Гостюк Зоряна Володимирівна Ландшафтні комплекси Покутських Карпат: структура, процеси, охорона : Гостюк Звездная Владимировна Ландшафтные комплексы Покутских Карпат: структура, процессы, охрана Gostyuk Zoryana Volodymyrivna Landscape complexes of the Pokut Carpathians: structure, processes, protection

Краткое описание

Гостюк Зоряна Володимирівна, молодший науковий співробітник НПП «Гуцульщина», Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Назва дисертації: «Ландшафтні комплекси Покутських Карпат: структура, процеси, охорона». Шифр та назва спеціальності 11.00.01 фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. Спецрада К 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Львівський національний університет імені Івана Франка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ГОСТЮК ЗОРЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК. 911.5-048.76:502.1(292.452:477.85/.86)(043.5)
ЛАНДШАФТНІ КОМПЛЕКСИ ПОКУТСЬКИХ КАРПАТ:
СТРУКТУРА, ПРОЦЕСИ, ОХОРОНА
Спеціальність 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія
ландшафтів
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело
_______ З. В. Гостюк
Науковий керівник – Мельник Анатолій Васильович, доктор
географічних наук, професор
Брусак Віталій Пилипович, доцент
кандидат географічних наук
Львів – 2021

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………...............23
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГІРСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ
1.1. Теоретичні засади вивчення гірських ландшафтів……………….….30
1.2. Особливості дослідження фізико-географічних процесів у
ландшафтних комплексах…………………………………………………….39
1.3. Методика дослідження просторової структури ландшафтних
комплексів та ландшафтного різноманіття……………………………….....44
1.4. Методика дослідження антропогенних навантажень ландшафтних
комплексів……………………………………………………………………..51
1.5. Методика дослідження стану природно-заповідного фонду та
оптимізація охорони різноманіття ландшафтних
комплексів……………………………………………………………………..56
РОЗДІЛ 2. СТУКТУРА ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСІВ
ПОКУТСЬКИХ КАРПАТ
2.1. Чинники формування структури ландшафтних комплексів Покутських
Карпат ………………………………………………………………………....62
2.2. Морфологічна структура ландшафтних комплексів……………….….83
2.3. Фізико-географічне районування та ландшафтний поділ Покутських
Карпат………………………………………………………………………...106
РОЗДІЛ 3. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ У ЛАНДШАФТНИХ
КОМПЛЕКСАХ ПОКУТСЬКИХ КАРПАТ
3.1. Гідрометеологічні процеси…………………………………….……….119
3.2. Сучасні екзогенні геоморфологічні процеси……………………….…130
3.3. Біотичні процеси ………………………………………………………..141
РОЗДІЛ 4. АНТРОПОГЕННІ ПРОЦЕСИ ТА ОЦІНКА
МОДИФІКАЦІЇ ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСІВ ПОКУТСЬКИХ
КАРПАТ
22
4.1. Демографічне навантаження…………………………………………...160
4.2. Антропогенний вплив на ландшафтні комплекси…………………….163
4.3. Сучасний стан та оцінка модифікації ландшафтних комплексів……178
РОЗДІЛ 5. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ОХОРОНИ
ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСІВ ПОКУТСЬКИХ КАРПАТ
5.1. Природо-заповідний фонд Покутських Карпат та перспективи його
розвитку………………………………………………………………………186
5.2. Оптимізація функціонального зонування Національного природного
парку «Гуцульщина»………………………………………………..……….192
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………210
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………...214
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...235
23
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В умовах сучасного освоєння гірських
природних комплексів важливим є збереження, охорона та збалансоване
використання біотичного та ландшафтного різноманіття. Це зафіксовано в
численних законодавчих актах, затверджених на національному рівні та у
ратифікованих Україною міжнародних природоохоронних угодах,
зокрема: Законах України «Про охорону навколишнього середовища»
(1991), «Про природно-заповідний фонд» (1992), «Конвенція про охорону
дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі» (1979,
ратифіковано 1996), «Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та
ландшафтного різноманіття» (1995), «Рамкова конвенція про охорону та
сталий розвиток Карпат» (2003, ратифіковано 2005), «Про Основні засади
(стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020
року» (2010) та інших, а також «Про прийняття за основу Закону України
«Про ландшафти»» (2001).
