МАТЕМАТИКО-КАРТОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЛІНГВІСТИЧНО-ГЕОГРАФІЧНИХ СИСТЕМ




  • скачать файл:
  • Название:
  • МАТЕМАТИКО-КАРТОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЛІНГВІСТИЧНО-ГЕОГРАФІЧНИХ СИСТЕМ
  • Альтернативное название:
  • Математико-картографические моделирования РЕГИОНАЛЬНЫХ лингвистических ГЕОГРАФИЧЕСКИХ СИСТЕМ
  • Кол-во страниц:
  • 220
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ
  • Год защиты:
  • 0000
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

    на правах рукопису




    КОРОЛЬ ПАВЛО ПИЛИПОВИЧ

    УДК 528.94

    МАТЕМАТИКО-КАРТОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЛІНГВІСТИЧНО-ГЕОГРАФІЧНИХ СИСТЕМ


    11.00.12. географічна картографія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук


    Науковий керівник:
    доктор географічних наук, головний науковий співробітник відділу картографії
    Козаченко Тамара Іванівна




    Київ 2007












    ЗМІСТ
    Вступ.......4
    Розділ 1. Аналіз досвіду лінгвістично-географічних досліджень і картографування в Європі та Україні............12
    1.1. Аналіз досвіду лінгвістично-географічних досліджень та картографування в Європі........................................................................................12
    1.2. Аналіз досвіду лінгвістично-географічних досліджень та картографування в Україні.......................................................................................19
    1.3. Аналіз досвіду лінгвістично-географічних досліджень та картографування на Волині................. ...................................................................30
    Висновки до розділу 1..................................................................... ..........................................39
    Розділ 2. Теоретико-методичні засади регіонального лінгвістично-географічного картографування.42
    2.1. Сутність і завдання регіонального лінгвістично-географічного картографування........................................... ...42
    2.2. Українська діалектна мова, її структура і територіальна диференціація як об’єкт картографування....................................................45
    2.3. Поняття лінгвістичних карт. Методичні основи і прикладні аспекти їх розробки....................................................................................................59
    2.4. Класифікація лінгвістичних карт і атласів.................................................. 77
    Висновки до розділу 2................................................................................................................83
    Розділ 3. Математико-картографічне моделювання лінгвістично-географічних систем з використанням ГІС-технологій..85
    3.1. Основні принципи, методи та алгоритми процесу моделювання діалектних мовних систем........................................................................................85
    3.2. Концепція математико-картографічного моделювання лінгвістично-географічних систем.....................................................................89
    3.3. Регіональні лінгвістичні ГІС і особливості їх функціонування..............................................................................................................95
    3.4. Методи ГІС-аналізу лінгвістично-географічних систем.............118
    3.5. Основні поняття теорії нечітких множин...............................................126
    Висновки до розділу 3.............................................................................................................137
    Розділ 4. Методика математико-картографічного моделювання лінгвістично-географічних особливостей регіону з використанням ГІС-технологій..........................................................................................................................................140
    4.1. Геоінформаційне опрацювання вихідного матеріалу та побудова матриці експериментальних даних................................................................................141
    4.1.1. Процедури формування представницьких вибірок..............143
    4.1.2. Попередня обробка даних........................................................................147
    4.1.3. Побудова матриці експериментальних даних...........................152
    4.2. Побудова математико-картографічних моделей функціонування лінгвістично-географічних систем.................................................................................155
    4.2.1. Побудова матричних моделей...............................................................156
    4.2.2. Процедури нечіткої класифікації та напрямки їх реалізації..............................................................................................................................164
    4.2.3. Декомпозиція та побудова структурної схеми.........................167
    4.2.4. Пошук лідера” як передумова територіальної диференціації...................................................................................................................168
    4.3. Математико-картографічне моделювання територіальної диференціації лінгвістично-географічних систем...........................................169
    Висновки до розділу 4.............................................................................................................177
    Висновки........................................................................................................................................180
    Список використаних джерел...................................189
    Додатки.............................................................................................................................................208













    Вступ
    Актуальність теми. Актуальність та доцільність даного дослідження обґрунтовується цілою низкою взаємозв’язаних причин, головними серед яких є наступні: неспіврозмірність темпів розвитку національного та регіонального лінгвістичного картографування, нагальна необхідність відпрацювання єдиних методик проведення комплексних національних і регіональних лінгвістично-географічних досліджень та лінгвістичного картографування. Це передбачає вивчення та збереження архаїчних і діалектних мовних елементів з метою більш глибокого розуміння витоків української літературної мови; аналіз просторової локалізації діалектних мовних елементів з метою диференціації території за лінгвістичним принципом і з’ясування її взаємозв’язку з історичними, етнографічними, політико-адміністративними та іншими чинниками тощо. Важливими є пошук ефективних методів і прийомів опрацювання та аналізу величезних інформаційних масивів вихідних лінгвістичних даних, а також засобів їх графічної та картографічної візуалізації. При цьому виключної важливості набуває запровадження методів та прийомів математико-картографічного моделювання в прикладних дослідженнях регональних лінгвістично-географічних систем, що передбачає формалізацію вихідних даних, стандартизацію обчислювальних процедур і автоматизацію картоукладальних робіт тощо.
