АРМАШЕВСЬКА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА. ГЕОГРАФО-ТОПОНІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕРИТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ : АРМАШЕВСКАЯ ТАТЬЯНА ВЛАДИМИРОВНА. ГЕОГРАФО-ТОПОНИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ТЕРРИТОРИИ ЧЕРНИГОВСКОЙ ОБЛАСТИ ARMASHEVSKA TETYANA VOLODYMYRIVNA. GEOGRAPHICAL AND TOPONYMIC ANALYSIS OF THE TERRITORY OF THE CHERNIGIV REGION

Краткое описание

АРМАШЕВСЬКА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ГЕОГРАФО-ТОПОНІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕРИТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
на правах рукопису
Армашевська Тетяна Володимирівна
УДК 911.9 (477.51)
Географо-топонімічний аналіз території Чернігівської області
“11.00.11 конструктивна географія та раціональне використання
природних ресурсів”
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник
Масляк Петро Олексійович
д.г.н., професор
Київ -2015
2
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1......................................................................................................................................................8
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ НАЗВ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ........8
1.1. Сутність та міждисциплінарні зв’язки науки топоніміки .......................................................8
1.2. Історично-географічні особливості розвитку та функціонування топонімічних досліджень
12
1.3. Класифікаційні одиниці топонімів ...............................................................................................23
1.4. Методичні аспекти топонімічних досліджень.............................................................................37
Висновки до розділу 1 ..........................................................................................................................47
РОЗДІЛ 2 ГЕОГРАФО-ТОПОНІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТОПОНІМІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ......48
2.1. Аналіз ойконімів Чернігівської області на основі застосування контекстуального методу
К.М.Тищенка .........................................................................................................................................48
2.2. Ландшафтно-географічний метод на прикладі ойконімів..........................................................59
2.3. Контекстуальний та ландшафтно – географічний аналіз гідронімів території........................78
2.4. Історично-міграційний аналіз мікротопонімів Чернігівської області.......................................88
Висновки до Розділу 2 ..........................................................................................................................97
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПОНІМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
.....................................................................................................................................................................98
3.1. Географо-топонімічна політика регіону ......................................................................................98
3.2. Внутрішня структурованість системи географічних назв міста Ніжин..................................107
3.3. Впровадження результатів географо-топонімічного аналізу в рекреаційну та туристичну
діяльність .............................................................................................................................................118
3.4. Використтання топонімічної інформації у шкільному курсі географії та географії вищої
школи....................................................................................................................................................127
Висновки до Розділу 3 ........................................................................................................................136
ВИСНОВКИ.............................................................................................................................................138
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...............................................................................................142
ДОДАТКИ................................................................................................................................................151
3
ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Топоніміка своєю
багатогранністю зацікавлює багатьох науковців. Будучи невід’ємною
частиною навколишнього середовища, топоніми непомітно входять в
підсвідомість, життя суспільства. Природнім є бажання осмислити, виявити
генезис, еволюцію географічних назв. Серед областей України значною
топонімічною своєрідністю і разом з тим певною еталонністю для нашої
держави виділяється Чернігівщина. Аналіз публікацій, присвячених
вивченню географічних назв, показав, що саме цей регіон позбавлений
достатньої уваги.
Дисертаційне дослідження присвячено вивченню топонімії
Чернігівської області, де збережені унікальні архаїчні джерела для виявлення
напрямків заселення даної території, яка не тільки не була об’єктом
монографічних топонімічних досліджень, але й не використовувалася як
об’єкт спеціальних ґрунтовніших розвідок. Здійснити науковий аналіз
топонімії краю у процесі її розвитку, окреслити місце досліджуваних
одиниць, показати їхній зв’язок із фізико-географічними, суспільноісторичними умовами території означає виявити практичну значущість
топоніміки.
Значною мірою актуальність дослідження обумовлена поняттям
історичної пам’яті, як важливої складової не тільки становлення національної
ідентичності, а й вирішальної ролі у формуванні топонімічної політики.
Реконструкція ландшафтних, виробничих, культурних явищ здатні значно
розширити та активізувати пізнавальну, навчальну й наукову діяльність учнів
та студентів в сфері географії. У зв’язку з цим пошук нових туристичних
атракцій не відкидає різноманітні засоби й звертається до топонімічного
інструменту, оскільки проблема напрямків використання подібних
відомостей на разі не є поза увагою.
4
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження пов’язане з напрямком науково-дослідної роботи
географічного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, зокрема з темою “Суспільно-географічні основи
дослідження трансформації системи природокористування в Україні” (номер
державної реєстрації 11БФ050-02).
Мета і завдання дослідження полягає в аналізі та всебічному
виявленні закономірностей географічного поширення топонімів
Чернігівської області та розробці практичних основ географо-топонімічного
аналізу регіону.
Для досягнення поставленої мети було висунуто та вирішено ряд
наукових завдань:
- поглибити та узагальнити теоретико-методичні підходи топоніміки
при вивченні географічних назв;
- розробити алгоритмічну схему географо-топонімічного аналізу
регіону;
- здійснити географо-топонімічний аналіз території Чернігівської
області за контекстуальним методом К. М. Тищенко, ландшафтногеографічним, історично-міграційним методами;
- систематизувати уявлення про особливості географо-топонімічного
простору Чернігівської області, як об’єкту конструктивно-географічних
досліджень, через вивчення процесів номінації, специфіки етно-мовної
культури, факторів та закономірностей генезису, еволюції, просторової
організації топонімів;
- встановити походження і зв’язок топонімів із різноманітними
природними та соціально-економічними явищами, процесами у розрізі
фізико-географічних областей;
- проаналізувати міграційні процеси регіону за допомогою історичноміграційного методу (на прикладі мікротопонімів);
- розробити модель перейменування на прикладі годонімів міста
5
Ніжин;
- розробити рекомендації впровадження результатів географотопонімічного аналізу в рекреаційну та туристичну діяльність;
- обґрунтувати використання топонімічної інформації при вивченні
географічних дисциплін у середній та вищій школах.
Об'єктом дослідження є сучасна географо-топонімічна система
Чернігівської області, як результат взаємодії в системі природа-господарствонаселення.
Предметом дослідження виступають умови, фактори виникнення,
розвитку, функціонування та просторового розміщення топонімів
Чернігівської області.
Методи дослідження. У роботі застосовані класичні та новітні методи
конструктивно-географічного, лінгвістичного та загальнонаукового
історичного аналізу території. Базисом роботи є географо-топонімічний
аналіз як сукупність контекстуального методу К.М.Тищенка, ландшафтногеографічного та історично-міграційного методів.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше:
-проведено географо-топонімічний аналіз території Чернігівської
області, що ґрунтується на застосуванні контекстуального метода
К.М.Тищенка, ландшафтно-географічного та історично-міграційного
методів;
- запропонований алгоритм та модель перейменування годонімів
(місцевих об’єктів);
- створений туристично-етнографічно-топонімічний опорний каркас
розвитку рекреаційної сфери Чернігівської області.
удосконалено:
- принципи системного поєднання різних методів географотопонімічного аналізу адміністративної області;
- концептуальні засади аналізу особливостей назвотворчих
6
процесів Чернігівської області;
отримали подальший розвиток:
- теоретико-методичні основи географо-топонімічного аналізу
регіону;
- принципи топонімічної класифікації географічних назв
Чернігівської області.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених
досліджень можуть бути використані: при проведенні реконструкції
ландшафтів для відтворення змін етнічного складу населення, міграційних
процесів тощо; для потреб розвитку рекреаційно-туристичної сфери області
через відновлення виробничих процесів минулого; при становленні
топонімічної політики регіону та країни в цілому. Апробовані
рекомендаційні розробки з метою вивчення географічних дисциплін, що
ґрунтуються на окремих положеннях топоніміки при викладанні курсів
“Економічна та соціальна географія України”, “Методика викладання
географічних дисциплін у вищій школі” на кафедрі географія України
Київського національного університету імені Шевченка (довідка
№ 050/178-30 від 25 жовтня 2014 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною
науковою роботою автора із серією картосхем географо-топонімічного
аналізу території Чернігівської області. Під час проведення дослідження
особисто здобувачем було проаналізовано, систематизовано й опрацьовано
літературні, картографічні матеріали, що дозволило створити основу для
проведення аналізу та виявити перспективи використання топонімічної
інформації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати
дисертаційного дослідження було апробовано на: 1) V Всеукраїнській
студентській науковій конференції “Сучасні проблеми природничих наук”
(Ніжин, 2010); 2) VI Всеукраїнській студентській науковій конференції
“Сучасні проблеми природничих наук” (Ніжин, 2011); 3) X міжнародній
7
науковій міждисциплінарній конференції студентів, апірантів та молодих
вчених “Шевченківська весна” (Київ, 2012); 4) Всеукраїнська конференція з
міжнародною участю, присвяченій проблемам “Молоді науковці –
географічній науці” (Київ, 2012); 5) Міжнародній міжгалузевій конференції
“Топоніміка і контекстуальний метод К.М. Тищенка” (Київ, 2012); 6) XXII
міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми безперервної
географічної освіти та картографії ”, присвяченій 100-річчю від дня
народження проф. Харківського університету Г.П. Дубинського (Харків,
2013); 7) IX–X міжнародній науково-практичній конференції “ Естественные
и математические науки в современном мире ” (Новосибірськ, 2013).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових
праць загальним обсягом 4,16 д.а. (з них 3,9 д.а. належать особисто автору) –
11 наукових статей, у тому числі 4 у фахових видання (1,7 д. а., з них 1,5 д. а.
– авторські) 2 – у зарубіжних періодичних виданнях; 5 – апробаційного
характеру в інших виданнях (із них 1 у співавторстві), 4 тези наукових
доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3
розділів, списку використаних джерел із 106 найменувань, додатків.
Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки, у тому числі 140 сторінок
основного тексту. Робота містить 25 рисунків, 11 таблиць та 6 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено географо-топонімічний аналіз
території Чернігівської області на основі розробленої методики. Одержані
результати дозволяють зробити наступні висновки:
1.Теоретико-методичною основою пізнання топонімів є концепція
взаємодії природи і суспільства – тісно взаємопов’язаних між собою
складових географічної оболонки Землі, а також наукові підходи, принципи
та методи предметно-об’єктного поля дослідження, розроблені провідними
вітчизняними і зарубіжними фахівцями, що реалізуються в напрямках:
вивчення окремих топонімів; дослідження топонімічної сукупності в межах
певного регіону. Керуючись специфічністю кожної назви, встановлена
потреба комплексного підходу при вивченні топонімів як проявів
географічного, соціального явищ та історизму.
2.Розроблена й апробована алгоритмічна схема географо-топонімічного
аналізу регіону: збір та первинна обробка інформації (уточнення
топонімічних теоретичних й методичних аспектів, ґрунтуючись на
словниках, картах, реєстрах географічних назв тощо); визначення теоретикометодичних основ дослідження (формулювання мети й завдань, виділення
об'єкту та предмету дослідження, принципів, методів дослідження);
географо-топонімічний аналіз регіону на основі застосування
контекстуального методу К.М. Тищенко (структурно-морфологічний аналіз,
лексико-семантичний аналіз, етимологічний аналіз, застосування
найближчого контексту); ландшафтно-географічного методу (системний
аналіз, порівняльний аналіз, візуальний аналіз) та історично-міграційного
(порівняльний історичний аналіз). Така методика дала змогу виявити
закономірності походження топонімів та їх взаємозв’язки в межах географотопонімічного простору регіону з метою практичного застосування.
3. На основі аналізу особливостей назвотворчого процесу, вивчення
номінаційних традицій, структурно-морфологічної строкатості виявлені
139
різноманітні зв’язки у межах ТС-м (топонімічних систем) регіону. Сучасний
топонімічний пласт області насичений новоукраїнськими топоформантами.
Ойконімія Чернігівщини має слов’янську та українську основу. Іншомовні
вкраплення, незважаючи на багатовіковий вплив, становлять тут незначну
частину: Каціри, Спичувате, Сулак, Козари, Печенюги. Апелятивна лексика
інтенсивнішою є на пн. та пн. зх. області, що дає підстави виділити саме ці
території за архаїчністю заселення.
4. Вивчення географо-топонімічного простору Чернігівської області у
розрізі фізико-географічних областей дозволило виявити ТС (топонімічна
система) мішаних лісів та ТС зони лісостепу. Виявлені зв’язки між
географічними назвами як елементами ТС: 1) зв’язок між географічними
об’єктами та їх вербальним вираженням; 2) зв’язки між природними
елементами всередині ТС; 3) взаємозв’язки всередині топонімічного
ландшафту (між апелятивами та антропонімами; між загальними та
одиничними поняттями тощо). Для виявлення просторового розміщення та
чисельності виділених груп ойконімів, гідронімів створено відповідні
картосхеми та діаграми. Просторовий аналіз особливостей топонімії
Чернігівської області показав, що у структурі виділених семантичних груп
ойконімів (16 груп) переважають: 1) антротопоніми – 31,3%; 2) ойконіми, що
вказують на лісистість – 10,1%; 3) ойконіми, що вказують на виробничий
процес – 8,2%. Гідронімія – складне утворення носіями різних етносів.
Проаналізовано та виділено 13 семантичних груп гідронімів. Лідируючі
позиції за чисельністю належать: 1) своєрідного значення (закрита
семантика) – 19%; 2) зоогідроніми – 16,2%; 3) від географічних термінів;
характеру течії; конфігурації берега – по 10,8%.
Вивчення номінаційних традицій водних об’єктів дозволило
стверджувати про специфічність способу творення географічних назв, що
виражається архаїчністю в часовому вимірі. Таким чином, в основі
назвотворення топонімів переважають особові імена, особливостей рельєфу,
рік, рослин, тварин тощо. Кожен компонент топонімії має власну структуру,
140
властивості, що сформувалися під впливом певних факторів та процесів і
пов’язані із закономірностями власного розвитку та еволюції.
Проаналізовано 680 ойконімів та 60 гідронімів Чернігівської області.
5.Здійснена оцінка географічних назв у контексті міграційноісторичного методу. Аналізу піддавалися мікротопоніми. Виявлено, що у
заселенні області активну участь брали українці, зокрема вихідці із
Правобережжя України (XVІІ ст.). Про це свідчать мікротопоніми
антропонімічного походження, в основі яких – прізвища, імена переселенців
(70%). На топоніміку регіону значний вплив здійснювали представники
кочових етносів – хозар, половців, тюрків. Незважаючи на асиміляційні
процеси, залишилися їхні назви кочовищ, стійбищ, випасів, перших
поселень. Нині в Чернігівській області проживає майже 4000 родів, які мають
тюркські прізвища. Масив мікротопонімії регіону ставить чимало складних
завдань, які важко вирішити й потребують подальшого розв’язання.
6. З метою відновлення своєрідної ойконімної системи та налагодження
топонімічної політики регіону розроблений алгоритм перейменування. Ціла
низка перейменувань пов’язана з часами радянської влади, що зумовлена
ідеологічними причинами. Ойконіми радянського спрямування спотворюють
дійсність місцевих географічних, історичних, культурнх явищ. Ми
виокремили 60 таких об’єктів в Чернігівській області та здійснили
групування: 1) з означенням “Червоний, Красний”; 2) з означенням
“Жовтень”; 3) з означенням “Травневі”; 4) типові радянські. За добу
незалежності, на жаль, лише незначній кількості поселень повернуто первісні
назви, які мають певну історико-культурну та лінгвістичну цінність.
7. Запропоновано туристично-етнографічно-топонімічний опорний
каркас з рекомендаційною метою розвитку туристичної та рекреаційної
сфери регіону, котрий представлений 5 туристично-етнографічнотопонімічними кластерами (Чернігівський; Ніжинсько-Батуринський;
Сосницько-Новгород-Сіверський; Ріпкинський та Корюківсько-Щорський).
141
8. Обґрунтовані засади поліпшення навчально-пізнавальної і наукової
діяльності учнів та студентів в процесі використання топонімічних
матеріалів. На основі реалізації топонімічного інструментарію у структурі
методологічного апарату навчання географії встановлені ієрархічні напрямки
навчально-наукової діяльності, що сприяють розвитку наукового рівня:
розробка та проведення уроків в школі; краєзнавчі гуртки; розробка та
введення елементів топоніміки до лекційних, практичних занять вищої
школи; науково-дослідницькі роботи студентів; практична реалізації
проектів. Удосконалення трансформаційних процесів методичного арсеналу
знаходить відображення у виділенні впорядкованих підходів: розвиток
пізнавальної діяльності; самостійність мислення; формування навичок
отримання знань; розвиток інтересу до науки та практики. Топоніміка, як
специфічна ніша, демонструє ефективність при викладанні географічних
дисциплін й забезпечує дослідницький метод, що містить мотиваційний,
пізнавальний, інтелектуально-логічний компоненти та обумовлює мету
пізнання географічного простору.