ЕКОЛОГО – ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (на прикладі Луганської області) : ЭКОЛОГО - ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ПРОМЫШЛЕННЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ (на примере Луганской области)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БЄЛОУСОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 911.52; 51.4;910.001(911.0+528.9)

ЕКОЛОГО ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
(на прикладі Луганської області)

11.00.11 конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
заслужений діяч науки і техніки,
член-кореспондент АПН України,
доктор географічних наук, професор
Шищенко П.Г.

КИЇВ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи еколого-географічного аналізу та оцінювання території 10
1.1. Систематизація і оцінка досвіду еколого-географічних
досліджень 10
1.2. Природно-антропогенні геосистеми як об’єкт дослідження 17
1.3. Концепція еколого-географічного підходу до вивчення та
аналізу окремих територій 24
1.4. Історія регіональних ландшафтно-географічних
досліджень 34
Висновки до розділу 1 41
РОЗДІЛ 2. Методичні аспекти еколого-географічного аналізу
території дослідження 44
2.1. Методичні підходи до еколого-географічного районування
території 44
2.2. Антропогенна перетвореність геосистем як наслідок
техногенного навантаження 46
2.3. Методика комплексного еколого-географічного аналізу
території 55
Висновки до розділу 2 60
рОЗДІЛ 3. Структура та особливості регіонального
природокористування території Луганської області 62
3.1. Промислове природокористування 65
3.1.1. Вплив гірничо-промислових комплексів на стан
природного середовища Луганщини 68
3.1.2. Несприятливі природні процеси, пов’язані з видобутком
корисних копалин 75
3.1.3. Екологічно небезпечні об’єкти Луганської області 85
3.2. Сільськогосподарське природокористування 90
3.2.1. Земельні ресурси: сучасна структура та використання
земельного фонду Луганської області 93
3.2.2. Агроекологічна характеристика земельних ресурсів 113
3.3. Сучасна водогосподарська ситуація в області та
проблеми водокористування 117
3.4. Урбанізаційне природокористування 122
3.4.1. Міські природно-техногенні системи Луганської
області 124
3.4.2. Екологічні проблеми промислових міст області 127
3.5. Мережа об’єктів природно-заповідного фонду області 130
3.6. Вплив факторів навколишнього середовища на здоров’я
населення 136
Висновки до розділу 3 139
РОЗДІЛ 4. Оптимізація системи природокористування
Луганської області 143
4.1. Комплексна еколого-географічна оцінка Луганської
області 143
4.2. Еколого-географічне районування території Луганської
області 149
4.3. Моніторинг природокористування на території області 155
4.4 Природоохоронні програми Луганської області 168
Висновки до розділу 4 171
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 180
ДОДАТОК А 197
ДОДАТОК Б 201
ДОДАТОК В 203
ДОДАТОК Г 204

ВСТУП

Актуальність теми. Специфічною особливістю сьогодення України є зростання негативного впливу соціально-економічних факторів при одночасному спаді виробництва у формуванні екологічної ситуації в регіонах, зокрема на території Луганщини. За таких умов особливого значення набуває вивчення механізмів функціонування та динаміки геосистем, закономірностей їх змін в результаті посиленого антропогенного тиску. Рівень впливу людського суспільства на природне середовище настільки збільшився, що зворотній вплив зміненої природи на людину став загрозливо небезпечним. Необхідність вирішення цих та інших проблем згаданого напрямку на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях передбачає пошук таких форм оптимізації взаємодії суспільства і природи, які б не призводили до руйнування інтегративної геосистеми „природа суспільство”. На перше місце у сучасному природокористуванні виходять комплексні питання охорони природи й раціонального використання природних ресурсів. Актуальними є такі дослідження у гірничовидобувних регіонах, де зростання площі техногенних ландшафтів настільки загострило проблеми природокористування, що подальший їх розвиток вже не може здійснюватись без урахування еколого-географічної ситуації, яка склалася.
Особливо показовим це виявляється для Луганської області, яка характеризується різноманітними ландшафтними умовами, тривалим господарським промисловим освоєнням, слабкою вивченістю просторових особливостей антропогенних змін ландшафтних комплексів, підвищеним рівнем забруднення ґрунтових вод, атмосферного басейну тощо. А уповільнену саморегуляцію техногенних ландшафтів, а в ряді випадків навіть повне припинення їх відновних функцій через винесення на денну поверхн токсичних порід можна подолати тільки в результаті застосування різноманітних оптимізаційних заходів.

Пізнання специфіки регіональних структур техногенних ландшафтів, загальних закономірностей функціонування, ролі природних і техногенних факторів в їх становленні, а також виявлення сутності просторово-часової динаміки й обґрунтування зон опосередкованого впливу техногенних ландшафтів на сусідні території відкриває перспективи для: 1) формування нових підходів до створення теоретичних основ взаємодії суспільства та природи; 2) конструювання геогірськотехнічних систем із заданими якостями; 3) прогнозування можливостей потенціалу самовідновлення природи в умовах потужного техногенного впливу; 4) збалансованого регулювання процесів використання і відновлення природних ресурсів у гірничовидобувних районах; 5) виявлення та застосування принципів типізації, районування й складання картографічних моделей техногенних комплексів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалось у рамках приоритетного напрямку розвитку науки у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка та наукової роботи кафедри географії „Природа Донецького басейну і проблеми її раціонального використання” (протокол № 6 від 28.01.2000 р.).
Мета і завдання роботи. Метою роботи є поглиблення теоретико-методологічних положень та методичних прийомів, а також здійснення еколого-географічного аналізу промислових регіонів (на прикладі території Луганської області).
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
1) обґрунтувати теоретико-методологічні аспекти еколого-географічного аналізу промислових регіонів;
2) виявити чинники й оцінити наслідки несприятливих природних і техногенних процесів та їх вплив на окремі природні компоненти і геосистеми в межах досліджуваного регіону;
3) здійснити аналіз екологічної ситуації, що склалася внаслідок інтенсивного природокористування;

4) здійснити еколого-географічне районування території та обґрунтувати систему оптимізаційних заходів, спрямованих на зменшення екологічної небезпеки, стабілізацію та підвищення ефективності природокористування на Луганщині.
Об’єктом дисертаційного дослідження є різнорангові еколого-географічні системи Луганської області, трансформовані під впливом господарської діяльності людини. Предметом дослідження ступень антропогенної зміненості або перетвореності природних комплексів досліджуваної території, оптимізаційні відносини між природними ресурсами й умовами життя суспільства, його соціально-економічним розвитком, прагненням зберегти та відновити природне середовище.
Методи дослідження та використані матеріали. Дисертаційне дослідження базується на методології конструктивної географії, ландшафтознавства та геоекології, оптимізації взаємодії суспільства і природи, концепції антропогенного ландшафтознавства з використанням методів: первинного збору та обробки інформації про еколого-географічні особливості території; екологічний, географічний, системний, геосистемний, ландшафтний, ландшафтно-геофізичний, ландшафтно-геохімічний, еколого-геохімічний, біохімічний, медико-географічний, геоінформаційний; а також просторового моделювання й дрібномасштабного картографування (1:2 000 000) компонентів ландшафтів, їх екологічних характеристик, потенціалу стійкості та еколого-географічного районування й застосування системи оптимізаційних заходів; комп’ютерного моделювання (обробки і зображення аналітичної інформації за допомогою програм MapInfo Professional 7.0 CSP, Microsoft Exel); порівняльно-географічного, розрахунково-аналітичного та математичної статистики (факторного аналізу, аналізу рядів динаміки, індексного та інтеграційного методу) визначення антропогенної перетвореності ландшафтів та величини техногенного навантаження на природне середовище; табличного та графоаналітичного представлення результатів.
Інформаційну базу дослідження складають звітні та опубліковані матеріали Держуправління Луганської області про екологічний стан Луганщини та її природних ресурсів, статистичні дані Укршахтекології в Луганській області та Луганського державного управління екології й земельних ресурсів, обласного Метеоцентру, Луганського державного лісничо-паркового господарства, Обласної еколого-натуралістичної станції м. Луганськ, Держуправління екологічної безпеки у Луганській області, обласної та районних санітарно-епідеміологічних станцій.
