ГІНЗУЛА МАР’ЯНА ЯРОСЛАВІВНА. РЕГІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОМИСЛОВОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ) : ГИНЗУЛА МАРИАНА ЯРОСЛАВИВНА. РЕГИОНАЛЬНЫЙ ЭКОЛОГО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ (НА ПРИМЕРЕ ТЕРНОПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ) GINZULA MARIANA YAROSLAVIVNA. REGIONAL ECOLOGICAL AND GEOGRAPHICAL ANALYSIS OF INDUSTRIAL NATURE MANAGEMENT (ON THE EXAMPLE OF TERNOPIL REGION)

Краткое описание

ГІНЗУЛА МАР’ЯНА ЯРОСЛАВІВНА. Назва дисертаційної роботи: "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОМИСЛОВОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
На правах рукопису
ГІНЗУЛА МАР’ЯНА ЯРОСЛАВІВНА
УДК 911.9:351.824.1 (477.84)
РЕГІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ
ПРОМИСЛОВОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
(НА ПРИКЛАДІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних
ресурсів
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник
ЦАРИК ЛЮБОМИР ПЕТРОВИЧ
доктор географічних наук, професор
Тернопіль – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1 ............................................................................................................................ 11
ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ РЕГІОНУ........................................................................ 11
1.1 Сутність та концептуальні підходи до вивчення проблем
природокористування.................................................................................................... 11
1.2 Поняттєво-термінологічна система промислового природокористування ...... 23
1.3 Еколого-географічні аспекти дослідження промислового
природокористування.................................................................................................... 29
1.4 Методика і алгоритм дослідження впливу промислових підприємств на
природне середовище .................................................................................................... 36
Висновки до першого розділу ...................................................................................... 44
РОЗДІЛ 2 ............................................................................................................................ 45
ПРОМИСЛОВІ ПІДПРИЄМСТВА У ГАЛУЗЕВО-ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ СТРУКТУРІ
ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ......................................................................................... 45
2.1 Історико-географічні особливості становлення господарського комплексу.... 45
2.2 Еколого-географічні аспекти діяльності галузей промисловості ...................... 51
2.2.1 Гірничодобувна промисловість ....................................................................... 51
2.2.2 Паливно-енергетичний комплекс .................................................................... 56
2.2.3 Металургійний комплекс.................................................................................. 63
2.2.4 Легка промисловість ......................................................................................... 66
2.2.5 Деревообробна промисловість......................................................................... 70
2.2.6 Харчова промисловість..................................................................................... 74
2.2.6.1 Цукрова підгалузь ....................................................................................... 77
2.2.6.2 Спиртова підгалузь ..................................................................................... 80
2.2.6.3 Молочна підгалузь ...................................................................................... 85
Висновки до другого розділу........................................................................................ 89
3
РОЗДІЛ 3 ............................................................................................................................ 90
ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗЕЙ
ПРОМИСЛОВОСТІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА КОМПОНЕНТИ
НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ............................................... 90
3.1 Бурдяківський спецкар’єр ....................................................................................... 90
3.2 Гусятинська компресорна станція........................................................................ 100
3.3 Металургійне підприємство «Булат»................................................................... 105
3.4 Текстильне підприємство «Текстерно» ............................................................... 111
3.5 Деревообробне підприємство «Ліском-Шпон» .................................................. 117
3.6 Кондитерська фабрика «Тера» ............................................................................. 122
3.7 Лановецький цукровий завод ............................................................................... 126
3.8 Залозецький спиртовий завод............................................................................... 133
3.9 Бучацький сирзавод ............................................................................................... 141
Висновки до третього розділу .................................................................................... 148
РОЗДІЛ 4 .......................................................................................................................... 150
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО
ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА І ПРОМИСЛОВОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ....................................................................................... 150
4.1 Роль промислових підприємств у збалансованому розвитку території ........... 150
4.2 Оцінка впливу промислових підприємств на навколишнє середовище у басейні
річки Серет.................................................................................................................... 152
4.3 Оптимізаційні рішення для технологічних та виробничих процесів об’єктів
промислового природокористування області ........................................................... 162
4.4 Заходи оптимізації моніторингу стану навколишнього природного середовища
території області........................................................................................................... 173
Висновки до четвертого розділу ................................................................................ 178
ВИСНОВКИ..................................................................................................................... 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................................... 184
4
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Дослідження процесу взаємодії людини і
природи на сучасному етапі розвитку суспільства привертає особливу увагу,
оскільки форма цього взаємозв’язку і його наслідки мають чітко виражені
дигресійні тенденції. Природокористування є сукупністю всіх форм експлуатації
природно-ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню. Відповідно
раціональне використання і відтворення природних ресурсів є одним з пріоритетних
завдань людства. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього
природного середовища має яскраво виражений регіональний характер, і особливу
роль на цій основі відіграє промислове природокористування як фактор соціоекономіко-екологічного розвитку території. Промислове природокористування як
використання природних ресурсів у процесі суспільного виробництва для
задоволення матеріальних потреб людства, здійснює різносторонній вплив на
навколишнє середовище.
Концептуальні засади природокористування висвітлені у роботах В.А. Анучіна
[7], С.А. Генсірука [38], Г.А. Ємельянова [86], К.В. Зворикіна [94], О.М. Маринича
[122, 147, 148], Т.М. Красовської [126], Ю.М. Куражковського [129], М.Я. Лемешева
[132], В.С. Люкшина [138], І.І. Невяжського [171], П.Г. Олдак [175], С.Г.
Покровського [198, 199], В.Ф. Протасова [209], Т.А. Сафронова [221], М.М.
Федорова [258], Г.І. Швебса [274]. Економічні аспекти природокористування
розглянуто у працях Б.В. Буркінського [19], В.С. Преображенського [41], А.П.
Голікова [59, 60], Ю.Ю. Туниці [254].
Географічні основи гармонізації відносин суспільства і природи, основ
раціонального природокористування, реалізації засад сталого розвитку закладені у
працях М.В. Багрова [8], О.О. Веклича [20], В.В. Волошина [205], З.В. Герасимчук
[43], І.О. Горленка [84, 147, 206], М.Д. Гродзинського [158], Б.М. Данилишина [69], Г.І.
Денисика [71], О.Ю. Дмитрука [70], С.А. Лісовського [135], Л.Г. Мельника [155, 230],
В.М. Петліна [163, 190, 191], М.Ф. Реймерса [215, 216], Л.Г. Руденка [84, 218, 256],
В.П. Руденка [217], О.Г. Топчієва [247-250], О.І. Шаблія [272, 273], П.Г. Шищенка [158,
279-284] та інших.
Вагомий внесок у розробку теоретичних і прикладних завдань екологічної
5
географії внесли О.М. Адаменко [3], В.А. Барановський [10, 11, 84], О.П.
Гавриленко [34, 35,40], В.М. Гуцуляк [67], І.П. Ковальчук [81, 114-118], Л.М.
Малишева [141, 142], В.М. Пащенко [148, 186-188], І.М. Суматохіна [219], Л.П.
Царик [264-267], В.О. Шевченко [84, 277] та інші. Пропозиції щодо оптимізації
окремих аспектів природокористування як процесу розглянуті у працях Л.М. Горєва
[62], А.П. Голікова [211], С.І. Дорогунцова [75], А.Г. Ісаченка [99], Ф.М. Мількова
[162] та інших.
Розробці теоретичних і прикладних аспектів дослідження екостанів природних
компонентів і еколого-географічної ситуації Тернопільської області присвячені
праці М.І. Вітенка [24], Л.Я. Вітко [25], О.В. Заставецької [92, 93], І.Г. Каплуна
[106], Д.І. Ковалишин [113], Я.О. Мариняка [149,150, 167], М.В. Питуляка [193],
Й.М. Свинка [222], М.Я. Сивого [225-227], Л.П. Царика [167, 264-267], І.Ю. Чеболди
[107, 270], Л.В. Янковської [288-290] та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження безпосередньо пов’язане з Концепцією Загальнодержавної цільової
економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року, Державною
стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року. Автор виконувала
дослідження за тематикою науково-дослідної лабораторії «Моделювання екологогеографічних систем» Тернопільського національного педагогічного університету
імені Володимира Гнатюка «Еколого-географічні засади оптимізації
природокористування, охорони природи та сталого розвитку у Подільському
регіоні» (державний реєстраційний номер 0113U000125).
Метою дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти оцінки
сучасного еколого-географічного стану промислового природокористування
Тернопільської області.
Досягнення зазначеної мети передбачало вирішення таких завдань:
- провести аналіз концептуальних підходів вивчення проблем
природокористування;
- проаналізувати стан вивченості еколого-географічних проблем промислового
природокористування;
- виокремити історико-географічні особливості становлення господарського
6
комплексу області;
- охарактеризувати промислові підприємства у галузево-територіальній
структурі господарського комплексу з висвітленням еколого-географічних аспектів
діяльності;
- створити картографічні моделі ареалів полів забруднення атмосферного
повітря викидами промислових підприємств господарського комплексу області;
- провести типологію промислових підприємств за масштабами і характером
впливу на природне середовище, зокрема у басейні річки Серет;
- обґрунтувати основні напрямки оптимізації впливу галузей промислового
природокористування Тернопільської області;
- розробити заходи щодо оптимізації моніторингу стану навколишнього
природного середовища території дослідження.
Об’єктом дослідження є антропогенні комплекси промислових підприємств
Тернопільської області. Предметом дослідження є екологічні властивості і сучасні
стани комплексів промислових об’єктів території дослідження, оцінка впливу
промислового природокористування на компоненти навколишнього середовища
області у цілому.
Методи дослідження. Міждисциплінарність і багатоаспектність явищ, процесів
та чинників, що аналізуються у дисертаційній роботі, зумовили необхідність
застосування як загальнонаукових методів – історичного (аналіз історикогеографічних особливостей становлення господарського комплексу області),
ретроспективного (дослідження розвитку галузевої структури господарства області
за 1990-2014 роки), оцінювання, моделювання, прогнозування та методу аналогій
(дослідження впливу промислових підприємств), системно-структурного та
статистичного (дослідження галузевої структури господарського комплексу), так і
спеціальних: еколого-географічного аналізу (дослідження окремих аспектів
промислового природокористування), аерокосмічного, подібності та типології
(типологія промислових підприємств за масштабами і характером впливу на
природне середовище у басейні річки Серет), картографічного (створення моделей
ареалів полів забруднення атмосферного повітря викидами промислових
підприємств), оптимізаційних методів тощо. При написанні роботи були
7
використанні публікації еколого-географічного характеру, статті у періодичних
фахових виданнях, матеріали районних відділів статистики та фондові матеріали
Головного управління статистики у Тернопільській області, фондові матеріали
департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної
адміністрації, а також польові дослідження автора, проведені у період 2010–2014
років. Обробка, збереження і візуалізація аналітичної інформації проводилася за
допомогою спеціальних комп’ютерних програм (Corel Draw, Adobe Photoshop,
Google Earth, MATLAB, Excel тощо).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше:
- досліджено галузево-територіальну структуру господарського комплексу області
за період 1990-2014 років;
- створено картографічні моделі, які характеризують вплив промислових
підприємств області на компоненти навколишнього природного середовища;
- оцінено вплив промислових підприємств на навколишнє середовище у басейні
річки Серет;
удосконалено:
- методику та алгоритм проведення оцінки і аналізу техногенного впливу
промислових підприємств на природне середовище;
- систему заходів з еколого–економічної оптимізації функціонування об’єктів
промислового природокористування господарського комплексу;
отримало подальший розвиток:
- дослідження стану вивченості еколого-географічних аспектів промислового
природокористування Тернопільської області;
-з’ясування історико-географічних особливостей становлення господарського
комплексу Тернопільської області;
- визначення масштабів і наслідків впливу промислових підприємств на
компоненти навколишнього природного середовища території дослідження.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного
дослідження можуть бути використані при реалізації регіональних складових
Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на
8
період до 2020 року, Державної стратегії регіонального розвитку України на період
до 2020 року. Розроблені у дисертації прикладні аспекти дослідження промислового
природокористування використані при викладанні навчальних предметів
«Техноекологія», «Екологічні ризики та методи їх оцінки», «Екологічні проблеми
водокористування» та увійшли до звіту з науково-дослідницької роботи кафедри
геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського
національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акт
впровадження № 863-33/03 від 19.06.2015), використані департаментом екології та
природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації при розробці
заходів стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року (довідка про
впровадження №3/1838 від 16.09.2015).
Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є
самостійною працею, методичні прийоми еколого-географічного аналізу
промислових підприємств обґрунтовано автором особисто на основі матеріалів
Державного комітету та обласного управління статистики, фондових матеріалів
Міністерства та обласного Департаменту екології та природних ресурсів, а також
експедиційні дослідження автора, проведені у період 2010–2015 років. Ідеї
теоретико-методологічних та прикладних засад оптимізації промислового
природокористування обласного регіону на основі положень екологічної географії
розроблено автором особисто. Методика типології промислових підприємств за
впливом на природне середовище розроблена і апробована автором особисто.
Сутність викладених у роботі висновків і положень, науково-практичних
результатів належить автору та є його особистим доробком. Основні ідеї та
висновки, отримані автором, відображені в опублікованих наукових працях та
апробовані у виступах на наукових конференціях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та
результати проведених досліджень доповідались автором на міжнародних,
всеукраїнських, регіональних наукових конференціях, зокрема на: Міжнародній
науковій конференції «Стале природокористування: підходи, проблеми,
перспектива» (Тернопіль, 2010), Міжнародній науково-практичній конференції
«Географічні засади вирішення регіональних проблем» (Кам’янець-Подільський,
9
2010), Міжнародній науковій конференції «Охорона довкілля і проблеми
збалансованого природокористування» (Кам’янець-Подільський, 2011),
Міжнародній науково-практичній конференції «Карпатська конференція з проблем
охорони довкілля» (Мукачево-Ужгород, 2011), Всеукраїнській науково-практичній
конференції-семінарі «Туристичні ресурси як чинник розвитку території»
(Тернопіль, 2011), Всеукраїнській конференції «Актуальні питання природничих
наук та методики їх викладання» (Ніжин, 2012), науково-практичній конференції
«Еко- і агротуризм: перспективи розвитку на регіональному та локальному рівнях»
(Рівне, 2012), Міжнародній науковій конференції «Еволюція та антропогенізація
ландшафтів передгірських і гірських територій» (Чернівці, 2012), Всеукраїнській
науковій конференції «Географічні і геоекологічні дослідження в Україні і суміжних
територіях» (Сімферополь, 2012), ХХІІ Всеукраїнській науковій конференції
аспірантів і студентів «Охорона навколишнього середовища та раціональне
використання природних ресурсів» (Донецьк, 2012), Міжнародній науковій
конференції студентів та аспірантів «Географічні дослідження: історія, сьогодення,
перспективи» (Харків, 2012), Міжнародній науково-практичній конференції
«Подільські читання (Географія. Біологія. Екологія)» (Кам’янець-Подільський,
2012), Міжнародній науковій конференції «Географічна наука і практика: виклики
епохи» (Львів, 2013), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених
«Екологічний інтелект – 2013» (Дніпропетровськ, 2013), Міжнародній науковопрактичній конференції «Наука ХХІ століття: відповіді на виклики сучасності»
(Херсон, 2013), ІІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток
країн в умовах глобалізації: технологічні, економічні, соціальні та екологічні
проблеми» (Тернопіль, 2013), Міжнародній науковій конференції «Інтеграційна
система освіти, науки і виробництва в сучасному інформаційному просторі»
(Тернопіль, 2014), Міжнародній науковій конференції «Problematyka badawcza
przemian strukturalnych przemysłu i usług w układach przestrzennych» (Краків, 2014),
Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон-2014: стратегія оптимального
розвитку» (Харків,2014) та щорічних звітних наукових конференціях викладачів,
аспірантів і здобувачів кафедри геоекології та методики викладання екологічних
дисциплін ТНПУ ім. В. Гнатюка.
10
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження
викладені у 22 наукових працях загальним обсягом 10 д.а. (з них автору належить
9,7 д.а.), з яких 5 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,8 д.а.
(2,5 д.а. авторські), 3 публікації у закордонних виданнях, 12 тез наукових
конференцій, 2 розділи навчального посібника.
Структура та обсяг дисертації. Повний обсяг дисертації становить 210
сторінок, у тому числі основна частина (вступ, чотири розділи, висновки) – 183
сторінки. Робота містить 15 таблиць, 90 рисунків, із яких 20 картосхем. Список
використаних джерел складається з 293 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене еколого-географічне дослідження промислового
природокористування господарського комплексу Тернопільської області дозволяє
зробити такі висновки:
1. Аналіз класичних конструктивних концепцій сприяв розгляду у даному
дослідженні господарства як зовнішнього фактору розвитку геосистеми і як суб’єкта
геоекологічних відносин. При цьому процес природокористування висвітлено з
просторово-часових позицій з урахуванням сучасних концептуальних положень
сталого розвитку. Задля систематизації категорій і понять, якими оперували при
дослідженні, створено поняттєво-термінологічну систему, яка через аналіз
сукупності термінів відобразила рівень розвитку багатоаспектного процесу
природокористування. Промислове природокористування ми трактуємо як сферу
господарської діяльності, що організовує використання, відтворення та охорону
природних ресурсів. Аналіз еколого-географічних аспектів промислового
природокористування проведено через поєднання системного, географічного і
екологічного підходів, з акцентом на вивчення впливів зумовлених виробничою
діяльністю промислових об’єктів.
2. Розроблено алгоритм вивчення еколого-географічного впливу промислового
підприємства на компоненти природного середовища, в якому виділено два етапи:
аналітичний і прикладний. Аналітична частина охопила характеристику
підприємства (за О.Г. Топчієвим) через виробничий (загальна характеристика
підприємства, територіальне розміщення, спеціалізація, тип виробництва,
потужність, технологія виробництва з аналізом основних ділянок максимального
впливу на компоненти довкілля) та екологічний (аналіз динаміки викидів і скидів у
період 1990-2014 років, кількісний і якісний аналіз їх структури, специфіка процесів
утворення відходів, їх склад і класифікація за ступенем екологічної небезпеки) зрізи.
Прикладна частина містить: а) розрахункові операції для обчислення показника
сумарного максимального рівня забруднення у заданій точці координат; б)
виділення зон концентрації забруднення методом ізоліній; в) створення карто-
181
графічної моделі ймовірних ареалів полів забруднення повітряного басейну
викидами підприємства. Обчислення показника забруднення атмосферного повітря
проведено за методикою розрахунку розповсюдження в атмосфері шкідливих
речовин, які містяться у викидах промислових підприємств.
3. За результатами дослідження проведено історико-географічну етапізацію
розвитку промислових підприємств краю. Виділено чотири етапи розвитку
господарського комплексу регіону: австро-угорський, польський, радянський і
український. У австро-угорський та польський періоди розвивались галузі
промисловості з орієнтацією на експорт сировини: гірничодобувна, спиртова,
цукрова. Найактивніший етап розвитку промисловості області припав на радянський
етап, коли відбулось впровадження соціалістичної моделі індустріалізації та
формування нових галузей промисловості – сільськогосподарського
машинобудування, текстильної, трикотажної. Український етап характеризується
поширенням стагнаційних явищ у промисловості, значним зменшенням кількості
промислових підприємств та трансформацією галузевої структури виробництва,
занепадом машинобудування і текстильної галузі, модернізацією спиртової галузі
(комп’ютеризація Марилівського, Залозецького та Новосілківського спиртових
заводів), впровадженням безвідходних технологій у молочній промисловості
(Бучацький сирзавод). Проведений аналіз розвитку галузей промисловості за вказані
періоди дозволив виділити їх основні виробничі проблеми, більшість яких має
технологічно-управлінський характер.
4. Проведені еколого-географічні дослідження у межах регіону за період 1990-
2014 років, дають підстави стверджувати, що галузі промисловості Тернопільської
області за показниками: значення галузі промисловості у господарському комплексі
області, кількість промислових підприємств та їх просторове розміщення,
технологічні особливості виробництва, структура видів продукції, аналіз сировинної
бази, проблеми та перспективи розвитку промисловості, можна розділити на дві
групи: модернізовані та застарілі. Модернізованими є підприємства молочної та
харчової галузей, зокрема Бучацький сирзавод володіє безвідходною технологією
виробництва. Більшість підприємств працюють на застарілих виробничих схемах,
182
втрачаючи економічну вигоду на експорті виготовленої сировини. У результаті
проведеного аналізу промисловості області виділено найперспективніші галузі
господарства - спиртова, харчова, та ті, що потребують термінової модернізації -
гірничодобувна, деревообробна.
5. Аналіз історико-географічних, економіко-екологічних та екологотехнологічних аспектів діяльності промислових підприємств показав особливості
впливу технологічних процесів виробництв на компоненти природного середовища.
За показниками (динаміка обсягів викидів і скидів, структура викиду і скиду,
складування промислових відходів, просторові ареали забруднення) можна зробити
висновок, що за кількісним параметром підприємства здійснюють посилений вплив
на атмосферне повітря, при цьому в рамках екологічного законодавства охорона
даного ресурсу є найбільше розробленою і регламентованою. Згідно побудованих
картографічних моделей максимальні площі ареалів полів забруднення формують:
Бурдяківський спецкар’єр, Лановецький цукровий завод, металургійне підприємство
«Булат». Найбільша кількість населення проживає у зонах викидів текстильного
підприємства «Текстерно», деревообробного підприємства «Ліском-Шпон»,
Лановецького цукрового заводу. Встановлено, що загальна площа ареалів полів
забруднення склала 52,1 км2
, тобто 0,4% території області охоплені детальним
дослідженням стану повітряного басейну. Загальна кількість населення, що
проживає у змодельованих зонах забруднення складає 98 тисяч осіб, це 8,9%
жителів області.
6. Проведене дослідження впливу промислових підприємств у басейні річки
Серет, дозволяє визначити ступінь інтегрального впливу і ранг екологічної
небезпеки досліджуваних промислових підприємств. Встановлено, що у нижній
частині річкового басейну у порівнянні з верхньою, вміст нітритів збільшився на
68%, хлоридів – на 29%, сульфатів - на 52%, гідрокарбонатів - на 26%. Максимальне
навантаження здійснюють підприємства легкої та металургійної промисловості
через широкий хімічний спектр викидів та скидів. Працюючі спиртові заводи
формують небезпечний сукупний вплив на екологічний стан населених пунктів
Хоростків, Новосілка, Марилівка, Мишковичі, Козлів. Мінімальний ранг
183
екологічної небезпеки присвоєно підприємствам кондитерської промисловості, які
здійснюють незначний вплив на компоненти навколишнього середовища.
7. Обґрунтовано еколого-економічні і еколого-технологічні рішення щодо
оптимізації впливу галузей промислового природокористування регіону на
навколишнє середовище. Основними серед них є: орієнтація господарства у сферу
агропромислового виробництва, що обумовлено наявним природно-ресурсним
потенціалом Тернопільської області і соціальними чинниками; модернізація
технологічних процесів та орієнтація їх на комплексну переробку сировини
(цукрова та спиртова галузі); створення та перепрофілювання підприємств на
виробництво готової продукції галузевих енерго-виробничих циклів; стимулювання
впровадження екобезпечних технологій за рахунок коштів позабюджетних
природоохоронних фондів; запровадження субсидій підприємцям, що покращують
технологічні процеси виробництва, мінімізуючи вплив на навколишнє середовище
(Бучацький сирзавод); поширення міжгалузевого принципу переробки відходів
(відходи цукрового виробництва є сировинною для спиртової галузі).
8. На території області діють 19 пунктів моніторингу стану навколишнього
природного середовища, з них лише 2 пункти відстежують зміни показників стану
повітряного басейну у обласному центрі. Згідно вимог організації мережі
спостережень за забрудненням атмосферного повітря для охоплення території
області необхідно введення 5-10 додаткових стаціонарних постів. З дев’яти
досліджених підприємств шість розташовані за межами обласного центру у різних
ландшафтних районах. Створені нами ареали полів забруднення атмосферного
повітря можуть бути використані для проведення імпактного моніторингу
забруднення повітряного басейну регіону.