ГЕОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ 30-КІЛОМЕТРОВОЇ ЗОНИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС : Геоэкологическая ОЦЕНКА ТЕРРИТОРИИ 30-километровой зоны ХМЕЛЬНИЦКОЙ АЭС

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Географічний факультет

На правах рукопису

Гайдай Сергій Вікторович
УДК 911.2: 504.05

ГЕОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ 30-КІЛОМЕТРОВОЇ ЗОНИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС

11.00.11 конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
доктор географічних наук, професор
Малишева Людмила Леонідівна
доктор географічних наук, професор
Дмитрук Олександр Юрійович

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1................................................................................................ 9
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕРИТОРІЇ. 9
1.1. Базові концепції та підходи до геоекологічної оцінки.............. 9
1.2. Основні поняття і терміни........................................................ 20
1.3. Концептуальна модель дослідження....................................... 25
Висновки до розділу 1.................................................................... 32
РОЗДІЛ 2.............................................................................................. 34
МЕТОДИКА ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕРИТОРІЇ.................. 34
2.1. Ландшафтознавче методичне забезпечення геоекологічної оцінки................................................................................................... 36
2.1.1. Дослідження ландшафтної структури........................... 36
2.1.2. Дослідження ландшафтно-геохімічних систем............ 38
2.2. Інвентаризація та класифікація видів техногенного впливу... 40
2.3. Геоінформаційне забезпечення геоекологічної оцінки території.............................................................................................................. 44
2.4. Визначення інтегральних показників геоекологічної оцінки.. 48
Висновки до розділу 2.................................................................... 52
РОЗДІЛ 3.............................................................................................. 54
ЛАНДШАФТОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ ТА геоекологічна оцінка території 30-КІЛОМЕТРОВОЇ ЗОНИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС.... 54
3.1. Аналіз ландшафтної структури території............................... 54
3.2. Аналіз ландшафтно-геохімічної структури території............ 69
3.3. Геоекологічна оцінка території................................................ 77
Висновки до розділу 3.................................................................. 103
РОЗДІЛ 4............................................................................................ 105
ЗАСТОСУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ, УПРАВЛІННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ................................. 105
4.1. Оптимізація природокористуваня на основі врахування показників геоекологічної оцінки в оцінці впливу на навколишнє середовище Хмельницької АЕС....................................................... 107
4.1.1. Економіко-географічна оцінка зміненості ґрунтово-рослинного покриву....................................................................... 109
4.1.2. Економіко-географічна оцінка впливу на грунтово-рослинний покрив в межах оцінки впливу на навколишнє середовище Хмельницької АЕС.................................................... 113
4.2. Удосконалення системи моніторингу території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС................................................................... 118
Висновки до розділу 4.................................................................. 124
ВИСНОВКИ........................................................................................ 126
ЛІТЕРАТУРА..................................................................................... 132
ДОДАТКИ.......................................................................................... 144

ВСТУП

Актуальність теми. Зміни стану та структури геосистем, що спричинені інтенсивною господарською діяльністю, в зонах впливу АЕС, призводять до численних екологічних проблем. Геоекологічна оцінка масштабів цих змін є необхідною передумовою визначення спроможності геосистем витримувати техногенне навантаження. Вона дозволяє розробити компенсаційні заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків експлуатації таких об’єктів, та обґрунтувати заходи з оптимізації їх функціонування.
Здійснення геоекологічної оцінки антропогенного навантаження потребує розробки нових інтегральних підходів, що поєднують різні напрями, методики та способи оцінки стану геосистем у інтегральних показниках. За допомогою інтегральних геоекологічних показників можна найбільш повно оцінити ступінь, екологічні та економічні наслідки антропогенної зміненості геосистем. Важливо зазначити, що об’єктивні показники економічної оцінки антропогенного впливу на навколишнє природне середовище мають базуватись саме на інтегральних показниках стану геосистем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Регіональні геоекологічні проблеми України”, № держреєстрації 0101U002770), а також у державному підприємстві Центр екологічного моніторингу України” (ДП „ЦЕМУ”) в рамках договору Оцінка впливу на грунти, рослинний і тваринний світ ЕБ №2 Хмельницької АЕС (ОВНС - пп. 2.2., 2.3., 4.5 (4.5.1., 4.5.2, 4.5.3), 4.6 (4.6.1, 4.6.2.1.,4.6.2.3), 8.1.2)”. В межах цієї роботи автором виконана оцінка потенційних еколого-економічних збитків, зумовлених введенням в експлуатацію енергоблоку №2 Хмельницької АЕС.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є геоекологічна оцінка території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання:
- обґрунтувати концепцію геоекологічної оцінки території;
- визначити інтегральні показники геоекологічної оцінки території;
- розробити методику геоекологічної оцінки території з використанням ГІС-технологій;
- проаналізувати ландшафтну та ландшафтно-геохімічні структури та виконати геоекологічну оцінку території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС;
- розробити рекомендації щодо застосування результатів геоекологічної оцінки в системі екологічного контролю, управління та оптимізації природокористування;
Об’єкт дослідження територія 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Предметом дисертаційного дослідження є властивості геосистем території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС та її геоекологічна оцінка.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано наступні методи. На основі методів польових ландшафтних досліджень зібраний необхідний фактичний матеріал щодо сучасного стану геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. За допомогою ландшафтно-геохімічних методів було визначено ландшафтно-геохімічну структуру території дослідження. З використанням методів комп’ютерного моделювання на основі ГІС-технологій були побудовані електронні картографічні моделі ландшафтно-геохімічної структури та зміненості геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Метод еталонних аналогів був використаний для геоекологічної оцінки зміненості геосистем. Економічна оцінка впливу комплексу Хмельницької АЕС на компоненти навколишнього природного середовища виконана з використанням статистико-математичних методів. Потенційне навантаження на геосистеми 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС за умови введення в експлуатацію енергоблоку №2 оцінено на основі методів геоекологічного прогнозування.

