Беспалько Руслан Іванович Методологія моніторингу земель прикордонних територій (на прикладі Карпатського Єврорегіону) : Беспалько Руслан Иванович Методология мониторинга земель приграничных территорий (на примере Карпатского Еврорегиона) Bespalko Ruslan Ivanovych Methodology of monitoring the lands of border areas (on the example of the Carpathian Euroregion)

Краткое описание

Беспалько Руслан Іванович, докторант кафедри землеустрою і кадастру, Київський національний університет будівництва і архітектури. Назва дисертації: «Методологія моніторингу земель прикордонних територій (на прикладі Карпатського Єврорегіону)». Шифр та назва спеціальності 05.24.04 кадастр та моніторинг земель. Спецрада Д 26.056.09 Київського національного університету будівництва і архітектури

Київський національний університет будівництва і архітектури
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет будівництва і архітектури
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
БЕСПАЛЬКО РУСЛАН ІВАНОВИЧ
УДК 528.44(477.8 - 192.2)
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕТОДОЛОГІЯ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ ПРИКОРДОННИХ
ТЕРИТОРІЙ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО ЄВРОРЕГІОНУ)
05.24.4 - Кадастр та моніторинг земель Технічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
/ Р.І. Беспалько
Науковий консультант Петраковська Ольга Сергіївна
доктор технічних наук, професор
Київ - 2020

ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 26
1.1. Дослідження сучасних тенденцій забезпечення сталого розвитку
земель 26
1.2. Дослідження світових підходів до охорони та моніторингу
природних ресурсів 43
1.3. Моніторинг земель як складова охорони природного
середовища 50
Висновки до 1 розділу 61
Список використаних джерел до 1 розділу 61
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ФОРМУВАННЯ ЄВРОРЕГІОНІВ ЯК ФОРМИ ТРАНСКОРДОННОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО ЄВРОРЕГІОНУ) 67
2.1. Виявлення світових тенденцій розвитку транскордонного
співробітництва 67
2.2. Дослідження тенденцій розвитку транскордонного
співробітництва в Україні 76
2.3. Аналіз складу та структури землекористування Карпатського
Єврорегіону та виявлення домінуючих видів землекористування з точку зору їх впливу на стан навколишнього природного середовища 83
2.4. Структуризація факторів які впливають на розвиток
транскордонних територій 93
Висновки до 2 розділу 106
Список використаних джерел до 2 розділу
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ДОМІНУЮЧИХ ТИПІВ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 112
3.1. Дослідження специфіки домінуючих типів землекористування в
Карпатському регіоні 112
3.1.1. Стан земель сільськогосподарського призначення 116
3.1.2. Лісові ресурси Карпатського регіону 121
3.1.3. Водні ресурси Карпатського регіону 126
3.2. Дослідження впливу домінуючих типів землекористування на
навколишнє середовище 131
3.3. Домінуючі види землекористування у складі екологічної
мережі 146
Висновки до 3 розділу 155
Список використаних джерел до 3 розділу 156
РОЗДІЛ 4. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ 161
4.1. Структуризація показників моніторингу земель базового та
регіонального рівня 161
4.1.1. Землі сільськогосподарського призначення 162
4.1.2. Землі лісогосподарського призначення 174
4.1.3. Землі водного фонду 184
4.2. Систематизація методів моніторингу земель 194
4.3. Структурно-функціональна модель інформаційного
забезпечення моніторингу земель прикордонних територій 205
Висновки до 4 розділу 215
Список використаних джерел до 4 розділу 215
РОЗДІЛ 5. ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ 222
5.1. Концептуальна модель моніторингу земель транскордонних
регіонів 222
5.2. Розробка геоінформаційної моделі моніторингу земель
транскордонних територій 234
5.2.1. Роль дистанційного зондування Землі в процесі
геоінформаційного моделювання і моніторингу Карпатського регіону 246
5.3. Апробація концептуальної моделі на прикладі Карпатського
регіону 259
Висновки до 5 розділу 268
Список використаних джерел до 5 розділу 270
ВИСНОВКИ ДО РОБОТИ 276
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 279
ДОДАТКИ 306

Список литературы

ВИСНОВКИ ДО РОБОТИ
В результаті узагальнення сучасних світових тенденцій розвитку транскордонного співробітництва, проведеного аналізу методологічних підходів і методів моніторингу земель прикордонних територій, системи землекористування Карпатського регіону визначено:
1. За умов інтеграції України до європейського співтовариства, особливого значення набувають питання моніторингу земель, як вагомої складової моніторингу довкілля.
2. Принципи, завдання й пріоритети моніторингу прикордонних територій мають базуватися на міжнародних іа національних нормах права та бути спрямованими на інтернаціоналізацію процесу.
3. Більшість єврорегіонів в Європі створені на кордонах країн Східної Європи, Балтії та СНД, що ілюструють спрямованість Європейського союзу до розширення інтеграційної концепції за рахунок залучення в кооперацію нових територій.
4. Серед різних форм транскордонного співробітництва, спрямованого на досягнення єдиних цілей у вирішенні екологічних, економічних, соціальних проблем, найбільшого розвитку в Євросоюзі та Україні набуло формування єврорегіонів. На сьогодні в Україні діють 10 єврорегіонів, які охоплюють прикордонні території фактично повздовж всієї країни, при цьому, західні обласні залучаються в процес формування єврорегіонів більш активно.
5. Доцільність формування та ефективність подальшого функціонування єврорегіонів визначається сукупністю факторів, основними групами яких є: політичні, правові, економічні, соціальні, просторові, функціональні, інформаційні.
6. Домінуючими видами землекористування в Карпатському Єврорегіоні за площами є землі сільськогосподарського, лісогосподарського призначення. З точки зору впливу на навколишнє природне середовище, вагомою складовою екосистеми є землі. Землі сільськогосподарського, лісогосподарського призначення та водного фонду є ключовими елементами та буферними зонами національної екологічної мережі у складі європейської і мають розглядатись в єдності та взаємозалежності.
7. Показники стану земель, при проведенні моніторингу прикордонних територій, мають бути розділені на дві групи: базові показники та показники регіонального впливу. До показників регіонального впливу відносяться ті, які відображають стан земель, що мають прямий або опосередкований вплив на суміжні території і спричиняють екологічні наслідки.
8. Оцінка антропогенного навантаження на землі через
взаємозалежність компонентів за методом: Рушійні сили^Тиск ^Стан ^ Вплив ^Реагування - дозволяє визначити поточний стан, що відображає перехідну межу до негативного, який може стати критичним.
9. Враховуючи основні завдання моніторингу земель прикордонних територій, він має відбуватися безпосередньо на локальному та регіональному рівнях з урахуванням задач глобального й національного значення.
10. Серед сучасних методів отримання інформації щодо показників регіонального впливу для земель с/г, лісогосподарського призначення та водного фонду основними є методи дистанційного зондування.
11. Основою транскордонного співробітництва в питаннях охорони та сталого розвитку земель є розробка і прийняття програм спільного моніторингу, який вимагає скоординованості при забезпеченні інформаційних потреб суміжних територій.
12. Моніторинг земель прикордонних регіонів транскордонних територій має відбуватись в п’ять етапів: підготовчий, збирання та обробка даних, аналітичний, інформування, рекомендаційний. Основним має бути підготовчий етап.
13. Своєчасна обробка даних та формування необхідної цільової інформації щодо стану земель прикордонних територій може бути забезпечена шляхом створення транскордонних інформаційних центрів. Створення інформаційних моделей на основі ГІС-технологій надає можливість відстежувати представлену інформацію за географічною належністю, відповідно до первинних структурних елементів прикордонних територій.
Одержані наукові результати визначили можливість запропонувати:
1. Функціональну модель екологічної дестабілізації регіонів під дією антропогенного впливу на домінуючі види землекористування.
2. Розробити структурно-функціональні моделі впливу домінуючих типів землекористування на навколишнє природне середовище.
3. Запропонувати метод ранжування показників для моніторингу земель в основі якого покладено значення показника в ланцюгу Рушійні сили - Тиск - Стан - Вплив - Реагування.
4. Розробити структурну модель інформаційного забезпечення моніторингу земель домінуючих типів землекористування прикордонних територій.
5. Запропонувати концептуальну модель моніторингу земель транскордонних територій.
6. Розробити геоінформаційну систему моніторингу домінуючих типів землекористування Карпатського регіону.