ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ У РЕГІОНІ (НА МАТЕРІАЛАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ) : ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ РЫНКА ТУРИСТИЧЕСКИХ УСЛУГ В РЕГИОНЕ (НА МАТЕРИАЛАХ Тернопольской области)

Краткое описание

Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

Рунців Оксана Іванівна

УДК 911.3:796.5+477.84

Територіальна організація ринку туристичних послуг У регіоні
(на матеріалах Тернопільської області)

Спеціальність 11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник
Заставецька Ольга Володимирівна
доктор географічних наук, професор,
дійсний член НТШ

Тернопіль-2008

Зміст

Вступ.....3
Розділ 1. Теоретичні засади суспільно-географічного дослідження ринку туристичних послуг......9
1.1. Сутність поняття «туристична послуга». Класифікація туристичних послуг9
1.2. Ринок туристичних послуг, його територіальна організація.....17
1.3. Методи дослідження ринку туристичних послуг в регіоні.......30
Висновки до розділу 1......38
Розділ 2. Чинники, які впливають на територіальну організацію ринку туристичних послуг у Тернопільській області...39
2.1. Демографічні чинники формування ринку туристичних послуг......39
2.2. Соціально-економічні чинники формування ринку туристичних послуг...45
2.3. Природні туристичні ресурси.......55
2.4. Історико-культурні туристичні ресурси..67
2.5. Інфраструктурні туристичні ресурси.......79
Висновки до розділу 2..91
Розділ 3. Геопросторова організація ринку туристичних послуг Тернопільської області та головні напрямки її удосконалення93
3.1. Загальні риси територіальної організації ринку туристичних послуг та його сегментація....93
3.2. Туристичні потоки.......121
3.3. Перспективи розвитку ринку туристичних послуг..134
Висновки до розділу 3....149
Висновки....150
Додатки...158
Список використаних джерел...267