Наукова новизна одержаних результатів. В теоретико-методологічному аспекті: 1) поглиблено теоретичну та методологічну основи еколого-географічного аналізу територій; 2) запропоновано нові методичні підходи до оцінки екологічної ситуації регіону, класифікації міських поселень за рівнем забрудненості навколишнього середовища; 3) здійснено аналіз ступеня вивченості геоморфосфери (зокрема рельєфу), кліматичних особливостей, поверхневих та підземних вод, ґрунтового покриву та рослинності регіону дослідження; 4) встановлено залежності рівня гостроти екологічної ситуації від ландшафтних особливостей регіону та кількості промислових розробок корисних копалин.
У регіональному аспекті: 1) проаналізовано ступінь впливу промислових об’єктів на окрему територію; 2) виявлено зони підвищеної акумуляції техногенних елементів (насамперед, важких металів, газів); 3) територіальної диференціації антропогенного навантаження на ландшафти, рівні їх забруднення; 4) здійснено вивчення динаміки лісистості території Луганщини, гідрохімічного стану ґрунтових та поверхневих вод, якості атмосферного басейну; 5) виділено ареали із напруженою екологічною ситуацією; 6) розроблено практичні рекомендації з поліпшення стану геосистем та запропоновано відповідні природоохоронні заходи.
Практичне значення одержаних результатів. Еколого-географічний аналіз Луганщини на основі комплексної оцінки використання земель, рівня забруднення території, умов життєдіяльності населення, їх просторового моделювання у формі оціночних карт засвідчив можливість використання його при обґрунтуванні управлінських рішень щодо нормування антропогенних навантажень з метою оптимізації природокористування, контролю за стонам навколишнього природного середовища та розробки науково обґрунтованої екологічної політики органами управління і контролю у сфері природокористування. Сучасна модель пошуку збалансованого вирішення екологічних та соціально-економічних проблем розвитку Луганщини дає змогу визначити доцільність еколого-географічних досліджень області. У дисертаційному дослідженні запропоновано впровадження в практику найбільш перспективного методу рекультивації шахтних відвалів та збереження природних водойм з використанням додаткової інформації, яка може бути використана окремими установами стосовно раціонального використання сільськогосподарських угідь тощо.
Особистий внесок здобувача. На основі сучасних теоретичних положень конструктивної географії та геоекології запропоновано концепцію еколого-географічного аналізу природокористування Луганської області. Розроблено та апробовано алгоритмічну модель дослідження. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на основі аналізу та уніфікації вихідних фондових, текстових, табличних та картографічних даних інституту Укрземпроект й Державного управління екології і природних ресурсів в Луганській області, Обласного управління водних ресурсів та Укршахтекологія (регіонального відділення). Автором особисто здійснені всі експериментальні етапи наукового дослідження обробка, аналіз і оцінка фондової інформації, на основі якої створено карту комплексної еколого-географічної оцінки Луганської області, антропогенної перетвореності ландшафтів та еколого-географічного районування модельної території.
Апробація результатів дослідження. Результати виконаних досліджень і основні положення дисертації доповідались на III Міжнародній науково-практичній конференції „Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя” (Харків, 2002 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004 р.); Регіональній науково-практичній конференції „Інформаційні технології в учбовому процесі” (Луганськ, 2003 р.); науково-практичній конференції кафедри географії та інформатики „На рубеже столетий” (Луганськ, 2000, 2004 рр.), на VIII з’їзді Українського географічного товариства „Україна та глобальні процеси: географічний вимір” (Луцьк, 2000 р.) та IX з’їзді Українського географічного товариства „Україна: географічні проблеми сталого розвитку” (Чернівці, 2004 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, з них 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, загальним обсягом 2,6 друкованих аркушів.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків; викладена на сторінках друкованого тексту, містить 16 рисунків, 25 таблиць, 4 додатки. Список використаних джерел становить 200 найменувань. Загальний обсяг роботи 214 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Протягом 80-х-90-х рр. ХХ ст. поступово сформувалася особлива галузь науки геоекологія (або екологія геосистем), яка за всіма цільовими та об`єктивними ознаками ближче стоїть до географії, ніж до „традиційної екології” Е.Геккеля та біоекології.
