СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОЇ ШКОЛИ АКАДЕМІКА М.М. ПАЛАМАРЧУКА : Общественно-Географическое ИССЛЕДОВАНИЯ НАУЧНОЙ ШКОЛЫ АКАДЕМИКА Н.Н. ПАЛАМАРЧУКА

Краткое описание

Волинський державний університет імені Лесі Українки

На правах рукопису

ЯРОМЕНКО ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 910.4 (091):33

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОЇ ШКОЛИ АКАДЕМІКА М.М. ПАЛАМАРЧУКА

11.00.13. історія географії

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
Заставецька Ольга Володимирівна
доктор географічних наук, професор

Луцьк 2007

ЗМІСТ

ВСТУП ........... 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження наукової школи
академіка М.М. Паламарчука ....................... 8
1.1.Поняття ″наукова школа″. Становлення наукової школи
академіка М.М. Паламарчука . 8
1.2. Формування напрямків досліджень наукової школи
М.М. Паламарчука ....... 26
1.3. Основні методи дослідження наукових шкіл 39
РОЗДІЛ 2. Головні напрямки розвитку наукової школи академіка
М.М. Паламарчука і її роль в економічній і соціальній географії України ... 47
2.1. Формування теорії і методології суспільно-географічної науки . 47
2.1.1.Обгрунтування об’єктів дослідження економічної і соціальної географії 49
2.1.2. Розвиток суспільно-географічної регіоналістики 60
2.2. Дослідження проблем формування виробничо-територіальних комплексів. 69
2.2.1 Промислові комплекси ... 71
2.2.2. Агропромислові комплекси .. 86
2.3. Еколого-географічний напрямок 106
2.4. Освітньо-методичний напрямок.. 111
РОРЗДІЛ 3. Сучасні географічні дослідження наукової школи академіка
М.М. Паламарчука . 121
3.1. Розвиток нових напрямків наукових досліджень 121
3.2. Представники наукової школи академіка М.М. Паламарчука ... 127
3.3. Перспективи розвитку наукової школи 147
ВИСНОВКИ . 153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ... 160
ДОДАТКИ 179

ВСТУП

Актуальність теми. Із здобуттям Україною незалежності підвищився інтерес суспільства до пізнання історичного минулого. З метою раціональної організації сучасної науки, її розвитку в майбутньому варто переосмислити й усвідомити досвід її становлення і розвитку в часовому та просторовому аспектах. Це завдання певною мірою можна розв’язати, вивчаючи питання виникнення та становлення наукових шкіл, що визначаються появою нових поглядів, ідей, концепцій. При дослідженні становлення та розвитку наукової школи важливо пізнати її генетичні джерела формування, наукові досягнення (як аргументи цього процесу) та доробок провідних вчених за період її розвитку.
Наукова школа є одним із важливих об'єктів вивчення історико-географічної науки, процесів її становлення і розвитку. Перегляд окремих методологічних аспектів із сучасних позицій дозволить об'єктивніше оцінити напрям і рівень розвитку географії, зрозуміти значення і роль видатних її представників у розвитку теорії й практики географічної науки.
Академік Академії наук України Максим Паламарчук увійшов у сучасну науку як один із засновників української школи економіко-географічних (суспільно-географічних) досліджень, яка виділяється в Україні розробкою ряду пріоритетних напрямків. Завдяки цій науковій школі поглиблено теоретико-методологічну базу соціально-економічної географії як науки, зокрема розроблено ряд теорій, концепцій, обґрунтовано нові наукові напрямки та здійснено прикладні суспільно-географічні дослідження.
Робота, проведена М.М. Паламарчуком і його учнями, отримала широке визнання в Україні та світі і вона є значним вкладом в географічну науку, в теорію і практику економічної і соціальної географії, служить науковою основою для виділення провідних напрямків географічного дослідження України як незалежної держави. Тому вивчення наукової школи академіка М.М. Паламарчука, яка належить до найвизначніших у суспільній географії України є актуальним і своєчасним.
Зв'язок із науковими планами, темами. Тема дисертаційної роботи тісно пов’язана з науково-дослідною роботою, що проводять на кафедрі суспільної географії Волинського державного університету імені Лесі Українки "Науковий потенціал української географії" та з темою кафедри географії України, краєзнавства і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка "Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України".
Метою дисертаційної роботи є аналіз процесу становлення і розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука, виявлення напрямків наукової діяльності та оцінка ролі наукового потенціалу школи у розвитку сучасної суспільно-географічної науки.
Завдання дослідження:
- розкрити сутність поняття ″наукова школа″; розробити теоретико-методологічні основи дослідження наукових шкіл в українській географії;
- розглянути наукову діяльність академіка М.М. Паламарчука та його учнів, систематизувавши її в наукову школу;
- розкрити передумови та особливості становлення наукової школи академіка М.М. Паламарчука, визначити етапи розвитку цієї наукової школи;
- виділити напрямки наукової діяльності школи та визначити її науковий результат;
- виділити головні тенденції розвитку сучасних географічних досліджень даної наукової школи і напрямки розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука на перспективу;
- розкрити науковий доробок окремих представників школи та його значення для розвитку географії;
- обґрунтувати значення наукової школи академіка М.М. Паламарчука для розвитку сучасної географії (зокрема соціально-економічної) й перспективних суспільно-географічних досліджень в Україні.
Об’єкт дослідження наукова школа академіка М.М. Паламарчука, її розвиток і головні напрямки діяльності.
Предмет дослідження суспільно-географічне вивчення школи академіка М.М. Паламарчука, його роль у розвитку сучасної географічної науки.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є положення суспільної географії з питань історико-географічного розвитку, в галузі систематології, розроблені в працях Г.В. Балабанова, І.О. Горленко, Я.І. Жупанського, О.В. Заставецької, Ф.Д. Заставного, В.І. Захарченка, С.І. Іщука, І.П. Ковальчука, О.В. Краснопольського, Н.В. Краснопольської, П.О. Масляка, В.П. Нагірної, В.В. Обозного, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчука, О.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, І.М. Пушкара, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, В.Ф. Семенова, Д.М. Стеченка, М.І. Фащевського, О.І. Шаблія, П.Г. Шищенка, В.Г. Щабельської, Р.О. Язиніної, Т.Є. Яснюк та інших. У роботі знайшли застосування загальнонаукові методи, серед яких синтез, аналіз, генералізації, абстрагування, літературний, використовувався також системний підхід, історико-географічний, порівняльно-географічний, соціологічний, статистичний та інші. На основі консультацій і анкетування розкрито напрямки наукових досліджень представників суспільно-географічної школи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
- поглиблено теоретико-методологічні підходи до дослідження процесу становлення і розвитку суспільно-географічної науки в Україні;
- уточнено поняття ″наукова школа″ з огляду на об’єкт дослідження;
- запропоновано методику дослідження наукових шкіл в українській географії;
- проведено комплексний аналіз персональної наукової школи в Україні за напрямом "економіко-географічні (суспільно-географічні) дослідження";
- визначено етапи та провідні наукові напрямки діяльності наукової школи академіка М.М. Паламарчука та їх значення для розвитку сучасної географічної науки;
- проведено аналіз наукового потенціалу лідера та представників даної наукової школи, тим самим поповнено банк даних персоналій учених-географів України.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено теоретико-методологічні основи дослідження наукових шкіл в українській географії. Розкрито значення наукового потенціалу суспільно-географічної школи академіка М.М. Паламарчука у розвитку сучасної географії України.
Результати досліджень можна використати для вирішення завдань прогнозування розвитку української географії, формування національної політики розвитку науки у державі, дослідження наукових шкіл та наукових напрямів. Матеріали дослідження містять також цінну бібліографічну інформацію для наукових працівників. Висновки, отримані у результаті дослідження, можуть використовуватися у процесі викладання курсів ″Економічна і соціальна географія України″, ″Основи суспільної географії″, ″Історія української географії″, ″Теорія та методологія географічної науки″, ″Історія та методологія суспільної географії″ на географічних спеціальностях вищих навчальних закладів України.
Особистий внесок здобувача полягає у вдосконаленні методики вивчення наукових шкіл в українській географії та дослідженні наукового потенціалу школи академіка М.М. Паламарчука. Визначено етапи розвитку та напрямки наукової діяльності школи, проаналізовано роль окремих представників школи у розвитку української соціально-економічної географії.