Наукова новизна отриманих результатів:
- розроблено методику геоекологічної оцінки території з використанням ГІС-технологій;
- на основі ландшафтно-геохімічного підходу визначено зміненість геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС;
- побудовані електронні картографічні моделі зміненості геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС;
- визначено інтегральні показники геоекологічної оцінки території, що дозволяють оптимізувати економічну оцінку антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище в зонах впливу АЕС;
- за результатами геоекологічної оцінки території виконано економічну оцінку впливу Хмельницької АЕС на грунтово-рослинний покрив;
- обгрунтовано мережу геосистемного моніторингу 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методики геоекологічної оцінки території, що може бути застосована до енергетичних та промислових об’єктів.
Отримані результати знайшли практичне застосування при виконанні робіт з еколого-економічної оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) енергоблоку №2 Хмельницької АЕС.
Методичні розробки геоекологічної оцінки території були використані при проведенні практичних занять з курсу Конструктивно-географічні основи раціонального природокористування”.
Отримано авторське свідоцтво на ландшафтно-геохімічну полімасштабну карту 30-ти кілометрової зони Хмельницької АЕС в електронній формі (в співавторстві).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним для оцінки впливу на навколишнє природне середовище енергоблоку №2 Хмельницької АЕС. Вихідні матеріали зібрані здобувачем під час польових досліджень, проведених у складі ландшафтної експедиції ДП ЦЕМУ” упродовж 1999-2002 рр.
В роботі автором особисто розроблено методику геоекологічної оцінки території, досліджено та оцінено зміненість геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС, а також на основі інтегральних показників геоекологічної оцінки території проведено економічну оцінку антропогенного навантаження на компоненти геосистем внаслідок введення в дію та функціонування Хмельницької АЕС.
Ландшафтна та ландшафтно-геохімічна оцінка 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС здійснена ДП ЦЕМУ” під керівництвом Л.Л.Малишевої за участю автора. В роботі використано результати досліджень Інституту ботаніки НАН України щодо сучасного стану рослинного покриву, виконані під керівництвом Я.П. Дідуха, а також вихідні дані щодо забруднення навколишнього середовища комплексом Хмельницької АЕС, зібрані ВАТ Київський інститут Енергопроект”.

Апробація основних положень. Основні результати досліджень доповідались та обговорювались на: VIII з’їзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000); науково-практичній конференції Сучасна географія та навколишнє природне середовище” (Вінниця, 1999); Першій Всеукраїнській науковій конференції Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія” (Київ, 2000); Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть” (Київ, 2000); науковій конференції Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002); ГІС-форумі (Київ, 2000).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 робіт загальним обсягом 2,5 д.а., з них 4 статті у фахових виданнях ВАК України з географічних наук; отримано авторське свідоцтво.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація, загальним об’ємом 185 стор., містить 10 рисунків, в т.ч. 9 картосхем, 6 таблиць, 3 додатки. Список літератури нараховує 124 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті виконаного дисертаційного дослідження згідно мети роботи було вирішено наступні завдання і зроблено відповідні висновки:
1. Обгрунтовано концепцію геоекологічної оцінки території. В основу дисертаційного дослідження покладені концептуальні положення ландшафтознавства, геохімії ландшафтів, а також геоекології (ландшафтної екології). Геоекологічну оцінку території доцільно здійснювати на основі інтеграції ландшафтного, ландшафтно-геохімічного та антропогенно-ландшафтного підходів, що ґрунтуються на ландшафтно-екологічних принципах, а саме: системності, історичності, функціональності, антропоцентричності та географічності. Під геоекологічною оцінкою території ми розуміємо визначення стану геосистем внаслідок антропогенних змін природного середовища. Комплексна геоекологічна оцінка території повинна складатись з часткових оцінок впливу діяльності людини на компоненти геосистем, а саме: на геолого-геоморфологічну структуру, кліматичні умови, водні об’єкти, ґрунтовий та рослинний покрив. Оскільки інтегральну кількісну міру всіх можливих поєднань екологічних параметрів у конкретних геосистемах практично знайти неможливо, були виражені в кількісній формі головні прямі навантаження на найбільш показові компоненти геосистем. Цими компонентами були визначені ґрунтовий та рослинний покрив.