Першим кроком для вивчення геоекологічних проблем є еколого-географічні дослідження геосистем. Такі дослідження дають змогу проаналізувати та комплексно дослідити стан, динаміку й тенденції змін компонентів геосистем, а також вивчити ступінь ризику прояву небезпечних природних процесів і погіршення еколого-географічного стану геосистем. Таким чином:
1) вирішення екологічних проблем повинно відбуватися в умовах сталого розвитку регіонів, при забезпеченні певного типу рівноваги між складовими ПТР „суспільство - природа”, де головним атрибутом збалансованого розвитку є екологічна складова. Саме таке розуміння даної концепції розкриває теоретико-методологічні основи еколого-географічного аналізу і оцінювання території [13];
2) еколого-географічна концепція передбачає поєднання трьох основних наукових підходів системного, географічного та екологічного, що дає змогу виокремити новий напрям конструктивної географії екологічну географію, головними складовити якогої є екоприроднича та екосоціологічна географія;
3) особливістю еколого-географічних досліджень є оцінювання екологічного стану геосистем шляхом визначення відповідності екологічного потенціалу даної територіальної системи заданій антропоекологічній функції [13]. Такий процес повинен бути безперервним у просторі та часі;
4) суб`єктом еколого-географічного аналізу виступає людина як частина біосфери, об`єктом геосистеми та їх територіальні особливості;
5) взаємодія двох підсистем навколишнього середовища „людина” і
„природа” призводить до антропогенного перетворення природних
складових, виникнення ряду проблем, перш за все, місцевого та
регіонального рівня, а потім їх послідовного вирішення (часткового
або максимального).
При еколого-географічних дослідженнях орієнтуються на стандартну модель людини (позитивний та негативний вплив суспільства на природу). Зосередження на певних властивостях навколишнього середовища дає змогу створити загальний фон, на який накладається природно-антропогенне та соціально-економічне середовище.
За напрямками здійснення процес природокористування можна описати за такою схемою: освоєння перетворення природи відновлення охорона природи управління і моніторинг. А екокорекційні заходи на території земле -, водо -, чи лісооб`єктів дають значний ефект при глибокому розумінні цієї проблеми керівником чи власником об`єкта, які є невід`ємною частиною інтегральних комплексних геосистем.
Одним з потужних виробничих регіонів народного господарства України є Луганська область, територія якої потребує детального аналізу та надання оцінки техногенного навантаження на природне середовище досліджуваної території з подальшими оптимізаційними програми.
Методики А.Г.Михайленко та О.М.Іваника [105] дозволяють визначити в межах окремої території такі показники, як розораність території (% до загальної площі); урбаністичне навантаження (% території під забудовою); заселеність (густота населення), а також транспортна освоєність (комунікаційна довжина лінійних споруд у перерахунку на одиницю площі). Усі вищезгадані параметри, які обчислюються в балах від 0 до 10, інтегрує показник „загального технічного навантаження” на рельєф, який підраховується методом „зважених балів”.
Моніторинг стану земельних ресурсів Луганщини вказує на те, що в результаті інтенсифікації землеробства, надмірного техногенного навантаження, земельний фонд постійно скорочується й ведеться політика екстенсивного використання земельних ресурсів. Промисловому забрудненню атмосфери сприяють й місцеві кліматичні умови, які характеризуються частими температурними інверсіями, туманами, штилями та ін. Високий ступінь техногенного навантаження на геологічне середовище негативно позначається на якості питної підземної води, яка, внаслідок відсутності належної кількості коштів для відновлення або ремонту очисних споруд, не проходить належної фільтрації та очищення. Якість води, за результатами аналітичного контролю, в межах області перевищує ГДК по сухому залишку, хлоридам, сульфатам та ін. речовинам.
З кожним роком площа ріллі в області скорочується, а відпрацьованих та порушених земель внаслідок видобутку кам`яного вугілля, будівельних матеріалів, накопичення „порожньої” породи у вигляді териконів, виникнення зсувів та карсту - збільшується. Підземна розробка вугільних родовищ викликає активну деформацію всієї товщі вищезалягаючих порід, що в цілому призводить до регіональних змін геологічного середовища та природного гідродинамічного та гідрохімічному режиму підземних і поверхневих вод. Останнім часом в області гостро постала проблема самовільного користування надрами (Перевальському, Лутугінському і Антрацитовському районах). Забруднення території області токсичними відходами додає екологічній ситуації ще більшої гостроти.
Для оцінки промислового навантаження на природне середовище пропонується методика визначення співвідношення видобутку вугілля та „порожньої” породи за певною формулою (2.1), а також формулою, за якою можливо підрахувати потужність видобутку вугілля й „порожньої” породи для окремо взятої шахти в межах області. Видобуток кам`яного вугілля зумовлює процеси підземної техногенної денудації та просідання земної поверхні, найбільші інтегральні показники якої мають такі адміністративні райони півдня області як: Перевальський, Попаснянський, Лутугинський, Свердловський, Краснодонський, Слов`яносербський.
