ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА АПК РЕГІОНУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОГО ПРИДНІПРОВ’Я) : ТРАНСПОРТНАЯ ИНФРАСТРУКТУРА АПК РЕГИОНА В условиях рыночной системы хозяйствования (Общественно-географические исследования НА ПРИМЕРЕ КИЕВСКОГО ПРИДНЕПРОВЬЯ)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

На правах рукопису

Пашинська Наталія Миколаївна

УДК 911.3:338.436:338.47(477.4/.5)

ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА АПК РЕГІОНУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ
(СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОГО ПРИДНІПРОВ’Я)

Спеціальність 11.00.02
економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник:
доктор географічних наук,
Нагірна Валентина Петрівна

Київ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження транспортної
інфраструктури регіонального АПК .......11
1.1. Роль і значення транспорту в АПК регіону: еволюція ідей, сучасні реалії .11
1.2. Суть і принципи формування транспортної інфраструктури АПК...24
1.3. Транспортна інфраструктура АПК в умовах формування ринкового середовища 33
1.4. Методичні основи суспільно-географічного дослідження транспортної інфраструктури АПК регіону ..46
Висновки до 1 розділу ..58
РОЗДІЛ 2. Структура і спеціалізація АПК Київського Придніпров’я та його
ринкові трансформації .60
2.1. Господарський комплекс Київського Придніпров’я і місце в ньому АПК .60
2.2. Природно-ресурсна основа і економічні чинники розвитку АПК ...71
2.3. Ринкові перетворення в структурі та спеціалізації АПК ..82
2.4. Основні спеціалізовані АПК регіону та роль транспорту у їх
функціонуванні103
Висновки до 2 розділу ...116
РОЗДІЛ 3. Особливості розвитку транспортної інфраструктури АПК Київського
Придніпров’я ..118
3.1. Загальна характеристика транспортної системи регіону у контексті розвитку АПК 118
3.2. Формування транспортної інфраструктури АПК, її структурні та територіальні особливості ...135
3.3. Трансформаційні процеси в транспортному обслуговуванні АПК
регіону в умовах ринку 153
3.4. Транспортна інфраструктура АПК у зоні впливу великого міста 169
Висновки до 3 розділу ..178
РОЗДІЛ 4. Основні напрями вдосконалення транспортної інфраструктури АПК
Київського Придніпров’я в умовах ринкової системи
господарювання ..180
4.1. Територіальні відмінності в розвитку транспортної інфраструктури АПК ..180
4.2. Проблеми транспортного обслуговування АПК та пріоритетні напрями їх вирішення.............................................................................................190
4.3. Роль міжнародних транспортних коридорів у підвищенні експортного
потенціалу АПК ..200
4.4. Екологічні проблеми розвитку транспортної інфраструктури регіону та напрями їх вирішення ....................211
Висновки до 4 розділу 221
ВИСНОВКИ ...223
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..230
ДОДАТКИ ..244

Вступ

Актуальність теми. Розвиток високоефективного агропромислового виробництва, формування конкурентоспроможних продовольчих ринків, підвищення експортного потенціалу АПК є важливими напрямами реформування господарства України на сучасному етапі. Реалізація цих завдань значною мірою залежить від стану виробничої інфраструктури і насамперед транспорту як основної її складової. Про важливість розвитку транспортної інфраструктури, підвищення ефективності транспортного обслуговування АПК наголошується у низці законодавчих документів: „Державній цільовій програмі розвитку українського села до 2015 року” (постанова КМУ від 19.09.2007 року, №1158), „Державній програмі реалізації технічної політики АПК на період до 2011 року” (постанова КМУ від 30.05.2007 року, №785), Законі України „Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” (від 18.10.2005 року, №2982).
Транспортна інфраструктура обслуговує виробництво, забезпечує продовження технологічного циклу на стадіях отримання сільськогосподарської сировини, її промислової переробки і реалізації продукції. Особливо велика роль транспортної інфраструктури у забезпеченні переробних і сільськогосподарських підприємств сировиною, допоміжними матеріалами й енергією, доведенні готової продукції до споживача. Недоліки в її організації та функціонуванні призводять до втрат сировини, погіршення якості продукції, збільшення транспортних витрат, значного зниження ефективності АПК.
В умовах ринку, що характеризується посиленням товарообігу, інтенсивністю зв’язків, розвитком системи маркетингу, появою нових форм господарювання і власності, зростає роль транспорту у підвищенні ефективності агропромислового виробництва. У процесі становлення агробізнесу вимоги до транспортного обслуговування зростають у зв’язку із змінами у спеціалізації, виробничій діяльності, рівнях концентрації виробництва сільськогосподарської продукції, формуванням продовольчих ринків, реалізацією експортного потенціалу регіонів України. Підвищуються вимоги до транспортування продукції, зокрема швидкості її доставки, надійності, асортименту, якості та екологічності. Зменшення частки транспортної складової та поліпшення якості транспортного обслуговування є важливими напрямами підвищення конкурентоспроможності агропромислового сектору.
Слід зазначити, що в умовах ринку урізноманітнюються форми організації виробництва, збільшується кількість підприємств-виробників сільськогосподарської продукції, зокрема фермерських господарств, господарств населення з невисокою товарністю і концентрацією виробництва. Це зумовлює необхідність більш оперативної та злагодженої роботи транспорту. Активізуються процеси диверсифікації та зростає векторність зв’язків підприємств АПК (виробничо-технологічних, регіональних та міжрегіональних), що потребує удосконалення та підвищення ефективності їх транспортного обслуговування. У багатьох випадках відбувся розрив та дезінтеграція зв’язків переробних і аграрних підприємств, особливо на рівні сировинних зон. У зв’язку з цим зростає актуальність та важливість дослідження транспортної інфраструктури АПК, тенденцій її розвитку в умовах ринку та впливу чинника глобалізації.
