Ландшафтно-рекреаційний потенціал Національного природного парку “Синевир” : Ландшафтно-рекреационный потенциал Национального природного парка "Синевир"

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Романів Андрій Степанович

УДК 911.2+911.9:504.54.062.4 (477.8)

Ландшафтно-рекреаційний потенціал
Національного природного парку Синевир”

11.00.01 фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник
Федірко Олег Миколайович
кандидат географічних наук, доцент

Львів-2007

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження ландшафтно-рекреаційного потенціалу природоохоронних територій ...............................

9

1.1. Сутнісна характеристика ландшафтно-рекреаційного потенціалу та категоріальний апарат дослідження ..............................................................

9

1.2. Основи методики визначення ландшафтно-рекреаційного потенціалу.....

28

1.3. Етапність процесу дослідження ландшафтно-рекреаційного потенціалу національного парку....................................................................

46

Висновки до розділу 1 ........................................................................................

50

РОЗДІЛ 2. Аналіз ландшафтно-рекреаційного потенціалу НПП „Синевир”.

52

2.1. Ландшафтна структура НПП „Синевир” ...............................................

52

2.1.1. Негровецько-Буштульський ландшафтний район ............................

60

2.1.2. Полонинський ландшафтний район ...................................................

63

2.1.3. Міжгірно-улоговинний ландшафтний район......................................

65

2.1.4. Міжгірський ландшафтний район ......................................................

66

2.2. Стимулюючі та лімітуючі фактори формування ландшафтно-рекреаційного потенціалу НПП „Синевир” .................................................

81

2.3. Рекреаційні вимоги до стану ландшафтів національного парку .........

98

2.4. Територіальна структура ландшафтно-рекреаційного потенціалу .....

106

Висновки до розділу 2 ........................................................................................

125

РОЗДІЛ 3. Ландшафтні основи оптимізації рекреаційного потенціалу НПП „Синевир” .............................................................................................................

129

3.1. Проблеми сучасного використання ландшафтно-рекреаційного потенціалу НПП „Синевир” ...............................................................................

129

3.2. Удосконалення функціонального зонування НПП „Синевир” ................

141

3.3. Оптимізація мережі туристичних маршрутів НПП „Синевир” ...............

151

Висновки до розділу 3 ........................................................................................

166

ВИСНОВКИ .........................................................................................................

168

ДОДАТКИ ............................................................................................................

172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................................

