ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КАРТОГРАФУВАННЯ СТАНУ ГЕНОФОНДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ : Теоретико-методические основы КАРТОГРАФИРОВАНИЯ состояния генофонда населения УКРАИНЫ

Краткое описание

Інститут географії

На правах рукопису

Дудун Тетяна Володимирівна

УДК 912.43.33

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
КАРТОГРАФУВАННЯ СТАНУ ГЕНОФОНДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

11.00.12 - Географічна картографія

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
доктор географічних наук
Пархоменко Галина Орестівна

Київ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................... 5

РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ СТАНУ ГЕНОФОНДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ......................................... 12

1.1. Проблеми захисту генофонду населення як основа нового відгалуження соціально-географічного картографування................................................. 12
1.2. Застосування структурно-графічного моделювання у картографічних дослідженнях проблем захисту генофонду населення............................... 26
1.3. Теоретичні основи картографічних досліджень стану генофонду населення та проблем його захисту (концепції та теоретико-методичні підходи до картографування)............................................................................................. 37
Висновки до розділу 1...................................................................................... 50

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КАРТОГРАФУВАННЯ СТАНУ ГЕНОФОНДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ.................................................................................. 52

2.1. Аналіз досвіду створення карт і атласів, що відображають розміщення і умови життєдіяльності населення, його стан (порушення) та охорону здоров'я населення............................................................................................................................. 52
2.2. Наукова концепція Атласу стану генофонду населення України, призначеного для картографічного забезпечення вивчення і вирішення проблем захисту генофонду.......................................................................................................... 66
2.3. Обгрунтування структури атласу стану генофонду населення України та інформаційної бази для його створення........................................................ 76
Висновки до розділу 2...................................................................................... 89

РОЗДІЛ 3
ПРАКТИЧНА АПРОБАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО КАРТОГРАФУВАННЯ.............
СТАНУ ГЕНОФОНДУ НАСЕЛЕННЯ......................................................... 91

3.1. Тематика і зміст серій карт....................................................................... 92
3.2. Особливості створення карт дії навколишнього середовища на стан генофонду населення (на прикладі радіаційного
чинника).......................................................................................................... 102
3.3. Підходи до створення карт стратегії виживання населення України 109
Висновки до розділу 3.................................................................................... 115

РОЗДІЛ 4
Перспективи застосування ГІС у картографуванні Стану генофонду населення України...................................................... 117

4.1. Загальні підходи до створення ГІС стану генофонду населення (бази даних та картографічного модулю)............................................................................. 117
4.2. Демомонітор” як банк даних для побудови і оновлення карт впливу радіаційного забруднення на населення..................................................... 123
4.3. Загальні основи створення баз медико-географічних даних............ 125
4.4. Директорії та підсистеми файлів в базі даних ГІС атласу стану генофонду населення України.......................................................................................... 130
4.5. Апробація підходів науково-технічного редагування та укладання карт порушень генофонду населення України за допомогою комп’ютерних технологій........................................................................................................................... 134
4.6. Перспективи комп'ютерного картографування захисту генофонду населення України............................................................................................................. 136
Висновки до розділу 4.................................................................................... 140

ВИСНОВКИ...................................................................................................... 141

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 147

Д О Д А Т К И.................................................................................................... 158

Перелік умовних скорочень

УП умовні позначення
ГІС геоінформаційні системи
ESRI інститут досліджень природних систем та навколишнього середовища
БД база даних
АКС автоматизована картографічна система
ЕОМ електронна обчислювальна машина
КБД картографічний банк даних
ДНК дезоксірибонуклеїнова кислота
СЕС санітарно-епідеміологічна служба
ТерКСОП територіальна комплексна схема охорони природи
УЦРМ АМНУ Український Центр радіаційної медицини Академії медичних наук України
ЧАЕС Чорнобильська атомна електростанція
ІПС інформаційно-пошукові системи
СУБД система управління базою даних
МГБД медико-географічна база даних
ГПС глобальні позиційні системи
ERDAS американська компанія по розробці ГІС

