Дем’янчук Ілона Петрівна Кон­структивно-географічні засади медико-географічних до­сліджень Тернопільської області : Демьянчук Илона Петровна Конструктивно-географические основы медико-географических исследований Тернопольской области Il'yana Dem'anchuk Constructive-geographical bases of medical-geographical researches of Ternopil region

Краткое описание

Дем’янчук Ілона Петрівна, тимчасово не працює: «Кон­структивно-географічні засади медико-географічних до­сліджень Тернопільської області» (11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів). Спецрада Д 26.001.07 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
Дем’янчук Ілона Петрівна
УДК [911.3:314.1+502/504+613:614.1](477.84)
КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ МЕДИКОГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних
ресурсів
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник:
Ковальчук Іван Платонович
доктор географічних наук,
професор
Київ – 2017
2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВІЛ Вірус імунодефіциту людини
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ГДК Граничнодопустима концентрація
ГІМ Гострий інфаркт міокарда
ДССУ Державна служба статистики України
ЕГС Еколого-географічна ситуація
Євростат Статистичне бюро Європейського союзу
ЄС Європейський Союз
ЗЗ Загальна захворюваність
ЗН Злоякісні новоутворення
ЗОЗ Заклад охорони здоров’я
ЗСЖ Здоровий спосіб життя
ІДСД Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи
НАН України
ІОД Індекс очікуваного довголіття (Life Expectancy Index – LEI)
ІХС Ішемічна хвороба серця
КУТОР Комунальна установа Тернопільської обласної ради
МКХ-10 Міжнародна класифікація хвороб та споріднених проблем
охорони здоров’я 10-го перегляду
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
НС Неонатальна смертність
ОТЖ Очікувана тривалість життя (Life Expectancy – LE)
ПЗ Первинна захворюваність
ПС Перинатальна смертність
СНІД Синдром набутого імунодефіциту
СОТМЖ Середня очікувана тривалість майбутнього життя
ЦРТ Цілі Розвитку Тисячоліття
ЯМД Якість медичної допомоги
3
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..................................................................... 2
ВСТУП..................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ МЕДИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО СТАНУ ОБЛАСНОГО
РЕГІОНУ.................................................................................................................. 12
1.1. Підходи і концепції регіональних медико-географічних досліджень..... 12
1.2. Алгоритми конструктивно-географічних досліджень регіональних
медико-географічних ситуацій…............................................................................ 22
Висновки до 1 розділу........................................................................................ 25
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДИКОГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ......................................................................... 26
2.1 Загальна характеристика використаних у дослідженні методів............... 26
2.2.Парамерти і критерії оцінювання еколого-географічної ситуації..............28
2.3.Парамерти і критерії оцінювання демографічної ситуації........................ 30
2.4. Параметри і критерії оцінювання захворюваності населення................. 41
2.5. Параметри і критерії оцінювання здоров’я населення регіону................ 47
Висновки до 2 розділу........................................................................................ 54
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ У
ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ 55
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ
ОБЛАСТІ – ОСНОВА МЕДИКО- ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ…………70
4.1. Динаміка чисельності населення................................................................ 70
4.2. Статево-вікова структура населення.......................................................... 73
4.3. Особливості і тенденції сучасних процесів відтворення населення......... 76
4.4. Очікувана тривалість життя при народженні та її оцінка........................ 91
Висновки до 4 розділу........................................................................................ 94
РОЗДІЛ 5. КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ МЕДИКОГЕОГРАФІЧНИХ СИТУАЦІЙ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ....................... 97
4
5.1. Оцінка масштабів смертності населення Тернопільської області та
визначення причин, що її зумовлюють............................................................. 97
5.1.1. Просторово-часова варіація загального коефіцієнта смертності.... 97
5.1.2. Спеціальні та часткові показники смертності................................... 104
5.1.3. Структура та ієрархія причин смерті................................................ 111
5.1.3.1. Динаміка показників смертності населення від основних
класів хвороб............................................................................................. 118
5.1.3.2. Середній вік померлих.................................................................121
5.1.4. Аналіз сучасних тенденцій смертності немовлят..............................
123
5.1.4.1. Загальний аналіз смертності немовлят...................................... 123
5.1.4.2. Аналіз просторово-часових варіацій показника смертності
немовлят.................................................................................................... 125
5.1.4.3.Аналіз смертності у перинатальному і неонатальному
періодах.................................................................................................... 127
5.1.4.4. Аналіз смертності дітей до 1 року за причинами смерті......... 133
5.2. Рівень захворюваності населення як показник гостроти медикогеографічних ситуацій і ризиків................................................................... 137
5.2.1. Характеристика й оцінка первинної захворюваності населення... 137
5.2.2. Характеристика й оцінка загальної захворюваності населення..... 143
5.2.3. Індекс накопичення хвороб та його оцінка....................................... 150
Висновки до 5 розділу......................................................................................... 157
РОЗДІЛ 6. КОМПЛЕКСНА ІНТЕГРОВАНА ОЦІНКА ЗДОРОВ’Я
НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ..................................................... 162
6.1. Інтегрована оцінка стану здоров’я населення Тернопільської області.. 162
6.2. Пропозиції з поліпшення медико-географічних ситуацій
в Тернопільській області............................................................................ 170
Висновки до 6 розділу......................................................................................... 173
ВИСНОВКИ.............................................................................................................. 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 179
ДОДАТКИ................................................................................................................ 213
5
ВСТУП
Актуальність дослідження. Здоров’я населення є важливою умовою його
добробуту та якості життя, а також передумовою для стійкого економічного
розвитку регіону. Тому вивчення якісних характеристик проживаючого в регіоні
населення, зокрема, його здоров’я, а також пошук засобів його покращення має
неабияке значення.
Збереження суспільного здоров’я і зниження потенційних ризиків для нього
є одним з найважливіших соціально-економічних та конструктивно-географічних
завдань, що стоять перед державою і системою охорони здоров’я, над вирішення
яких працюють вчені різних галузей знань, зокрема, медичної географії,
демогеографії, медицини, екології, гігієни, епідеміології. Тому в останні роки для
вирішення проблем збереження громадського здоров’я все активніше
використовують географічний підхід, який застосовується для виявлення й
оцінювання причинно-наслідкових зв’язків у системі «природні умови –
антропогенні зміни довкілля – людина і її здоров’я», побудови моделей і
просторового аналізу низки демографічних і медико-географічних показників,
зокрема народжуваності, смертності та захворюваності населення.
В сучасних медико-географічних дослідженнях вагоме місце займають
проблеми медико-географічної оцінки, а потім і типології території з
використанням різних показників здоров’я населення. У свою чергу, всі вони в
синтетичній формі відображають різноманітні аспекти впливу навколишнього
середовища на людину (як його природної складової, так і соціально-економічних
умов). Саме тому особливо важливим завданням подібного роду досліджень є не
лише об’єктивна типологічна або оцінювальна кластеризація території, а й
виявлення факторів ризику для здоров’я людей та їх сукупної дії на формування
медико-географічної ситуації в регіоні.
Окремі аспекти медико-географічних проблем (смертність, захворюваність та
інвалідизація населення Тернопільської області) висвітлено лише у кількох
публікаціях, підготовлених здебільшого фахівцями-медиками. У цих роботах подано
результати досліджень по окремих групах захворювань або ж захворюваності
6
окремих контингентів населення (Романюк, 2000; Федчишин, 2013; Федонюк,
Попадинець, Грищук, 2013); ще в кількох публікаціях розглянуто проблеми
захворюваності населення обласного центру (Литвинова, 1998, 2001). Проблема
смертності населення Тернопільської області та з’ясування причин смертності
розглянута також лише в кількох роботах (Заставецька, 2003; Кустовська, 2008,
2009) і то лиш у контексті розгляду проблеми відтворення населення регіону.