184

ВСТУП
Актуальність теми. Пріоритетність рекреаційного природокористування в гірських умовах Українських Карпат як стратегії перебудови економіки регіону є незаперечною. Детермінуючими факторами планування територіальної організації рекреаційної діяльності є придатні для рекреації елементи географічної та соціокультурної сфер. Найбільш раціональною формою організації рекреаційної діяльності з одночасним збереженням природних територіальних комплексів (ПТК) на сьогодні стали національні природні парки (НПП).
Національні природні парки - це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються для збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінності (Закон України „Про природно-заповідний фонд”, 1992 р.).
Для забезпечення єдності рекреаційної та природоохоронної функцій в межах національних природних парків з урахуванням природоохоронної, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів і об'єктів встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення й використання. Однак під час планування функціональної структури та розрахунків рекреаційної ємності парку об'єктами дослідження, зазвичай, є лісові виділи, квартали, а то й цілі лісництва, межі між якими проводять без урахування особливостей будови ПТК. Попри це основним цілісним об'єктом використання, догляду, комплексної охорони, покращення, відтворення і збереження повинні бути, за висловом В.Т. Гриневецького, „спряжені в геопросторі масоенергообміном, взаємодіючі і взаємозалежні поліструктурні різнорозмірні унікальні земні утворення − ландшафтні комплекси (ландшафти)”. Такі ідеї розвивали М.Д. Гродзинський, В.М. Гуцуляк, А.Г. Ісаченко, А.В. Мельник, Г.П. Міллер, В.М. Пащенко, В.М. Петлін, П.Г. Шищенко та інші ландшафтознавці.
Усі зазначені проблеми характерні для Національного природного парку „Синевир”. Попри більш як п’ятнадцятирічний досвід функціонування парку, аспекти рекреаційного використання його ландшафтів вивчені недостатньо. Тому на сучасному етапі залишається актуальною проблема наукового обґрунтування комплексного і раціонального використання, відтворення та збереження ресурсних цінностей НПП „Синевир”, зокрема його ландшафтно-рекреаційного потенціалу (ЛРП). Теоретико-методологічною основою досліджень у цій сфері повинна стати інтегрована ландшафтознавча концепція.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям досліджень у пропонованій роботі відповідає науковій тематиці кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема темі „Геоекологічний аналіз природних умов і ресурсів Західного регіону України” (№ державної реєстрації 0105U004947). Внесок автора полягає у здійсненні на ландшафтознавчих засадах аналізу стану та особливостей використання природних рекреаційних ресурсів НПП „Синевир”.
Мета дослідження − оцінити рекреаційний потенціал природно-територіальних комплексів НПП „Синевир” і розробити пропозиції щодо оптимізації рекреаційного природокористування. Для досягнення мети виконано такі завдання:
- проаналізовано і узагальнено основні підходи до вирішення питання оцінки природного потенціалу та ландшафтно-екологічних досліджень природоохоронних комплексів;
- розроблено загальну концепцію та методику дослідження ландшафтно-рекреаційного потенціалу охоронних територій в межах гірських регіонів;
- досліджено природні умови та встановлено ландшафтну структуру НПП „Синевир”, створено ландшафтну карту НПП „Синевир” на рівні складних урочищ в масштабі 1:50 000;
- оцінено рекреаційне навантаження, рекреаційну ємність і стійкість природно-територіальних комплексів національного парку та їх потенційну придатність для різних видів рекреаційного природокористування;
- проаналізовано та запропоновано упорядкування функціональної структури НПП „Синевир” з урахуванням особливостей та просторово-часових змін ПТК парку (вітровали, паводки, селі, зсуви, ерозія, туристична дигресія), які вплинули на рекреаційну чи природоохоронну цінність території;
- проведено аналіз мережі діючих туристичних маршрутів парку та внесено рекомендацій щодо їх оптимізації;
- розроблено наукові рекомендації з питань охорони навколишнього середовища та раціонального рекреаційного природокористування.
Об'єктом дослідження є природно-територіальні комплекси НПП „Синевир”. Парк створений у 1989 році у верхів’ї басейну річки Тереблі своєрідному ландшафтно-географічному та популярному рекреаційному гірському регіоні Закарпаття.
Предмет дисертаційного дослідження − ландшафтно-рекреаційний потенціал НПП „Синевир” як вираз сукупної можливості окремих елементів ландшафту забезпечувати реалізацію рекреаційної функції з урахуванням просторових, часових та нормативних обмежень і альтернатив природокористування.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи складає система наукових методів, адаптованих до об’єкту та завдань дослідження. Науковим фундаментом для написання дисертації стали теоретико-методологічні і конструктивні напрацювання ландшафтознавців (М.Д. Гродзинський, В.М. Гуцуляк, А.Г. Ісаченко, А.В. Мельник, Г.П. Міллер, В.М. Пащенко, В.М. Петлін, П.Г. Шищенко та ін.), дослідження вчених у сфері вивчення рекреаційного природокористування (О.О. Бейдик, С.А. Генсірук, О.Ю. Дмитрук, Л.І. Мухіна, М.Р. Питуляк, В.С. Преображенський, В.П. Чижова та ін.).
У роботі використано філософські методи, що грунтуються на принципах взаємозв’язку, причинності, розвитку. Теоретичною основою дослідження виступає системний підхід. Серед загальногеографічних методів на всіх етапах вивчення ЛРП застосовувалися такі методи: порівняльний, аналізу та синтезу, абстрагування, моделювання. Для безпосереднього вивчення об’єкта використано методи польових досліджень (експедиційні, маршрутні, ключових ділянок). Ландшафтну структуру парку встановлено за методикою великомасштабного ландшафтного картографування гірських територій (Г.П. Міллер, 1972 р.). Під час опрацювання тематичних карт та для візуалізації результатів дослідження застосовувся картографічний метод. Оцінка рекреаційних ресурсів парку здійснювалася на основі нормативно-індексного, статистичного, бального та експертного методів. Географічна систематизація під час визначення ЛРП здійснювалася через методичні прийоми районування, класифікації, типізації, які реалізовувалися за допомогою геоінформаційних технологій.
Наукова новизна одержаних результатів:
- набула подальшого розвитку та удосконалена методика дослідження рекреаційного потенціалу природоохоронних територій;
- поглиблено концепцію природного потенціалу ландшафту, уведено у науковий обіг поняття „ландшафтно-рекреаційний потенціал”, представлено його структурно-логічну схему;
- створено ландшафтну карту території Національного природного парку „Синевир” масштабу 1:50000 та здійснено опис ландшафтної структури парку на рівні складних урочищ;
- проведено естетичну оцінку ландшафтів НПП „Синевир” на основі методики, адаптованої до умов території;
- обґрунтовано рівень потенційної придатності території НПП „Синевир” для здійснення різних видів рекреаційного природокористування на основі ландшафтного підходу, розроблено серію оціночних карт у масштабі 1:50000;
- запропоновано напрями використання ландшафтно-рекреаційного потенціалу НПП „Синевир”.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження впроваджені у практику діяльності Національного природного парку „Синевир” у процесі складання „Літописів природи”, планування туристично-рекреаційної діяльності, формування туристичних маршрутів, організації рекреаційної інфраструктури (довідка № 125/2 від 07.08.2007 р.). Теоретичний та методичний доробок дисертації використовується автором у процесі викладання курсів „Ландшафтна екологія”, „Конструктивна географія”, „Краєзнавство і туризм”, „Туристична географія” для студентів природничо-географічного факультету та факультету менеджменту Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука (довідка № 04/201 від 14.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача полягає у розробленні і обґрунтуванні теоретичних положень, методичних підходів та прикладних рекомендацій щодо оптимального використання ландшафтно-рекреаційного потенціалу НПП „Синевир”. Отримані результати придатні для реалізації на території інших національних парків Карпатського регіону.
Усі теоретичні та практичні результати отримані автором одноосібно. Права власності на результати досліджень, оприлюднених у колективних публікаціях, схарактеризовані в списку, представленому в авторефераті.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, висновки і пропозиції оприлюднені на V Міжнародному науково-методичному семінарі з топографії та картографії „Організація науково-дослідної роботи студентів та учнів” (м. Харків, 10-15 вересня 2001 року), ХІІ Міжнародному науково-методичному семінарі „Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освіти в країнах СНД: досвід, проблеми, перспективи” (м. Харків, 8-12 вересня 2003 року), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Географічна освіта і наука в Україні” (м. Київ, 27-28 березня 2003 року), Міжнародній науковій конференції „Ландшафтознавство: традиції та тенденції” (м. Львів, 8-12 вересня 2004 року), ІІ Міжнародній науковій конференції „Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (м. Тернопіль, 27-29 травня 2004 року), Міжнародній науково-практичній конференції „Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (м. Київ, 28-29 квітня 2006 року), Науково-практичній конференції „Географія і туризм: європейський досвід” (м. Львів, 27-28 вересня 2007 року), IV Науково-практичній конференції „Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів” (м. Дніпропетровськ, 2-5 жовтня 2007 року).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них 7 одноосібних. Загальний обсяг публікацій, що належать особисто дисертанту, − 1,9 д.а. 5 праць (в тому числі 4 одноосібних) опубліковано у виданнях, внесених ВАК України до переліку фахових.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури (169 позицій). Праця містить 29 рисунків, 13 таблиць. Обсяг основного тексту 140 сторінок. Повний обсяг роботи 198 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження засвідчують особливу актуальність вивчення ландшафтно-рекреаційного потенціалу національних природних парків для розробки та впровадження заходів щодо покращення рекреаційного природокористування на їх території.
Найважливіші результати дослідження дають підстави зробити низку висновків:
1. Ландшафтно-рекреаційний потенціал як ключове поняття у дослідженні - це вираз сукупної можливості окремих елементів ландшафту забезпечувати реалізацію рекреаційної функції з урахуванням просторових, часових та нормативних обмежень і альтернатив природокористування. В основі ландшафтно-рекреаційного потенціалу лежать елементи ландшафту, які придатні для рекреаційного природокористування. Однак ландшафтно-рекреаційний потенціал не можна розглядати лише як суму рекреаційних можливостей, пов’язаних з окремими елементами ландшафту.
Ландшафтно-рекреаційний потенціал це іманентна риса кожного природно-територіального комплексу. Його вимірниками можуть виступати показники рекреаційного навантаження та ємності, що враховують певний ступінь рекреаційної дигресії ландшафту та його рекреаційну стійкість.
2. Запропонована власна методика дослідження відповідно до специфіки предмету вивчення визначає певну етапність дослідницького процесу і використання відповідних методів. У дисертації приведені основні види роботи кожного з таких етапів: планування дослідження, збір фактичного матеріалу, складання ландшафтної карти, аналітично-синтетична обробка даних, визначення основних напрямів оптимізації використання ландшафтно-рекреаційного потенціалу.
Базою для проведення аналітично-синтетичної обробки даних та розробки рекомендацій є ландшафтна карта, яка інтегрує та систематизує усю зібрану інформацію про природно-територіальні комплекси національного природного парку.
Сформовані теоретичні засади та дібраний методичний апарат вивчення ландшафтно-рекреаційного можуть бути застосовані для дослідження ландшафтно-рекреаційного потенціалу інших національних природних парків Українських Карпат .
3. НПП „Синевир” характеризується унікальністю природно-територіальних комплексів, що зумовлена особливостями його розташування в межах різних фізико-географічних областей Карпат. З урахуванням тектонічних, геолого-геоморфологічних, гідрологічних та грунтово-рослинних особливостей території парку в межах НПП „Синевир” виділяють вісім ландшафтів (Пишконянський, Стримбівський, Кам’янський, Канчівський, Краснянський, Бовцарсько-Верхський, Свічо-Тереблянський, Колочавський). На основі власних польових досліджень та у результаті використання низки тематичних карт нами створено ландшафтну карту території НПП „Синевир” на рівні складних урочищ масштабу 1 : 50 000. Виділено 99 складних урочищ.
4. Оцінка стимулюючих та лімітуючих факторів розвитку рекреаційного природокористування засвідчує однозначне переважання перших над другими. Один із найважливіших факторів естетична привабливість ландшафтів є стимулюючим фактором практично для всіх видів відпочинку. Загалом у парку переважають ПТК з високим та середнім рівнем естетичної привабливості. Антропогенна зміна корінного рослинного покриву та прояви шкідливих фізико-географічних процесів понижують естетичну привабливість території.
5. Зважаючи на наявні сприятливі природні передумови, можна констатувати про існування значного потенціалу природних рекреаційних ресурсів парку та можливість їхнього використання за умов дотримання відповідних норм рекреаційного навантаження та ємності. З урахуванням стійкості ландшафтів, стадії їх рекреаційної дигресії та наявних обмежень рекреаційна ємність території парку становить 6298 осіб у день, в тому числі 254 осіб припадає на лісорекреаційну діяльність місцевого населення.
6. Територія парку визначається певними територіальними відмінностями у розмірі ландшафтно-рекреаційного потенціалу для різних видів рекреації. Проведений аналіз на основі бонітувальних графіків та побудованих оціночних карт дає змогу виділити види рекреації, які чітко прив’язані до ареальних елементів території (агротуризм, бальнеолікування) та лінійних об’єктів (водний, автотуризм), і ті, для яких існує достатній ландшафтно-рекреаційний потенціал на суцільній території парку (пішохідний, лижний, кінний, велосипедний, гірськолижний, оздоровчий туризм). На території парку виділено 5 типів природно-територіальних комплексів, серед яких найбільш сприятливі для полірекреаційні природно-територіальні комплекси з високим рівнем ландшафтно-рекреаційного потенціалу для більш, як трьох видів рекреаційного природокористування. Такі ПТК займають значну частину території парку.
7. Характерними рисами сучасного стану рекреаційного природокористування у парку є такі: переважання однобічної спрямованості рекреаційного потоку; значне рекреаційне навантаження на природні комплекси водно-болотного угіддя „Синевир”, за дуже низького рекреаційного навантаження на інші території; потреба стимулювання розвитку окремих видів рекреаційних занять, для яких є необхідні ресурси, як от: зимових видів рекреації, бальнеологічного лікування, зеленого туризму тощо; неспроможність наявних закладів рекреації задовольнити існуючий попит; низький рівень розвитку інфраструктури на більшій частині території парку. Вирішення низки означених проблем можливе шляхом удосконалення функціональної структури території НПП та мережі туристичних маршрутів.
8. З метою оптимізації функціонального зонування НПП „Синевир” запропоновано: узгодити межі зон із границями ПТК; включити до заповідної зони урочища водозбірних лійок у верхів’ях річок Теребля, Ростока, Сухар, Квасовець в межах Свічо-Тереблянського, Стримбівського, Краснянського ландшафтів, які мають важливе водорегулююче та природоохоронне значення; створити додаткові локальні зони стаціонарної рекреації в центральній та південній частинах парку, що забезпечать деконцентрацію рекреаційного потоку. Втілення запропонованих заходів сприятиме наближенню функціонального зонування парку до світових стандартів.
9. Удосконалення туристичної мережі повинно здійснюватися у напрямках прокладання нових гірськопішохідних, велосипедних, кінних туристичних маршрутів в межах Пишконянського, Стримбівського, Бовцарсько-Верхського ландшафтів та створення пунктів рекреаційного господарства в урочищі Яворовець, на полонині Занога, в долині р. Сухар для підвищення рівня інфраструктурного забезпечення маршрутів. Це дасть змогу вирівняти значні диспропорції у рекреаційно-туристичному освоєнні парку та покращити територіальну організацію мережі туристичних маршрутів за рахунок підвищення її зв’язності та компактності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” // Відомості Верховної Ради. 2000. - № 47. - С. 405.
2. Постанова Верховної Ради України Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні” // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 48. - С. 430.
3. Аэрокосмические методы в геоэкологии / Отв. ред. В.Н. Лялько. К.: Наук. думка, 1992. 206 с.
4. Бейдик О.О. Географія: Короткий тлумачний словник. К.: Либідь, 2001. 192 с.
5. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. 395 с.
6. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. - К.: Ін-т туризму, 1998. 130 с.
7. Беляев В.Н., Худошина М.Ю. Основы логико-информационного моделирования сложных геосистем. К.: Наук. думка, 1989. 157 с.
8. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника / Мін. охорони навкол. природн. середовища та ядерної безпеки України. - К.: Інтерекоцентр, 1997. 711 с.
9. Блага М.М. Географічні відмінності та шляхи оптимізації використання рекреаційно-ресурсного потенціалу гірсько-приморських територій Криму: Автореферат дис... канд. географ. наук: 11.00.02 / Одеський державний університет імені І. І. Мечникова. Одеса, 2000. 17 с.
10. Блага М.М. Рекреаційно-ресурсний потенціал і фактори його використання // Український географічний журнал. 2000. - №2. - С. 28-30.
11. Бочаров М., Веденская М., Мироненко Н. Рекреационные системы. М.,1986. 136 с.
12. Брусак В.П. Географічні аспекти оптимізації функціонування заповідників (на прикладі природного заповідника „Розточчя” і Карпатського біосферного заповідника): Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.11 / Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. Львів, 1997. 20 с.
13. Бучко Ж.І. Естетичні якості ландшафтів у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу регіону. Автореферат дис... канд. географ. наук: 11.00.01 / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 2002. 16 с.
14. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. - М., 1982. - 190 с.
15. Видина А.А. Методические указания по полевым крупномасштабным исследованиям. М., 1962. 120 с.
16. Викторов С.В. Ландшафтный метод лесного дешифрирования аэроснимков. Новосибирск, 1976. 320 с.
17. Волков А.Д. Громцев А.Н. Рекреационная оценка и районирование лесных территорий на ландшафтной основе // Лесоведение. - 1993. - № 1. - С.10-16.
18. Вторжение в природную среду. Оценка воздействия. Основные положения и методы / Под ред. А.Ю. Ретеюма. - М.: Прогресс, 1983. - 192 с.
19. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. - К.,1987. - 245 с.
20. Географические проблемы совершенствования организации туризма и отдыха. Сб. ст. / Отв. ред. Ю.С. Путрик, В.В. Свешников. М.: МФГО, 1985. 171 с.
21. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: ... О.М. Маринич (відповід ред.) та ін. К.: УРЕ ім. М.П. Бажана, 1999.
22. Геологическая карта Украинских Карпат и прилегающих прогибов. Масштаб 1: 200000 / Глав ред. В.А. Шакин, В.С. Буров, О.С. Вялов, В.В. Глушко, С.С. Круглов. М., 1976.
23. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навч. посібник для лісогосп. спец. вузів. Львів: Піраміда, 1996. 208 с.
24. Гетьман В. Рекреаційне навантаження на ландшафти заповідних територій // Краєзнавство. Географія.Туризм. - №41 (334). листопад 2003. С. 7-21.
25. Гидбут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство: региональный аспект. - М.: Наука, 1991. 91 с.
26. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. К.: Наук. думка, 1995. 86 с.
27. Градостроительство на склонах / Под ред. Крогиуса В.Р. М.: Стройиздат, 1988. 327 с.
28. Гриневицький В.Т. Ландшафтознавчий підхід в охороні природи та природоохоронне ландшафтознавство // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2 С. 14.
29. Гринів Л.С. Методологія і методика визначення нормативної оцінки природних курортних ресурсів та платежів за їх використання. - Львів, 1992. 42 с.
30. Гришанков Г.Е. Введение в физическую географию: предмет и метод: Учеб. пособие. К.: И-во „Знання”, КОО, 2001. 249 с.
31. Грищенко Ю.М. Основи заповідної справи: Навч. посібник. Рівне: РДТУ, 2000. 239 с.
32. Гродзинский М.Д. Устойчивость геосистем и теоретический подход к анализу и методы колличественной оценки. // Изв. АН СССР. Сер. географическая. - 1987. - №6. С. 22.
33. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.: Либідь, 1993. 224 с.
34. Гродзинський М.Д. Теорія та методика аналізу стійкості геосистем до антропогенних навантажень: Автореферат дис докт. геогр. наук: 11.00.01 / НАН Укр, Інст. геогр. К., 1994. 48 с.
35. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект: Навч. посібник. Чернівці: Рута, 2002. 272 с.
36. Данильчук В.Ф. Методология оценки рекреационных територий. Донецк, 2003. 150 с.
37. Девлиш М. Правова модель функціонального зонування національних парків України і Польщі // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Вип. 46, Т. 2. С. 90-99.
38. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу. К.: Альтерпрес, 2004. 192 с.
39. Дроздов А. В. Туристские ресурсы и туристский продукт национальных парков России // www.ecoline.ru/mc.
40. Експертний висновок щодо причин, які призвели до широкомасштабного прояву і важких наслідків катастрофічного паводку в Закарпатській обл.. / http: //greenfield.fortunecity.com/hunters/228/zakarpat/vusnov.html.
41. Жук П.В., Кравців В.С. Рекреаційний потенціал Українських Карпат і перспективи його використання // Українські Карпати: проблеми і перспективи. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів, 1993. - С. 58.
42. Загульська О.Б. Ландшафтна інтерпретація аерокосмічної інформації (на прикладі областей України). К., 1996. 24 с.
