Шульгач Андрій Сергійович. Ландшафтно-екологічне обґрунтування національного природного парку Лісова пісня : Шульгач Андрей Сергеевич. Ландшафтно-экологическое обоснование национального природного парка Лесная песня Shulgach Andrey Sergeevich. Landscape and ecological substantiation of the Forest Song National Nature Park

Краткое описание

Шульгач Андрій Сергійович. Назва дисертаційної роботи: "Ландшафтно-екологічне обґрунтування національного природного парку Лісова пісня"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ШУЛЬГАЧ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
УДК 502.4 (477.82-751.2)(043.3)
ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ „ЛІСОВА ПІСНЯ”
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних
ресурсів
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник:
к.г.н., доцент
Мельнійчук Михайло Михайлович
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИДІЛЕННЯ ТА
ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ……………………………………. 10
1.1. Аналіз концепції заповідання та правових основ
організації, функціонування та класифікації
природоохоронних об’єктів України………………………... 10
1.2. Принципи, критерії та методи виділення нових
перспективних національних природних парків…………… 20
1.3. Методика та алгоритм дослідження перспективних
національних природних парків……………………………... 30
Висновки до розділу 1……………………………………………………... 44
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНИХ УМОВ, АБІОТИЧНИХ ТА
БІОТИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ ГЕОСИСТЕМИ
ПЕРСПЕКТИВНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО
ПАРКУ ,,ЛІСОВА ПІСНЯ”……...…………………………… 45
2.1. Географічне положення, місце об’єкту дослідження в
мережі природно-заповідного фонду Волинської області…. 45
2.2. Геологічна будова, рельєф, ґрунти …………………...……... 52
2.3. Клімат, поверхневі та підземні води..………………….......... 57
2.4. Флористичне різноманіття…..……………………………….. 65
2.5. Фауністичне різноманіття…..………………………………... 78
Висновки до розділу 2……………………………………………………... 85
РОЗДІЛ 3. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЕКОЛОГОГОСПОДАРСЬКИЙ АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ,,ЛІСОВА
ПІСНЯ”……………………………….……………………...... 86
3.1. Аналіз ландшафтного різноманіття ……………………….... 86
3
3.2. Еколого-господарський баланс досліджуваної території….. 101
3.3. Аналіз екологічного стану ландшафтних комплексів
району дослідження……………………………....................... 110
3.4. Аналіз екологічного стану природних аквальних
комплексів району дослідження……………………………... 118
Висновки до розділу 3…………………………………………………… 126
РОЗДІЛ 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАХОДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА НАПРЯМІВ РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ,,ЛІСОВА
ПІСНЯ”………………………………………………...……… 127
4.1. Зонування території національного природного парку…..... 127
4.2. Створення умов для рекреаційної діяльності та реалізації
гуманістичного ресурсного потенціалу……………………… 139
4.3. Організація науково-дослідної роботи в межах ключових
ділянок…………………………………………………………. 151
4.4. Організація еколого-освітньої діяльності…………………… 160
Висновки до розділу 4……………………………………………………... 168
ВИСНОВКИ………………………………………………………………... 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 172
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 191
4
ВСТУП
Актуальність теми. Раціональне природокористування та охорона
природи вимагають науково обґрунтованого планування природоохоронної
діяльності, визначення найцінніших елементів природної та культурної
спадщини, взяття їх під охорону держави. Найбільш ефективною формою
охорони природи є національні природні парки (НПП), які завдяки
диференційованому режиму забезпечують єдність природоохоронної,
рекреаційної та господарської функцій. Проблема раціонального
використання та охорони природних комплексів межиріч Турії та Стоходу
Поворського ландшафтного району Волинського Полісся вивчена недостатньо
і потребує наукового дослідження. Посилення антропогенного впливу
загрожує ландшафтам національної природної і культурної спадщини.
Відсутність системного моніторингу, невідповідність статусів існуючих
природоохоронних об’єктів лише загострюють актуальність проблеми. Її
вирішення можливе шляхом організації тут НПП „Лісова пісня”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Пропоноване дослідження пов’язане з науковою тематикою кафедри фізичної
географії Східноєвропейського національного університету імені Лесі
Українки, зокрема з темою „Геоекологічний аналіз природних умов і ресурсів
Західного регіону України”. Внесок автора полягає в системному аналізі
сучасного стану природних комплексів Поворського ландшафтного району
Волинського Полісся та визначенні передумов створення тут НПП „Лісова
пісня”.
Об’єктом дослідження є ландшафти межиріччя Турії і Стоходу північної
частини Поворського фізико-географічного району природної області
Волинського Полісся.
Предмет дослідження – гуманістичний природоохоронний,
рекреаційний і господарський потенціал ландшафтів межиріччя Турії і
Стоходу та його реалізація шляхом створення НПП “Лісова пісня”.
