ЕКОЛОГО-ГЩРОГЕОХЕУПЧНИЙ АНАЛІЗ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ (на прикладі м. Луцька) : ЭКОЛОГО-ГЩРОГЕОХЕУПЧНИЙ АНАЛИЗ урбанизированных территорий (на примере г. Луцка)

Краткое описание

ЛУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

КАРТАВА ОЛЕНА ФЕОДОСІЮНА
УДК 911:502.7
ЕКОЛОГО-ГЩРОГЕОХЕУПЧНИЙ АНАЛІЗ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ (на прикладі м. Луцька)
спеціальність 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Науковий керівник:
Мольчак Ярослав Олександрович доктор географ, наук, професор
Луцьк-2001

Зміст
Стор.
Вступ......................................................................................................... 5
Розділ 1. Фізико-географічна характеристика і екологічна ситуація м. Луцька 9
1.1. Природні умови міста............................................................................................. 9
1.2. Ландшафти та їх аналіз.................................................................................................. 34
1.3. Еколого-географічні особливості житлово-промислових агломерацій..................... 41
1.4. Господарсько-екологічний стан м. Луцька................................................................... 48
Висновки до розділу 1........................................................................... 56
Розділ 2. Вивченість питання та теоретико-методичні основи еколого-гідро- геохімічних досліджень урбанізованих територій....................................... 57
2.1. Історія та сучасний стан проблеми........................................................................ 57
2.2. Методика еколого-гідрогеохімічного аналізу стану житлово-про- мислових агломерацій 69
2.3. Польові дослідження............................................................................................ 74
Висновки до розділу 2........................................................................... 80
Розділ 3. Закономірності просторово-часової зміни техногенних наванта­жень та їх роль у формуванні екологічного стану урбосистеми.................................. 81
3.1. Оцінка атмосферного повітря............................................................................ 81
3.2. Аналіз шумових джерел.................................................................................... 92
3.3 Вплив техногенних навантажень на водні об’єкти......................... 94
3.4. Мікробіологічне забруднення поверхневих та підземних вод............ 101
3.5. Забруднення підстилаючої поверхні........................................................................... 105
3.6. Тверді відходи................................................................................................................. 113
Висновки до розділу 3........................................................................... 117
Розділ 4. Еколого-географічна оцінка техногенних територій та прогнозува-
ння їх екологічного стану.............................................................................. 119
4.1. Характеристика територіально-виробничого комплексу (ТВК) міської агломерації........................................................................................................................ 119
4.2. Стан озеленення вулиць..................................................................................................... 129
4.3. Комфортність міського середовища.............................................................................. 136
4.4. Вплив техногенного навантаження на стан здоров’я населення 145
4.5. Еколого-гідрогеохімічне районування території м. Луцька за умов техногенних навантажень........................................................................................................................ 150
Висновки до розділу 4........................................................................... 157
Висновки.......................................................................................................................... 160
Література....................................................................................................................... 163
Додатки............................................................................................................................ 181

Перелік умовних позначень і символів.
ПТК - природно-територіальний комплекс.
ПТТК - природно-територіальний техногенний комплекс. ТВК — територіально-виробничий комплекс, мкос - міські каналізаційно-очисні споруди.
СЕС - санітарно епідеміологічний стан.
ЕЛГА - еколого-ландшафтно-геохімічний аналіз.
СПАР - синтетичні поверхнево-активні речовини.
СПЗ - сумарний показник забруднення, лкп - лактопозитивні кишкові палички.
ПЕД - потужність екопозиційної дози.

Вступ.
Актуальність проблеми. Розвиток промисловості, недосконалість транспортних засобів, надмірне ущільнення забудови, нераціональне використання природних ресурсів, а на сучасному етапі - незначне фінансування природоохоронних програм, створили погіршення стану оточуючого середовища, що призвело до екологічної кризи. Не дивлячись на погіршення екологічної ситуації, урбанізація не припиняється, а, навпаки, прогресує.
Урбанізація - це соціальне явище, так як місто є наслідком суспільного розвитку і цивілізації нації. Місто - це невелика автономна екогеосистема, що являє собою відкриту систему, елементи якої пов’язані між собою і з зовнішнім середовищем потоками енеогії, речовини та інформації. Місто використовує природні ресурси у вигляді викопного палива, їжі, води, а також інформаційних ресурсів, що надходять ззовні. Результат функціонування міської системи протиставляється не тільки у виробництві матеріальних і духовних цінностей, але і в накопиченні та викиді відходів, що є забруднювачами навколишнього природного середовища і негативно впливають на стан здоров’я людей.