43. Закарпатье. Туристская карта, масштаб 1 : 300 000. - М., 1984.
44. Заповідники і національні природні парки України. К.: Вища школа, 1999. 232 с.
45. Заповідні екосистеми Карпат / Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Львів: Світ, 1991. 248 с.
46. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. Львів: Світ, 1994. 472 с.
47. Заставний Ф.Д. Фізична географія України: Підручник для учнів старших класів середніх шкіл та студентів / За ред. проф. Я.С. Кравчука. Львів: Львівський обласний науково-методичний інститут освіти, 1996. 232 с.
48. Зінько Ю., Організаційно-господарські аспекти розвитку сільського туризму в Карпатському регіоні // Аграрний екологічний туризм в країнах Центральної та Східної Європи: Матеріали І Міжнар. Наук.-практ. Семінару. м. Стрий, 2004 р. Стрий, 2004. С. 38-43.
49. Знакування туристичних шляхів // Клімашевський А., Гулянич Р., РожкоІ., Яремчишин А. та ін. Львів, 2003. 21 с.
50. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма. М.: Финансы и статистика, 2003. 368 с.
51. Иванова С.Д. и др. Вопросы охраны природы Карпат. - Ужгород: Карпаты, 1969.- 250 с.
52. Игнатенко Н.Т., Руденко В.П. Производственно-ресурсный потенциал территории. - Киев, 1986.- С. 7.
53. Исаченко А.Г. К методике прикладных ландшафтных исследований. // Изв. НГО. - 1972. - №6. - С. 87. - С. 71-79.
54. Эрингис К.Н. Экология и эстетика ландшафта. Вильнюс: Минтис, 1975. 251 с.
55. Казанская Н.С. Изучение рекреационной дегрессии естественных комплексов // Известия АН СССР.- Сер. геогр. - 1972.- №6. - С. 76-103.
56. Карпатский рекреационный комплекс. / Под. ред. Долишнего М.Н., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. К.: Наук. думка, 1984. 148 с.
57. Карта Земельні ресурси Міжгірського району”, масштаб 1:25000 // Комплексная экспедиция украинского лесоустроительного предприятия всесоюзного аэрофотолесоустроительного объединения „Леспроект”. - К., 1976.
58. Карта „Лісові ресурси НПП „Синевир”, масштаб 1 : 25000 // Комплексная экспедиция украинского лесоустроительного предприятия всесоюзного аэрофотолесоустроительного объединения „Леспроект”. - К., 1986.
59. Карта „Функціональне зонування НПП „Синевир” , масштаб 1 : 25000 // Комплексная экспедиция украинского лесоустроительного предприятия всесоюзного аэрофотолесоустроительного объединения „Леспроект”. - К., 1986.
60. Колотова Е.В. Рекреационное ресурсоведение: Учеб пособие. - М., 1998. - 225 с.
61. Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных рекреационных комплексов. - М.,1978. - 238 с.
62. Кравців В.С., Жук П.В. Концептуальні основи і перспективи розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. - № 12.- 1993. С. 21-31.
63. Кукурудза М.М. Менеджмент національних парків: Навчальний посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. 127 с.
64. Кукурудза С.І., Гумницька Н.О., Нижник М.С. Моніторинг природних комплексів. Львів: Ред.-вид. відд. Львів. ун-ту, 1995. 142 с.
65. Курортні ресурси України / За ред М.В. Лободи. - К.,1999. - 344с.
66. Ландшафти і сучасність: Збірник наукових праць. Київ-Вінниця, 2000. 288 с.
67. Ландшафтно-экологические исследования и практика: Сб. ст. / Отв. ред. В.М. Чупахин. М.: МФГО, 1991. 108 с.
68. Ландшафтные основы эколого-географического районирования: Сб. ст. / Отв. ред. Н.Л. Рымбу. Кишинев: Штиинца, 1990. 93 с.
69. Ландшафты. Нагрузки. Нормы: Материалы школы в Паланге и рабочего совещания по заданию ІІІ.2.4 в Иркутске, сентябрь 1989. / Ред. Т.Д. Александрова, И.Ю. Долгушин. М., 1990. 156 с.
70. Лемешев М.Я. Щербина О.А. Оптимизация рекреационной деятельности. - М., 1986. - 140 с.
71. Літопис природи. Щорічник. - ПДНП „Синевир”, 1991-2006 рр.
72. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). 2-е вид., перероб. та доп. К.: „Альтерпрес”, 2003. 436 с.
73. Маринич А.М. и др. Ландшафты и физико-географическое районирование. К.: Наук. думка, 1985. 221 с.
74. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003. 479 с.
75. Марчишин С.М. Екологічний словник-довідник: Основні терміни і поняття. К.: Рідна мова, 1998. 221 с.
76. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. - К.: Либра, 1996. - 328 с.
77. Матвіїв В.П. Ландшафтні основи оптимізації природокористування у Скибових Горганах: Автореферат дис... к.геогр.н. 11.00.11 ./ ЛДУ ім. Івана Франка. Львів, 1999. 19 с.
78. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. Львів, 1997. 265 с.
79. Мельник А.В. Еколого-ландшафтознавчий аналіз Українських Карпат. Автореферат дис... доктора географ. наук: 11.00.01/ Інститут географії. Київ, 2000. 34 с.
80. Мельник А.В. Основи регіонального еколого-ландшафтознавчого аналізу Львів: Літопис, 1997. 229 с.
81. Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. Львів, 1999. 288 с.
82. Мельник А.В., Міллер Г.П. Ландшафтний моніторінг. - К., 1993. 152 с.
83. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. - М.: МГУ, 1981.- 208 с.
84. Мирошниченко А.А. Агрорекреационные зоны в Украине. - Днепропетровск, 1998. - 170 с.
85. Міллер Г.П. До методики оцінки природних територіальних комплексів.// Вісник ЛДУ. - Львів, 1975. - Вип. 9.- С. 14-21.
86. Міллер Г.П. Польове ландшафтне знімання гірських територій: Навчальний посібник для студентів спеціальності „Ландшафтознавство”. Вид. друге. Київ: ІЗМН, 1996. 168 с.
87. Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навч. посібн. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. 172 с.
88. Муратов М.В., Маслакова И.Ш. Схема стратиграфии меловых отложений Восточных Карпат // БМОИП, отд. Геологии. - Т. 26.
89. Муратов М.В., Маслакова И.Ш. Схема стратиграфии палеогеновых отложений Восточных Карпат // БМОИП, отд. геологии. - Т. 2.
90. Мухина Л.Н. К методике ландшафтных исследований. - М.: Наука, 1969. 180 с.
91. Мухина Л.Н. Принципы и методы технологической оценки природных комплексов. М.: Наука, 1973. - С. 72-77.
92. Наслідки та збитки природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Закарпатської області від повені 1998 року /http: //greenfield.fortunecity.com/hunters/228/zakarpat/images/sinevir.gif
93. Научные подходы к определению норм нагрузок на ландшафты // Материалы ХIV научно-координационного совещания по теме СЭВТ2. (Октябрь, 1987, Ялта). М., 1988. 282 с.
94. Научные подходы к определению норм нагрузок на ландшафты: Материалы XIV науч.-координац. совещ. и симпоз. по теме СЭВ ІІІ.2, октябрь 1987 г., Ялта / отв. ред Т.Д. Александрова. М., 1988. 282 с.
95. НПП „Синевир” /http://carpathians.org.ua/Synevyr/
96. Нефедова В.Б., Смирнова Е.Д. Рекреационное использование территории и охрана лесов. - М.: Лесная промышленность, 1980. - 184 с.
97. Никитин К.Е., Швиденко А.З. Методы и техника обработки лесоводственной информации. - М.,1978. - 270 с.
98. Охрана ландшафтов. Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982. 132 с.
99. Панченко Т.Ф. Курортно-рекреаційна система України: сучасний стан та перспективи розвитку // Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип. 2. К.: Кармаліта, 1999. С. 25-32.
100. Подгорецкий П.Д., Багрова Л.А. Опыт выявления рекреационной емкости геосистем (на примере туристских стоянок в горном Крыму) // Физическая география и геоморфология. - К., 1980.- Вып.23. - С.41-48.
101. Природа Закарпатської області / За ред. К.І. Геренчука. - Львів: Вища школа, 1981. 156 с.
102. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование / А.М. Маринич, В.М. Пащенко, П.Г. Шищенко. К.: Наук. думка, 1985. 221 с.
103. Природа Українських Карпат / За ред. д-ра геогр. наук, проф. К.І. Геренчука. Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1968. 265 с.
104. Природные аспекты рекреационного использования леса. - М.,1987. - 167 с.
105. Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю створення національного парку „Синевир” (24-27 червня 1999 року, Синевир, Україна). Синевир, 1999. 255 с.
106. Проблемы комплексного развития территории / Под ред. И.А. Горленко. - К.: Наукова думка, 1994.- 293 с.
107. Проект организации и развития лесного хозяйства Государственного природного национального парка „Синевир” Закарпатской обл. - В 3 т. - Ирпень: Мин-во лесной промышленности УССР, 1989.
108. Пронин М.И., Пучкова Е.Л. Методические подходы к классификации рекреационных воздействий и определению допустимых нагрузок на лес // Основы стандартизации в области охраны ландшафтов. - М.,1982. - С. 84-97.
109. Районная планировка: Справочник проектировщика / Под ред. Владимирова В.В, - М.: Стройиздат, 1986. - 325 с.
110. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. 637 с.
111. Реймерс Н.Ф., Яблоков А.В. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной живой природы. М: Наука, 1982. 145 с.
112. Рекреационная география / Отв. ред В.С. Преображенский, Б.Н. Лиханов. - М.,1976. -112 с.
113. Рекреационное использование водохранилищ: Проблемы и решения / А.Б. Авакян, В.К. Бойченко и др. М.: Наука, 1990. 151 с.
114. Рекреационное использование лесов. / Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. К.: Урожай, 1987. &nda