Актуальність теми дослідження
Сучасний стан соціально-економічних складових суспільства та екологічної ситуації в Україні, несприятливо позначається на демографічних процесах та на здоров’ї населення.
Вивчення проблем стану генофонду населення України особливо актуальне в останнє десятиріччя, коли демографічна ситуація в нашій державі кардинально змінилася. Характерною особливістю природного руху населення України за 1960-1990 рр. було зменшення приросту, а з 1991 р. Україну охопила депопуляція населення масштаби якої з кожним роком зростають (за 2002 р. депопуляція становила 7,6 %).
Це обумовлює актуальність вивчення проблем стану генофонду населення України та забезпечення його захису. Напрямки дослідження цих проблем було визначено у 1991 році, коли було задіяно Державну комплексну програму Здоров’я населення”. Про важливість цієї проблеми свідчить той факт, що в травні 2003 р. відбулися Парламентські слухання на тему: „Демографічна криза в Україні її причини та наслідки”.
Один з розділів цієї програми (1.Захист генофонду населення) містив питання, які мали опрацьовувати різні фахівці - медики, генетики, гігієністи, медико-географи, картографи. Серед завдань, орієнтованих на генетико-біологічні, медичні та санітарно-гігієнічні аспекти досліджень, було поставлене завдання наукової розробки атласу, присвяченого проблемам захисту генофонду населення України. По закінченні проектів, що ввійшли в програму 1991-1996 рр., дослідження продовжуються і тепер.
Проблемно-орієнтоване картографування почало формуватися ще на початку 70-х років ХХ століття з розробки теоретико-методичних основ створення картографічних творів, що висвітлювали актуальні й зараз проблеми охорони природи, природокористування та екологічні. В результаті сформувалася окремонаукова методологія картографічних досліджень складних об’єктів та проблемно-орієнтованого їх картографування.
Вивчення генофонду населення досі не входили до сфери проблемно- орієнтованого картографування так само, як стан генофонду населення не був об’єктом картографічних досліджень. Виходячи з розуміння важливості вирішення сучасних проблем захисту генофонду населення України, можна вважати актуальними картографічні дослідження стану генофонду населення взагалі, й в Україні зокрема. Для вирішення проблем захисту генофонду населення першочерговим питанням є визначення чинників, що становлять загрозу генофондові, форм і видів порушень генофонду, які породжують необхідність його захисту. Саме тому постало питання розробки теоретико-методичних положень картографування стану генофонду населення України.
Такі дослідження мають базуватися на використанні методології проблемно- орієнтованого картографування й методів медико-географічних досліджень, на результатах картографічних досліджень екологічних проблем, природо-користування, охорони природи й відповідної методичної та практичної реалізації, а також на результатах системного картографування населення, його здоров’я у вигляді різноманітних атласів населення різних країн та їх окремих осередків, атласів захворюваності, смертності населення, умов його існування тощо. Узагальнення таких розробок з метою дослідження стану генофонду населення України є необхідною умовою для картографічного забезпечення різноманітних досліджень проблем захисту генофонду населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний з упорядкуванням результатів досліджень медиків, за комплексною цільовою програмою ДКНТ (нині Міністерство освіти та науки) Здоров’я” на 1991-1996 рр. (розділ Захист генофонду населення України”) та окремими завданнями, визначеними тематикою Інституту географії НАНУ (госпдоговір №6051/14/).

Мета і завдання дослідження
Метою досліджень є розробка теоретико-методичних основ картографування стану генофонду населення України, умов і шляхів його захисту та їх відображення в системі карт атласу.
Для досягнення цієї мети у роботі поставлено та вирішено такі завдання:
- окреслення понять генофонду населення України, проблем його порушення та захисту;
- аналіз та систематизація загальних методів картографування населення;
- апробація медико-географічних засад картографічного відображення здоров’я населення та його порушень;
- використання та доопрацювання системи загальнонаукових та специфічних методів картографування населення, орієнтованих на вирішення проблем і конкретних питань захисту генофонду;
- створення структурно-графічних моделей об’єкта досліджень, а саме чинників, що зумовлюють порушення генофонду населення України, обґрунтування місця і зв’язків цих порушень у системах генетичного моніторингу й охорони здоров’я населення, визначення рівнів екологічної безпеки довкілля у загальній системі ”суспільство-природа” країни;
- розробка структури атласу стану генофонду населення;
- розробка трьох тематичних груп карт для атласу стану генофонду, що відображають „хвороби століття”, генетичні порушення у здоров’ї населення України та вплив на нього радіаційного забруднення як комплексу дієвих чинників;
- визначення можливостей упорядкування інформаційної бази стану генофонду населення за допомогою ГІС-технологій; експериментальна апробація укладання медико-статистичних карт на комп’ютері.