Наукові розробки, присвячені суспільно-географічним аспектам дослідження транспорту, формування транспортної системи, функціонування різних видів транспорту, його значення в поглибленні географічного поділу праці, спеціалізації районів, ролі в розвитку окремих міжгалузевих комплексів, у тому числі АПК, викладені в роботах І.В.Нікольського, М.М.Казанського, В.М.Бугроменка, М.В. Григоровича, К.Ф. Коценко, Л.Л. Тарангул, О.Д. Краєвого, І.Г.Смирнова. Переважна більшість цих праць виконувалася в інших суспільно-економічних і господарсько-організаційних умовах. Проте головні методологічні засади сформульовані у цих роботах прийнятні і в наш час. Теоретико-методологічні засади дослідження АПК сформульовані у роботах М.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, Г.В.Балабанова, В.П.Нагірної, Я.Б.Олійника.
Сучасні дослідження транспортного обслуговування АПК висвітлені здебільшого у наукових розробках економістів (В.І. Котелянець, О.І. Пилипченко, Л.Ф. Кормаков, М.І. Пугачов, В.І. Шевчук, А.В. Петрик та інші). Їх праці присвячені економічним питанням функціонування транспорту в АПК, його трансформації в ринкових умовах. У цих працях майже не враховується специфіка соціально-економічного розвитку регіонів, рівень територіального зосередження виробництва в сфері АПК, його зв’язок з територіальним поділом праці тощо.
Особливо важливими є дослідження транспортної інфраструктури АПК на регіональному рівні. Це дає можливість виявити відмінності й територіальні особливості розвитку транспортної інфраструктури, обґрунтувати напрями удосконалення транспортного обслуговування АПК з урахуванням загальнодержавних пріоритетів і місцевих чинників. Значення суспільно-географічних досліджень є особливо важливим у тих регіонах, у економіці яких АПК відіграє системоформуючу роль і є пріоритетним напрямом розвитку економіки. Це стосується також регіонів, де зосереджені великі міські системи розселення, що формують величезний попит на продукцію АПК. Одним з таких регіонів є Київське Придніпров’я, на прикладі якого було виконано дисертаційне дослідження. Цей природно-господарський регіон має у своєму складі потужну міську агломерацію, йому притаманні риси столичності. У цьому регіоні кращі показники соціально-економічного розвитку, інтенсивніше відбуваються ринкові процеси. З другого боку, розміщені сільські периферійні райони, зокрема поліські, з незначною концентрацією виробництва, що відповідно впливає на територіальну диференціацію транспортного обслуговування АПК. Таким чином, недостатня наукова розробленість проблеми транспортної інфраструктури АПК в умовах ринку потребує переосмислення теоретичних засад і методики дослідження, формування нових підходів у її трактуванні, зумовлює необхідність подальших суспільно-географічних досліджень цієї важливої проблеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до основних суспільно-географічних напрямів наукової роботи Інституту географії НАН України. Зокрема, згідно з науково-дослідними темами, що виконувалися у відділі природокористування та збалансованого розвитку ‑ „Екологічні пріоритети у реалізації засад регіональної політики України (на прикладі Київського Придніпров’я)” (номер державної реєстрації 0102U000268); „Економічний, соціальний, екологічний розвиток регіонів України в умовах трансформаційних процесів” (номер державної реєстрації 0105U000807) (автор є виконавцем підрозділів „Транспортна система як складова забезпечення збалансованого розвитку”, „Територіальні особливості транспортного забезпечення господарства і населення, впливу транспорту на навколишнє середовище” та „Напрями вдосконалення транспортного обслуговування регіонів України в контексті збалансованого розвитку”); «Потенційні екологічні та соціальні наслідки міжнародної економічної інтеграції України та її регіонів» (номер державної реєстрації 0108U001143) (автор є виконавцем підрозділу «Дослідження ймовірних екологічних і соціальних наслідків інтеграції держави до міжнародного ринку послуг»).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення особливостей та новітніх тенденцій у розвитку транспортної інфраструктури АПК регіону в умовах ринку, розроблення напрямів удосконалення транспортного обслуговування АПК, підвищення його конкурентоспроможності.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Розкрити сутність поняття транспортна інфраструктура АПК” в умовах ринку, з’ясувати її роль та новітні тенденції розвитку.
2. Розробити методику суспільно-географічного дослідження транспортної інфраструктури АПК регіону в умовах ринку.
3. Виявити особливості розвитку АПК Київського Придніпров’я, його структури та спеціалізації, потребу у перевезеннях в умовах суспільних трансформацій.
4. Дати комплексний суспільно-географічний аналіз транспортної інфраструктури АПК Київського Придніпров’я.
5. Дослідити трансформаційні процеси та визначити основні тенденції в транспортному обслуговуванні АПК в ринкових умовах.
6. Виявити територіальні відмінності в розвитку транспортної інфраструктури АПК Київського Придніпров’я та здійснити типізацію адміністративних районів за особливостями транспортного забезпечення АПК.
7. Розробити основні напрями вдосконалення транспортної інфраструктури АПК Київського Придніпров’я, підвищення його конкурентоспроможності з урахуванням екологічних вимог та новітніх тенденцій у розвитку транспортного обслуговування.
Об’єктом дисертаційного дослідження є транспортна інфраструктура АПК Київського Придніпров’я.
Предметом дослідження є суспільно-географічні основи розвитку транспортної інфраструктури АПК в умовах ринку.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на теоретико-методологічних положеннях та концептуальних засадах, розроблених вченими в галузях економічної та соціальної географії, географії транспорту, географії АПК та ряду суміжних дисциплін (економіки транспорту, аграрної економіки, регіональної економіки). У роботі використано основні загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, логічний. Основу дослідження становить системно-структурний аналіз, що дозволяє розглядати транспортну інфраструктуру АПК як цілісну, взаємопов’язану систему та виділити її окремі складові. У дисертації застосовувалися конкретно-наукові методи: математико-статистичний, багатовимірного аналізу, математико-географічного моделювання, порівняльно-географічний, картографічний. Зокрема, факторний і кореляційно-регресійний аналіз використано для дослідження основних чинників формування транспортної інфраструктури АПК, виявлення взаємозв’язку між її складовими, відбору показників для подальшого аналізу. Методи потенціалів та моделювання географічного поля застосовано для аналізу формування сировинної зони молокопереробного підприємства, виявлення трансформаційних змін у її конфігурації в ринкових умовах. Для дослідження територіальних особливостей розвитку транспортної інфраструктури АПК регіону та її основних складових використано методи індексів, тривимірної класифікації, типізації, побудови статистичних поверхонь. У роботі використано також картографічний метод для відображення просторових відмінностей у розвитку об’єкта дослідження.
Дисертація виконана на основі аналізу статистичних матеріалів Державного комітету статистики України, обласних управлінь статистики; аналітичних матеріалів Міністерства аграрної політики України, Міністерства транспорту і зв’язку України, Укравтодору, Укрзалізниці, використання нормативних та законодавчих документів.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше
- виявлено роль, особливості і тенденції розвитку транспортної інфраструктури АПК в умовах ринкових трансформацій з суспільно-географічних позицій;
- розроблено методику суспільно-географічного дослідження транспортної інфраструктури АПК регіону з урахуванням ринкових перетворень;
- дано комплексний економіко-географічний аналіз транспортної інфраструктури АПК у взаємозв’язку з його структурою та спеціалізацією (на прикладі Київського Придніпров’я);
- проведено типізацію адміністративних районів Київського Придніпров’я за рівнем розвитку транспортної інфраструктури АПК;
удосконалено
- доповнено групу показників, що характеризують територіальні відмінності у рівнях транспортного забезпечення різних форм господарювання в АПК;
- обґрунтовано напрями вдосконалення транспортної інфраструктури АПК регіону з урахуванням суспільних трансформацій та новітніх тенденцій його розвитку в умовах ринку;
- виявлено зміни у формуванні елементарних АПК на рівні сировинна зона переробне підприємство” (на прикладі молокопереробної галузі);
набуло подальшого розвитку
- розширено і поглиблено суть поняття „транспортна інфраструктура АПК” та виявлено систему чинників, що впливають на її розвиток в сучасних умовах;
- дано аналіз розвитку основних спеціалізованих агропромислових комплексів з урахуванням їх потреб у транспортному обслуговуванні.
Практичне значення одержаних результатів. Вивчення транспортної інфраструктури АПК регіону є важливим підґрунтям для підвищення ефективності функціонування АПК, який є одним з пріоритетних секторів економіки України. Наукові результати і рекомендації даного дослідження є методологічною і практичною основою удосконалення територіальної організації і ефективного розвитку транспортної інфраструктури АПК. Методичні розробки економіко-географічного дослідження транспортної інфраструктури АПК можуть бути використані для вивчення транспортного забезпечення інших регіонів. Результати аналізу розвитку транспортної інфраструктури АПК Київського Придніпров’я можуть бути використані органами виконавчої влади на рівні обласних, районних адміністрацій та сільських рад для покращення транспортного обслуговування АПК регіону, підвищення ефективності розвитку АПК. Наукові висновки та рекомендації дослідження є важливою основою при розробленні законодавчих документів щодо напрямів реформування АПК регіону, обґрунтування перспектив його розвитку, вдосконалення територіальної організації транспортного забезпечення АПК. Основні положення дисертації можуть бути використанні у навчальному процесі при викладанні дисциплін Економічна і соціальна географія”, Географія транспорту”, Географія АПК”.
Значна частина положень дисертації увійшла до заключного звіту науково-дослідної роботи «Економічний, соціальний, екологічний розвиток регіонів України в умовах трансформаційних процесів», що виконувалася у відділі природокористування та збалансованого розвитку Інституту географії НАН України впродовж 2005-2007 рр. (довідка про впровадження № 81/321-09 від 10 грудня 2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Наукові положення, висновки та рекомендації, що містяться у дисертації, одержані автором самостійно. Всі публікації підготовлені одноосібно.
Апробація результатів роботи. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 12 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002), „Географічна освіта і наука в Україні” (Київ, 2003), „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004), „Регіональні дослідження на межі тисячоліть: від теорії до практики” (Київ, 2004), „Географічна наука та освіта: екологічні та соціальні ризики” (Київ, 2005), „Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (Київ, 2006), „Регіон 2007: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2007), „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 2007), «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, 2008), «Проблеми розвитку наук про Землю в баченні молодих науковців» (Київ, 2008), «Наукові засади збалансованого розвитку регіону» (Житомир, 2008) та на Х З’їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано чотирнадцять наукових праць загальним обсягом 4,2 д.а, з них чотири публікації - у фахових виданнях (2,4 д.а.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основна частина викладена на 150 сторінках друкованого тексту. Робота містить 19 таблиць, 45 рисунків у т.ч. 16 картосхем та 7 додатків, до яких увійшло 75 таблиць і 4 рисунки. Список використаних джерел нараховує 216 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене дисертаційне дослідження дозволило розв’язати наукове завдання щодо розробки суспільно-географічних засад вивчення та аналізу транспортної інфраструктури АПК регіону в умовах ринкової системи господарювання, що виявляється у визначенні основних тенденцій та територіальних особливостей її функціонування та обґрунтуванні напрямів удосконалення транспортного обслуговування АПК.
Основні наукові та практичні результати полягають у наступному:
1. Встановлено недостатню наукову розробленість проблеми дослідження транспортної інфраструктури АПК в умовах ринку з суспільно-географічних позицій. Переважна частина теоретичних та практичних робіт з цього напряму виконувалася в інших соціально-економічних і господарсько-організаційних умовах. Сучасні наукові розробки з питань транспортного обслуговування висвітлені здебільшого в роботах вчених-економістів та присвячені економічним питанням функціонування транспорту в АПК, його трансформації в ринкових умовах. Дослідження транспортної інфраструктури АПК із суспільно-географічних позицій на регіональному рівні дають можливість виявити відмінності й територіальні особливості її розвитку, обґрунтувати напрями удосконалення транспортного обслуговування АПК з урахуванням загальнодержавних пріоритетів і місцевих чинників.
2. У сучасних умовах зростає роль транспорту, він стає однією з важливих інфраструктурних складових господарства регіону. На фоні скорочення частки транспортних витрат підвищуються вимоги до швидкості та якості транспортування, надання сервісних послуг, комплексного обслуговування споживачів. Транспортна система стає все більше інтегрованою і комплексною, трансформується у складну товаропровідну логістичну систему. В умовах ринкових відносин транспортна інфраструктура стає важливим чинником підвищення економічної активності як дієвий і постійний учасник виробничих і соціальних процесів.
Особливо важливе значення транспорту в розвитку АПК. Це пов’язано з малотранспортабельністю аграрної сировини, необхідністю її своєчасного перероблення, забезпечення населення продовольством належної якості. Транспортна інфраструктура є інтегратором, системоутворюючим елементом АПК, що забезпечує виробничий процес, формується і функціонує в нерозривному зв’язку з ним та транспортною системою регіону, а також є важливим чинником розвитку та підвищення ефективності агропромислового сектору. Основними функціями транспорту у сфері АПК є: забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції; своєчасна доставка сировини на переробні підприємства; сприяння маркетинговій діяльності, доведення готової продукції до споживача. Високий рівень транспортного забезпечення та обслуговування створюють можливості для підвищення конкурентоспроможності АПК, поглиблення територіального поділу праці, формування агропродовольчих ринків, більш ефективного використання агроресурсного потенціалу територій. Розвиток АПК у свою чергу впливає на транспортний сектор. Залежно від структури і спеціалізації АПК, рівня зосередженості виробництва визначаються обсяги перевезень, напрями вантажопотоків та види транспорту, формується конфігурація шляхів сполучення, виявляється роль транспортних пунктів та вузлів, що обслуговують АПК. Їх величина залежить від виробництва експортоорієнтованої продукції, потужностей внутрішніх споживчих ринків.
3. Поглиблено сутність поняття «транспортна інфраструктура АПК», виявлено її структурні елементи. Транспортна інфраструктура АПК це територіальне та функціональне поєднання шляхів сполучення, транспортних засобів, відповідного технічного обладнання, систем управління транспортними процесами, що взаємодіючи спільно, задовольняють потреби АПК у перевезеннях та інших послугах, необхідних для виробництва й реалізації агропромислової продукції. В умовах ринкових відносин поняття транспортної інфраструктури розширюється, доповнюється іншими складовими, зокрема, об’єктами ринкової інфраструктури, що забезпечують фінансову підтримку (кредитування, лізинг, страхування), здійснюють маркетингове, інформаційне та рекламне обслуговування. Важливого значення набувають транспортно-логістичні центри, складські й вантажні термінали.
У ринкових умовах роль транспортної інфраструктури істотно зростає. З одного боку, від транспортного чинника залежить ефективність роботи підприємств АПК, що в умовах ринку пов’язано з їх життєздатністю, а з другого, для ринку характерний обмін товарами і послугами, що без транспорту неможливо, а отже, неможливий і сам ринок. Тому транспорт є важливою складовою агробізнесової інфраструктури, регіональної системи обслуговування виробництва у сфері АПК. У процесі становлення агробізнесу вимоги до транспортного обслуговування зростають у зв’язку із змінами у спеціалізації, виробничій діяльності, рівнях концентрації виробництва сільськогосподарської продукції, формуванням продовольчих ринків, реалізацією експортного потенціалу регіонів. Підвищуються вимоги до транспортування продукції, зокрема швидкості її доставки, надійності, асортименту, якості та екологічності. Важливе місце відводиться транспорту у системах дистрибуції та виконанні соціальної функції, тобто швидкого та своєчасного забезпечення продовольством населення. Зменшення частки транспортної складової та поліпшення якості транспортного обслуговування є важливими напрямами підвищення конкурентоспроможності агропромислового сектору.
4. Трансформаційні зміни в економіці України зумовлюють переосмислення теоретичних засад та методики дослідження транспортної інфраструктури АПК. Виникає необхідність дослідження АПК як єдиного цілісного формування в умовах становлення агробізнесу, визначення нових напрямів його аналізу. Значно змінилися підходи до вивчення транспортної інфраструктури АПК, її значення та ролі в ринкових умовах. Це зумовлено підвищенням вимог споживачів до якості обслуговування, зростанням ролі ринкових чинників, трансформацією змісту понять „транспортабельність продукції”, „сировинна зона”. Запропонована методика суспільно-географічного дослідження транспортної інфраструктури АПК регіону включає такі основні напрями: виявлення регіональних особливостей АПК, його потреб у транспортному обслуговуванні; сучасного стану транспортної інфраструктури АПК, визначення її територіальних відмінностей; особливостей та основних тенденцій розвитку; розроблення напрямів удосконалення транспортного обслуговування АПК. У процесі дослідження особлива увага звернена на роль приватного сектору, розвиток агробізнесу, формування аграрного ринку, попит на продовольчу продукцію, розвиток ринку транспортних послуг.
5. АПК є одним з провідних міжгалузевих комплексів Київського Придніпров’я, що визначає його місце у територіальному поділі праці. Його формування у регіоні обумовили сприятливі агрокліматичні та ґрунтові ресурси, наявність потужної переробної промисловості, зосередження міського населення, столичність, сформованість споживчого ринку, розвиток виробничої інфраструктури та агросервісного обслуговування, у тому числі транспортного. Завдяки столичності АПК регіону має додаткові стимули для активного розвитку, тому він нині один із потужніших в Україні. Разом з тим, спостерігається нерівномірність розвитку комплексу, різний рівень територіальної концентрації виробництва, його спеціалізації, відмінності в територіальній організації.
З переходом до ринкових відносин у структурі та територіальній організації АПК відбулися значні зміни. Значно зросла частка продукції, виробленої приватним сектором, з’явилися нові форми господарювання, трансформувалася система зв’язків між виробниками сільськогосподарської продукції та переробними підприємствами. Внаслідок ринкового попиту на окремі види продукції, розвитку приватних агроформувань змінилася локалізація видів аграрної діяльності, напрями потоків товарів та капіталу. Розширилися ареали вирощування високоліквідних культур (соняшника, зернових, ріпаку, сої), зменшилися посіви цукрових буряків та льону у районах, що традиційно спеціалізувалися на їх виробництві. Спостерігається зниження територіальної концентрації виробництва у всіх підгалузях тваринництва, за винятком птахівництва, що динамічно розвивається у приміській зоні. Значно знизилась роль приміського АПК за рахунок зональної спеціалізації. Активізується формування динамічних приватних підприємств, орієнтованих на потреби внутрішнього ринку. Це вплинуло на транспортне обслуговування, потреби у транспортних засобах та вимоги до них.
6. Виявлено потреби основних комплексів Київського Придніпров’я у транспортних перевезеннях в умовах суспільних трансформацій. Значної кількості транспортних засобів потребує перевезення зернових, технічних культур (цукрових буряків), картоплі та овочів, а також продукція тваринництва. Оперативна робота транспорту та наявність спеціалізованих транспортних засобів необхідні для перевезення малотранспортабельних видів продукції плодоовочевого, молоко- і м’ясопромислового комплексів. Незважаючи на спад виробництва, потреби у транспорті не зменшуються, тому що продукція завозиться з інших регіонів, у тому числі малотранспортабельна у свіжому вигляді, зростають вимоги до сервісного обслуговування у цій сфері. Збільшилася чисельність підприємств, виробників сільськогосподарської продукції, зокрема, фермерів, господарств населення з невеликою концентрацією виробництва, що зумовлює необхідність більш оперативної роботи транспорту. Особливості транспортного обслуговування АПК, його розвиток та організація, обсяги перевезених вантажів залежать від спеціалізації господарств, рівня концентрації виробництва, розміщення та потужності переробних підприємств. Наявність розгалуженої транспортної інфраструктури сприяє формуванню агропродовольчих ринків та розвитку АПК як галузі спеціалізації регіону у регіональному і світовому територіальному поділі праці.
7. Основними чинниками розвитку транспортної інфраструктури АПК є: значна концентрація аграрного виробництва, зосередження потужної переробної промисловості, наявність міської агломерації (розвиненого споживчого ринку), особливості розселення сільського населення, столичність, інвестиційна привабливість, фінансові ресурси, розвиненість об’єктів ринкової інфраструктури, вигідне транспортно-географічне положення, розвинені магістральні види транспорту. Існує значна кореляційна залежність між рівнем розвитку АПК та його транспортним обслуговуванням. Київське Придніпров’я належить до середньозабезпечених за основними показниками розвитку транспортної інфраструктури АПК, однак за багатьма кількісними і якісними параметрами вона не відповідає рівню розвитку цього сектору. Значні територіальні диспропорції у розвитку транспортної інфраструктури зумовлені спеціалізацією АПК, територіальним рівнем зосередженості виробництва, урбанізованістю території, локалізацією споживчого попиту.
Виявлено регіональні особливості транспортного обслуговування АПК регіону: пріоритетний розвиток автомобільних перевезень, нерівномірність транспортного забезпечення у районах, роззосередженість транспортного обслуговування на значних територіях, сезонність транспортно-виробничих процесів, складність організаційно-функціональної структури транспортної інфраструктури.
8. Встановлено, що структурні, територіальні перетворення у аграрній сфері у зв’язку з переходом до ринкових відносин значною мірою позначилися на транспортно-економічних зв’язках та транспортному обслуговуванні основних товаровиробників, зумовили зміни у структурі використання різних видів транспорту, темпах розвитку перевезень, обсягах і частках окремих різновидів вантажів, географії перевезень. Спостерігаються негативні тенденції у транспортній інфраструктурі АПК: погіршення матеріально-технічної бази підприємств, старіння та скорочення кількості транспортних засобів, зменшення інвестицій та будівництва автошляхів. Це впливає на ефективність АПК, збільшуються транспортні витрати, втрачається сільськогосподарська продукція, знижується її якість.
Проаналізовано територіальні відмінності у рівнях транспортного забезпечення різних форм господарювання в АПК. Господарства населення та фермери недостатньо забезпечені власними транспортними засобами. Низький рівень спеціалізації та товарності виробництва у цих господарствах впливає на роботу транспортних підрозділів, розпорошуються вантажопотоки, знижується використання вантажопідйомності транспортних засобів, значно збільшуються відстані доставки сировини на переробні підприємства. У регіоні недостатній розвиток агросервісних та маркетингових організацій, які надають транспортні послуги малим та середнім товаровиробникам.
В умовах ринку, що характеризується посиленням товарообігу, розвитком вільного підприємництва, інтенсивністю зв’язків, формуванням системи маркетингу, появою нових форм господарювання і власності, розвитком агробізнесу зростає роль транспорту у підвищенні ефективності агропромислового виробництва. Формування агропродовольчих ринків, реалізація експортного потенціалу регіону, збільшення кількості суб’єктів продовольчого ринку, підвищення їх дисперсності посилюють роль транспортного обслуговування у системах збуту продукції. Важливого значення набувають якісні показники транспортної інфраструктури та розвиток ринку транспортних послуг у сфері АПК. Нині він знаходиться у стадії формування. Недостатнім є розвиток сучасних елементів транспортної інфраструктури, що надають послуги страхування, кредитування, лізингу, рекламні, інформаційні, маркетингові послуги, формування логістичних центрів. Разом з тим, зростає асортимент транспортних послуг, відбувається їх уніфікація, збільшується кількість перевізників, посилюються вимоги до якості транспортного обслуговування і мінімальних термінів доставки, збереженості вантажів, умов перевезення.
9. Значні трансформації у транспортному обслуговуванні АПК відбулися на рівні сировинних зон. Скорочення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції (цукрових буряків, молока, м’яса), зниження концентрації аграрної сфери зумовили розширення зон доставки сировини на переробні підприємства. Нині сировинні зони нефіксовані, динамічні, часто змінюють конфігурацію, мають значний радіус. Постають проблеми щодо зменшення кількісних і якісних втрат сировини при транспортуванні, скорочення витрат на доставку, раціональної організації сировинних зон. Відбулися значні зміни у транспортному обслуговуванні приміського АПК, який втратив свою роль за рахунок постачання продукції з районів зональної спеціалізації.
10. На основі визначення індексів розвитку АПК, транспортного забезпечення та транспортного обслуговування здійснена типізація регіонів Київського Придніпров’я за рівнем розвитку транспортної інфраструктури АПК. Кількісним критерієм виділення типів є інтегральний індекс розвитку транспортної інфраструктури АПК, якісним ступінь співвідношення між основними її показниками. Виділено 4 типи районів за особливостями розвитку транспортної інфраструктури АПК. У межах другого та третього типів виділено 4 підтипи за особливостями співвідношення та розвитком окремих параметрів. У просторовому зосередженні транспортної інфраструктури АПК простежуються певні закономірності: високі показники розвитку АПК і транспортної інфраструктури спостерігаються у приміських районах. Для лісостепової зони регіону характерні показники розвитку АПК вище середнього рівня та значні відмінності у транспортному забезпеченні. Середніми показниками розвитку АПК і його транспортного обслуговування відзначаються райони, що розміщені у зоні переходу лісостепу і Полісся. Низький рівень розвитку транспортної інфраструктури АПК та її складових характерний для поліських районів.

11. Розроблено стратегію розвитку транспортної інфраструктури АПК регіону, що містить систему заходів, спрямованих на розбудову та реорганізацію транспортної інфраструктури, зокрема технологічне вдосконалення та оновлення транспортних засобів, шляхів сполучення, застосування новітніх технологій у перевезенні та зберіганні сировини, удосконалення форм транспортного обслуговування АПК, застосування логістики, підвищення транспортного сервісу з урахуванням екологічних вимог, розвиток ринку транспортних послуг. На основі проведеної типізації регіону за розвитком транспортної інфраструктури АПК визначено напрями удосконалення для кожного типу районів. Ці заходи сприятимуть підвищенню ефективності виробництва та конкурентоспроможності АПК у ринкових умовах, формуванню продовольчих ринків, реалізації експортного потенціалу регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автомобільний транспорт України: Стан, проблеми, перспективи розвитку/ [ред. А. М. Редзюк]. К. : ДП "ДержавтотрансНДІпроект", 2005. 400 с.
2. Аграрная политика Европейского Союза / [Под ред. В. И Назаренко]. М. : Market DS, 2004. 359 с.
3. Агропромисловий комплекс в системі зовнішньоекономічної діяльності України / [П. Т. Саблук, А. А. Фесина, В. І. Власов та ін.]; За ред. П.Т.Саблука. К. : ННЦ ІАЕ, 2005. 242 с.
4. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку / [За ред. П. К.Канівського] К. : ННЦ ІАЕ, 2005. ‑ 245с.
5. Агропромисловий комплекс України : стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник / [За ред. П. Т. Саблука та ін.] К. : ІАЕ УААН, 2003. Вип. 6. ‑ 764 с.
6. Азарова О. В. Автотранспортний комплекс та екологія / О. В. Азарова, Г.А.Сорокін // Екологія і ресурси: Зб. наук. праць. Інститут проблем національної безпеки. 2005. - №11. С. 152‑158.
7. АлаевЭ.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь / Э.Б. Алаев. М. : Мысль, 1983. 350 с.
8. Бабич О. М. Організація сировинних зон молокопереробних підприємств / О. М. Бабич // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного ун-ту. Серія: Економічні науки. 2004. Вип. 10. ‑ С.240‑247.
9. Базілінська О. Я. Підвищення ефективності функціонування і розвитку транспортного комплексу регіону в умовах становлення ринкових відносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ наук: спец. 08.07.02 / О.Я. Базілінська К., 1996. 19с.
10. Бакаєв О. О. Міжнародні транспортні коридори особливий пріоритет України на шляху інтеграції у світову економічну систему / О. О. Бакаєв, С.І.Пирожков, В. Л. Ревенко // Стратегічна панорама. 2001. ‑ №1‑2. ‑ С. 45‑51.
11. БалабановГ.В. Трансформація структури сільськогосподарського виробництва України: регіональний аспект / Г. В. Балабанов, О. В. Кобзєв, Г.В.Семенченко. К. : ИАРР/ПАП, 2000. 29 с.
12. Баранский Н. Н. Избранные труды / Н. Н. Баранский. М. : Мысль, 1980. 239 с.
13. Белоусов И. И. Проблемы географии транспорта / И. И. Белоусов // Вопросы географии. 1984. ‑ Вып. 76. С. 23‑27.
14. Березін О. В. Проблеми формування продовольчого ринку України / О.В.Березін. К. : Вища школа, 2002. 212 с.
15. БордунО.Ю. Транспортна інфраструктура західноукраїнського прикордоння: економіко-географічне дослідження: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.02 / О. Ю. Бордун. — Львів, 2003. — 19с.
16. Боровиков В. П. STATISTICA. Искусство анализа данных на компьютере: [для профессионалов] / В. П. Боровиков. СПб. : Питер, 2003. 688 с.
17. БугроменкоВ.Н. Транспорт в территориальных системах/ В.Н.Бугроменко. М. : Наука, 1987. 111с.
18. Бузовський Є. А. Високоефективне використання транспорту АПК / Є.А.Бузовський, В. Г. Василенко. К. : Урожай, 1989. 144 с.
19. Букін В. І. Сталий розвиток залізничних шляхів України / В. І. Букін, Ю.Є.Пащенко. К. : РВПС України НАН України, 2001. 56с.
20. Вергун М. Г. Стан та перспективи розвитку аграрного сервісу у Житомирській області / М. Г. Вергун // Економіка АПК. 2002. ‑ №8. С. 21‑27.
21. Вергун М. Г. Транспортне забезпечення агропромислового виробництва / М. Г. Вергун // Економіка АПК. 2001. ‑ №1. С. 19‑23.
22. Виробнича інфраструктура АПК України: стан та перспективи розвитку / [Л. Г. Чернюк, Л. С. Антоньєва, І. М. Щедрова та ін.]. К. : РВПС України НАН України, 2000. 85 с.
23. Відтворення та ефективність використання ресурсного потенціалу АПК / [За ред. В. П. Трегобчука]. ‑ К. : ННЦ ІАЕ, 2003. 187 с.
24. Волнянська В. А. Підвищення ефективності функціонування транспортного комплексу сільськогосподарського регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ наук: спец. 08.07.02 / В. А. Волнянська. К., 1994. 16 с.
25. Гайдуцький А. П. Інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора України / А. П. Гайдуцький. К. : ІАЕ УААН, 2004. 247 с.
26. География социально-экономического развития / [Под ред. А. И. Алексеева, Н. С. Мироненко]. М. : Издат. Дом Городец”, ‑ 2004. 672 с.
27. ГоберманВ.А. Автомобильный транспорт в сельскохозяйственном производстве / В. А. Гоберман. М. : Транспорт, 1986. 281 с.
28. ГоголевВ.Е. Транспортная инфраструктура агропромышленного комплекса в рыночных условиях (на примере Республики Саха (Якутия): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. эконом. наук: спец. 08.00.05 / В.Е. Гоголев. Якутск, 2001. 18 с.
29. Гойчук О. І. Продовольча безпека. Монографія / О. І. Гойчук. Житомир: Полісся, 2004. 348 с.
30. Голиков А.П. Вступ до економічної і соціальної географії / А.П. Голиков, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. К.: Либідь, 1997. 320 с.
31. Голиков Н.Ф. География инфраструктуры / Н.Ф. Голиков. К.: Вища школа, 1984. 124 с.
32. Григорович М.В. Методические основы экономико-географического исследования транспортной системы региона / М.В. Григорович // Географические исследования для целей планирования экономического и социального развития. К.: Наук. думка, 1983. С. 165‑195.
33. Григорович М.В. Транспортна система України: еколого-географічні проблеми розвитку / М.В. Григорович // Український географічний журнал. 1997. ‑ №3. С. 21‑26.
34. Григорович М.В. Транспортный фактор в формировании и развитии АПК / М.В. Григорович, Л.Л. Тарангул // Географические исследования для развития агропромышленных комплексов. К.: Наук. думка, 1986. ‑ С. 176‑181.
35. Гуц В.Г. Основні напрямки розвитку дорожнього господарства України за умов переходу до ринкової економіки / В.Г. Гуц. К.: Поліграфкнига, 1998. 104 с.
36. Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень: Проблеми теорії і практики / Л.В. Дейнеко. К.: Знання, 1999. 331 с.
37. Державна програма розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 рр. (постанова КМУ від 3 серпня 2005 р. № 710). Режим доступу до док.: http://www.ukravtodor.gov.ua/clients/ukrautodor.nsf/0/0F6DE572BC7F9812C22A.
38. Державна цільова програма розвитку українського села на період 2015 р. (постанова КМУ від 19 вересня 2007 р. №1158). - Режим доступу до док.: http://www.minagro.kiev.ua/page/?3800.
39. Довкілля України у 2005 році. Статистичний збірник / Держкомстат України. К., 2006. 340 с.
40. Доцій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України / О.І. Доцій. К.: ІАЕ УААН, 2004. 428 с.
41. Екологія автомобільного транспорту: навч. посіб. / [Ю. Ф. Гутаревич, Д.В.Зеркалов, А.Г. Говорун та ін.]. — К. : Основа, 2002. — 312 с.
42. Економіка транспортного обслуговування сільськогосподарського виробництва в регіоні: регулювання та розвиток: Монографія / [Є.М. Сич, О.А. Чигиринець, П.Д. Шаповал, В.І. Шевчук]; за ред. Є.М. Сича. К.: КУЕТТ, 2005. 228 с.
43. Закон України „Про автомобільні дороги” №2862-4 від 8.09.2005 р. // Офіційний вісник України. 2005. ‑ №40. С. 46‑58.
44. Захарченко В.І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України / В.І. Захарченко. Вінниця: Гіпаніс, 2004. 547 с.
45. Изюмский О.А. География транспортно-экономических связей / О.А.Изюмский. М.: Изд-во Московского ун-та, 1979. 110с.
46. Іванух Р.А. Аграрна економіка і ринок / Р.А. Іванух, С.Л. Дусановський. Тернопіль: Економічна думка, 2003. ‑ 256 с.
47. Ільчук М.М. Ринок молока: проблеми сільськогосподарських товаровиробників / М.М. Ільчук // Агроінком. 2003. ‑ №5-8. ‑ С. 40‑43.
48. Ільчук М.М. Функціонування молокопродуктового і мясопродуктового підкомплексів в умовах розвитку інтеграції / М.М. Ільчук. К.: ННЦ ІАЕ, 2006. 384 с.
49. Інвестиційна привабливість аграрно-промислового виробництва регіонів України / За ред. П.Т. Саблука. К.: ННЦ ІАЕ, 2005. 478 с.
50. Іщук С.І. Київська господарська агломерація: досвід регіонального менеджменту: Монографія / С.І. Іщук, О.В. Гладкий. К.: ВГЛ Обрії, 2005. 239 с.
51. Канінський П.К. Розвиток спеціалізації та кооперації в тваринництві зони Лісостепу / П.К. Канінський. К.: ІАЕ УААН, 2003. 446 с.
52. Козаченко Т.И. Картографическое обеспечение исследования АПК / Т.И.Козаченко. К.: Наук. думка, 1984. 146 с.
53. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: Киевское Приднепровье / [А.М Маринич, М.М.Паламарчук и др.]. К.: Наук. думка, 1988. 176 с.
54. Концепція національної програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу України до 2015 року // Автошляховик України. 2005. ‑ №8. С. 2‑7.
55. Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року. ‑ Режим доступу до док.: http:// www. mintrans. kiev. ua.
56. Кормаков Л.Ф. Автомобильный транспорт агропромышленного комплекса: организация и экономика / Л.Ф. Кормаков. М.: Транспорт, 1990. 232 с.
57. Косарєва Т.В. Автомобільні дороги АПК: методологічний підхід до плати за суспільне благо / Т.В. Косарєва // Економіка АПК. 2002. ‑ №12. С.38‑40.
58. КотелянецВ.И. Эффективное использование транспорта в агропромышленном комплексе / В.И. Котелянец, А.И. Пилипченко. ‑ М.: Агропромиздат, 1987. 240 с.
59. Котелянець В.І. Транспортний фактор в АПК / В.І. Котелянець // Економіка АПК. ‑ 2007. ‑ №10. С. 93‑95.
60. Коценко Е.Ф. Исследование транспорта в целях совершенствования территориальной организации АПК / Е.Ф. Коценко // Географические исследования для развития агропромышленных комплексов. К.: Наук. думка, 1986. ‑ С. 182‑188.
61. Коценко Е.Ф. Транспортная система экономического района: Экономико-географическое исследование на примере Юго-Западного экономического района СССР): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. геогр. наук: спец 11.00.02 / Е.Ф. Коценко. Минск, 1977. 24 с.
62. Кравчук К. Непіднята цілина / К. Кравчук, А. Турпак // Контракти. 2008. ‑ №38. С. 22-25.
63. Краевый А.Д. Методические основы экономико-географического исследования транспортной системы в региональном агропромышленном комплексе / А.Д. Краевый // Экономическая география. 1984. ‑ Вып. 36. ‑ С. 20‑26.
64. Краевый А.Д. Транспортная система в региональном агропромышленном комплексе: (Экономико-географическое исследование на примере Черкасской области УССР): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. геогр. наук: спец. 11.00.02 / А.Д. Краевый К., 1985. ‑ 16 с.
65. Кропивко М.М. Розвиток матеріально-технічної бази селянських (фермерських) господарств / М.М. Кропивко // Економіка АПК. 2003. ‑ №1. С. 69‑75.
66.