Наявність мінеральних і, зокрема, паливних ресурсів на території Луганської області, зумовили інтенсивне зростання кількості великих промислових міст (Луганськ, Лисичанськ, Рубіжне, алчевськ, Краснодон, Сєверодонецьк та ін.) та інтенсивне використання природних ресурсів області, що в свою чергу сприяло антропо-техногенному перетворенню складових геосистем та виникненню низки соціо-еколого-географічних проблем.
Як наслідок промислової діяльності в регіоні наявна проблема загального стану здоров`я населення, який з кожним роком все більше погіршується за рахунок загострення захворювань системи кровообігу, органів дихання, ендокринної системи, кишкових захворювань та ін. Особливо вразливими до таких хвороб є діти віком до 14 років. Тому, необхідне поєднання зусиль вчених і фахівців, що займаються проблемами регіональної екологічної політики для запровадження і здійснення обгрунтованої програми збереження природних об`єктів та поліпшення екологічного стану області, в основі якої повинна бути детально розроблена система моніторингу.
Виходячи зі ступеня перетвореності природи Луганської необхідним є здійснення об`єктивної оцінки стану геосистем, які в той або іншій мірі знаходяться у взаємодії з людиною, і на які людина в свою чергу має неабиякий вплив; та розробка і застосування відповідних методик для здійснення цієї оцінки (аналіз карт ландшафтної основи, використання земель і населення, за якими оцінюється екоситуація у виявлених контурах).
Підсумком аналізу стану геосистем є складання комплексної карти екологічної ситуації Луганської області, де за основу були взяті природні і антропогенні ландшафти, які оцінювалися з точки зору зниження ресурсовідновних та середовищетвірних функцій внаслідок порушень, пов`язаних із діяльністю людини, на основі спільного аналізу галузевих карт стану окремих компонентів природно-господарських систем, виділення ареалів з простою або складною комбінацією екологічних проблем.
Комплексна еколого-географічна оцінка Луганської області є результатом авторського дослідження еконапруженості внаслідок техногенного навантаження на природне середовище, яке завершилося складанням одноіменної синтетичної карти. За результатами такого дослідження автором виділені чотири еколого-географічні зони, які відрізняються за інтегральними показниками техногенного навантаження на природне середовище.
Одним із завдань регіонального дослідження є еколого-географічне районування, основними етапами якого є: 1) виділення еколого-географічних систем низового рівня за методикою К.Г.Гофмана П.Г.Шищенко, 1988 р. [118]; 2) виділення еколого-географічних підрайонів (Ровеньківсько-Антрацитівський, Краснолуцький, Луганський, Алчевський, Стаханово-Первомайський, Лисичансько-Рубіжанський, Новоайдарський, Старобільський, Сватівський); 3) виділення еколого-географічних районів (на основі групування еколого-географічних підрайонів за специфікою природної основи, подібністю потенціалу стійкості природних систем). Еколого-географічне районування дає змогу провести комплексну оцінку перетвореності геосистем та вирішення завдань збалансованого розвитку суспільного виробництва, яке привносить свої корективи у навколишнє середовище. Тому, питання перетворенності геосистем Луганської області внаслідок антропогенно-техногенного навантаження виявляється дуже актуальним.
Для здійснення практичного впровадження контролю за негативним антропогенним впливом на природне середовище та стеження за змінами, які відбуваються в геосистемах, із наступним прогнозуванням їхнього подальшого розвитку, актуальними стають оптимізаційні програми раціонального природокористування та виконання екологічного районування досліджуваної території. Еколого-географічне районування закладає основи для комплексного вирішення завдань збалансованого розвитку суспільного виробництва і збереження навколишнього середовища, яке забезпечує цей розвиток. Тому, карта екологічного районування Луганської області, побудована з максимальною прив`язкою до конкретних умов середовища, є об`єктивною базою для наукового обгрунтування мережі розташування станцій геосистемного моніторингу.
