КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ВЕЛИКИХ УРБОЕКОСИСТЕМ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ : КОНСТРУКТИВНО-географические ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ БОЛЬШИХ урбоэкосистем СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ УКРАИНЕ

Краткое описание

Луцький національний технічний університет

На правах рукопису

Фесюк Василь Олександрович

УДК 504.062 (477)

КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
І РОЗВИТКУ ВЕЛИКИХ УРБОЕКОСИСТЕМ
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

11.00.01 конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Науковий консультант: Мольчак Ярослав Олександрович докторгеографічних наук, професор

Луцьк 2008

ЗМІСТ

ст.

ВСТУП.....................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІЗАСАДИКОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УРБОЕКОСИСТЕМ..............................

11

1.1. Аналіз існуючих підходів до конструктивно-географічних досліджень урбоекосистем..........................................................................................................

11

1.2. Концепція конструктивно-географічних досліджень великих міст.............

33

1.2.1.Геоекосистеми міст як об’єкт дослідження. Їх структура, динаміка та стійкість....................................................................................................................

33

1.2.2. Алгоритм і методика конструктивно-географічного аналізу великих міст..

47

1.2.3. Роль і місце інженерно-геоекологічного моделювання та прогнозування змін стану урбоекосистем при їх конструктивно-географічних дослідженнях....................................................................................

61

1.3. Концепція геоекологічної оптимізації урбанізованих територій та її конструктивно-географічні засади.........................................................................

70

РОЗДІЛ 2. КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНА ТА ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТ....................................................

81

2.1. Природні умови території................................................................................

81

2.2. Ландшафтна структура.....................................................................................

86

2.3. Антропогенний вплив як фактор зміни стану геоекосистем міст: конструктивно-географічний аналіз......................................................................

96

РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТИВНО-ГЕOГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКСІВ МІСТ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ....................................................................................

116

3.1. Промисловий і транспортний комплекси міст як чинники антропогенної трансформації природного середовища урбанізованих територій.....................

116

3.2.Вплив комунального та водного господарства на геоекосистеми міст........

126

3.3.Охорона природи та її роль у забезпеченні сталого розвитку міст...............

138

РОЗДІЛ 4. СУЧАСНИЙ СТАН ГЕОЕКОСИСТЕМ МІСТ.............................

146

4.1. Антропогенна трансформація компонентів природного середовища.........

146

4.1.1.Забруднення атмосферного повітря..............................................................

146

4.1.2. Деградація грунтів.........................................................................................

162

4.1.3. Кількісне та якісне виснаження поверхневих і підземних вод..................

170

4.1.4. Зміни біотичних компонентів урбоекосистем ..........................................

207

4.1.5. Інші фактори, що впливають на стан геоекосистем міст...........................

215

4.2. Районування території міст за ступенем забруднення і трансформації середовища...............................................................................................................

2224

4.3. Стійкість ландшафтів до антропогенної трансформації та потенціал їх самоочищення..........................................................................................................

229

РОЗДІЛ 5. МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ МІСТ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ....................................................

246

5.1. Сталий розвиток міст та екологічна безпека території в світлі інтеграції України в Європейське співтовариство.................................................................

246

5.2. Екологічні ризики та їх оцінка.........................................................................

255

5.3. Еколого-географічне районування території міст за потенціалом техногенних навантажень.......................................................................................

260

5.4. Районування території міст за потенціалом екологічної безпеки................

274

5.5. Оцінка сприятливості міського середовища для життя людини..................

279

5.6. Прогноз зміни екологічного стану міст..........................................................

289

РОЗДІЛ 6. ШЛЯХИ ТА ЗАХОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ МІСТ..............................................................

300

6.1. Реалії та перспективи впровадження сучасних природохоронних технологій на промислових, транспортних підприємствах і благоустрою міст........................

300

6.2. Екологічна оптимізація стану атмосферного повітря, вод, грунтів, зелених насаджень міст та управління якістю довкілля міст..............................

304

6.3. Сучасний стан здоров’я населення та перспективи його поліпшення..

316

6.4. Управління якістю міського середовища.......................................................

321

6.4.1. Екологічна політика місцевих громад......................................................

321

6.4.2. Розробка системи моніторингу довкілля міст.............................................

330

6.4.3. Інформаційне забезпечення програм управління якістю міського середовища................................................................................................................

347

6.4.4. Відеоекологічні особливості міст в концепції сприятливості (комфортності) міського середовища....................................................................

355

6.4.5. Удосконалення норм та вимог містобудування. Ландшафтна архітектура та фітомеліорація як актуальні заходи оздоровлення та поліпшення довкілля міст.......................................................................................

365

ВИСНОВКИ................................................................................................

381

ДОДАТКИ.............................................................................................

387

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................