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з галузей пріоритетного розвитку в Україні загалом та у більшості її регіонів визнано туризм. Указом Президента України 2008 рік проголошено Роком туризму і курортів. Ці події на фоні підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 та поглиблення пан’європейської орієнтації українського суспільства повинні стати важливим чинником розвитку туристичної сфери у нашій державі. Водночас актуальними залишаються питання створення сприятливих умов для розбудови туристичних ринків у регіонах, підвищення рівня виробництва і якості туристичних послуг, їх урізноманітнення.
Розвиток ринкових відносин в туристичній сфері України вимагає від виробників детального вивчення ринків збуту своєї продукції та послуг, потреб і запитів покупців з метою повного їх задоволення. Регіональні ринки туристичних послуг, їх внутрішні та зовнішні зв’язки, механізми функціонування можливо детально дослідити тільки з врахуванням принципів географічного підходу, передусім таких, як територіальність та комплексність. Це й зумовлює актуальність суспільно-географічних досліджень стану ринків послуг як на державному, так і на регіональному рівнях.
Теоретико-методологічні основи таких досліджень містяться у працях О. Бейдика, М. Біржакова, Ф. Заставного, С. Кузика, О. Любіцевої, М. Мальської, Н. Недашківської, Я. Олійника, В. Преображенського, А. Степаненка, О. Топчієва, О. Шаблія.
Дослідженню конкретних питань формування і функціонування територіальних ринків туристичних послуг в Україні присвячені наукові розробки Ж. Бучко, С. Дутчак, В. Євдокименка, О. Заставецької, С. Іщука, М. Крачила, О. Лесика, В. Мацоли, М. Мироненка, О. Пащука, В. Руденка, М. Рутинського, І. Смаля, В. Стафійчука, І. Твердохлєбова, В. Явкіна, І. Яковенка.
Проте ще недостатньо вивченими є стан функціонування, структура та сегментація ринків туристичних послуг у різних регіонах України, чинники, які зумовлюють потребу в послугах і рівень їх задоволення, виробництво і споживання різноманітних послуг. Водночас необхідні наукові розробки методичних основ дослідження регіональних ринків туристичних послуг, виявлення стану їх сучасного функціонування та обґрунтування перспективного розвитку. Це зумовило вибір теми, визначило мету і завдання дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у рамках наукової теми кафедри географії України та туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Проблеми комплексного економічного і соціального розвитку регіону».
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення сучасного стану функціонування регіонального ринку туристичних послуг, специфіки його територіальної організації та обґрунтування напрямів його розвитку.
Для досягнення цієї мети були поставлені та розв’язувалися такі наукові завдання:
· проаналізувати сучасні теоретико-методологічні підходи до вивчення ринку туристичних послуг з позиції суспільної географії;
· дослідити сутність туристичних послуг та здійснити їх класифікацію;
· розробити методичні підходи суспільно-географічного дослідження регіонального ринку туристичних послуг;
· виявити основні чинники, що формують туристичний попит та пропозицію у регіоні, оцінити стан туристичних ресурсів, демографічну та соціально-економічну ситуацію Тернопільської області, встановити їх вплив на виробництво і споживання різних туристичних послуг;
· визначити реальний стан туристичного споживання в Тернопільській області та його територіальні відмінності, а також можливості зростання показників споживання турпослуг;
· визначити головні проблеми територіальної організації ринку туристичних послуг в Тернопільській області, обґрунтувати основні напрями його оптимізації.
Об’єктом дослідження є регіональний ринок туристичних послуг як сфера обміну туристичними продуктами. Для дослідження обрано Тернопільську область, що має значні природні та історико-культурні туристичні ресурси, в якій туризм визнано пріоритетною галуззю розвитку господарства та інвестування.
Предметом дослідження є географічні особливості формування і сучасна територіальна організація ринку туристичних послуг у Тернопільській області.
Методологія та методи дослідження. Основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної суспільної географії в галузі регіоналістики, географії сфери послуг, географії населення, туристичних ресурсів, туризму, маркетингової географії, маркетингу та економіки послуг, концептуальні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених, що вивчали проблеми розвитку туризму.
Базуючись на міждисциплінарному підході, у дисертаційному дослідженні застосовувались різноманітні методи, з-поміж яких загальнонаукові та спеціальні: діалектичний, абстрактно-логічний, системний підходи, соціологічний, статистичний, картографічний методи, а також порівняльно-географічний, типізації та класифікації, кластерного аналізу, багатовимірного математичного аналізу тощо.
Нормативною базою дослідження є Закони України та нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, інформаційною базою - матеріали Головного управління статистики Тернопільської області, Управління з питань туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, Управління культури та туризму Тернопільської міської ради.
Наукова новизна одержаних результатів:
¾ поглиблено теоретико-методологічні основи дослідження регіональних ринків туристичних послуг, вперше визначено поняття «територіальна туристична система» як сукупність туристичних центрів та підприємств на певній території з участю споживачів (туристів), що взаємодіють між собою, уточнено визначення понять «туристична послуга», «ринок туристичних послуг», здійснено класифікацію туристичних послуг;
¾ досліджено вплив загальнодержавних та регіональних чинників на формування туристичного попиту і пропозиції в Україні та її регіонах, сучасні демографічну, соціально-економічну ситуації, визначено їх вплив на функціонування та просторову структуру ринку туристичних послуг Тернопільської області;
¾ здійснено кількісну (абсолютну) та якісну (відносну) оцінку наявних природно-рекреаційних, історико-культурних та інфраструктурних туристичних ресурсів Тернопільської області, їх сучасного стану використання;
¾ оцінено масштаби туристичного споживання в регіоні, враховуючи діяльність усіх підприємств, пов’язаних з туризмом;
¾ здійснено територіальну сегментацію ринку туристичних послуг на основі багатовимірного математичного аналізу, виділено основні туристично-рекреаційні райони і центри в Тернопільській області;
¾ виявлено внутрішньообласні диспропорції розвитку ринку туристичних послуг, встановлено особливості співвідношення виробництва і споживання туристичних послуг на території Тернопільської області;
¾ обґрунтовано заходи із регулювання ринку туристичних послуг в Тернопільській області, визначено основні напрями із збільшення обсягів виробництва і розширення асортименту послуг для повного задоволення потреб споживачів;
¾ створено серію картосхем, які відображають сучасний туристично-ресурсний потенціал і стан розвитку ринку туристичних послуг у Тернопільській області.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні результати дисертації спрямовані на оптимізацію функціонування регіонального ринку туристичних послуг в умовах реструктуризації господарства України. Вони можуть бути використані при обґрунтуванні регіональної економічної політики, у розробці турпродуктів для внутрішнього та зовнішнього споживання, підвищення конкурентоспроможності регіону на національному ринку туристичних послуг для осіб з різним рівнем доходів, інтересами, освітнім рівнем та віком.
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі підготовки студентів спеціальностей «Географія» і «Туризм» у курсах «Туристичне краєзнавство», «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійних послуг», «Організація транспортних послуг», «Організація сфери туристичних послуг», «Організація туризму».
Методичні основи дослідження ринку туристичних послуг можна використовувати для вивчення аналогічних питань в інших областях України.
Прикладні результати й рекомендації можуть бути використані обласними управліннями з питань туризму.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Автором зібрано і опрацьовано матеріали про стан функціонування ринку туристичних послуг у Тернопільській області, визначено вплив регіональних чинників на формування попиту і пропозиції турпослуг у регіоні, вивчено компонентну і територіальну структуру туризму та обґрунтовано напрями розвитку ринку турпослуг у Тернопільській області. На основі вивчення ресурсної бази та внутрішніх та зовнішніх потреб туризму складено схему перспективної територіальної організації ринку турпослуг у Тернопільській області. Усі наукові результати дисертації, що виносяться на захист, отримані здобувачем особисто. Співавторські ідеї та розробки не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на наукових та науково-практичних конференціях: Міжнародних - «Інноваційні моделі розвитку туристичної інфраструктури України. Буковинське та світове старообрядництво: історія, культура, туризм» (Чернівці, 2006), «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (Луцьк, 2007), «Історія української географії та картографії (присвячена 130-літньому ювілею академіка Степана Рудницького)» (Тернопіль, 2007); Всеукраїнській - «Актуальні проблеми та напрямки розвитку туристичної сфери в Україні та світі» (Тернопіль, 2006), а також обговорювались на щорічних звітних наукових конференціях у Галицькому інституті імені В’ячеслава Чорновола, м. Тернопіль (2005-2008).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 одноосібних наукових праць, з них 6 у фахових виданнях, 6 - у матеріалах наукових конференцій, 4 наукових статті у збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел (218 найменувань) та додатків (109 сторінок), загальним обсягом 288 сторінок, з яких 131 с. основного тексту. Дисертація ілюстрована 31 рисунком (з яких 11 картосхем), 9 таблицями.

