ВТРАЧЕНІ ГЕОГРАФІЧНІ ОБ’ЄКТИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПОШУК ТА ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ : ПОТЕРЯННЫЕ географические объекты Днепропетровской области: ПОИСК И ИСТОРИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ

Краткое описание

Дніпропетровський національний університет
ім. Олеся Гончара

На правах рукопису

Троценко Олександра Владиславівна

УДК: 911.375.5 (477.43.44)

втрачені географічні об’єкти Дніпропетровської області: пошук та історико-географічний аналіз

11.00. 13 - історія географії

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Зеленська Любов Іванівна

Київ 2009

ЗМІСТ

Вступ 5
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади
дослідження втрачених географічних об’єктів
1.1 Понятійно-термінологічний апарат дослідження 11
1.2 Стан і напрямки дослідження втрачених географічних об’єктів в Україні і закордоном 16
1.3 Методичні основи дослідження втрачених географічних об’єктів
регіонального рівня 33
Висновки до 1 розділу 38
Розділ 2 Структура, зміст, пошук і систематизація
інформації про втрачені географічні об’єкти 40
2.1 Інформаційний потенціал історичних писемних джерел 40
2.2 Використання давніх карт: класифікація, зміст, обмеження 59
2.3 Класифікація втрачених географічних об’єктів 64
Висновки до 2 розділу 76
Розділ 3 чинники та періоди втрати географічних
об’єктів регіону 78
3.1 Чинники зникнення географічних об’єктів 78
3.2 Періодизація процесу втрати антропогенних географічних об’єктів регіону 88
3.3 Дослідження адміністративно-територіальних змін:
історико-географічний аспект 129
3.4. Втрачені населені пункти регіону: ретроспективний аналіз 134
3.5 Втрачені природні географічні об’єкти Дніпропетровської області 144
Висновки до 3 розділу 152
Розділ 4 Шляхи збереження географічного
різноманіття регіону 154
4.1 Засоби зберігання інформації про втрачені географічні об’єкти:
банки даних 158
4.2 Розробка атласу втрачених географічних об’єктів в
традиційному та електронному варіанті 163
Висновки до 4 розділу 166
Висновки та пропозиції 168
Список використаної літератури 171
Додатки 204

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АТО адміністративна територіальна одиниця
АТУ адміністративна територіальний устрій
БД банк даних
ВГО втрачений географічний об’єкт
ПГС природна географічна система
АГС антропогенно-географічна система
ПАГС природно-антропогенна географічна система
ГО географічна оболонка
ГС геоситуація

