Воровка Володимир Петрович Приазовська парадинамічна ландшафтна система : Воровка Владимир Петрович Приазовская парадинамична ландшафтная система

Краткое описание

Воровка Володимир Петрович, докторант кафедри географії України Київського національного університе­ту імені Тараса Шевченка: «Приазовська парадинамічна ландшафтна система» (11.00.11 - конструктивна гео­графія і раціональне використання природних ресурсів). Спецрада Д 26.001.07 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ВОРОВКА ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
УДК 911.52 [(210.5)+(262.5)+(477.75)]
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРИАЗОВСЬКА ПАРАДИНАМІЧНА ЛАНДШАФТНА СИСТЕМА
Спеціальність 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання
природних ресурсів
Галузь знань 106 – географія
Подається на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________________________ В.П. Воровка
Науковий консультант: Шищенко Петро Григорович, доктор географічних
наук, професор, чл.-кор. НАПН України
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………...…….. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРИМОРСЬКИХ ПАРАДИНАМІЧНИХ ЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ …. 13
1.1. Становлення і розвиток досліджень ландшафтів берегових смуг моря .…13
1.2. Суть поняття парадинамічної ландшафтної системи ………...........………24
1.3. Поняття та межі прибережної смуги моря як геоекотону ………….......….42
1.4. Провідна ідея, принципи та методика дослідження ………………….…...54
1.5. Ландшафтні дослідження берегової смуги Азовського моря……………...67
Висновки до розділу 1 …………………………..………………………..…....77
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИАЗОВСЬКОЇ ПДЛС …. 79
2.1. Межі та структура Приазовської ПДЛС …………………………...……… 79
2.1.1. Межі …………………………………………………………………… 79
2.1.2. Структура …………….........………………………………………………..... 87
2.2. Сучасні ландшафти Приазовської ПДЛС ……………………………...….. 93
2.2.1. Натуральні ландшафти та акваландшафти……………………..……. 95
2.2.2. Антропогенні ландшафти .………………………………….………. 112
2.2.3. Берегові антропогенні ландшафти ……….……………………..….. 120
2.2.4. Антропогенні акваландшафти ……….……………………….…….. 124
2.3. Характеристика складових Приазовської ПДЛС ……………...……...…. 130
2.3.1. Північно-Приазовська підсистема...……………...…….……….….. 130
2.3.2. Присивасько-Приазовська підсистема……………….………...….... 147
2.3.3. Керченсько-Приазовська підсистема ..…..……………………...….….. 151
Висновки до розділу 2…………………………..…………………….….….. 158
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМОУТВОРЮЮЧІ ФАКТОРИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ПРИАЗОВСЬКОЇ ПДЛС ………………………………………………………...159
Висновки до розділу 3..…………………………………………………….... 179
РОЗДІЛ 4. ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИАЗОВСЬКОЇ ПДЛС ……………..... 180
4.1. Взаємодії у натуральному середовищі …………………………………… 181
4.1.1. Гідрогенні динамічні процеси …………….…………………….….. 183
3
4.1.2. Гравітаційні процеси …………………..…………………………… 196
4.1.3. Еоловий перенос ……………………….……………………………. 201
4.1.4. Хемогенні взаємодії …………………….…………………………... 206
4.1.5. Біогенні динамічні процеси ………….……………………………... 211
4.1.6. Фазові перетворення речовин …..………………………………...… 218
4.1.7. Енергетичні динамічні процеси ……………………………………. 222
4.2. Взаємодії у фронтальних смугах ……………………………………...….. 224
4.2.1. Вода-повітря ……………………………..…………………….…….. 224
4.2.2. Суша-повітря ……………………………………..………………….. 227
4.2.3. Річка-море ………………………………………….………………… 229
4.2.4. Акваторія-суходіл …...……………………….……………………… 232
4.2.5. Вода-дно ………………………………………………...…………….237
4.2.6. Твердий субстрат-біота ……………...……………………………… 239
4.2.7. Дно-біота …………………………………………………..…………. 242
4.2.8. Вода-крига …………………………………………………………… 244
4.2.9. Взаємодії між висотними рівнями ……………...………………….. 246
4.2.10. Взаємодії між комплексами системи …………………………...… 250
4.3. Взаємодії в натурально-антропогенному та антропогенному
середовищах………………………………………………………………… 255
4.4. Прогноз розвитку Приазовської ПДЛС …………………….……………. 283
Висновки до розділу 4…..………………………………………………….. 296
РОЗДІЛ 5. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИАЗОВСЬКОЇ ПДЛС 297
5.1. Аналіз проектів та системи управління природокористуванням ………. 297
5.2. Конструктивні основи управління прибережною смугою моря ...……... 323
5.3. Управління береговим природокористуванням в Україні ……………….333
5.4. Напрями і стратегія природокористування у Приазовській ПДЛС …..... 339
Висновки до розділу 5..…………………...…………………………...…….. 348
ВИСНОВКИ ………………………………………………..…………………….. 350
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…....…………………...……………. 354
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………... 404

Список литературы

ВИСНОВКИ
Виконане дослідження дало можливість розкрити наукову проблему –
функціонування приморських парадинамічних ландшафтних систем.
1. Встановлено, що осьовою лінією Приазовської парадинамічної
ландшафтної системи є берег, а ядром ландшафтогенезу – прибережна смуга. До її
суходільної складової нами застосоване поняття «суходіл», а до водної –
«акваторія» з відповідними для них термінів «ландшафт» та «акваландшафт».
Приазовська ПДЛС сформувалася і динамічно розвивається у зоні безпосередньої
взаємодії контрастних середовищ, представлених частиною акваторії Азовського
моря та ділянками суходолу у складі Приазовської височини, Донецького кряжу,
Причорноморської та Приазовської низовин, Рівнинного Криму та Керченського
горбогір‟я.
Виявлено, що прибережна смуга моря у складі Приазовської ПДЛС є по суті
геоекотоном, в межах якого проявляються зв‟язки і взаємодії не тільки гідрологогеоморфологічного характеру у розумінні берегознавців, а й інші види взаємодій
– кліматичні, геофізичні, геохімічні, біотичні, антропічні.
2. Межа Приазовської ПДЛС на суходолі відповідає вододілам
Північно-Західного та Керченського Приазов‟я, а в межах Рівнинного Криму –
смузі переходу від плакорно-гідроморфного рівня до передгірського. Морською
межею Приазовської ПДЛС визначена ізобата морського дна 10 м, де
проявляється взаємодія гідрогенних, літогенних, атмогенних, біогенних та
антропогенних чинників.
З‟ясовано, що внутрішня структурно-функціональна неоднорідність, різні
геолого-тектонічна будова, рельєф, конфігурація берега, гідрографічні та
гідрологічні особливості, інтенсивність прибережної міграції та донної
диференціації відкладів спричинили функціонування в межах Приазовської
ПДЛС підсистем – Північно-Приазовської, Присивасько-Приазовської та
Керченсько-Приазовської. У їх межах суходільні, прибережні та акваторіальні
ландшафти вирізняються власними особливостями, а специфіка господарської
діяльності у прибережній смузі (рекреація, морський транспорт, берегозахисні
351
споруди) спричинила прояв відмінних та унікальних рис порівняно з їх
суходільними та акваторіальними аналогами.
Доведено, що риси унікальності Приазовської ПДЛС спричинені
двоспрямованістю системоформуючих речовинно-енергетичних потоків, високою
динамічністю та просторово-часовою мінливістю її станів. Сформовані у тісному
взаємозв’язку з вітро- та водоциркулюючими процесами, вони суттєво
відрізняються у різних частинах Приазовської ПДЛС і визначають специфіку
кожного з ландшафтних комплексів. Провідними процесами при цьому
виступають кліматогенні зі значною долею гідрогенних та антропогенних.
3. Морфофункціональні відмінності між ландшафтними комплексами
Приазовської ПДЛС спричинені просторовою неоднорідністю та різною
інтенсивністю зв‟язків при загальній їх подібності у межах підсистем. Комплекси
вирізняються між собою місцем, що зумовило прояв їх особливостей та різну
інтенсивність функціонування. Виявлені відміни у циркуляційному режимі
прибережних вод та динаміці процесів, спричинених напрямом, конфігурацією і
складністю берегової лінії. Типи берегів впливають на інтенсивність і специфіку
берегових процесів, різну міру поширення акумулятивних форм, характер дна з
різною інтенсивністю добережного та відбережного типів перенесення речовин і
різним розвитком донних пасом зі сформованими на них колоніями молюсків.
4. Основою системоутворюючих факторів організації Приазовської
ПДЛС є натуральні: географічне положення, конфігурація берегів Азовського
моря та Сивашу, геотектонічні, морфометричні, гідрологічні та кліматичні
показники. Упродовж минулого століття сформувався і став потужним фактором
антропогенний – як безпосередньо у прибережній смузі моря, так і в межах
акваторії та прилеглого суходолу.
Виявлено, що вплив суходолу є ключовим у функціонуванні акваторії моря і
є визначальним фактором формування фізичних властивостей, хімічного складу,
солоності та біопродуктивності прибережних вод. Внаслідок горизонтальних
потоків з моря на суходіл формуються своєрідні фронтальні смуги прибійного,
гідрогеологічного та кліматичного впливів. Різниця гіпсометричних рівнів
352
суходолу і морського дна визначає переважаючий напрям переміщення речовини
– із суходолу в море з річковим та площинним стоками, абразією, антропогенним
каналізаційним, промисловим та зливовим стоками, гравітаційною міграцією
хімічних речовин, теригенного твердого матеріалу та живих організмів з водним
та вітровим потоками.
Разом з речовиною у виявлених взаємодіях відбувається
енергоінформаційний обмін. Двостороння передача інформації проявляється під
час горизонтальних і вертикальних зв‟язків суходолу та акваторії з домінуванням
енергетичного потоку з суходолу у море. Основні вертикальні зв‟язки
формуються на основі геофізичних та геохімічних взаємодій між середовищами:
море-суходіл, вода-повітря, вода-мулисте дно, між ярусами рельєфу суходолу.
5. Приазовській ПДЛС властиві багатогранність, складність і часто
неповторність парадинамічних зв‟язків. Серед зв‟язків між натуральними
складовими підтверджують парадинамічну сутність Приазовської ПДЛС
гідрогенні, гравітаційні, еолові, флотаційні, хемогенні, біогенні, фазові та
антропогенні їх групи. Більшість взаємодій проявляється на основних контактних
смугах: «море-суходіл», «височина-низовина», «річка-море», «річка-лиман-море»,
«вода-повітря», «вода-дно».
Виявлені тісні взаємодії у Приазовській ПДЛС на контакті природного
довкілля з антропогенними водоймами, лісосмугами, масивними насадженнями,
транспортними магістралями, лініями електропередач, вітровими
електростанціями, населеними пунктами, сільськогосподарськими угіддями,
белігеративними просторами, рекреаційними закладами, морськими портами. Такі
взаємодії урізноманітнюють структуру та функціонування Приазовської ПДЛС, а
в окремих випадках стали ключовими.
Зроблений прогноз розвитку Приазовської ПДЛС на основі кліматичних
змін засвідчив її високу динамічність. Виявлені тренди підтверджують стійкий
процес потепління клімату, що на перспективу супроводжуватиметься змінами у
ландшафтній структурі та особливостях функціонування системи. Триватиме
зміна вітроциркуляційних процесів зі збільшенням кількості атмосферних опадів
353
на фоні екстремальності їх випадіння за роками. Зберігатиметься тенденція до
перерозподілу кількості опадів у бік холодного сезону та зменшення у теплий
період. Спрогнозоване поступове зміщення ландшафтних меж у північному та
північно-східному напрямах та формування у межах сухостепових ландшафтів
субтропічного типу клімату з відповідними змінами ландшафтних характеристик.
З потеплінням клімату зросте середня температура води в акваторії Азовського
моря на 0,5-1,5ºС, що спричинить підвищення біопродуктивності, зокрема
молюскових біоценозів.
Антропогенні зміни будуть пов‟язані у першу чергу зі стихійним розвитком
рекреації та розширенням зон рекреаційної забудови у приморських поселеннях в
межах Північно-Західного Приазов‟я та північної частини Арабатської стрілки.
Відповідно збільшиться рекреаційне навантаження на прибережну смугу моря.
Рекреаційний розвиток Кримського Присивашшя та Керченського Приазов‟я не
передбачається.
6. Проаналізовано плановані, реалізовані та існуючі господарські
проекти в межах Приазовської ПДЛС. Запропоноване впровадження світового
досвіду через інтегроване управління природокористуванням у прибережних
смугах морів для сталого розвитку. Суттєва відмінність та унікальність
прибережної смуги Азовського моря в межах Приазовської ПДЛС наштовхує на
власне рішення та відповідні підходи до комплексного управління нею з
врахуванням інтересів та потреб місцевих громад.
Визначені найважливіші елементи успішного управління прибережною
смугою правового, інформаційного, організаційно-управлінського напрямів, які
мають лягти в основу планувальної структури Приазовської ПДЛС – від чіткого
визначення фізичного та екологічного функціонування прибережних систем,
детального аналізу існуючих та перспективних ресурсів та загроз, виявлення
потреб та пов‟язаних з ними проблем, чіткого розподілу обов‟язків між різними
органами управління, організації та активного залучення місцевого населення,
аналізу існуючої діяльності з комплексного управління до розуміння
безперервності процесу управління.