Удовиченко Вікторія Віталіївна Конструктивно-географічні засади регіонального ландшафтного планування: теорія, методологія, практика (на прикладі Лівобережної полісь­ко-лісостепової частини території України) : Удовиченко Виктория Витальевна Конструктивно-географические основы регионального ландшафтного планирования: теория, методология, практика (на примере Левобережной полесско-лесостепной части территории Украины)



  • Название:
  • Удовиченко Вікторія Віталіївна Конструктивно-географічні засади регіонального ландшафтного планування: теорія, методологія, практика (на прикладі Лівобережної полісь­ко-лісостепової частини території України)
  • Альтернативное название:
  • Удовиченко Виктория Витальевна Конструктивно-географические основы регионального ландшафтного планирования: теория, методология, практика (на примере Левобережной полесско-лесостепной части территории Украины)
  • Кол-во страниц:
  • 563
  • ВУЗ:
  • у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2018
  • Краткое описание:
  • Удовиченко Вікторія Віталіївна, доцент кафедри гео­графії України Київського національного університе­ту імені Тараса Шевченка: «Конструктивно-географічні засади регіонального ландшафтного планування: теорія, методологія, практика (на прикладі Лівобережної полісь­ко-лісостепової частини території України)» (11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів). Спецрада Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка





    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
    УДОВИЧЕНКО ВІКТОРІЯ ВІТАЛІЇВНА
    УДК 911.9:712.2](292.485:477.41/.42)(043.3)
    ДИСЕРТАЦІЯ
    КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОГО
    ЛАНДШАФТНОГО ПЛАНУВАННЯ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА
    (НА ПРИКЛАДІ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ПОЛІСЬКО-ЛІСОСТЕПОВОЇ ЧАСТИНИ
    ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ)
    Спеціальність 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання
    природних ресурсів
    Галузь знань 106 – географія
    Подається на здобуття наукового ступеня
    доктора географічних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використані ідеї, результати і тексти
    інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    ___________________________
    (підпис, ініціали та прізвище здобувача)
    Науковий консультант Шищенко Петро Григорович, доктор географічних наук,
    професор, чл.-кор. НАПН України
    Київ – 2017




    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………… 23
    ВСТУП…………………………………………………………………………………. 25
    РОЗДІЛ 1. РЕГІОНАЛЬНЕ ЛАНДШАФТНЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК
    СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ
    ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОБЛАШТУВАННЯ РЕГІОНІВ..……...…….. 38
    1.1.Досвід втілення концептуальних засад ландшафтного планування. Історія
    питання………………………………………………………………………….
    1.1.1. Міжнародний досвід впровадження ландшафтного планування..……
    1.1.2. Досвід запровадження ландшафтного планування на теренах
    пострадянського простору……………………………………………..
    1.1.3. Національний досвід імплементації ландшафтного планування……...
    1.2.Основи теорії та методології регіонального ландшафтного планування……...
    1.2.1. Концепція регіонального ландшафтного планування……………........
    1.2.2. Завдання регіонального ландшафтного планування та зумовлені
    ними напрями ландшафтно-планувальної діяльності…………………
    1.2.3. Інструментарій регіонального ландшафтного планування……….…...
    1.2.3.1. Нормативно-правові засади регулювання процесу
    планування територій………………………………………….
    1.2.3.2. Наукові стратегії, підходи та принципи реалізації
    регіонального ландшафтного планування…………………….
    1.2.3.3. Масштабно-просторові рівні ландшафтного планування…….
    1.2.3.4. Функціональний зонінг території як один з дієвих механізмів
    імплементації регіонального ландшафтного планування..........
    1.2.3.5. Методичний апарат регіонального ландшафтного планування
    1.2.3.6. Система таксономічних одиниць ландшафтного планування:
    теоретико-методичні аспекти розробки та моделювання..……
    1.2.4. Лакуни реалізації та розвитку регіонального ландшафтного
    планування……………………………………………………………...
    Висновки до розділу 1…………………………………………………………………..
    39
    41
    53
    56
    59
    59
    68
    71
    72
    73
    78
    83
    87
    93
    99
    104
    19
    РОЗДІЛ 2. ЛАНДШАФТ ЯК ОБ’ЄКТ ПЛАНУВАННЯ............................................... 105
    2.1.Концепт ландшафту…………………………......……………………………....
    2.2.Оригінальний концепт актуального ландшафту у контексті регіонального
    ландшафтного планування……………………………………………………...
    2.3.Теоретико-методологічні та методичні аспекти дослідження ландшафтів
    території для потреб імплементації регіонального ландшафтного планування
    2.3.1. Таксономія та систематика ландшафтів….……………………………
    2.3.1.1. Таксономічна система типологічних одиниць відновлених
    ландшафтів території: принципи класифікації та систематика
    для потреб реалізації планування……………………………...
    2.3.1.2. Класифікація актуальних ландшафтів……….………………...
    2.3.2. Теоретико-методичні аспекти дослідження ландшафтів території…...
    2.3.2.1. Методичні аспекти вивчення ландшафтної генетикоморфологічної структури території, оцінки та аналізу
    ландшафтного різноманіття…………………………………....
    2.3.2.2. Позиційно-динамічна ландшафтна структура території:
    теоретико-методологічні аспекти дослідження……………….
    2.3.2.3. Ландшафтно-гідрологічний аналіз території як інструмент
    вивчення басейнової ландшафтної територіальної структури
    у контексті запровадження планування……………………….
    2.3.2.4. Теоретико-методичні аспекти дослідження біоцентричномережевої ландшафтної структури та екологічного каркасу
    території………………………………………………………...
    2.3.2.5. Дослідження структури актуальних ландшафтів транспортноселитебного каркасу території: теоретико-методичні аспекти..
    2.4.Алгоритмізовані концептуальні засади реалізації дослідження з
    регіонального ландшафтного планування............……………………………...
    Висновки до розділу 2…………………………………………………………………..
    105
    110
    113
    113
    113
    118
    124
    129
    142
    145
    151
    157
    160
    167
    РОЗДІЛ 3. ЛАНДШАФТИ ТЕРИТОРІЇ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ:
    ОЦІНКА РИС ПОЛІСТРУКТУРНОСТІ ДЛЯ ПОТРЕБ ЗАПРОВАДЖЕННЯ
    20
    РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПЛАНУВАННЯ……………………… 168
    3.1.Ландшафтна типологічна та генетико-морфологічна структура, ландшафтне
    різноманіття регіону дослідження…………………….………………………..
    3.1.1. Ландшафтно-типологічна структура території Лівобережної України
    3.1.2. Генетико-морфологічна ландшафтна структура території (на
    прикладі тестових ділянок дослідження)………………………………
    3.1.2.1. Специфічні риси генетико-морфологічної ландшафтної
    структури……………………………………………………….
    3.1.2.2. Ландшафтне різноманіття та різноманіття ландшафтної
    структури території дослідження……………………………...
    3.2.Позиційно-динамічна ландшафтна структура території дослідження………...
    3.2.1. Регіональна специфіка позиційно-динамічної ландшафтної структури
    території Лівобережної України……………………………………......
    3.2.2. Локальна специфіка позиційно-динамічної ландшафтної структури
    (на прикладі модельних ділянок дослідження).…….…...……………..
    3.2.3. Морфодинамічний ландшафтний аналіз території …………..……......
    3.3.Басейнова ландшафтна територіальна структура поліської та лісостепової
    частини території Лівобережної України: практичні аспекти дослідження з
    метою реалізації регіонального ландшафтного планування…………………...
    3.3.1. Басейнова структура території (на прикладі модельних ділянок
    дослідження)..…………………………………………………………..
    3.3.2. Моделювання басейнової ландшафтної територіальної структури для
    цілей запровадження ландшафтного планування.......…………………
    3.4.Ландшафтно-геохімічна структура: сутність, система таксономічних
    одиниць та практичні аспекти дослідження з метою реалізації регіонального
    ландшафтного планування (на прикладі модельної ділянки дослідження)…...
    Висновки до розділу 3…………………………………………………………………..
    169
    169
    184
    184
    202
    212
    212
    228
    248
    260
    260
    268
    281
    289
    РОЗДІЛ 4. ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА КАРКАСНИХ ЛАНДШАФТНОПЛАНУВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ
    ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ........... 291
    21
    4.1.Біоцентрично-мережева структура та екологічний каркас території
    дослідження……………………………………………………………………..
    4.1.1. Природно-заповідний фонд Лівобережної України та ландшафтне
    різноманіття природоохоронних територій…………………………....
    4.1.2. Біоцентрично-мережева конфігурація ландшафтної структури
    території Лівобережної України……………………………………….
    4.2.Транспортно-селитебний ландшафтно-планувальний каркас регіону…….….
    4.2.1. Планувально-селитебні елементи ТСЛПК території: структурнооціночні аспекти дослідження для потреб впровадження
    регіонального ландшафтного планування.…………..………………...
    4.2.2. Метризація функціональної презентивності планувально-селитебних
    елементів ТСЛПК Лівобережної України ………………………...…..
    4.2.3. Ландшафтно-планувальна структура селитебних елементів (на
    прикладі планувально-селитебного вузла м. Суми)………..………….
    4.2.4. Транспортні планувальні осі ТСЛПК території Лівобережної
    України…………………………………………………………………
    4.2.5. Функціональне різноманіття ландшафтів, зумовлене ТСЛПК:
    оціночний аспект……………………………………………………….
    4.3.Метризація антропогенної трансформації ландшафтів у контексті
    запровадження регіонального ландшафтного планування…………………….
    4.3.1. Антропогенна трансформація ландшафтів території Лівобережної
    України (на прикладі тестових ділянок дослідження).………………...
    4.3.2. Антропогенні трансформаційні зміни ландшафтів елементами
    ТСЛПК………………………………………………………………....
    4.4.Конфлікти природокористування території Лівобережної України як
    важлива передумова впровадження регіонального ландшафтного
    планування……………………………………………………………………....
    Висновки до розділу 4…………………………………………………………………..
    291
    291
    311
    332
    332
    339
    345
    351
    364
    369
    370
    492
    401
    412
    РОЗДІЛ 5. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО
    ПЛАНУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ТЕРИТОРІЇ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ….... 414
    22
    5.1.Інструменти створення ландшафтно-планувальних документів……….……...
    5.2.Ландшафтна регіональна програма розвитку території Лівобережної
    України………………………………………………………………………….
    414
    420
    5.3.Ландшафтне планування локального ієрархічного рівня та специфіка його
    реалізації……………………………………………….………………………..
    Висновки до розділу 5…………………………………………………………………..
    428
    455
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………... 457
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….... 462
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………………....
    ДОДАТОК А………………………………………………………………………..
    ДОДАТОК Б………………………………………………………………………...
    ДОДАТОК В………………………………………………………………………..
    ДОДАТОК Г………………………………………………………………………...
    ДОДАТОК Д………………………………………………………………………..
    ДОДАТОК Е………………………………………………………………………..
    ДОДАТОК Ж……………………………………………………………………….
    ДОДАТОК З………………………………………………………………………...
    ДОДАТОК К………………………………………………………………………...
    ДОДАТОК Л………………………………………………………………………...
    ДОДАТОК М……………………………………………………………………......
    ДОДАТОК Н…………………………………………………………………….......
    ДОДАТОК П…………………………………………………………………….......
    ДОДАТОК Р…………………………………………………………………….......
    514
    515
    517
    520
    522
    525
    527
    528
    529
    530
    532
    543
    544
    552
    558
    23
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    АЛ – актуальний ландшафт
    АТ – антропогенна трансформація
    БЛС – басейнова ландшафтна система
    БЛТС – басейнова ландшафтна територіальна структура
    БМКЛ – біоцентрично-мережева конфігурація ландшафтів
    БМЛС – біоцентрично-мережева ландшафтна структура
    БМЛСТ – біоцентрично-мережева ландшафтна структура території
    БПМЛС – басейнова позиційно-морфологічна ландшафтна система
    БТС – басейнова територіальна структура
    ВДЛ – висотна диференціація ландшафтів
    ГМЛСТ – генетико-морфологічна ландшафтна структура території
    д.с. – долина стоку
    КП – конфлікт природокористування
    ЛК – ландшафтний комплекс
    ЛП – ландшафтне планування
    л.-п. – ландшафтно-планувальний
    ЛПД – ландшафтно-планувальна ділянка
    ЛР – ландшафтне різноманіття
    НД – напрями діяльності
    НСПЛ – невідповідність ступеню презентивності ландшафтів
    ПДЛС – позиційно-динамічна ландшафтна структура
    ПдЛС – парадинамічна ландшафтна система
    ПЖ – повсякденне життя
    ПЗФ – природно-заповідний фонд
    ПКЛС – парадинамічна каскадна ландшафтна система
    ПЛ – презентивність ландшафтів
    ПМЛ – планувальний модуль ландшафтів
    ПСЕ – планувально-селитебний елемент
    ПсВ – планувально-селитебний вузол
    24
    ПсМ – планувально-селитебний мікроосередок
    ПсО – планувально-селитебний осередок
    РЛП – регіональний ландшафтний парк
    рЛП – регіональне ландшафтне планування
    с/г – сільське господарство
    с.-г. – сільськогосподарський
    ТПО – транспортні планувальні осі
    ТСЛПК – транспортно-селитебний ландшафтно-планувальний каркас
    у т.ч. – у тому числі
    ФР – функціональне різноманіття
    25
    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Гостра потреба оптимізації процесу взаємодії
    суспільства і природи, пошуку оптимальних траєкторій екоеволюції у сфері
    природокористування, оцінювання та аналізу ландшафтів й тенденцій їх перетворення під
    впливом антропогенних факторів, вибору прийнятної стратегії взаємодії людини із
    середовищем її існування пояснює суспільно-господарську значимість впровадження
    ландшафтознавчих пошуків та ландшафтного планування. Уявлення про планування,
    проектування та облаштування розмаїто впорядкованого простору життєдіяльності людини
    належать до складової, вивчення якої є найдавнішою традицією географічної науки.
    Планування діяльності людини у ландшафтах (концепт ландшафтного планування) має
    складний шлях утвердження: від розгляду його/заміни територіальним плануванням до
    становлення в якості самостійного напряму. Відчутне посилення ландшафтознавчих
    аспектів у осмисленні планетарних процесів та явищ, поясненні механізмів формування
    середовища життя людини на тлі результатів її багатовікової діяльності та впорядкування
    простору інструментами планування на початку ХХІ століття сприяє подальшому
    зростанню уваги до ландшафтно-планувальної діяльності як до однієї з визначальних у
    контексті конструктивно-географічних та геоекологічних вишукувань. На важливості й
    перспективності її втілення як реального та дієвого інтегратора взаємодії природи і
    суспільства акцентують увагу науковці країн світу та України.
    Дослідження ландшафтотвірних закономірностей, специфіки прояву несприятливих
    процесів та явищ, пов’язаних, зокрема, із практикою природокористування, загальних і
    конкретних питань облаштування простору діяльності та життя людини відповідно до
    різних рівнів пізнання (особливо, регіонального та локального) набувають з часом усе
    більшої значущості у контексті нагальності вирішення природоохоронних та господарських
    завдань, оптимізації навколишнього та життєвого середовищ.
    Нині, у часи відчутних змін землеустрою території, підвищення ступенів
    трансформації ландшафтів, нагальної необхідності регулювання сільськогосподарської,
    містобудівної, рекреаційної, природоохоронної та інших видів діяльності людини у
    науковому середовищі та на практиці ще недостатньо використовуються “ресурси”
    26
    планування, а поняття ландшафтного планування й специфіка його імплементації у
    конкретних регіонах залишаються недостатньо розробленими. Окреслені попередниками
    приклади його втілення є різноплановими, проте все ще бракує належного відображення у
    регіональних дослідженнях планувального типу ландшафтознавчих аспектів. З іншого
    боку, невирішеність та дискусійність теоретико-методологічних проблем та завдань
    практики, відсутність чітко алгоритмізованих процедур, методик, методів створення
    програм, планів чи проектів планування території ускладнює розуміння як об’єкта, так і
    предмета ландшафтно-планувальної діяльності. Численні варіації визначень, які властиві
    концептуальному простору ландшафтного планування та які переплітаються з уявою про
    територіальне планування чи геопланування, потребують уточнення та доповнення.
    Значущість ландшафтознавчих аспектів у контексті проектно-планувальної діяльності
    потребує глибшого їх осмислення з метою вироблення конструктивних рішень щодо
    регулювання природокористування та життя людини в оточуючих її ландшафтах.
    Таким чином, з одного боку, необхідність розробки наукового фундаменту для
    потреб розв’язання запитів практики проектно-планувальної діяльності на ландшафтній
    основі, а, з іншого, – наявність низки невирішених питань, незважаючи на зацікавленість
    вчених ландшафтним плануванням, засвідчують актуальність теми дослідження й потреби
    запровадження концептуальних засад, методологічних основ реалізації та практичного
    втілення регіонального ландшафтного планування.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
    дослідження відповідає основним напрямам науково-дослідної роботи географічного
    факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зокрема,
    наукове, методичне та інформаційне забезпечення роботи пов’язане з науковими темами:
    “Суспільно-географічні основи дослідження просторово-часових трансформацій системи
    природокористування та антропогенного навантаження на навколишнє природне
    середовище регіонів України” (№11БФ050-02), “Екологічна і природно-техногенна безпека
    України в регіональному вимірі” (№14БП050-02) та “Просторові трансформації в Україні:
    моделі модернізації та планування міських територій” (№16БП050-02), а також науковими
    напрямами програми “Регіональні проблеми раціонального природокористування” та
    “Регіональний географо-екологічний аналіз”.
    27
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи – сформулювати концептуальні засади
    регіонального ландшафтного планування як одного з важливих напрямів конструктивногеографічних досліджень, його теоретико-методологічного та методичного апарату,
    відобразивши специфіку імплементації відповідно до принципу ландшафтної
    поліструктурності на прикладі полісько-лісостепової частини території Лівобережної
    України.
    Для досягнення поставленої мети розв’язанню підлягали наступні наукові завдання:
    1) сформулювати положення про сутнісні риси регіонального ландшафтного планування
    (рЛП) – наукової концепції, що має власний теоретико-методологічний базис, апарат та
    інструментарій; відобразити її місце серед відомих близьких, проте не синонімічних,
    концепцій планувального типу; узагальнити і конкретизувати, шляхом вивчення
    сучасних напрямів та підходів, визначення сутності ландшафтного планування;
    сформулювати визначення регіонального ландшафтного планування;
    2) дослідити проблематику, сутність теорії і практики ландшафтного планування на різних
    масштабно-ієрархічних рівнях;
    3) розробити ієрархізовану відповідно рівням планування структуру таксономічних
    одиниць, а також концептуальну модель реалізації регіонального ландшафтного
    планування;
    4) сформулювати положення концепту ландшафту як об’єкту планування, яке реалізується
    на сучасному етапі розвитку продуктивних сил та відповідного рівня трансформаційних
    процесів, які змінюють саму “сутність” ландшафту та створюють підстави для розгляду
    його як “актуального”, для чого важливим є висвітлення суті відповідного концепту;
    5) здійснити різноаспектне (відповідно до принципу поліструктурності) вивчення
    ландшафтної структури території Лівобережної України як ключового чинника
    обґрунтування й імплементації регіонального ландшафтного планування та створення
    документів планувального типу; виконати метризацію ландшафтного різноманіття;
    6) виявити риси будови та структури каркасних ландшафтно-планувальних елементів;
    здійснити оцінювання функціонального різноманіття ландшафтів;
    7) шляхом вивчення варіантів антропогенізованих ландшафтів здійснити метризацію
    рівнів їх трансформації; виявити та закартографувати поля трансформаційного
    28
    впливу, ландшафти різного ступеня віддалення від квазіприродного стану;
    8) шляхом уточнення існуючих положень, розробити типологію та побудувати матрицю
    конфліктів природокористування, створити концепцію інтерпретації рівнів
    конфліктності природокористувачів у контексті імплементації інструментарію рЛП;
    9) відповідно до розробленої концепції рЛП, блоків концептуальної моделі його
    імплементації запропонувати алгоритм супідрядно-координаційного моделювання
    ідентифікації операційних одиниць ландшафтно-планувальних документів;
    обґрунтувати методичні підходи до застосування теоретичних положень концепції
    планування щодо розв’язання регіональних проблем оптимізації природокористування,
    облаштування регіонів та охорони навколишнього середовища;
    10)відповідно до виокремлених масштабно-ієрархічних рівнів і таксономічних одиниць,
    результатів всебічного вивчення ландшафтної структури та систем
    природокористування тестових полігонів запропонувати й розробити ландшафтнопланувальні документи, у яких викласти стратегії та напрями адаптування
    екоеволюційної концепції до особливостей регіонального природокористування.
    Об’єктом дослідження є ландшафти поліської і лісостепової частини території
    Лівобережної України (у межах Полтавської, Сумської, Харківської та Чернігівської
    адміністративних областей) (далі спрощено “територія Лівобережної України”) у
    планувальному вимірі та як просторова гетерогенна поліструктурна цілісність.
    Предмет дослідження – теоретико-методологічні та практичні аспекти
    ландшафтного та регіонального ландшафтного планування, параметри фонової
    (регіональної) і локальної будови ландшафтів території дослідження.
    Методологія та методи дослідження зумовлені метою, об’єктом та предметом
    роботи, необхідністю розв’язання поставлених наукових завдань.
    Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять положення теорії
    географічного детермінізму та посибілізму, вчення про географічну (ландшафтну)
    оболонку, наукові підходи (діалектичний, системний та геосистемний, феноменологічний,
    комплексний, територіальний, структуралістський, ландшафтно-екологічний,
    екоеволюційний, природоохоронний, гуманістичний, діяльнісно-геопросторовий,
    культурно-ландшафтний і проектно-планувальний) та принципи (взаємного зв’язку та
    29
    розвитку, об’єктивності, єдності природничої й суспільної теорії і практики) сучасної
    географії; теоретичні напрацювання філософії, географії, екології, ландшафтознавства,
    ландшафтної екології та конструктивної географії, адаптовані до вивчення тісної взаємодії
    та взаємозв’язку у просторі й часі складових географічної оболонки – природи та
    суспільства, результатів і наслідків розвитку різнорівневих ландшафтів в умовах
    антропогенізації, викладені як у вітчизняних, так і у закордонних джерелах інформації.
    Концептуальні засади дослідження визначаються пріоритетністю застосування
    ландшафтно-планувального (далі скорочено л.-п.) підходу конструктивної географії, а
    також географічних та ландшафтознавчих ідей і уявлень, викладених у розробках вчених,
    щодо методологічних аспектів географічного пізнання (Д. Л. Арманда, І. П. Герасимова,
    В. В. Докучаєва, О. М. Ласточкіна, Б. Б. Родомана, Л. Г. Руденка, С. Рудницького,
    Ю. Г. Саушкіна, П. А. Тутковського) та пізнання географічного простору
    (В. І. Вернадського, А. П. Голікова, А. О. Григор’єва, В. Т. Гриневецького,
    П. О. Масляка, Я. Б. Олійника, А. В. Степаненка); ландшафтознавства (Л. С. Берга,
    К. І. Геренчука, М.Д. Гродзинського, А. В. Гудзевича, В. М. Гуцуляка, А. Г. Ісаченка,
    С. В. Калесника, О. П. Ковальова, С. І. Кукурудзи, О. М. Маринича, Г. П. Міллера,
    В. О. Ніколаєва, В. М. Пащенка, В. М. Петліна, В. С. Преображенського, М. А. Солнцева,
    О. В. Хорошева, П. Г. Шищенка); природокористування та антропогенного
    ландшафтознавства (Л. І. Воропай, Г. І. Денисика, О. Ю. Дмитрука, К. Й. Кілінської,
    І. П. Ковальчука, Ф. М. Мількова, К. А. Позаченюк, М. Ф. Реймерса, В. П. Руденка,
    В. М. Самойленка, В. Б. Сочави, Ю. Г. Тютюнника, Л. П. Царика, П. Г. Шищенка),
    планування територій (А. М. Антіпова, Ю. М. Білоконя, Д. І. Богорада, О. В. Дроздова,
    К. М. Дьяконова, Є. Ю. Колбовського, С. А. Лісовського, Д. С. Мальчикової,
    Є. О. Маруняк, В. І. Нудельмана, Ю. М. Палехи, К. А. Позаченюк, Л. Г. Руденка,
    С. П. Сонька, О. Г. Топчієва, Л. П. Царика та інших).
    Для потреб досягнення поставленої мети та розв’язання сформульованих наукових
    завдань дослідження було використано сукупність загальнонаукових та прикладних
    методів пізнання: джерелознавчого аналізу (для потреб вивчення досвіду ландшафтного
    планування в Україні та за її межами); теоретичного узагальнення та систематизації
    фактів, які дали можливість сформулювати положення концепції рЛП, розробити його
    30
    інструментарій та концептуальну модель, обґрунтувати сутність ландшафтно-планувальних
    документів; польових та натурних спостережень (для потреб пізнання ландшафтів
    тестових полігонів; специфіки природокористування у регіоні; виявлення конфліктів
    природокористування, уточнення відомостей, отриманих у камеральних умовах тощо),
    комп’ютерних методів обробки, збереження та візуалізації набутої інформації шляхом
    застосування ГІС-пакету MapInfo Professional 10.0.1, програми Microsoft Office Excel 2007,
    картографічного сервісу Google Maps та ін. (зокрема, щодо ландшафтної будови території
    та рис її багатоаспектності, ландшафтного різноманіття, ландшафтно-планувальних
    елементів, їх впливу на стан ландшафтів та ін.), картографічного та просторовографічного моделювання (для потреб візуалізації отриманих емпіричних, статистичних,
    метризаційних відомостей про ландшафтну структуру території дослідження й тестових
    ділянок у її межах, актуальні системи природокористування, специфіку трансформаційних
    процесів, що мають місце, конфліктів природокористування, структури ландшафтнопланувальних операційних одиниць тощо), математико-статистичних методів та
    оцінки (для потреб обробки результатів метризації ландшафтного різноманіття, побудови
    полів трансформаційного впливу тощо), зонінгу (для цілей пізнання об’єктивної дійсності
    шляхом розмежування функціональних “зон” тестових ділянок дослідження, вивчення
    фізіономічності й структурно-просторових відмінностей операційних ландшафтнопланувальних одиниць) та моделювання (для потреб ухвалення рішень щодо вдосконалення
    практики природокористування, охорони навколишнього середовища, збереження та
    відтворення ландшафтного різноманіття).
    Інформаційними джерелами дослідження слугували наукові публікації, матеріали
    періодичних видань, всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій,
    літературні й картографічні джерела, присвячені різними авторами аспектам планування
    територій, дослідженню ландшафтів та оптимізації стану навколишнього середовища;
    матеріали та офіційні документи Головного управління Держземагентства України, ДП
    Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто”
    ім. Ю. М. Білоконя, Департаментів екології та природних ресурсів Полтавської, Сумської,
    Харківської та Чернігівської обласних державних адміністрацій; емпіричні дані, отримані
    автором під час польових та натурних ландшафтознавчих досліджень для цілей
    31
    регіонального ландшафтного планування, реалізованих упродовж 2004-2017 рр.; а також
    фондові й архівні текстові та картографічні матеріали, статистичні збірники, довідники,
    нормативно-правові документи, науково-аналітичні та проектні розробки державних планів
    і програм.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретикометодологічних та практичних засад концепції рЛП як важливого напряму конструктивної
    географії, спрямованого на оптимізацію актуальних систем природокористування, їх
    апробації на регіональному рівні (на прикладі полісько-лісостепової частини території
    Лівобережної України й тестових ділянок у її складі).
    Автором вперше:
     розроблено концептуальні положення регіонального ландшафтного планування як
    важливого та специфічного наукового напряму удосконалення територіальної структури
    актуальних систем природокористування, створення та підтримання повноцінного
    середовища життєдіяльності людини; виявлено категоріальні відмінності
    “територіального планування”, “геопланування” і “ландшафтного планування”;
    запропоновано введення у науковий обіг окремого напряму ландшафтознавства –
    планувального;
     визначено цільові настанови та завдання, методологічні засади реалізації ландшафтного
    планування на різних масштабно-ієрархічних рівнях, відповідно яким розроблено та
    обґрунтовано оригінальну/авторську систему таксономічних ландшафтно-планувальних
    одиниць у контексті запропонованої концепції ландшафтного планування, обґрунтовано
    критерії та ключові ознаки їх виділення; розроблено та апробовано методичний
    інструментарій, який дозволяє ідентифікувати й диференціювати просторову
    неоднорідність поверхні шляхом виділення ландшафтно-планувальних таксонів;
     обґрунтовано введення поняття “актуальний ландшафт” як головного об’єкту
    регіонального ландшафтного планування; розроблено і запропоновано його визначення
    та класифікацію; запропоновано алгоритмізовану модель практичної реалізації концептуальних засад регіонального ландшафтного планування, дослідження його об’єкта;
     здійснено різноаспектне вивчення, графічне та картографічне моделювання
    поліструктурності актуальних ландшафтів Лівобережної України й дослідних полігонів
    32
    у її межах, метризацію ландшафтного різноманіття й паспортизацію отриманих
    результатів;
     змодельовано регіональну мережу природоохоронних об’єктів та біоцентричномережевої конфігурації ландшафтів території дослідження, а також структуру
    транспортно-селитебного ландшафтно-планувального каркасу, його елементів;
    розроблено та укладено низку відповідних тематичних картографічних моделей;
    здійснено метризацію рівнів трансформації ландшафтів, виявлено та закартографовано
    поля трансформаційного впливу;
     шляхом реалізації типологічного, графічного, матричного, картографічного та
    просторового аналізу встановлено сутність конфліктів природокористування, специфіки
    й інтенсивності їх прояву як важливого фактора, що обмежує землекористування та
    коригує планувальну діяльність;
     окреслено можливості застосування концептуальних положень регіонального
    ландшафтного планування для потреб оптимізації функціонування актуальних систем
    природокористування; запроваджено оригінальний алгоритм супідряднокоординаційного моделювання й ідентифікації операційних одиниць ландшафтнопланувальних документів;
     обґрунтовано специфіку імплементації регіонального ландшафтного планування
    шляхом розробки регіональної ландшафтної програми розвитку території Лівобережної
    України та ландшафтного плану тестового полігону; розроблено систему
    оптимізаційних ландшафтно-планувальних заходів, реалізацію яких спрямовано на
    адаптування екоеволюційної концепції до особливостей традиційного
    природокористування, забезпечення збалансованого розвитку систем
    природокористування, подолання конфліктів.
    Удосконалено:
     наукознавчі орієнтири розвитку конструктивної географії та проектно-планувальної
    справи на ландшафтознавчій основі, концептуальні та методичні підходи планувальної
    діяльності й дослідження регіонів для потреб розробки відповідних планувальних
    документів;
    33
     понятійно-термінологічний апарат ландшафтно-планувального напряму досліджень
    конструктивної географії за рахунок змістового розширення визначення ключового
    поняття “ландшафтне планування” та конкретизації змісту таких понять як “регіональне
    планування”, “геопланування”, “планування”; проектно-планувальну інтерпретацію
    уявлень про ландшафт;
     уявлення про рівні ландшафтного планування та відповідні їм рівні містобудування,
    задекларовані у містобудівній документації;
     концепт конфліктів природокористування, методичні підходи до їх визначення,
    вивчення та картографування.
    Дістали подальшого розвитку:
     уявлення про сутність сучасних стратегій планування шляхом вивчення провідного
    вітчизняного та закордонного досвіду, найяскравіших традицій і практик планування,
    що склалися, відомих розробок з означеного напряму; принципи та методи
    ландшафтного планування як окремого наукового напряму територіального планування,
    що розвитку набув у складі конструктивної географії;
     методика ландшафтознавчих досліджень з адаптацією її до регіональних потреб
    оптимізації природокористування та охорони навколишнього середовища;
     напрями оптимізації стану антропогенізованих ландшафтів, їх раціонального
    використання та охорони.
    Практичне значення результатів дослідження. Сформульовані та обґрунтовані
    наукові положення і рекомендації, представлені результати дослідження окреслюють
    можливості застосування теоретичних положень і методичних прийомів концепції
    регіонального ландшафтного планування під час оптимізації актуальних систем
    природокористування на ландшафтній основі у контексті формування загальнодержавної
    системи планування та становлять вихідні матеріали для потреб подальшої реалізації
    науковцями й органами державного управління досліджень у галузі регіонального
    землекористування і планування територій, містобудування, під час розробки планів
    соціально-економічного розвитку країни у контексті забезпечення збалансованого розвитку
    актуальних систем природокористування та охорони природи, а також для містобудівних
    науково-дослідних і проектних організацій з метою оптимізації їх діяльності на
    34
    ландшафтній основі. Представлені у роботі оригінальні ландшафтно-планувальні схеми та
    запропонована низка рекомендацій регіонального змісту, збагачуючи теорію і практику
    досліджень регіонального та планувального ландшафтознавства, конструктивної географії
    й ландшафтної екології, також будуть корисними для потреб розробки та запровадження
    заходів природоохоронного, рекреаційного, сільськогосподарського спрямування,
    виконання будівельних робіт тощо. Матеріали дослідження можуть бути використані для
    потреб здійснення подальших наукових пошуків та розробок теоретичних, методологічних
    і методичних засад ландшафтного планування шляхом удосконалення, поглиблення,
    уточнення, деталізації наведених положень та висновків, зокрема, методики ландшафтного
    аналізу території для потреб його практичного втілення, метризації ландшафтних та
    ландшафтно-планувальних параметрів будови території, прийнятних способів
    картографування і графічного моделювання, практичного застосування отриманих
    результатів тощо.
    Наведені положення та висновки, запропоновані рекомендації було використано
    науковим відділом національного природного парку “Деснянсько-Старогутський” для
    потреб обґрунтування топічних рис будови території Деснянського біосферного резервату
    (акт впровадження від 15.10.2016 та довідка про впровадження №187 від 12.06.2017), у
    роботі Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної
    адміністрації (довідка про впровадження №01-20/2521 від 09.11.2016), Полтавського
    обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського
    Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації (довідка про
    впровадження №311 від 16.12.2016). Результати дисертаційного дослідження впроваджено
    у навчальний процес кафедрою географії України географічного факультету Київського
    національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №650/459-
    30 від 16.05.2017), а також кафедрою загальної та регіональної географії Сумського
    державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка про впровадження
    №122 від 19.01.2017).
    Особистий внесок здобувача. Представлені у дисертаційному дослідженні
    положення, висновки та рекомендації є результатом реалізації авторських ідей та
    самостійно виконаної наукової праці щодо просторового облаштування та використання
    35
    ландшафтів, у якій розроблено теоретичні, методологічні та практичні засади, концепцію,
    обґрунтовано та закартографовано сукупність таксономічних ландшафтно-планувальних
    одиниць регіонального ландшафтного планування – важливого наукового напряму, який
    сформувався на стику конструктивної географії, ландшафтознавства та ландшафтної
    екології, та є прикладом проектно-планувальної справи, основою нового та перспективного
    наукового напряму – планувального ландшафтознавства. Результати метризації, графічного
    та картографічного моделювання регіональних і топічних рис ландшафтної будови
    території дослідження, окреслені аспекти структури та сучасного стану ландшафтів, його
    невідповідність ландшафтно-екологічним вимогам стали підґрунтям здійснення оптимізації
    актуальних систем природокористування засобами інструментарію регіонального
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Сутнісні риси регіонального ландшафтного планування – наукової концепції, яка
    становить основу спеціалізованого самостійного напряму конструктивно-географічних
    досліджень, та сформувалася як логічна відповідь на запити практики, зумовлені нагальною
    необхідністю оптимізації існування суспільства у навколишньому середовищі,
    представленому різноманітними ландшафтами, відзначаються специфікою його власного
    теоретико-методологічного базису, апарату та інструментарію: провідних стратегій (від
    підтримання режиму функціонування ландшафтів і профілактики до коригування й
    збереження їх існуючого режиму, стану та структури, активного “управління” ними),
    підходів та відповідних їм принципів (загальнонаукових (пізнавального, діалектичного,
    системного) і конкретнонаукових (ландшафтознавчого, ландшафтно-планувального), а
    також аспектів. Аспектами рЛП є природничо-науковий, господарсько-економічний та
    науково-практичний, а провідними підходами – методичний, оптимізаційний,
    комунікативний, екологічний, економічний, соціальний, нормативно-правовий.
    Планування територій як складний процес, інтегруючою основою якого є певний
    ландшафт, ідентифікується як міждисциплінарна сфера діяльності, процес регулювання
    використання територій, ключовим інструментом якого є принципово відмінне (за
    сутністю, використаними підходами, принципами та процедурою реалізації) ландшафтне
    планування. Регіональне ландшафтне планування у самостійний напрям виокремилося як
    така система поглядів, відповідно до якої використання території повинно ґрунтуватися на
    всеохоплюючих знаннях про ландшафти; це – особлива форма/різновид територіального
    планування, яка вирізняється своєю інтегративною сутністю; основний засіб/інструмент,
    використання якого спрямовано на раціональне/оптимальне облаштування території
    шляхом створення несуперечливих структур природокористування.
    2. Ландшафтне планування реалізується як ієрархічна “система”, у якій оцінки,
    планувальні положення, рішення та настанови усіх рівнів доповнюють один одного за
    принципом “протитоків”, й вибудовується воно відповідно до національного,
    регіонального, субрегіонального, локального та мікротериторіального масштабно-
    458
    ієрархічних рівнів, кожен з яких відзначається типовими рисами теорії та практики
    планування, яким відповідають рівні вивчення ландшафтів.
    3. Інструментарій створення ландшафтно-планувальних документів формує низка
    запропонованих таксономічних одиниць (ландшафтно-планувальних макрорегіонів та
    секторів, планувальних модулів ландшафтів, ландшафтно-планувальних ділянок й ареалів),
    критеріїв їх виділення, методів і методичних аспектів графічного та картографічного
    моделювання (відповідно до алгоритмізованої концептуальної моделі дослідження –
    об’єктивного способу відображення послідовності його побудови: від формування задуму
    до отримання конкретних результатів), а також обґрунтування ландшафтно-планувальних
    заходів відповідно до визначених інтегрованих цілей та пріоритетних напрямів розвитку
    регіону, оптимізації функціонування ландшафтів та вдосконалення “управління” ними.
    4. Ландшафт як об’єкт проектно-планувальної діяльності відзначається
    застосуванням різноманітних підходів щодо визначення, які часто доповнюють,
    деталізують, узагальнюють, поглиблюють один одного, надаючи самому поняттю
    комплексності та багатоаспектності. Разом з тим, визначаючи об’єкт ландшафтного
    планування, варто оперувати поняттям “актуальний ландшафт”, яке розуміється як зріз
    відновлених ландшафтів сучасної денної поверхні, тим чи іншим чином трансформованих
    під впливом діяльності людини, докорінно перебудованих й таких, що набули нової типової
    структури.
    5. Дослідження особливостей ландшафтної диференціації регіону й тестових ділянок
    у його складі, реалізоване відповідно до принципу ландшафтної поліструктурності та
    шляхом всебічного вивчення операційних одиниць – ландшафтних комплексів рангу виду
    ландшафту, типу місцевості, а також урочища та складного урочища, дало можливість
    укласти картографічні й створити графічні моделі ландшафтної типологічної і генетикоморфологічної структури, позиційно-динамічної структури та морфодинамічних елементів,
    нею зумовлених, басейнової та басейнової ландшафтної територіальної структури, а також
    ландшафтно-геохімічної структури, здійснити метризацію ландшафтного різноманіття.
    Отримані в результаті виконаного поліструктурного аналізу ландшафтної будови території
    відомості дозволяють стверджувати про те, що у її межах розвитку набули зональні,
    підзональні й азональні комплекси, які мають чітку виразність зональних типових відмін;
    459
    представлене значне різноманіття та високий ступінь презентивності урочищ і складних
    урочищ, типів місцевостей, до яких вони належать; диверсифікованість структури
    позиційно-динамічних ландшафтів, їх загальних (фонових) і топічних рис прояву, а також
    висотної диференціації; високий ступінь контрастності каскадних парадинамічних
    ландшафтних систем на порівняно незначних просторових відрізках; “мозаїчність”
    морфодинамічних елементів (“характерних точок”, “структурних ліній” та “елементарних
    поверхонь”); специфічність розвитку елементів басейнової ландшафтної (позиційноморфологічної) територіальної структури, субсистем і топічних систем у її складі; мозаїка
    класів, типів та підтипів геохімічних ландшафтів.
    6. Просторова структура каркасних ландшафтно-планувальних елементів актуальних
    систем природокористування території Лівобережної України відзначається закономірним
    поєднанням складових біоцентрично-мережевої конфігурації ландшафтів, а також
    елементів транспортно-селитебного ландшафтно-планувального каркасу регіону.
    Результати визначення та аналізу структури і специфіки просторового розподілу
    об’єктів ПЗФ, у т.ч., у розрізі ландшафтно-типологічних одиниць, співвідношення ступеня
    презентивності його об’єктів із презентивністю видів ландшафтів, що набули розвитку,
    реалізація структурно-морфометричного аналізу елементів БМКЛ території дослідження
    разом дають підстави стверджувати про те, що існуючі підходи щодо створення мережі
    об’єктів ПЗФ у більшості випадків є біоцентричними й не враховується залежність
    біологічної складової ландшафту від середовища її існування, основою якого є ландшафтне
    різноманіття, а біоцентри у цілому мають малі площі ядра та внутрішньої зони. Саме тому,
    одним із найважливіших завдань реконструкції й планування мережі територій та об’єктів
    ПЗФ регіону дослідження засобами рЛП має стати досягнення такої його ефективної
    функціонально-територіальної структури, яка б репрезентувала якомога більше категорій
    об’єктів заповідання у доцільних просторових співвідношеннях у межах кожного типу,
    роду та виду ландшафтів.
    Елементи транспортно-селитебного ландшафтно-планувального каркасу території
    (ТПО та ПСЕ) належать до планувальних осередків територіального розвитку регіону
    “точкового” та “лінійного” типу й відображають спектр соціально-економічних функцій,
    виконання яких під час функціонування каркасу забезпечують ландшафтні комплекси
    460
    території дослідження на рівні типів, родів і видів ландшафтів, та уявлення про який
    створюють обраховані показники функціональної презентивності і функціонального
    різноманіття ландшафтів, таксономічної функціональної ландшафтної презентивності,
    таксономічного й топологічного різноманіття.
    7. Інтенсивне використання ландшафтів, яке відзначається чималими диспропорціями та просторовою нерівномірністю у регіоні, й характеризується одночасністю дії
    різноманітних за своєю природою перетворюючих процесів, призвело до значної
    антропогенної трансформації і появи літо-, гігро-, педо- та фітоваріантів трансформованих
    комплексів. Результати метризації рівнів їх трансформації слугували підґрунтям виявлення
    полів трансформаційних впливів, ландшафти яких характеризуються зазвичай високим
    ступенем віддалення від квазіприродного стану та норми екологічної регуляції,
    втрачають/втратили стійкість і мають низький потенціал самовідновлення.
    8. Результатом тісної взаємодії різних видів природокористування та скорочення
    площ, придатних для багатоцільової експлуатації природних умов і ресурсів, подальшого
    господарського освоєння стала поява конфліктів природокористування − такого типу
    ситуацій, за якого один природокористувач чинить зазвичай несприятливий вплив на
    іншого, результатом чого є погіршення результативності/ефективності функціонування
    останнього, зниження стійкості та надійності ландшафтів, ним охоплених, їх фрагментація
    тощо. Кожен тип конфліктів має специфічні причини, осередки та наслідки прояву,
    відповідний рівень “сумісності-несумісності” природокористувачів, ступінь
    перетворюючого впливу їх на актуальні ландшафти – просторову та ресурсну основу, що
    зумовлює застосування відповідної концепції їх інтерпретації щодо вибору комплексу
    першочергових дій у контексті інтегрованих цілей регіонального ландшафтного
    планування.
    9. Разом, отримані результати оцінювання ландшафтної поліструктурності й
    каркасних ландшафтно-планувальних елементів формують об’єктивну основу/підґрунтя
    виділення таксономічних ландшафтно-планувальних одиниць – операційних одиниць
    ландшафтно-планувальних документів. Ідентифікацію таких одиниць пропонується
    здійснювати шляхом обґрунтування методичних підходів до застосування теоретичних
    положень концепції планування щодо розв’язання регіональних проблем оптимізації
    461
    природокористування й облаштування регіонів, а також відповідно до запропонованих
    концептуальних засад й інструментарію рЛП та на основі застосування алгоритмізованої
    супідрядно-координаційної моделі, яка унаочнює усе різноманіття набутої
    ландшафтознавчої інформації, вказує на напрями її впорядкування для означених цілей.
    10. Імплементація рЛП відбувається шляхом підготовки ландшафтної програми
    (у якій відображено територіальні галузеві цілі й інтегрована цільова концепція
    використання території, основні напрями дій та пріоритетні заходи, а також галузеві цілі
    концепції використання природних ресурсів у розрізі ландшафтно-планувальних
    макрорегіонів, секторів і планувальних модулів ландшафтів) та ландшафтного плану
    (інструменту оптимальної організації використання й збереження ландшафтів; результату
    їх синтетичного конструктивно-географічного дослідження (інвентаризації, оцінювання та
    паспортизації), розробки конструктивних пропозицій щодо подальшого використання,
    зокрема, у напряму зміни, обмеження або розширення їх соціально-економічних функцій, а
    також обмеження чи усунення негативних впливів на них у розрізі операційних одиниць –
    ландшафтно-планувальних ділянок) – ландшафтно-планувальних документів, у яких
    окреслено головні напрями господарського використання території й впровадження
    системи землеробства на ландшафтній основі, перелік та специфіку ландшафтнопланувальних дій і заходів, пріоритетних щодо запровадження у регіоні/на рівні певної
    “виробничої” ландшафтної структурної одиниці – ландшафту, типу місцевості, урочища.
    Розробка положень концепції регіонального ландшафтного планування,
    теоретичного та методичного його апарату, інструментів і таксономічних одиниць, їх
    імплементація шляхом створення ландшафтної регіональної програми та ландшафтного
    плану з використанням результатів аналізу рис ландшафтної поліструктурності та
    ландшафтно-планувальних елементів регіону дослідження, разом, створюють підстави для
    твердження про те, що воно становить основу формування нового окремого
    перспективного напряму ландшафтознавства – планувального.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины