ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ДАНИХ В ЗЕМЕЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ : Ландшафтно-ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ИНТЕГРАЦИИ ДАННЫХ В ЗЕМЕЛЬНЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ДАНИХ В ЗЕМЕЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ
  • Альтернативное название:
  • Ландшафтно-ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ИНТЕГРАЦИИ ДАННЫХ В ЗЕМЕЛЬНЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ
  • Кол-во страниц:
  • 215
  • ВУЗ:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка



    На правах рукопису



    Мкртчян Олександр Сергійович


    УДК 910.26:911.52:911.53



    ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ДАНИХ В ЗЕМЕЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ


    11.00.01 Фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    географічних наук







    Науковий керівник
    Круглов Іван Станіславович
    кандидат географічних наук, доцент





    Львів - 2006











    ЗМІСТ

    ВСТУП 4
    1. МІСЦЕ ТА РОЛЬ ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДАНИХ У
    СТРУКТУРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ (ЗІС) 9
    1.1. Земельна інформаційна система як інструмент
    управління землею 9
    1.2. Структура бази даних ЗІС 13
    1.3. Сучасні підходи до оцінювання якості земель та головні
    вимоги до змісту та структури природно-географічних даних у ЗІС 16
    Висновки до розділу 1 22
    2. НАЯВНІ ПЕРВИННІ ДАНІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВЛЕННЯ
    ДАНИХ У ГІС 23
    2.1. Типи первинних даних 23
    2.2. Основні джерела первинних просторових даних 25
    2.3. Особливості представлення даних у ГІС та вимоги ЗІС
    до апаратного та програмного забезпечення 29
    Висновки до розділу 2 34
    3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ІНТЕГРАЦІЯ ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДАНИХ У ЗІС 35
    3.1. Значення ландшафтної екології для організації
    природно-географічних даних та оцінювання земель 35
    3.2. Типи геосистем та ландшафтні територіальні структури (ЛТС) 46
    3.3. Структура бази природно-географічних даних ЗІС 53
    Висновки до розділу 3 57
    4. ЧИННИКИ ЛАНДШАФТНОЇ СТРУКТУРИ ДОСЛІДНИХ ДІЛЯНОК 59
    4.1. Загальні положення 59
    4.2. Коротка порівняльна характеристика дослідних ділянок 61
    4.2.1. Тектоніка, геологічна структура та рельєф 61
    4.2.2. Клімат та гідрологічна характеристика 65
    4.2.3. Ґрунтовий покрив 67
    4.2.4. Рослинний покрив та характер землекористування 69

    5. СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА МЕТОДИКА ПОБУДОВИ БЛОКУ БАЗОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 71
    5.1. Модель генетико-морфологічної ЛТС 71
    5.1.1. Зміст та значення моделі 71
    5.1.2. Методика побудови моделі 79
    5.2. Модель наземно-покривної ЛТС 103
    5.2.1. Зміст та значення моделі 103
    5.2.2. Методика побудови моделі 106
    5.3. Модель басейново-тальвегової ЛТС 114
    5.3.1. Зміст та значення моделі 114
    5.3.2. Методика побудови моделі 116
    5.4. Цифрова модель рельєфу та похідні растрові шари 122
    5.4.1. Зміст та значення моделі 122
    5.4.2. Методика побудови моделі 125
    Висновки до розділу 5 131
    6. МОДЕЛЮВАННЯ ТА ГЕНЕРАЦІЯ ПОХІДНИХ ДАНИХ 133
    6.1. Використання моделей просторового зв’язку для інтеграції
    додаткових даних та генерації корисної інформації 133
    6.2. Інтеграція та уточнення ґрунтових даних на основі ландшафтно-
    екологічного підходу та ГІС-моделювання 137
    6.3. Моделювання поширення схилової ерозії 151
    6.4. Оціночне моделювання придатності земель для вирощування
    картоплі 162
    Висновки до розділу 6 182
    ВИСНОВКИ 184
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188
    Додаток А. Короткий термінологічний словник 206
    Додаток Б. Програми для інтеграції даних з метою обчислення
    поширення та інтенсивності схилової ерозії 211











    ВСТУП

    Актуальність теми. Земельні ресурси є національним багатством України, від ефективного і раціонального використання якого залежить добробут її громадян, стан довкілля та стійкий суспільний розвиток. Ефективне управління земельними ресурсами потребує надійної та ефективної інформаційної бази, яка у сучасних умовах реалізується у формі комп’ютеризованої інформаційної системи земельної інформаційної системи (ЗІС), яка є різновидом географічних інформаційних систем (ГІС) [187, 205]. Важливою складовою бази даних ЗІС є дані про геопросторовий розподіл характеристик природних умов природно-географічні дані, які дозволяють врахувати природні умови та ресурси при прийнятті рішень з управління землею [56, 187].