Упродовж останнього століття антропогенний вплив на гірські
ландшафтні комплекси Українських Карпат значно посилився, зокрема, на
території Покутських Карпат, де ліси та луки перемежовуються з
населеними пунктами та сільськогосподарськими угіддями, тому
необхідно з позицій комплексного ландшафтного підходу вирішувати
проблеми охорони ландшафтів у контексті збалансованого розвитку
гірських територій. Покутські Карпати поєднують ділянки двох фізикогеографічних районів – району середньогірних та району низькогірних
Покутсько-Буковинських Карпат на лівобережжі Черемошу. Надмірне
використання лісових і земельних ресурсів, розвиток дорожньої
інфраструктури та рекреаційної діяльності спричинило погіршення
екологічного стану природних територіальних комплексів Покутських
Карпат, інтенсивніше проявляються такі негативні фізико-географічні
процеси, як паводки, селі, зсуви, лінійна і площинна ерозія, дефлюкція,
24
вітровали і буреломи, всихання деревостанів тощо. Сучасне антропогенне
навантаження, екологічний стан ландшафтів та недостатньо ефективна
природоохоронна діяльність зумовлюють актуальність досліджень,
спрямованих на вивчення структури ландшафтних комплексів Покутських
Карпат, особливостей прояву фізико-географічних процесів та оптимізації
охорони природи на основі ландшафтного підходу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження відповідає науково-дослідній тематиці кафедри
фізичної географії Львівського національного університету імені Івана
Франка, яку виконували у 2012–2020 рр., зокрема узгоджено з темами
«Просторова структура, динаміка і сучасний стан ландшафтів Західного
регіону України» (№ державної реєстрації 0112U0032406, 2012–2014),
«Просторово-часова організація ландшафтів Волино-Поділля, Українських
Карпат і Кримських гір» (№ державної реєстрації 0115U003692, 2015–
2017), «Еволюція, структура, динаміка та оптимізація геокомплексів
Українських Карпат і Західноукраїнського краю» (№ державної реєстрації
0118U000594, 2018–2020). Дисертаційне дослідження також відповідає
науково-дослідній тематиці Національного природного парку
«Гуцульщина».
Мета і завдання роботи. Мета роботи – дослідити ландшафтну
структуру Покутських Карпат, особливості прояву природних й
антропогенних процесів у ландшафтних комплексах, визначити
антропогенну модифікованість та обґрунтувати шляхи оптимізації охорони
ландшафтних комплексів досліджуваного регіону.
Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1) аналіз теоретико-методичних основ ландшафтних досліджень
гірських територій;
2) з’ясування ландшафтної структури Покутських Карпат,
удосконалення схеми фізико-географічного районування регіону, оцінка
ландшафтного різноманіття території;
25
3) аналіз фізико-географічних процесів та з’ясування
закономірностей їхнього виникнення і поширення у ландшафтних
комплексах різного рівня;
4) вивчення антропогенних навантажень (демографічне,
антропогенні впливи площинного і локального характеру тощо) на
ландшафтні комплекси, оцінка змін їхнього сучасного стану;
5) розроблення на основі ландшафтного підходу заходів,
спрямованих на оптимізацію охорони ландшафтних комплексів
Покутських Карпат.
Об’єкт дослідження – ландшафтні комплекси Покутських Карпат
типологічного рівня висотна місцевість, стрія та урочище.
Предмет дослідження – чинники формування, закономірності
організації ландшафтної структури та особливості прояву природних
процесів у ландшафтних комплексах Покутських Карпат, антропогенна
модифікованість ландшафтів та шляхи оптимізації охорони ландшафтного
різноманіття досліджуваного регіону.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в
дисертаційній роботі:
уперше:
– детально досліджено ландшафтну структуру Покутських Карпат –
укладено ландшафтну карту масштабу 1:50 000 на рівні висотних
місцевостей і стрій та ландшафтні карти на рівні висотних місцевостей,
стрій і простих урочищ в масштабі 1:25 000 на ключові ділянки
«Сокільський», «Брусний», «Варятин», побудовано ландшафтний профіль
через Покутські Карпати;
– обґрунтовано діагностичні ознаки та вперше виділено у структурі
ландшафтних комплексів нові для Покутських Карпат висотні місцевості –
ВМ спадистосхилого лісистого і вториннолучного низькогір’я з смерековобуковими та буковими лісами на середньопотужних бурих гірсько-лісових
ґрунтах та ВМ високих терасованих схилів річкових долин з смереково-
26
буковими, буковими, буково-ялицево-смерековими лісами і вторинними
луками на бурих гірсько-лісових і дерново-буроземних ґрунтах;
– досліджено антропогенні впливи (демографічне навантаження,
антропогенні впливи площинного і локального характеру) на індивідуальні
ландшафти та висотні місцевості досліджуваної території, встановлено
ступінь їхньої антропогенної модифікованості;
– розроблено оціночну класифікацію сприятливості висотних
ландшафтних місцевостей Покутських Карпат для потреб рекреації та
туризму, як основи природоохоронної та рекреаційної діяльності НПП
«Гуцульщина»;
– запропоновано надати природоохоронний статус місцевого
значення цінним природним об’єктам та розширити територію НПП
«Гуцульщина»;
удосконалено:
– схему фізико-географічного районування Покутських Карпат;
подальший розвиток отримали:
– дослідження особливостей поширення фізико-географічних
процесів у ландшафтних комплексах, які зумовлюють виникнення
сучасних екологічних проблем;
– пропозиції щодо упорядкування класифікації категорій
природно-заповідних об’єктів наявних на досліджуваній території;
– пропозиції щодо розширення НПП «Гуцульщина» та
оптимізації функціонального зонування території парку;
– заходи з проєктування ландшафтно-туристичних маршрутів.
Практичне значення отриманих результатів. Результати та
матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані: адміністрацією
НПП «Гуцульщина» та окремими відділами парку для вдосконалення
функціонального зонування та оптимізації охорони ландшафтних
комплексів Покутських Карпат, а також для поглиблення наукових
досліджень за «Програмою літопису природи у заповідниках і
27
національних природних парках» (2002); Державним управлінням екології
та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА – для створення нових
природно-заповідних об’єктів місцевого значення та упорядкування
категорій заповідності окремих об’єктів природно-заповідного фонду
(ПЗФ); органами виконавчої влади Косівщини (відділи надзвичайних
ситуацій та економіки і туризму) можуть бути використані для запобігання
та оперативного усунення наслідків при виникненні катастрофічних
фізико-географічних процесів, які негативно впливають на діяльність
людини та для створення туристичних маршрутів нового формату у
регіоні. Органами місцевого самоврядування та ТГ (територіальні
громади) з метою розроблення планів розвитку населених пунктів.
Результати досліджень краєзнавчо-регіонального плану можуть також
використовувати неурядові екологічні та туристичні організації, органи
управління освіти Косівщини, управління Косівської філії ІваноФранківського обласного центру туризму та краєзнавства учнівської
молоді.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні польових і
камеральних досліджень упродовж 2014–2020 рр., за результатами яких
укладено великомасштабні ландшафтні карти Покутських Карпат
(1:50 000) та трьох ключових ділянок (1:25 000), ландшафтний профіль та
пропозиції з оптимізації мережі природно-заповідних територій регіону;
з’ясуванні особливостей поширення фізико-географічних процесів у
природних територіальних комплексах; аналізі впливу господарської
діяльності на сучасний стан ландшафтних комплексів регіону. Одержані
наукові результати, наведені в дисертації, належать особисто автору. У
наукових статтях, опублікованих у співавторстві, більша частина ідей та
результатів дослідження належать особисто здобувачеві.
Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових
досліджень пройшли апробацію на наукових конференціях:
«Ландшафтознавство: стан, проблеми, перспективи» (Львів, 2014),
28
«Регіональні аспекти флористичних та фауністичних досліджень» (Путила,
2015), «Проблеми ландшафтознавства в контексті стратегії сталого
розвитку та Європейської ландшафтної конвенції» (Львів–Ворохта, 2017),
«Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини: історія, стан та
проблеми впровадження інтегрованої системи менеджменту» (Рахів, 2017),
«Природоохоронні історико-культурні та екоосвітні аспекти
збалансованого розвитку Українських Карпат» (Косів, 2017),
«Природоохоронні, екоосвітні, рекреаційно-туристичні та історикокультурні аспекти сталого розвитку Розточчя» (Івано-Франкове, 2018),
«Проблеми збереження гірських екосистем та сталого використання
біологічних ресурсів Карпат» (Рахів, 2018), «Досягнення цілей сталого
розвитку 2030 у гірських регіонах країн Східної Європи» (Косів, 2019),
«Туризм, географія, краєзнавство: актуальні проблеми теорії і практики»
(Тернопіль, 2019), «Довготермінові спостереження довкілля: досвід,
проблеми, перспективи» (Львів, 2019), «Розвиток мистецьких осередків як
засіб збереження етнокультури Гуцульщини» (Яворів, 2019), «Інноватика в
сучасній освіті та науці: теорія і практика. Географічні науки» (Ужгород,
2020), «Освітні й наукові виміри географії та туризму» (Полтава, 2020),
«Сучасний стан та перспективи розвитку геоморфології та палеогеографії в
Україні» (Львів, 2020), шістьох Всеукраїнських польових школахсемінарах гірського ландшафтознавства (Львів–Ворохта, 2014–2017).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження
опубліковано 24 наукові праці, у тому числі п’ять – у фахових виданнях
України, одна – у науковому періодичному виданні іншої держави, одна – у
колективній монографії, 15 публікацій – у матеріалах конференцій та дві
статті, що додатково відображають результати досліджень.
Обсяг та структура дисертації. Основний зміст дисертації
викладений на 143 сторінках машинописного тексту. Складається зі
вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (214
29
найменувань), 15 додатків. Робота проілюстрована 54 рисунками, 36
таблицями. Загальний обсяг дисертації 259 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Теоретико-методичною основою дослідження структури
ландшафтних комплексів Покутських Карпат, природних та антропогенних
процесів, охорони різноманіття ЛК регіону є теоретичні основи гірського
ландшафтознавства, розроблені Міллером Г. П. (1974), та концепція
еколого-ландшафтознавчого аналізу гірських територій
Мельника А. В. (1999). Використано сукупність таких методів і підходів:
генетичний, системний, геосистемний, типологічний, ландшафтний,
екологічний, ландшафтно-екологічний, басейновий, геоінформаційний,
порівняння, спостереження та моделювання. Дослідження проводили у
такій послідовності: 1) вивчення природних умов та чинників формування
ландшафтних комплексів та ландшафтної структури; 2) аналіз прояву і
поширення фізико-географічних процесів у природних територіальних
комплексах; 3) дослідження антропогенних навантажень на ландшафти
Покутських Карпат; 4) розроблення заходів щодо оптимізації охорони
різноманіття ландшафтних комплексів.
Розроблено оціночну класифікацію сприятливості висотних
ландшафтних місцевостей Покутських Карпат для рекреації та туризму, як
основи природоохоронної та рекреаційної діяльності НПП «Гуцульщина»,
зокрема, удосконалення мережі туристичних маршрутів.
2. Головними чинниками формування вертикальної структури
ландшафтних комплексів Покутських Карпат виступають геологогеоморфорлогічна будова та кліматичні умови. Сучасну морфологічну
структуру ландшафтів регіону формують п’ять видів висотних
ландшафтних місцевостей (ВМ): 1) крутосхиле ерозійно-денудаційного
лісисте середньогір’я; 2) крутосхиле ерозійно-денудаційного лісисте і
вториннолучне низькогір’я; 3) спадистосхиле лісисте і вториннолучне
низькогір’я; 4) високі терасовані схили річкових долин; 5) терасовані
днища річкових долин. ВМ високих терасованих схилів річкових долин ми
211
виокремили вперше та уточнили назву місцевості спадистосхилого
низькогір’я.
Уперше в структурі регіону виділено 12 видів стрій. У результаті
детальних ландшафтних досліджень на трьох ключових ділянках
«Сокільський», «Брусний», «Варятин» укладено великомасштабні
ландшафтні карти, на яких відображено ландшафтні комплекси рангу
місцевість, стрія, просте урочище. На кожній ключовій ділянці
виокремлено понад 50 видів простих урочищ. Визначено показники
топологічного та таксономічного ландшафтного різноманіття Покутських
Карпат на рівні місцевостей та стрій. Уточнено межі Покутських Карпат та
виокремлено 20 індивідуальних ландшафтів, які об’єднано у два види –
низькогірні і середньогірні.
3. На території Покутських Карпат активно проявляються фізикогеографічні процеси – гідрометеорологічні, геоморфологічні, біотичні.
Найпоширенішими процесами і явищами у регіоні є паводки, повені,
льодохід, ожеледь, град, сильні снігопади, зливові дощі, зсуви, осипи і
обвали, селі, дефлюкційні й ерозійні процеси. З’ясовано, що прояв
екзогенних геоморфологічних процесів приурочений до контактних зон
ландшафтних місцевостей, стрій та урочищ, причинами їхнього
виникнення є геолого-геоморфологічні та метеорологічні чинники.