Вступ
Актуальність теми. Сучасні умови духовного відродження України потребують осмислення та інформаційного відтворення того, що було втрачено для забезпечення безперервності національної історичної пам’яті. Актуальність географічних досліджень втрачених географічних об’єктів (ВГО) обумовлена самою їх суттю як носіїв багатоаспектної інформації про особливості розвитку як регіону (на прикладі Дніпропетровської області), так і України взагалі. Рівень та глибина сучасного стану історико-географічних досліджень України потребують наукового осмислення та узагальнення на єдиних засадах значного масиву різноманітної географічної інформації, яка за певних обставин була втрачена, але може мати неабияке практичне значення та виконувати корисні функції. Тому вкрай актуальними є розширення теорії та методології історико-географічного виявлення, систематизування та опрацювання інформації про ВГО, а також розробка та впровадження новітніх історико-географічних методів та способів досліджень. Необхідним є цілісне історико-географічне забезпечення Дніпропетровщини відомостями, базами та банками даних ВГО як території, на якій складалася унікальна система історико-географічних умов існування суспільства, що потребує вивчення. Важливість досліджень ВГО очевидна в світлі розробки питань переходу країни до сталого розвитку, зокрема в контексті збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, а також в умовах посилення уваги до збереження природної та історико-культурної спадщини та активного розвитку екскурсійно-туристичної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження пов’язані з науково-дослідними роботами, зокрема з держбюджетною темою «Розробка і створення науково-довідкової географічної інформаційної системи (ГІС) «Втрачені географічні об’єкти регіону» (2007р., №держреєстрації 0105U000364).
Мета і завдання дослідження. Мета вивчення ВГО як індикаторів історико-географічного розвитку регіону, їх класифікація та історико-географічний аналіз для обґрунтування прийняття управлінських рішень на регіональному рівні щодо збереження географічного різноманіття.
Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
виявити сутність ВГО як об’єкта наукового дослідження в історичній географії;
розробити єдину теоретико-методологічну базу дослідження ВГО з історико-географічних позицій як індикаторів динаміки розвитку регіону;
здійснити апробацію методики збирання, відтворення, зберігання, опрацювання й картографічного подання втраченої географічної інформації регіонального рівня;
визначити просторово-часові тенденції розвитку території області для виявлення характеру та інтенсивності втрати географічних об’єктів;
розробити класифікацію ВГО з урахуванням їх генезису, часу, особливостей функціонування, сутнісних характеристик, призначення та причин знищення;
обґрунтувати структуру, принципи створення та інформаційного наповнення банка даних та змісту атласу ВГО;
виявити основні тенденції втрати географічних об’єктів на території області для розробки рекомендацій щодо заходів збереження географічного різноманіття на регіональному рівні.
Методологічною і теоретичною базою дослідження слугували наукові праці А.Г. Ісаченка (1971), В.С. Жекуліна (1982), Я.І. Жупанського (1997), О.Ю. Дмитрука (1998), Г.І.Денисика (1999), С.П. Романчука (1999), М.Д.Гродзинського (2004), Я.Б. Олійника (2007), Л.І. Зеленської (2007) та інших.
Об’єктом дослідження є втрачені географічні об’єкти регіону (на прикладі Дніпропетровської області).
Предмет дослідження методичні засади виявлення та інформаційного відтворення ВГО як індикаторів динаміки розвитку регіону; процеси, умови, чинники, історичні періоди втрати географічних об’єктів та їх характеристики (потенціал до відновлення, суспільно-історична значимість).
Вибір території сучасної Дніпропетровської області для дослідження ВГО обумовлений:
інтенсивною індустріальною розбудовою регіону, що призвела до надмірного антропогенного навантаження на природні ландшафти, їх повного знищення або перетворення на антропогенні;
розвитком на теренах області різних історичних культур внаслідок одночасного проживання на одній території представників різних національних груп, а також поєднанням різних історичних традицій природокористування;
наявністю детальних описів та комплексних досліджень території за період з кінця ХVII до початку XX cт.;
існуванням у минулому унікальних природних (наприклад, Великий Луг, Базавлуцькі плавні, Дніпровські пороги, система літологічних утворень руслом Дніпра тощо) і антропогенних об’єктів (поселень, релігійних, культурних та освітніх установ , пам’яток історії та культури, кладовищ та окремих поховань, промислових та сільськогосподарських закладів тощо), на сьогоднішній день зниклих.
Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань були застосовані взаємопов`язані загальнонаукові та географічні методи дослідження: джерелознавчі на етапі пошуку ВГО; історико-географічні (історико-географічний, діахронічний, ретроспективний аналіз, метод історичних зрізів) та загальноісторичні (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний) для виявлення причин та умов втрати географічної інформації, визначення якісних та кількісних характеристик досліджуваних об’єктів; картографічний метод застосувався як на етапі пошуку інформації, так і в процесі її обробки; також у роботі застосовані математико-статистичні, методи моделювання тощо.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше:
розроблено методику дослідження ВГО з історико-географічних позицій як індикаторів суспільного розвитку та конструктивних і деструктивних змін географічного різноманіття;