Стан і стійкість урбосистеми, включаючи її здатність до самоочищення, залежить від розмірів міської території і її особливостей (характеру ланд­шафту, міської забудови, наявності відкритих просторів, водоймів, зелених насаджень, кліматичних умов, кількості забруднень, що надходять).
У міських поселеннях перетворення ландшафтів досягає свого максимального рівня. Земна поверхня в місцях розміщення житлово- промислових агломерацій, а разом з нею і речовинно-енергетичні потоки зазнають змін в результаті процесів, які направлені на задоволення потреб людства.
Не дивлячись на спільність рушійних сил, що змінюють земну поверхню в місцях проживання людей, територія будь-якого міста не є однорідною в ландшафтному відношенні. В різних зонах міста, які виділяють за основними видами землекористування, ступінь перетворення природних елементів і насиченість техногенними об’єктами різна.
Стан житлово-промислових агломерацій в умовах техногенних наван­тажень характеризується багатогранністю антропогенних факторів, які є функцією господарської діяльності людини. Це досить актуальна проблема сьогодення, особливо в умовах реформування економіки України, яка має велике народногосподарське значення. В умовах інтенсивного природо­користування проведено дослідження ландшафтно-екологічних змін урбані- зованих територій на прикладі м. Луцька.
Мета роботи полягає у вивченні, аналізі та оцінці еколого-гідро- геохімічного стану урбанізованих територій для стабілізації і покращення умов життєдіяльності людей.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
- здійснити аналіз існуючих теоретико-методологічних розробок з даного питання;
- вивчити ступінь забруднення атмо-, літо- і гідросфери в умовах техно­генного впливу;
- оцінити роль господарсько-екологічних передумов у формуванні еколо­гічного стану житлово-промислових агломерацій;
- встановити закономірності динаміки сучасних гідрогеохімічних харак­теристик;
- з’ясувати вплив техногенних факторів на біотичні компоненти міських урбоекосистем;
- визначити екологічну значимість досліджуваних характеристик;
- провести еколого-географічне районування м. Луцька.
Об’єкт дослідження — частина географічної оболонки, обмежена міською територією в умовах техногенних навантажень.
Предмет дослідження — комплекс факторів, які визначають еколого-гео- графічний стан урбанізованих територій.
Міська агломерація Луцька вибрана, як модель, на прикладі якої відпрацьовується методика моніторингу для досягнення екологічної безпеки житлово-промислових агломерацій. У цьому випадку особливе значення набуває якість вихідних гідрогеохімічних матеріалів.
Використані матеріали. В основу дисертаційного матеріалу були покладені власні результати еколого-гідрогеохімічних досліджень, які прово­дились протягом 1998-2000 років. Використані архівні та літературні матеріали, звіти геологорозвідувальних експедицій, крупномасштабні топографічні карти, звіти статистичних управлінь, дані лабораторій управлінь санепідстанцій та екобезпеки.
Завдання, які розглядаються в дисертаційній роботі, визначили її структуру. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновку і списку використаної літератури. Основні положення досліджень викладено на 162 сторінках машинописного тексту, 18 малюнках та 19 таблицях. Список літератури нараховує 207 джерел.
На захист виносяться такі питання:
- вплив техногенних навантажень на формування екологічного стану міських агломерацій;
- система оцінки екологічного стану урбанізованих територій на основі існуючих гідрогеохімічних характеристик.
Наукова новизна дослідження полягає в:
- оцінці впливу процесу урбанізації на екологічний стан м. Луцька;
- обґрунтуванні гідрохімічних змін в міському середовищі та вивченні причин, що їх зумовлюють;
- виявленні прямого та зворотного взаємозв’язку між змінами гідрохі­мічних характеристик і біотою;
- здійсненні районування території м. Луцька за сприятливістю умов для життєдіяльності людини;
- проведенні районування території міста за потенціалом екологічної
комфортності.
Практична цінність роботи. На основі еколого-гідрогеохімічного аналізу стану міських агломерацій розроблені карти, які можуть бути використані для проведення соціальних, медичних, біологічних та інших досліджень. Вико­наний гідрогеохімічний аналіз дозволяє вирішити питання планування архітек­т

Список литературы

Висновки.
Виконані дослідження екологічного і гідрогеохімічного стану урба­нізованих територій переконливо свідчать, що за останні десятиріччя рівень забруднення довкілля промисловими відходами, викидами автомобільного транспорту, викидами та скидами комунально-побутових та сільськогос­подарських об’єктів досягли загрозливих розмірів. Високий рівень забрудне­ності навколишнього середовища може привести до непербачених наслідків
Перспективи поліпшення екоситуації міських агломерацій слід пов’язу­вати, перш за все, з реалізацією еколого-гідрогеохімічних принципів раціо­нального природокористування, головним напрямком якого є організація екологічного контролю за станом урбанізованих територій в умовах техно­генних навантажень.