    Наукове обґрунтування теоретичних підходів, методів і методичних прийомів створення лінгвістичних карт та математико-картографічного моделювання регіональних лінгвістично-географічних систем є важливими і актуальними завданнями української географічної та картографічної науки, вирішенню яких і присвячена дана робота.
    Результатом цього дослідження мають стати методологічні та методичні засади математико-картографічного моделювання регіональних лінгвістично-географічних досліджень з використанням ГІС-технологій.
    При розробці цього напрямку тематичного картографування автор спирався на теорію, наукові принципи і методи картографування, що містяться в працях О.Ф. Асланікашвілі, О.М. Берлянта, В.Т. Жукова, К.О.Саліщева, С.М. Сербенюка, В.С. Тікунова, враховував теоретичні та методичні положення картографування, викладені в працях М.К. Бочарова, М. Де Мерса, Я.І. Жупанського, М. Зейлера, Т.І. Козаченко, О.В.Кошкарьова, І.Ю.Левицького, І.К. Лур’є, О.О. Лютого, О.І.Мартиненка, А.М. Молочка, Г.О. Пархоменко, Л.Г. Руденка, Л.Є.Смирнова, В.О. Черв’якова.
    Важливе значення при формулюванні теоретичних концепцій роботи мали результати досліджень вчених, які розробили теоретико-методологічні основи лінгвістичної географії та діалектології Р.І. Авансова, П.Ю.Гриценка, Й.О. Дзендзелівського, Ф.Т. Жилка, Т.В. Назарової.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний із держбюджетними темами науково-дослідної лабораторії кафедри фізичної географії географічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки: 0106U000275 Основи раціонального природокористування та охорони природи Західного Полісся і прилеглих територій” та 0103U000658 Природа та екологія Західного Полісся”, а також Державною науково-технічною програмою розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 рр., затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.03 р., №37.
    Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертаційного дослідження полягає у розробці методологічних та методичних засад математико-картографічного моделювання регіональних лінгвістично-географічних систем з використанням ГІС-технологій.
    Для досягнення цієї мети в роботі було поставлено і вирішено наступні завдання:
    - розробити загальні питання теорії (теоретичну концепцію) регіонального лінгвістичного картографування;
    - вивчити і проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід лінгвістично-географічних досліджень та лінгвістичного картографування;
    - дослідити територіальні мовні діалекти (системи) як об’єкт картографування, їх структурно-типологічні і генетичні зв’язки та їх співвіднесеність до стандартизованого варіанту літературної мови;
    - окреслити сутність регіонального лінгвістично-географічного картографування з використанням ГІС-технологій;
    - систематизувати та класифікувати джерела інформаційного забезпечення для потреб картографування;
    - встановити класифікацію лінгвістичних карт і атласів за змістом;
    - розробити регіональну лінгвістичну ГІС для електронно-графічного моделювання і ГІС-аналізу; обґрунтувати методи ГІС-аналізу лінгвістично-географічних систем;
    - розробити методику математико-картографічного моделювання лінгвістичних особливостей регіону з використанням теорії графів, теорії нечітких множин, кластер-аналізу на засадах ГІС-технологій.
    Об’єктом дослідження є територіальні мовні діалекти (системи), їх структурно-типологічні та генетичні зв’язки, співвіднесені до стандартизованого варіанту літературної мови.
    Предметом дослідження виступають методологічні та методичні основи математико-картографічного моделювання лінгвістично-географічних систем (підходи, принципи, методи, прийоми і способи моделювання) з використанням ГІС-технологій.
    Методи дослідження. Теоретичну та методичну основу дослідження складають сучасні явлення про роль і місце геоінформаційних технологій в дослідженні і математико-картографічному моделюванні регіональних лінгвістично-географічних систем: геоінформаційна концепція сучасної картографії; сучасні уявлення про роль картографічного методу у вивченні соціально-економічних об’єктів явищ і процесів, який базується на високій ефективності застосування карт і математичних моделей, ГІС-технологій і комунікаційних каналів для одержання, обробки та передачі просторових даних, створення електронних карт. В процесі дослідження було використано загальнонаукові методи і підходи: історичний аналіз та синтез (при вивченні досвіду лінгвістично-географічних досліджень і картографування та при періодизації етапів їх становлення і розвитку), системний підхід та системно-структурний аналіз, які становлять основу наукової платформи дисертаційного дослідження і дозволяють реалізувати концепцію цілісності даної системи; моделювання (картографічне, математико-картографічне, структурно-графічне при визначенні тематики і змісту карт); математичні методи (теорія графів, теорія множин, теорія нечітких множин, кластер-аналіз); кібернетичні методи (при опрацюванні методів геоінформаційного картографування і ГІС-аналізу, використанні сучасних програмних продуктів, які застосовувались при створенні баз картографічних даних і укладанні карт); методи класифікації (при розробці теоретико-методичних засад регіонального лінгвістично-географічного картографування).
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
    - здійснено аналіз національних лінгвістично-географічних досліджень та картографування; вперше проведено детальний аналіз досвіду лінгвістично-географічних досліджень та лінгвістичного картографування регіону; виконано періодизацію етапів їх розвитку та хронологічну систематизацію найвизначніших картографічних творів цієї тематики;
    - обґрунтовано теоретико-методичні засади регіонального геоінформаційного лінгвістичного картографування: розглянуто територіальні мовні діалекти (системи), їх структурно-типологічні та генетичні зв’язки, територіальну диференціацію як об’єкт картографування; визначено поняття лінгвістичні карти”, методичні і прикладні аспекти їх розробки; встановлено загальну ієрархічну класифікацію лінгвістичних карт і атласів; розроблено системи картографічних умовних знаків для аналітичних лінгвістичних карт та визначено принципи їх використання;
    - розроблено методологічні та методичні засади математико-картографічного моделювання лінгвістично-географічних систем з використанням ГІС-технологій: визначено підходи, принципи, методи і алгоритми процесу моделювання мовних діалектів;
    - вперше розроблено концептуальну модель, структуру та зміст регіональної лінгвістичної ГІС, призначеної для електронно-графічного моделювання і ГІС-аналізу, де авторським напрацюванням є розроблена структура інтегрованих атрибутивних баз даних різних діалектів за населеними пунктами; систематизація та класифікація інформації для створення бази даних; обґрунтування методів ГІС-аналізу лінгвістично-географічних систем;
    - теоретично обґрунтовано і експериментально доведено можливість та доцільність застосування теорії нечітких множин, теорії графів і кластер-аналізу як потужного математичного апарату опрацювання і аналізу вихідних лінгвістичних даних та моделювання регіональних лінгвістично-географічних систем на засадах ГІС-технологій;
    - на основі запропонованих і реалізованих автором теоретико-методичних положень вперше побудовано картграфи подібності і типовості для відображення топологічних зв’язків населених пунктів регіону на множині лексичних форм та карти лексичного районування Волинської області різних ієрархічних рівнів.
    Практичне значення одержаних результатів. Викладені в даній роботі результати, дозволяють сформулювати концепцію математико-картографічного моделювання регіональних лінгвістично-географічних систем і на її основі проводити різномасштабні за тематикою і територіальним охопленням лінгвістичні дослідження за універсальною методичною схемою із залученням стандартизованих пакетів прикладних програм і побудовою лінгвістичних карт в ГІС-середовищі.
    Методичні аспекти проектування і створення лінгвістичних карт можуть бути використані при розробці типових географічних основ, проектуванні систем картографічних умовних знаків та легенд тематичних карт регіонального Лінгвістичного атласу Волинської області”
    Детально розглянуті історичні аспекти європейського, національного і регіонального лінгвістично-географічних досліджень та картографування, науково-практичні методи та прийоми лінгвістичного картографування з використанням геоінформаційних технологій, а також створені на їх основі аналітичні, комплексні та синтетичні лінгвістичні карти можуть стати інформаційною базою для проведення лекційних та практичних занять, зокрема при викладанні спецкурсу Лінгвістична географія” на кафедрі української мови філологічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки.
    Матеріали роботи знайшли відображення в навчальному процесі на географічному факультеті Волинського державного університету імені Лесі Українки при викладанні курсів: Картографія” та Картографічні методи дослідження в географії”; при виконанні дипломних робіт студентами спеціальності Географія”; у науково-дослідній роботі студентів.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій реалізована авторська ідея та використано авторський підхід стосовно теоретичних, науково-організаційних та методико-технологічних положень побудови математико-картографічних моделей регіональних лінгвістично-географічних систем.
    Теоретико-методичні положення та висновки, що стосуються геоінформаційного регіонального лінгвістичного картографування розроблені автором особисто.
    Розробка концепції пошарового представлення, проектування та укладання електронних лінгвістичних карт (аналітичних, комплексних та районування), а також її реалізація виконані автором особисто.
    Обробка використаних у роботі фактичних матеріалів, виконувалась автором самостійно на основі первинних матеріалів, отриманих анкетним та експедиційним методами і люб’язно наданих к.філол.н. Ф.Й. Бабійом.
    Побудова пакету оригінальних прикладних програм для формалізації обчислювальних процедур виконана особисто на основі програмного продукту фірми MathSoft Inc. - MathCAD PLUS 6.0.
    При створенні серії лінгвістичних карт Волинської області автором використано програмний продукт фірми MapInfo Corporation MapInfo Professional 8.0, на технічній базі якого було апробовано технологічну схему математико-картографічного моделювання і створено зразки карт. При створенні географічних основ лінгвістичних карт використано електронну карту Волинської області масштабу 1:200 000 (НВЦ Геодезкартінформатика”, 1997).
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались і були обговорені на таких наукових конференціях та семінарах: Міжнародній науковій конференції: Генеза, географія та екологія ґрунтів” (Львів, 1999 р.), Міжнародній науково-практичній конференції: Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку” (Львів, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції: Регіон-2003: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2003 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції: Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.), IX з’їзді Українського географічного товариства: Україна: географічні проблеми сталого розвитку” (Київ, 2004 р.), XIV Міжнародному науково-методичному семінарі: Географія й картографія: нове в тематиці, структурі, змісті та технології створення навчальної літератури, карт і атласів” (Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-методичній конференції Сучасні проблеми математичного моделювання, прогнозування та оптимізації” (Кам’янець-Подільський, 2006 р.), а також на щорічних тематичних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 1999 2007 рр.).
    Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 праць, загальним обсягом 3.9 друк. арк., всі публікації одноосібні. Із загальної кількості праць 8 (3.5 друк. арк.) опубліковано у фахових виданнях.
    Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків та викладена на 188 сторінках основного тексту, включає 11 рисунків, 10 таблиць та 5 додатків. Список використаних джерел налічує 225 найменувань, з них картографічних 37.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    На основі детального опрацювання і аналізу літературних та картографічних джерел, узагальнення результатів регіональних лінгвістично-географічних досліджень, а також картографування та моделювання лінгвістично-географічних систем можна зробити наступні висновки:
    1. Відмічено поступовість еволюційного процесу становлення європейської лінгвістичної географії на основі формування двох основоположних наукових шкіл: романської (французької) та германської (німецької), що відрізняються за методом картографування, характером картографічної основи та лінгвістичного навантаження.
    2. Підкреслено, що українська лінгвістична географія сформувалась в результаті синтезу передових досягнень російської та германської (німецької) лінгвогеографічних шкіл і використовує для відображення лінгвістичних протиставлень детерміновані системи умовних знаків. Процес формування української школи лінгвістичної географії від зародження до сьогодення можна представити п’ятьма основними етапами: початковим (кінець XVIII ст. 30 рр. XX ст.), що відзначається створенням типологічних діалектичних класифікацій українських говорів і говірок та побудовою лінгвістичних карт диференціації території; класичним (30 рр. XX ст. 60 рр. XX ст.), характерною рисою якого було вивчення окремих просторових одиниць в межах певних діалектних особливостей на основі створення тематичних лінгвістичних карт; новим (60 рр. XX ст. 80 рр. XX ст.), що пов’язаний із системним дослідженням лінгвогеографічних явищ шляхом створення регіональних діалектологічних атласів; новітнім (80 рр. XX ст. кінець XX ст.), що характеризується процесами уточнення українських мовних меж на суміжних територіях та відстеження українсько-слов’янських міжмовних контактів на основі побудови лінгвістичних атласів суміжних територій і сучасним (початок XXI ст.), що передбачає в рамках міжнародних лінгвістично-географічних проектів проведення фундаментальних досліджень міжнародних мовних взаємовпливів і зв’язків, та створення на їх основі комплексних міжнародних лінгвістичних атласів. За цей період зусиллями провідних вітчизняних діалектологів накопичено чималий доробок літературних і картографічних творів в галузі української лінгвістичної географії. До найвизначніших з них слід віднести Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР”, Карпатський діалектологічний атлас”, Лінгвістичний атлас Нижньої Прип’яті” та трьохтомний Атлас української мови”.
    3. Обґрунтовано доцільність вибору Волинської області як регіону досліджень, яка пояснюється значенням його говорів для історії української мови і зумовлюється насамперед тим, що вони стали складовою частиною тієї діалектної основи, на якій сформувалась західноруська писемно-літературна мова. Для успішного з’ясування ролі волинського компоненту в структурі західноруської мови проведено ґрунтовні лінгвістично-географічні дослідження сучасних говірок, які побутують на території сучасної Волині. З уваги на існування припущення про те, що Західне Полісся було прабатьківщиною слов’ян, виникає потреба вивчення говірок Волині і з погляду цієї центральної проблеми славістики. Характерною особливістю сучасного лінгвістичного ландшафту історичної Волині є його діалектна неоднорідність, яка виявляється передусім у розмежуванні говірок північного (поліського) і південного типів. На півдні регіону побутує волинський говір південно-західного наріччя, на півночі західнополіський говір північного наріччя. Встановлено, що найбільш об’єктивним є поділ волинського говору на західноволинські і східноволинські говірки, що підтверджується історико-археологічними дослідженнями. Розмежування західноволинських і східноволинських говірок пов’язане з найдавнішими етнічно-мовними межами, оскільки основна територія давніх волинян знаходилася в межиріччі Бугу (на заході) Случі (на сході), верхньої Прип’яті (на півночі) та вододілу Прип’яті, Бугу і Дністра (на півдні). Таким чином, західноволинські говірки відповідають мові південних волинян, східноволинські походять від мови уличів. Наявність рис східноволинських говірок на східній території колишніх волинян можна пояснити експансією східноволинських говірок у пізніші часи. Західноволинські говірки виявляють багато спільного в своїй структурі з говірками західнополіського та наддністрянського говорів, східноволинські з говірками подільського говору, що вказує на самобутність західноволинських говірок, виявляє тенденцію до їх уніфікації ще до утворення територіальних об’єднань і приєднання цих земель до Київської Русі. Вплив південних говорів найбільше позначився на тій частині західнополіського говору, яка знаходиться в межах сучасної Волинської області та південно-західних районів Брестської області Білорусі. Говірки інших районів області та Підляшшя на території Польщі продовжують зберігати більш архаїчні, типово поліські особливості фонетичної і граматичної будови, що зумовлює подальше внутрішнє членування західнополіського говору на підляські та берестейські говірки. На основі порівняльного аналізу західнополіських говорів північного наріччя і волинських говорів південно-західного наріччя, що побутують на території Волинської області складено таблицю диференціюючих ознак, яка використовується для формування діалектологічної програми-питальника при математико-картографічному моделюванні регіональної лінгвістично-географічної системи.
    4. Розглянуто науково-методичні засади регіонального лінгвістичного картографування та прикладні аспекти їх реалізації з використанням геоінформаційних технологій. З’ясовано, що основними завданнями регіонального лінгвістичного картографування є виявлення ареалів елементів діалектних мікроструктур і їх системних взаємозв’язків на певній території; відображення нових діалектних особливостей і тенденцій розвитку; встановлення міждіалектних контактів; отримання матеріалів для дослідження розвитку окремих діалектних елементів; дослідження діахронії окремих діалектів, а об’єктом регіонального лінгвістичного картографування є діалектні елементи різних рівнів, які виявляються на території картографування в певній кількості відмінностей.
    5. Охарактеризовано традиційні підходи до створення лінгвістичних карт і атласів та з’ясовано причини, які зумовлюють необхідність автоматизації процесу картоукладання. Впровадження геоінформаційних технологій в лінгвістично-географічні дослідження зумовлене необхідністю опрацювання та аналізу величезних за об’ємом, складністю структури і різнотипністю лінгвістичних інформаційних масивів та формалізації процедур побудови на їх основі картографічних моделей лінгвістичних карт, створення яких відбувається на основі різнофункціонального програмного забезпечення.
    6. Викладено теоретичні передумови та концептуальні основи регіонального лінгвістичного картографування із використанням ГІС- технологій. Геоінформаційне лінгвістичне картографування формується як результат інтеграції лінгвістичної географії, картографії і геоінформатики, можливість якої зумовлюється спільним застосуванням системного підходу при дослідженні складних лінгвістичних і природно-суспільних геосистем. Встановлено, що кожна складова геоінформаційного лінгвістичного картографування використовує свій власний підхід до вивчення геосистем: картографія передбачає образно-знакове моделювання дійсності, геоінформатика цифрове інформаційне моделювання, а лінгвістика мовне моделювання, для яких спільною ланкою є географічна просторово-визначена інформація, що представлена у вигляді картографічних зображень, створених на основі прийомів математико-картографічного моделювання. Основою геоінформаційного лінгвістичного картографування є методи синтетичного і системного картографування, що визначили розвиток математико-картографічних методів моделювання лінгвістично-географічних систем, автома­тизованих технологій їх реалізації і створення картографічних та тематичних баз даних, які є головними компонентами регіональних лінгвістичних ГІС. Відмічено, що першочерговим завданням геоінформаційного лінгвістичного картографування зали­шається створення лінгвістичних карт як образно-знакових моделей дійсності, а його основною, визначальною рисою є багатоваріантність створення карт для вирішення специфічних проблемно-практичних завдань на основі новітніх засобів математико-картографічного моделювання.
    7. Теоретично обґрунтовано та практично реалізовано принципи побудови системи машиноорієнтованих картографічних умовних знаків для лінгвістичних карт. В основу побудови СКУЗ лінгвістичної карти покладено принципи ієрархічної підпорядкованості, суворої регламентованості використання та співвідносності графічних засобів відображення окремих рівнів карти: геометричних значків для відображення локалізованих в точках лексичних, фонетичних, морфологічних та інших відмінностей, які передаються кольором, структурою та формою; ізоглос, штрихувань, фонів для відображення ареалів поширення певних мовних явищ або лінгвістичної диференціації території, які передаються кольором, структурою та елементами заповнення.
    8. Виконано пошарове представлення електронної лінгвістичної карти та визначено особливості створення кожного окремого шару. Шари електронної лінгвістичної карти можна об’єднати у три групи: шари географічної основи (гідрографія, населені пункти, кордони і межі), шари тематичного навантаження (геометричні значки, ізоглоси, штрихування, фони) та шари підписів (гідрографії, населених пунктів); окремо виділяють шар оформлення.
    9. Встановлено основні структурні елементи лінгвістичної карти та проведено класифікацію лінгвістичних карт і атласів. Загалом, лінгвістичні карти відносяться до тематичних соціально-економічних карт і включають як традиційні так і специфічні елементи математичної основи (масштаб, картографічна проекція, компонування), географічної основи (гідрографічна мережа, населені пункти, політико-адміністративні кордони і межі), тематичного навантаження (лексеми, фонеми, морфеми, семеми), легенди (умовні позначення, текстові пояснення) та допоміжного оснащення (коментар, текстові дані).
    10. Сформульовано концепцію та основоположні принципи математико-картографічного моделювання регіональних лінгвістично-географічних систем. В основу концепції покладено можливість представлення ієрархічно підпорядкованих груп української діалектної мови (наріч, груп говорів, говорів, говірок) в їх протиставленні відповідникам української літературної мови різних лінгвістичних рівнів (лексичного, морфологічного, фонетичного, синтаксичного тощо), а також специфіку створення моделей мовних систем, які при максимальному зменшенні розмірності вербальних описів втрачають мінімальну кількість своїх визначальних властивостей. Принципово, моделювання гіперсистеми української діалектної мови передбачає моделювання часткових діалектних систем різних семантичних та просторових рівнів на основі сукупності елементарних лексем, фонем, семем тощо з подальшим моделюванням системи систем.
    11. Визначено і детально охарактеризовано основні аналітичні операції та методи геоінформаційного просторово-часового моделювання, зокрема, особливу увагу приділено функціям роботи з базами даних: агрегуванню, формуванню та редагуванню вибірки просторових даних, операціям геокодування, буферизації, оверлею, функціям картометричного та мережевого аналізу, процедурам зонування, районування і моделювання поверхонь, а також математичним методам спеціалізованого аналізу: теорії нечітких множин, теорії нейронних мереж, теорії хаосу, теорії катастроф, фрактальному аналізу, які мають широкі можливості в області формалізації обчислювальних процедур, дозволяють опрацьовувати значні масиви нечіткої географічної інформації і можуть бути використані для моделювання лінгвістично-географічних систем регіону.
    12. Обґрунтовано доцільність та ефективність використання гнучкого математичного апарату теорії нечітких множин при моделюванні регіональних лінгвістично-географічних систем. Встановлено, зокрема, що вибір такого потужного математичного апарату зумовлюється можливостями коректного представлення, агрегування і опрацювання обширних інформаційних масивів лінгвістичних даних за умов просторової невизначеності, часової нестабільності та відсутності об’єктивних процедур їх отримання. Слід відмітити, що в даному дослідженні, крім традиційних операцій об’єднання, перетину, доповнення, до елементів матриць використано специфічні процедури виділення нечітких підмножин - рівня (зниження розмірності матриці експериментальних даних), транзитивного замикання відношення подібності (визначення відношення еквівалентності вибірки населених пунктів на множині лексичних форм) тощо.
    13. Вказано на можливість комбінування математичних та картографічних моделей при формалізації обчислювальних процедур та візуалізації результатів на всіх етапах моделювання лінгвістично-географічних систем. Визначено, зокрема, що складні математико-картографічні моделі лінгвістично-географічних систем передбачають комплексування ланцюгових (почергова реалізація математичних та картографічних моделей: аналітичні карти синтетичні карти карти районування), мережевих (паралельна реалізація декількох алгоритмів виділення первинних кластерів з метою верифікації кінцевих результатів) та деревоподібних (створення серії аналітичних карт на основі матриці експериментальних даних) структур.
    14. Визначено основні фактори та процедурні моменти формування атрибутивної, об’єктивної і респондентської вибірок та методи опрацювання вихідного лінгвістично-географічного матеріалу. Загалом, формування атрибутивної вибірки здійснюється на основі розроблених лінгвістами-діалектологами програм-питальників шляхом виділення підмножини лексем з максимальною роздільною здатністю на множині населених пунктів, а формування об’єктивної та респондентської вибірок відбувається за принципом побудови складних запитів (відповідно, за принципом селекції населених пунктів і оповідачів, що задовольняють визначеним умовам). Встановлено, що метод безпосереднього запису фактичного матеріалу в таблицю вихідних даних виявляється більш ефективним в порівнянні з анкетним, оскільки дозволяє уникнути виконання рутинних операцій трансформації вербальної інформації і передбачає програмування обчислювальних процедур.
    15. Практично доведено можливість формалізованого представлення та картографічної візуалізації вихідних даних шляхом побудови матриці експериментальних даних та серії фактографічних лінгвістичних карт. Матрицю експериментальних даних як першооснову математичного моделювання лінгвістично-географічних систем отримують шляхом впровадження послідовності об’єктивних процедур зважування, нормування, агрегування та зниження розмірності вихідних даних, а аналітичні лінгвістичні карти як першооснови картографічного моделювання шляхом візуалізації і географічної локалізації виділеної підмножини лексичних форм даної лексеми в матриці експериментальних даних. Матриця експериментальних даних і серія аналітичних карт в змістовому плані не тотожні, оскільки перша відображає топологічну, а другі просторову структуру вихідних даних.
    16. Побудовано матричні моделі перетину, подібності, відмінності, типовості, оригінальності та еквівалентності і їх картографічні аналоги картграфи подібності та типовості -рівнів, що дозволило топологічно та географічно структурувати простір і тим самим встановити систему відношень на множині населених пунктів.
    17. Виконано декомпозицію лінгвістично-географічної системи та побудовано її структурну схему. Застосована методика виділення сильнозв’язаних і слабкозв’язаних компонентів дозволила топологічно структурувати об’єктивний простір, підтвердила результати матричної та картографічної диференціації і створила передумови для формування первинних кластерів.
    18. Запроваджено процедури нечіткої класифікації множини населених пунктів на множині лексичних форм, а також напрямки їх реалізації в матричній, графічній та картографічній формах, що дозволило підтвердити взаємозамінність методичних підходів і створило передумови для побудови математико-картографічних моделей лексичного районування території. В якості кінцевих продуктів на даному етапі були створені матриці агломерації населених пунктів -рівнів, традиційна і модифікована агломеративні дендрограми, а також карта виділених первинних кластерів. Верифікація первинної кластеризації була виконана двома шляхами: перевіркою ознакових віддалей і географічних відстаней для нової множини населених пунктів і дала відмінні результати.
    19. Вказано шляхи математичної реалізації процедур територіальної диференціації на основі алгоритмів нечіткої кластеризації, а також можливість її інтерпретації на основі створення картографічних моделей лексичного районування. Для реалізації процедури нечіткої кластеризації було використано модифікований алгоритм Данна-Беждека, за допомогою якого було визначено 1000 варіантів розбиття множини первинних кластерів на класи в залежності від заданої кількості класів та кількості первинних кластерів в кожному з них. Найбільш оптимальними виявилися два варіанти розбиття, які мали найбільший приріст дисперсії та найменше сумарне значення ознакової віддалі і були покладені в основу створення карт територіальної диференціації говорів і говірок Волинської області.

    20. Здійснено верифікацію результатів територіальної диференціації на основі повної заміни атрибутивного простору лексичних форм доповненням до первинної атрибутивної вибірки (18 лексем, 85 лексичних форм) з більшим показником варіативності на константній множині з 22 первинних кластерів. Перевірка дала позитивні результати і, зважаючи на високий рівень змістової відповідності з картами-аналогами, дозволила запровадити жорстку процедуру лексичного районування території та підтвердила правильність обраних методів математико-картографічного моделювання лінгвістично-географічних систем.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Аванесов Р.И., Бернштейн С.Б. Лингвистическая география и структура языка. М.: Институт языкознания АН СССР, 1958. С. 1012.
    2. Аванесов Р.И. О двух аспектах предмета диалектологии // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. М.: Институт языкознания АН СССР, 1965. С. 27.
    3. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 340 с.
    4. Андреев В.Л. Анализ эколого-географических данных с использованием теории нечётких множеств. / АН СССР. Дальневост. науч. центр Тихоок. ин-та географии Л.: Наука, 1987. 159 с.
    5. Андреев В.Л. Классификационные построения в экологии и систематике. М.: Наука, 1980. 142 с.
    6. Андреев В.Л. Районирование территории по заданным ареалам // Теория классификации и анализ данных. Новосибирск: СО АН СССР, 1981. Ч.1. C. 7274.
    7. Апраушева Н.Н. Математические методы обнаружения и выделения кластеров. Препринт. М.: ВЦ АН СССР, 1988. 21 с.
    8. Аркушин Г.Л. Програма для збирання матеріалів до лінгвістичного атласу Західного Полісся. Луцьк: Вид. ЛДПІ, 1991. 16 с.
    9. Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок. У 2-х т. Луцьк: Вежа, 2000. Т.1. АН. 354 с., Т.2. ОЯ. 458 с.
    10. Архипов Ю.Р. Иерархичность важнейшее понятие в изучении геосистем // III Всесоюз. симпоз. по теорет. вопросам геогр. (Одесса, 4-7 окт. 1977 г.): Тез. докл. К.: Наукова думка, 1977. С. 3134.
    11. Асланикашвили А.Ф. Метакартография. Основные проблемы. Тбилиси: Мецинереба, 1974. 128 с.
    12. Атоян Л.В., Трюхан В.М. Застосування програмних засобів векторної графіки у картографічному виробництві та їх особливості // Вісник геодезії та картографії 2003. №1. С. 4448.
    13. Бабій Ф.Й. Діалектне членування говірок Волині // Минуле і сучасне Волині: Освіта. Наука. Культура. Луцьк, 1990. Ч.ІІ. С. 136138.
    14. Бабій Ф.Й. Найхарактерніші особливості говірок Волинського краю // Минуле і сучасне Волині: Освіта. Наука. Культура. Луцьк, 1988. Ч.ІІ. С. 194197.
    15. Бабій Ф.Й. Програма для збирання лексичних матеріалів до регіонального атласу Волинської області. Луцьк: ЛДПІ, 1988. 12 с.
    16. Баранов Ю.Б., Берлянт А.М., Капралов Е.Г. Геоинформатика. Толковый словарь основных терминов. М.: ГИС-Ассоциация, 1999. 204 с.
    17. Бевзенко С.П. Українська діалектологія: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1980. С. 206216.
    18. Белов В.В., Воробьев Е.М., Шаталов В.Е. Теория графов: Научное пособие. М.: Высшая школа, 1976. 392 с.
    19. Берлянт А.М. Геоинформационное картографирование. М.: Астрея, 1997. 208 с.
    20. Берлянт А.М., Кошкарев А.В., Тикунов В.С. Картография и геоинформатика // Итоги науки и техники. Картография. М.: ВИНИТИ, 1991. Т.14. С. 1628.
    21. Берлянт А.М. Картография. Учебник для вузов. М.: Аспект-Пресс, 2001. 336 с.
    22. Берлянт А.М., Мусин О.Р., Собчук Т.В. Картографическая генерализация и теория фракталов. М.: Изд-во МГУ, 1998. 136 с.
    23. Берлянт А.М. Образ пространства. Карта и информация. М.: Мысль, 1986. 240 с.
    24. Биденко С.И., Кодрау Н.В. Электронные карты. Свойства и возможности использования // Геодезия и картография. 1992. №3. С. 3437.
    25. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973. 267 с.
    26. Бородина М.А. О типологии ареальных исследований. // Проблемы картографирования в языкознании и этнографии. Л., 1974. С. 44.
    27. Бочаров М.К. Основы теории проектирования систем картографических знаков. М.: Недра, 1966. 186 с.
    28. Бузук П. Лінгвістычная геаграфія як дапаможны метад пры вывученні гісторыі мовы. // Sbornik praci I sjezdu slovanske filologii v Praze. Praha, 1932. Sv. 2. С. 458475.
    29. Бузук П. Спроба лінгвістычнай геаграфіі Беларусі. Мінск, 1928. Ч.1. Вып.1. 223 с.
    30. Василюк Л.Л. Топоніми Волині як джерело фізико-географічних досліджень. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 1999. 30 с.
    31. Васмут А.С. Моделирование в картографии с применением ЭВМ. М.: Недра, 1983. 200с.
    32. Ващенко В.С. Лінгвістична географія Наддніпрянщини. Лексичні матеріали. Дніпропетровськ, 1968. 165 с.
    33. Вопросы теории лингвистической географии. / Под ред. Р.И. Аванесова. М.: Институт русского языка АН СССР, 1962. C.5190.
    34. Воронин Ю.А., Градова Т.А. РЕГИОН комплекс программ для постановки и решения задач районирования. Новосибирск: СО АН СССР, 1980. 46 с.
    35. Востокова А.В., Кошель С.М., Ушакова Л.А. Оформление карт. Компьютерный дизайн. М.: Аспект-Пресс, 2002. 287 с.
    36. Ганцов В. Діалектологічна класифікація українських говорів // Записки Історико-філологічного відділу ВУАН. К., 1923. Кн. 4. С. 8082.
    37. География, общество, окружающая среда. Том VІІ. Картография, геоинформатика и аэрокосмическое зондирование. / Под ред. проф. А.М. Берлянта и проф. Ю.Ф. Книжникова. М.: Издательский дом «Городец», 2004. 624 с.
    38. Геоинформатика. Толковый словарь основных терминов. / Под ред. А.М. Берлянта, А.В. Кошкарева. М.:ГИС Ассоциация, 1999. 204 с.
    39. Говірки Чорнобильської зони: Систем. опис / П.Ю. Гриценко, Г.В. Воронич, Л.І. Дорошенко та ін. К.: Довіра, 1999. 272 с.
    40. Говірки Чорнобильської зони: Тексти / П.Ю. Гриценко та ін. К.: Довіра, 1996. 358 с.
    41. Горожанова С.О. Лексичний атлас Ю. Тарнацького // Велика Волинь: минуле й сучасне. Тези міжнар. наук. краєзн. конф. Житомир, 1993. С. 198200.
    42. Гохман В.М., Лютый А.А., Преображенский В.С. Системный подход в географии // Вопросы географии. 1971. № 88. С. 6575.
    43. Данилюк О.К. Словник народних географічних термінів Волині. Луцьк: Надстир’я, 1997. 108 с.
    44. Даценко Л.М. Нові риси сучасного картографічного виробництва // Вісник геодезії та картографії. 1999. №2(13). С. 5859.
    45. Де Мерс М. Географические информационные системы. Основы. М.: Дата+, 1999. 490 с.
    46. Джессен Р. Методы статистических обследований / Пер. с англ. Е.М. Четыркин. М.: Финансы и статистика, 1985. 478 с.
    47. Дзендзелівський Й.О. Засади укладання регіональних атласів слов’янських мов. К.: Наукова думка, 1963. 246 с.
    48. Дзендзелівський Й.О. Програма для збирання матеріалів до лексичного атласу української мови. К.: Наукова думка,1984.308 с.
    49. Дзендзелівський Й.О. Про регіональні діалектологічні атласи української мови // Праці X Респ. діалектол. наради. К., 1961. с.1725.
    50. Дзендзелівський Й.О. Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі. [Відп. ред. Ф.Т. Жилко] К.: Наукова думка, 1969. 212 с.
    51. Дружинин В.В., Конторов Д.С. Проблемы системологии. М.: Советское радио, 1976. 296 с.
    52. Дурново М.М., Соколов М.М., Ушаков Д.М. Опыт диалектической карты русского языка в Европе с приложением очерка русской диалектологии // Труды Московской диалектологической комиссии. 1915. Вып. 5. С. 54109.
    53. Дюран Б., Оделл П. Кластерный анализ. М.: Статистика, 1977. 128 с.
    54. Евтеев О.А. Проектирование и составление социально-экономических карт: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1999. 224 с.
    55. Електронна версія пілотного проекту «Національний атлас України» / А.І. Бочковська, Т.І. Козаченко, В.П. Палієнко та ін. // Укр. геогр. журнал. 2000. №1. С. 4861.
    56. Жилко Ф.Т. Ареальні системи української мови // Мовознавство. 1990. №4. С. 1827.
    57. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови. К.: Радянська школа, 1966. 308 с.
    58. Жилко Ф.Т. Українська лінгвістична географія. К.: Наукова думка, 1986. 345 с.
    59. Жирмунский В.М. Немецкая диалектология. МоскваЛенинград: АН СССР, 1956. С. 9597.
    60. Жуков В.Т., Сербенюк С.Н., Тикунов В.С. Математико-картографическое моделирование в географии. М.: Мысль, 1980. 224 с.
    61. Жуков В.Т. Системность синтетического картографирования // Картографирование географических систем. М.: Изд-во МГУ, 1981. С. 2732.
    62. Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія: Підручник для вузів. Чернівці, 1996. 274 с.
    63. Загоруйко Н.Г. Методы распознавания и их применение. М.: Советское радио, 1972. 206 с.
    64. Загоруйко Н.Г. Согласование разнотипных шкал // Анализ разнотипных данных (вычислительные системы). / Под ред. Ю.Г. Косарева. М.: Институт математики СО АН СССР, 1983. Вып. 99. С. 313.
    65. Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. М.: Мир, 1976. 165 с.
    66. Заде Л.А. Размытые множества и их приме
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)