Об’єкт і предмет досліджень
Об’єктом дослідження є стан генофонду населення України, який характеризується сукупністю кількісних і якісних параметрів його змін (порушень), пов’язаних з впливом зовнішніх і внутрішніх чинників
Предметом досліджень є теоретико-методичні основи картографування стану генофонду населення України.

Методологія та методи досліджень
Теоретичну та методологічну основу становлять сучасні уявлення про стан генофонду населення як територіальну сукупність людських організмів, про картографічні дослідження складних об’єктів, підходи і методи їх картографування.
Для досягнення мети дослідження у роботі застосовано методи історичного та системно-структурного аналізу, картографічного моделювання, геоінформатики, зокрема опрацьовано методи геоінформаційного картографування щодо створення електронних баз даних та укладання карт на комп’ютерах.
Дисертацію виконано на основі загальнотеоретичних положень картографічної науки, висвітлених у працях К. О. Саліщева, О. М. Берлянта, А. П. Золовського, Л. Г. Руденка, Г. О. Пархоменко, Т. І. Козаченко, В. Т. Жукова, А. А. Лютого, С. Н. Сербенюка та інших учених.
Інформаційну базу сформовано на основі картографічних та літературних джерел, які знаходяться в фондах Національної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського, Державної наукової медичної бібліотеки з використанням статистичних матеріалів Українського наукового гігієнічного Центру та Центру радіаційної медицини Академії медичних наук України.

Наукова новизна отриманих результатів
Вперше розглянуто стан генофонду населення як об’єкт картографічних досліджень і створено проблемно-орієнтований понятійно-термінологічний аппарат картографування.
Розроблено теоретико-методичну концепцію створення карт порушення генофонду населення на основі системного підходу і структурно-графічного моделювання.
Визначено вимоги до джерел інформації щодо стану генофонду населення.
Розроблено ряд структурно-графічних моделей, що упорядковують уявлення про чинники, що впливають негативно на стан генофонду населення, і загальнотеоретичну поліструктурну модель стану генофонду населення в системі суспільство-природа.
Визначено напрямки застосування цих моделей в процесі картографування стану генофонду населення.
Обґрунтовано принципи і підходи до картографування стану генофонду населення України, принципи та загальну методику створення карт атласу стану генофонду населення України, його структуру, призначення, функціональні особливості, можливості використання в ньому різних форм подання інформації.
Вперше в Україні розроблено та створено кілька тематичних груп карт порушень генофонду населення, призначених для оцінки стану генофонду населення України.
Визначено рівні упорядкування інформаційної бази картографування стану генофонду населення за допомогої комп’ютерної техніки й геоінформаційних технологій та форми втілення інформації в поліграфічному та електронному вигляді.

Практичне значення результатів досліджень
Розробка наукових основ створення атласу стану генофонду населення дає змогу практично створити перший в Україні картографічний твір, який забезпечить системне упорядкування інформації про населення: загальнодемографічної, медико-демографічної та медико-генетичної.
Отримані результати у вигляді трьох тематичних груп карт та положення про створення атласу в цілому можуть бути застосовані на практиці для прогнозування виникнення та поширення генетичних хвороб, з метою розробки заходів оздоровлення санітарно-гігієнічного стану територій та профілактики запобігання генетичних порушень у населення.

Практична реалізація наукових розробок
Результати роботи у вигляді серії карт порушень генофонду населення України увійшли в проміжний звіт Інституту географії НАНУ Картографування генофонду населення України” за 1995-96 рр., переданого до Українського Наукового гігієнічного центру. Серія карт впливу радіаційного забруднення на стан генофонду населення України впроваджена до Центру радіаційної медицини Академії медичних наук України (Акт впровадження від 12 червня 1997 року).

Особистий внесок здобувача
Наукові положення та висновки, що стосуються теоретико-методичних положень картографування стану генофонду населення України, отримані автором особисто, а також розроблено та обґрунтовано структуру атласу стану генофонду населення України та розроблено три тематичні групи карт, які характеризують стан генофонду населення України.