    В Україні досить добре усвідомлюється потреба у створенні таких інформаційних систем, проте, майже вся увага приділяється реєстрації інформації про юридичні атрибути землі, у той час як питання методів збору, способів організації та форми представлення природно-географічних даних у ЗІС, попри їхню важливість, фактично не досліджені [67, 68]. Зокрема, різноманітність джерел природно-географічних даних та їхніх властивостей зумовлює актуальність проблеми розробки методик інтеграції цих даних у ЗІС. Методики інтеграції природно-географічних даних повинні базуватись на надійній теоретико-методологічній основі, яка забезпечуватиме відповідність принципів та методів інтеграції даних особливостям структури та організації природних систем. У якості такої основи доцільно використати теоретичні положення ландшафтознавства та ландшафтної екології комплексної науки про геопросторові аспекти взаємодій між компонентами ландшафту [30, 43, 57, 74, 76, 79, 80, 130, 149, 157, 171, 172, 183, 185, 192]. В ландшафтознавстві існує цінний досвід досліджень з питань якісного оцінювання земель та раціональної організації земельного кадастру [2, 23, 56, 110, 118]. Нині існує потреба у розвитку та розширенні існуючих здобутків з урахуванням можливостей сучасних ГІС-технологій.
    Зв’язок роботи з науковими темами, програмами. Дослідження пов’язане з держбюджетними темами географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Вс-77Б „Географічні проблеми Західного регіону України” та Вс220Б Географічні проблеми розвитку депресивних регіонів України” (керівник тем професор Федір Заставний). Дослідження становить інтерес з точки зору реалізації Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру (№ 1355 від 2 грудня 1997 року).
    Об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження. Об’єктом дослідження є природні та природно-антропогенні геосистеми найнижчих просторових рівнів. Предметом дослідження є відображення властивостей геосистем у базі даних ЗІС. Метою роботи є розробка засад інтеграції різнорідних даних про земельні ресурси у багатофункціональні ЗІС на основі ландшафтно-екологічного підходу. Для досягнення такої мети слід вирішити ряд завдань:
    1) проаналізувати функції ЗІС та на підставі аналізу сформулювати основні вимоги до змісту та структури природно-географічних даних;
    2) розробити концепцію структури бази природно-географічних даних ЗІС;
    3) на прикладі двох дослідних ділянок, розташованих на рівнинній території та у горах, розробити засади створення моделей окремих ландшафтних територіальних структур (ЛТС) як елементів бази природно-географічних даних ЗІС;
    4) уточнити великомасштабні ґрунтові дані на дослідні ділянки, використовуючи ландшафтно-екологічний підхід та ГІС-моделювання;
    5) виконати оціночне геопросторове моделювання придатності земель дослідних ділянок для вирощування картоплі у ГІС-середовищі з використанням моделей ЛТС, цифрових моделей рельєфу (ЦМР) та інших супутніх даних;
    Використані методи дослідження включали аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних дослідників; власні польові спостереження та аналіз регіональної літератури; ландшафтно-екологічне картування та метод ландшафтної індикації; генетичний та системний підходи; геоінформаційне моделювання та аналіз, зокрема оверлейний аналіз, методи картографічної алгебри, фокальні та глобальні оператори; методи математичної статистики та теорії ймовірностей, зокрема мультирегресійний аналіз, метод Монте Карло, методичний апарат теорії Бейєса та теорії нечітких множин; графічну та картографічну візуалізацію інформації.
    Використані матеріали. При роботі над дисертацією використані публікації та фондові матеріали. Зокрема, при створенні цифрових баз даних для тестових ділянок використано фондові топографічні, геологічні та ґрунтові карти, результати лабораторних аналізів фізико-хімічних властивостей ґрунтів та дані Міжнародного проекту "Трансформаційні процеси в регіоні р. Дністер", а також відповідні публікації.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    1) Формулювання вимог до змісту та структури природно-географічних даних у ЗІС на основі визначення їхньої функції, яка полягає в інформаційній підтримці оцінювання землі. Зокрема, дані у ЗІС повинні мати високу просторову детальність та великий територіальний обсяг, відображати властивості різних геокомпонентів, задовольняти різноманітні, часто непередбачувані практичні потреби. При цьому створення та підтримка бази природно-географічної інформації у ЗІС повинні бути економічно доцільними.