Список литературы

Висновки

Узагальнення результатів теоретичних та практичних досліджень щодо територіальної організації ринку туристичних послуг в регіоні дозволило автору зробити такі висновки:
1. Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив формування ринків збуту туристичної продукції, необхідність врахування потреб і запитів споживачів з метою їх повного задоволення. Функціонування ринку туристичних послуг відбувається в умовах різноманітних територіальних спільностей, що накладає відбиток на структуру цього ринку, його внутрішні та зовнішні зв’язки . Територіальна сегментація виробництва і споживання туристичних послуг є основою формування регіональних ринків цих послуг. Такі ринки являють собою географічні та економічні системи, перехрещення ареалів виробничої активності туристичних підприємств та нетуристичних підприємств, соціальної активності споживачів туристичних товарів і послуг та довкілля, на основі врівноваження туристичного попиту і пропозиції.
Основним товаром на ринку туристичних послуг є турпродукт, що формується всіма складовими ринку. За рівнем залучення послуг у формування турпродукту їх поділяють на основні, допоміжні і супутні. Основні та супутні туристичні послуги становлять значну частку в туристичному споживанні, а обсяги їх продажу значною мірою залежать від наявності туристів. З них основні туристичні послуги є попередньо замовленими та оплаченими (послуги розміщення, харчування, пасажирського транспорту, турагентів, туроператорів, рекреації та дозвілля), а супутні додатково сприяють задоволенню мети подорожі (фінансові, банківські, прокату, охорони, страхування, імміграційні, інформаційні тощо). Супутні та допоміжні туристичні послуги виробляються найчастіше в дестинації (в локальних туристичних центрах) нетуристичними підприємствами, діяльність яких необхідно враховувати при аналізі ринку турпослуг, адже відмежувати спожиті туристами послуги від послуг, що споживаються звичайними відвідувачами чи постійними мешканцями регіону неможливо. Для цього нами розроблено та використано спеціальну методику розрахунку обсягу спожитих туристами послуг в дестинації за окремими групами.
Відсутність єдиної класифікації турпослуг та багатоманітність підходів вчених до визначення ознак, які властиві турпослугам, визначають неоднозначність місця турпослуг у класифікаторах видів діяльності. Представлений нами розподіл турпослуг за рівнями потреб людини та їх відчутністю у процесі туристичної діяльності передбачає виділення трьох груп послуг, які можна зобразити у вигляді піраміди з трьох рівнів, де з кожним вищим рівнем зменшується фізична відчутність, посилюється варіативність, накопичується інтелектуальність послуг. Основу піраміди становлять послуги, які спрямовані на тіло людини (розміщення, харчування, охорони), вище турпослуги, що задовольняють психофізіологічні потреби подорожуючого (перевезення, медичні, спортивно-оздоровчі, торговельні тощо), на вершині турпослуги, що спрямовані задовольняти духовно-інтелектуальні потреби туриста (екскурсійні, культурні, освітні). Таким чином, специфіка туристичних послуг полягає в тому, що вони можуть носити більш або менш відчутний (матеріальний) характер, а тому перелік їх є практично необмеженим і регламентується лише особливостями природно-рекреаційних, історико-культурних та інфраструктурних туристичних ресурсів певного регіону та масштабами діяльності туристичних підприємств.
2. Формування регіональних ринків турпослуг і їх функціонування відбувається під впливом загальних (суспільний лад, внутрішня політика держави, науково-технічна революція і прогрес) і регіональних (екологічна безпека, демографічні та соціально-економічні чинники, наявність туристичних ресурсів і сезонність їх використання, внутрішня політика регіону) чинників. Загальні чинники визначають особливості державної політики у галузі туристичної діяльності, а регіональні специфіку формування попиту і пропозиції турпослуг в регіоні, вони є визначальними в діяльності туристичного підприємства.
Найбільш перспективними для розвитку туризму є, насамперед, такі його види, які не потребують великих економічних затрат на організацію, відзначаються нижчими цінами, порівняно з іншими видами, та є вигідними в організації для місцевого населення за рахунок таких сприятливих умов розвитку туризму, як низький рівень злочинності, незадіяні трудові ресурси у сільській місцевості, сприятлива екологічна ситуація та клімат для організації як літньої, так і зимової рекреації, велика кількість водних об’єктів, в т.ч. мінеральних вод, лікувальних грязей, печер, лісів і мисливських тварин у них, природно-заповідних об’єктів різного походження і значення, порівняно невелике рекреаційне навантаження на природні ландшафти, багата історія області (що призвело до формування мережі історико-культурних ресурсів, особливо пам’яток оборонної архітектури та дерев’яного зодчества), наявність різнопрофільних музеїв, центрів народних художніх промислів різних етнографічних земель України, релігійних осередків державного значення, неперевантаженість готельних установ, достатність земельних ділянок в підприємствах санаторного лікування, високий рівень професійності працівників культури, значна протяжність залізничних колій, вигідне транспортне розташування області, в т.ч. на перетині міжнародних транспортних коридорів, наявність всіх видів зв’язку. Такими найвигіднішими для організації економічно та ресурсно видами туризму є сільський зелений, екологічний, паломницький, водний, спелеологічний, лікувально-оздоровчий та екскурсійний. Саме такі види туризму здатні задовольняти потреби населення в оздоровленні, туризмі та відпочинку, формуванні ринку конкурентоспроможних на міжнародному рівні туристичних послуг на основі ефективного використання наявних природних та культурно-історичних ресурсів із збереженням екологічної чистоти довкілля та забезпечення комплексного розвитку території.
Деякі регіональні чинники розвитку туризму перешкоджають ефективному впровадженню перспективних напрямів туристичної діяльності. Серед них занедбаність (і як наслідок - невелика атрактивністю) та переважно місцеве значення культурно-історичних об’єктів. Відновлені та відреставровані вони могли б використовуватись для дитячого, молодіжного, сімейного, пізнавального, релігійного, пригодницького, самодіяльного туризму тощо, як і численні об’єкти літературно-мистецького та меморіального туризму. Потенціал релігійних осередків державного значення не використовується повноцінно через нестачу об’єктів інфраструктури. Давні кладовища, поховання, єврейські кіркути та польські цвинтарі, які є туристичним ресурсом для організації сентиментальних турів, майже забуті та покинуті. Їх можуть доповнити місця народження та діяльності видатних людей краю, місця, де відбувались події, які заслуговують на увагу.
Лікувально-оздоровчий та рекреаційний туризм в умовах нестачі санаторно-лікувальних та інших закладів відпочинку, а також персоналу в них, зазнає кризи. Найменш розвинутим сегментом туристичної діяльності в області є розважальний туризм, оскільки атракціони, парки розваг, заклади ігрового бізнесу тощо майже всі розміщені лише у м. Тернополі. Розвитку автомобільного туризму перешкоджають неякісні автомобільні дороги, погана забезпеченість закладами громадського харчування, культури та дозвілля, зв’язку в сільській місцевості, що знижує комфортність та безпечність подорожувань. Навіть усунувши дані негативні фактори ринок туристичних послуг Тернопільської області не поповниться самоорганізованими туристами-автомобілістами лише за рахунок власних споживачів. Для розвитку даного виду туризму необхідно залучати туристів з інших областей України.
3. Вивчення регіонального ринку турпослуг, як системи, пропонується за методикою, що включає в себе: кількісне та якісне вивчення туристичної пропозиції, тобто набору туристичних ресурсів регіону (методами бальної оцінки, визначення щільності та забезпеченості туристичними об’єктами); вивчення туристичного попиту шляхом аналізу соціально-економічних та демографічних характеристик населення та обчислення обсягів туристичного споживання за кожною спожитою туристами послугою та адміністративною одиницею регіону (з цією метою розроблено методику дослідження туристичного споживання в конкретному регіоні, яка ґрунтується на встановленні частки продаж кожного із видів послуг, що припадає на туристичне споживання, власне у регіоні дослідження, на основі даних за КВЕД та ДКПП, а також методом анкетування); оцінку реальних прибутків від реалізації туристичних послуг, за рахунок додавання усіх секторів ринку турпослуг (вперше враховано діяльність й тих підприємств, що виробляють супутні та допоміжні турпослуги); встановлення максимально можливих обсягів доходів від туризму в конкретному регіоні внаслідок збільшення кількості туристів та визначення тих турпослуг, які відіграють у цьому процесі найбільшу роль; виявлення територій, які мають найбільший потенціал для розвитку туризму, перевищення обсягів туристичної пропозиції над споживанням, встановлення головних причин подібної територіальної диспропорції (методом кластеризації та багатовимірного аналізу); виявлення туристичних районів і центрів в регіоні за їх спеціалізацією; створення перспективної схеми територіальної організації ринку туристичних послуг регіону; обґрунтування основних рекомендацій розвитку окремих видів туризму в туристичних районах.
4. Регіональний ринок турпослуг складається із сукупності територіальних туристичних систем, що об’єднують виробників та споживачів спільною інфраструктурою. На найнижчому рівні територіальної організації регіонального ринку туристичних послуг розташоване туристичне підприємство. Тому дослідження ринку туристичних послуг, зокрема його територіальної організації, включає в себе вивчення особливостей функціонування туристичних (також частково нетуристичних) підприємств, специфіки споживачів, туристичного попиту й пропозиції та характеристик території, а також двосторонніх зв’язків між ними: інвестування, створення умов для діяльності, комунікації, страхування, створення робочих місць тощо.
Спостерігається значна територіальна диференціація ринку туристичних послуг, що зумовило виділення чотирьох туристичних районів (Північного, Центрального, Західного та Південного).