Апробація результатів дослідження
Основні положення дисертації доповідались, обговорювалися та були опубліковані у матеріалах
трьох міжнародних конференцій: ”Картографія та вища школа” (м. Київ, 12-15 вересня 1996 р.); ”Картография на рубеже тысячелетий” (г. Москва, 6-10 октября 1997 г.,); Геоінформаційне картографування держав і регіонів” (м. Київ, 30-31 травня 2001 р.);
і чотирьох регіональних конференцій:
Історія української географії і картографії” (м. Тернопіль, 25-26 грудня 1995 р.); Медицина і суспільство” (м. Київ, 16 березня 1995 р.); Эколо

Список литературы

1. На першому етапі досліджень для визначення стану генофонду населення та проблем його захисту як об'єкту картографічних досліджень і картографування, розглянуто зв'язки ряду наук з картографією, що визначило понятійно-термінологічний апарат і напрямки аналізу сучасних уявлень про генофонд одного біологічного виду (Homo sapience). Комплекс наук, які належать до різних циклів (географічних, біологічних, медичних, екологічних тощо), визначає понятійну основу картографічних досліджень стану генофонду населення, які орієнтують на пошук специфічних об'єктів картографування на рівні надоорганізменних систем, починаючи з популяцій і вище. Розглянуто базові комплекси термінів і їх визначення. Найважливіші з них наведено в тексті І розділу дисертаційного дослідження. Зокрема, основні поняття обґрунтовано таким чином: зважаючи на те, що кожна людина має особливий генокод, то певна сукупність людей, що проживають на певній території, має комплекс генокодів, який визначає основу поняття генофонду населення даної території. Оскільки відповідної інформаційної і класифікаційної бази ще не створено, картографічне дослідження стану генофонду населення виконується опосередкованими методами, які застосовуються в демографії, медичній географії, екології, картографії тощо. Порушення генофонду населення прирівнюються до порушень у здоров'ї населення, а вплив чинників на здоров'я і особливо на відтворювальну функцію населення розглядається як дія чинників на стан його генофонду.
2. Проблеми захисту генофонду населення розглянуто крізь призму комплексів соціально-географічних, медико-демографічних та інших проблем в Україні. Такий розгляд проблемно-орієнтує процес картографічних досліджень, структуризує його у відповідності до різних комплексів проблем. Систематизовано комплекс проблем генетичної безпеки населення (рис. 1.3).
3. Понятійна і проблемна орієнтація картографічних досліджень вимагала детального розгляду Об'єкту” картографування, ранжування чинників, структуризації, виявлення особливостей причинно-наслідкових зв'язків. З цією метою проаналізовано можливості структурно-графічного моделювання, його теоретичних та методичних положень, а також розглянуто різні структурно-графічні моделі системи суспільство-природа, де певне місце займає підсистема населення (а звідси і його генофонд) з його зв'язками з природою, господарством, підсистемами зони взаємодії. На такій аналітичній основі зроблено спробу змоделювати об'єкт картографування. Метод структурно-графічного моделювання застосовано для відбору і упорядкування комплексів чинників, які негативно впливають на стан генофонду населення України. Створено чотири моделі впливу економічних та соціально-економічних, соціальних та соціально-економічних, екологічних, біосоціальних та біосоціально-екологічних чинників і наслідків їх дії на стан генофонду населення України (рис. 1.4-1.7). На загальній моделі об'єкту картографування (див. рис. 1.8) рівні, що утворені блоками умов і чинників (біосоціальних, соціальних, природних тощо), поєднуються з комплексами характеристик мутагенного фону, прояву мутацій та проблем захисту генофонду, деталізація яких представлена відповідними рівнями блоків.
4. На багатоаспектній понятійній базі, аналізі методичного та практичного досвіду картографічного відображення, а також на основі загальнонаукових (системний, інформаційний, моделювання, кібернетичний, екологічний) підходів і окремо наукових (картографії, географії і медичний) сформульована цілісна теоретико-методологічна концепція дослідження і відображення стану генофонду населення, висвітлення проблем його захисту.
5. Слідом за розробкою теоретичних основ картографування стану генофонду населення проаналізовано практичні напрацювання щодо типів карт і змісту атласів, які відображають ті чи інші властивості об'єкту досліджень. Цей пошук дав змогу визначити, що такі типи карт, як загальногеографічні та розміщення населення, подають узагальнене уявлення про населення, а їх зміст залежить від призначення, характеру використання, масштабу географічних особливостей, забезпеченості фактичними даними. Перейти від загальних характеристик до більш детального картографічного подання характеристик населення дав змогу аналіз тематики карт населення (див. табл. 2.1), де відібрано теми, що характеризують умови життєдіяльності населення, за якими можна визначити стан його генофонду. Значну увагу приділено розгляду атласів різних типів: комплексних науково-довідкових та медико-географічних поширення хвороб в різних країнах та організації охорони здоров'я, медико-екологічних тощо. У дослідженнях можливостей детального системного подання різноманітних характеристик населення зіграли важливу роль методичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних розробників у вигляді структури (тематики) атласів.
В результаті аналізу карт і атласів та методичних розробок було визначено напрямки системного упорядкування інформації, об'єктну, проблемну та цільову орієнтованість типів карт за тематикою, які можна використати під час формування структури спеціалізованого атласу стану генофонду населення.
6. Сформульовано риси наукової концепції проблемно-орієнтованого атласу. Зокрема, визнано, що ідеї і методи популяційної, демографічної і молекулярної генетики разом з положеннями екології про стан довкілля мають бути закладені у наукову концепцію атласу, де особлива увага належатиме картам хвороб століття”, еколого- та генетично-залежним хворобам.