обґрунтовано поняття ВГО як об’єкта історико-географічного дослідження, визначено сутність та змістове навантаження термінів «втрачений географічний об’єкт» (ВГО), «географічне різноманіття»;
розроблено класифікацію ВГО за функціонально-генетичною ознакою, характером та ступенем впливу домінуючого чинника, часовими періодами знищення, морфометричними показниками;
удосконалено:
теоретико-методологічні засади вивчення ВГО визначено предметно-об’єктне поле, розроблено загальний алгоритм дослідження ВГО;
методику історико-географічних досліджень регіону окреслено та реалізовано підходи до математично-просторового та комп’ютерного моделювання системи ВГО та явищ на прикладі території регіонального масштабу, впроваджено методики отримання вихідної інформації, створення банка даних, укладання серії карт ВГО Дніпропетровщини;
термінологічний апарат дослідження уточнено сутність понять «геоінформація», «чинник втрати геоінформації», «геоситуація»;
отримало подальший розвиток
визначення розвитку географічних уявлень про територію краю проведено періодизацію історії географічних досліджень регіону згідно із загальним розвитком науки;
дослідження історичної джерельної бази регіону розроблено класифікацію історичних джерел за характером подання інформації, функціональним призначенням, галуззю наукового знання, інформативністю та достовірністю;
визначення чинників втрати географічних об’єктів розроблено класифікацію чинників та геоситуацій, що призвели до зникнення географічних об’єктів;
виявлення основних умов і тенденцій втрати географічної інформації розроблено періодизацію процесу втрати географічних об’єктів у межах сучасної Дніпропетровської області відповідно до загального історичного розвитку;
розробка питань збереження географічного різноманіття регіону укладено банк даних, розроблено структуру та зміст атласу ВГО регіону, а також окремі карти як найефективніші засоби зберігання інформації про ВГО та шляхи збереження географічного різноманіття.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані закладами науки, освіти, органами управління, а також усіма, хто пов’язаний з використанням та збереженням природної і культурної спадщини регіону, у першу чергу музеями, товариством охорони пам’яток історії та культури, відділами культури, будівництва та архітектури. Результати дослідження є особливо цінними в сучасних умовах розвитку туристичної галузі в регіоні, адже можуть бути застосовані під час проведення оглядових та тематичних екскурсій як складова частина «портфеля екскурсоводу», або як окремі «віртуальні» екскурсії.
Результати дослідження використані органами державного управління, зокрема управління культури та туризму Дніпропетровської державної адміністрації з метою підвищення ефективності функціонування сфери культури та туризму (дов. від 27.07.2009)
Розроблені в дисертації теоретичні аспекти дослідження й зібраний фактичний матеріал використовується у навчальному процесі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара при вивченні дисциплін «Методи географічних досліджень» «Географія рідного краю», «Краєзнавство», «Краєзнавство та туризм», «Історія та організація туристично-краєзнавчої роботи» для студентів за спеціальністю «Географія» (дов. № 85-904-27 від 14.04.2009р.).
Особистий внесок здобувача. Робота є результатом самостійних досліджень, проведених у 2005 2008 рр. Здобувач проаналізував та систематизував зібраний матеріал, розробив карти й картосхеми, удосконалив та доповнив ряд теоретико-методологічних аспектів дослідження ВГО. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні, методологічні та прикладні результати досліджень доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «Географічна освіта і наука в Україні» (м.Київ, 2004); ІІІВсеукраїнській науково-практичній конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (м. Київ, 2004); науковій конференції студентів і аспірантів «Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень», (м. Дніпропетровськ, 2004 2005); Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів, присвяченій 155-річчю від дня народження видатного дослідника Придніпров’я В.О. Домгера (м. Дніпропетровськ, 2006); Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів, присвяченій 175-річчю від дня народження видатного дослідника Придніпров’я ОлександраПоля (м. Дніпропетровськ, 2007); звітних конференціях професорсько-викладацького складу Дніпропетровського національного університету (м.Дніпропетровськ, 2005-2008); ІІВсеукраїнському екологічному конгресі (м.Київ, 2008).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць, у тому числі у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України 7, у матеріалах конференцій 1. Загальний обсяг авторських наукових праць становить 2, 19 ум. друк.арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел (376 позицій), додатків, містить 8 рисунків, 8 таблиць. Повний обсяг роботи сторінок, з них основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Відповідно до поставленої мети дослідження було виявлено чинники та тенденції втрати географічних об’єктів регіонального рівня в межах сучасної Дніпропетровської області шляхом їх пошуку, класифікації та комплексного історико-географічного аналізу. Основні результати роботи полягають у наступному.
1. Концептуальною основою дослідження є розуміння поняття втраченого географічного об’єкта з історико-географічних позицій. Актуальність і доцільність дослідження ВГО обумовлена їх головними сутнісними властивостями: існуванням в інформаційному просторі після фізичного знищення насамперед за рахунок історичної пам'яті, відбитої в історичних джерелах; здатністю до інформаційного та фізичного відновлення залежно від суспільно-історичного значення; розвитком у межах та індикацією динаміки антропогенних, природних та природно-антропогенних систем.