При здійсненні моніторингу промислових зон Луганської області доцільним є аналіз компонентів технотрансформованого природного середовища у відповідності до цільової функції, який дозволяє визначити провідні чинники і побудувати наукову модель геосистем певного типу. При цьому пропонується автором використати структурно-функціональну схему регіонального екологічного менеджменту.
З метою поліпшення екологічної ситуації в області запропоновано низку програм, які направлені на здійснення природоохоронних функцій та нададуть можливість зменшити ризик антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище.

Список використаних літературних джерел

1. Аграрные отношения: теория, историческая практика, перспективы развития. Москва: Наука, 1993. 270 с.;
2. Агроклиматический справочник по Луганской области: - Л. : Гидрометеоиздат, 1958. 96 с.;
3. Агроклиматические ежегодники за 1964 - 1968 годы по Ворошиловградской области. Ворошиловград: 1972. 569 с.;
4. Агроклиматические ежегодники за 1969 1972 годы по Ворошиловградской области. Ворошиловград.:1978. 175 с.;
5. Агроэкологическая оценка земель Украины и размещение сельскохозяйственных культур / Под. Ред. В.В.Медведєва. К.: Аграрная наука, 1997. 161с.;
6. Адаменко О.М. Принципи та моделі статичного та динамічного екологічного моніторингу Карпатського регіону// Геоекологія України. К.: Манускрипт, 1993. С.7 24.;
7. Айруни А.А. Оценка ущерба от загрязнения окружающей среды угольной промышленностью за рубежом. Обзор.
8. Алаев Э.Б. Социально экономическая география: Понятийно терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с..
9. Андрейчук Ю., Ковальчук І. Застосування ГІС для аналізу рельєфу басейнових систем (на прикладі р. Коропець)// Геодезія, картографія і аерофотознімання. Міжвідомчий науково технічний збірник. 2003. - № 63 С. 183 188..
10. Аэрокосмические методы в геоэкологии / АН Украины и др.; Отв. Ред.
В.И. Лялько. К.: Наукова думка, 1992. 205с.
11. Бабиченко В.М., НіколаєваН.В., Дмитренко В.П.та ін. Зима в Україні. //
Український географічний журнал: - 1994. - № 1. С.33 42..
12. Бабчинська О.І. Приміські зони як складні антропогенні парагенетичні
системи.Україна: географічні проблеми сталого розвитку.Зб.наук.праць.-
В 4-х т.К.: ВГЛ Обрії, 2004.Т.3 . -С.67.
13. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. К.:
Фітосоціоцентр, 2001.252 с.Бібліогр.: С.196- 215.
14. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. К.:
Фітосоціоцентр, 2001. 252 с.- Бібліогр.: С.8. 9.
15. Барановський В.А., Шищенко П.Г. Екологічна географія Науковий
напрям сучасної географії. Екологічна географія: історія, теорія, методи,
практика.Матеріали ІІ Міжнародної конференції.Тернопіль, 2004.188 с.
16. Бєлоусова Н.В. Оцінка техногенного впливу на водні об`єкти Луганської
області // Україна: географічниі проблеми сталого розвитку. Зб. наук.
праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.3. С.290-292.
17. Бєлоусова Н.В. Соціальногеографічні проблеми південної частини
Луганської області. Екологічна географія: історія, теорія, методи,
практика. Мат-ли ІІ міжнар. конференції. Тернопіль, 2004. С.69-71.
18. Белоусова Н.В. Экологические проблемы шахтных поселений Донбасса
(на примере пгт.Сутоган). Наука на рубеже столетий. Материалы
научной конференции. Луганск: Издательство ЛГПУ, 2000. С.78-80.
19. Бєлоусова Н.В. Природні переумови розвитку туризму на Луганщині.
Інформаційні технології в наукових дослідження і в навчальному
процесі: Мат-ли наукової крнференції центру інформаційних технологій.
Луганськ: Альма Матер, 2004. -С.9-11.
20. Белашев А.А. Социально-экономические аспекты окружающей среды в
Донбассе. Киев.: наукова думка., 1976. 140с.
21. Білогуб М.Л. Луганська область. К.: Радянська школа,1960.113 с..
22. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. К.:
Либідь,1993. 303 с.
23. Борислав А.А. Климат СССР. М.: Просвещение, 1967. 296 с.
24. Бураков В.І., Верещака В.І. поняття про агроландшафтогенез іантропний
компонент агроландшафту. Ландшафт як інтегруюча концепція ХХ
сторіччя: Зб. наук. праць. К., 1999. С.65 67.
25. Бучинський И.Е. Районирование Украины по степени увлажненности.
Тр. Укр.НИГМИ. Вып. 13. 1958, - С. 14 21.
26. Верещака Т.В. Методика комплексной картографической оценки
экологического состояния территории по интегральным показателям //
Геодезия и картография. 1997.- №4.С.38 93.
27. Вернадский В.И. Биосфера. М.:1967. С.356.
28. Воейков А.И. Климаты земного шара в освоенности России. Избр. соч.
- Т.1. Изд. АН СССР. М. Л.: 1948.
29. Гавриленко О.П. Геоекологічне обгрунтування проектів природокористу-
вання.Навч. посібник. К.: Ніка-Центр, 2003. С.189- 200.
30. Галицький В.І.,Жадан В.І. Природні умови і ресурси Ворошиловградської
області// Географ.Енциклопедія України.В 3-х т.,- К.,1989.Т 1.С.225-226
31. Географічна енциклопедія України. В 3-х т. К.:Укр. енциклоп., 1989
1993.
32. Герасимов И.П. Советская конструктивная география.- М., «Наука»,
1976., С.15-20.
33. Гидрологические и геобиологические наблюдения в Великом Анадоле
//Почвоведение.,1899-1990 гг.», Труды опытных лесничеств.
Мариупольское лесничество. СПб., 1901.
34. Глазычев В.Л. Социально-экологические интерпритации городской
среды. М.: Наука., 1984. 180с.
35. Глухов А.А. , Омельченко А.А., Анциферов В.А. Разработка геоинфор-
мационной системы, ориентированной на задачи горнодобывающей
отрасли // Геологія і геохімія горючих копалин.,1998. №4 (105). С.79-86.
36. Головко В. Географічні аспекти техногенно екологічної безпеки.
Україна та глобальні проблеми: географічний вимір:Зб. наук. праць. В
3-х т: Київ Луцьк: Ред. вид. Відд. „Вежа”Волин. Держ. ун ту ім. Лесі
Українки, 2000. Т.2. С.39 41.
37.Гопченко Е.Д., Лобода Н.С. Об учете влияния карста на водные

ресурсы Северского Донца //Тр.УкрНИГМА.1980.-Вып. 228. С.82 89.
38. Горбань Є.М. та ін. Медична наука в системі охорони здоров`я
України: стан, проблеми, перспективи.// Вісник соціальної гігієни та
Організації охорони здоров`я України. Київ Тернопіль, 1999. - №1.
С.51.
39. Город и природа: (Сборник / Ред. Н.Филипповский). М.: Знание., 1986.
93, [2] с.: ил.
40. Горшков С.П. Геоэкология новый уровень междисциплинарной
интеграции // Вестник МГУ. Серия 5. География. 1997. - №3. С.8 11.
41. Гринивецький В. Стаціонарні ландшафтно географічні дослідження в
Україні // Україна та глобальні процеси. Київ-Луцьк. 2000. С. 86 90.
42. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підр. К.: Либідь,
1993. С.9 16.
43. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень.
К.: Лікей, 1995. 233 с..
44. Губин В.Н., Денисова Н.Ю., Жукова В.М. О содержании эколого-ланд-
шафтных карт / Известия РГО., 1995. Т.127. Вып.5. С. 24-32.
45. Гурова Д.Д. Ландшафт як складна соціосистема, що розвивається //
Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук.праць. В 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С.87 88.
46. Гуцуляк В.М. Загальні підходи до ландшафтноекологічних досліджень.
Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб.наук.праць.В 3-х т.-
Київ Луцьк: Ред. вид. відд. „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі
Українки Т.2. 2000. С.177 178.
47. Гуцуляк В.М., Прискар В.Б. Оцінка екологічної ситуації в ландшафтних
комплексах (загальні підходи та методичні проблеми) // Україна:
географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К. -
ВГЛ Обрії, 2004. Т.1. С. 193 197.
48. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоторов
О.С., Паламарчук М.М. Природно ресурсний потенціал сталого
розвитку України. К.:РВПС України, 1999. С.262-263.
49. Данько В.Н. Лесные рекультивации на отвалах открытых горнопромыш-
ленных разработок Украины. „Лесоводство и агролесомелиорация”.
