Безсмертнюк Тарас Петрович Туристсько-рекреаційне використання природно-заповідного фонду Північно-Західної Укра­їни : Безсмертнюк Тарас Петрович Туристско-рекреационное использование природно-заповедного фонда Северо-Западной Украины Bezsmertnyuk Taras Petrovich Turistsko-rekreatsionnoye ispol'zovaniye prirodno-zapovednogo fonda Severo-Zapadnoy Ukrainy

Краткое описание

Безсмертнюк Тарас Петрович, аспірант кафе­дри туризму та готельного господарства Східноєв­ропейського національного університету імені Лесі Українки: «Туристсько-рекреаційне використання
природно-заповідного фонду Північно-Західної Укра­їни» (11.00.11 - конструктивна географія і раціональ­не використання природних ресурсів). Спецрада Д
у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БЕЗСМЕРТНЮК ТАРАС ПЕТРОВИЧ
УДК 911:502.1(477)]:379.84
ДИСЕРТАЦІЯ
ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів
Географічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________ / Т.П. Безсмертнюк
Науковий керівник Мельнійчук Михайло Михайлович, кандидат географічних
наук, доцент
Луцьк 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………………………...12
ВСТУП…………………………………………………………………………………….13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОНСТРУКТИВНОГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОГО
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ РЕГІОНУ………............20
1.1. Теоретичні основи природоохоронно-рекреаційного
природокористування……………………………………………………………………20
1.2. Сутність туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного
фонду……………………………………………………………………………………...36
1.3. Методологічні основи дослідження……………………………………….53
Висновки до першого розділу……………………………………………………….......67
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОГО
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ
УКРАЇНИ…………………………………………………………………………………69
2.1. Природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси …………….......69
2.2. Туристсько-рекреаційне використання національних природних
парків…………………..………………………………………………………………….81
2.3. Перспективи туристсько-рекреаційного використання природнозаповідного фонду………………………………………………………………………100
2.3.1. Регіональні ландшафтні парки…………………………………….100
2.3.2. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва……………………106
2.3.3. Заказники……………………………………………………………110
2.3.4. Пам’ятки природи…………………………………………………..112
2.3.5. Дендрологічний парк……………………………………………….114
2.3.6. Зоологічний парк…………………………………………………...115
2.3.7. Ботанічний сад……………………………………………………116
11
2.4. Проблеми туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного
фонду………………….………………………………………………............................117
Висновки до другого розділу…………………………………………………………..124
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗБАЛАНСОВАНОГО ТУРИСТСЬКОРЕКРЕАЦІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ…………..……………………………………........127
3.1. Оптимізація просторово-функціональної структури територій та об’єктів
природно-заповідного фонду в контексті рекреаційного природокористування…..127
3.2. Сталий розвиток туристсько-рекреаційної діяльності в межах територій та
об’єктів природно-заповідного фонду…………………………………………...........140
3.3. Удосконалення туристсько-рекреаційного використання природнозаповідного фонду………………………………………………………………………150
Висновки до третього розділу………………………………………………………….174
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………..176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………179
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….……212
12
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БЗ біосферний заповідник
БС ботанічний сад
ВТО Всесвітня туристична організація
ДП дендрологічний парк
ЗП зоологічний парк
КНПП Ківерцівський національний природний парк
НПП національний природний парк
НПС навколишнє природне середовище
ПЗ природний заповідник
ПЗО природно-заповідний об’єкт
ПЗТ природно-заповідна територія
ПЗУ природно-заповідна установа
ПЗФ природно-заповідний фонд
ПП пам’ятка природи
ППСПМ парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва
ПРС природоохоронно-рекреаційна система
РЛП регіональний ландшафтний парк
ТБР транскордонний біосферний резерват
ШНПП Шацький національний природний парк
13
ВСТУП
Актуальність теми. Рекреаційний потенціал природоохоронних територій
України створює унікальні можливості для розвитку в їх межах високоефективної
рекреаційної діяльності, яка виступає невід’ємною частиною життя кожної людини.
Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку
заповідної справи на період до 2020 року» [188] з метою сприяння розвитку
рекреаційної та оздоровчої діяльності у межах територій та об’єктів природнозаповідного фонду (ПЗФ) передбачається оптимізація їх рекреаційного
використання.
Необхідність конструктивно-географічних досліджень туристськорекреаційного використання ПЗФ в загальному та Північно-Західної України
зокрема зумовлена: зростанням популярності територій та об’єктів ПЗФ серед
рекреантів та туристів; посиленням антропогенного впливу на об’єкти ПЗФ, що
пов’язано з інтенсивним розвитком туризму та широким залученням рекреаційних
ресурсів у сферу комерційного використання; невирішеними проблемами як
теоретичного, так і практичного плану, що склалися у використанні об’єктів ПЗФ як
ресурсу для здійснення рекреації; розв’язанням проблеми поєднання
природоохоронної та рекреаційної функції об’єктів ПЗФ; потребою обґрунтування та
розробки конструктивних заходів для раціонального туристсько-рекреаційного
використання природоохоронних територій регіону. Тому важливим завданням
географічної науки є створення методики дослідження туристсько-рекреаційного
використання об’єктів ПЗФ, удосконалення здійснення та управління рекреаційною
діяльністю в межах природоохоронних територій, проведення досліджень, які
повинні сприяти вирішенню проблем освоєння та стимулювання діяльності
територій та об’єктів ПЗФ на засадах раціонального рекреаційного
природокористування, що мають важливе теоретичне, практичне та господарське
14
значення, обумовлюють значущість, затребуваність та актуальність даного
дослідження.
Питання використання природоохоронних територій в рекреаційних цілях
розглядались у працях вітчизняних і зарубіжних вчених: А. Ю. Александрової [1; 2;
49], О. В. Аріон [9 11], Л. С. Безручко [15; 16], О. О. Бейдика [27 30], С. С. Бєляєвої
[31 33], С. Бойд [256], М. Вуд [265], К. Гаґґінботтом [258], Д. О. Гдаліна [46], В. І.
Гетьмана [53 62], О. Ю. Дмитрука [756 79], Ю. В. Зінька [90 92], М. М. Кукурудзи
[112], О. О. Любіцевої [123; 124], О. В. Міщенко [149 154; 245], Д. Ньюса [260], Н.
В. Овсяннікової [163 165], Я. Б. Олійника [166], В. М. Петліна [172], Г. Рот [261], Т.
К. Сергєєвої [211], В. В. Смаль [214], Ґ. Стенкі [262], Д. Тімоті [264], М. Ю.
Травкіної [223; 224], С. І. Уліганця, Д. Феннел [257], В. В. Худоби [231; 232], Л. П.
Царика [233 236], П. Л. Царика [237; 238], М. Шеклі [263] та інших.
Аналіз праць показав, що питання здійснення рекреаційної діяльності в межах
природоохоронних територій є досить вивченим та в останні роки набуває
всезростаючого значення, проте використанню усіх категорій ПЗФ у рекреації та
туризмі в регіональному аспекті приділялось недостатньо уваги. Тому необхідно
визначити сучасний стан та основні напрями розвитку рекреаційної діяльності у
межах територій та об’єктів ПЗФ як складової частини рекреаційної галузі ПівнічноЗахідної України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконане згідно з планами науково-дослідних робіт географічного
факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки,
зокрема за темами «Основи раціонального природокористування та охорони
природи Західного Полісся» (№ державної реєстрації 0106U000275), «Природа та
екологія Західного Полісся» (№ державної реєстрації 0103U000658) та відповідно до
плану науково-дослідних робіт кафедри туризму та готельного господарства
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, зокрема за
15
темою «Рекреаційно-туристський потенціал Західного Полісся». Дисертаційне
дослідження безпосередньо пов’язане із Загальнодержавною програмою розвитку
заповідної справи на період до 2020 року, Регіональною програмою розвитку
туризму та рекреації у Волинській області на 2016-2020 роки, Програмою розвитку
туризму в Рівненській області на 2016-2020 роки та Стратегією розвитку туризму та
курортів на період до 2026 року.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є
обґрунтування наукових конструктивно-географічних підходів до туристськорекреаційного використання природно-заповідного фонду Північно-Західної
України. Відповідно до мети дослідження поставлені наступні завдання:
поглибити сутність природоохоронно-рекреаційного природокористування;
розкрити специфіку процесу туристсько-рекреаційного використання
природно-заповідного фонду;
розробити методичні підходи до конструктивно-географічного дослідження
туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду регіону;
дослідити природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси ПівнічноЗахідної України;
проаналізувати сучасний стан туристсько-рекреаційного використання
національних природних парків (НПП) регіону;
визначити перспективи та наявні проблеми туристсько-рекреаційного
використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України;
обґрунтувати напрями збалансованого туристсько-рекреаційного
використання природно-заповідного фонду регіону.
Об’єктом дослідження є територія Північно-Західної України включно з
просторово-часовим феноменом природоохоронної та рекреаційної діяльності.
16
Предметом дослідження є особливості сучасного стану та розвитку
природоохоронної та рекреаційної діяльності людини в межах Північно-Західної
України.
Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи були використані
як загальнонаукові методи (аналізу та синтезу при визначенні послідовності
дослідження, аналізі поняттєво-термінологічного апарату; джерелознавчий аналіз
при відборі та аналізі літературних джерел; дедукції та індукції при виборі
стратегії дослідження, з’ясування сутності термінів і понять; систематизації при
формулюванні висновків дослідження; структурно-логічного узагальнення при
побудові логічної моделі досліджуваного процесу; ретроспективний при
дослідженні розвитку ПЗФ регіону за певний проміжок часу; описовий при описі
об’єкта дослідження; статистичний при формуванні та обробці інформаційної
бази), так і конкретно-наукові (конструктивно-логічний для поєднання
географічного знання в цілісну систему; картографічний для візуалізації
результатів дослідження; порівняльно-географічний для оцінки стану туристськорекреаційного використання об’єктів ПЗФ регіону; структурування даних для
упорядкування взаємопов’язаних об’єктів за спільними ознаками шляхом поділу на
групи). Застосовано конструктивно-географічний підхід. Як технологічний базис для
створення тематичних картосхем використано комп’ютерні програми Corel DRAW
X5 та Adobe Photoshop CS5.
Методологічною основою дисертаційної роботи є положення рекреаційної та
конструктивної географії, передусім концепція сталого розвитку регіону,
фундаментальні положення науки з питань рекреаційного природокористування та
державного регулювання рекреаційної діяльності в межах територій та об’єктів
природно-заповідного фонду.
Інформаційну базу дослідження складають статистичні фондові матеріали
установ ПЗФ, законодавчі та нормативно-правові акти, матеріали Головного
17
управління статистики Волинської та Рівненської областей, матеріали Державного
управління екології та природних ресурсів Волинської та Рівненської областей, дані
Міністерства екології та природних ресурсів України, вітчизняна і зарубіжна
монографічна література, періодичні видання, матеріали міжнародних та
всеукраїнських науково-практичних конференцій, а також результати власних
досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в
теоретико-методологічному обґрунтуванні процесу туристсько-рекреаційного
використання природно-заповідного фонду.
Вперше:
розроблено методику дослідження природно-антропогенних туристськорекреаційних ресурсів на прикладі регіону;
розроблено тематичні картосхеми, які відображають територіальні відмінності
кількісних та якісних показників мережі ПЗФ регіону;
запропоновано мережу пунктів проведення моніторингу рекреаційних
територій ПЗФ регіону.
Удосконалено:
сутність природоохоронно-рекреаційного природокористування, специфіку
процесу туристсько-рекреаційного використання ПЗФ;
класифікацію туристсько-рекреаційної діяльності в межах ПЗФ;
класифікацію туристичної інфраструктури природно-заповідних установ
(ПЗУ).
Набули подальшого розвитку:
аналіз просторового розміщення об’єктів ПЗФ на території Волинської та
Рівненської областей, виявлення їх регіональних відмінностей та особливостей;
стратегія сталого розвитку рекреаційної діяльності в межах територій ПЗФ;
18
систематизація зарубіжного досвіду рекреаційного використання
природоохоронних територій.
Практичне значення одержаних результатів. Застосування результатів
дослідження сприятиме раціональному туристсько-рекреаційному використанню
природоохоронних територій та об’єктів Північно-Західної України, дозволить
збільшити рентабельність і конкурентоспроможність туристичної галузі регіону.
Запропоновані практичні рекомендації щодо збалансованого туристськорекреаційного використання ПЗФ можуть бути використані державними,
регіональними та місцевими органами влади для розробки програм та стратегій
розвитку туризму в регіоні, формування концепцій розвитку туризму в рамках
регіональних програм соціально-економічного розвитку. Теоретичні та методичні
положення дисертації можуть також використовуватися при аналогічних
дослідженнях інших регіонів України.
Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному
процесі географічного факультету Східноєвропейського національного університету
імені Лесі Українки під час викладання дисциплін «Організація рекреаційних
послуг», «Туристичні ресурси України», «Рекреаційне природокористування» та
«Основи раціонального природокористування і охорона природи» (довідка № 03-
28/03/3903 від 28 вересня 2017 р.). Пропозиції щодо удосконалення туристськорекреаційного використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду
знайшли застосування в діяльності Ківерцівського національного природного парку
«Цуманська пуща» (довідка № 01-15/262 від 26 жовтня 2017 р.).
Особистий внесок автора полягає в здійсненні дослідження природноантропогенних туристсько-рекреаційних ресурсів регіону, визначенні сучасного
стану, перспектив і проблем їх використання. Особисто автором розроблено наукові
положення та практичні рекомендації щодо збалансованого туристськорекреаційного використання природно-заповідного фонду регіону. Концептуальні
основи роботи, її структура, постановка проблем, шляхи їхнього розв’язку,
19
сформульовані у дисертації наукові положення, висновки і пропозиції є авторськими
та є його науковим доробком.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати
дисертаційного дослідження доповідались, були оприлюднені та обговорені на
міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях:
«Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (Луцьк, 2013 р., 2014
р., 2015 р., 2016 р., 2017 р.), «Географія Рівненщини та суміжних областей» (Рівне,
2014 р.), «Природне середовище Полісся: особливості та перспективи розвитку»
(Брест, 2014 р.), «Географія, Екологія, Туризм: теорія, методологія, практика»
(Тернопіль, 2015 р.), «Географічна освіта і наука Черкащини: ретроспектива, сучасні
проблеми і перспективи розвитку» (Умань, 2015 р.), «Сучасні особливості
формування і управління інноваційним потенціалом регіонального розвитку туризму
та рекреації із залученням молодіжного ресурсу» (Тернопіль, 2015 р.), «Географічна
наука і освіта в Україні» (Київ, 2015 р.), «Освітні й наукові виміри географії»
(Полтава, 2016 р.), «Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний
досвід» (Львів, 2016 р.), «Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів» (Луцьк,
2017 р.), «Регіон 2017: суспільно-географічні аспекти» (Харків, 2017 р.).
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 27 наукових праць
загальним обсягом 10,43 друк. арк., з яких 8 статей у наукових фахових виданнях
України, 4 статті в інших виданнях, в тому числі дві в іноземних виданнях, 15 тез
наукових доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи
складає 245 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 28 таблиць, 16 рисунків,
у тому числі п’ять картосхем, 18 додатків. Список використаних джерел включає 265
найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене конструктивно-географічне дослідження туристсько-рекреаційного
використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України дозволяє
зробити наступні висновки:
1. Природоохоронно-рекреаційне природокористування є однією із
взаємоприйнятих форм розвитку як природи та суспільства в цілому, так і їх
окремих компонентів та являє собою комплекс заходів, пов’язаних із вивченням,
охороною, раціональним використанням і відтворенням природних, історикокультурних та соціально-економічних ресурсів та умов природно-заповідних
територій для задоволення рекреаційних потреб суспільства. Аналіз наукових
підходів до розуміння сутності охорони природи, природокористування та
рекреаційного природокористування дозволив визначити функції, концептуальні
положення та принципи природоохоронно-рекреаційного природокористування.
2. В результаті розгляду положень нормативно-правових документів та
попередніх напрацювань науковців визначено, що туристсько-рекреаційне
використання природно-заповідного фонду є цілісним процесом, що поєднує
організацію туристсько-рекреаційної діяльності на основі використання наявного
потенціалу природоохоронних територій, задоволення потреб населення в межах
природно-заповідного фонду за умови збереження їхніх природних комплексів через
встановлення допустимих навантажень на дані ділянки суходолу і водного простору
та дотримання режиму охорони навколишнього природного середовища під впливом
зовнішніх чинників.
3. Запропонована схема конструктивно-географічного дослідження туристськорекреаційного використання природно-заповідного фонду регіону включає в себе
чотири етапи: організаційний, підготовчий, аналітичний, рекомендаційний. На
першому етапі проводиться формулювання теми дослідження, визначення об’єкту,
предмету, мети, наукових завдань дослідження, обґрунтування алгоритму та відбір
177
методів дослідження. На другому здійснюється огляд літературних джерел,
попередніх досліджень по темі, розробка понятійно-термінологічного апарату,
розкриття сутності досліджуваного процесу та підготовка бази статистичних даних.
На наступному етапі проводиться аналіз природно-антропогенних туристськорекреаційних ресурсів, туристсько-рекреаційного використання національних
природних парків та перспектив і проблем туристсько-рекреаційного використання
ПЗФ. Завершальним етапом дослідження є розробка науково обґрунтованих
напрямів збалансованого туристсько-рекреаційного використання ПЗФ регіону.
4. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що природноантропогенні туристсько-рекреаційні ресурси Північно-Західної України
надзвичайно різноманітні та володіють необхідними для залучення в рекреаційну
сферу кількісними та якісними параметрами, але потребують подальшого вивчення і
підвищення атрактивності. Встановлено, що досліджувана територія
характеризується недостатньою кількістю поліфункціональних природно-заповідних
об’єктів і значною кількістю дрібних заповідних об’єктів (427) площею до 50 га, що
становить 61% від загальної кількості природоохоронних об’єктів, що вимагає
оптимізації просторово-функціональної структури ПЗФ регіону.
5. На основі аналізу запропонованих елементів дослідження туристськорекреаційного використання природоохоронних територій рекреаційного значення
встановлено, що за показниками ступеня розвитку інфраструктури національні
природні парки Північно-Західної України можна поділити на два типи –
інтенсивного («Шацький») та екстенсивного («Прип’ять-Стохід», «Цуманська
пуща», «Дермансько-Острозький») туристичного освоєння. Оцінка ресурсного
потенціалу національних природних парків регіону свідчить про значні
невикористані можливості щодо організації рекреаційної діяльності. Натомість стан
наявної туристичної інфраструктури є незадовільним. Діагностика туристичного
руху в НПП регіону свідчить, що найпопулярнішою формою туристичних занять є
178
короткотривалий відпочинок у теплий період року, натомість зимові види
відпочинку практично не розвиваються.
6. Найбільші перспективи в рекреаційному відношенні мають регіональні
ландшафтні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, роль яких
повинна зростати. В свою чергу наявні в регіоні заказники, пам’ятки природи,
дендропарк, зоопарк та ботанічний сад за функціональними особливостями
володіють меншим рекреаційним потенціалом і можуть виступати як самостійними,
так і додатковими атрактивними туристськими об’єктами. Проведений аналіз
дозволив виділити основні проблеми, що склалися у сфері туристсько-рекреаційного
використання ПЗФ в регіональному розрізі та об’єднати їх в групи за спільними
ознаками, а саме: правові, інформаційні, економічні, організаційні, фінансові,
соціальні.
7. На основі власних досліджень та аналізу літературних, статистичних і
фондових матеріалів запропоновано напрями збалансованого туристськорекреаційного використання ПЗФ регіону. Особлива увага звернута на розробку
мережі моніторингу рекреаційних територій ПЗФ (виділено 26 пунктів проведення
спостережень, з яких 12 – регіональних і 14 – районних), що сприятиме
забезпеченню фонового моніторингу та раціональному використанню ресурсів
досліджуваного регіону. Виконання заходів щодо розвитку туристсько-рекреаційної
діяльності на територіях ПЗФ регіону в кінцевому результаті повинно бути
спрямоване на сталий, збалансований розвиток природоохоронних територій, який в
свою чергу має бути забезпечений шляхом впровадження науково обґрунтованих,
сучасних методів управління наявними рекреаційними ресурсами природнозаповідних установ.