Таким чином, проблема комплексного медико-географічного дослідження,
що охоплює всю територію Тернопільської області і всі контингенти населення
ще не вирішена. Не вирішеним є також завдання оцінювання стану здоров’я
населення регіону за спектром медико-географічних показників, визначення
основних факторів ризику для здоров’я та розробка заходів для їх усунення або
мінімізації їхнього згубного впливу. Це й визначило актуальність обраної теми
дослідження та її мету.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з дослідженнями, що
виконувалися кафедрою геодезії та картографії Національного університету
біоресурсів і природокористування України згідно з завданнями науководослідної роботи «Наукові засади вирішення проблем землеустрою сільських
територій на основі геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів
землекористування» (номер державної реєстрації ДР № 0113U003622, 2013-
2017 рр.), в якій здобувачем проаналізовано сучасні демогеографічні та медикогеографічні проблеми в аграрних регіонах (на прикладі Тернопільській області),
створено їх картографічні моделі та запропоновано напрямки їх вирішення.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
конструктивно-географічний аналіз та оцінка медико-географічного стану
Тернопільської області і чинників, що його зумовлюють, обґрунтування засад
покращення ситуації та вирішення медико-географічних проблем регіону.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
1) обґрунтувати концептуальні засади конструктивно-географічних
досліджень медико-географічних проблем регіону (сутність медико-географічного
7
аналізу, методику типологічної класифікації території за медико-демографічними
показниками, прийоми медико-географічного картографування тощо);
2) систематизувати та узагальнити інформацію про геоекологічний стан
навколишнього середовища досліджуваного регіону, рівень захворюваності і
смертності населення та інші показники громадського здоров’я в єдиній базі
даних;
3) провести комплексний аналіз демографічної ситуації в Тернопільській
області, визначити масштаби депопуляції та картографічно відобразити її
внутрішньо-територіальні відмінності;
4) оцінити гостроту медико-географічного стану Тернопільській області:
визначити масштаби смертності населення різних вікових груп (в тому числі
дитячої) та причини, що її зумовлюють;
5) охарактеризувати й оцінити рівень захворюваності населення (первинної і
загальної) в розрізі адміністративних районів та визначити основні її причини;
6) здійснити типологію адміністративних районів на підставі розрахунку
інтегрального індексу здоров’я в розрізі адміністративних районів, обґрунтувати
засади зниження медико-географічної напруги в регіоні.
Об’єкт дослідження – медико-географічні аспекти стану здоров’я населення
Тернопільської області і їх відображення на картографічних моделях.
Предмет дослідження – наукові засади конструктивно-географічних
досліджень регіональних медико-географічних проблем, параметри здоров’я
населення Тернопільської області і впливаючі на нього чинники, критерії їх
оцінювання, засади оптимізації медико-географічної ситуації.
Методологічна основа дослідження. Робота базується на ідеях і
положеннях сучасної географії (найбільше її конструктивного напряму) та
суміжних галузей знань, які спрямовані на вирішення проблеми оптимізації
взаємин людини і навколишнього середовища. Методологічною основою роботи є
фундаментальні та загальнонаукові принципи і методи наукового пізнання та
узагальнення.
8
У дисертаційному дослідженні були використані теоретичні положення і
методичні розробки вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі медичної географії
і медико-географічного картографування, а також екологічної географії, медичної
екології і медико-екологічного картографування: В. Барановського, В. Гуцуляка,
В. Шевченка, Л. Руденка, О. Адаменка, Є. Нейко, Г. Рудька, Н. Смоляр,
І. Ковальчука, А. Корнуса, О. Корнус, Ю. Кушнірука, Л. Волкової, Л. Шевчук,
С. Куролап, В. Ковальського, Л. Царика, П. Царика, І. Вітенка, О. Авцина,
О. Шошіна, Є. Фельдмана, Б. Прохорова, Е. Райх, А. Келлера, Л. Полякова,
С. Бєлова, Ю. Шакірової, Т. Брауна. Крім цього, використано деякі напрацювання
фахівців в галузі медицини і гігієни: І. Горбася, О. Дудіної, Г. Корицького,
О. Литвинової, М. Бертнера, С. Мюррея та ін.
Методи дослідження, застосовані в дисертаційному дослідженні, включають
загальнонаукові методи – наукової абстракції, порівняння, аналізу і синтезу,
узагальнення, методи індукції та дедукції, метод обґрунтування гіпотез і їх
перевірки; методи екстраполяції та моделювання, класифікації та систематизації
емпіричних даних, метод просторового аналізу, медико-статистичний, статистикоматематичний. Крім цього, застосовано прийоми графічного аналізу і
картографічного моделювання тощо. Обробка статистичних даних здійснена за
допомогою програмного забезпечення Statistika 6.0, Origin, Microsoft Excel.
Картографічні твори (картосхеми, картограми і картодіаграми) побудовані за
допомогою програмних засобів ArcGis 10.2.
Інформаційною базою дослідження слугували статистичні дані Головного
управління статистики у Тернопільській області, комунальної установи
Тернопільської обласної Ради «Інформаційно-аналітичний центр медичної
статистики», Державної служби статистики України, Міністерства охорони
здоров’я України, Департаменту охорони здоров’я Тернопільської
облдержадміністрації та інші довідково-інформаційні видання. Крім цього,
використано також базу даних Євростату та статистичні дані Всесвітньої
організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Наукова новизна одержаних результатів дослідження:
9
вперше:
- здійснено комплексний аналіз демографічної ситуації в Тернопільській
області та визначено масштаби депопуляції населення;
- розроблено картографо-аналітичні моделі основних демографічних
процесів у розрізі адміністративних районів регіону;
- оцінено масштаби смертності, захворюваності та інвалідизації різних
вікових груп населення області і встановлено територіальні відміни динаміки та
структури цих показників;
- оцінено стан здоров’я населення області та вплив на нього комплексу
соціально-економічних, поведінкових, біотичних і медико-організаційних
чинників;
удосконалено:
- алгоритм конструктивно-географічних досліджень медико-географічного
стану адміністративно-територіальних утворень обласного регіону;
- методику оцінювання стану здоров’я населення з урахуванням впливу
комплексу чинників;
набули подальшого розвитку:
- підходи до оцінювання медико-географічної ситуації в регіоні;
- обґрунтування пріоритетних напрямків покращення медико-географічної
ситуації в регіоні.
Практичне значення одержаних результатів дослідження.
Матеріали дослідження можуть бути корисними для розробки заходів щодо
покращення демографічної ситуації в досліджуваному регіоні та зменшення
масштабів депопуляції населення. Результати дослідження можуть слугувати
основою для обґрунтування комплексу заходів задля покращення медикогеографічної ситуації та оптимізації роботи медичної галузі. Отримані результати
дослідження можуть задіюватися органами місцевої влади та управління при
розробці і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку Тернопільської
області.
10
Результати дисертаційної роботи включені у колективні монографії
«Моделювання стану і перспектив розвитку сільських територій в умовах
трансформації суспільних відносин в Україні», «Наукові засади вирішення
проблем землеустрою сільських територій на основі геоінформаційнокартографічного моделювання параметрів землекористування».
Теоретичні положення, викладені у дисертації, використовуються у
навчальному процесі при викладанні дисциплін «Картографія» і «Тематичне
картографування» факультету землевпорядкування Національного університету
біоресурсів і природокористування України (акт про впровадження результатів
кандидатської дисертаційної роботи у навчальний процес від 17.10.2016 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею
автора. Автором самостійно визначено мету і завдання дослідження, розроблено
його програму, обрано методи для вирішення поставлених завдань. Дисертантом
особисто систематизовано й узагальнено літературні та інтернет-джерела за
темою роботи, видані українською, польською, російською та англійською
мовами, опрацьовано значну статистичну базу різних установ і відомств,
здійснено математичну обробку первинних статистичних даних на основі пакету
статистичного аналізу Microsoft Excel. Отримані автором кількісні результати
оброблені за допомогою ліцензованої програми Statistika 6.0. Серія оціночних
картосхем, які всебічно відображають демографічну та медико-географічну
ситуацію в досліджуваному регіоні, створена автором за допомогою програмних
засобів ArcGis 10.2. Автором проведено систематизацію та наукову інтерпретацію
отриманих результатів дослідження, а також сформульовано висновки і практичні
рекомендації, які знайшли своє відображення в друкованих працях за темою
дисертації.
Основні положення, висновки та пропозиції, які виносяться на захист,
отримані й обґрунтовані автором особисто. Особистий внесок здобувача в
наукових працях, опублікованих в співавторстві, відображено в списку
опублікованих праць. В дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та
положення, які отримані автором особисто.
11
Апробація результатів дослідження. Результати та основні положення
дослідження доповідалися та обговорювалися на наукових і науково-практичних
форумах різних рівнів: на міжнародній науково-практичній конференції,
присвяченій 25-річчю географічного факультету Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Географія, екологія,
туризм: теорія, методологія, практика» (Тернопіль, 2015); VІ Міжнародній науковій
конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження академіка Г. М. Висоцького
«Актуальні проблеми дослідження довкілля» (Суми, 2015); Другій Всеукраїнській
науково-практичній конференції «Екологічні проблеми природокористування та
охорона навколишнього середовища» (Рівне, 2015); VІ Всеукраїнській науковопрактичній конференції (з міжнародною участю; до 25-ї річниці Незалежності
України «Географія та екологія: наука і освіта» (Умань, 2016); Міжнародній
науково-практичній конференції «Сучасні екологічні проблеми українського
Полісся та суміжних територій (до 30-ї річниці аварії на ЧАЕС)» (Ніжин, 2016);
Міжнародній конференції, присвяченій 20-річчю створення факультету
землевпорядкування «Землеустрій, кадастр та охорона земель в Україні: сучасний
стан, європейські перспективи» (Київ, 2016); Всеукраїнській науково-практичній
конференції «Подільський регіон: виклики ХХІ століття (географічні аспекти)»
(Тернопіль, 2017).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором
опубліковано 15 робіт, з них 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ДАК
України.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів,
висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 233
сторінках (з них 158 сторінок – текстова частина), містить 12 таблиць, 62 рисунки
та 52 додатки (41 сторінка). Список використаних джерел нараховує 352
найменування, з них кирилицею – 311, латиною – 41 (34 сторінки).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У роботі обґрунтовано концептуальні засади конструктивногеографічних досліджень медико-географічних проблем регіону (сутність медикогеографічного аналізу, методику типологічної класифікації території за медикодемографічними показниками, прийоми медико-географічного картографування
тощо). Запропоновано алгоритм оцінювання здоров’я населення області за
удосконаленою автором методикою, який передбачає покрокову обробку та
узагальнення різнобічної статистичної інформації (медико-демографічні і медикосанітарні показники), кореляційний аналіз, їх візуалізацію.
2. Дослідженнями встановлено, що ЕГС в Тернопільській області
загалом не викликає занепокоєння, а екоумови достатньо сприятливі для
життєдіяльності населення: на 36,5% території області – сприятливі і помірно
сприятливі; на 57,0% – задовільні; погіршені екологічні умови склалися лише у
Чортківському районі (6,5% від території області).