Апробація результатів дисертації здійснювалася на Всеукраїнській науковій конференції „Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи″ (м. Тернопіль, 20-21 жовтня 2005р.); ІІ Міжнародній науковій конференції молодих учених „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності″ (м.Чернівці, 28-29 жовтня 2005р.); регіональній науково-практичній конференції, присвяченій 90-літньому ювілею академіка М.М. Паламарчука (м. Тернопіль, 2 листопада 2006 р.), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2002-2005 рр.) та Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне, 2003 р; 2006 р).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових публікацій (3 статті у наукових журналах, 5 у збірниках наукових праць) у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінку тексту, із них 156 сторінок основного тексту, 6 рисунків, 9 додатків. Список використаних джерел налічує 195 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Методологічно доведено необхідність дослідження становлення та розвитку наукових шкіл в українській географії. Багатозначність поняття ″наукова школа″ проілюстровано різними дефініціями. Наведено ознаки та функції наукової школи, розмаїтість підходів і численність її трактувань у науці загалом та в українській географічній науці, зокрема. Наукову школу визначено, як сукупність ідей, впроваджених у дослідження вченим-лідером та його однодумцями, наукових результатів, отриманих за певною тематикою, що відзначаються науковою новизною, якістю і фундаментальністю. Саме з таких позицій ми підходимо до вивчення наукової школи академіка Максима Паламарчука.
2. У процесі вивчення наукової школи академіка М.М. Паламарчука нами застосовано систему методів суспільно-географічного та історико-географічного дослідження. Проведено аналіз наукової спадщини представників школи, вивчення потоку дисертацій (як метод ідентифікації наукової школи), консультації, анкетування. Використано також філософські методи, зокрема історизму, руху, розвитку, взаємозв’язку, причинності, загальнонаукові традиційні методи (аналізу і синтезу, порівняння та аналогії, узагальнення та абстрагування), загальнонаукові сучасні (соціологічний, статистичний, літературний, системний) та спеціальні конкретно-наукові (історико-географічний, порівняльно-географічний) методи.
3. Вивчення суспільно-географічних засад наукової школи М.М. Паламарчука, дозволило удосконалити методику дослідження наукових шкіл в українській географії. Нами запропоновано методику вивчення наукової школи, яка передбачає наступні етапи: 1) інформаційний накопичення інформації; 2) вивчення літературних джерел, анкетування обробка інформації; 3) вибірка визначень (для дослідження взято найбільш типові елементи сукупності; 4) системний аналіз (системне вивчення елементів сукупності дозволило наукову школу розглянути у вигляді системи); 5) систематизація інформації; 6) узагальнення.
Дотримання етапів дослідження при вивченні наукової школи академіка Максима Паламарчука сприяло розкриттю особливостей зародження (формування лідера школи як вченого), передумов становлення даної наукової школи та визначенню основних етапів її розвитку, з’ясовано тематику досліджень школи академіка М. Паламарчука і напрямки її наукової діяльності (проведений аналіз наукових праць, виділено наукові ідеї, теорії, концепції, здобутки наукової школи з обґрунтуванням їх значення доля розвитку науки і країни), виділено сучасні напрямки наукових досліджень та визначено напрямки розвитку на перспективу, розкрито досягнення та наукові інтереси окремих представників школи. Інформацію подано у хронологічній послідовності, систематизовано, узагальнено та отримано пошуковий результат.
Сформульовані теоретичні засади та підібраний методичний апарат для вивчення наукової школи академіка М.М. Паламарчука мають універсальний характер і можуть бути використанні для дослідження інших наукових шкіл, передусім географічних.
4. Наукову діяльність академіка М.М. Паламарчука та його учнів і послідовників досліджено як складну систему, систематизовану в наукову школу. Розглянуто тематику наукових досліджень представників школи та визначено структуру наукових досліджень школи академіка М.М. Паламарчука. Дослідження наукової школи академіка М.М. Паламарчука має комплексний характер і включає в себе вивчення наукового потенціалу школи крізь призму наукових напрямків та дослідження наукового доробку представників школи і його значення у розвитку сучасної географічної науки.
5. Розкрито передумови становлення та виділено основні етапи формування і розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука, зокрема:
1) Львівський період наукової діяльності М. Паламарчука (становлення М.Паламарчука як вченого), який можна визначити як етап зародження наукової школи академіка Максима Паламарчука 19461962 рр.;
2) етап становлення наукової школи кінець 60-х початок 70 рр. ХХ століття; Наукова школа М.М. Паламарчука сформувалася в системі академічної науки України, там же сформувався її кадровий потенціал. Головні напрямки на етапі її становлення, це передусім, територіальна організація промислового розвитку, формування і територіальна організаці агропромислових комплексів.
3) етап інтенсивного розвитку 7090 рр. ХХ століття;
4) новітній етап розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука кінець 90-х початок ХХІ століття (у нашому науковому дослідженні етапи розвитку школи розглядаються через призму її наукових напрямків, сформованих у цей період).
6. Виділено головні інтегральні (провідні) та похідні від них наукові напрямки, які на нашу думку, характерні для наукової діяльності школи академіка М.М. Паламарчука:
6.1. Формування теорії і методології суспільно-географічної науки. Розвиток суспільно-географічних досліджень супроводжувався інтенсивним розвитком теоретичних висновків. Вдаючись до ретроспективного аналізу фундаментальних географічних досліджень, що проводилися науковою школою, слід зазначити, що здобуто вагомі наукові результати, які стали теоретико-методологічною основою розвитку географічної науки в Україні. Нами встановлено, що активні теоретико-методологічні дослідження проводились науковою школою академіка М.М. Паламарчука у таких напрямках: 1) обґрунтування об'єктів дослідження в економічній і соціальній географії: виявлено суть виробничо-територіальних комплексів і систем, подано зміст типологічної схеми виробничо-територіальних комплексів; визначено суть суспільно-територіального комплексу як основного об’єкту суспільно-географічних досліджень, створено концепцію суспільно-територіальних комплексів та концепцію структури суспільно-територіальних систем; 2) суспільно-географічна регіоналістика: розкриті суспільно-географічні засади комплексного розвитку території, сучасні підходи до економічного районування в умовах незалежності України; здійснено економіко-географічну типологію регіонів для формування та реалізації регіональної політики в Україні.
6.2. Територіальна організація промислових комплексів. Із результату наукового доробку суспільно-географічної школи свідчить, що вченими в області територіальної організації виробничо-територіальних комплексів промислового розвитку досліджено проблеми розміщення і територіальної організації промисловості України з точки зору виявлення умов формування промислових територіальних комплексів, розкриваються сутність, закономірності і особливості розміщення основних комплексоутворюючих галузей України; для розвитку економіко-географічних досліджень важливе значення мали концепція територіальної структури і висновок про те, що структура виробничо-територіального комплексу повинна вивчатися в галузевому, функціональному і територіальному аспектах; викладені теорії територіальної і функціональної структури районного промислового комплексу, розроблені науково-методичні основи дослідження мінеральних ресурсів.
Провідним напрямком економіко-географічних досліджень академіка Максима Паламарчука та його учнів у період 70-80-років ХХ століття є територіальна організація промислового розвитку, який формується як напрямок розвитку усієї економічної географії, у рамках якого виділяємо похідні напрямки: 1) теоретичні основи промислового комплексоутворення; 2) структурний аналіз і розміщення промисловості.
6.3. Дослідження теоретичних проблем формування і територіальної організації агропромислових комплексів. Генералізація наукових досягнень вчених суспільно-географічної школи сприяла виділенню даного напрямку. Під керівництвом М.М. Паламарчука з агропромислової тематики успішно захищено ряд кандидатських і докторських дисертацій. Вивчалися проблеми розвитку, структури, територіальної організації АПК, сприяючи розгортанню широкомасштабних досліджень агропромислового комплексоутворення, який започаткував М.М. Паламарчук. В основу досліджень було покладено системно-структурний підхід. Теоретико-методичні основи вивчення АПК були закладені у 70-х роках ХХ століття і надалі стали фундаментом широкомасштабних економіко-географічних досліджень агропромислових комплексів, основою формування наукової школи із вивчення цієї проблеми в Україні. Починаючи з другої половини 80-х років ХХ століття, спектр досліджень АПК розширюється за рахунок поглибленого вивчення регіональних, особливо обласних, приміських та інтегральних комплексів. Особливо актуальними стали дослідження АПК в ринкових умовах.
Завдяки науковим розробкам вчених школи Україна має значний науковий доробок з досліджень агропромислового комплексу, аналіз результатів яких дає підстави для визначення напрямків наукової діяльності академіка М. Паламарчука та його учнів в галузі вивчення агропромислових комплексів, а саме розроблено: 1) теоретичні основи агропромислового комплексоутворення (теорію формування і територіальної організації агропромислових комплексів, у якій визначено суть, чинники і закономірності формування агропромислових комплексів, здійснено типологію територіальних агропромислових та обґрунтовано теоретичні основи структури АПК); 2) досліджено спеціалізовані рослинницько-промислові і тваринницько-промислові комплекси та основні напрямки їх економіко-географічного вивчення; 3) вивчено регіональні АПК: розроблено методологічні основи їх дослідження та сучасну концепцію реформування АПК, запропоновані основні напрями прогнозу розвитку АПК областей, розглядаються приміські АПК; 4) вивчаються структурні особливості АПК України в умовах ринкової економіки.
На основі поданого вище, виділимо узагальнений напрямок наукової діяльності школи академіка М.М. Паламарчука дослідження теоретичних проблем формування і територіальної організації АПК, який водночас слугує науковою основою для виділення напрямку в соціально-економічній географії економіко-географічного вивчення агропромислових комплексів.
6.4.Географія природних ресурсів, у межах даного напрямку здійснюється економіко-географічне вивчення мінеральних ресурсів з позицій їх впливу на формування і структуру виробничо-територіальних комплексів.
6.5.Еколого-географічний напрям дослідження проблем природокористування і обгрунтуванння екологічного підходу. Виділено закономірності взаємодії суспільства і природи, визначено сутність природокористування; розроблено загальногеографічну теорію геокомплексологію, яка розглядає об'єкти і явища в їх взаємозв'язках, у розвитку, широко застосовуючи системний підхід.
6.6. У наукових дослідженнях школи виділено освітньо-методичний напрям, який, згідно наших бачень, включає підготовку наукових кадрів, організацію географічної науки та розвиток географічної освіти. Представниками суспільно-географічної школи розкрито особливості вивчення географії України у школі та вищих навчальних закладах, значення географічної (зокрема суспільно-географічної) науки для розвитку українського суспільства, обґрунтовано необхідність вивчення у вузах нових суспільно-географічних дисциплік, створено ряд підручників і навчальних посібників для учнів і студентів з географії України та окремих регіонів, навчальні програми з географічних дисциплін для шкіл і вищих навчальних закладів України.
7.Показано необхідність застосування теорії промислового комплексоутворення, теорії формування і територіальної організації агропромислових комплексів, обґрунтовано значення для розвитку географічної науки концепцій виробничо-територіальних комплексів, суспільно-територіальних комплексів, структури суспільно-територіальних систем, геокомплексологічної концепції.
8. Розкрито головні тенденції розвитку сучасних географічних досліджень даної наукової школи. Виділено пріоритетні наукові напрямки: наукові основи природокористування, геополітика, країнознавство, українознавство, історія, теорія і методологія географічної науки, географічні основи регіональної політики, проблеми життєдіяльності населення, трансформаційні процеси господарства України, еколого-географічні дослідження, територіальна організація сільського господарства, територіальна організація промисловості.
9. У дисертаційному дослідженні висвітлено науковий доробок учнів та послідовників академіка М.М. Паламарчука, його значення для розвитку географічної науки. Запропоновано анкету вивчення наукової діяльності окремих персоналій. У результаті розкрито біографічні дані, головні напрямки наукових пошуків та основні наукові праці окремих представників школи.
10. На основі комплексного аналізу процесу становлення і розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука, її наукового потенціалу, наукової спрямованості досліджень у різні періоди можна визнати її економіко-географічною до 70-х років ХХ століття, а вже пізніше суспільно-географічною. Завдяки суспільно-географічній науковій школі академіка М.М. Паламарчука створено теоретико-методологічну базу соціально-економічної географії як науки, здійснено ряд прикладних досліджень, які дістали широке застосування у різних сферах життєдіяльності населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Адаменко О.М. Наукова школа раціонального використання і захисту природи професора Олега Максимовича Адаменка. Наукова біографія та бібліографія наукових праць. І.-Ф., ІФДТУНГ, 2001. 174 с.
2.Аллаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
3.Багров М. Проблеми розвитку соціально-економічної географії в інформаційному суспільстві // Матеріали міжнародного наукового семінару ″Львівська суспільно-географічна школа у національному і європейському вимірах″ (до 60-річчя кафедри економічної і соціальної географії Львівського національно університету імені Івана Франка). Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. С. 5559.
4.Балабанов Г.В. Продовольчий ринок України та суть геомаркетингово підходу до його дослідження // Український географічний журнал. 1998. № 4. С. 813.
5.Балабанов Г.В. Региональный аграрно-промышленный комплекс как производственно-территориальная системы: На примере Крымской области УССР: Автореф. дис канд. геогр. наук. К., 1978. 19 с.
6.Балабанов Г.В. Территориальная сегментация продовольственного рынка Украины. Зернопродуктовый комплекс Украины: структура и территориальная организация. К.: UAPP / ПАП, 1999. 105 с.
7.Балабанов Г.В., Вишневський В.В. Територіальний соціально-економічний моніторинг в Україні. К.: Нора-друк, 2001. 58 с.
8.Балабанов Г.В., Гольцов А.Г., Горленко І.О. та інші. Дослідження проблем розвитку господарства України // Український географічний журнал. К., 1996. № 20. С. 5867.
9.Балабанов Г.В., Кавецький І.Й., Качаев Ю.Д., Нагірна В.П., Підгрушний Г.П., Яснюк Т.Е. Трансформація територіальної організації господарства України // Український географічний журнал. 2001. № 3. С. 8190.
10.Балабанов Г.В., Кавецький І.Й., Качаев Ю.Д., Нагірна В.П., Підгрушний Г.П., Яснюк Т.Е. Розвиток теоретичних засад суспільної географії в умовах ринкових перетворень // Український географічний журнал. 2001. № 3. С. 6979.
11.Балабанов Г.В., Кобзев О.М., Семенченко Г.В. Трансформація структури сільськогосподарського виробництва України: регіональний аспект. К.: UAPP / ПАП, 2000. 29 с.
12.Балабанов Г.В., Піщолка В.М. Наукові читання пам′яті академіка М.М. Паламарчука // Український географічний журнал. 2001. № 4. С. 69.
13.Блій Г. де, Муллер Пітер. Географія: світи, регіони, концепти / Пер. з англ.; Передмова та розділ "Україна" О. Шаблія. Київ: Либідь, 2004. 740 с.
14.Вісьтак О.І. Становлення Львівської суспільно-географічної школи у міжвоєнний період // Матеріали міжнародного наукового семінару ″Львівська суспільно-географічна школа у національному і європейському вимірах″ (до 60-річчя кафедри економічної і соціальної географії Львівського національно університету імені Івана Франка). Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. С. 2636.
15.Вісьтак О.І. Суспільно-географічні дослідження українських вчених Галичини у міжвоєнний період (1919-1939 рр.): Автореф. дис канд. геогр. наук. Львів, 2001. 19 с.
16.Географи Київського університету. Довідник / Олійник Я.Б., Бортник С.Ю., Гродзинський М.Д., Гуцал В.О. та ін. К.: ВГЛ Обрії, 2003. 172 с.
17.Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. М.: Сов. энциклопедия, 1988. 432 с.
18.Географічна енциклопедія України. К.: Головна ред. УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989, 1990, 1993. Т. 13.
19.Географія промисловості Української РСР: (Умови формування промислових територіальних комплексів) / Л.М. Корецький, М.М. Паламарчук. К.: Наук. думка, 1967. 328 с.
20.Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. К.: Либідь, 1996. 320 с.
21.Горленко И., Балабанов Г. Современный этап развитие экономико-географических исследований в Украинской ССР // Развитие географической науки в Украинской ССР. К., 1990. С. 94 100.
22.Горленко И.А., Руденко Л.Г., Малюк С.Н., Лебедь Н.П. Сбалансированное экономическое, социальное и экологическое развитие территории (Экономико-географические аспекты). Киев, 1991. 56 с.
23.Горленко І.О., Балабанов Г.В. Розвиток економічної географії в Національній Академії наук України // Вісник Київ. ун-ту. Сер. геогр. 1998. Вип. 43. С. 2630.
24.До 80-річчя академіка М.М. Паламарчука // Український географічний журнал. 1996. № 2. С. 7071.
25.Долішній М.І., Паламарчук М.М., Паламарчук О.М., Шевчук Л.Т. Соціально-економічне районування України. Львів, 1997. 60 с.
26.Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: навчальний посібник. Львів: Світ, 1997. 264 с.
27.Жупанський Я.І. Назрілі проблеми історії української географії // Матеріали міжнародного наукового семінару ″Львівська суспільно-географічна школа у національному і європейському вимірах″ (до 60-річчя кафедри економічної і соціальної географії Львівського національно університету імені Івана Франка). Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. С. 4854.
28.Жупанський Я.І. Становлення економіко-географічних досліджень в Україні (19- початок 20 ст.) // Український географічний журнал. 1994. № 12. С. 5055.
29.Жупанський Я.І., Руденко В.П. Розвиток наукових та освітніх географічних напрямів і шкіл у Чернівецькому університеті // Український географічний журнал. 2004. № 3. С. 117123.
30.Заставецька О. Часопис ″Історія української географії″: Десять чисел на шляху становлення // Матеріали міжнародного наукового семінару ″Львівська суспільно-географічна школа у національному і європейському вимірах″ (до 60-річчя кафедри економічної і соціальної географії Львівського національно університету імені Івана Франка). Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. С. 4447.
31.Заставецька О., Мариняк Я., Кузишин А. Кафедра географії України в Тернопільському державному педагогічному університеті // Історія української географії. Всеукр. наук.-теорет. часопис. Тернопіль: Підруч. і посіб., 2002. Вип. 6. С. 43.
32.Заставецька О.В. Головні напрямки вивчення обласних соціально-економічних комплексів // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. К.: Обрії, 2004. С. 3738.
33.Заставецька О.В. Комплексний економічний і соціальний розвиток території: теоретичні і методичні основи дослідження. Тернопіль, 1997. 233 с.
34.Заставецька О.В. Основные методические подходы к исследованию комплексного экономического развития территории (на примере административной области) // Методические основы географических исследований природных и общественно-территориальных комплексов. К.: Наукова думка, 1989. С. 103107.
35.Заставецька О.В. Проблеми комплексного розвитку депресивних регіонів України у контексті нової регіональної політики // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Т. 2. К.: Обрії, 2004. С. 214215.
36.Заставецька О.В. Тернопільська область: географічні основи комплексного економічного і соціального розвитку. Тернопіль, 1993. 203 с.
37.Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1990. 360 с.
38.Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1994. 472 с.
39.Заставний Ф.Д. Проблеми розвитку географічної регіоналістики в Україні // Географія та основи економіки в школі. 2002. № 5. С. 33 35.
40.Заставный Ф.Д. Территориально-производственные комплексы. К.: Наукова думка, 1979. 221 с.
41.Захарченко В.І. Основні аспекти дослідження промислових територіальних систем // Український географічний журнал. 2002. № 3. С. 3037.
42.Захарченко В.І. Пріоритети національного промислового комплексу // Вісник Національної Академії Наук України. 2004. № 7. С. 2539.
43.Захарченко В.І. Розвиток теорії промислових територіальних систем у працях українських вчених // Історія української географії. Всеукр. наук.-теорет. часопис. Тернопіль: Підруч. і посіб., 2003. Вип. 8. С. 110114.
44.Захарченко В.І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України. Вінниця: Гіпаніс, 2004. 547 с.
45.Захарченко В.І. Третій (1901-1950 рр.) цикл індустріального розвитку: особливості формування промислових територіальних систем // Економіка України: Політико-географічний журнал. Київ, 2003. № 4. С. 3440.
46.Зербіно Д.Д. Наукова школа: лідер і учні. Львів: Евросвіт, 2001. 208 с.
47.Іванух Р., Фащевський М. Формування територіально-виробничих комплексів України // Економіка України. 1998. № 12. С. 34.
48.Іванух Р.А. Стратегічні проблеми розвитку металургійного комплексу України // Розбудова держави. 1997. № 5. С. 1621.
49.Історія української географії і картографії: Матеріали наукової конференції, присвяченої 95-річчю від дня народження проф. В. Кубійовича, (2526 грудня 1995р.) Тернопіль, 1995. 275 с.
50.Іщук С. Промислові комплекси України // Географія та основи економіки в школі. 1996. № 1. С. 914.
51.Іщук С.І. Промислові комплекси України. Наукові основи територіальної організації: Навч. посіб. К.: Паливода, 2003. 248 с.
52.Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. 98 с.
53.Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). К.: Епропейський ун-т, 2002. 216 с.
54.Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посіб.: К., 2002. 204 с.
55.Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія, теорія). К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1996. 244 с.
56.Кавецький І.Й. Особливості формування агропродовольчого ринку в Україні // Український географічний журнал. 1997. №4. С. 1417.
57.Ковальчук І. Професор Петро Цись: внесок у розвиток української геоморфології // Історія української географії. Всеукр. наук.-теорет. часопис. Тернопіль: Підруч. і посіб., 2004. Випуск 10. С. 712.
58.Ковальчук І., Кравчук Я. Кафедра геоморфології Львівського національного університету: історія, сьогодення, перспективи // Історія української географії: Всеукр. наук.-теорет. часопис. Тернопіль: Підруч. і посіб., 2000. Вип. 2. С. 3442.
59.Корецький Л.М. Костянтин Григорович Воблий фундатор української економіко-географічної школи // Вісник Київського ун-тету імені Тараса Шевченка. 1998. Вип. 43. С. 69.
60.Королева Н.И. Социально-экономические и экологические аспекты развития пригородного агропромышленного комплексу // Проблемы комплексного развития территории. К.: Наук. думка, 1988. С. 1722.
61.Краснопольский А.В. Отечественные географы (1917-1992). Биобиблиографический справочник. СПб: РГО, 1995. Т. 3. 532 с.
62.Краснопольська Н.В. Науковий потенціал географічних факультетів класичних та педагогічних університетів України // Науковий вісник Волинського держ. ун-тету ім. Лесі Українки. 2003. № 7. С. 146152.
63.Краснопольська Н.В. Науковий потенціал української географії: формування, розміщення, напрями: Автореф. дис канд. геогр. наук. К., 2006. 20 с.
64.Краснопольська Н.В. Формування регіональних і персональних наукових шкіл у географії // Науковий вісник Волинського держ. ун-тету ім. Лесі Українки. 2004. № 5. С. 334339.
65.Краснопольська Н.В. Формування української економіко-географічної школи // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту імені В. Винниченка. Серія: географія. 2002. Вип. 4. С. 146
66.Краснопольський О.В., Краснопольська Н.В. Вивчення розвитку наукового потенціалу географічної науки через персоналії // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. К. Луцьк: УГТ, 2000. Т. 3. С. 373375.
67.Лукінов І.І. Паламарчук М.М. // Вісник Академії Наук УРСР. 1978. № 6. С. 107.
68.Максим Мартинович Паламарчук. Биобиблиографический указатель. К.: Наук. думка, 1987. 61 с.
69.Малюк С.Н. Агропромышленное комплексообразование и развитие территории. Экономико-географическая типология развития региональных АПК // Проблемы комплексного развития территории. К.: Наук. думка, 1994.
70.Малюк С.Н. Территориальная организация областного агропромышленного комплекса: (на примере Полтавской обл. УССР): Автореф. дис канд. геогр. наук. К., 1979. 16 с.
71.Маринич О., Палієнко В., Руденко Л. Основні етапи і напрями географічних досліджень у Національній Академії Наук України // Український географічний журнал. 1998. № 3 (23). С. 39.
72.Маринич О.М., Руденко Л.Г. Основні напрямки географічних досліджень в Академії наук України (1918-2002) // Український географічний журнал. 2003. № 4. С. 79.
73.Масляк П. Природно-географічні, геополітичні та геопсихологічні основи формування українського суспільства // Матеріали міжнародного наукового семінару ″Львівська суспільно-географічна школа у національному і європейському вимірах″. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. С. 133152.
74.Масляк П.А. Машиностроительные территориальные системы в агропромышленном комплексе УССР: Автореф. дис канд. геогр. наук. К., 1982. 17 с.
75.Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. К.: Либра, 1996. 328 с.
76.Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України: Підручник для 8-9 класів середньої школи. К., 1997.
77.Матвієнко В. Етапи і напрямки формування української суспільно-географічної думки // Історія української географії. Всеукр. наук.-теорет. часопис. Тернопіль: Підруч. і посіб., 2000. Випуск 2. С. 7782.
78.Мильков Ф.Н. Научные направления и школы в физической географии // Общее землеведения. М.: Высш. шк., 1990. С. 278292.
79.Нагирна В., Малюк С. Економико-географические исследования агропромышленных комплексов в Украинской ССР. К., 1990. 147 с.
80.Нагирна В.П., Пушкар И.Н. Животноводческо-промышленные комплексы // Территориальная структура производственных комплексов. К.: Наук. думка, 1987. С. 198237.
81.Нагирная В.П. Сельское хозяйство и экологическая ситуация территории // Проблемы комплексного развития территории. Наукова думка, 1994. С.4853.
82.Нагірна В. Суспільно-географічні дослідження АПК України: трансформації і перспективи // Матеріали міжнародного наукового семінару ″Львівська суспільно-географічна школа у національному і європейському вимірах″. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. С. 179186.
83.Нагірна В., Пащенко В. Світлій пам'яті академіка М.М. Паламарчука // Історія української географії. Всеукр. наук.-теорет. часопис. Тернопіль: Підруч. і посіб., 2000. Випуск 2. С. 100101.
84.Нагірна В., Фащевський М. Про програму комплексного розвитку сільських територій України // Розбудова держави. 1997. № 5. С. 3134.
85.Нагірна В.П. АПК України важливий об'єкт досліджень академічної географічної науки (суть, ретроспектива, стратегічні напрямки) // Історія української географії. Всеукр. наук.-теорет. часопис. Тернопіль: Підруч. і посіб., 2002. Вип. 5. С. 7277.
86.Нагірна В.П. Регіональний розвиток України у кількості європейської інтеграції (суспільно-географічний вимір) // Український географічний журнал. 2005. № 3. С. 2432.
87.Нагірна В.П. Тваринницько-промисловий комплекс України (територіальна організація і природокористування). К.: Наук. думка, 1995. 149 с.
88.Нагірна В.П. Типізація сільських регіонів України із суспільно-географічних позицій // Регіональна економіка. 1998. № 3. С. 1822.