7. Визначено позиції генетичного моніторингу здоров'я людей у поєднанні з картографічним методом, що забезпечує втілення моніторингової інформації в системі карт. Експериментально апробовано форми картографічного відображення результатів моніторингових досліджень стану генофонду України за відповідним розділом Програми ДКНТ (1996-1997 р.р.).
8. Визначено комплекс вимог (завдань) до створення атласу стану генофонду населення України і обґрунтовано його специфіку. Подано визначення атласу стану генофонду населення як нового типу спеціалізованого медико-географічного атласу, який призначений для відображення результатів досліджень медиків-генетиків, медико-географів та інших дослідників проблем захисту генофонду населення, узагальнення даних генетичного моніторингу та картографічної (просторово-подібної) візуалізації загального стану генофонду населення з виокремленням його порушень внаслідок дії різних чинників, шляхів вирішення проблем захисту генофонду населення від виродження. Окреслено підходи до розробки тематики розділів та підрозділів атласу стану генофонду населення України, змісту карт, показників загального стану населення та генетичного здоров'я, які мають бути закладені в легенди карт.
9. Визначено блоки інформаційної бази атласу стану генофонду населення у відповідності з тематичними розділами, що разом становлять методичну основу картографування цього складного об'єкту.
10. Для практичної апробації тематичних блоків карт і експериментального картографічного опрацювання обрано кілька розділів інформаційної бази, які характеризують загрозу скорочення генофонду (хвороби століття”), стан генофонду (генетичні порушення здоров'я) населення України по областях (уроджені вади та патології розвитку, хромосомний мутагенез хвороба Дауна тощо), динаміка спадкових хвороб у дітей і дорослих з мультифакторіальним типом спадковості. Створено відповідні серії карт, де апробовано системи показників (медико-статистичних, зокрема динамічних) та картографічних засобів їх втілення. По кожній карті подано результати аналізу географічних особливостей поширення тієї чи іншої хвороби по регіонах України.
11. Експериментальна серія карт (смертність населення, дитяча смертність, жінки репродуктивного віку, кількість пологів) є одним з результатів реалізації підходів до створення карт впливу негативних чинників (радіаційного забруднення) на стан генофонду населення.
12. Зважаючи на загальну інформатизацію всіх сфер суспільства в Україні та переведення обліково-статистичних і моніторингових систем (в тому числі сфери охорони здоров'я населення) на геоінформаційну основу, в даній роботі виявилося потрібним розглянути деякі питання геоінформаційного картографування, пов'язані з об'єктом дослідження.
Розглянуто сучасні визначення геогінформаційних систем та підходи до їх створення, визначено функції та принципи розробки спеціалізованих медико-географічних ГІС, місце в них форм картографічного узагальнення систематизованої інформації.
Розглянуто підходи до формування баз медико-географічних даних в геоінформаційному середовищі. Картографічні бази даних визнано своєрідної технологічною системою, що базується на сукупності взаємопов'язаних засобів технічної та програмної оснащеності, управління, виконавців та предметів виробництва, призначених для картографування та картографічних досліджень. На цій теоретичній та технологічній основі із залученням структурно-графічної моделі стану генофонду населення країни в системі суспільство-природа (див. рис. 1.8) визначено основні директорії та підсистеми файлів які відповідають структурі атласу стану генофонду населення України.
13. Експериментально опрацьовано дані Демомоніторингу”, який ми вважаємо однією зі спроб налагодження генетичного моніторингу в Україні на геоінформаційній основі. Ця система містить вісім локальних баз даних. Інформація з цієї ситеми експериментально використана нами при укладані серії карт (див. додаток Т). Для першої частини серії карт застосовано традиційні технології, для другої - комп'ютерні.
14. Розглянувши сучасні погляди видатних учених світу щодо перспектив розвитку геоінформаційного картографування, ми визначили перспективи створення поліграфічної та електронної версії атласу стану генофонду населення України і використання їх для вирішення проблем захисту людей від генетичних порушень, виродження тощо. Уявлення про зв'язки поліграфічної та електронної версій атласу із загальною та спеціалізованими ГІС напрямками картографічних досліджень на базі геоінформаційних технологій узагальнено у методологічній структурно-графічній моделі (див. рис. 4.4).
15. Підводячи загальний підсумок, можна зазначити, що визначення понятійної основи картографічного дослідження стану генофонду населення України, створення структурно-графічних моделей даного об'єкту і використання їх для розробки структури спеціалізованого (проблемно-орієнтованого) медико-географічного атласу нової тематики на сучасній концептуальній основі та картографічних експериментах із залученням традиційних і геоінформаційних технологій, ми вирішили науково-практичну задачу визначення теоретичних та методичних основ картографування стану генофонду населення України на наявній інформаційній базі. Орієнтація подальших картографічних досліджень на створення геоінформаційної системи (ГІС) стану генофонду населення і картографічне опрацювання закладеної в ГІС інформації на комп'ютерах, дасть змогу повністю реалізувати опрацьовану в даній роботі ідею створення атласу стану генофонду населення України, як у поліграфічному, так і в електронному вигляді, що забезпечить оновлення карт на базі нової, в тому числі моніторингової інформації, і сприятиме прийняттю важливих рішень щодо захисту генофонду населення України.