3. Дослідженнями встановлено, що демографічна ситуація у
Тернопільській області критична. Внаслідок вичерпання демографічного
потенціалу подальше зменшення загальної чисельності населення області є
неминучим. Досягти в осяжному майбутньому такої кількості жителів області, яка
була ще на початку 1991 р. (1,18 млн. осіб), а тим більше рівня 1939 р. (1,41 млн.
осіб – історичний максимум) вже не вдасться; депопуляція продовжуватиметься і
надалі. За нашими підрахунками, у 2020 р. чисельність населення області
становитиме 1037,9 тис. осіб (- 2,3%).
Покращення демографічної ситуації можливе за кількох умов: збільшення
реальних доходів громадян і подолання бідності; зниження рівня безробіття і
тіньової зайнятості, реформування системи соціальної допомоги з метою
посилення її цільового спрямування на соціально уразливі верстви населення,
підвищення якості та доступності системи профілактичної і лікувальнодіагностичної медичної допомоги, поширення стандартів здорового способу життя
тощо. Складність вирішення демографічних проблем зумовлена інерцію
демографічних процесів, а тому чим довше відкладатиметься вирішення цих
176
проблем, тим масштабнішими вони ставатимуть.
4. Результати досліджень засвідчують, що в ієрархії причин смерті
населення Тернопільської області в 2015 році, як і в попередні роки, перші чотири
місця стало посідають такі класи: хвороби системи кровообігу (71,7% від загалу
померлих), новоутворення (12,7%), зовнішні причини смерті (4,3%) і хвороби
органів дихання (4,8%). Структура причин смертності населення за основними
віковими групами у 2015 р. розподілилася так: найбільший ризик летальних
випадків у дитячому віці є від хвороб нервової системи (VI), інфекційних і
паразитарних хвороб (І) і незначна частка – від зовнішніх причин смерті (ХХ); в
осіб працездатного віку найбільші ризики від чотирьох класів хвороб (І, VI, ХІ,
ХХ) та найбільше від зовнішніх причин смерті; у найстаршій віковій групі – в осіб
похилого віку – найбільші ризики смертельних випадків (у порядку зростання
ризику) від онкологічних захворювань (ІІ), захворювань органів дихання (Х) та
хвороб системи кровообігу (ІХ).
Встановлено, що впродовж 2005-2015 рр. показники смертності населення
за основними класами хвороб перманентно змінювались. У 2015 р. намітилась
позитивна динаміка у бік зменшення ризиків смертності майже за всіма класами
хвороб. Найістотніше зниження ризиків летальності відбулось від інфекційних і
паразитарних хвороб (на 22,5%) та зовнішніх причин (на 13,7%).
Дослідженнями встановлено, що за період 2005-2015 рр. середній вік
померлих від основних класів причин смерті змінився мало, втім тенденція до
перебудови структури причин смерті все ж проглядається – «омолодження» смерті у
жодному класі хвороб не виявлено.
Встановлено, що в 2015 році смертність немовлят становила 7,2 ‰, що в 1,5
рази менше, ніж на початку 90-х років ХХ ст. Виявлено позитивні зрушення у
сфері зниження малюкової смертності, зокрема зменшення втрат у
постнеонатальному періоді (за 2007-2015 рр. знизились до 2,1‰) та зменшення
показника мертвонароджуваності за аналогічний період до 5,4‰ (в Україні –
6,2‰). Позитивні тенденції виявлено також у структурі смертності немовлят: а)
суттєво зменшилась смертність від вроджених вад розвитку (на 0,7‰), б) помірно –
177
від зовнішніх причин смертності (на 0,3‰), в) незначно – від інфекційних хвороб і
перинатальної патології (обидві по 0,1‰).
Загалом все ще високий рівень смертності дітей першого року життя в
Тернопільській області є наслідком низки суттєвих недоліків в організації
надання медичної допомоги, передусім – відсутності чіткого розмежування
завдань первинного, вторинного і третинного рівнів медико-санітарної допомоги
та недотримання черговості надання перинатальної допомоги у залежності від
ступеня ризику. Даються взнаки також недостатнє забезпечення діагностичнолікувальною медичною апаратурою та обладнанням для надання як невідкладної,
так і планової медичної допомоги, невідповідність витрат на охорону здоров’я
реальним потребам, недостатня ефективність заходів з формування здорового
способу життя.
5. Станом на 2015 р. рівень ПЗ населення у Тернопільській області
становив 66846 випадків на 100 тис. осіб і мало відрізнявся від середнього по
Україні. Зменшення рівня ПЗ населення області, яке простежується з 2010 р.,
може свідчити про початок позитивної тенденції та ймовірність подальшої сталої
низхідної траєкторії показників. У 2015 р., в порівнянні з середніми значеннями
ПЗ за десятилітній період, відбулось суттєве зниження показників захворюваності
від хвороб нервової системи (на 10%) та інфекційних і паразитарних хвороб (на
6,7%), трохи менше від хвороб сечової системи (4,9%) і хвороб органів травлення
(на 4,3%). Натомість, за цей же проміжок часу, зросли показники захворюваності
населення від хвороб ендокринної системи (на 10,7%), новоутворень і хвороб
системи кровообігу (відповідно на 5,7 і 5,5%). Диференціація показників ПЗ
населення серед адміністративних районів області пов’язана з багатьма
причинами, головними з яких є структурний чинник (різна частка осіб похилого
віку), неоднакове матеріальне становище жителів районів, а відтак неоднакова
доступність до медичних послуг, неоднаковий рівень медичного обслуговування
тощо. Відмінності показників ПЗ мешканців районів з приблизно однаковим
статево-віковим складом населення та рівнем медичного забезпечення (приміром
між Підволочиським і Борщівським районами) свідчать про вирішальний вплив
178
комплексу соціальних чинників на стан здоров’я людей. Різні значення
показників ПЗ певною мірою зумовлені також неоднаковим рівнем виявлюваності
хвороб в районах області, спричинені різними можливостями для діагностування
хвороб через брак необхідного для цього сучасного обладнання.
6. Здійснено інтегральну оцінку стану здоров’я населення двома
способами. Перший – шляхом обчислення інтегрального індексу здоров’я (ІІЗ) за
удосконаленою нами методикою і алгоритмом, другий – шляхом обчислення
індексу очікуваного довголіття (ІОД). За показником ІІЗ свого населення
Тернопільська область вигідно відрізняється від середніх його значень в Україні
(майже на 20 %). Найкращі показники ІІЗ населення зафіксовано у Козівському і
Кременецькому районах, найгірший – у Підволочиському, де за більшістю
показників, які характеризують стан здоров’я населення, він займає останні позиції
в загальнообласному ранжуванні, що зумовлено структурним чинником.
За рівнем ІОД населення Тернопільська область тривалий час займає
найвищі рейтингові позначки (1-3 місця) у загальнодержавному ранжуванні; у
2015 р. – перше місце за величиною цього індексу для всього населення (0,811
умовних одиниць) і другі місця (після м. Києва) серед жіночого і чоловічого
населення (0,848 і 0,770 відповідно).
Аналіз динаміки ІОД впродовж 1991-2015 рр. свідчить, що періоди його
спаду в Україні співпадають з періодами економічних криз, а періоди росту – з
періодами економічної стабілізації. В Тернопільській області така закономірність
простежується слабо (крива динаміки в області більш плавна, ніж в цілому по
Україні) через інертність суспільних змін, які характерні для депресивних регіонів.
Загалом, сучасний стан медико-географічної ситуації в Тернопільській
області обумовлений сумарним багатофакторним впливом при провідній ролі
соціально-економічних умов і визначається як задовільний.
7. На основі виконаних досліджень обґрунтовано низку заходів,
спрямованих на поліпшення еколого-географічної, демографічної і медикогеографічної ситуації, що склалася в Тернопільській області