Яцентюк Юрій Васильович Регіональні парадинамічні антропогенні ландшафтні системи : Яцентюк Юрий Васильевич Региональные паради- ческий антропогенные ландшафтные системы

Краткое описание

Яцентюк Юрій Васильович, доцент кафедри геогра­фії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: «Регіональні паради- намічні антропогенні ландшафтні системи» (11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів). Спецрада Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЯЦЕНТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 911.5:[502.5+504.5/.6](477)(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
РЕГІОНАЛЬНІ ПАРАДИНАМІЧНІ
АНТРОПОГЕННІ ЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ
Спеціальність 11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання
природних ресурсів
Подається на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________ Ю.В. Яцентюк
Науковий консультант Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук,
професор
Київ – 2018

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП………………………………………………………………………... 25
РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
РЕГІОНАЛЬНИХ ПАРАДИНАМІЧНИХ АНТРОПОГЕННИХ
ЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ…………………………………………….. 35
1.1.Історія вивчення парадинамічних і парагенетичних антропогенних
ландшафтних систем………………………………………………………… 35
1.2.Поняттєво-термінологічний апарат у вивченні парадинамічних
ландшафтних систем………………………………………………………… 43
1.3. Основи дослідження регіональних парадинамічних антропогенних
ландшафтних систем………………………………………………………… 58
1.4. Таксономія регіональних парадинамічних антропогенних
ландшафтних систем…………………………………………………………. 71
1.5. Межі регіональних парадинамічних антропогенних ландшафтних
систем…………………………………………………………………………. 75
1.6. Класифікація і типологія регіональних парадинамічних
антропогенних ландшафтних систем………………………………………. 84
Висновки до розділу 1……………………………………………………… 91
РОЗДІЛ 2. ПРОМИСЛОВІ ПАРАДИНАМІЧНІ АНТРОПОГЕННІ
ЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ …………………………………………….. 94
2.1. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера мінерального
впливу гірничопромислових ПДАЛС…………………………………….. 96
2.2. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера повітряного впливу
гірничопромислових ПДАЛС………………………………………………. 106
2.3. Парадинамічні антропогенні ландшафтні сфери гідрогеологічного та
гідрологічного впливів гірничопромислових ПДАЛС………………….. 107
2.4. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера кліматичного
впливу гірничопромислових ПДАЛС…………………………………….. 112
22
2.5. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера біотичного впливу
гірничопромислових ПДАЛС……………………………………………… 114
2.6. Парадинамічні антропогенні ландшафтні сфери економічного та
соціального впливів гірничопромислових ПДАЛС……………………… 130
Висновки до розділу 2………………………………………………………. 132
РОЗДІЛ 3. ВОДОГОСПОДАРСЬКІ ПАРАДИНАМІЧНІ
АНТРОПОГЕННІ ЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ ……………………... 134
3.1. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера гідрологічного впливу 136
3.2. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера мінерального впливу 152
3.3. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера гідрогеологічного
впливу…………………………………………………………………………. 164
3.4. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера кліматичного
впливу…………………………………………………………………………. 171
3.5. Парадинамічна антропогенна ландшафтна сфера біотичного впливу.. 179
Висновки до розділу 3………………………………………………………. 182
РОЗДІЛ 4. СЕЛИТЕБНІ ПАРАДИНАМІЧНІ АНТРОПОГЕННІ
ЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ ………………………………………………. 185
4.1. Внутрішньоміські парадинамічні антропогенні ландшафтні системи…. 185
4.2.Приміські парадинамічні антропогенні ландшафтні системи………. 215
Висновки до розділу 4……………………………………………………… 222
РОЗДІЛ 5. ПРИРОДООХОРОННІ ПАРАДИНАМІЧНІ
АНТРОПОГЕННІ ЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ РЕГІОНАЛЬНИХ
ЕКОМЕРЕЖ (НА ПРИКЛАДІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ) …………. 224
5.1. Ключові території ПДАЛС регіональної екомережі Вінницької
області………………………………………………………………………… 224
5.1.1. Національні природні ядра………………………………………….. 224
5.1.2. Регіональні центри біорізноманіття………………………………… 237
5.2. Сполучні території ПДАЛС регіональної екомережі Вінницької
області……………………………………………………………………….. 269
5.2.1. Національні екокоридори…………………………………………… 269
23
5.2.2. Регіональні екокоридори…………………………………………… 272
5.3. Відновлювальні території ПДАЛС регіональної екомереж
Вінницької області…………………………………………………………… 280
Висновки до розділу 5……………………………………………………… 289
РОЗДІЛ 6. ПРИРОДООХОРОННІ ПАРАДИНАМІЧНІ
АНТРОПОГЕННІ ЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ ЛОКАЛЬНИХ
ЕКОМЕРЕЖ АДМІНІСТРАТИВНИХ РАЙОНІВ ВІННИЦЬКОЇ
ОБЛАСТІ ……………………………………………………………………. 291
6.1. Природоохоронна парадинамічна антропогенна ландшафтна
система локальної екомережі Жмеринського району……………………. 291
6.2. Природоохоронна парадинамічна антропогенна ландшафтна
система локальної екомережі Могилів-Подільського району…………… 300
6.3. Природоохоронна парадинамічна антропогенна ландшафтна
система локальної екомережі Мурованокуриловецького району………. 310
6.3.1. Ключові території ПДАЛС локальної екомережі
Мурованокуриловецького району………………………………………… 310
6.3.2. Сполучні території ПДАЛС локальної екомережі
Мурованокуриловецького району………………………………………… 324
6.3.3. Зони потенційної ренатуралізації ПДАЛС локальної екомережі
Мурованокуриловецького району………………………………………… 330
6.3.4. Буферні території ПДАЛС локальної екомережі
Мурованокуриловецького району………………………………………… 338
Висновки до розділу 6……………………………………………………… 342
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….. 344
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 349
ДОДАТКИ …………………………………………………………………. 403
Додаток А……………………………………………………………………. 403
Додаток Б …………………………………………………………………… 417
Додаток В ………………………………………………………………….. 421
Додаток Г ………………………………………………………………….. 428
24
Додаток Д…………………………………………………………………… 432
Додаток Е…………………………………………………………………… 457
Додаток Ж ………………………………………………………………….. 468
Додаток З …………………………………………………………………… 482
Додаток І ……………………………………………………………………. 490
Додаток К…………………………………………………………………… 491
Додаток Л……………………………………………………………………. 495
Додаток М…………………………………………………………………… 505
Додаток Н…………………………………………………………………… 511

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні розвинуто концепцію регіональних
парадинамічних антропогенних ландшафтних систем. Це дало можливість
вирішити важливу науково-прикладну проблему – через аналіз парагенетичних і
парадинамічних зв’язків дослідити негативні процеси, що проявляються у
регіонах з перевищенням антропогенних навантажень на ландшафти, визначити
шляхи поліпшення та запобігання погіршенню стану навколишнього середовища.
1. Парадинамічну антропогенну ландшафтну систему доцільно визначити як
систему взаємопов’язаних активним обміном речовини, енергії та інформації
суміжних або віддалених ландшафтних комплексів, хоча би один з яких є
антропогенним. Різноманітні ландшафти об’єднуються у ПДАЛС посередництвом
парадинамічних і парагенетичних зв’язків. Проведений аналіз парадинамічних і
парагенетичних зв’язків у ландшафтних системах дав можливість класифікувати
їх за закономірностями, спрямованістю, змістом, вираженістю, силою та
характером впливу.
Розташування меж парадинамічних антропогенних ландшафтних систем
визначається напрямом та інтенсивністю парагенетичних та парадинамічних
зв’язків між «центральним місцем» та навколишніми ландшафтами. Межі
ПДАЛС, як правило, нечіткі та представлені географічними полями (екотонами).
Їх розміри більші в напрямі пануючого перенесення речовини, енергії та
інформації.
Аналіз різноманіття парадинамічних антропогенних ландшафтних систем за
характером господарської діяльності, що призводить до їх формування, дав
можливість виділити дев’ять класів ПДАЛС: селитебні, сільськогосподарські,
лісогосподарські, водогосподарські, промислові, дорожні, рекреаційні, військові,
природоохоронні.
За характером взаємодіючих ландшафтних систем виділено 5 типів ПДАЛС:
натурально-антропогенні, натурально-техногенні, антропогенні, антропогенно-
345
техногенні, техногенні. За формою «ядра збурення» виділено ядерні та стрижневі
типи парадинамічних антропогенних ландшафтних систем.
Аналіз внутрішнього устрою ПДАЛС дав можливість виділити у їх
структурі парадинамічні антропогенні ландшафтні сфери мінерального,
повітряного, кліматичного, гідрологічного, гідрогеологічного, біотичного,
соціального та економічного впливів.
2. Парадинамічні зв’язки гірничопромислових і навколишніх ландшафтів
обумовлюють формування парадинамічного антропогенного ландшафтного
хоріону. Проведені польові дослідження дозволили зробити висновок про те, що у
межах ПДАЛСф мінерального впливу ГПЛ на навколишні ландшафти
утворюються гравітаційний, геохімічний та гравітаційно-флювіальний
парадинамічні антропогенні ландшафтні ареали; у структурі парадинамічної
сфери гідрогеологічного впливу ГПЛ виникають парадинамічні ареали аридизації,
підтоплення та затоплення; у сфері кліматичного впливу – парадинамічні ареали
постійного та перемінного кліматичного впливів; у ПДАЛСф біотичного впливу –
парадинамічні ареали знищення і трансформації біоценозів.
3. Аквальні комплекси водосховищ посередництвом парадинамічних
зв’язків спричинюють утворення водосховищно-долинних ПДАЛХ. Крім
водосховищ, вони охоплюють території, які дорівнюють їх площам або
перевищують їх. Розвиток і функціонування водосховищно-долинних
парадинамічних антропогенних ландшафтних хоріонів обумовлює виникнення
ПДАЛСф гідрологічного, гідрогеологічного, мінерального, кліматичного,
біотичного, соціального, економічного впливів аквальних комплексів
водосховищ.
У структурі ПДАЛСф гідрологічного впливу ЛТС гідроелектростанцій
виділено парадинамічні антропогенні ландшафтні ареали постійного та
періодичного затоплення. У межах парадинамічної сфери мінерального впливу
аквальних комплексів водосховищ формуються ареали із абразійними, зсувними
та обвальними берегами, ярами, активізацією суфозії та карстових процесів.
Парадинамічно із ними у прибережній частині водосховищ утворюються
346
мілководні парадинамічні смуги. У структурі ПДАЛСф гідрогеологічного впливу
доцільно виділяти парадинамічні ареали сильного, помірного та слабкого
підтоплення, а нижче греблі за течією річки – парадинамічний ареал осушення.
Функціонування водосховищно-долинних ПДАЛХ супроводжується
мікрокліматичними змінами у їх межах. У ПДАЛСф кліматичного впливу
виділено парадинамічні ареали постійного, перемінного та епізодичного впливу
аквальних комплексів водосховищ на навколишні ландшафти. Здебільшого, межі
цієї сфери визначають розташування меж водосховищно-долинних ПДАЛС.
4. У структурі міських парадинамічних антропогенних ландшафтних систем
доцільно розрізняти внутрішньоміські та приміські ПДАЛС, останні охоплюють й
приміську зону.
Аналіз ландшафтної організації територій міст дозволив дійти висновку, що
у межах парадинамічних сфер повітряного, мінерального та біотичного впливів
міських ландшафтів утворились ПДАЛА низького, середнього, високого та
інтенсивного ступенів забруднення атмосферного повітря, ґрунтів і рослинності.
Межі парадинамічних ареалів одного ступеню забруднення усіх трьох сфер,
здебільшого, співпадають. Функціонування міських ПДАЛС супроводжується
утворенням парадинамічних антропогенних ландшафтних ареалів із низьким,
середнім та високим ступенями забруднення поверхневих вод.
Аналіз літературних і картографічних джерел, результатів лабораторних
досліджень компонентів міської природи підтверджує наявність парадинамічних
зв’язків між певними типами міських ландшафтів, екоситуацією у їх межах і
навколо них та захворюваністю міського населення, що проявляється в утворенні
ПДАЛА із різним станом навколишнього середовища. Розвиток урболандшафтів
призводить до утворення ПДАЛХ «міські ландшафти – ландшафти приміських
зон». У структурі приміських ПДАЛС виділяються парадинамічні субсфери
безпосереднього та опосередкованого впливів міських ландшафтів на навколишні
ландшафтні комплекси.
5. У структурі природоохоронної ПДАЛХ регіональної екомережі
Вінницької області виділено 41 ключову територію, що займають 7 % від площі
347
регіону; 22 сполучні території, що займають 57,5 % від площі області; 31
відновлювальну територію, що займають 2,9 % від площі регіону та буферні
території, що займають 7,4 % від площі області. Парадинамічні зв’язки
зумовлюють утворення ПДАЛСф мінерального, кліматичного, гідрологічного,
гідрогеологічного та біотичного впливу вищезазначених структурних елементів
на навколишні ландшафти.
Водні, повітряні, мінеральні потоки і біотичні міграції, що проявляються в
екокоридорах, відіграють роль парадинамічних зв'язків, які об'єднують ключові
території в єдину парадинамічну антропогенну ландшафтну систему екомережі
Вінницької області. Основну роль у цих парадинамічних зв’язках відіграють
міграції живих організмів.
6. У структурі природоохоронної ПДАЛС локальної екомережі
Жмеринського району виділено по 17 ключових і сполучних територій, 23 зони
потенційної ренатуралізації. Ключові території займають 1,93 %, сполучні – 22 %,
відновлювальні – 4,6 %, буферні території – 3,55 % від площі району.
Аналіз фондових і літературних матеріалів, власні польові дослідження
дали підстави виділити у структурі природоохоронної ПДАЛС локальної
екомережі Могилів-Подільського району 22 ключові, 15 сполучних територій та
23 зони потенційної ренатуралізації. Ключові території займають 8,54 %,
сполучні – 24,75 %, відновлювальні – 4,87 %, буферні - 6,97 % від площі району.
У структурі природоохоронної ПДАЛС локальної екомережі
Мурованокуриловецького району виділено 16 ключових та 14 сполучних
територій. Ключові території займають 7,4 %, сполучні – 14,56 %,
відновлювальні – 7,02 %, буферні – 3,38 % від площі району. Аналіз
парадинамічних зв’язків показав, що ПДАЛС екомережі
Мурованокуриловецького району має один цикл, а показник зв’язності вищий за
мінімальний. Проведені дослідження дали можливість спроектувати 20 зон
потенційної ренатуралізації. Вони посилять парадинамічні зв’язки між
ключовими і сполучними територіями та підвищать ступінь зв’язності
структурних елементів природоохоронної ПДАЛС локальної екомережі району.
348
Проведені дослідження дозволили довести, що регіональні парадинамічні
антропогенні ландшафтні системи є реально існуючими складними об’єктами.
Врахування парагенетичних і парадинамічних зв’язків дає можливість запобігати
виникненню несприятливих процесів та проектувати оптимальні ПДАЛС, зокрема
й природоохоронні парадинамічні антропогенні ландшафтні системи
регіональних і локальних екомереж.