Респ. Межвед. Темат. Науч. Сборник. Вып.18., К.,1968., С.7-11.
50. Денисик Г. Регіональне антропогенне ландшафтознавство:сучасні
завдання та проблеми.// Україна та глобальні процеси:географічний
вимір. Зб.наук. праць. В 3-х т. Київ Луцьк.- 2000, - Т.2. С.29 30.
51. Добровольский В.В. География почв. М.:Высшая школа.,1989. 320с.
52. Довідник з водних ресурсів. К., Урожай, 1987.
53. Докучаев В.В. Избранные сочинения. М.:Госсельхозиздат.,1949. Т.3.
876с.
54. Донець І. Екологічні проблеми міста. Україна та глобальні процеси:
георафічний вимір.// Зб. наук. праць. В 3-х т. Київ Луцьк: Ред. вид.
відділ „Вежа” Волин. держ. ун ту ім. Лесі Українки, 2000. Т.3. С.94.
55. Дмитрук О.Ю.Конструктивногеографічні основи урбоекології // Україна
та глобальні процеси географічний вимір. Зб. наук. праць в 3-х т.
Київ Луцьк: Ред. вид. відд. „Вежа”. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі
Українки, 2000. Т3. Сс.91.
56. Дудник І.М., Карпенко Н.М. Ландшафтна концепція в еколого геогра -
фічному районуванні // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ ст.: Зб.
наук. праць. К., 1999. С.212 216.
57. Дядечкин Н.И., Казаков В.Л. К экологогеографической оценке качества
окружающе среды // Междунар.конфер. по экологизации промышленного
и сельскохозяйственного производства Приднепровья и Причерноморья.
Тез. докл., Днепропетровск, 1995. С.51 52ё
58. Енциклопедія екстримальних ситуацій. К.: 1998. 200 с.
59. Завальнюк В.Г. Оцінка екологічного потенціалу природних ландшафтів
// Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. К., 1999. С.311-
314;
60. Засухи в СССР, их происхождение, повторяемость и влияние на урожай.
Л: Гидрометеоиздат, 1958.
61. Іванов Є.А. Технології ландшафтного моделювання в гірничовидобувній
промисловості // Геодезія, картографія і аерофотознімання. Міжвідомчий
науково технічний збірник. 2003. - №63. С. 215 220.
62. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. М.,
Гидрометеоиздат, 1984. С. 24 25.
63. Исаченко А.Г. Георгий Николаевич Высоцкий выдающийся оточест-
венный географ. Л., 1970. 272 с.
64. Исаченко А.Г. Обзорные еколого географические карты: опыт разра -
ботки // Известие РГО. 1993.Т.125.Вып.4.С.1121.
65. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды /географический аспект/.
М: Мысль, 1980. 264 с.
66. Исаченко А.Г. Экологические проблемы и эколого географическое
картографирование СССР // Изв. ВГО. 1990. Т.122. Вып.4. С.289.
67. Исаченко А.Г.Отечественное экологическое картографирование: первые
итоги // Изв. РГО. 1992. Т.124.Вып.5.С.418 428.
68. Исаченко А.Г. Экологический потенциал ландшафта // Изв. ВГО. 1991.
Вып.4. С.305 315.
69. Казаков В.Теоретичне обгрунтування геоекосистеми як об`акта вивчен-
ня геоекології // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб.
наук. праць в 3-х т. Київ Луцьк: Ред. - вид. відд. „Вежа” Волин. держ.
ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т.3. С.28 31.
70. Канана Я.Ф. Анализ и обобщение данных по оценке пригодности
вскрышенных пород и отходов добычи и переработки угля для
промышленного использования. Донецк: 1987. - №51 с.
71. Каширина Н.А. Карта естесвенной защищенности подземных вод
Украинской ССР. М б 1: 200000. Ворошиловградская область. К.:
1987.
72. Квятковський Г. Ліс джерело життєвої енергії. Екологічна географія:
історія, теорія, методика, практика. // Мат ли ІІ міжнародної конферен-
ції. Тернопіль, 2004. С. 151 154.
73. Кисельов Ю.О. Аналіз процесів підземної техногенної денудації на
вугільних шахтах Луганської області та їх екологогеоморфологічна
роль. Наук. вісник Чернівецького ун ту: Зб. наук. праць. Вип.104: