографічний аналіз меліорацій, здійснених за роки Радянської влади (на прикладі поліських районів України)//Географічні дослідження на Україні. К.:Наукова думка. 1971. №3. С.49-57.
66. ГудзевичА.Г. Динаміка техногенних ландшафтів Поділля: Дис. канд. геогр. наук: 11.00.11./ Львів, 1996. 360с.
67. ГурьяноваЕ.Ф. Теоретические основы составления карт подводных ландшафтов//Вопросы биостратиграфии континентальных толщ. М.:Наука, 1959. С.35-49.
68. ДавыдовЛ.К., ДмитриеваА.А., КонкинаН.Г. Общая гидрология. Л.: Гидрометеоиздат, 1973. С.336-410.
69. ДенисенковВ.П. Основы болотоведения: Учебное пособие / С-Пб: Санкт-Петербургский гос. ун-т, 2000. 224с.
70. ДенисикГ.И. Техногенные ландшафты Подолья, их структура, классификация и рациональное использование: Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.11/ К., 1984. 18с.
71. ДенисикГ.И. Речные ландшафты Юго-Запада СССР// География и природные ресурсы. Новосибирск:Изд-во Наука” Сибирское отделение АН СССР, 1985. С.89-94.
72. Денисик Г.И. Поймы малых рек правобережной Украины: Освоение и современное состояние// География и природные ресурсы. 1988. №2. с.56-60.
73. ДенисикГ.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. Вінниця:Арбат, 1998. 289с.
74. ДенисикГ.І. Природнича географія Поділля. Вінниця:ЕкоБізнесЦентр, 1998. С.67-74.
75. ДенисикГ.І., ЛюбченкоВ.Є. Подільське Побужжя. Серія: Земля Подільська. Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1999. С.34.
76. ДєєвД.С., КлименкоМ.О. Основні системи класифікації водно-болотних угідь// Наукові записки Вінницького педінуверситету. Серія:Географія. Вип.7. 2004. С.21-29.
77. Дітер Гайнріх, Манфред Гергт Екологія: Пер. з нім. К.:Знання-прес, 2001. С.116-120.
78. ДобровА.И. Взаимодействие мелиоративных систем с ландшафтами (на примере прудов и водохранилищ воронежской области). Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.11/ Воронеж, 1998. 20 с.
79. ДобровА.И. Структура и классификация аквальных ландшафтов, водохранилищ и прудов Воронежской области//География на рубеже веков: проблемы регионального развития. Мат. междунар. научн. конф. 22-25сентября1999года. Курск, 1999. Т.II. С.56-59.
80. ДроздовК.А. Пруды и водохранилища черноземной области как антропогенные ландшафтные комплексы (урочища и группы урочищ)// Научные записки Воронежского отдела Географического общества СССР. Воронеж:Изд-воВГУ, 1974. С.36-46.
81. ДроздовК.А. Водные антропогенные ландшафты//Каменная степь: Лесоаграрные ландшафты. Воронеж:Изд-воВГУ, 1992. С.144-157.
82. Дубняк С.С. Гідродинаміка мілководь дніпровських водосховищ, її екологічна роль. Дис. канд. геогр. наук: 11.00.07. К., 1997. 187с.
83. ДутчакМ.В. Природно-територіальні комплекси Дністровської долинно-річкової системи в межах Середнього Придністров’я, їх зміни під впливом гідротехнічної системи: Дис. канд. геогр. наук:11.00.01 Ч., 1994. 181с.
84. ДьяконовК.Н., АношкоВ.С. Мелиоративная география: Учебное пособие для студентов ВУЗов. М.:Изд-во МГУ, 1955. 252с.
85. Дьяконов К.Н. Ландшафтные исследования в районах влияния водохранилищ//Изв. АН СССР. Сер: География 1965. №5. С. 50-54.
86. ДьяченкоТ.Н. Изменение высшей водной растительности придунайских лиманов при усилении антропогенного воздействия// Гидробиологический журнал. 1993. №6. Т.29. С.12-17.
87. Екологічне оздоровлення Дніпра/ШевчукВ., МазуркевичО., Навроць­кийВ. та ін. К.:Геопринт, 2001. 267с.
88. ЕлинаГ.А. Многоликие болота. Л.:Наука, 1987. 191с.
89. ЕмельяновА.Г. Ландшафтно-экологические основы природопользования. Тверь, 1992. 92с.
90. ЗабелинИ.М. Теория физической географии. М., 1959. 303с.
91. ЗаболоцкийИ.Н. Структура и динамика водно-болотных экотонных систем дельты реки Или// Экотоны в биосфере. М.:РАСХН, 1997. С.177-185.
92. ЗавриевВ.Г., ГалайН.П. О многообразии физико-географических связей// Вестник Белорусского гос. ун-та. Сер.2. 1973. №3. С.52.
93. ЗакорчевнаН. Еколого-економічна оцінка водогосподарського комплексу Південного Бугу// Водне господарство України. 1998. №5-6. С.25-30.
94. ЗалетаевВ.С. Структурная организация экотонов в контексте управления// Эко­тоны в биосфере. Под ред. проф. В.С.Залетаева. М.:РАСХН, 1997. С.11-19.
95. ЗалетаевВ.С., СтефанковЛ.И. Изменение экосистем в зонах влияния водохранилищ в поймах рек Волги и Южного Буга// Экосистемы речных пойм: структура, динамика, ресурсный потенциал, проблемы охраны. М.:РАСХН, 1997. С.118-174.
96. ЗеровМ.М. Вища водна рослинність заплавних водойм верхнього і середнього Дніпра. Праці Інституту гідробіології АНУССР. 1941. №20. С.88-114.