433

ВСТУП

Актуальність теми. Інтенсивний розвиток промислового виробництва в Україні в ІІ половині ХХ ст. зумовив прискорення урбанізаційних процесів не лише у крупних містах, але й у середніх та великих (100-500 тис. жителів). На сьогодні ці міста стали вагомими розвинутими регіональними центрами. Не завжди за спорудженням підприємств-гігантів індустрії у містах встигали розвиток соціальної сфери, благоустрій, облаштування територій, захист навколишнього середовища. Економічна криза 90-х р.р. ХХ ст. дуже відчутно вдарила по не найбільших містах. Актуальність проблем охорони природного середовища у містах зростає у зв’язку із загальним загостренням екологічної ситуації в Україні.
За образним висловом А.П. Авцина, міста є своєрідними локусами життя, а значить і полюсами забруднення”. В містах на сьогодні не лише зосереджена абсолютно переважна більшість викидів, скидів забруднюючих речовин і утворення відходів, але й сформувались гірші умови для розсіювання і знешкодження забруднень, а також стабільно вища захворюваність на специфічно міські” хвороби (бронхіальна астма, різноманітні алергії, серцево-судинні й онкологічні хвороби).
Якщо розглядати місто як антропогенну екологічну ні­шу, то без перебільшення можна сказати, що навантаження, яких зазнають популяції міського населення, у багато разів перевищують ті, котрим піддається скупність організмів, що населяють природні еко­логічні ніші. Специфіка міста як екологічної ніші полягає в його обмеженості хронологічни­ми рамками, тому число чинників, що впливають на людину, необмежено велике, а час їх дії значно менший, ніж при освоєнні природних екологічних ніш. Отже, і екологічний стрес, який випробовують міські популяції, суттєво вищий.
З позиції конструктивної географії, урбоекосистеми сформувались внаслідок надзвичайно складної, багатогранної взаємодії суспільства та суспільного виробництва із природним середовищем на обмежених за площею територіях, які на сьогодні володіють величезним потенціалом техногенного впливу на довкілля. Тому досліджувана проблема є актуальною для сьогодення, має дуже важливе теоретичне та народногосподарське значення.
Дані про сучасний стан урбоекосистем Північно-Західної України та його вплив на навколишнє природне середовище необхідні для вирішення низки питань, пов’язаних зі структурою й динамікою урбоекосистем, особливостями, закономірностями та тенденціями техногенезу, стійкістю ландшафтів до антропогенного впливу та потенціалом їх, самовідновлення у містах, комфортністю міського середовища для проживання людей, формуванням потенціалу екологічної безпеки, аналізом ефективності еколого-оптимізаційних заходів і т.д.
Слід зазначити, що досліджуванні великі міста є ареалом найбільшої зосередженості гострих екологічних проблем у північно-західному регіоні нашої держави, який традиційно асоціюється з порівняно меншими перетвореннями навколишнього середовища, зеленню, благоустроєм та благополуччям. Тому ці міста повинні розглядатись як першочергові об'єкти для реалізації природоохоронних та відтворювальних заходів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації проводились згідно з тематикою кафедри екології Луцького національного технічного університету Охорона природних ресурсів Волині та їх раціональне використання” та комплексних міських програм соціально-економічного розвитку міст протягом 1997-2007 р.р.
Об’єктом дисертаційного дослідження є урбоекосистеми великих міст, під якими ми розуміємо екологічні підсистеми міських геосоціосистем.
Предметом дослідження є властивості, динаміка, структура і стійкість урбоекосистем як фактори зміни стану геосоціосистем міст, а також пріоритетні напрямки управління якістю міського довкілля з метою забезпечення сталого розвитку міст та їх екологічної безпеки.
Мета роботи полягає в конструктивно-географічній оцінці та аналізі сучасного екологічного стану міст, розробці теоретико-методологічних засад таких оцінок та екологічної оптимізації стану міст, а також у вивченні впливу техноекосистем міст на навколишнє природне середовище і розробці основних шляхів поліпшення екологічного стану міст.
Завдання дослідження:

оцінити сучасний екологічний стан міст Північно-Західної України;

дослідити конструктивно-географічні аспекти екологічних проблем міст, визначити причини їх виникнення та тенденції розвитку;

обґрунтувати теоретико-методологічні основи конструктивно-географічного аналізу стану урбоекосистем і його екологічної оптимізації;

проаналізувати конструктивно-географічні та інженерно-екологічні особливості сучасного впливу господарського комплексу міст на навколишнє природне середовище, розробити науковий прогноз динаміки масштабів та наслідків впливу;

оцінити рівень екологічної безпеки в містах, реальні та потенційні екологічні ризики;

розробити методики еколого-географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень, потенціалом екологічної безпеки та сприятливості міського середовища для життя людини;

обґрунтувати основні шляхи та розробити конкретні заходи для екологічної оптимізації довкілля міст.

Використані матеріали. В основу дисертації покладено власні еколого-географічні дослідження, проведені в 19972007 р.р., а також використані літературні джерела та архівні матеріали (у т.ч. крупномасштабні топографічні карти, звіти інженерно-геологічних пошуків Рівненської геологорозвідувальної експедиції та Ковельської гідрогеологічної партії; звіти обласних Рівненських та Волинських управлінь Мінекології, статистики, охорони здоров’я, Укрводгоспу, з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та оперативного інформування населення; обласних СЕС та ЦГМ Укргідромету; міських відділів земельних ресурсів, архітектури та містобудування, комунального господарства; підприємств Луцькводоканал” та Рівневода”).
Наукова новизна дослідження:

вперше розроблено теоретико-методологічні засади конструктивно-географічного аналізу та оцінки екосистем великих міст;

вперше застосовано конструктивно-географічний та генетичний підходи до еколого-географічного дослідження особливостей антропогенного впливу як фактору формування екосистем;

вперше виконана спроба інтеграції географічних (конструктивна географія, геоурбаністика, антропогенне ландшафтознавство, геохімія ландшафту), екологічних (урбоекологія, техноекологія, ландшафтна екологія) та інженерних (інженерна екологія, ландшафтна архітектура, фітомеліорація, інженерний захист територій) наук для екологічної оптимізації міст;

уперше запропоновано конструктивно-географічне обґрунтування удосконалення норм та вимог містобудування;

уперше розроблено методики оцінки рівня екологічної безпеки та екологічних ризиків у межах міст; еколого-географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень, потенціалом екологічної безпеки, стійкістю ландшафтів міської території та екологічною комфортністю середовища;

побудовано математико-картографічну модель сучасного екологічного стану урбоекосистем північно-західної України.