Багаторічні дослідження стану міських урбоекосистем на прикладі м. Луцька дозволяє зробити наступні висновки:
1. Стан і стійкість урбоекосистеми, включаючи її здатність до само­очищення, залежить від розмірів міської території і її особливостей (характер ландшафту і міської забудови, наявності відкритих просторів, водойм, зелених насаджень), кліматичних умов, кількості забруднень, що надходять.
2. Аналіз урбосистеми проводився з врахування екологічних і соціальних аспектів, так як головним об’єктом міської агломерації є людина.
3. Ландшафти характеризуються високою стійкістю і надзвичайною чутливістю. Виконаний еколого-гідрогеохімічний аналіз складових геог­рафічних оболонок в умовах техногенних навантажень дав можливість визначити роль ПТПС і охарактеризувати розвиток м. Луцька на сучасному етапі.
4. Розроблена автором методика дала можливість провести комплексний аналіз міських агломерацій в умовах техногенних навантажень, узагальнити існуючі методи, оцінити сучасний стан міських урбоекосистем, поєднуючи ландшафтні, екологічні, географічні, гідрогеохімічні концепції.
5. Аналізуючи рівень забруднення ґрунту, атмосфери, гідросфери, виявлено, що в період спаду виробництва, зумовленого економічною кризою, екологічний стан навколишнього середовища значно покращився.
6. Екологічну небезпеку створюють відходи промислового виробництва. З метою захисту атмосфери, ґрунту, підземних та поверхневих вод від забруднення, полігон для захоронення і складування відходів необхідно обладнати згідно з вимогами санітарних норм.
7. Боротьба з шумовим забрудненням в центральній частині міста дуже ускладнюється щільністю забудови. Зниження рівня шуму від автомобільного та залізничного транспорту можливе за рахунок збільшення насаджень дерев.
8. Зелені насадження мають здатність поглинати забруднюючі речовини з атмосфери, ґрунту і водного середовища. Тому насичення міста парками, скверами, посадками дерев відіграє не тільки естетичну роль, але й сприяє процесу самоочищення навколишнього середовища.
9. Якість навколишнього середовища середовища в містах визначається інтенсивністю взаємодії природних і соціально-економічних компонентів. Вплив транспорту, комунального господарства і промисловості на оточуюче середовище визначає комфортність житлових умов і територіальну організацію екосистем.
10. Встановлена чітка залежність між викидами забруднюючих речовин у навколишнє середовище і станом здоров’я населення. Темпи росту захворюваності невпинно зростають. Для жителів м. Луцька вони значно вищі, ніж для сільського населення (Луцького району).
11. Для виявлення закономірностей динаміки гІдрогеохімічних харак­теристик і визначення їх ролі у формуванні екологічного стану міських агломерацій запропоновано системну модель для оцінки і прогнозу екологічного стану міських територій в умовах техногенних навантажень.
12. В результаті еколого-гідрогеохімічної та ландшафтно-географічної оцінки, що здійснена на основі георгафо-гідрогеохімічного аналізу, виконано районування міського середовища за сприятливістю екологічних умов для життєдіяльності людини.
13. Встановлено, що науково-технічний прогрес формує і розвиває наван­таження урбосистеми, і приводить до утворення територій з погіршеними екоумовами.
14. Внаслідок комплексного техногенного впливу, обумовленого промис­ловими підприємствами, транспортом, діяльністю природо-господарських об’єктів, утворюються техногенні гідрогеохімічні аномалії, в межах яких концентрується значна кількість токсичних речовин.
15. Суттєве поліпшення екологічного стану урбосистем пов’язане з підвищенням загальної лісистості територій і розвитком рекреаційного комплексу, як в місті, так і прилеглих до нього територіях. Перспективи вирішення цієї проблеми потребують більш поглибленої розробки прикладних питань стійкості ландшафтно-географічних комплексів до техногенних навантажень, та обґрунтування коротко- і довгострокових прогнозів.

Література:
1. Адаменко О. М., Рудько Г. И. Основы экологической геологии. - К., 1995.-211 с.
2. Аксенов И. Я., Аксенов В. И. Транспорт и охрана окружающей среды. - Л.: Транспорт, 1986. - 176 с.
3. Алексеев Ю. В. Тяжёлые металлы в почвах и растениях. Л.: Агропром. Ленингр. отд-ние.,1987. - 140 с.
4. Альбрут М. И. Географические системы и системы экономико-геогра­фические // Изв. Всесоюз. географ, об-ва. — 1986. - Вып. 1. - С. 50-52.