97. ЗеровН.Н. Формирование растительности и зарастание водохранилищ Днепровского каскада. К.:Наукова думка, 1976. 141с.
98. ИвановК.Е. Гидрология болот (Учебное пособие для геогр. фак. гос. ун-тов и гидрометеорологических ин-тов). Л.:Гидрометеоиздат. 1953. 300с.
99. ИвановК.Е. Водообмен в болотных ландшафтах. Л.:Гидрометеоиздат, 1975. 280с.
100. ІльїнЛ.В., МольчакЯ.О. Озера Волині: лімно-географічна характеристика. Луцьк:Надстир’я, 2000. 138с.
101. ИсаченкоА.Г. Представление о геосистеме в современной физической географии//Известия Всесоюзного Географического общества. 1981. Вып.4. Т.1143. С.297-306.
102. ИсаченкоА.Г. Состояние ландшафта как синтез состояния элементарных природно-территориальных комплексов//Изв. Всесоюзн. Геогр. об-ва. 1985. Т.117. Вып.3. С.193-200.
103. ИсаченкоА.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирова­ние. М.:Высшая школа, 1991. 336с.
104. Использование и охрана малых рек/АльферовичА.Н., ДроздВ.В., ПлужниковВ.Н. и др. Минск:Урожай, 1989. 152с.
105. КазмирукВ.Д. О роли мелководий различных типов в определении качества воды рек и водоемов//Мат. междунар. конгр. Вода: экология и технология”. М.:Наука, 1994. С.158-162.
106. КалесникС.В. Общие географические закономерности Земли. М.:Мысль, 1955. С.283.
107. КалесникС.В. Основы общего землеведения. М.:Учпедгиз, 1955. 472с.
108. КарнауховаГ.А. Данные отложения Братского Водохранилища// География и природные ресурсы. 1987. №1. С.180-182.
109. Каскад Днепровских водохранилищ/Под ред. М.С.Каганера. Л.: Гидро­метеоиздат, 1976. 348с.
110. КацН.Я. Типы болот СССР и Западной Европы и их географическое распространение. М.:Полиграфкнига, 1948. 296с.
111. Кирилюк М.І. Водний баланс і якісний стан водних ресурсів Українських Карпат: Навч. посіб. Чернівці.: Рута, 2001. 246 с.
112. КирюшкинВ.Н. Формирование и развитие болотных систем. Л.:Наука, 1980. 87с.
113. КлюеваВ.А. Методика изучения процессов переработки берегов и дна крупных равнинных водохранилищ и дренажа в условиях Сибири. Новосибирск:Наука. 1968. С.20-28.
114. КовальчукН.П. Экологические проблемы мелиоративного воздействия на малые реки и их бассейны. Экологические и экономические аспекты мелиорации. Т.1. Таллин, 1988. С.174-176.
115. КовальчукІ.П., КагановЯ., СливкаР. Прикладна гідроекологія. Львів:ЛНУ, 2000. 228с.
116. КореляковаИ.Л. Растительность Кременчугского водохранилища. К.:Наукова думка, 1977. С.198.
117. КороткевичП.Г. К вопросу использования водоочистных свойств тростника обыкновенного// Водные ресурсы. 1976. №5. С.191-197.
118. КрауклисА.А. Динамика геосистем на ландшафтных картах// Известия Всесоюзного Географического общества. 1981. Вып.3. Т.117. С.192-200.
119. КукурудзаС.І. Гідроекологічні проблеми суходолу. Львів, 1999. С.48-51.
120. КупецкийВ.Н. О морских ландшафтах в Арктике// Изв.ВГО, 1961. Вып.4. Т.93. С.304-311.
121. Ландшафт и воды/ Сб. статей. Под ред. С.А.Ковалева. М.:Мысль, 1976. 194с.
122. ЛеонтьевО.К. Дно океана. М.:Мысль, 1960. 320с.
123. ЛеонтьевО.К. Основы физической географии Мирового океана. М., 1974. С.288.
124. ЛеонтьевО.К. Физическая география Мирового океана. М., 1982. С.200.
125. ЛогиновВ.Ф., КалининМ.Ю., ИконниковВ.Ф. Современное антропогенное воздействие на водные ресурсы Белоруссии. Минск:Полибиг, 2000. 284с.
126. ЛукинаЛ.Ф., СмирноваН.Н. Физиология высших водных растений. К.:Наукова думка, 1988. 188с.
127. ЛымаревВ.И. Основные проблемы физической географии океана. М.:Мысль, 1978. 248.
128. МаксимовичН.И. Днепр и его бассейн. К., 1901. 370с.
129. Малі річки України. Довідник/ За ред. ЯцикаА.В. К.:Урожай, 1991. С.91-240.
130. МамайИ.И. Состояние природных территориальных комплексов// Вопросы географии. Ландшафтоведение:Теория и практика. М.:Изд-во МГУ, 1982. Сб.121. С.22-38.
131. МамайИ.И. Динамика ландшафтов (Методы изучения). М.:Изд-воМГУ, 1992. С.108-112.
132. МатарзинЮ.М., БогословскийБ.Б., МацкевичИ.К. Специфика водохранилищ и их морфометрия. Пермь:ПГУ, 1977. 67с.
133. МатарзинЮ.М., НовосельскийЮ.И. Гидролого-геоморфологическое районирование равнинных водохранилищ долинного типа// Водные ресурсы. 1983. №3. С.84-94.
134. МатарзинЮ.М. и др. Гидрология водохранилищ (гидрологические особенности формирования и качества воды). Учебное пособие. Пермь, 1987. 95с.
135. Мелиорацияи водное хозяйство в Украинской ССР. К.:Реклама, 1985. 72с.
136.