Північний туристичний район охоплює Кременецький та Шумський адміністративні райони. На сьогодні має частково виражену паломницьку та екскурсійну спеціалізацію. Розвитку інших видів туризму перешкоджає недостатньо розвинута та неякісна інфраструктура, відсутність структурних підрозділів сфери сервісу при установах розміщення туристів, нестача закладів відпочинку та дозвілля. Із туристичних ресурсів в районі наявні сільські садиби для розміщення туристів, мальовничі краєвиди, природні заказники різного походження, певна оздоровчо-туристична інфраструктура, козацькі поховання, старі дерев’яні храми, заповідні урочища, пам’ятки садово-паркового мистецтва та заказники Кременецького горбогір’я. Дослідження ресурсної бази району свідчить про перспективність району як території поширення таких видів туризму як сільського зеленого, лікувально-оздоровчого та рекреаційного, сентиментального, релігійного та екологічного.
Західний туристичний район охоплює Бережанський, Підгаєцький та Монастириський адміністративні райони. Район має сучасну слабо виражену спеціалізацію на екскурсійному туризмі внаслідок поганої забезпеченості об’єктами туристичної інфраструктури. Серед туристичних ресурсів поширені численні давні дерев’яні та кам’яні культові споруди, осередки народних промислів різьби по дереву, виробництва керамічних та скляних виробів, місця, пов’язані з видатними особами краю, що дають підстави прогнозувати розвиток Західного туристичного району як території поширення релігійного, сільського зеленого, етнографічного та сентиментального туризму.
Південний туристичний район розташований в межах Гусятинського, Чортківського, Бучацького, Борщівського та Заліщицького адміністративних районів. Аналіз туристичної ресурсної бази та структури споживання показує, що район має чітко виражену спеціалізацію на спелеологічному та водному туризмі та частково виражену на сільському зеленому, лікувально-оздоровчому та рекреаційному. Така різноманітність напрямів розвитку туризму пояснюється різноплановістю туристичних ресурсів району, наявністю майже у всіх підрайонах переліку необхідних закладів туристичної інфраструктури та дозвілля, численних екскурсійних та неекскурсійних печер. Основні перспективні напрямки розвитку туризму в районі: пізнавальний, подієвий (на базі фортифікаційних споруд, які для додаткового залучення туристів необхідно піддати процесу реставрації та музеєфікації), екологічний (використовуючи мікроклімат та ландшафтні особливості Медоборів та долини Дністра), автомобільний, історичний та науковий (за рахунок великої кількості історичних населених пунктів, місць історичних битв та відслонень).
Центральний туристичний район є найбільшим за площею та рівнем сучасного розвитку туристичної галузі, який охоплює Лановецько-Збаразький, Зборівсько-Тернопільський, Козівський, Підволочиський, Теребовлянський туристичні підрайони. Туристичний район має сучасну доволі виражену спеціалізацію на паломницькому, сільському зеленому, лікувально-оздоровчому та рекреаційному, екскурсійному туризмі, які виявляються з різною інтенсивністю у туристичних підрайонах, що зумовлено значною територіальною диференціацією туристичних ресурсів. Розвитку ринку туристичних послуг регіону перешкоджають, насамперед, такі фактори: запізніла інфраструктура, низька якість туристичних послуг, недосконала регіональна політика в галузі туризму, що не дозволяє покращити ситуацію на ринку. Перспективними для району є такі види туризму як водний (для цього в районі наявні придатні для відпочинку, купання, риболовлі та занять веслуванням на байдарках і каное, водними лижами, моторним і вітрильним спортом водосховища), релігійний, сентиментальний, екологічний, автомобільний (густа мережа доріг та магазинів). У районі працює найбільша кількість туристичних агентств та туроператорів внутрішнього та в’їзного туризму (понад 60), тому в структурі туристичного споживання переважають послуги готелів, з організації подорожувань, нерегулярного та регулярного пасажирського транспорту, інфраструктури залізничного транспорту, ресторанів, барів тощо.
5. Ринок туристичних послуг Тернопільської області обслуговує потреби внутрішніх (як мешканців області, так і України) та іноземних туристів, а також осіб, що мандрують за кордон. Користується туристичними послугами невелика частка населення, а структура туристичних потоків доволі одноманітна - складена переважно працюючою молоддю і людьми середнього віку, чи особами, що навчаються. Географія та мета в’їзних та виїзних потоків різноманітні, але переважають добре розрекламовані туристичні країни (Туреччина, Єгипет, Польща) та центри (Почаїв, Зарваниця, Збараж, Микулинці), які відвідуються з метою відпочинку чи у потребах бізнесу. Збільшити кількість туристів в області можна врахувавши їх психологічні та географічні уподобання, соціальний статус, переважаючий вік. Так, практично незадіяними в туристичному русі є діти, що не можуть подорожувати самостійно (молодше 14 років), особи літнього віку (старше 60 років), люди з обмеженими можливостями та інваліди.

6. У зв’язку з багатою ресурсною базою, у всіх районах можуть розвиватись більшість поширених на сьогодні видів туризму. Розвиток ринку туристичних послуг Тернопільської області має бути спрямований на усунення територіальної нерівномірності шляхом покращання загальної та спеціальної туристичної інфраструктури, збільшенням обсягів продаж туристичних послуг за межами м. Тернополя, насамперед, за рахунок сільського та екологічного туризму та інших видів, в залежності від встановленої спеціалізації туристичного району. Туристична індустрія області потребує додаткового рекламування та популяризації туристичних об’єктів, формування позитивного іміджу на туристичному ринку держави і Європи. Значним поштовхом для розвитку туризму стане інформатизація, впровадження в роботу туристичних підприємств партіпісивного проектування, будівництво готелів та інших закладів короткотермінового проживання (особливо вздовж автомобільних шляхів), поширення мережі розважальних установ, покращання доріг, реконструкція історико-культурних об’єктів, музеєфікація замкових споруд та розширення набору пропонованих туристичних послуг для формування турпродукту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. В. Проблемы спортивно-оздоровительного туризма в Украине / В. В. Абрамов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту: [наукова монографія / за редакцією проф. Єрмакова С. С.]. Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 6. С. 6-9.
2. Азар В. И. Экономика туристского рынка / Азар В. И., Туманов С. Ю. М.: ИПК Госслужбы. - 1998. 203 с.
3. Александрова А. Ю. Международный туризм : учеб. для высш. учеб. заведений / А. Ю. Александрова. М. : Аспект Пресс, 2002. 470 с.
4. Армстронг Г. Маркетинг. Загальний курс. : учеб. пособ. / Армростнг Г., Котлер Ф.; пер. з англ. - 5-те видання. М.: Видавничий дім «Вільямс», 2001. - 608 с.
5. Атлас об’єктів природно-заповідного фонду України / [за ред. В. Б. Леоненко, М. П. Стеценко, Ю. М. Возний]. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003.
6. Безносюк В. Д. Туризм і народне господарство: (туристичний ринок і маркетинг) / В. Д. Безносюк // Трибуна. 2000. - № 7-8. С. 20-21.
7. Бейдик О. О. Класифікація і специфіка туризму / Бейдик О. О. // Географія в інформаційному суспільстві : зб. наук. праць. у 4 т. К: ВГЛ Обрії, 2008. Т. ІV. С. 135-137.
8. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування : монографія / Бейдик О. О. К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. 395 с.
9. Бейдик О. О., Новикова В. І. Перспективи розвитку регіональної рекреації та туризму на період до 2010 р. / Бейдик О. О., Новикова В. І. // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 5. К., 2004. С. 167-178.
10. Березина Л. Ю. Графы и их применение / Березина Л. Ю. М. : Просвещение, 1979. 143 с.
11. Биржаков М. Б. Введение в туризм: учеб. / Биржаков М. Б. [изд. 8-е].

СПб.: «Издательский дом Герда», 2006. 512 с.
12. Биржаков М. Б. Индустрия туризма: перевозки / Биржаков М. Б., Никифоров В.И. СПб.: Издательский дом Герда, 2001. 400 с.
13. Биржаков М. Б. Теория туристского продукта: три источника и три составные части туристского продукта : (Туристские фирмы). / Биржаков М. Б. - Вып. 21 СПб.: Невский Фонд, 2000. С. 48.
14. Білецький М. І. Сучасні тенденції розвитку сфери послуг регіону / Білецький М. І. // Україна та глобальні процеси: географічний вимір : [зб. наук. праць]. - Т. 1. - К.: Обрії, 2001. C. 74.
15. Білецький М. І. Формування міжгалузевого комплексу обслуговування населення реґіону / Білецький М. І. // Проблеми соціально-економічної географії Західного реґіону України: [темат збірник наук. праць. / відп. ред. О. І. Шаблій]. - К.: ІСДО, 1993. С. 11.
16. Блага М. М. Рекреаційно-ресурсний потенціал і фактори його використання / М. М. Блага // Укр. геогр. журн. 2000. № 2. С. 2830.
17. Борисик М. Тернопільщина край необмежених туристичних можливостей / Максим Борисик // Новости турбизнеса. 2006. - № 10 (60). С. 33-35.
18. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: посіб. / Вайдахер Ф. ; [перекл. з нім. В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич]. Львів.: «Літопис», 2005. 632 с.
19. Веприк Н. П., Зелена К. В. Середньовічні замки та фортеці України як об’єкти туризму / Н. П. Веприк, К. В. Зелена // Вісник наукових досліджень: (туризм). Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Галицького інституту ім. В. Чорновола, 2006. Вип. 2. С. 86-89.
20. Вечерський В. В. Реставрація пам’яток архітектури / Вечерський В. В. // Пам’ятки України. 1997. № 1. С. 10 15.
21. Вечерський В. В. Українські дерев’яні храми / Вечерський В. В. К. : Наш час, 2007. 271 с.: іл.. (Невідома Україна).
22. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу / А. Виноградська // Економіка. Фінанси. Право. 2000. № 5. С. 1318.
23. Вовк В. Мрія стає реальністю: сільський туризм сьогодні і завтра / Володимир Вовк // Укр. культура. 2007. № 3. С. 18 19.
24. Водні ресурси. Тернопільське обласне виробниче управління по меліорації та водному господарству [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.vodgosp.te.ua/waterres/
25. Всеукраїнський перепис населення 2001 року : [інформаційний довідник. / за ред. Кирича В.Г.] Тернопіль, 2001. 30 с.
26. Габчак Н. Сільський зелений туризм на Закарпатті / Н. Габчак // Географія та основи економіки в шк. 2007. № 6. С. 3941.
27. Гаранин Н. И. Виды спортивно-оздоровительных программ в туркомплексах / Н. И. Гаранин // Теория и практика физ. культуры. 2000. № 8. С. 5557.
28. География туризма / [авт. текста Н. П. Крачило]. К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. 208 с.
29. Географічна енциклопедія України: в 3 т. / [ред. кол. Ф. С. Бабичев, В. І. Бєляєв, С. І. Дорогунцов та ін.]. - К.: Українська енциклопедія, 1993. (П-Я).
Т. 3. - 1993. - 480 с.
30. Гетьман В. Пейзажне різноманіття заповідних ландшафтів / Гетьман В. // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2006. - № 20. С. 8-10.
31. Гільберг Т. Рекреаційне господарство Хмельницької області / Тетяна Гільберг // Географія та основи економіки в шк. 2002. № 1. С. 4345.
32. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання. Статистичний збірник. Тернопіль: Головне управління статистики у Тернопільській області, 2007. 44 с.
33. Грицевич В. С. Методичні підходи до географо-картографічного дослідження ресурсів культурно-пізнавального меморіального туризму регіону (на прикладі Збаражчини) / В. С. Грицевич // Вісник наукових досліджень: (туризм). Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Галицького інституту ім. В. Чорновола, 2006. Вип. 2. С. 150-152.
34. Грицевич В. С. Репродуктивний потенціал трудових ресурсів регіону в сучасних умовах / В. С. Грицевич // Українське Полісся. Вчора, сьогодні, завтра : [зб. наук. праць]. - Луцьк, 1998. - С. 134-136.
35. Гуменюк Ю. П. Організаційно-економічні механізми стимулювання розвитку рекреаційно-туристичного комплексу (на прикладі Тернопільської області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» [Електронний ресурс] / Ю. П. Гуменюк. Львів, 2005. Режим доступу : www.lib.ua-ru.net/diss/cont/28702.html
36. Данильчук В. Ф. Особенности создания туристских центров в Украине в контексте развития мирового рынка услуг туристического бизнеса / Данильчук В. Ф. // Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 10-11 жовт. 2001 р. : матер. / [редкол.: Цибух В.І. (голова) та ін.] К.: Знання України, 2002. С. 54-57.
