КУЛІНІЧ МАРИНА ТАРАСІВНА. АКВАЛЬНО-ТЕРРАЛЬНІ РЕКРЕАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я : КУЛИНИЧ МАРИНА ТАРАССИВНАЯ. АКВАЛЬНО-ТЕРРАЛЬНЫЕ РЕКРЕАЦИОННЫЕ КОМПЛЕКСЫ СРЕДНЕГО ПОДНЕПРОВЬЯ KULINICH MARINA TARASIVNA. AQUAL-TERRAL RECREATIONAL COMPLEXES OF THE MIDDLE Dnieper

Краткое описание

КУЛІНІЧ МАРИНА ТАРАСІВНА. Назва дисертаційної роботи: "АКВАЛЬНО-ТЕРРАЛЬНІ РЕКРЕАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
КУЛІНІЧ МАРИНА ТАРАСІВНА
УДК 911.9/910.3:379.84 (477.4)
АКВАЛЬНО-ТЕРРАЛЬНІ РЕКРЕАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ
СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних
ресурсів
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник
Дмитрук Олександр Юрійович
доктор географічних наук, професор
Київ - 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ АКВАЛЬНОТЕРРАЛЬНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ....................................... 10
1.1. Сутність аквально-терральних рекреаційних комплексів..................... 10
1.2. Рекреаційне природокористування в межах аквально-терральних
рекреаційних комплексів......................................................................................... 23
1.3. Алгоритм конструктивно-географічного дослідження організації та
використання аквально-терральних рекреаційних комплексів.......................... 31
Висновки до розділу 1 .......................................................................................... 34
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ АКВАЛЬНО-ТЕРРАЛЬНИХ
РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ.................................................................... 37
2.1. Етап структурно-ландшафтного дослідження Середнього
Подніпров’я.............................................................................................................. 37
2.2. Етап структурно-організаційного дослідження рекреації в межах
Середнього Подніпров’я......................................................................................... 47
2.3. Етап структурно-функціонального аналізу аквально-терральних
рекреаційних комплексів......................................................................................... 51
Висновки до розділу 2 .......................................................................................... 61
РОЗДІЛ 3. РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕКРЕАЦІЙНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В МЕЖАХ СЕРЕДНЬОГО
ПОДНІПРОВ’Я .................................................................................................... 63
3.1. Підходи до виділення меж регіону Середнього Подніпров’я ................. 63
3.2. Ретроспективний аналіз господарського освоєння територій в регіоні
Середнього Подніпров’я......................................................................................... 72
3.3. Ресурсно-рекреаційний зонінг Середнього Подніпров’я......................... 82
Висновки до розділу 3 ........................................................................................ 106
3
РОЗДІЛ 4. КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ
ОПТИМІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В
МЕЖАХ АКВАЛЬНО-ТЕРРАЛЬНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ
СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я ...................................................................... 109
4.1. Оцінка рекреаційної придатності аквально-терральних комплексів
Середнього Подніпров’я....................................................................................... 109
4.2. Ключові проблеми організації рекреації в межах аквально-терральних
рекреаційних комплексів Середнього Подніпров’я............................................ 126
4.3. Конструктивно-географічні пропозиції щодо оптимізації
функціональної організації аквально-терральних рекреаційних комплексів
Середнього Подніпров’я....................................................................................... 135
Висновки до розділу 4 ........................................................................................ 155
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 161
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 175
4
ВСТУП
Актуальність теми. Середнє Подніпров’я належить до територій, що
здавна почали заселятися та освоюватися людьми. Роль ядер формування
поселень відігравали річки. Саме річка давала місцевому населенню ресурси
для життя: воду для побутових потреб, місця рибальства, виступала в якості
транспортного коридору та захисного рубежу.
Сьогодні поверхневі водні об’єкти Середнього Подніпров’я активно
залучаються в сферу рекреації задля організації різноманітних видів занять,
пов’язаних із прибережними пляжними комплексами та, власне, водним
дзеркалом поверхневих водних об’єктів. Проте, проблемним аспектом
сучасного рекреаційного природокористування в межах останніх та їх
прибережних територій є те, що діючі будівельні норми України з чітко
прописаними стандартами облаштування місць відпочинку на природі, на
практиці майже не реалізовуються. Крім того, сама процедура
документального оформлення місця відпочинку на кшталт пляжу є дуже
витратною як за часом, так і за коштами, адже необхідно забезпечити пляж
рятувальною вежею, медпунктом, отримати безліч різноманітних дозволів на
відповідну рекреаційну діяльність в конкретно визначеному місці. У зв’язку з
чим прибережні комплекси та русла річок зазнають значного нерегульованого
рекреаційного навантаження.
Аналіз публікацій, присвячених вивченню аквальних комплексів та
ландшафтів прибережних територій, а також рекреаційного, насамперед
водного, природокористування в їх межах, показав, що, при всій
різноманітності наукових досліджень цих проблем, малодослідженими є
питання функціональної організації спеціальних місць відпочинку біля
поверхневих водних об’єктів.
Це особливо актуально для збалансування рекреаційного
природокористування в межах аквально-терральних комплексів одного з
найдавніше заселених регіонів України – Середнього Подніпров’я.
5
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з основними напрямками
наукової роботи кафедри географії України і з проблематикою науководослідної роботи географічного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка – зокрема, з науковою темою
«Екологічна і природно-техногенна безпека України в регіональному вимірі»
№ 14 БП 050-02 (державний реєстраційний номер 0114U003476).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
ландшафтно-функціональний та структурно-організаційний аналіз аквальнотерральних рекреаційних комплексів Середнього Подніпров’я для потреб
збалансування рекреаційного природокористування в їх межах.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися наступні задачі:
 обґрунтувати сутність поняття «аквально-терральні рекреаційні
комплекси» та визначити основні концептуальні підходи їх наукового
дослідження;
 розробити методику дослідження аквально-терральних рекреаційних
комплексів Середнього Подніпров’я;
 здійснити регіональний аналіз рекреаційного природокористування в
межах Середнього Подніпров’я;
 провести оцінку рекреаційної придатності аквально-терральних
комплексів Середнього Подніпров’я;
 визначити ключові проблеми організації рекреації в межах аквальнотерральних рекреаційних комплексів Середнього Подніпров’я;
 розробити пропозиції щодо удосконалення функціональної організації
рекреаційного природокористування в межах аквально-терральних
рекреаційних комплексів Середнього Подніпров’я.
Об’єктом дослідження виступають аквально-терральні рекреаційні
комплекси Середнього Подніпров’я.
6
Предметом дослідження є генезис, структура, особливості
функціонування аквально-терральних рекреаційних комплексів Середнього
Подніпров’я та специфіка рекреаційного природокористування в їх межах.
Методи дослідження. Виконання дисертаційного дослідження
здійснювалося з використанням методів джерелознавчого аналізу (для аналізу
попередніх досліджень та формування науково-методичних підходів до
дослідження аквально-терральних рекреаційних комплексів Середнього
Подніпров’я), польових спостережень (для дослідження особливостей
рекреаційного природокористування в межах аквально-терральних комплексів
Середнього Подніпров’я та збору інформації для здійснення оцінки їх
рекреаційної придатності), комп’ютерних методів обробки і візуалізації
інформації (для визначення реально-функціонуючих центрів рекреації в
межах регіону дослідження), математико-статистичних методів (для побудови
полів щільності рекреаційних об’єктів в межах Середнього Подніпров’я),
районування та зонінгу (для здійснення регіонального аналізу рекреаційного
природокористування в межах Середнього Подніпров’я), методу анкетування
(для визначення рекреаційних вподобань жителів міст регіону дослідження) та
картографічного моделювання (для розробки схем функціональної організації
ключових аквально-терральних рекреаційних комплексів Середнього
Подніпров’я).
Наукова новизна отриманих результатів. В дисертаційному
дослідженні
вперше:
 запропоновано термін «аквально-терральний рекреаційний комплекс» як
функціональне поєднання суміжних взаємодіючих ділянок водного
простору і суші, яке піддається антропогенному управлінню, плануванню і
реконструкції з метою створення культурно облаштованих, естетичнопривабливих місць відпочинку відповідно до різнопланових та
специфічних рекреаційних потреб населення;
7
 розроблено алгоритмічну модель конструктивно-географічного
дослідження аквально-терральних рекреаційних комплексів, що включає
етапи структурно-ландшафтного, структурно-організаційного
дослідження та структурно-функціонального аналізу;
 виявлено особливості та узагальнено підходи до виокремлення меж
регіону Середнього Подніпров’я;
 розроблено оригінальну карту ландшафтної структури регіону
дослідження та схеми ресурсно-рекреаційного районування і ресурснорекреаційного зонінгу регіону Середнього Подніпров’я;
удосконалено:
 понятійно-термінологічний апарат вітчизняної рекреаційної географії
термінами «зона рекреаційного тяжіння АТРК», «рекреаційний модуль»;
 методику оцінки рекреаційної придатності поверхневих водних об’єктів;
дістали подальший розвиток:
 концепція збалансованого рекреаційного природокористування в межах
аквально-терральних комплексів;
 концепція функціонального зонування рекреаційних територій.
Практичне значення одержаних результатів. Результати
дисертаційного дослідження аквально-терральних рекреаційних комплексів
Середнього Подніпров’я можуть бути використані державними і
регіональними органами управління при розробці стратегії розвитку рекреації
для різних верств населення, підтримки та розвитку існуючої рекреаційної
спеціалізації окремих частин регіону дослідження, розробці заходів з
оптимізації функціональної організації існуючих популярних аквальнотерральних рекреаційних комплексів.
Теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються
при викладанні навчальних курсів «Географія водних видів рекреації та
туризму», «Географія екотуризму», «Географія природоорієнтованої рекреації
та туризму», «Планування рекреаційних ландшафтів», «Рекреаційна географія
8
з основами ландшафтознавства» на географічному факультеті Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 050/340-30 від
17.05.2016 року).
Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є
самостійною науковою працею, в якій сформульовано та практично
реалізовано теоретико-методичні основи конструктивно-географічного
дослідження аквально-терральних рекреаційних комплексів Середнього
Подніпров’я. Зі спільних публікацій використано ті ідеї та розробки, які
належать особисто автору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження були представлені на: Круглому столі «Об’єднані наукою:
перспективи міждисциплінарних досліджень» (Київ, 2014); ІІ Міжнародній
науково-практичній конференції «Туризм і гостинність в Україні: стан,
проблеми, тенденції, перспективи розвитку» (Черкаси, 2014); ХІІ
Міжнародній науковій міждисциплінарній конференції студентів, аспірантів
та молодих вчених «Шевченківська весна – 2014. Частина 3: Географія» (Київ,
2014); VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених
«Актуальні проблеми туристичного бізнесу» (Харків, 2014); Х Міжнародній
науково-практичній конференції «Achievement of high school – 2014» (Софія,
2014); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та
молодих науковців «Регіон – 2015: суспільно-географічні аспекти» (Харків,
2015); VI Міжнародній ювілейній до 55-річчя ЧДТУ науково-практичній
конференції «Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні:
проблеми розвитку та регулювання» (Черкаси, 2015); Науково-практичній
конференції студентів, магістрантів, аспірантів і молодих учених
«Актуальные вопросы наук о Земле в концепции устойчивого развития
Беларуси и сопредельных государств» (Гомель, 2016); ХІІ з‘їзді Українського
географічного товариства "Українська географія: сучасні виклики" (Вінниця,
2016).
9
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного
дослідження викладені у 20 наукових працях загальним обсягом 5,8 д.а. (з них
автору належить 5,4 д.а.), з яких 4 статті у наукових фахових виданнях
України загальним обсягом 1,7 д.а., 2 публікації у закордонних фахових
виданнях, 9 тез наукових конференцій, 5 публікацій в нефахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг
дисертації становить 184 сторінки, з них основного тексту – 147 сторінок.
Робота містить 15 таблиць, 34 рисунки, 3 додатки на 9 сторінках. Список
використаних джерел включає 142 найменування на 14 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Визначено сутність поняття «аквально-терральний рекреаційний
комплекс», а також концептуальну основу їх наукового дослідження. Під
аквально-терральним рекреаційним комплексом (АТРК) розуміється
функціональне поєднання суміжних взаємодіючих ділянок водного простору і
суші, яке піддається антропогенному управлінню, плануванню і реконструкції
з метою створення культурно облаштованих, естетично-привабливих місць
відпочинку відповідно до різнопланових та специфічних рекреаційних потреб
населення (організація відпочинку для дітей, дорослих, людей з обмеженими
фізичними можливостями) задля покращення здоров’я, позитивно-емоційного
збагачення та розвитку особистості. Концептуальну основу дослідження
АТРК формує низка дослідницьких підходів, серед яких джерело-орієнтовний,
структурно-організаційний, територіально-організаційний, а також концепція
рекреаційних модулів.
2. Розроблено методику дослідження АТРК Середнього Подніпров’я,
яка складається з трьох послідовних етапів:
 етап структурно-ландшафтного дослідження Середнього
Подніпров’я, що об’єднав в собі обґрунтування методики укладання
електронної карти ландшафтної структури Середнього Подніпров’я,
безпосереднє укладання карти ландшафтної структури відповідно до
обґрунтованої методики та здійснення ландшафтно-структурного аналізу
регіону Середнього Подніпров’я. Сутність методики укладання електронної
карти ландшафтної структури території полягала у тому, щоб,
використовуючи актуальні джерела географічної інформації та інструментарій
ГІС, сформувати окремі тематичні шари (геоморфологічна структура,
грунтотвірні породи, ґрунти, рослинність), в результаті оверлею яких
створено карту ландшафтної структури регіону дослідження.
 етап структурно-організаційного дослідження рекреації в межах
Середнього Подніпров’я базувався на розробці методики структурноорганізаційного дослідження рекреації в Середньому Подніпров’ї, що дало
158
змогу дослідити та інвентаризувати реально функціонуючі рекреаційні
об’єкти і території регіону дослідження. Результатом цього етапу стала
повнофункціональна база геоданих, що вміщує інформацію про 391 об’єкт,
який описується 72 параметрами (атрибутами). Організована база геоданих
дозволила будувати аналітичні моделі, вивчати об’єкти за будь-якими
наборами параметрів (властивостей).
 етап структурно-функціонального аналізу АТРК, що полягав у
підборі оптимальної методики оцінки рекреаційної придатності АТК, яка
лягла в основу обґрунтування проблем рекреаційного природокористування в
межах АТРК та розробки рекомендацій щодо їх конструктивно-географічного
вирішення. Адаптована до цілей даного дисертаційного дослідження методика
оцінки рекреаційної придатності АТК включає в себе збір, та інвентаризацію
статистичних і польових матеріалів, виділення об’єкта і суб’єкта оцінки,
формування критеріїв оцінки і їх показників, обґрунтування форми вираження
оцінки. В ході розробки методики структурно-функціонального аналізу АТРК
було сформовано анкету, на основі якої проаналізовано рекреаційні
вподобання жителів міст Середнього Подніпров’я, що дозволило визначити
основні проблеми на шляху розвитку водної рекреації та водного туризму в
регіоні дослідження.
Розроблена методика дослідження АТРК Середнього Подніпров’я може
бути використана і для дослідження АТРК інших регіонів.
3. Здійснено регіональний аналіз рекреаційного природокористування в
Середньому Подніпров’ї шляхом проведення ресурсно-рекреаційного
районування та ресурсно-рекреаційного зонінгу регіону дослідження. В ході
не справдилися деякі принципи районування, а саме принцип єдності кордонів
та принцип континуальності, тому було вирішено перейти від районування до
зонінгу. Так, в межах регіону Середнього Подніпров’я виділено 9 зон
рекреаційного тяжіння: Київське Подніпров’я, Черкасько-Канівське
Подніпров’я, Кременчуцьке Подніпров’я, Прироська, Притікицька,
Притясминська, Дніпровсько-Сульська, Приудайська, Трубізько-Недрянська, -
159
кожна з яких є багатофункціональною в рекреаційному плані та унікальною за
набором рекреаційних ресурсів (по відношенню до сусідніх зон).
Під зоною рекреаційного тяжіння розуміється частина простору, що
об’єднує в своїх межах певну кількість розташованих поряд рекреаційних
об’єктів, які разом тяжіють до однієї й тієї ж водойми, що виступає в якості
центру масового відвідування з метою відпочинку.
4. Здійснено оцінку рекреаційної придатності аквально-терральних
комплексів (АТК) Середнього Подніпров’я на прикладі Приудайського АТК,
Приканівського АТК, Буцького АТК. Зазначені АТК було оцінено на
придатність для організації в їх межах купально-пляжного відпочинку та
загального емоційно-оздоровчого короткочасного відпочинку, а також
рекреаційних занять з використанням технічних плавальних засобів. На основі
аналізу результатів оцінки в межах кожного АТК було визначено проблемні
місця, які потребують оптимізації задля підвищення їх рекреаційної
придатності.
5. Виявлено ключові проблеми організації рекреації в межах АТРК
Середнього Подніпров’я. В ході дослідження було проведено анкетування,
спрямоване на збір даних стосовно особливостей організації та бачення свого
відпочинку жителями міст регіону Середнього Подніпров’я. На основі аналізу
результатів анкетування, а також всіх зібраних даних в ході проведення
дисертаційного дослідження, було виявлено основні проблеми та перепони на
шляху розвитку водної рекреації та водного туризму в Україні і об’єднано їх в
3 групи: проблеми екстенсивного природокористування; проблеми якості
середовища; проблеми фінансово-правового характеру щодо організації
водної рекреації в Україні.
6. Розроблено пропозиції щодо удосконалення функціональної
організації рекреаційного природокористування в межах АТРК Середнього
Подніпров’я, на прикладі оцінюваних ключових АТРК, у вигляді схем
рекреаційних модулів. При побудові схем було враховано результати
регіонального аналізу рекреаційного природокористування в межах
160
Середнього Подніпров’я, результати аналізу анкетування та оцінки
рекреаційної придатності кожного з оцінюваних ключових АТРК.
Запропоновані в дисертаційній роботі схеми оптимізації функціональної
організації ключових АТРК Середнього Подніпров’я мають рекомендаційних
характер. Подальша робота над детальним плануванням функціональної
організації виділених рекреаційних модулів в межах досліджуваних АТРК має
проводитись із залученням фахівців з галузей ландшафтного дизайну та
архітектурного планування.