Практичне значення отриманих результатів. Результатом виконаної дисертаційної роботи є вирішення важливої наукової та народногосподарської задачі розробка шляхів та заходів екологічної оптимізації управління якістю міського середовища для великих міст північно-західної України.
Розроблено екологічні паспорти міст.
Виконано оцінку екологічного стану міст, часткових та повного потенціалів впливу на навколишнє середовище, повної та геопотенціальної стійкості ландшафтів до антропогенного впливу, потенціалу їх самовідновлення, екологічної безпеки, комфортності та необхідності екологічної оптимізації. На базі цих оцінок розроблено повну математико-картографічну модель екологічної безпеки міст із застосуванням ГІС-технологій. Ця модель може бути застосована відділами міськвиконкомів: архітектури та містобудування для визначення вартості земельних ділянок в межах міста з урахуванням їх екологічного стану та необхідності здійснення інженерних заходів щодо його поліпшення, а також планування містобудівних заходів; охорони природи та раціонального природокористування, комунального господарства з метою визначення та реалізації головних напрямків екологічної оптимізації міського середовища; управліннями Мінекології для розробки ТерОВНС та врахування при проведенні державної екологічної експертизи проектів ОВНС, ГДВ, ГДС, інвентаризації джерел забруднень; з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та оперативного інформування населення для розробки плану заходів із захисту населення від токсичних хімічних речовин під час аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та на пожежо-вибухонебезпечних об’єктах.
Розроблено проект Web-сайту для інформування громадськості про екологічний стан міст та хід виконання екологічних програм.
Вищезазначені матеріали передані у вигляді рекомендацій для користування відповідним органам, вони задіяні у практиці природоохоронної справи, про що свідчать довідки про впровадження.
Результати дослідження екологічного стану міського середовища та запропоновані заходи оптимізації функціонування урбоекосистеми сприятимуть гармонізації управлінських рішень спеціалізованих органів та діяльності підприємств комунально-побутового обслуговування і виробничої сфери з метою досягнення максимального ефекту екологічного благополуччя міст у складних умовах реформування економіки України.
Методичні положення і результати, розроблені під час виконання дисертаційної роботи, впроваджені в навчальний процес на кафедрі екології Луцького державного технічного університету при проведенні лекційних й лабораторних занять з курсів Урбоекологія”, Техноекологія”, Еколого-економічні основи водокористування”, Охорона і раціональне використання водних ресурсів”, Моделювання й прогнозування стану довкілля”, Екологічна експертиза”, Управління природоохоронною діяльністю”.
Особистий внесок здобувача. Проведено польові дослідження екологічного стану міст та їх відеоекологічних особливостей, відібрано проби та виконано аналіз забруднення компонентів навколишнього середовища, рівня шуму, мікробіологічного та радіаційного забруднення, впливу водокористування та комунального господарства міст на навколишнє природне середовище, зокрема забруднення поверхневих вод в результаті функціонування частково роздільної системи каналізації поверхневого стоку (дощових, талих, поливо-миєчних вод) із території міст, розроблено модель екологічної безпеки урбоекосистем та базу даних екологічного стану міст, складено й оформлено комплекс еколого-географічних та інженерно-екологічних карт із подальшим створення ГІС-моделі, розроблено екологічні паспорти міст та проект екологічного Web-сайту міста.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень на різних етапах доповідалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу й студентів Луцького державного технічного університету (Луцьк, 1999-2007), VIII-Х з’їздах Українського географічного товариства (Луцьк, 2000; Чернівці, 2004; Київ, 2008), XIV-XVІІІ пленарних міжвузівських координаційних нарадах по проблемі ерозійних, руслових і гирлових процесів (Уфа, Москва, Санкт-Петербург, Курськ, 1999-2007), І-ІІІ Всеукраїнських конференціях Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія” (Київ, 2002, 2004, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції Бізнес і екологія” (Донецьк, 2001), Міжнародній конференції Антропогенна географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ ст.” (Вінниця, 2003 р.), Міжнародній науковій конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті (Львів, 2003), І-ІІ Науково-практичних конференціях Природа Західного Полісся та прилеглих територій” (Луцьк, 2005), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми фундаментальної й прикладної екології, екологічної геології та раціонального природокористування” (Кривий Ріг, 2005), МНПК І Всеукраїнський з’їзд екологів” (Вінниця, 2006), МНПК Географические информационные системы в аграрных университетах (GISAU)” (Херсон, 2006), Міжнародній науковій конференції Гідроекологія річкових русел” (Київ, 2006), І і ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні екологічні проблеми Півдня України” (Херсон, 2000, 2006), Науковій конференції Проблеми моніторингу грунтів та сучасні технології відтворення їх родючості” (Кам’янець-Подільський, 2007), ІІІ Міжнародній науковій конференції Історія української географії та картографії” (Тернопіль, 2007), Міжнародній науково-теоретична конференція Історична географія: початок ХХІ ст.” (Вінниця, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Географія в XXI столітті: проблеми і перспективи розвитку» (Брест, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 49 робіт, в т.ч. 3 монографії, 1 навчальний посібник, 22 статті у фахових журналах, а також тези та матеріали доповідей на наукових конференціях.

Об’єм і структура дисертації. Робота складається із вступу, шістьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Дисертація, загальним обсягом 462 сторінки, містить 386 сторінок основного тексту, 101рисунок, 37 таблиць, 47 сторінок додатків. Список використаних джерел нараховує 338 найменувань, із них 16 посилання на ресурси мережі Інтернет.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Основними результатами дисертаційного дослідження є:

глибоке й усестороннє конструктивно-географічне дослідження особливостей природних умов і ландшафтної структури території формування урбоекосистем Північно-Західної України;

виділення рис природності в межах урбоекосистем, формалізація протиріччя техногенної й природної підсистем урбоекосистем;

конструктивний і генетичний аналіз факторів та стадій формування екосистем із позиції історизму, визначення пріоритетних факторів трансформації екосистем та компонентів, які зазнали її найбільшою мірою;

узагальнення та систематизація еколого-географічних особливостей житлово-промислових агломерацій;

формалізовано теоретико-методологічні основи конструктивно-географічного та інженерно-екологічного аналізу структури, динаміки та стійкості урбоекосистем;

розроблено методику конструктивно-географічного аналізу урбогеосоціосистем;

запропоновано та верифіковано інженерно-екологічну прогнозну модель структури і динаміки урбоекосистем та техногенного впливу на них;

розроблено теоретико-методологічні основи екологічної оптимізації урбанізованих територій;

виконано оцінку впливу промислового, транспортного, комунального, водогосподарського комплексів міст на антропогенну трансформацію урбанізованих територій;

проведено аналіз сучасного екологічного стану міст, встановлено закономірності та масштаби існуючого забруднення атмосферного повітря й опадів, поверхневих та підземних вод, ґрунтів, біоти та причини, що їх зумовили;

проведено районування території міст за ступенем забруднення;

оцінено стійкість ландшафтів до антропогенного тиску і потенціал їх самовідновлення;

розроблено теоретико-методологічні основи екологічної безпеки житлово-промислових агломерацій та оцінки екологічних ризиків;

здійснено еколого-географічне районування території міст за умовами техногенних навантажень, потенціалом екологічної безпеки та потенціалом екологічної комфортності;

виконано прогноз зміни основних параметрів екологічного стану міст;

проведено аналіз сучасного стану реалізації природоохоронних заходів у містах;

оцінено ступінь гостроти екологічної ситуації території міст, удосконалено екологічну шкалу оптимізації умов існування;

запропоновано основні заходи екологічної оптимізації стану компонентів ландшафту міст;

досліджено стан захворюваності населення та його зв’язок із якістю довкілля;

розроблено систему управління якістю міського середовища;

визначено основні пріоритети екологічної політики місцевих громад;

запропоновано автоматизовану систему моніторингу стану довкілля та інформаційне забезпечення програм управління якістю міського середовища;

розроблено дизайн та структуру міського екологічного web-сайту;

визначено місце та роль відеоекологічних особливостей міст у концепції комфортності міського середовища

запропоновано заходи по удосконаленню норм та вимог містобудування з метою мінімізації негативного екологічного впливу урбанізації;

розроблено рекомендації по проведенню інженерно-захисних та санітарно-гігієнічних заходів для поліпшення стану КЗЗ міст;

обґрунтовано необхідність подальшого проведення ТерОВНС;

побудовано математико-картографічну модель екологічної безпеки міст із використанням ГІС-технологій.

Узагальнення науково-методичних та практичних результатів дисертаційного дослідження дозволило зробити наступні висновки:
1. Вибір сучасного екологічного стану великих міст Північно-Західної як предмету регіональних еколого-географічних досліджень зумовлюється наступними причинами:

винятковістю природних умов регіону, їх екологічно-стабілізуючим призначенням;

зосередженням у даних містах значної частки промислового виробництва (40-45%) та міського населення (35-40%) своїх адміністративних областей;

екологічними та конструктивно-географічними особливостями міських територій;

високою концентрацією виробничої та інженерної інфраструктури, ефективність роботи якої визначає ступінь напруження екологічної ситуації;

зосередженістю в даних містах основної частини наукового, технічного та фінансового потенціалу народного господарства областей, що може бути задіяний у комплексі заходів екологічної оптимізації природокористування.

2. Сучасний стан природного середовища міст не відповідає екологічним нормативам, зокрема, більша частина території знаходиться в градаціях забруднення Gзаг. = 1,5-2,0 (підвищений рівень), що вимагає здійснення невідкладних заходів для його оптимізації.
3. Основною причиною погіршення екологічного стану міст є прогресуючий вплив промисловості, транспорту і комунального господарства міст на довкілля, який проявляється у деградації природного середовища, забрудненні його компонентів, погіршенні умов проживання населення.
4. Внаслідок поліпшення економічної ситуації у країні і в даних містах, зокрема, підвищення обсягів виробництва продукції, відбувається збільшення забруднення довкілля, яке абсолютно невідкладно вимагає реалізації комплексу заходів підвищення екологічної безпеки міст. На основі еколого-географічного прогнозу встановлено тенденцію до збільшення забруднення, перш за все, атмосферного повітря, погіршення санітарного стану території, зменшення площі комплексної зеленої площі міста.
5. Протистоїть зростаючому антропогенному навантаженню і забрудненню міст геодинамічно-потенціальна стійкість ландшафтів та потенціал їх самовідновлення. Найвищою загальною стійкістю характеризуються ландшафти крупних масивів КЗЗ міст (крупні парки, приміські ліси та луки індекс 0,5-0,6). Доведено існування досить тісного зв’язку між різними видами стійкості. Так, зокрема, якщо між геодинамічно-потенціальною стійкістю і потенціалом самовідновлення тіснота зв’язку невисока (r = 0,11 для Луцька і r = 0,26 для Рівного), то між загальною стійкістю і потенціалом самовідновлення уже відчутніша (r = 0,45 і r = 0,83 відповідно), а між геодинамічно-потенціальною стійкістю і загальною стійкістю значна (r = 0,94 і r = 0,58 відповідно). Це зумовлено зв’язком стійкості ландшафтів із не стільки природним станом і типом ландшафту, а, в більшій мірі, із функціональним використанням території. Іншими словами, ландшафт тим стійкіший, чим він менш змінений.
6. Для того аби ефективно здійснювати міську екологічну політику, потрібно чітко уявляти масштаби сучасних змін навколишнього середовища міст, це можна зробити, визначивши ступінь гостроти екологічної ситуації: за цим показником більша частина території міст (40% в Луцьку і 80% в Рівному) знаходиться в межах від 0,2 до 0,7 (середовище, яке можна привести в нешкідливий стан звичайними, раніше освоєними засобами фільтри для очистки газу і стандартні пристрої для очистки води і ґрунту), в т.ч. відповідно 5% і 10% території знаходяться в межах 0,5-0,7 (середовище, яке можна привести в нешкідливий стан за допомогою системи спеціальних екотехнічних засобів захисту).
7. Для досягнення екологічного балансу системи місто-регіон”, необхідно здійснювати два основних напрямки екологічної діяльності:

заходи зниження антропогенного навантаження на навколишнє середовище;

заходи підтримки або збільшення екологічних ресурсів території.

Перший напрямок можна реалізувати за рахунок:

зниження матеріально- і енергоємності продукції;

уведення маловідходних технологій;

удосконалення очисних установок;

глибшої й повнішої утилізації виробничих та побутових відходів.

Другий напрямок передбачає проведення таких груп заходів:

природовідновлювальні;

природопідтримуючі;

природоутворюючі.

8. Необхідні заходи екологічної оптимізації стану атмосферного повітря, вод, ґрунтів, зелених насаджень та інших компонентів довкілля міст передбачають зменшення викидів, скидів, утворення токсичних відходів з однієї сторони, проведення фітомеліорації та заходів інженерного захисту і впорядкування території для підвищення стійкості ландшафтів міст з іншої.
9. Перед містами стоять складні і невідкладні екологічні проблеми. Більшість із них під силу вирішити на місцевому рівні. Найсерйознішими перепонами на цьому шляху є:

збереження споживацького і халатного ставлення до природних ресурсів, не усвідомлення їх обмеженості, вразливості й складності наступного відновлення;

економічна криза в державі, коли дуже обмежені фінансові ресурси, що направляються на природоохоронну діяльність, недостатні навіть для компенсації, амортизації нинішнього негативного антропогенного впливу.

10. Для подолання перепон потрібно здійснювати ефективну і загальнодоступну політику інформування громадськості про існуючий екологічний стан та перспективи його зміни, всіляко сприяти громадських екологічних об’єднань громадян, проводити пропаганду еколого-моральних цінностей, формувати екологічний світогляд населення. Пріоритетними джерелами знаходження фінансових ресурсів для здійснення рекомендованих заходів, на сьогодні, є залучення господарюючих суб’єктів для благоустрою, очистки й упорядкування території міст, іноземних екологічних організацій для фінансової підтримки місцевих екологічних ініціатив.

Список використаних джерел

Авесcоломова B.А. Геохимические показатели при изучении ландшафтов / В.А. Авесcоломова. М.: Изд. МГУ, 1987. 108 с.

Аксенов И. Я., Аксенов В.И. Транспорт и охрана окружающей среды / И.Я.Аксенов, В.И. Аксенов. Л.: Транспорт, 1986. 176 с.

Алексеев Ю.В. Тяжёлые металлы в почвах и растениях / Ю.В. Алексеев. Л.: Агропром. Ленингр. отделение, 1987. 140 с.

Алёхин Б.В.Прогнозирование и оптимизация экономико-экологических систем / Б.В.Алёхин К.: Наукова думка, 1993. 216 с.

Аннилов В.Е. Формирование и прогноз режима грунтовых вод на застраиваемых территориях / В.Е. Аннилов. М.: Недра, 1984. 160 с.

Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладные аспекты изучения / [науч. ред Ф.И. Мильков] Воронеж: Изд. Воронежского у-та, 1988. 141 с.

Герасимова М.И. Антропогенные почвы: генезис, география, рекультивация/ М.И.Герасимова, М.Н. Строганова, Н.В. Можарова. Смоленск: Ойкумена, 2003. 268 с.

Аржанова Е.С. Геохимия ландшафта и техногенез / Е.С.Аржанова, П.В.Елпатьевский. М.: Наука, 1990. 186 с.

Арманд Д.Л. Бальные шкалы в географии / Д.Л. Арманд // Изв. АН СРСР. Серия география. 1973. №2. С. 111-123.

Арманд Д.Л. Наука о ландшафте. Основы теории и логико-математические методы / Д.Л. Арманд. М.: Мысль, 1975. 278 с.

Атлас Ровенской области. М.: ГУГК, 1985. 31 с.

Атлас Волынской области. М.: ГУГК, 1989. 64 с

Атлас почв Украинской ССР / [Науч. ред. Н.К. Крупский и Н.И.Полупан]. К.: Урожай, 1979. С. 39-78.

Безуглая Э. Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах / Э. Ю. Безуглая. Л.: Гидрометеоиздат, 1986. 199 с.

Белкин А.Н. Городской ландшафт / А.Н. Белкин. М.: Высшая школа, 1987. 111 с.

Белоусов В.Н. Оздоровление городской среды важнейшая градостроительная задача / В.Н. Белоусов М.: Знание, 1997. 64 с.

Беляева В.А. Техногенная трансформация ландшафтов крупного промышленного центра (на примере г. Ярославля) / В.А. Беляева // Изв. РГО, 1998. Т.130. Вып. 4. С. 64-72.

Бериня Д.Ж. Диагностика загрязненности биогеоценозов выбросамиавтотранспорта / Д.Ж. Бериня, А.Я. Берзиня, Л.К. Калвиня // Почв. Инс-т им. В.В. Докучаева, 1983. Вып. 35. С. 27-124.

Бериня Д.Ж. Распределение выпадений выбросов автотранспорта и загрязнения почв придорожной полосы / Д.Ж.Бериня, Л.К. Калвиня. Рига: Зинатне, 1989. С. 223.

Берлянд М.Е. Прогноз и регулирование загрязнения атмос­феры / М.Е.Берлянд. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 272 с.

Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафта / Н.Л. Беручашвили. М.: Высшая школа, 1990. 286 с.

Бидман А.Л. Временное методическое руководство по проведенню комплексних эколого-геологических исследований (на территории Украины) / А.Л. Бидман. К, 1994. 65 c.

Блюм О.Б. Біохімічна ліхеноіндикація важких металів у приземному шарі повітря міських ландшафтів / О.Б.Блюм, Ю.Г. Тютюник, В.М.Пащенко // Український ботанічний журнал. 1988. Т.45. С. 6671.

Богобоящий В.В. Принципи моделювання та прогнозування в екології / В.В. Богобоящий, К.Р.Курбанов, П.Б. Палій. К.: ЦУЛ, 2004. 216 с.

Боговая И.О. Озеленение населённых мест / И.О.Боговая, В.С.Теодоронский. М.: Агропромиздат, 1990. 239 с.

Большаков В.А. Загрязнение почв и растительности тяжёлыми мелаллами / В.А. Большаков, Н.Я. Гальпер, Г.А. Клименко Москва, 1978. 79 с.

Брокер Д.Л. Транспорт города / Д.Л. Брокер М: Статистика, 1975. 64 с.

Буженин Н.С. К оценке выбросов автотранспорта в атмосферу и загрязнения воздуха вблизи автомагистрали / Н.С. Буженин, Р.И. Опикун, И.И. Соломатина // Транспорт ГГО. 1979. Вып. 436. С. 102-110.

Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры / Р.И. Бурда. К.: Наука, думка, 1991. 169 с.

Вальчук О.М. Дорожні ландшафти: проблеми класифікації / О.М.Вальчук//Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михаила Коцюбинського. Серія: Географія. Вінниця, 2002. Вип. 3. С 69-71.

Васюта С. Радянський екоцид в Україні: історичні витоки, труднощі подолання / Сергій Васюта Тернопіль: СМП Астон”, 2000. 536 с.

Веклич О. Удосконалення економічного інструменту екологічного управління в Україні / Олег Веклич // Економіка України. 1998. № 6. С. 30-32.

Величко О.М. Контроль забруднення довкілля / О.М.Величко, Д.В.Зеркалов К.: Основа, 2002. 256 с.

Величко С.І. Якість питної води у великих містах України / С.І. Величко // Водне господарство України. 1999. № 5-6. С. 54-56.

Вентцель Е.С. Теория вероятностей / Е.С. Вентцель М.: Наука, 1969. 576 с.

Вергунов А.П. Архитектурно-ландшафтная организация крупного города / А.П. Вергунов Л.: Стройиздат, 1982. 134 с.

Владимиров В.В. Город и ландшафт: проблемы, конструктивные задачи и решения / В.В. Владимиров, Е.М.Микулина, З.Н. Яргина М.: Мысль, 1986. 238 с.

Водогрецкий В.Е. Антропогенное изменение стока малых рек / В.Е.Водогрецкий Ленинград: Гидрометеоиздат, 1990. 211с.

Волинь за роки незалежності. Статистичний збірник. Луцьк: Надстир’я, 2001. 384 c.

Вопросы влияния хозяйственной деятельности на водные ресурсы и водный режим / Под ред. А.И.Чеботарёва, И.А.Шикломанова. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1973. 304 с.

Временные рекомендации по предотвращению загрязнения вод поверхностным стоком с городских територий (дождевыми, талыми и поливо-моечными водами). М.: Минводхоз СССР, 1975. 35 с.

Временный классификатор токсических промышленных отходов и методические рекомендации по определению класса токсичности промышленных отходов. № 4286-87. М.: Издательство стандартов, 1987.

Галаган А.А. Ландшафтногеохимические исследованиямиграции тяжелых металлов в лесостепных ландшафтныхкомплексах Украины / А.А. Галаган // Укр. геогр. журнал, 1993. № 2. С. 32-35.

Гамазіна Г.І. Гідрогеохімічні дослідження в межах Рівненсько-Здолбунівської житлово-промислової агломерації та прилеглих районів за 1995-2000 р.р. / Г.І. Гамазіна Рівне: Геоінформ України, ДРГП "Північгеологія", РГЕ, 2000. 40 с.

Географическое обоснование экологических экспертиз / [Под ред. Т.В.Звонковой] М.: МГУ, 1985. 208 с.

Геоэкологические подходы к проектированию природно-технических геосистем / [Под ред. Ю.В. Медведкова]. М., 1985. 235 с.

Геоэкологические основы териториального проэктирования и планирования / [Под ред. В.С. Преображенского]. М.: Наука, 1989. 189 с.

Герасимов И.П. Мониторинг окружающей среды / И.П. Герасимов //. Современные проблемы окружающей среды. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1989. 389 с.

Герасимов И.П. Географический прогноз: теория, методы, региональный аспект / И.П. Герасимов //. М.: Наука, 1986. 96 с.

Геренчук К.І. Природа Волинської області / К. І. Геренчук. К.: Вища школа, 1975. 171 с.

Геренчук К.І. Природа Рівненської області / К.І. Геренчук. К.: Вища школа, 1976. 166 с.

Гетко Н.В. Растения в техногенной среде / Н.В. Гетко. Минск: Наука и техника, 1989. 208 с.

Гибсон Г. Экологические процессы эрительного восприятия/ ГенриДж.Гибсон; пер. с англ. М.: Прогресс, 1988. 380с.

Гигиена населённых мест / [Под ред. Д.Н. Калюжного]. К.: Здоров’я,1969. 304 с.

Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ланд­шафтов СССР / М.А. Глазовская. М.: Высшая школа, 1988. 327 с.

Глазовская М.А. Принципы классификации почв по их устойчивости к химическому загрязнению / М.А. Глазовская // Земельные ресурсы мира, их использование и охрана. М: Наука, 1978. С. 85-89.

Глазычёв С.Н. Исследования природы урбанизованных территорий / С.Н.Глазычёв // Антропогенные воздействия на природные комплексы и экосистемы. Волгоград, 1980. С. 3-14.

Гмошинский В.Г. Инженерная экология / В.Г. Гмошинский. М.: Знание, 1977. 64 с.

Говорун А.Г. Транспорт і навколишнє середовище / А.Г. Говорун К.: Урожай, 1992. 144 с.

Голиков А.П. Математические методы в географии / А.П. Голиков, И.Г.Черванёв, А.М. Трофимов. Харьков: Вища школа, 1986. 144 с.

Голубець М.А. Вступ до геосоціосистемології / М.А. Голубець. Львів: Поллі, 2005. 199 с.

Голубець М.А. Екосистемологія / М.А. Голубець. Львів: Поллі, 2005. 186 с.

Голубець М.А. Місто як екологічна і соціальна система / М.А. Голубець // Вісник АН УРСР. 1980. №1. С. 29-39.

Голубець М.А. Урбаністичні утвори як компонент біогеоценотичного покриву / М.А. Голубець // Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в Карпатському регіоні. К.: Наукова думка, 1994. С. 22-34.

Гольдберг В.М. Взаимосвязь загрязнения подземных вод и природной среды / В.М. Гольдберг Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. 235 с.

Гольдберг В.М. Гидрогеологические основы охраны подземных вод от загрязнения / В.М. Гольдберг, С.И. Газда. М.: Недра, 1984. 306 с.

Гончарук В.В. Концепция улучшения качества питьевой воды в Украине / В.В. Гончарук // Химия и технология воды. 1994. Т. 16, № 5. С. 467- 472.

Горєв Л.М. Основи моделювання в гідроекології / Л.М. Горєв. К.: Либідь, 1996. 336 с.

Горев Л.М. Гідрохімія України / Л.М.Горев, В.І. Пелешенко, В.К. Хільчевський. К.: Вища школа, 1995. 307 с.

Горев Л.Н. Естественно-экономические основы оптимизации экосред: в 3 кн. / Л.Н. Горев, С.И. Дорогунцов, М.А.Хвесик. К.: Либідь, 1994. Кн. 2. 240 с.

Городская среда Харькова: географический анализ загрязнения, самоочищение земель, возможность влияния на здоровье / [Под ред. И.Г.Черваньова]. Харьков: Изд-во АН ТКУ Харьковского уни­верситета, 1994. 81 с.

Городская среда: принципы и методы геоэкологических исследований / [Под ред. А.В. Чернецова]. Иркутск: Наука, 1990. 223 с.

ГОСТ 2761-84 Источники централизированого хозяйственно-питьевого водообеспечения. Введ. 10.11.84. М.: Издательство стандартов, 1984. 69 с.

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”. Введ. 18.10.82. М.: Издательство стандартов, 1982. 71 с.

Гофман К.Г. Основы долгосрочного прогнозирования состояния окружающей среды / К.Г. Гофман // Вопросы географии. Сб. №108. Природопользование (географические аспекты). М.: Мысль, 1978. С.95-104.

Гофман К.Г. Охрана окружающей среды: модели управления чистотой природной среды / К.Г. Гофман, А.А. Гусев, Т.B.Досчанов М.: Экономика, 1977. 231 с.

Григорович М.В. Рациональное природопользование и транспорт / М.В.Григорович, Н.П. Манойло // Географические основы рационального природопользования. К.: Наука, 1984. С. 139-140.

Грищенко Н.С. Классификация антропогенных ландшафтов по уровню технического обустройства /Н.С. Грищенко // Мелиорация и водное хозяйство. М.: Просвешение, 1999. С. 48-54.

Григорян А.Г. Ландшафт современного города / А.Г. Григорян. М.: Стройиздат, 1986. 136 с.

Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології / М.Д. Гродзинський. К.: Либідь, 1993. 235 с.

Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенного навантаження / М.Д. Гродзинський. К.: Либідь, 1995. 283 с.

Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: геохімічний аспект / В.М. Гуцуляк. Чернівці: Рута, 2002. 272 с.

Гуцуляк В.Н. Геохимические особенности ландшафтов г. Черновцы / В.Н.Гуцуляк // Физическая география и геоморфология. К.: Лыбидь, 1990. Вып. 37. С. 63-68.

Гуцуляк В.М. Ландшафтний аналіз території м. Чернівці для цілей екологічного моніторингу / В.М. Гуцуляк // Геоекологія України. Київ, 1994. С.85-91.

Гуцуляк В.М. Алгоритм фізико-географічної (ландшафтної) характерристики території та основні напрямки ландшафтно-прикладних досліджень / В.М. Гуцуляк // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту. Вип. 138. Географія. Чернівці: Рута, 2002. С 231-238.

Даценко І.І. Гігієна та екологія людини / І.І. Даценко Львів: Афіша, 2000. 248 с.

Девятко Г.А. Система экологического мониторинга состояния воздуха вдоль автомагистралей населенных пунктов / Г.А. Девятко, С.А. Лацис, В.Я.Подольский // Технология и конструирование в электронной аппаратуре. 2004. №2. С-28-29.

Денисик Г.І. Антропогеннi ландшафти Полiсся Правобережної України / Г.І.Денисик // Українське Полiсся. Вчора, сьогоднi, завтра. Луцьк, 1998. С.49-51.

Денисик Г.І. Антропогеннi ландшафти Правобережної України / Г.І.Денисик Вiнниця: Арбат, 1998. 289 с.

Денисик Г.І. Дорожні ландшафти Поділля / Г.І. Денисик, О.М.Вальчук. ППВидавництво «Теза», 2005. 178 с.

Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2007 р.

Державні санітарні правила і норми Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”. № 383 від 23.12.96.

Десслер Х.Г. Влияние загрязнений воздуха на растительность / Х.Г. Десслер: пер. с нем. М.: Наука, 1981. 181 с.

Дмитриев М.Т. Санитарно-химический анализ загрязняющих веществ в окружающей среде: справочник / М.Т. Дмитриев. М.: Химия, 1989. 310 с.

Дмитриев М.Т. Охрана окружающей среды и рациональное использование ресурсов Ровенской области / М.Т. Дмитриев. Ровно, 1990. 108 с.

Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. (Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій): Монографія / О.Ю.Дмитрук. К.: РВЦ Київський університет”, 1998. 139 с.

Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбоекології (ландшафтознавчий аспект) / О.Ю. Дмитрук. К.: ВПЦ "Київський університет", 2000. 140 с.

Добровольский В.В. Химия Земли / В.В. Добровольский. М.: Просвещение, 1988. 176 с.

Довкілля Рівненщини. Статистичний збірник. Рівне: Головне управління статистики у Рівненській області, 2006. 114 с.

Дорогунцов С.І. Екологізація водокористування і водозабезпечення народно-господарського комплексу Поліського регіону / С.І. Дорогунцов, М.А. Хвесик. К.: УЕАН, 1994. 214 с.

Дорфман Я.Р. Ландшафтно-географическая характеристика г. Черновцы: автореферат дис. на соискание научн. степ. канд. геогр. наук: спец. 11.00.11 «Конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов» / Я.Р. Дорфман. Львов, 1966. 26с.

Дорфман Я.Р. Фізико-географічні умови проектування м.Чернівці та його приміського району/Я.Р. Дорфман, В.А.Станішевський // Фізична географія та геоморфологія. Вид. 2: Київ: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. С.71-74.

Друмя Д.А. Техногенные свинец и цинк в придорожныхландшафтах Молдавии / Д.А. Друмя // Геохимия ландшафтов при поис­ках месторождений полезных ископаемых и охране окружающей среды. Ростов-на-Дону, 1982. С. 151-153.

ДСТУ 3041-95 Гідросфера. Використання і охорона вод. Терміни і визначення”. К.: Видавництво стандартів, 1995.

Дьяконов К.Н. Этапы географического прогнозирования / К.Н. Дьяконов // Вестник МГУ. География. 1975. №2. С. 18-24.

Жуков В.Т. Математико-картографическое моделирование в географии / В.Т. Жуков, С.Н. Сербенюк, В.С. Тикунов. М.: Мысль, 1980. 224 с.

Залесская Л.С. Ландшафтная архитекту­ра / Л.С. Залесская, Е.М.Никулина. М.: Наука, 1979. 273 с.

Залеський І.І. Звіт по темі Дослідження забруднення важкими металами грунтів басейну р. Устя” / І.І. Залеський. Рівне: ТПВ Екогеос”, 1994. 118 с.

Заповідна справа в Україні / [За ред. М.Д. Гродзинського]. К.: Географіка, 2003. 306 с.

Зарубин Г.П. Гигиена города / Г.П. Зарубин, Ю.В. Новиков. М.: Медицина, 1986 272 с.

Зарубин Г.П. Санитарные вопросы водоснабжения и канализации / Г.П.Зарубин, И.А. Овчинкин. М.: Медицина, 1978. 371 с.

Звіт по вивченню сучасних екзогенних геологічних процесів на території Волинської та Рівненської областей. Рівне: РГРЕ, 1998 р. 140 с.

Звіт по гідрогеохімічних дослідженнях в межах житлово-промислових агломерацій м. Луцька і прилеглих районів за 1991-93 рр. Рівне, 1993.233 с.

Звонкова Т.В. Географическое прогнозирование /