37. Де люди жили, там замки вижили // Старий замок. № 15. 2002. С. 4.
38. Демографічна ситуація в Україні у січні-лютому 2007 року. Експрес-інформація [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України, 2007. Режим доступу:
http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/express/expres_u.html
39. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 рр. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні : зб. нормат.-правових актів / під заг. ред. проф. В. К. Федорченка. К. : Юрінком Інтер, 2002. С. 32-39.
40. Державний класифікатор продукції та послуг : ДК 016-97. [Чинний від 1999-01-01] [Електронний ресурс]. К. : Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, 1997. - Режим доступу :
http://e-tenders.com.ua/legislation/klassifikator
41. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури) // Пам’ятки України. 1999. № 2 3. С. 149 158.
42. Дехтяр В. Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму : навч. посіб. для закл. освіт. / В. Д. Дехтяр. К.: Наук. світ, 2003. 203 с. Бібліогр. : С. 200.
43. Дзембас О. Волонтерський рух як складова частина туристської діяльності та один із засобів збереження історико-культурної спадщини України / Олександр Дзембас // Новости турбизнеса. 2006. - № 13 (63). С. 18-19.
44. Дітчук І.Л. Географія України: навч. посіб. / Дітчук І.Л., Заставецька О.В., Ткач Д.В. Тернопіль : Богдан, 2003. 168 с.
45. Діяльність підприємств сфери послуг Тернопільської області : статистичний збірник. Тернопіль: Головне управління статистики у Тернопільській області. - 2007. 132 с.
46. Дутчак С. В. Туристко-рекреаційні ресурси ландшафтів (на прикладі території Чернівецької області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / С. В. Дутчак. К., 2008. 20 с.
47. Дутчак С. В., Дутчак М. В. Ландшафтний підхід до оцінки рекреаційного потенціалу території / Дутчак С. В., Дутчак М. В. // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Друга всеукраїнська наук.-метод. конф. : тези доповідей. Чернівці: Рута, 2000. С. 38-39.
48. Дутчак С. Можливості території та мотивація споживача турпродукту в питаннях дослідження туристко-рекреаційних ресурсів / Дутчак С. // Науковий вісник Чернівецького університету. (Сер. географія.) 2003. Вип. 167. С. 194-201.
49. Екологічний паспорт регіону. Тернопільська область [Електронний ресурс]. К.: Міністерство охорони навколишнього середовища України, 2006. 87 с. Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=TERNeko
50. Закон України про сільський зелений туризм (проект) // Новости турбизнеса. 2006. № 19. С. 1722.
51. Заставецька О. В. Географія населення України : навч. посіб. / Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Ткач Д. В. Тернопіль, 2003. 149 с.
52. Заставецька О. В. Географія Тернопільської області : навч. посіб. / Заставецька О. В., Затавецький Б. І., Ткач Д. В. Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. 104 с.
53. Заставецька О. Проблеми комплексного економічного і соціального розвитку агропромислових регіонів України / Заставецька О. // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. (Сер. географія). 2002. Вип. 1 (7). С. 52-55.
54. Заставецький Т. Б. Головні риси сучасних урбанізаційних процесів у агропромислових регіонах України / Заставецький Т. Б. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”, 20-21 кв. 2004 р. К.: ВГЛ Обрії. - 2004. - С.195-196.
55. Заставецький Т. Туризм як одна з пріоритетних галузей розвитку депресивного аграрного регіону / Заставецький Т. // Регіональні географічні дослідження України та суміжних територій: [збірник наукових праць / відп. ред. Ю. О. Кисельов]. Луганськ : Альма-матер, 2006. С. 120-121.
56. Захарчин Р. М. Регіональні туристичні проекти / Захарчин Р. М. // Вісник Львівського інституту економіки і туризму: [збірник наукових статей / гол. ред. Бочан І. О.]. Львів : СПОЛОМ, 2005. - № 1. С. 108-114.
57. Збалдіна Ю. Б. Економічна діагностика та прогнозування розвитку регіонального ринку туристичних послуг [Електронний ресурс] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / Ю. Б. Збалдіна. К., 2006. Режим доступу : http://tourlib.net/aref_tourism/zabaldina.htm
58. Звіт про обсяги реалізованих послуг : форма державного статистичного спостереження № 1послуги. [Чинний від 2004-07-02]. К. : Держаналітінформ, 2004. 4 с. (Нормативний документ Державного комітету статистики України. Інструкція).
59. Злупко С. Розвиток села, сільський туризм и зайнятість / С. Злупко // Вища шк. 2006. № 3. С. 7780.
60. Зорин И. В. Энцик