Серед біотичних процесів домінують всихання деревостанів,
буреломи та вітровали, найпоширенішим є висихання ялини європейської
(смереки). Згідно з даними лісопатологічних обстежень на ключовій
ділянці «Брусний» загальна площа уражених деревостанів становить 207,8
га (18,8 % від загальної площі лісовкритих ПТК). Короїдом-типографом
уражено 37,5 % деревостанів, опеньком осіннім – 23,6 %, некрозом – 22,6
%, бактеріями – 15,2 % і кореневою губкою – 1,02%. У результаті
ландшафтно-лісопатологічних досліджень з’ясовано, що найбільша
різноманітність збудників лісопатологічних процесів характерна для
урочищ крутих схилів різних експозицій, а урочищам інших видів це не
212
характерно. З’ясовано, що кожній висотній місцевості притаманний
певний набір фізико-географічних процесів, які впливають на екологічну
ситуацію в регіоні.
4. Покутські Карпати характеризуються помірним демографічним
навантаженням (54 особи / км2
станом на 2018 рік). З’ясовано, що
ландшафти середньогір’я та низькогір’я зазнають різного демографічного
навантаження. Погарський та Ротильський середньогірні ландшафти
узагалі не зазнають демографічного навантаження, Медвежицький та
Писанокамінський мають помірне, всі інші ландшафти середньогір’я –
слабке (щільність населення не перевищує 50 осіб / км2
). Серед
низькогірних ландшафтів найбільшого навантаження зазнає БрустурськоБуковецький (167 осіб / км2
), Карматурський та Брусний – слабкого
навантаження, а решта ландшафтів – різні стадії помірного навантаження
(щільність населення 51–100 осіб /км2
).
Антропогенне навантаження площинного характеру представлено
лісівництвом (57,9 % від площі регіону), луківництвом (22,7 %) та
селитебними територіями (19,3 %). Покутські Карпати загалом мають
слабку антропогенну модифікованість (199 ум. балів). Середньогірні
ландшафти здебільшого є слабо модифікованими, тільки два ландшафти
відзначаються різними стадіями помірної модифікованості. Низькогірні
ландшафти характеризуються трьома категоріями антропогенної
модифікованості: слабкою – три ландшафти, помірною – шість та сильною
– один ландшафт. Детально досліджено антропогенне навантаження
площинного характеру на висотні місцевості Ігрецького, Грегітського,
Ротильського середньогірних ландшафтів та Каменистиго, Брусного,
Буковецько-Ріцького низькогірних ландшафтів на рівні висотних
місцевостей. З’ясовано, що найбільшу антропогенну модифікованість
п’ятої стадії мають ВМ високих терасованих схилів річкових долин (382
ум. бали) та ВМ терасованих днищ річкових долин (397 ум. балів), у яких
сконцентровано локальні антропогенні навантаження лінійного і точкового
213
характеру (транспортна мережа, лінії електропередач, туристичні
маршрути, стихійні сміттєзвалища тощо).
5. Природно-заповідний фонд Покутських Карпат станом на 2020 рік
налічує 28 об’єктів площею 201,9 км2
, ступінь заповідності регіону –
30,3 %. Запропоновано упорядкувати категорії заповідності окремих
природно-заповідних об’єктів та створити одну гідрологічну, п’ять
геологічних пам’яток природи та ландшафтний заказник «Сокільський»
місцевого значення.
На території НПП «Гуцульщина» достатньо добре охоплені
охороною ВМ крутосхилого низькогір’я та ВМ спадистосхилого
низькогір’я (відповідно 12,7 % 10,3% від площ місцевостей), менше
охороняються ВМ терасованих днищ річкових долин (7,4 %) та ВМ
крутосхилого середньогір’я (5,1%). Недостатньо охоплена охороною ВМ
високих терасованих схилів річкових долин (усього 0,08 %).
Запропоновано створити нові ділянки Національного парку у
Ротильському, Ігрецькому, Писанокамінському індивідуальних
ландшафтах, що суттєво покращить стан охорони ВМ крутосхилого
середньогір’я (зросте до 11,4 %). У результаті реалізації запропонованого
проєкту оптимізації функціонального зонування парку зростуть площі
заповідної зони з 11,1 % до 12,6 % та зони регульованої рекреації з 41,2 %
до 41,9 %, відповідно зменшиться господарська – з 47,6 % до 45,1 %. У
результаті оптимізації покращиться компактність та цілісність
функціональних зон НПП.