1. Авцын А. П. Введение в географическую патологию. - М.: Медицина, 1972. - 328 с.
2. Айриян А. П. О социально-экологической очаговости болезней человека. - Ереван: Айстан, 1985. - 128 с.
3. Алтухов Ю. П. Генетические процессы в популяциях. - М.: Наука, 1989. - 453 с.
4. Антипенко Є. М., Олексієнко П. Л., Когут Н. М. Результати генетичного моніторингу, проведеного у трьох містах України у зв’язку з забрудненням навколишнього середовища. - К.: Здоров’я, 1990. - С. 130-134.
5. Барановский В. А. Медико-географический атлас: сердечно-сосудистые заболевания населения Украинской ССР / - Отделение географии ИГН АН УССР. К., 1991. 210 с. Рус. Деп. в Укр НИИНТИ 02.04.1991 г., № 433 Ук 91 // Анот. В ж. ВИНИТИ: Депонированные научные работы. 1991. - №7. - № б/о 1163.
6. Барановский В. А., Бардов В. Г. Медико-географический атлас Украинской ССР. Выпуск 2. Сердечно-сосудистые заболевания (программа атласа) / Отделение географии ИГН АН УССР, Киевский медицинский институт. К., 1987. 61 с. Рус. Деп. В Укр НИИНТИ 20.05. 1987 г., № 1486 Ук 87 // Анот. В ж. УкрНИИНТИ: Депонированные научные работы. 1987. - №9. - № б/о 1163.
7. Бариляк І. Б., Гнатейко О. З. Стан генофонду населення України: проблеми і шляхи його поліпшення. - К.: Здоров’я, 1991. - С. 116-119.
8. Борисовец Е .Э., Косолапов А. В., Михальченко С. А. ЭВМ-атлас инфекционной заболеваемости населения Приморского края. - Владивосток.: Тихоокеан. Ин-т географии ДВО АН СССР, 1989. - 345 с.
9. Берлянт А. М., Кошкарев А. В., Тикунов В. С. Картография и геоиформатика. // Итоги науки и техники. Сер. Картография - М.: ВИНИТИ, 1991 - т.14. - 179 с.
10. Берлянт А. М. Геоиконика. - М.: Астрея, 1996.- 208 с.
11. Берлянт А. М. Геоинформационное картографирование. - М.: Астрея, 1997. - 65 с.
12. Берлянт А. М. Образ пространства: карта и информация. - М.: Мысль, 1986. - 240 с.
13. Блонський Р. В. До концепції демографічної політики в Україні. - К.: Здоров’я, 1991. - С.38-39
14. Бочков Н. П., Чеботарев А. Н. Наследственность человека и внешняя среда. - М.: Мир, 1989. - 272 с.
15. Бочков Н. П. Мутационный процесс у человека и прогнозирование его эффекта. // Природа, 1981. - №2. - С.32-39.
16. БМЭ. / Глав. ред. акад. Петровський Б. В. М: Сов. энцикл., т.3, - 1981.
17. БСЭ, - М.: Сов. энцикл., 1971.
18. Бужієвська Т. І. Результати обмеженого генетичного моніторингу населення України у зв’язку зі змінами навколишнього середовища. - К.: Здоров’я, 1991. - С.128-130.
19. Ващалова Т. В. Ранжирование территории Российской Федерации по медико-географическим показателям // Вестн. Моск. ун-та. Серия 5. География. - 1996. - №7. - С. 10-14.
20. Востокова А. В. Оформление карт. - М.: Изд-во МГУ, 1985.- 200 с.
21. Гарлиз И. В., Кошкарев А. В., Межеловский Н. В., Рамм Н. В. Геоиформационные технологии: принципы международного опыта, перспективы развития. - М., 1989 - С. 55 Обзор информации ВНИИ экономического минерального сырья и геолого-разведочных работ, №4
22. Геоэкология: Глобальные проблемы. Гриневецкий В.Т. и др. // Материалы к ІХ съезду Географического общества СССР / Казань, сент. 1990. - Л.: Изд-во ГО СССР, 1990. - 420с.
23. Гусева И. Н., Саушкин Ю. Г. Вопросы комплексности региональных атласов и пути их решения. - М.: 1968. - С.17-50.
24. Действие генов. Мутации. Популяционная генетика. - М.: Мир, 1990. - т. 2, 468 с.
25. Дейт К. Введение в системы баз данных. - М.: Наука, 1980. - 464 с.
26. Джордан Л. На пороге новой эры: интеграция ГИС и дистанционного изображения // FRC / Review, 1997. - №1. - С. 6 11.
27. Дубинин Н. П., Алтухов Ю. П. Интегральная генетическая характеристика «адаптивной нормы» в популяции человека // Доклады АН СССР. - 1976. - С. 957-960.
28. Дубинин Н. П. Генетические последcтвия загрязнения окружающей среды. - М.: Мир, 1977. 274 с.
29. Дудун Т. В. Новий напрямок проблемноорієнтованого картографування // Географічна наука та освіта в Україні: Збірник наук. праць. К.: вид-во Київського нац. ун-ту, 2000. - С. 93-94.
30. Дудун Т. В. Теоретико-методичні основи картографічного дослідження проблем захисту генофонду населення // Вісник геодезії та картографії. - 2001. - №1 (20). - С.25-30.
31. Дудун Т. В. Картографічні дослідження проблем захисту генофонду населення та стратегія їх вирішення // Укр. геогр. журнал. - 2001. - №2. - С. 55-61.
32. Дудун Т. В. Картографические исследования проблем защиты генофонда населения Украины / Картография на рубеже тысячелетий. Докл. І Всерос. науч. конф. по картографии (Москва 7-10 октября 1977 г.). - М.: Ин-т географии РАН, 1997. - С. 335-340.
33. Еколого-географічне картографування території (досвід робіт, обгрунтування структури і змісту атласу) / Руденко Л. Г., Бочковська А. І., Горленко І. А., Пархоменко Г. О., Шевченко В. О. К.: Препринт, 1992. - 33 с.
34. Евтеев О. А. Картографирование населения в СССР. Развитие и перспективы // История развития тематического картографирования в России и СССР. М.: 1987. - С.15-24.
35. Евтеев О. А., Ковалев С. А. Картографирование населения, состояние и перспективы. - Л.: Наука, 1967. - С.161-166.
36. Золовский А. П., Маркова Е. Е., Пархоменко Г. О. Картографические исследования проблемы охраны природы. - К.: Наук.думка, 1978. - 152 с.
37. Игнатьев Е. И. Узловые вопросы медико-географического карто-графирования // Принципы и методы медико-географического картографирования. Иркутск, 1968. С. 5-28.
38. Келлер А. А., Кувакин В. И. Медицинская экология. - Санкт-Петербург: PETROS, 1998.- 132 с.
39. Козаченко Т. І., Пархоменко Г. О., Молочко А. Н. Картографічне моделювання: Навчальний посібник. - Вінниця: Антекс - УЛТД, 1999. - 328 с.
40. Комплексные региональные атласы / Под редакцией К.А.Салищева. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 638 с.
41. Котельников В. Л., Саушкин Ю. Г. Население и природа // Материалы ко ІІ Межведомственному совещанию по географии. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1967. - С. 27-33.
42. Котляков В. М., Кочуров Б. И., Коронкевич Н. И. Подходы к составлению экологической карты СССР // Изв. АН СССР. Сер.геогр. - 1990.- №4. - С.61-70.
43. Кошкарев А. В., Каракин В. П. Региональные геоинформационные системы. - М.: Наука, 1987. - 128 с.
44. Левицкий И. Ю., Пересадько В. А. Методические указания по разработке и использованию структурно-логических моделей для природоохранного картографирования. - Харьков: Изд-во ХГУ, 1988. - 14 с.
45. Лопатина Е. Б., Назаревский О. Р. Оценка природных условий жизни населення. - М.: Наука, 1972. - 147 с.
46. Лопатина Е. Б., Минц А. А., Назаревский О. Р. Содержание и методы составления карт экономической оценки и использования природных условий и ресурсов // Материалы к симпозиуму на Третьей науч.-техн. конф. по картографии. - Иркутск: 1968.- с.34-76.
47. Лютый А. А. Язык карты: сущность, система, функции. - М.: ИГ АН СССР, 1988. - 292 с.
48. Мартыненко А. И. Новые технологии в компьютерной картографии // Геодезия и картография. - 1994. - №2. - С.47-49.
49. Міністерство охорони здоров’я України. Центр Медичної Статистики.- показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 1996 рік. К.: 1997. - 602 с.
50. Мисевич К. Н., Рященко С. В. Географическая среда и условия жизни населения Сибири. - Иркутск: Наука, 1988. 167 с.
51. Мирзалиев Т. М., Мухитдинов Ш. М., Базарбаев А.Т. Атласное картографирование в Узбекской ССР. - Ташкент: Фан, 1990. - 85 с.
52. Моррисон Дж. Л. Картография нового тысячелетия // Геодезия и картография. -1996. - № 8. - С. 45-48.
53. Мягков С. М. Пути к социально-экономической устойчивости России // Вестн. Моск. ун-та. Серия 5. География. - 1995. - № 5. - С. 34-39.
54. Образцов Л. Е. Медицинская экология европейского Севера России. - Санкт-Петербург, 1998. 258 с.
55. Охрана ландшафтов: Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982. 271 с.
56. Паламарчук А. М. Общественно-территориальные системы (логико-математическое моделирование). К.: Наук. думка, 1992. 272 с.
57. Петрова Е. Г. Демографическая емкость территори субъектов Российской Федерации при экологически устойчивом типе природопользования // Вестн. Моск. ун-та. - №3 (5). - 1997. - С. 41-46.
58. Підручник користувача MapInfo. Трой, Нью-Йорк, 1995. - 254 с.
59. Преображенский В. С., Райх Е. Л. Контуры концепции общей экологии человека // Предмет экологии человека. - М.: Научный совет АН СССР по проблемам биосферы, 1991. С.102-122.
60. Прибиткова І. М. Основи демографії. К.: АртЕк, 1995. 256 с.
61. Прохоров Б. Б., Симонович В. К. Медико-географические карты в системе тематического картографирования // Проблемы тематического карто-графирования. - Иркутск, 1970. С. 264-287.
62. Райк А. А. Географическая информация в региональных банках данных // Проблемы геоинформатики. Тарту, 1983. - С.49-51.
63. Райх Е. Л. Моделирование в медицинской географии. - М.: Наука, 1984. - 48 с.
64. Райх Е. Л., Саравайская Л. И. Объективный метод изучения, оценки и картографирования явлений, имеющих массовые численные характеристики // Известия АН СССР. Серия география. 1972. - № 6. С. 118-126.
65. Руденко Л. Г. Картографическое обоснование территориального планирования. Киев: Наук. думка, 1984. 168 с.
66. Руденко Л .Г. Національний атлас України: постановка питання і основні орієнтири розробки // Укр. геогр. журнал. 1993. - №3. С.41-46.
67. Руденко Л. Г., Чабанюк В. С. Основи концепції багатоцільової ГІС України // Укр. геогр. журнал. 1994. - №3. - С.22-34.
68. Руденко Л. Г., Пархоменко Г. О., Молочко А. Н. Картографические исследования природопользования. Теория и практика работ. К.: Наук. думка, 1991. 212 с.