2. Визначено інтегральні показники геоекологічної оцінки території. Оскільки головним індикатором всіх процесів в геосистемах є грунти, а найбільш швидко на всі зміни реагує рослинність, то й основну увагу при геоекологічній оцінці геосистем приділено порівнянню фізико-хімічних властивостей грунтів з відповідними параметрами їх еталонних” аналогів, а також оцінці змін рослинного покриву (наявності-відсутності природної рослинності, відповідності рослинних асоціацій едафічним умовам). Якісні та кількісні зміни грунтово-рослинного покриву викликають й відповідну зміну продуктивності грунтів та рослинних ресурсів.
При економічній оцінці антропогенного впливу на навколишнє природне середовище (визначення порядку втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв) враховуються продуктивність грунтів та лісових угідь. Таким чином, інтегральними показниками геоекологічної оцінки території, на основі яких можна виконати економічну оцінку антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, визначено продуктивність грунтів та лісових масивів.

3. Розроблено методику геоекологічної оцінки території з використанням ГІС-технологій. Методика геоекологічної оцінки території базується на інвентаризаційних дослідженнях як самих геосистем (аналізі ландшафтної та ландшафтно-геохімічної структури), так і техногенного об’єкту, що спричинює навантаження на навколишнє природне середовище. Аналіз ландшафтно-геохімічної структури території дослідження є цілком репрезентативним інформаційним полем про існуючий стан геосистем. Результатом інвентаризації техногенного об’єкту є визначення його просторового розташування, механізму, виду, радіусу, об’єкту та характеру впливу, а також шляхів надходження забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
Необхідною складовою в сучасних експериментальних дослідженнях є застосування геоінформаційних систем, за допомогою яких розробляється ландшафтна карта, а на її основі серія тематичних карт. Для розроблення цих карт та оцінювальних робіт була використана програма MapInfo. Серед серії карт для геоекологічної оцінки території були використані картосхеми зміненості грунтового та відновленого рослинного покриву території дослідження. Результатом застосування геоекологічної оцінки для системи екологічного контролю, управління та оптимізації природокористування є картосхема мережі моніторингу 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.
Для геоекологічної оцінки території за індикаторними компонентами геосистем використовується метод еталонних аналогів. Рівень зміненості геосистем визначається на основі порівняння показників продуктивності грунтів з її еталонними значеннями для даного типу грунту, а також за допомогою аналізу відповідності сучасного стану рослинного покриву едафічним умовам. Особливістю розробленої методики є можливість використання результатів геоекологічної оцінки ґрунтового та рослинного покриву при економіко-географічній оцінці антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.

4. Оцінено сучасний стан та зміненість геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. 30-кілометрова зона Хмельницької АЕС відзначається значним різноманіттям та складністю ландшафтної структури. Інвентаризаційні дослідження дозволили виділити наступний типологічний ряд: мішано-лісові та мішано-лісові рідколісні (екотонні) ландшафти зандрово-алювіальних рівнин, широколистяно-лісові, парково-дібровні чагарниково-різнотравні та лучно-степові ландшафти лесових рівнин, лучні ландшафти давньоалювіальних та алювіальних рівнин, а також болотні ландшафти.
Аналіз ландшафтно-геохімічної структури геосистем дозволив визначити зміненість грунтів 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС, для оцінки рівня якої серед генетико-виробничих ознак грунтів обрано вміст гумусу та кислотність. Встановлено, що приблизно на 60,1% (1699,29км2) території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС спостерігається перетвореність грунтів за вмістом гумусу або за показниками їх кислотності. Рівень зміненості грунтів у 30-кілометровій зоні Хмельницької АЕС за вмістом гумусу сягає 8 балів бонітету, а за кислотністю 2 балів. Найбільший сумарний рівень дорівнює 9 балам. 69,6% змінених за вмістом гумусу та 72,6% змінених за кислотністю грунтів знаходяться в межах агрофітоценозів, урбофітоценозів та населених пунктів, тобто територій з підвищеним техногенним навантаженням. 97,7% грунтів з рівнем зміненості за вмістом гумусу в 8 балів знаходиться в межах таких територій. Серед змінених за вмістом гумусу грунтів найбільші площі займають сірі легкосуглинкові (56,6км2), чорноземи опідзолені легкосуглинкові (44,2км2), темно-сірі легкосуглинкові (43,94км2), дерново-середньопідзолисті глейові супіщані (40,95 км2), а за кислотністю також сірі легкосуглинкові (103,07км2), дерново-слабопідзолисті глеюваті супіщані (98,71км2), чорноземи типові легкосуглинкові (44,19км2), чорноземи опідзолені легкосуглинкові (43,62км2) та дерново-слабопідзолисті глейові супіщані (37,9км2) грунти.
Біля 60% сучасного рослинного покриву 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС не відповідає едафічним умовам, що свідчить про значну перетвореність території дослідження внаслідок господарської діяльності людини. Про нерівномірність зміни рослинного покриву внаслідок дії антропогенних факторів говорить незначна трансформованість Малополіської низовини, де поширені бори та субори, а також сильна перетвореність Волинської та Подільської височин, переважно районів поширення судібров та дібров різного ступеня зволоження.
За інтегральним показником зміненості 11,4% (321,8км2) зони дослідження займають не змінені геосистеми, 26,6% (754,71км2) слабо змінені, 44,7% (1256,31км2) середньо змінені, 15,3% (432,0 км2) сильно змінені та 2,0% (55,74км2) дуже сильно змінені геосистеми.

5. Розроблені рекомендації щодо застосування результатів геоекологічної оцінки в системі екологічного контролю, управління та оптимізації природокористування.
Міжгалузевий характер отриманої методики може бути корисним при вирішенні завдань в таких дисциплінах, як ландшафтна екологія, економіка навколишнього середовища, екологічна економіка, економіка стійкого розвитку тощо. Економічну оцінку впливу комплексу Хмельницької АЕС на навколишнє природне середовище проведено з урахуванням результатів геоекологічної оцінки території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. При цьому необхідно зауважити, що найбільший вплив Хмельницької АЕС на компоненти природи відбувся в результаті вилучення сільськогосподарських та лісових угідь для розміщення на цій території її споруд та допоміжних об’єктів. Мінімальна сума збитків внаслідок такого впливу на ґрунтовий покрив становить біля 73242тис. грн. Загальна сума збитків від побудови комплексу Хмельницької АЕС для лісових масивів складає 140352тис. грн. Звернемо увагу, що щорічні збитки внаслідок забруднення атмосферного повітря шкідливими хімічними речовинами та незворотного технічного та господарсько-питного водоспоживання на декілька порядків менші за збитки від впливу на грунтово-рослинний покрив. Це вказує на вагомі індикаторні властивості і екологічне значення грунтово-рослинного покриву для геоекологічної оцінки території.
Для інформаційного забезпечення управління в сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічно безпечного стійкого розвитку регіонів необхідна розробка дієвої системи екологічного контролю. Реалізація цього завдання можлива за умови організації в регіоні дослідження мережі геосистемного моніторингу, яка враховує результати геоекологічної оцінки території. Характерною особливістю даної мережі моніторингу є організація пунктів спостереження як в еталонних, так і змінених геосистемах з максимальним врахуванням ландшафтного різноманіття території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. Очерки антропогенного ландшафтоведения. М.: Мысль, 1973. 224 с.
2. Исаченко А.Г. Прикладное ландшафтоведение. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1976. 152 с.
3. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. К.: Выща школа, 1988. 192 с.
4. Мильков Ф.Н. Физическая география: современное состояние, закономерности, проблемы. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1981. 400 с.
5. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. Вінниця: Арбат, 1998. 292 с.
6. +Каштанов А.Н., Лисецкий Ф.Н., Швебс Г.И. Основы ландшафтно-экологического земледелия. М.: Колос, 1994. 127 с.
7. Дмитрук О.Ю. Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій (на прикладі м.Києва): Автореф.дис... канд. геогр. наук: 11.00.11. - К., 1993. 22 с.
8. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбогеоекології (Ландшафтознавчий аспект): Навчальний посібник. К.: ВПЦ Київський університет”, 2000. 140 с.
9. Шищенко П.Г., Малышева Л.Л., Потапенко В.Г. Региональные проблемы природопользования и экологическое состояние территории Украины // Регионы Украины: поиск стратегии оптимального развития. Харьков: Изд-во ХГУ. 1994. С. 279-299.
10.Койнова І.Б. Антропогенна трансформація ландшафтних систем західної частини Волинського Полісся: Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.11/ Львівський держ. ун-т імені Івана Франка - Львів, 1999. 19 с.
11.Барановський В.А., Пироженко К.Г., Шевченко В.О. Медико-екологічний атлас України. К.: Зелений Світ, 1995. 32с.
12.Руденко Л.Г., Бочковская А.И. Становление и развитие эколого-географического картографирования // География и природные ресурсы. - 1992. - № 3. С. 13-21.
13.Давидчук В.С., Петров М.Ф., Сорокіна Л.Ю. Запаси фітомаси в ландшафтах Київського Полісся // Український географічний журнал. - 1994. - №3. - С. 54-62.
14.Мельник А.В., Міллер Г.П. Ландшафтний моніторинг. К.: 1993. 152с.
15.Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учеб. - М.: Высшая школа, 1991. - 366 с.
16.Маринич О.М., Гриневецький В.Т., Давидчук В.С., Пащенко В.М., Петренко О.М., Сорокіна Л.Ю., Шевченко Л.М., Ющенко Я.І. Основні напрями, результати і перспективи ландшафтознавчих досліджень // Український географічний журнал. 2001. № 3. С. 28-38.
17.Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К: Либідь, 1993. 224 с.
18.Малишева Л.Л. Геохімія ландшафтів: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2000. 472 с.
19.Мильков Ф.Н. Антропогенное ландшафтоведение, предмет изучения и современное состояние // Вопросы географии. М.: 1977. № 106.
20.Сергеев М.Т. Экология антропогенных ландшафтов: Учебное пособие. Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1997. 151 с.
21.Тымчинский В.И., Шищенко П.Г. Подходы к функциональной типологии ландшафтов // Физическая география и геоморфология. 1981. Вып. 25.- С. 10-18.
22.Сорокіна Л.Ю. Антропогенні зміни ландшафтів Чорнобильської зони та радіонуклідне забруднення фітокомпонента: Дис. канд. геогр. наук: 11.00.01. К., 1997. 151 с.
23.Барановський В.А. Еколого-географічний аналіз і оцінювання території України на основі картографічного моделювання: Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.11/ Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка К., 2001. 31 с.
24.Кіптач Ф.Я. Екологічний стан агро ландшафтів Подільського Побужжя та шляхи його оптимізації: Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.11/ Львівський нац. ун-т імені Івана Франка. - Львів, 2001. 19 с.
25.Герасимчук З.В., Мольчак Я.О., Хвесик М.А. Еколого-економічні основи водокористування в Україні: Навчальний посібник. Луцьк: Надстир’я, 2000. 364 с.
26.Воробьев Б.В., Косолапов Л.А. Водотоки и водоемы: взаимосвязь экологии и экономики. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. 272 с.
27.Кисельов Ю. До методики визначення інтегрованого показника антропогенно-техногенного навантаження на екогеоморфосистеми (на прикладі Сходу України) // // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. В 3-х т. Київ-Луцьк: РВВВежа”, 2000. Т. 2. С. 112-113.
28.Методика эколого-экономической оценки проектов. К.: 1980. 28 с.
29.Л.Г. Мельник. Экономические проблемы воспроизводства природной среды. Харьков: Выща школа, 1988. 159 с.
30.Методические рекомендации по экономической и внеэкономической оценке воздействия деятельности человека на окружающую среду. М.: Управление делами Секретариата СЭВ, 1981. 27 с.
31.Воробьев В.В., Корытный Л.М. Долгосрочное географическое прогнозирование изменений в окружающей серед при реализации народнохозяйственных планов // Модели и методы оценки антропогенных изменений геосистем. Новосибирск: Наука, 1986. С.6-12.
32.Трудова М.Г. Статистический анализ природоохранной деятельности в регионе. М.: Изд-во МГУ, 1989. 152 с.
33.Каплан Е.Л., Литовка О.П., Новиков Э.А. Социально-экономические аспекты рационального природопользования в регионе. Ленинград: Наука, 1989. 128 с.
34.Временная типовая методика определения экономической эффективности природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды. М: Экономика, 1986. 96 с.
35.Гаврилюк Ф.Я. Полевое исследование и картирование почв. М.: Высшая школа, 1963. 236 с.
36.Тюменцев Н.Ф. Сущность бонитировки почв на генетико-производственной основе. Новосибирск: Наука, 1975. 77 с.
37.Борук А.Я. Бонитировка и экономическая оценка земель. М.: Колос, 1972. 192 с.
38.Кочуров Б.И. Методические аспекты изучения загрязнения земель ландшафтов // Ландшафтный анализ природопользования. М.: Московский филиал Геогр. общества СССР. 1987. С. 45-51.
39.Щербинин В.И. Принципы бонитировки почв Западной Сибири. Новосибирск: Наука, 1985. 120 с.
40.Гаврилюк Ф.Я. Бонитировка почв. М.: Высшая школа, 1974. 272 с.
41.Гриневецький В.Т. Про розширення сфери і напрямів використання ландшафтознавчих термінів, понять, підходів // Український географічний журнал. 2001. № 4. С. 57-59.
42.Ласточкин А.Н. Геоэкология ландшафта (экологические исследования окружающей среды на геотопологической основе). — СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т., 1995. — 280 с.
43.Белозерский Г.Н., Вуглинский В.С., Лавров С.Б., Ласточкин А.Н., Морачевский В.Г. Основы геоэкологии: Учеб. для студ. вузов. — СПб.: Санкт-Петербургский ун-т, 1994. — 352 с.
44.Ясаманов Н.А. Основы геоэкологии: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по экол. спец. — М.: Издательский центр "Академия", 2003. — 352 с.
45.Кузнецов Г.И. Основы геоэкологии: Учеб. пособие. — Красноярск: ИПЦ КГТУ, 2001. — 132 с.
46.Родзевич Н.Н. Геоэкология и природопользование: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. 032500 "География". — М.: Дрофа, 2003. — 256 с.
47.Садовский В.Н. Система // БСЭ. 3-е изд. М., 1976. Т. 23. С. 463.
48.Лэнгтон Д. Возможности и проблемы применения системного похода к изучению изменений в географии человека // Новые идеи в географии. Выпуск 2: Городские системы и информатика: Пер. с англ. М.: Прогрес, 1976. С. 3-44.
49.Мильков Ф.Н. Словарь-справочник по физической географии. М.: Мысль, 1970. 344 с.
50.Сочава В.Б. Учение о геосистемах. Новосибирск, 1975. 24 с.
51.Шищенко П.Г. Ландшафт географічний // Географічна енциклопедія України. К., 1990. Т. 2. С. 256.
52.Пащенко В.М. Фація // Географічна енциклопедія України. К., 1990. Т. 3. - С. 333.
53.Шищенко П.Г. Антропогенний ландшафт // Географічна енциклопедія України. К., 1990. Т. 1. - С. 44.
54.Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. 637 с.
55.Колотило Д.М. Екологія і економіка: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 1999. 368 с.
56.Охрана ландшафтов. Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982. 272 с.
57.Перелет Р.А. Экономика биоразнообразия. М.: НУМЦ, 2002.
58.Селиверстов Ю.П. Эколого-географическая оценка: понятия и проблемы // Проблемы эколого-географической оценки состояния природной среды. Санкт-Петербург. 1994. С. 5-17.
59.Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій. К.: Київський університет, 1998. 266 с.
60.Сухорукова С.М. Экономика и экология (политэкономический аспект): Учеб. метод. Пособие для вузов. М.: Высшая школа, 1988. 111 с.
61.Исаченко А.Г. Ландшафтно-географический подход // Проблемы эколого-географической оценки состояния природной среды. Санкт-Петербург. 1994. С. 18-27.
62.Хмельницкая АЭС. Энергоблок №2. Оценка воздействий на окружающую среду: В 16 т. К.: 2000. Т. 9: Характеристика окружающей природной среды и оценка воздействий на нее: Растительный и животный мир. 162 с.
63.Орлов О.О., Дідух Я.П. Фітоіндикація радіоактивного забруднення лісових екосистем // Укр. ботан. журн. - 1998а. - 55, №5. - С. 536-541.
64.Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. К.: Т-во Знання”, КОО, 2003. 479 с.
65.Преображенский В.С., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. Основы ландшафтного анализа. М.: Наука, 1988. 192 с.
66.Преображенский В.С., Мухина Л.И. Современные ландшафты как природно-антропогенные системы // Методы исследования антропогенных ландшафтов. Ленинград. 1982. С. 4-5.
67.Видина А.А. Практические занятия по ландшафтоведению. Выпуск 1. М.: Изд-во Московского ун-та, 1974. 84 с.
68.Малишева Л.Л., Гайдай С.В. Екологічні проблеми навколишнього природного середовища: аналіз й оцінка техногенного впливу // Сучасна географія та навколишнє природне середовище. Вінниця: СтарТрек, 1999. С. 14-16.
69.Дмитрук О.Ю. Основи навчальних географічних інформаційних систем: Навчальний посібник. К.: РВЦ Київський університет”, 1997. 67 с.
70.Кошкарев А.В. Развитие геоинформатики и картографическое моделирование // Организация географической информации и тематическая картография. Владивосток, 1987.
71.Про Концепцію Національної програми інформатизації // Закон України № 75/98-вр від 4 лютого 1998 року.
72.Кошкарев А.В., Типунов В.С. Геоинформатика / Под ред. Д.В. Лисицкого. М. - 1993.
73. Стародубцев В. М., Карачинська Н. М., Степаненко В. В., Козак К. В. Географічні інформаційні системи (ГІС): їх стуктура і функції, перспективи застосування в грунтознавстві і агроекології: Лекції до курсів "Картографія грунтів" і "Еколого-меліоративне картографування грунтів і ландшафтів". — К.: Нора-прінт, 2000. — 48 с.
74.Шищенко П.Г., Малышева Л.Л., Сорокина Л.Ю., Шмурак А.Л., ГрачевА.П., Носон А.В., Галаган А.А., Гайдай С.В., Карбовская С.В. Использование ГИС для анализа природных условий зон влияния техногенных объектов (на примере Хмельницкой АЭС) // Матеріали ГІС-форуму-2000. К. 2000. - с. 52-56.
75.Шищенко П.Г., Малишева Л.Л., Сорокіна Л.Ю., Шмурак А.Л, ГрачовА.П., Носон А.В. Методологічні підходи до складання ландшафтної карти України на базі геоінформаційних технологій // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. В 3-х т. Київ-Луцьк: РВВВежа”, 2000. Т. 2. С. 368-372.
76.Исаченко А.Г. Картографирование как способ оценки экологического состояния природной среды // Проблемы эколого-географической оценки состояния природной среды. Санкт-Петербург. 1994. С. 98-108.
77.Малишева Л.Л., Гайдай С.В. Трансформація геосистем: стан, проблеми, перспективи оцінки змін внаслідок техногенного впливу // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. В 3-х т. Київ-Луцьк: РВВВежа”, 2000. Т. 3. С. 44-47.
78.Алексеев Е.В. Лесоведение. К: 1929.
79.Погребняк П.С. Про методику дослідження умов місцезростання в зв’язку з типами лісу // Тез. доп. на Міжнар. конгр. з лісової досвід. справи в Стокгольмі. Х.: 1929. - С. 19-20.
80.Погребняк П.С. Основы лесной типологии. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. 456 с.
81.Справочник лесовода / П.С. Пастернак, П.И. Молотков, И.Н. Питлай и др. / Под ред. П.С. Пастернака. К.: Урожай, 1990. 296 с.
82.Дидух Я.П., Еременко Л.П., Куковица Г.С., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Крупномасштабная геоботаническая карта как модель для изучения антропогенных сукцессий растительности // Геоботаническое картографирование. Л.: Наука, 1984. С. 25-30.
83.Маленков Р.П. Фізико-географічне районування: стан, проблеми та шляхи вирішення // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. В 3-х т. Київ-Луцьк: РВВВежа”, 2000. Т. 3. С. 39-43.
84.Малишева Л.Л. Теорія та методика ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій: Дис... д-ра геогр. наук: 11.00.11. К., 1999. 393 с.
85.Хмельницкая АЭС. Энергоблок №2. Оценка воздействий на окружающую среду: В 16 т. К.: 2000. Т. 8: Характеристика окружающей природной среды и оценка воздействий на нее: Почвы. 137 с.
86. Геренчук К.І. Природа Хмельницької області. Львів: Вища школа, 1980. 152 с.
87. Географічні карти: 1) Ландшафтно-геохімічна полімасштабна карта 30-ти кілометрової зони Хмельницької АЕС в електронній формі, 2) Полімасштабна карта ландшафтно-географічних бар’єрів 30-кілометрової зони впливу Хмельницької АЕС в електронній формі: А.с. ПА № 2644. Україна / Малишева Л.Л., Сорокіна Л.Ю., Грачов А.П., Шмурак А.Л., ГайдайС.В., Карбовська С.В.; Зареєстровано 17.01.00; Видано 28.01.00.
88. Перельман А.И. Геохимия ландшафта. М.: Высшая школа, 1975. 342с.
89. Перельман А.И. Геохимия. М.: Высшая школа, 1989. 528 с.
90.Завалий Н.И. Показатели кислотности серых лесных почв и черноземов ряда выщелачивания лесостепи УССР: Дис...канд.с.-г.наук. Харьков, 1974. 200 с.
91.Миронюк А.К. Економічна оцінка землі в регіоні та її використання: Дис... канд. екон. наук: 08.00.05. Львів, 1992. 181 с.
92.Сапегина И.А. Влияние загрязнения на гумус и плодородие почв промышленных ландшафтов // Ландшафтный анализ природопользования. М.: Московский филиал Геогр. общества СССР. 1987. С. 79-84.
93.Новачок О.М. Бонітування меліорованих мінеральних грунтів західного Полісся України: Дис...канд.с.-г.наук: (06.01.03). Рівне, 1992. 132 с.
94.Шищенко П.Г., Малишева Л.Л., Дмитрук О.Ю., Гайдай С.В., НосонА.В., Година О.О. До питання про ландшафтний моніторинг України // Фізична географія та геоморфологія. К.: Обрії, 2001. №40. С. 5-11.
95.Гайдай С.В. Проблема еталонізації ландшафтів та інтегральна трансформованість геосистем // Фізична географія та геоморфологія. К.: Обрії, 2002. Вип. 42. С. 21-25.
96.Полевой определитель почв / Под ред. Н.И. Полупана, Б.С. Носко, В.П.Кузьмичева. К.: Урожай, 1981. 321 с.
97.Атлас почв Украинской СССР / Под ред. Н.К. Крупского, Н.И.Полупана. К.: Урожай, 1979. 160 с.
98.Рубилин Е.В., Долотов В.А. Генезис и география лесных почв Европейской лесостепи СССР. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1970. 72 с.
99.Клименко Н.А. Почвенные режимы гидроморфных почв Полесья УССР. К.: УСХА, 1990. - 176 с.
100. Е.М. Самойлова. Луговые почвы лесостепи. М: Изд-во МГУ, 1981. 284 с.
101. Винокуров М.А., Колоскова А.В. Изменение свойств лесостепных почв при окультуривании. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1969. 104 с.
102. Польчина С.М. Грунтознавство. Головні типи грунтів: Навчальний посібник. Частина 2. Чернівці: Рута, 2001. 92 с.
103. Быстрицкая Т.Л., Волкова В.В., Снакин В.В. Почвенные растворы черноземов и серых лесных почв. М.: Наука, 1981. 148 с.
104. Черноземы СССР (Украина) / Под ред. Фридланда В.М., ЛебедевойИ.И., Коковиной Т.П., Киселя В.Д. М.: Колос, 1981. 256с.
105. Хмельницкая АЭС. Энергоблок №2. Оценка воздействий на окружающую среду: В 16 т. К.: 2000. Т. 2: Физико-географическая и климатическая характеристики района и площадки энергоблока. 95 с.
106. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дідух Я.П., Устименко П.М., Коротченко І.А., Юглічек Л.С. Лісова рослинність 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС // Укр. Ботан. журн. 2000. 57, № 3. С. 250-257.
107. Дідух Я.П., Устименко П.М., Плюта П.Г., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Коротченко І.А. Карта рослинності 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС // Укр. Ботан. журн. 2001. 58, № 1. С. 10-20.
108. Гайдай С.В. Визначення трансформації рослинного покриву 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС та економічна оцінка впливу комплексу ХАЕС на нього // Фізична географія та геоморфологія. К.: Обрії, 2005. Вип. 49. С. 236-239.
109. Эндрэс Альфред. Экономика окружающей среды. Введение: Пер. с нем. К.: Лыбидь, 1995. 168 с.
110. Економічний словник-довідник / Під ред. С.В. Мочерного. К.: Феміна, 1995. 368 с.
111. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. У 2-х кн. / Відповідальний редактор В.І. Андрейцев. К.: Юрінком Інтер, 1997. Кн. 1. 704 с.
112. Гайдай С.В. Економічна оцінка збитків від забруднення навколишнього природного середовища // Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть. К.: ВЦ Київський університет”, 2000. С. 107-108.
113. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в України у 1999 році. К.: Видавництво Раєвського, 2000. 184 с.
114. Про порядок визначення втрат сільскогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню // Постанова Кабінету міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1279.
115. Хмельницкая АЭС. Энергоблок №2. Оценка воздействий на окружающую среду: В 16 т. К.: 2000. Т. 5: Возушная среда и микроклимат. 75 с.
116. Лісовий кодекс України // Постанова ВР № 3853-12 від 21.01.94.
117. Хмельницкая АЭС. Энергоблок №2. Оценка воздействий на окружающую среду: В 16 т. К.: 2000. Т. 3: Общая характеристика энергоблока и хозяйственной деятельности в зоне его влияния. 188 с.
118. Ромась М.І. Гідрохімія водних об’єктів атомної і теплової енергетики. К.: ВПЦ Київський університет”, 2002. 532 с.
119. Гайдай С.В. Вплив атомних електростанцій на гідрологічні об’єкти // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. К.: Ніка-Центр, 2001. Т. 2. С.609-616.
120. Израэль Ю.А., Экология и контроль состояния природной среды. - М: Гидрометеоиздат, 1984. - 560 с.
121. Герасимов И.П. Научные основы современного мониторинга окружающей среды // Изв. АН СССР. Сер. географ. 1975. - № 3. - С.13-25.
122. Герасимов И.П. Научные основы мониторинга окружающей среды. //Мониторинг состояния окружающей природной среды. - Л.: Гимиз, 1977.