5
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження було
обґрунтувати створення НПП „Лісова пісня” на основі оцінки ландшафтногуманістичного потенціалу району дослідження та розробити пропозиції щодо
раціонального природокористування, організації науково-дослідної,
рекреаційної та еколого-освітньої діяльності в його межах; розробити
методику ландшафтно-гуманістичного обґрунтування створення НПП.
Для досягнення поставленої мети передбачається вирішення таких
завдань:
- проаналізувати сучасну мережу територій та об’єктів ПЗФ у Волинській
області, визначити перспективи розвитку;
- визначити природні межі ПНПП „Лісова пісня” та проаналізувати абіотичні
чинники його створення;
- визначити ландшафтну структуру ПНПП „Лісова пісня”, скласти його
ландшафтну карту на рівні складних урочищ, ландшафтні плани озер та їх
водозборів – на рівні фацій;
- провести зонування території ПНПП „Лісова пісня” з врахуванням
відповідних критеріїв, особливостей ландшафтної структури та розміщення
ключових ділянок;
- визначити концепцію та методику ландшафтно-екологічного та
гуманістичного обґрунтування створення НПП, перспективні напрямки
науково-дослідної та еколого-освітньої діяльності в районі дослідження;
- оцінити біотичні чинники та їх раритетну складову як передумову
створення НПП „Лісова пісня”, розкрити історико-культурні передумови
створення ПНПП „Лісова пісня”, обґрунтувати появу його назви та
відповідного бренду;
- оцінити рекреаційний потенціал, рекреаційну місткість ПНПП „Лісова
пісня” та визначити основні напрямки розвитку туризму;
- проаналізувати антропогенні зміни природних комплексів НПП „Лісова
пісня”, оцінити їх сучасний геоекологічний стан та наслідки господарського
впливу.
6
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження став
системний ландшафтно-екологічний підхід, положення про оптимізацію
взаємовідносин людини з природою, про еколого-господарський баланс
території, про охорону найцінніших об’єктів природної та культурної
спадщини. Наукова позиція автора ґрунтується на ідеях, висвітлених у працях
М. Д. Гродзинського, В. М. Гуцуляка, А. Г. Ісаченка, А. В. Мельника, В. М.
Пащенка, В. М. Петліна, П. Г. Шищенка. Кількісна і якісна оцінка
антропогенного навантаження, еколого-господарського балансу, екологічної
стійкості і стабільності ландшафтів ПНПП „Лісова пісня” визначалася за
методиками Е. В. Клементової та В. І. Гейніге, Б. І. Кочурова та Ю. Г. Іванова.
Методичні та конструктивні напрацювання таких практиків та експертів
природоохоронної справи як Т. Л. Андрієнко, В. Є. Борейко, В. П. Гетьман, В.
В. Коніщук, С. І. Кукурудза, М. В. Химин стали основою здійсненого автором
системного географічного аналізу досліджуваної території. При цьому були
використані загальнонаукові (системний, математичний, порівняльний) та
конкретнонаукові (експедиційний, картографічний) методи. Вихідна
інформаційна база дисертації сформована на основі польових досліджень
автора (2006-2014 рр.) та аналізу фондових матеріалів. Застосована автором
інтегрована ландшафтознавча концепція дозволила проаналізувати сучасний
стан геосистеми, взаємозв’язки її елементів, з’ясувати весь комплекс
передумов та чинників стимулюючих створення тут НПП. Дослідження
ландшафтної структури ПНПП „Лісова пісня” дозволило створити об’єктивну
картину просторової організації досліджуваної геосистеми.
Наукова новизна отриманих результатів. В результаті дослідження
вперше:
- введено у науковий обіг поняття „перспективний національний природний
парк”;
- виконано аналітичне узагальнення сучасного стану та умов функціонування
геосистеми ПНПП „Лісова пісня” та з’ясована сучасна радіаційна ситуація;
7
- запропоновано перспективні напрями організації рекреаційно-туристичної,
науково-дослідної, еколого-освітньої роботи в ПНПП „Лісова пісня”.
удосконалено:
- алгоритм дослідження територій перспективних до заповідання як
національні природні парки;
- рекомендації щодо оптимізації розміщення об’єктів і територій ПЗФ у
Волинській області на основі системного географічного аналізу;
отримали подальший розвиток:
- вивчення ландшафтного та біологічного різноманіття, раритетної складової
флори та фауни району дослідження, як вагомі передумови організації тут
національного природного парку.
Практичне значення отриманих результатів. У межиріччі Турії та
Стоходу виділена територія перспективна для включення в мережу ПЗФ на
національному рівні. Результати її дослідження засвідчують необхідність
розробки Проекту організації території НПП „Лісова пісня”. Вони можуть
бути впроваджені у практику його діяльності як на етапі проектування, так і в
процесі складання Літописів природи, планування і проведення наукової,
природоохоронної, туристично-рекреаційної діяльності. Для цих потреб
доцільним буде використання створених дисертантом таких карт ПНПП
„Лісова пісня” масштабу 1:125000 як – ландшафтної, радіаційної ситуації (γфон); карти функціонального зонування; а також ландшафтних (на рівні фацій)
та батиметричних планів шести лімнокомплексів. Доречним буде і
використання результатів аналізу ландшафтного різноманіття
лімнокомплексу Межиліське; дослідження гідрохімічних особливостей озер
ПНПП „Лісова пісняˮ; еколого-господарського балансу; кількісної та якісної
оцінки антропогенного навантаження, екологічної стійкості, рекреаційної
цінності території НПП „Лісова пісня”.
Теоретичний та методичний доробок дисертації використовується у
процесі викладання курсів „Ландшафтна екологія”, „Конструктивна
географія”, „Краєзнавство і туризм”, „Туристична географія”,
8
„Природоохоронна справа” для студентів географічного факультету
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
(довідка № 03-29/03/3406 від 16 листопада 2016 р.), відділом освіти
Ковельської районної державної адміністрації на шкільних заняттях,
факультативах, гуртках, секціях МАН Ковельського району (довідка № 380 від
9 березня 2016 р.). Результати дослідження використані при відновленні
водних об’єктів в межах Кричевицької осушувальної системи з врахуванням
виділених в дисертаційній роботі заповідної, господарської та зон
регульованої та стаціонарної рекреації. Ландшафтні та батиметричні плани
озер і водозбірних басейнів використовувались в розробці проектів
відновлення озер, джерел та каналів, рекультивації земель (довідка № 28 від 9
березня 2016 р.) Ковельським міжрайонним управлінням водного
господарства. Рекомендації щодо ландшафтно-екологічного обґрунтування
національного природного парку використовуються при читанні курсів
,,Фізична географія України”, ,,Рекреаційна географія” (довідка № 1050/360-
30 від 5 вересня 2016 р.) на географічному факультеті Київського
національного університету. Вивчення передумов організації нового об’єкту
ПЗФ підпорядковується шляхетній практичній меті – розбудові цілісної
національної екологічної мережі та забезпеченню сталого розвитку регіону.
Особистий внесок здобувача полягає у дослідженні передумов,
обґрунтуванні теоретичних положень та прикладних рекомендацій необхідних
для організації ПНПП „Лісова пісня” та у поглибленні геоекологічного аналізу
природних умов і ресурсів Західного регіону України. Усі теоретичні та
практичні результати отримані автором одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження,
висновки і пропозиції оприлюднені на чотирьох наукових конференціях, а
саме: VІІІ Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених
„Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень” (м.
Дніпропетровськ, 11-14 травня 2011 р.); відкритому загальнонаціональному
конкурсі ВБО „Фонд Віктора Пінчука” програми „Завтра.UA – соціальні
9
ініціативи” у номінації науки про Землю (м. Київ, 17-19 травня 2010 р.), де
була відзначена стипендіальним грантом; V міжнародній науково-практичній
конференції студентів і аспірантів “Молода наука Волині: пріоритети і
перспективи досліджень” (м. Луцьк, 10-11 травня 2011р.); ХІ Всеукраїнських
наукових Таліївських читаннях (м. Харків, 16-17 квітня 2015 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, з них
11 одноосібних, в тому числі дві в іноземних виданнях. У фахових виданнях,
включених до переліку ДАК МОН України, опубліковано 6 статей. Загальний
обсяг публікацій, що належать особисто дисертанту – 5,6 д. а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох
розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (165 позиції).
Робота містить вісім рисунків, чотири таблиць. Обсяг основного тексту 170
сторінок. Повний обсяг роботи 202 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження геосистеми
в середньому межиріччі Турії та Стоходу вказують на особливу актуальність
оптимізації природоохоронної діяльності шляхом організації тут НПП „Лісова
пісняˮ та науково обґрунтовують передумови його створення. Найважливіші
результати дослідження дають підстави зробити низку висновків:
1. Сучасна мережа ПЗФ у Волинській області розміщується нерівномірно
і не відбиває усього ландшафтного та біологічного різноманіття. Поліпшити
незадовільну природоохоронну ситуацію у Ковельському районі (відсоток
заповідності 3,6 %) можна шляхом створення єдиної просторово нерозривної
природоохоронної системи – НПП „Лісова пісня”, ключовими елементами
якого стануть дев’ять існуючих об’єктів ПЗФ. Це відповідатиме
Всеєвропейській стратегії біологічного та ландшафтного різноманіття та
реалізації високого природного, гуманістичного, рекреаційного, естетичного,
екологічного потенціалу району дослідження.
2. ПНПП „Лісова пісня” має чіткі межі, що співпадають з природними
(річки, вододіли) та адміністративними (межа району). Особливості
абіотичних чинників стимулюючих створення ПНПП: різні генетичних типів
рельєфу; наявність дев’яти озер, річок Турії та Стоходу з притоками;
мозаїчність ґрунтового покриву; своєрідний характер розподілу осадових
відкладів, зумовлені їх формуванням в смузі водорозчинних відкладів
крейдового періоду, на пограниччі діяльності покривних четвертинних
зледенінь, в умовах співвідношення тепла і вологи характерних для
Волинського Полісся.
3. Ландшафтну структуру території ПНПП „Лісова пісня” формують 102
індивідуальні контури 27 видів складних урочищ. що складають структуру
місцевостей трьох видів, серед яких домінує місцевість слабо дренованих
межиріч Турії та Стоходу на водно-льодовикових відкладах з близьким
заляганням крейди зі спектром дерново-підзолистих ґрунтів. Ландшафтна
170
карта, ландшафтні плани та картометричні показники засвідчують значне
ландшафтне різноманіття та репрезентативність ПНПП „Лісова пісня” в
природній структурі Волинського Полісся.
4. Зонування території ПНПП „Лісова пісня” враховує межі контурів
індивідуальних урочищ ландшафтної карти та розміщення існуючих
природоохоронних об’єктів (ключових ділянок), є поліцентричним та
визначає такий розподіл функціональних зон: заповідна зона – 29,4 % площі
(периферійні західні та східні ділянки); зона регульованої рекреації – 38,3%,
зона стаціонарної рекреації – фактично 0,1% , господарська зона – 32,2 %.
5. Системний ландшафтно-екологічний аналіз лежить в основі концепції
дослідження ПНПП „Лісова пісня”, визначає етапність дослідницького
процесу та використання відповідних методів на конкретних етапах
дослідження. Особливо важливим критерієм гуманістичного обґрунтування
створення НПП має бути наявність національної історичної спадщини, що
володіє значним гуманістичним потенціалом і потребує захисту.
Перспективними напрямками науково-дослідної діяльності в районі
дослідження є: інвентаризація флори, фауни, цінних геоморфологічних та
гідрологічних утворень, об’єктів історико-культурного призначення;
дослідження динаміки природних комплексів та процесів, проблеми
функціонування озера Нечимне; обґрунтування шляхів вдосконалення
зонування та збереження ландшафтного різноманіття. А серед напрямків
еколого-освітньої діяльності такими є: створення екологічних стежок,
організацію і проведення масових еколого-освітніх акцій і заходів, шкільних
екологічних таборів, виїзних гурткових занять, інформаційнопропагандистської та просвітницької роботи з місцевим населенням,
туристами, екскурсантами.
6. Біотичні чинники стимулюючі створення НПП „Лісова пісня” це –
велика біорізноманітність, наявність різних географічних та екологоценотичних груп, значна раритетна складова, що налічує 26 видів рослин та 29
видів тварин, занесених до Червоної книги України, а також 31 вид рослин та
171
49 видів тварин з Переліку видів, які охороняються у Волинській області;
важливий шлях міграції водоплавних птахів, ареал зростання специфічної
постгляціальної флори з рідкісними та зникаючими видами.
Історико-культурною передумовою створення НПП „Лісова пісня” є
наявність прославленого генієм Лесі Українки урочища Нечимне, що визначає
назву та бренд НПП; цінних історико-архітектурних, переважно сакральних та
меморіально-мілітарних пам’яток; добра збереженість етнографічної,
насамперед, фольклорної самобутності.
7. Значна рекреаційна цінність (її коефіцієнт дорівнює двом), гранично
допустима рекреаційна місткість зони регульованої рекреації (51830 осіб), та
площа лісів І-ІІ стадій дигресії вказують на значний рекреаційний потенціал
та добрі умови для розвитку рекреації та туризму у ПНПП. Найбільш
перспективними напрямками рекреаційно-туристичної діяльності тут є
пізнавальний, екологічний, спортивно-оздоровчий та сільський туризм, що
сприятимуть використанню гуманістичного потенціалу досліджуваних
ландшафтів.
8. Територія ПНПП „Лісова пісня” – це найменш господарськи освоєна і
найбільш лісиста (68%) частина Ковельського району Волинської області.
Перевищень природних значень γ-фону та β-випромінювання не зафіксовано.
Структура землекористування, показники геоекологічного стану (коефіцієнти:
екологічної стабілізації ландшафтів, сільськогосподарського використання,
абсолютного і відносного антропогенного навантаження, природної
захищеності) вказують на те, що природні ландшафти мало змінені не
втратили здатності до самовідновлення і компенсації господарських впливів.