    2) Розробка концепції структури бази природно-географічних даних ЗІС у складі двох головних блоків базової та похідної інформації; формулювання принципів класифікації ЛТС за типами системоформуючих відношень, визначення набору ЛТС, які разом найбільш адекватно відображають геопросторову диференціацію ландшафтних характеристик та моделі яких мають бути залученими до блоку базової інформації.
    3) Розробка засад створення моделей окремих ЛТС, їхньої класифікації та картування на підставі ГІС-технології; визначення та обґрунтування оптимальних параметрів моделей генетико-морфологічної ЛТС, наземно-покривної та басейново-тальвегової ЛТС; розробка структури атрибутів відповідних ГІС-шарів. Створення детальних баз даних відповідних ЛТС для двох дослідних ділянок (точність відповідає масштабу 1:5000 та 1:10 000).
    4) Розробка та застосування методики інтеграції до бази даних ЗІС даних з менш точних ґрунтових карт. Методика базується на використанні ландшафтно-екологічного підходу у поєднанні з теоріями нечітких множин та теорією Бейєса. Розроблена методика дозволяє підвищити просторову точність таких даних та більш адекватно відобразити розподіл відповідних природних характеристик.
    5) Здійснення оціночного моделювання придатності земель дослідних ділянок для вирощування картоплі у середовищі ГІС з використанням бази даних ЗІС та допоміжної непросторової інформації.
    У процесі створення експериментальних баз даних на дослідні ділянки запропоновано ряд технічних вирішень: зокрема, розроблено методику адекватного представлення в базі даних ГІС структури наземного покриву та ієрархії "вкладених" басейнів різних порядків за допомогою наявної в ARC/INFO7.2 топологічної векторної моделі регіонів; створено окремі програмні продукти (макропрограми мовою AML) для автоматичного обрахунку величин ерозійних втрат ґрунту згідно емпіричних моделей ерозії (див. додаток Б).
    Практичне значення одержаних результатів. Розроблені зразки природничого блоку ЗІС для дослідних ділянок можуть бути використані як прототипи для створення ЗІС територій сіл та селищ міського типу. Розроблена методика інтеграції та уточнення ґрунтових даних може використовуватись у ґрунтових зніманнях, для уточнення існуючих карт. Розроблений підхід до оціночного геопросторового моделювання придатності земель дослідних ділянок для вирощування картоплі може використовуватись при оцінці придатності земель інших ділянок для різних типів землекористування. Тому результати дослідження можуть становити інтерес для Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах при створенні кадастрово-реєстраційних систем державного, регіонального та базового рівнів; Інституту землеустрою та його філіалів при складанні проектів землеустрою; будь-яких інших установ та організацій, які займаються питаннями збору та поширення інформації про природні умови, забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів, їхнього оцінювання тощо. Розроблені засади створення ГІС-моделей окремих ЛТС та інтеграції до ГІС галузевих даних можуть сприяти більш ефективній організації регіональних ландшафтно-екологічних досліджень.
    Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні та методичні розробки, викладені у даній роботі, отримані особисто автором, про що свідчать одноосібні публікації, в яких висвітлено ключові питання [82-92, 166]. Автором зібрано та оцифровано первинні дані, опрацьовано літературні джерела, виконані обробка та аналіз даних у ГІС (зокрема, оверлейний та геостатистичний аналіз). Розроблено зразки природничого блоку ЗІС для дослідних ділянок. Розроблено методики інтеграції у ЗІС даних з менш точних ґрунтових карт та оціночного картування придатності земель для вирощування картоплі.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались та обговорювались на Міжнародній конференції Природні ліси в помірній зоні Європи цінності та використання” (Мукачево, 2003); Всеукраїнській науковій конференції "Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія" (Київ, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції "Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика" (Тернопіль, 2004); П’ятій науково-теоретичній конференції з постнекласичних методологій у географії "Феномен ландшафту: частини-ціле-все" (Київ, 2003); Міжнародній науковій конференції "Ландшафтознавство: традиції та тенденції" (Львів, 2004); XI Ландшафтній конференції (Москва, 2006); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського національного університету імені Івана Франка (2000-2005 р.р.)
    Публікації. За результатами досліджень за темою дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них 11 у виданнях, які належать до переліку фахових видань ВАК України з географічних наук.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В дисертаційній роботі розроблено та викладено методологічні принципи та засади інтеграції даних у ЗІС на ландшафтно-екологічних основах, розроблено і застосовано на конкретних прикладах ряд методик та методичних підходів до інтеграції даних, створено модельні бази даних для дослідних ділянок, спеціальні програмні продукти. В роботі наведене визначення ЗІС як системи для одержання, обробки, зберігання та поширення інформації про землю, функція якої полягає у підтримці прийняття рішень у сферах землекористування та управління земельними ресурсами. Розроблено концепцію структури бази даних ЗІС у складі трьох блоків: блоку топографо-геодезичної основи, кадастрового блоку, до складу якого входитимуть юридичний кадастр та кадастр землекористувань, та оціночного блоку, який включатиме базу природно-географічних та базу соціо-економічних даних. Виходячи з визначення головної функції природно-географічних даних як інформаційного забезпечення оцінки землі та сучасних підходів до цієї оцінки, сформульовано перелік вимог до змісту та структури природно-географічних даних у ЗІС. Ці вимоги включають суцільність покриття, високу просторову детальність, гнучкість та інформативну ефективність (відбір даних за ознакою соціоекономічної доцільності їх представлення, можливості інтеграції додаткових практично важливих даних).
    Проаналізовано властивості найбільш важливих серед наявних в Україні джерел первинних просторових даних. Виявлено, що джерелами найбільш детальних геопросторових даних можуть бути топографічні карти і плани та сучасні космознімки, тоді як важливу інформацію про властивості окремих геокомпонентів містять великомасштабні тематичні карти. База даних ЗІС в сучасних умовах реалізується як цифрова база даних географічної інформаційної системи (ГІС). Сформульовано ряд вимог до програмного та апаратного забезпечення, яке використовуватиметься як технічний засіб (інструмент) її реалізації.
    В якості теоретичної бази інтеграції та організації природно-географічних даних в ЗІС доцільно використовувати положення ландшафтної екології наукової галузі, яка досліджує міжкомпонентні зв’язки в ландшафтах, їхню структурованість, зв’язки між ландшафтною гетерогенністю та екологічними процесами у ландшафтах. Розглядаючи значення ландшафтної екології для оцінювання та картування природних характеристик, виділено три рівні узагальнення (конкретизації) останніх від характеристик, які мають безпосереднє екологічне значення, до абстрактних природних цілісностей (холонів), які є найпоширенішими об’єктами тематичного картування.
    В роботі використане уявлення про геосистеми як системи геопросторових відношень між геокомпонентами та ЛТС як сукупність природних геосистем певного типу в межах деякої території. Визначений мінімальний набір ЛТС, які доцільно виділяти при комплексному дослідженні природних умов для територій з помірним гумідним кліматом та суттєвою антропогенною перетвореністю, та який включає генетико-морфологічну, наземно-покривну та басейново-тальвегову ЛТС.
    Аналіз існуючих підходів до організації природно-географічних даних дозволив сформулювати концепцію оптимальної структури бази природно-географічних даних ЗІС у складі двох блоків блоку базової інформації, дані для якого збираються у ході створення ЗІС, та блоку похідної інформації, яка одержується в процесі функціонування ЗІС та задовольняє конкретні потреби практики. Структуру першого блоку складатимуть моделі вищевказаних ЛТС, доповнені детальною ЦМР.
    Модель генетико-морфологічної ЛТС базується на концептуальній моделі класичного ландшафтознавства, а методика її створення спирається на існуючі методики великомасштабного ландшафтного та геоморфологічного картування. Керівним принципом при виділенні одиниць цієї ЛТС доцільно вважати принцип екологічної однорідності Проаналізовано "традиційні" категорії ландшафтної диференціації на предмет відповідності цьому принципу. Визначено поняття морфотопів як територіальних одиниць, виділених згідно даного принципу за ознаками морфології земної поверхні. На прикладі експериментальних баз даних для дослідних ділянок розроблено та проілюстровано методику картування морфотопів, яка враховує специфіку конкретних територій. Основними критеріями виділення та класифікації морфотопів є морфологія, місцеположення, генезис та характер сучасних морфодинамічних процесів.
    Модель наземно-покривної ЛТС може створюватись із використанням двох відмінних підходів: картування апріорно визначених типів наземного покриву, та картування характерних просторових поєднань (мозаїк) його елементів. Модель басейново-тальвегової ЛТС включає два топологічно пов’язані шари басейнів (їхніх меж) та тальвегів (каналів стоку). Ці шари необхідні, зокрема, при моделюванні гідрологічних процесів та для визначення впливу природних умов водозборів на характеристики стоку. Розроблене технічне вирішення, яке полягає у використанні для адекватного відображення ієрархічної системи басейнів та системи атрибутів типів наземного покриву топологічної векторної моделі регіонів ARC/INFO.