2. Втрачений географічний об’єкт це цілісне та відносно стабільне утворення Землі певного ієрархічного рівня природного або антропогенного походження, яке характеризувалося виконанням природних (у природних системах), та (або) соціально-економічних функцій (в антропогенних чи природно-антропогенних системах), просторово-часовим положенням, внутрішньою структурою та енергетично-інформаційним наповненням, зміни яких унаслідок дії процесів та явищ природного та антропогенного характеру призвели до втрати геоінформації.
3. Дослідження ВГО ґрунтується на застосуванні діахронічного, системного, генетичного та історичного підходів, принципів хорологізму та емерджентності, історико-географічних методів та способів (історико-географічного аналізу, інтегральних та компонентних історико-географічних зрізів, ретроспективного аналізу), а також картографічних, порівняльних, історичних, математико-статистичних, методів просторового аналізу тощо.
4. Пошук інформації про ВГО здійснено за принципами наукової достовірності та інформативності використаних історичних джерел. Для цього розроблено їх класифікацію за характером подання інформації (писемні та картографічні), функціональним призначенням та часом створення відповідно до обґрунтованої періодизації розвитку географічних уявлень про територію області з середини ХVI до початку XXІ ст.: етап описів природи та культури краю (підетапи перших описів, літописів та іноземних спостережень, середньовічний) охоплює часовий відрізок від найдавніших часів (І ІІ ст. до н.е.) до кінця XVIII ст.; етап зародження комплексних наукових досліджень кінець XVIII ст. початок ХХ ст.; етап становлення комплексних досліджень (підетапи розгалуження географічної науки, новітній) з 20-х рр. ХХ ст. до початку ХХІ ст.
5. Класифікацію ВГО здійснено за функціонально-генетичною ознакою, рівнями дослідження (елементарним, локальним та регіональним), характером та ступенем впливу домінуючого чинника, часовими періодами знищення, морфометричними показниками, із урахуванням просторових (у межах сучасної Дніпропетровської області) та часових (початок ХVIII початок ХХІ ст.) рамок дослідження.
6. Втрачені географічні об’єкти є важливими індикаторами конструктивних та деструктивних змін у географічному середовищі. Зникнення природних географічних об’єктів відображає зменшення географічного різноманіття, ступінь перетворення природних ландшафтів на антропогенні. Втрачені антропогенні географічні об’єкти відбивають динаміку розвитку тієї суспільно-географічної системи, до якої вони належали. Виявлені антропогенні географічні об’єкти, втрачені внаслідок розвитку тієї чи іншої галузі людської діяльності, дозволяють оцінити ступінь розвитку природокористування на конкретному історичному етапі, а отже, і ступінь впливу господарської діяльності на природне середовище.
7. Втрата географічних об’єктів відбувається, як правило, внаслідок сукупної дії природних та (або) антропогенних чинників, поєднання, ступінь та інтенсивність впливу яких дозволяє виділити геоситуації втрати географічних об’єктів. Найбільша кількість об’єктів була знищена внаслідок господарської діяльності людини.
8. Виявлення умов та чинників втрати географічних об’єктів ґрунтувалося на застосуванні методу інтегральних історико-географічних зрізів. Виділення зрізів базувалося на розробленій періодизації загальноісторичного розвитку регіону. У результаті виділено 6 періодів втрати географічних об’єктів, що характеризуються ступенем та спрямованістю перетворювального впливу людської діяльності, етнографічними особливостями, політичними режимами, суспільно-історичним ладом та специфічними ознаками загального розвитку регіону.
9. Досліджені номіновані суспільством природні ВГО являють собою визначні утворення, що відігравали важливу роль у житті суспільства, яке проживало на даній території, сприяли формуванню та становленню історичної думки та традиції, утвердженню та передачі історичної пам’яті та зафіксовані в історичних джерелах. Дослідження природних ВГО здійснювалося за шістьма ключовими ділянками, що зазнали найбільшого господарського впливу: у зоні затоплення великих водосховищ (Дніпродзержинського, Дніпровського, Каховського), гірничих розробок (у межах м.Кривий Ріг), розвитку процесів урбанізації (на прикладі Дніпропетровсько-Дніпродзержинсько-Новомосковської агломерації).
10. Одним із найбільш ефективних способів збереження географічного різноманіття є укладання банків та баз даних, картографічних творів унікальних існуючих та втрачених географічних об’єктів із метою збереження історичної пам’яті, інформаційного відтворення ВГО, а також розвитку екологічного та пізнавального туризму, популяризації туристичного іміджу регіону. Укладені банк та розроблені окремі бази даних уміщують понад 1000 одиниць природних та понад 5500 одиниць антропогенних ВГО, і структуровані згідно з розробленою класифікацією. Структура та інформаційне наповнення атласу «Втрачені географічні об’єкти Дніпропетровської області» та окремі картографічні моделі базуються на укладеному банку даних та є важливими інструментами формування національної свідомості, забезпечення безперервності історичної пам’яті та прийняття управлінських рішень на регіональному рівні щодо збереження географічного різноманіття.
Подальша розробка питання втрачених географічних об’єктів передбачає якнайповніше їх виявлення за регіонами України з метою укладання національного банка даних країни.

Список використаної літератури

1. Административно-териториальное деление Украины [по данным Центральной Административно-территориальной комиссии] : официальный сборник. Харьков: Издание Наркомвнудела УССР, 1923. С.57-65.
2. Акинфиев И.Е. Ботанические иследования Новомосковского уезда Екатеринославской губернии/ И.Е. Акинфиев. М. 1889 28 с.
3. Акинфиев И.Е. О древесной растительности Екатеринославского уезда / И.Е. Акинфиев. Харьков. 1895 4 с.
4. Акинфиев И.Е. Природа Екатеринослава и Юга России / И.Е.Акинфиев // Биологические сведения. Харьков. 1902. 100 с.
5. Акинфиев И.Е. Растительность Катеринослава / И.Е. Акинфиев Е-в. 1889 56 с.
6. Алексеев Б.А. Геоинформационная система «Ландшафты мира» / Б.А. Алексеев, Э.П. Романова, К.А. Посыпкин // Вестник МГУ. Сер.5. 1994. №6. С.33-40
7. Арсеньев К.И. Начертание статистики Российского государства / К.И.Арсеньев СПб.: Типография Императорской Академии наук, 1818. Ч.1. С.21-28. (Сочинения)
8. Арсеньев К.И. Статистические очерки России / К.И. Арсеньев Спб.: Типография Императорской Академии наук, 1848. 503 с.
9. Артеменко В. Перлина природи козацького краю / В.Артеменко, П.Чегорка // Свята справа. Вип.16. Дн-ськ.: Гамалія, 2003. С.9-11.
10. Атляс України й сумежних країв / [під загальною редакцією д-ра В. Кубийовича, доцента Ягайлонського університету]. Львів: Укр. вид. ін-тут, 1937. 48 с.
11. Багалей Д.И. Генеральная опись Малороссии: эпизод из деятельности первого правителя Малороссии гр. П.А. Румянцева-Задунай-ского / Д.И. Багалей // Киевская старина. 1883. № 11. С. 402 432.

12. Багалей Д.И. Наследники запорожских земель / Д.И. Багалей // Киевская старина. 1885. № 4. С. 783 790.
13. Багалей Д.И. Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры / Д.И. Багалей // Киевская старина. № 4. С. 27 55
14. Багалей Д.И. Гильденштедт А. Дневник путешествия по Слободско-Украинской губернии в августе и сентябре 1774 г / Д.И. Багалей // Харьковский сборник. Хк 1891. С. 85 158.
15. Багалей Д.И. Стихийные бедствия и борьба с ними в Харьковском крае: 17 19 вв. / Д.И. Багалей // Харьковский сборник. Хк. 1893. С. 356 386.
16. Багалій Д.І. Історія слобідської України / Д.І. Багалій Хк.: Союз, 1918. 308с.
17. Багалій Д.І. Заселення південної України (Запоріжжя і Ново-російського краю) і перші початки її культурного розвитку / Д.І. Багалій. Хк.: Союз, 1920. 111 с.
18. Багалій Д.І. Термінологія колишнього територіально-адміністративного розподілу України / Д.І. Багалій Х.: НЗ Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури, 1930 Т. 9. № 2. С. 124 126.
19. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія/ В.А. Барановський К: Фітосоціоцентр, 2001. 252 с.
20. Баранский Н.Н.Экономическая география / Н.Н. Баранский, А.И. Преображенский. М.: География, 1962. 286с.
21. Белоха Н.П. Учебник географии Российской империи / Н.П. Белоха 1910. 340 с.
22. Беднов В. Материалы для истории колонизации бывших запорожских владений / В. Беднов. Катеринослав. 1914. 400 с.
23. Берлянт А.М. Геоиконика/ А.М. Берлянт. М: Астрея, 1996.- 208 с.
24. Бескровный Л.Г. О предмете и методе исторической географии / Л.Г. Бескровный, Л.А. Гольденберг // История СССР. 1971. № 6. С.34-40
25. Біднов В. Дніпрові пороги. Топографічні відомості / В. Біднов. Катеринослав. 1919 39 с.
26. Бойко А.В. Проблема локалізації Запорізьких пам’яток на Дніпрі / А.В. Бойко // Туризм і завдання національно-культурного відродження України : Тези доповідей та повідомлень Всеукраїнської науково-практичної конференції (12-14 травня 1992 р.). КиївЧеркаси, 1992. С. 91-93.
27. Бондарев Л.Г. Экологическая ситуация на Пиренейском полуострове в 7-17 веках / Л.Г. Бондарев // Вестник МГУ. 1998. №2. С.26-30
28. Боплан Гійом Левассер де. Опис України/ Гійом Л. де Боплан Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький/ П. Меріме/ [пер. з фр., приміт. та передм. Я.І. Кравця]. Львів: Каменяр, 1990. 301 с.
29. Брун Ф. Путешестие Гильберта де Лануа по Южной России / Ф.Брун // Записки императорского Одеського общества истории и древностей. Одеса. 1853 Т.3. С. 433 465.
30. Быстряков А.Г. Евреи Екатеринослава-Днепропетровска (XVIII н. ХХ вв.) / А.Г. Быстряков Днепропетровск: Арт-пресс, 2001. 144 с.
31. Вальчук О.М. Конструктивно-екологічний аналіз дорожніх ландшафтів Східного Поділля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / О.М. Вальчук. Чернівці, 2005. 20с.
32. Вампилова Л. Б. Освоение ландшафтов Баргузинской котловины (пространственно-временная дифференциация) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. геогр. наук спец. 25.00.23 «Физическая география и биогеография, география почв и геохимия ландшафтов» / Л. Б. Вампилова Ленинград , 1982. 21 с.
33. Васильчиков А. Землевладения и землеведение в России и других европейских государствах / А. Васильчиков СПб.: Типография М. Стасюлевича, 1876. - Т.1. 564 с.
34. Веприк Н.П. Зміни ландшафтів Північної Буковини к. ХУІІІ початок ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / Н.П. Веприк. Чернівці, 2002. 20с.
35. Веприк Н.П. Особливості природокористування на території Північної Буковини в кінці ХУІІІ- початку ХХ ст. / Н.П. Веприк. // Проблеми ландшафтного різноманіття України : Збірник наукових праць. К., 2000.- С. 455 457.
36. Вернадський В.И. Біосфера / В.И. Вернадський М.: Мысль, 1967. 376с.
37. Весь Катеринослав за 1912. Ек-в. 1912. 26 с.
38. Вечерський В. В. Новий погляд на проблему втраченої архітектурної спадщини / В. В. Вечерський //Пам’ятники України: історія та культура. 2000. № 4.- С.194-206
39. Вечерський В. В. Літопис відтворення пам'яток / В. В.Вечерський // Пам'ятки України: Історія та культура. 1997. № 2. С.116-121.
40. Вечерський В.В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України / В.В. Вечерський. К.: НДІ теорії та історії архітектури й містобудування, Голов. упр. містобудування і архітектури Київ. міськ. держ. адміністрації, 2002. 593 с.
41. Вишневський В.І. Річки і водойми України Стан і використання / В.І. Вишневський. К.: Віпол, 2000. 376.
42. Владимиров В. Первое столетие Катеринослава / В. Владимиров Е-в. 1884. -180 с.
43. Воблий К. Г. Економічна географія України: Підручник / К. Г.Воблий К.: Вид-во «Сільський господар», 1922. 166 с.
44. Водарский Я.Е. Население России в конце XVIII начале XVIIIв.в (численность, сословно-классовый состав, размещение) / Я.Е.Водарский. М.: Наука, 1977 263 с.
45. Водарский Я.Е. Население за 400 лет (ХVI н. ХХ ст.) / Я.Е.Водарский М.: «Просвещение», 1973 159 с.

46. Военный энциклопедический лексикон, изд. Обществом военных и литераторов. - 2-е изд. - Спб. 1854. - Т.5. 673 с.
47. Вологодцев И.К. Особенности развития городов Украины / И.К.Вологодцев Х. 1930. 457 с.
48. Волости и важнейшие селения Европейской России [по данным обследования, произведенного центральными статистическими учереждениями Министерства Внутренних Дел по поручения Статистического Совета]. Вып. VIII. Губернии Новороссийской группы. СПб.: Издание центрального статистического комитета, 1886. 650с.
49. Вопросы географии. Москва и подмосковные районы. Сборник 51. М.: Изд-во географ. лит-ры, 1961. 199 с.
50. Воропай Л.И. Историческое ландшафтоведение: объект исследования, социальные функции, положение в системе, проблемы / Л.И.Воропай, М.Н. Куница // Историческая география ландшафтов: теоретические проблемы и региональные исследования. Петрозаводск: КГПИ, 1991. С.4-6.
51. Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. The Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy. К.: Аквілон, 1998. 52 с.
52. Всеобщий географический и статистический словарь. М 1843. 300 с.
53. Высоцкий Г. Степи Европейской России / Г.Высоцкий ТІХ С.-Петербург: Издание А.Ф. Девриена, 1905. 560 с. (Полная энциклопедия русскаго сельського хозячйства и соприкасающихся съ нимъ наукъ.)
54. Гавріїл (Розанов) Сборник документов Екатеринославского, Херсонського и Таврического Гавриила (Розанова) с собственноручными его примечаниями. Сведения о церквях и монастырях, заметки по истории и др. материалы. 1781-1837. рукопись.
55. Геврик Т. Втрачені архітектурні пам’ятки Києва / Т.Геврик // Пам’ятки України: історія та культура. 1990. № 1-3. 85 с.

56. Гедымин А.В. Использование старых картографических материалов при изучении ландшафтов / А.В.Гедымин, А.Т.Харитонычев // Вопросы географии. Научные сообщения советских географов по программе ХХ международного географического конгресса. Лондон, 1964. М.: Наука, 1964. С.298 -303.
57. Географический лексикон Российского государства или словарь, описывающий по азбучному порядку реки, озера, моря, горы, города, крепости, монастыри, остроги, ясминные зимовья, рудники, заводы и прочие достопримечательные места / [ сост. Ф.М.Миллер] Москва. 1773. 360 с.
58. Географический словарь Российской империи. СПб. 1863 600 с.
59. Геренчук К.I. Польовi географiчнi дослiдження / К.I. Геренчук, Е.М. Раковська, О.Г. Топчiєв. К.: Вища школа, 1975. 248 с.
60. Герберштейн. Записки о Московии / Герберштейн ; [Пер. с лат. И.Анонимов] Спб., 1866. 229 с.
61. Геродот. История: В 9 кн. / Геродот ; [Пер. с греч. Ф.Г.Мищенко с его предисл. и указ.] - М. 1885. Т. 4. 388 с.
62. Гетьман В. Історичні етапи і типи природокористування на території степового Придніпров’я / В. Гетьман //Україна і глобальні процеси. 2000. С.228-230
63. Гливиц И Железная промышленность России / И. Гливиц СПб, 1910. С.1-10
64. Гмелин Самуил Готлиб Путешествие Гмелина по России для исследования трех царств естества в 1768,1769,1770 и 1771 гг./ Самуил Готлиб Гмелин 1771-1785 ч. 1-3 С.430-436
65. Голиков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії: підручник [для студ. еогр. спец. вищих навч. закл.]./ А.П. Голиков, Я.Б.Олійник, А.В. Степаненко. К.:Либідь, 1996. 320 с.
66. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери / М.А. Голубець Львів: Вид-во Поллі”, 1997. 256 с.
67. Гольденберг Л.А. К вопросу о картографическом источниковедении / Л.А. Гольденберг // Историческая география России (ХІІ начало ХХ вв.) М. 1975. 158с.
68. Горб К.М. Фактор спадщини в регіональному розвитку в умовах глобалізації / К.М. Горб // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (20-21 квітня 2003 р.). К.: ВГЛ Обрії, 2003. С. 242-243.
69. Горб К.Н. Экономико- и социально-географические проблемы развития особо охраняемых территорий наследия (на примере Украины) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. геогр. наук. спец. 25.00.24. «Экономическая, социальная и политическая география» / К.Н. Горб Москва,1998. 18 с.
70. ГраховЯ. ОбзорЕкатеринославскойгимназии и подчиненных ей учеб-ных заведений/ Я. Грахов Одесса: ТипографияФранцоваиНитче, 1856. 457 с.
71. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник [для студ. вищ. навч. закладів] / М.Д. Гродзинський К.: Либідь, 1993. 224 с.
72. Гродзинський М.Д. Суб'єктивні аспекти проблеми ландшафтного різноманіття / М.Д. Гродзинський // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць. К. 2000.- С. 34-37.
73. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір.: Монографія / М.Д. Гродзинський У 2-х томах. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. Том 1. 431 с.
74. Гурова Д.Д. Зміни під впливом сільськогосподарського природокористування на території Запорізької області (кін. ХУІІІ початок ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / Д.Д. Гурова. К., 2002. 18с.
75. Гурова Д.Д. Історико-географічний аналіз змін ландшафтів Запорізької області / Д.Д. Гурова // Україна та глобальні процеси: географічний вимір.: Збірка наукових праць. Київ-Луцьк. :ВДУ., 2000. С. 78-80
76. Давыдчук В.С. История становления антропогенного фактора развития ландшафта : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / В.С. Давыдчук М., 1977. 19 с.
77. Дела, касающиеся запорожцев, с 1715-1774 г. / [Сост. А.А.Андриевский] // Зап. Одес. о-ва истории и древностей. - 1886. - Т.14. - С.283-715.
78. Денисик Г.И. Проблемы развития исторического ландшафтоведения на юго-западе СССР / Г.И. Денисик // Историческая география ландшафтов: теоретические проблемы и региональные исследования. Петрозаводск.: КГПИ, 1991. С.23-24.
79. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України / Г.І. Денисик. Вінниця: Арбат, 1998. - 289 с.
80. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти правобережної України: історико географічний аналіз: : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра геогр. наук спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / Г.І. Денисик. Київ, - 1999. 32 с.
81. Денисик Г.І. Головний ландшафтний рубіж і різноманіття ландшафтних комплексів України / Г.І. Денисик // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Збірник наукових праць. К., 2000.- С. 116-118
82. Денисик Г.І. Лісополе України / Г.І. Денисик Вінниця: Тезіс, 2001. 283 с.
83. Джеймс П. Все возможные миры. История географических идей / Джеймс П., Мартин Дж. ; [Перевод с англ.. Кудряшовой Л.Н.] Москва: Прогрес, 1988. 671 с.
84. Дик Н.Е. Рельеф и геологическое строение / Н.Е. Дик, А.И.Соловьев // Природа города Москвы и Подмосковья. М. 1947. С. 7-59.
85. Діброва О.Т. Географія Української РСР.: посібник/ О.Т. Діброва. Київ: Державне вид-во «Радянська школа»; Харків: Друкарня «Мистецтво», 1954 312 с.
86. Дмитрук О.Ю. Ландшафтно-урбанізаційні системи України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / О.Ю. Дмитр