5. Анучин В. А. Основы природоиспользования: теоретический аспект. М.: Мысль, 1978. - 294 с.
6. Арбатов А. А., Большаков Б. Е. Мир и ноосфера: проблемы и перспективы развития. // Окружающая среда и мир на планете. - М.: Наука, 1986.-С. 78-99.
7. Арманд Д. Л. Наука о ландшафте (Основы теории и логико-матема­тические методы). - М.: Мысль, 1975. - 278 с.
8. Артамонов В. И. Растения и чистота природной среды. - М.: Наука, 1986. - 172 с.
9. Атестація лабораторій по контролю забрудненості природного середо­вища. Основні положення. КНД 211.0.0.007-94. - К., 1994.
10. Атлас Волынской области. — М. ГУГК. 1985. - 31 с.
11. Атлас почв Украинской ССР. / Под ред. Н. К. Крупского и Н. И. Полупана. - К.: Урожай, 1979. - С. 39-78.
12. Бачинський Г. О. Математико-картографічне моделювання соціоеко- систем - провідний метод прикладної соціоекології. // Проблеми урбоекології: Тематичний збірник наукових праць. - К.: НМК ВО, 1992. - С 124-134.
13. Бачинський Г. О., Бондаренко В. Д. та ін. Основи соціоекології. - Вища школа, 1995. - 238 с.
14. Безуглая Э. Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. - Д.: Гидрометеоиздат, 1986. - 199 с.
15. Беккер А. А., Агаев Т. Б. Охрана и контроль загрязнённой природой среды. — Л.: Гидроиетеоиздат, 1989. - 286 с.
16. Белкин А. Н. Городской ландшафт. - М.: Высшая школа. 1987. - 111 с.
17. Белоусов В. Н. Оздоровление городской среды - важнейшая градостроительная задача. - М.: Знание, 1997. - 64 с.
18. Бент О. И., Иванчиков В. П. Естественные и техногенные изменения геологической среды и здоровье населения. // Питання соціоекології. Матеріали Першої всеукраїнської конференції Теоретичні і прикладні аспекти соціоекології” (Львів, 7-11 жовтня 1996 р.) Том 1. - Львів, 1996. - С. 9-10.
19. Берлянт А. М. Картографический метод исследования. - 2-е изд. - М.: Изд-во МГУ, 1988.-252 с.
20. Беручашвили Н. Л. Экология ландшафта и картографирование состояния природной среды. - Тбилиси.: Изд-во Тбилис. Ун-та, 1989. - 196 с.
21. Блануца В. И. Геоэкологические исследования крупного города: отходы, понятийный аппарат, принципы. // Геогр. и прир. pec. - 1990. - № 1. - С. 27-36.
22. Боговая И. О., Теодоронский В. С. Озеленение населённых мест. - М.: Агропромиздат, 1990. - 239 с.
23. Боков В. А., Ена А. В., Ена В. Г. и др. Геоэкология (научно-методи- ческая книга по экологии). - Симферополь, «Таврия», 1996. — 384 с.
24. Большаков В. А., Гальпер Н. Я., Клименко Г. А. и др. Загрязнение почв и растительности тяжёлыми мелаллами. - Москва. 1978. - 79 с.
25. Вампилова Л. Б. Концепция регионального историко-географического анализа // Известие. Российск. геогр. об-ва. - 1996. - Т. 128. - Вып. 1 - С. 64-69.
26. Вергунов А. П. Архитектурно-ландшафтная организация крупного города. — Л.: Стройиздат, 1982. — 134 с.
27. Веклич М. Ф. Основы палеоландшафтоведения.: К. Наук, думка, 1990. - 190 с.
2В. Взаимодействие природы и общества: Философские, географические, экономические аспекты, проблемы. — М. 1973. - 401 с.
29. Владимиров В. В., Микулина Е. М., Яргина 3. Н. Город и ландшафт (проблемы, конструктивные задачи и решения). — М.: Мысль, 1986. - 238 с.
30. Владимиров А. М., Ляхин Ю. И., Матвеев Л. Т., Орлов В. Г. Охрана окружающей среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1991. - 423 с.
31. Волошин В. В., Базилевич О. О., Мельничук Ю. А. Эколого-геогра- фические аспекты гармонизации взаимодействия общества и природы. / Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР. Теоретические и методические исследования. Отв. ред. Маринич А. М., Паламарчук М. М. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 180-187.
32. Волошин I. М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу: Автореф. Дис. ... д-ра геграф. наук. - К.: 1996. - 58 с.
33. Воловик В. М. Ландшафтнознавчий аналіз рекреаційних умов та ресурсів Східного Поділля: Автореф. Дис. ... канд. географю наук. - К., 1997. -24 с.
34. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. Г ост 2874-82. - М.: Изд-во стандартов, 1983.
35. Вода питьевая. Методы анализа. — М.: Госкомстандарт, 1984.
36. Воробейчик Е. Л., Садков О. Ф., Фарафонтов М. Г. Экологическое формирование техногенных загрязнений наземных екосистем (локальный уровень). - Екатиренбург, УИФ «Наука». 1994. - 280 с.
37. Временный классификатор токсических промышленных отходов и методические рекомендации по определению класса токсичности промышленных отходов. № 4286-87. - М.:, 1987.
38. Гардащук Т. В. Природокористування: методологічні та соціальні аспекта оптимізації. - К.: Наукова думка, 1992. - 155 с.
39. Гарковенко Р. В., Новик И. Б., Шаталов А. Т. Общество и природа: принципы взаимодействия. — М.: Знание, 1974 - 64 с.
40. Гансірук С. А. Ліси України. — К.: Наукова думка, 1992. - 408 с.
41. Географическое обоснование экологических экспертиз. / Под ред. В. Звонковой. - М.: МГУ, 1985. - 208 с.
42. Географічна енциклопедія України. Т. 1-3. - К.: УРЄ, 1989-1993.
43. Геоэкологические подходы к проектированию природно-технических геосистем. - М., 1985. - 235 с.
44. Геоэкологические принципы проектирования природно-технических геосистем. М., 1987. — 322 с.
45. Герасимов И. П. Взаимодействие природы и общества и задачи современной географии // Взаимодействие природы и общества. — М., 1973. -С. 5-22.
46. Герасимов И. П. Экологические проблемы в прошлой, настоящей и будущей географии мира. - М.: Наука, 1985. — 247 с.
47. Герасимов И. П. Управление антропогенной трансформацией природных экосистем (основы геосистемного мониторинга): Всесторонний анализ окружающей природной среды. // Тр. 4-го Сов.- америк. симп. - М.:, 1981-С. 284-289.
48. Геренчук К. I. Природа Волинської області. - К.: Вища школа, 1975.
- 66 с.
49. Геренчук К. И., Кукурудза С. И. К теоретическому обоснованию классификации природных комплексов // Изв. Всесоюзн. Географ, об-ва. --1977 г., вып. 6. — С. 531-538.
50. Гидрохимический бюллетень (материалы наблюдений за загряз­нённостью территорий Украины). - Киев, 1994.
51. Гидрохимическое картирование с применением вероятносно­статистических методов / Под ред. В. И. Пелешенко. — К.: Вища шк. 1979.
— 97 с.
52. Гирусов Э. В. Система «общество - природа» (проблемы социальной экологии). — М.: МГУ, 1976. - 168 с.
53. Глазовская М. А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. М.: Наука, 1984. - 180 с.
54. Глазычев В. Л. Социально-экологическая интерпретация городской среды. - М.: Наука, 1984. - 180 с.
55. Глазычев. В. Л. Городская среда: технология развития. - М. Ладья,
1995.
56. Говорун А. Г. Транспорт і навколишнє середовище. - К.: Урожай. - 1992.-144 с.
57. Голубев И. Р., Новикова Ю. В. Окружающая среда и транспорт. - М.: Транспорт, 1987. - 207 с.
58. Голубец М. А. Актуальные вопросы экологии. - К.: Наукова думка. - 1982.-158 с.
59. Голубец М. А. Місто як екологічна і соціальна система. // Вісник АН УРСР. - 1989. - № 12. - С. 47-58.
60. Гофман К. Г. Основы долгосрочного прогнозирования состояния окружающей среды. // Вопросы географии. Сборник сто восьмой. Природопользование (географические аспекты). - М.: Мысль, 1978. - С. 95-104.
61. Гофман К. Г., Гусев А. А., Досчанов Т. и др. Охрана окружающей среды: модели управления чистотой природной среды. Под ред. Гофмана К. Г., Гусева А. А. - М.: Экономика, 1977, 231 с.
62. Григорян А. Г. Ландшафт современного города. - М.: Стройиздат. -
1986. - 136 с.
63. Грин А. М., Клюев И. Н., Мухина Л. И. Геоэкологический анализ // Известие РАН. Сер. географ. - 1995. - № 1. - С. 21-30.
64. Гриневский В. Т., Маринич О. М., Шевченко Л. М. Стаціонарні геофізичні і геохімічні дослідження ландшафтів Київського полісся. - К.: Наук, думка, 1994. - 107 с.
65. Гродзинський М. Д., Шшценко П. I. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. - К.: Либідь, 1993 - 224 с.
66. Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології. - К.: Либідь, 1993
- 235 с.
67. Гуцуляк В. Н. Ландшафтний аналіз території м. Чернівці для цілей екологічного моніторингу. // Геологія України. 36 наук, праць. - К., 1993. - С. 85-91.
68. Гуцуляк В. М. Еколого-геохімічний аналіз природно-антропогенних ландшафтів (на прикладі Чернівецької обл. та півночі Молдови): автореф. дис. ... д-ра. географ, наук. -К., 1994. -36 с.
69. Доценко И. И. Воздушная среда и здоровье. - Львов.: Вища шк., 1981.
- 103 с.
70. Дмитрук О. Ю. Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій (на прикладі м. Києва): автореф. дис. ... канд. геогр. наук. - К., 1993. -24 с.
71. Дмитрук О. Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. (Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій): Монографія. - РВЦ Київський університет”, 1998. - 139 с.
72. Дмитрук О. Ю. Урбанізовані ландшафти: теоретико-методичні та фактичні проблеми геоекономічного дослідження. // Ландшафт як легуюча концепція XXI століття. Збірник наукових праць. — Київ, 1999. - С. 58-61.
73. Дьякова К. И. О соотношении понятий географический ландшафт, геохимический ландшафт и геосистема // Методы прикл. и регион, физ. геогр. - М., 1973. - С. 3-10.
74. Жикумен В. С. Историческая география и геоэкология: грани сотрудничества // География и современность. - 1998. - № 4. - С. 9-22.
75. Загладин В. В., Фролов И. П. Глобальные проблемы современности: научные и социальные аспекты. - М.: Международные отношения. 1981.
- 138 с.
76. Зарецкий В. И. Территориальные аспекты охраны окружающей среды.
- Львов, Высшая школа Изд. При ЛГУ, 1985. - 128 с.
77. Звіт по гідрогеохімічних дослідженнях в межах житлово-промислових агломерацій м. Луцька і прилеглих районів за 1991-1993 рр. - Рівне, 1993. -233 с.
78. Звіт про пророблену роботу по уточненню радіаційної обстановки в м. Луцьку Волинської області в період з 10.04. по 30.09.1991 року. - Луцьк. Волинський центр по гідрометерології, 1991. - 22 с.
79. Звіт про детальну розвідку прісних підземних вод для водопостачання м. Луцька. Ділянки Східний (Лівобережний) і Вербаево-Лучицький. Т. 1, текст Рівне, 1986. — 56 с.
80. Игнатов А. Н. Некоторые философские вопросы познания взаимодействия природы и общества // Природа и общество. - М.: Наука, 1968
- С. 48-57.
81. Израэль Ю. А. Экология и контроль, состояние природной среды. 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 150 с.
82. Илькун Г. М. Загрязнители атмосферы и растения. - К.: Наукова думка, 1998. — 246 с.
83. Ільїн Л. В., Мольчак Я. О. Озера Волині. - Луцьк.:, Надстир’я”, 2000.
- 140 с.
84. Інструкція про порядок складання статистичного звіту про охорону атмосферного повітря, затверджена наказом Мінстатуту України за погодженням Мінприроди України. - К.: Мінстат України, 1992.
85. Исаченко А. Г. Ландшафтоведение и физико-географическое райони­рование. - М.: Высшая школа, 1991. - 336 с.
86. Исаченко А. Г. Экологические проблемы и эколого-географич. карто­графирование СССР // Изв. Всес. геогр. об-ва. - 1990. - вып. 4. - С. 289-300.
87. Картава О. Ф., Мольчак Я. О. Еколого-географічні дослідження ерозії грунтів в умовах інтенсивних антропогенних навантажень. // Україна та гло­бальні процеси - Луцьк - Київ, Вежа”, 2000. Том 2. С. 87-89.
88. Картава О. Ф. Закономірності динаміки гідрогеохімічних характе­ристик та їх роль у формуванні екологічного стану житлово-промислових агломерацій. // Вісник ВДУ. Біологія, екологія. - 2001. - № 4. - С. 20-22.
89. Картава О. Ф. Вплив розвитку машинобудування на формування екологічного стану міських агломерацій. // .... Нотатки ЛДПУ. - Луцьк, 2000. -С. 109-106.
90. Картава О. Ф. Вплив техногенних навантажень на ланшафтно- геохімічний стан міських агломерацій. // Людина та довкілля”. - Харків.
- 2001. -№ 3. -С. 35-39.
91. Картава О. Ф. Ландшафтно-гідрогеохімічний аналіз територій міських агломерацій. // Географічні проблеми розвитку півдня України у XXI столітті.
- Мелітополь. - 2000. - С. 41-46.
92. Клюквин А. И. Концепция геологических исследований в Московском регионе // Геоэкологические исследования в Московском регионе. — М., 1990. -С. 5-14.
93. Клементова Е., Гейниге В. Оценка экологической устойчивости сельскохозяйственных ландшафтов. // Мелиорация и водное хозяйство. - 1995. -№ 5. - С. 33.
94. Ковальчук I. П., Каганов Я. I., Сливка Р. О. Прикладна гідроекологія.
- Львів: Меркатор, 2000. - 227 с.
95. Ковальчук И. П. Эколого-геоморфологический анализ региона // Вест­ник Моск. ун-та: серия 5. География. - 1992. - № 3. - С. 10-16.
96. Козловский Е. А. Геоэкология - новое научное направление // Гео­экологические исследования в СССР. - М., 1989. - С. 9-19.
97. Клименко М. О., Меліхова Т. Стан соціоекосистеми м. Рівне. // Еколо­гічні проблеми Українського Полісся. 36. наукових праць. - Рівне, 1996. - С. 10.
98. Клименко М. О., Меліхова Т. Деградаційні зміни грунтового покриву м. Рівне. І І Слово молодого дослідника. Збірник наукових праць. - Рівне, 1998. -С. 238-241.
99. Клименко М. О., Меліхова Т. Л. Екологічне районування території м. Рівного. // Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. Збірник наукових праць. - Київ, 1999. - С. 96-98.
100. Комарова Н. Г., Грибина И. А. Проблема антропогенного изменения ландшафта в свете современной экологической политики. // Жизнь Земли. Экологические проблемы и природоохранное образование. Сб. н. трудов под ред. С. А. Ушакова). — М.: МГУ, 1991. - 176 с.
101. Котляр Б. Б., Клос В. Р. Отчёт, результаты эколого-геохимических исследований г. Ровно за 1990 г. (Науч. эколог, партии ДГТЗ Б. Б. Котляр).
102. Краукше, Бессолицина Е. П., Кремер Я. К. Опыт экологических исследований в целях мониторинга. //География и природные ресурсы. - 1985. -№3.-С. 14-26.
103. Кукурудза С. І. Гідроекологічні проблеми суходолу. - Львів: Світ, 1999.-230 с.
104. Кучерявий В. П. Природная среда города. - Львів, Вища школа, 1984.-90 с.
105. Кучерявий В. П. Урбоэкология и основы фитомелиорации. Часть 1. Урбоэкология. - М.: НПО Информация, 1991. - 376 с.
106. Кучерявий В. П., Скробала В. М. Ерозійні процеси в умовах урбанізованих ландшафтів. // Питання соціоекології. Матеріали Першої всеукраїнської конференції Теоретичні і прикладні аспекти соціоекології”, Львів, 7-11 жовтня 1996 р.) Том 2. — Львів, 1996. — С. 21-22.
107. Лаптев А. А. Екологічна оптимізація біогеоценотичного покриву в сучасному урболандшафті. - К.: Укр. екол. акад. наук, 1998. - 208 с.
108. Лопатина Е. Б., Лазукова Г. Г. Критерий взаемодействий природных и антропогенных факторов и вопросы прикладного районирования.
// Ландшафтно-геохимическое районирование и охрана среды. Вопросы географии. Сборник 120. - М.: Мысль, 1983. - С. 41-44.
109. Лопатина Е. Б., Минц А. А., Мухина Л. И. и др. Состояние и задачи разработки теории и методики оценки природных условий и ресурсов. // Известия АН СССР, серия география. - 1970. - № 4. - 45-54.
110. Ляшин В. С. Методологические аспекты соотношения объекта и предмета в географии // История и методология естественных наук. География.
- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - С. 17-28.
111. Малишева Л. Л., Сергеева Т. В. Методика ландшафтно-екологічної оцінки стану міського середовища. // Вісник КДУ. Серія географія. - 1993. - Випуск 40. — С. 29-37.
112. Маринич О. М., Пашенко В. М. Географічні основи природо­користування в регіонах України // Вісник АН УССР. — 1985. - № 6. - С. 88-89.
113. Маринич А. М., Гриневський В. Т., Шевченко Л. Н. Ландшафтно­геофизические и геохимические исследования на Дымерском комплексном географическом стационаре // V съезд географического общества Украинской ССР. - Киев: Наук, думка, 1985. - С. 111-112.
114. Международный регистр потенциально опасных химических веществ // Обработка и методы обезвреживания химических отходов. - Женева.
- 1985.-№5, 12.
115. Методика визначення ванадію, свинцю і інших металів, нітрат-іонів, мінералів, фосфатів та інших речовин у поверхневих і стічних водах. КНД 211.1.4. (017-043)-95. -Київ, 1995.
116. Методика расчётов предельно-допустимых сбросов веществ в водные объекты из сточными водами. - Харьков, 1990.
117. Меліхова Т. Л. Екологічні проблеми м. Рівне. // Екологічні проблеми Українського Полісся. 36. н. праць. - Рівне. - 1996. - С. 14.
118. Меліхова Т. Л. Ландшафтно-екологічний аналіз території великих міст за станом міського середовища (на прикладі м. Рівного): Автореф. Дис. ... канд. географ, наук. - К., 2000. - 19 с.
119. Мельник А. В. Основи регіонального еколого-ландшафтознавчого аналізу. - Львів.: Літопис, 1997. - 229 с.
120. Миколаш Я., Питтерман Л. Управление охраной окружающей среды. - М.: Прогресс, 1983. — 239 с.
121. Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты. — М.: Мысль, 1973. - 224 с.
122. Миркин Б. М. Антропогенная динамика растительности. // Итоги науки и техники ВИНИТЕ. Ботаника. - 1984. - С. 139-232.
123. Мольчак Я. О., Мігас Р. В. Річки Волині. - Луцьк.:, Надстир’я”, 1999.- 176 с.
124. Мольчак Я. О., Мельнийчук М. М. Зміна фізичних властивостей грунтів Волинської області під впливом відчуження дрібнозему з коренеплодами. // Волинь і волинське зарубіжжя. - Луцьк, 1994. - С. 35-38.
125. Мольчак Я. О., Мельнийчук М. М. Георгафо-экологические иссле­дования выноса мелкозёма. - Ижевск, 1992. - С. 73-75.
126. Некое В. Ю. Неоекологія — нова наука на старих засадах. // Збірник наукових праць. Вісник Харківського університету. Геологія-Географія- Екологія. - 1998. - № 402. - С. 163-165.
127. Нечаева Е. Г., Снитко В. А. Региональные ландшафтно-геохими­ческие исследования. — Иркутск, 1986. — 160 с.
128. Огляд стану забруднення атмосферного повітря за 1995 рік по м. Львову. - Львів, 1996.
129. Огляд стану забруднення атмосферного повітря і здійснення державного контролю за його охороною в Україні за 1992 рік. - К, 1993.
ІЗО.ОдумЮ. Экология. Т. 1. Пер. с англ.-М. Мир, 1986-328 с.
131. Обухов А. И., Лепнева О. М. Биохимия тяжёлых металлов в городской среде. // Почвоведение. - 1989. - № 5. — С. 65-74.
132. Пащенко Ю. М. Основні поняття і проблеми еколого-географічних досліджень. // Укр. геогр. жур. - 1994. - № 4. - С. 8-16.
133. Пащенко В. М. Методология и задачи ландшафтоведческого анализа территории. / Конструктивно-географические основы рационального природо­пользования в Украинской ССР. Теоретические и методологические исследования. Отв. ред. Маринич А. М., Паламарчук М. М. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 17-24.
134. Пегов С. А. Природопользование: прогноз и управления. / Теория - метод географического прогнозирования: возможности и пути. // Рос. АН научный совет по проблемам биосферы. - М.: Наука, 1992. - С. 111-117.
135. Пойкер X. Культурный ландшафт: формирование и уход. - Москва
1987. - 180 с.
136. Потапенко В. Г. Ландшафтно-екоологічний аналіз та оцінка розподілу техногенних забруднень в зоні впливу Трипільської ДРЕС. //Укр. географ, жур. - 1995. - № 3. - С. 41-46.
137. Потапенко В. Г. Методика ландшафтно-екологічного аналізу та оцінки території адміністративного району (геохімічний аспект, на прикладі Обухівського р-ну). Автореф. Дис. ... канд. географ, наук. - К., 1996. -24 с.
138. Преображенський В. С. Суть и форми проявления геоэкологических представлений в отечественной науке. // Изв. РАН. Сер. Географ. - 1992. - № 4. -С. 5-11.
139. Преображенский В. С. Поиск в географии. - М.: 1986. - 224 с.
140. Преображенский В. С. Новые вехи на пути географии. // Укр. географ, жур. - 1993. - № 2. - С. 49-54.
141. Пупырев Е. И. Опыт конструктивной экологии. — М.: Прима Пресс. - 1997. - 142 с.
142. Региональные ландшафтно-геохимические исследования. - Иркутск.
1986. -154 с.
143. Реймерс Н. Ф. Природопользование. — М.: Мысль, 1990. - 637 с.
144. Родичкин И. Д., Дюжев С. А., Оситнянко А. П. Человек, город, природа: экологические аспекты формирования городов Украины. // Строительство и архитектура. - 1985.-№9. — С. 8-11.
145. Руденко JL Г., Горленко I. О., Шевченко JI. М.,