    На прикладі експериментальних баз даних показано можливості геопросторового моделювання та інтеграції даних з використанням інструментів ГІС-аналізу. Так, розроблено методику інтеграції інформації тематичних карт меншого масштабу (детальності) в більш детальну базу природно-географічних, із використанням апарату теорії нечітких множин та теорії Бейєса. Дана методика дозволяє суттєво підвищити просторову точність картування розподілу якісних категорій, порівняно з базовою тематичною картою, більш адекватно відобразити континуальний характер розподілу багатьох природних характеристик, кількісно визначити ступінь надійності інформації, оптимізувати стратегію польових спостережень та відбору проб. В роботі розроблена методика застосована для інтеграції в базу даних ЗІС ґрунтових даних меншої просторової детальності.
    Проаналізовано можливості застосування емпіричних моделей для визначення поширення та інтенсивності процесів схилової ерозії. Сучасні кількісні моделі відбивають сукупну дію різних чинників ерозії, пов’язаних з різними геокомпонентами та формами причинності. Зокрема, ерозійний потенціал рельєфу визначається за показниками ухилів поверхні та дренажної площі, які, в свою чергу, обраховуються за ЦМР за допомогою відповідних інструментів ГІС-аналізу. Зазначені моделі дозволяють не лише обрахувати реальну інтенсивність ерозії, але й "програти" різні сценарії змін протікання ерозійних процесів внаслідок можливих змін у структурі землекористування та застосування протиерозійних заходів.
    Для оціночного моделювання придатності земель дослідних ділянок для вирощування картоплі, на основі сучасних підходів було розроблено відповідну методику, яка базується на ландшафтно-екологічному підході та ГІС-аналізі. Гнучкість цієї методики полягає в можливості використання різних видів первинних даних, що було проілюстровано на прикладах оцінювання придатності для двох дослідних ділянок. Інтеграція даних проводиться у два етапи: при картуванні окремих якостей земель, які визначають їхню придатність, та при співставленні цих якостей згідно принципу максимально лімітуючого фактору для визначення інтегральної міри придатності земель за усіма факторами. В результаті застосування даної методики було отримано карти придатності земель обох ділянок на рівні підкласів придатності, які відображають ступінь придатності земель для вирощування картоплі та лімітуючий чинник, який найбільше обмежує їхню придатність в тому чи іншому місці.
    Результати представленого дослідження становлять значний науковий та практичний інтерес. В теоретичному плані вони є внеском у розвиток теоретико-методологічних основ ландшафтної екології, завдяки конкретизації її предмету та прикладної функції, уточненню концепції ландшафтної поліструктурності, формулюванню принципів виділення одиниць окремих ЛТС. Прикладне значення мають обґрунтовані концепції структури загальної бази даних ЗІС, бази природно-географічних даних та окремих шарів останньої; розроблені методики інтеграції та уточнення інформації тематичних карт, інтеграції даних у кількісні моделі схилової ерозії, якісно-кількісної оцінки та картування придатності землі для вирощування картоплі.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адаменко О. М., Рудько Г. І., Ковальчук І. П. Екологічна геоморфологія. Підручник. Івано-Франківськ: Факел, 2000. 411 с.
    2. Арманд Д. Л. Качественная оценка земель и кадастр земельных ресурсов // Вопросы географии. 1958. вып. 43. C. 59-85.
    3. Арманд Д. Л. Наука о ландшафте. М.: Мысль, 1975. 287 c.
    4. Баранов Ю.Б., Берлянт А.М., Капралов Е. Г., Кошкарев А. В.,Серапинас Б.Б., Филиппов Ю.А. Геоинформатика. Толковый словарь основных терминов. М.: ГИС-обозрение, 1999. 204 с.
    5. Барри Р. Г. Погода и климат в горах / Пер. с англ. под ред. А. X. Хргиана. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. 311 с.
    6. Башенина Н., Гемерт Н., Жоли Ф., Климашевский М., Шольц Э. Унифицированная легенда для детальных геоморфологических карт // Геоморфологическое картографирование в съемочных масштабах. М.: Изд-во МГУ, 1975. С. 18-68.
    7. Берг Л. С. Ландшафтно-географические зоны СССР. Л., 1931. 337c.
    8. Блэк К. Растение и почва. М.: Колос, 1973. 503 с.
    9. Божук Т. Ландшафтний кадастр Українського Мармарошу: Автореф. дис... к-та техн. наук: 05.24.04 / Нац. ун-т "Львівська політехніка". Львів, 2004. 20 с.
    10.Божук Т. Ландшафтно-екологічна інформаційна система Українського Мармарошу: синтетичні картографічні шари бази даних // Мат. 2-ої Міжнар. наук.-практ. конф. "Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика сучасні технології і перспективи розвитку". Львів-Краків. 2000. C. 113-118.
    11.Бунге В. Теоретическая география: Пер. с англ.. М.: Прогресс, 1967. 279 c.
    12.Бучинський І. О., Волеваха М. М., Коржов В. О. Клімат Українських Карпат. К.: Наукова думка, 1971. 172 с.
    13.Варламов А.А., Гальченко С.А. Земельный кадастр: В 6 томах. Том 6: Географические и земельные информационные системы. М.: Колос, 2005. 399 с.
    14.Василевич В. И. Статистические методы в геоботанике. Ленинград, 1969. 232 c.
    15.Видина А. А. Методические указания по полевым крупномасштабным ландшафтным исследованиям. М.: Изд-во МГУ, 1962. 120 c.
    16.Вялов О. С. и др. Краткий геологический путеводитель по Львову. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1954. 46 c.
    17.Вялов О. С., Гавура С. П., Даныш В. В. и др. Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка, 1988. 204 c
    18.Гаврилюк Ф. Я. Бонитировка почв. 3-е изд.. Ростов: зд-во Рост. ун-та, 1984. 227 c.
    19.Гаврилюк Ф. Я. Полевые исследования и картирование почв. Ростов: Изд-во Рост. ун-та, 1981. 207 c.
    20.Гагалюк Н. И. Эродированные почвы и противоэрозионные мероприятия во Львовской области // Эрозия почв в западных областях Украины. Львов, 1974. С. 11-18.
    21. Географический энциклопедический словарь / Под ред. А. Ф. Трешникова. М.: Советская Энциклопедия, 1988. 432 с.
    22.Геоморфологическое картирование / Под ред. Н. В. Башениной. М.: Высшая школа, 1977. 375 c.
    23.Геренчук К. І. Некоторые итоги и задачи географических исследований для оценки земель // Вопросы географии. Сб. 67: География и земельный кадастр. М.: Мысль. 1965. C. 25-31.
    24.Геренчук К. І., Раковська Е. М., Топчієв О. Г. Польові географічні дослідження. К.: Вища школа, 1975. 248 c.
    25.Годельман Я. М. Развитие теории и методов картографии почв на основе учения о структуре почвенного покрова // Структура почвенного покрова и использование почвенных ресурсов. М.: Наука, 1978. С. 15-20.
    26.Гончар М. Т. Актуальные вопросы борьбы с эрозией почв во Львовской области // Эрозия почв в западных областях Украины. Львов, 1974. С. 3-11.
    27.Горшенин Н. М., Бутейко А. И. Определение типов условий местопроизрастания. Ленинград, 1962. 231 c.
    28.Григ Д. Модели и классы // Модели в географии. Сб. ст. под. ред. Чорли, Хаггета: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1971. С. 175-205.
    29.Гринь Г. С., Крупський М. К. Зональні засади сільськогосподарської типології земель // Грунти України та їх агровиробнича характеристика. К.: Урожай, 1961. С. 85-93.
    30.Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології. Київ: Либідь, 1993. 224 c.
    31.Гродзинський М. Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233 c.
    32.Гудзон Н. Охрана почвы и борьба с эрозией: Пер. с англ.. М.: Колос, 1974. 303 c.
    33.Давыдчук В. С. Создание геоинформационных систем для решения ландшафтных задач // Современные проблемы физической географии. М., 1982. С. 73-83.
    34.Де Мерс М. Н. Географические информационные системы. Основы.: Пер. с англ. М.: Дата+, 1999. 490 с.
    35.Джеймс П., Мартин Дж. Все возможные миры. История географических идей. М.: Прогресс, 1988. 671 c.
    36.Дроздов К. А. Крупномасштабное исследование равнинных ландшафтов. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1986. 174 c.
    37.Дроздов К. А. Ландшафтные парагенетические комплексы среднерусской лесостепи. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1978. 160c.
    38.Заде Л.А. Основы нового подхода к анализу сложных систем и процессов принятия решений // Математика сегодня. М.:Знание, 1974. С. 5-49.
    39.Закон України "Про охорону земель", від 19.06.2003 № 962-IV // Відомості Верховної Ради. 2003. №39. С. 349.
    40.Зейлер М. Моделирование нашего мира. Руководство ESRI по проектированию базы геоданных. ESRI Press, 1999. 255 с.
    41.Земельний Кодекс України, від 25.10.2001 № 2768-III // Відомості Верховної Ради. 2002. № 3-4. С. 27.
    42.Зильбер Г. А. Краткий физико-географический очерк Малого Полесья // Географический сборник. Львов: Изд-во Львов. ун-та. 1956. Вып. 3. C. 94-105.
    43.Исаченко А. Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. Ленинград: Наука, 1980. 222 c.
    44.Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500: ГКНТА-2.04-02-98: Затв. наказом Гол. упр. геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України 9.04.1998 № 56. К., 1998.
    45.Кадастровая оценка земель / Под обществ. редакцией проф. Мамышева Ф. И. Алма Ата: Кайнар, 1983. 142 с.
    46.Картопля в Карпатах / Фаворов О. М., Глянько Г. А., Криволапова О. П., Мовчан Б. Г., Шолош В. М. Ужгород: Карпати, 1965. 72с.
    47.Ковальов О. П. Географічний ландшафт: науковий, естетичний і феноменологічний аспекти. Харків: Екограф, 2005. 388 с.
    48.Ковальчук І. П. Концепція еколого-географічних досліджень річкових систем та їх басейнів. // Екологічні дослідження річкових басейнів Лівобережної України. Збірник наукових праць (за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Суми, 14 - 16 листопада 2002 року). Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. С. 19 - 27.
    49.Ковальчук І. П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут українознавства, 1997. 440 с. з іл.
    50.Ковальчук И. П., Мкртчян А. С., Круглов И. С. Автоматизированная типизация земель горно-предгорных ландшафтов на основе параметров рельефа // Рельеф и природопользование предгорных и низкогорных территорий. Материалы международной научно-практической конференции 3-7 октября 2005 г. Барнаул: Изд-во АлтГУ, 2005. С. 133-138.
    51.Ковальчук І., Мкртчян О., Михнович А., Андрейчук Ю., Іванов Є. Потенціал геоінформаційних технологій у вирішенні конструктивно-географічних проблем // Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика. Мат. 2-ої Міжнар. наук.-практ. конф. Тернопіль. 2004. С.49-59.
    52.Койнов М. М. Природно-географические ландшафты окрестностей г. Львова // Географический сборник. Львов: Изд-во Львов. ун-та. 1964. Вып. 8. C. 54-63.
    53.Корда І. М. Басейновий підхід в ландшафтних дослідженнях природокористування // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. Збірник наукових праць. К. 1999. C. 70-74.
    54.Корытный Л. М. Бассейновый подход в географии // География и природные ресурсы. 1991. № 1. С. 161-166.
    55.Кравчук Я. С. Інженерно-геоморфологічне картографування.. Львів: Світ, 1991. 143 c.
    56.Круглов І. Геоінформаційний аспект організації державного земельного кадастру України // Мат. міжнар. конф. "Інженерна геодезія та кадастр у народному господарстві". Львів-Жешув. 1998. C. 85-93.
    57.Круглов І. Екологія ландшафту (геоекологія): аналіз зарубіжних публікацій // Укр. геогр. журнал. 2000. №2. C. 62-66.
    58.Круглов І. Методика напівавтоматизованого створення геопросторового шару педоморфологічних одиниць басейну верхнього Дністра // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2004. Вип. 31. С. 312-320.
    59.Круглов І. С. Міська ландшафтно-екологічна інформаційна система // Укр. геогр. журнал. 1997. №3. C. 41-46.
    60.Круглов І. Поліструктурна інтерпретація традиційної” системи ландшафтних морфологічних одиниць // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2000. Вип. 27. С. 67-71.
    61.Круглов И. С., Миллер Г. П. Некоторые аспекты геосистемного изучения урбанизированных территорий // Изв. Русск. геогр. общ-ва. 1993. № 4. C. 29-35.
    62.Круглов І., Мкртчян О. Індуктивний підхід до картування антропогенного наземного покриву // Наук. записки Вінницького держ. педагог. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. геогр. 2003. Вип.5. С. 36-41.
    63.Круть И. В. Введение в общую теорию Земли. М.: Мысль, 1978. 367c.
    64.Ларионов Г. А. Эрозия и дефляция почв. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993. 200 с.
    65.Линник В. Г. Построение геоинформационных систем в физической географии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 80 c.
    66.Линник В. Г. Физическая география и геоинформационные системы // Современные проблемы физической географии. М., 1982. С. 65-73.
    67.Лихогруд М.Г. Автоматизована система державного земельного кадастру України (концепція створення) // Інженерна геодезія. К.: КНУБА, 2001. № 45. С. 123141.
    68.Лихогруд М. Г. Організація баз даних державного земельного кадастру // Інженерна геодезія. К.: КНУБА. 2002. №46. С. 146-158.
    69.Макунина Г. С. Методы полевых физико-географических исследований. Уч.-методич. пособие. М: Изд-во Моск. ун-та, 1987. 115 c.
    70.Малишева Л. Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій. К.: РВЦ Кийвський університет”, 1998. 264с.
    71.Методика бонитировки почв Украины: Утв. Відділом землеробства УААН 10.03.92. К., 1992. 99 с.
    72.Методические указания по составлению геоморфологических карт при средне- и крупномасштабной геологической съемке / Составитель Г. С. Ганешин. Ленинград, 1980. 60 с.
    73.Милкина Л. И. Методика крупномасштабного реконструктивного геоботанического картографирования. Киев: Наукова думка, 1984. 135 c.
    74.Миллер Г. П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1974. 202 c.
    75.Мильков Ф. Н. Бассейн реки как парадинамическая ландшафтная система и вопросы природопользования // География и природные ресурсы. 1981.--№4. С.28-35.
    76.Мильков Ф. Н. Физическая география: учение о ландшафте и географическая зональность. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1986. 326 c.
    77.Миркин Б. М. Теоретические основы современной фитоценологии. М.: Наука, 1985. 136 с.
    78.Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Фитоценология: принципы и методы. М.: Наука, 1978. 211 c.
    79.Міллер Г. П. Польове ландшафтне знімання гірських територій. Київ: ІЗМН, 1996. 168 c.
    80.Міллер Г. П., Петлін В. М., Мельник А. В. Ландшафтознавство: теорія і практика. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. 172 c.
    81.Міллер Г. П., Петлін В. М., Федірко О. М. Контактні зони природних територіальних систем // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1990. Вип. 17. С. 52-56.
    82.Мкртчян А. С. Количественное моделирование площадного смыва методами ГИС // Доклады и краткие сообщения ХХ пленарного мужвуз. координац. совещания по проблеме эроз., русл. и уст. процессов. Ульяновск. 2005. С. 226-227.
    83.Мкртчян О. Геоінформаційне моделювання процесу схилової ерозії // Вісн. Львівс. ун-ту. Серія геогр. 2004. Вип. 30, ч-на 1. С.188-193.
    84.Мкртчян О. С. Зміст та форма представлення даних про природні умови в земельних інформаційних системах // Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2003. Вип. 63. С. 255-259.
    85.Мкртчян О. С. Інтерполяція точкових даних для районів пересіченого рельєфу методами ГІС на прикладі весняних ефемероїдів // Матеріали Міжнар. конф. Гори і люди (у контексті сталого розвитку)”. Том 2. Рахів. 2002. С. 417-420.
    86.Мкртчян О. Інформаційна парадигма в географії // Фізична географія та геоморфологія. 2005. Вип.47. С.124-131.
    87.Мкртчян О. Кількісне моделювання площинного змиву // Фізична географія та геоморфологія. 2004. Вип.46, т. 2. С.175-182.
    88.Мкртчян О. Моделювання бассейнових систем у базі даних ГІС // Наук. праці УкрНДГМІ. Вип. 251. К.: Ніка-Центр. 2003. С. 59-68.
    89.Мкртчян О. Морфотопи як територіальні одиниці картування та оцінки природних умов // Наук. записки Тернопільського національного педагог. ун-ту. Сер. геогр. 2004. №3. С. 181-187.
    90.Мкртчян О. С. Оцінка точності цифрової моделі рельєфу та її використання в моделюванні // Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2002. Вип. 62. С. 125-130.
    91.Мкртчян О. С. Питання інтеграції якісної інформації у базу даних ГІС // Вісн. Львівс. ун-ту. Серія геогр. 2003. Вип. 29, ч-на 1. С.43-52.
    92.Мкртчян О. С. Підходи та методи просторової інтерполяції точкових даних щодо рясності рослин // Тези Міжнар. конф. Природні ліси в помірній зоні Європи цінності та використання”. Бірменсдорф Рахів, 2003. С. 102-103.
    93.Морозов Г. Ф. Избранные труды. М.: Лесная промышленность, 1970. 559 с.
    94.Нееф Э. Теоретические основы ландшафтоведения: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1974. 219c.
    95.Основи методики земельного кадастру гірських районів (на прикладі Українських Карпат) / Топчієв О. Г., Костюченко А. В., Яцюк З. Й., Проскура З. В. Львів: Вид-во Львівськ. ун-ту, 1966. 90 с.
    96.Основні положення створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000: Затв. наказом Гол. упр. геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України 31.12.1999 № 156. К., 2000.
    97.Пащенко В. М. Методологічні і теоретичні проблеми природничо-географічних наук на рубежі тисячолітть // Український географічний журнал. 1999. № 4. C. 10-16.
    98.Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы: Пер. с англ.. М.: Прогресс, 1983. 605 c.
    99.Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки".
    100. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 року № 1355 Про затвердження Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру”.
    101. Преображенский В. С., Александрова Т. Д., Куприянова Т. П. Основы ландшафтного анализа. М.: Наука, 1988. 192 c.
    102. Преображенский В. С. О чем спорят географы? М.: Знание, 1990. 48с.
    103. Природа Львівської області / Під ред. проф. К. І. Геренчука
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины